З літа 1942 року почалося масове створення відділів самооборони в населених пунктах, котрі ліквідували німецьку жандармерію, поліцію та захищали мирне населення від карателів. У вересні 1942 року Провід ОУН прийняв рішення про організацію більш мобільних збройних відділів, розмірами сотень для допомоги місцевим сільським боївкам.
Наприкінці 1942 року поблизу Львова відбулася конференція військових референтів вищих Проводів ОУН, яка переглянула існуючі концепції і висловилась за доцільність творення партизанських регулярних структур під назвою Військові відділи ОУН-СД. Створено робочу групу у складі Василя Івахіва, Михайла Медвідя, Луки Павлишина для вироблення військових статутів та інструкцій.
Протягом жовтня 1942 року першу сотню УПА організував референт крайового проводу ОУН Сергій Качинський - Остап в Кивинському повіті на Берестейщині. У листопаді 1942 року другу сотню УПА організував поручник Іван Перегійник поблизу Луцька. У грудні 1942 року організували сотні УПА: хорунжий Ярема в районі Колки Степань, Ворон в Пустушитських лісах і Крук на Крем'янеччині, Тернопільщині. Усі сотні перейшли під безпосереднє командування поручника Василя Івахіва.
У вересні 1942 року боївка ОУН під командуванням Сергія Качинського - Остапа ліквідувала станцію жандармерів у селі Піддубці, район Луцька.
Німецькі спецслужби ще з літа 1942 року відзначали досі небачену активізацію українських національних груп, які поширили свій вплив з районів Кобрина, Брест-Литовська на центральні і південні райони Волині, північ Поділля. Лише протягом останнього тижня листопада 1942 року німці зафіксували 150 атак національних партизанів проти своїх військ і цивільних об'єктів, заготівлі зерна згідно з звітами окупантів в районі Сарн, Костополя, Пінська впала до 25-30% раніше запланованих.
7 лютого 1943 році сотня УПА під командуванням Довбешки-Коробки провела наступ на загін жандармерії у місті Володимерець. Містечко повністю визволено від окупанта, здобуто 20 одиниць вогнепальної зброї, 65 ковдр, амуніцію та інші речі. Втрати ворога: 7 вбитих включно з командиром жандармерії, інші розбіглися. Втрати УПА: 1 вбитий і 2 ранених.
Третя конференція ОУН-СД 17-21 лютого 1943 року схвалила прийнятий курс на збройну боротьбу з окупаційним режимом.
22 лютого 1943 року на лагер УПА біля Висоцька напала дві німецькі роти. Відділ УПА вступив в бій, після прибуття допомоги німцям чисельністю 350 осіб відділ відступив в ліс. Втрати німців: 20 вбитих. Втрати УПА: 2 вбитих включно з командиром Коробкою.
З лютого 1943 року розпочинаються широкомасштабні бойові дії на Поліссі з метою усунення німецької адміністрації і очищення широких терен повстанських республік. 10 березня сотня УПА провела успішний наступ на укріплені позиції німців в селі Оржеві, де знаходились також склади зброї. Втрати німців: 60 вбитих і ранених. Втрати УПА: 4 вбитих, командир Остап. Здобуто велику кількість зброї і військової амуніції, яку передано тиловим структурам УПА.
У середині березня 1943 року відділ розбив групу німецьких карателів біля містечка Деражня. 20 березня відділ УПА розгромив лагер полонених у Луцьку, заарештованих звільнив.
Протягом березня організовано багато постійно діючих станиць УПА по селах Луччини і Ковельщини
28 березня німці чисельністю 1500 осіб напали на сотню УПА, що квартирувала в місті Людвиполі. Розгорівся довготривалий, жорстокий бій. Підоспілі частини СС не змогли захопити укріплені позиції УПА і відступили до Костополя. Втрати німців: 58 вбитих і ранених, 5 знищених автомашин. Втрати УПА: 10 вбитих і ранених.
29 березня відділ УПА розбив табір полонених в Ковелі і тюрму. Визволено багато полонених. Під кінець березня на Кременеччині майже всі села опинились під контролем УПА, з 6 квітня німці оголосили надзвичайний стан.
За даними радянських партизанів найбільшого розмаху антинімецькі акції українських повстанців набули на початку квітня 1943 року в районах Мізоч, Острог, Кременець, Верба. Зокрема під час нападу на містечко Верба було вбито 120 німецьких солдатів, у боях за село Шимовку - 24, Острог - 32, Мізоч - 11. Радянські партизани відзначали, що у квітні 1943 року щодня з лісів Острозького, Шумського, Мізоцького районів на антигітлерівські акції виїжджало 60-70 возів з повстанцями.
Протягом березеня-квітеня 1943 року УПА в боях з німцями займає міста і містечка та звільняє полонених місцевих жителів з тюрем, а саме Володимирець, Степань, Топоровиці, Людвипіль, Деражне, Цумань. Захоплено багато зброї та військової амуніції. Також відділи УПА в більших містах Волині і Полісся розбили в'язниціі звільнили в'язнів: Кременець, Дубно, Ковель, Луцьк, Рівне, Ківерці. Захопили зброю і амуніцію.
2-4 квітня загін УПА опанував місто Горохів. Захоплено банк, пошту, тюрму і звільнено політичних в'язнів 3-4 квітня відділ УПА розбив карний лагер на Горохівщині. В'язнів звільнено.
4 квітня німці в силі 300 осіб напали на село Постійно. Багато хат спалили, господарства пограбували, при відступі німців з села невеликий загін УПА організував добре сплановану засідку. Результатом короткого бої була повна поразка німців. Втрати ворога: 50 вбитих і ранених. В УПА 3 ранених. Здобуто: 2 важкі кулемети, радіостанцію, 2 фіри амуніції, польову аптеку.
З 12 на 13 квітня відділ УПА наскочив на укріплені позиції ворога в місті Цумань. Німців розбито, звільнено полонених, здобуто зброю, коні, військову амуніцію. Втрати німців: 20 вбитих і 15 ранених, решта втекла. УПА без втрат.
В квітні на Володимирщині спалено майже всі держгоспи, перейменовані німцями на так звані лігеншафти. Це були маєтки колишніх куркулів, з націоналізовані большевики та захоплені німцями, де рабською працею працювало місцеве населення. Довший час після цього люди отримали можливість працювати на власних полях і годувати тільки себе.
17 квітня біля села Бортівка відділ УПА організував засідку на німецький моторизований загін. Втрати ворога: 16 вбитих. Втрати УПА: 1 вбитий і 3 ранених. Здобуто одну фінку і кілька крісів.
З 21 на 22 квітня організовано військову операцію, силами двох сотень УПА по визволенню Іванової Долини, Костопільщини. Позиції ворога були добре укріплені, а підрозділи багато чисельні. Знищено адміністративні будинки каральних підрозділів окупанта, зірвано два залізничні мости, здобуто багато зброї, військової амуніції і одну тону вибухівки. Втрати ворога: 250 вбитих, 150 ранених і полонених. Втрати УПА: 4 вбитих і 3 ранених.
Кінець квітня 1943 року на терені Остріг, Крем'янець, Шумськ відбуваються великі бої підрозділів УПА-Північ та УПА-Захід з німецькою дивізією, котра складалась з двох армійських полків вермахту, полку СС, полку жандармерії та полку козаків завербованих німцями з полонених Червоної Армії. Після кількаденних боїв дивізію розбито, армійські частини з неохотою вступили в бій й швидко розпорошились.
Німецькі урядовці документально засвідчили, що у квітні 1943 року УПА контролювала всю сільську місцевість на південь від траси Київ-Рівне-Ковель-Брест-Литовськ. Чисельність УПА за підрахунками гітлерівських спецслужб у квітні 1943 року сягнула 8-10 тисяч бійців. Німці повідомляли, що націоналістичні партизани, атакують уже посеред білого дня, нападають на потяги, визволяють людей, підготовлених до вивезення на примусові роботи до Німеччини. У багатьох районах вже не існує німецької адміністрації, в районах Рівного спалено всі тартаки й вбито близько 400 їхніх керівників і робітників. Рейхкомісар Еріх Кох звітуючи в Берлін писав, що на Волині залишилося лише два райони вільні від банд, а німецька адміністрація повноцінно функціонує лише на півдні Поділля.
Протягом квітня 1943 року у боях з УПА загинуло близько 600 німців та їхніх союзників. 2 травня 1943 року на трасі Ковель-Рівне у засідці загинув шеф СА Віктор Люце.
Весною 1943 року у своєму внутрішньому листуванні гітлерівці зазначали, що вони не контролюють на Волині 75% орних земель і втратили 52% поставок худоби.
4 травня 1943 року у селі Любачів Костопільського району націоналісти напали на німецьку військову автоколону. Було спалено 11 машин і вбито 35 солдатів.
9 травня німці силою 400 осіб напали на село Яполоть, Костопільщину, грабуючи людей. УПА силою двох сотень оточили німців з трьох сторін. Розгорівся шестигодинний бій. Втрати німців: 80 вбитих і ранених. УПА без втрат.
9 травня розпочались тритижневі бої між німцями і загонами УПА у Скарбівських лісах. Тоді ж у сутичках біля села Лобечівка Берестечківського району німці вперше масово використали проти повстанських відділів артилерію та бронетехніку. Три дні тривали бої за село Колки, в яких містились бази і п'ять госпіталів УПА. 13 травня масштабні сутички відбулись в районі Деражні, де загинули перші керівники УПА-Північ - Василь Івахів, шеф його штабу поручник Юліан Ковальський, ад'ютант С. Снятецький.
У травні 1943 року відділи УПА почали проводити великі рейди Правобережною Україною. Зокрема, на Житомирщині повстанські загони за три тижні травня 1943 року здійснили 15 успішних боїв з німецькою поліцією й знищили поліцейську школу біля Житомира, вбивши 260 її слухачів.
В травні 1943 року у великому бою біля Дружкополя на Горохівщині повністю розбито великий загін СС. Знищено 56 німціві 140 фольксдойчів, 200 ранених. В травні в бою в Пилипичах на Володимирщині вбито 96 німців.
В травні 1943 року очищено від німців територію площею 2000 кв. км. на Волині, а місто Колки стало столицею повстанської Колківської республіки.
5 травня 1943 року в Україні з робочим візитом прибув рейхсміністр окупованих територій Сходу А. Розенберг. На нараді в Рівному йому доповіли, що «українські націоналісти завдають більше труднощів, ніж большевицькі банди». Комісар, округи Луцьк, заявив: «Майже всі державні господарства перебувають в руках банд. Залізниці підривають, по шляхах можна їздити лише в супроводі конвою. Наші сили не можуть взяти над бандами верх. Тому і населення з нами більше не співпрацює». Рейхскомісар Еріх Кох доповів, що «українські національні банди мають своє суворе і уміле керівництво і подиву гідне озброєння, треба припустити, що ці банди почали методично збирати зброю і боєприпаси одразу ж після приходу німецького вермахту… Об'єкти на, які нападають банди - це важливі для поступу в країну і постачання залізниці, шляхи і мости, державні господарства, молочарні склади зі збіжжям і сіном, доступні їм промислові підприємства».
Зважаючи на критичне становище німці з червня 1943 року намагаються перейняти ініціативу, розгорнули масштабні бойові операції проти УПА. Командування здійснював генерал Гінцлер, а з липня - фон дем Бах Залєвський. У червневому та липневому наступі проти українських націоналістів взяли участь 10 тисяч німецьких і польських поліцаїв і жандармів, 10 батальйонів мотопіхоти з артилерією, 50 танків і бронемашин, 27 літаків, угорські частини та 5 бронепоїздів.
Здійснюючи каральні акції проти УПА німці потурбувались про ідеологічну підготовку своєї акції. В селах і над лісовими масивами розкидались листівки в яких ОУН називалися «знаряддям жидівського большевизму». Стверджувалось, що кремлівські жиди стоять у зв'язку з ОУН, УПА, керують «агенти Москви». Німці застосовували масовий терор проти мирного населення. Протягом тижня було заарештовано і страчено українську інтелігенцію Рівного, Луцька, Кременця. Спалено цілі села. Протягом 20-25 липня 1943 року німці бомбили з літаків населені пункти Лабрів, Радомишль, Суховою, Вільче.
За німецькими даними активність повстанців після каральних акцій зросла. Особливо дошкульними виявилися удари на півночі Волині. 24 липня 1943 року повстанці розбили карателів біля села Рядовичі Турійського району. В ніч на 20 липня 1943 року загін Ю. Стельмащука захопив місто Камінь-Каширський і утримував його протягом дня, вивізши великі трофеї і вбивши 100 німців.
У липні 1943 року відділи УПА активно рейдували Житомирщиною. В одному з боїв біля села Устинівки ліквідували близько 130 гітлерівців. Під час нападу на місто Коростень роззброїли німецьку поліцію. Загалом протягом липня 1943 року УПА здійснила 295 атак на німецькі опорні пункти, 682 саботажні акції на залізниці, 119 нападів на господарські об'єкти.
За серпень активність націоналістів зросла: 391 напад на німецькі гарнізони, 1034 диверсії на залізниці, 151 атаки на підприємствах.
21-25 серпня під охороною УПА на Бережанщині відбувся Третій Надзвичайний Великий Збір ОУН, перший, що пройшов на рідних землях.
У вступі до постанов збору характеризувався етап, який пройшла ОУН від 1941 до 1943 року. В документах Збору зроблено аналіз змін, які сталися на світовій політичній арені на весну 1943 року, зокрема, ослаблення позицій Німеччини. «Війна стала тим струсом, що виявив слабкість німецької і московсько-большевицької імперії. Поневолені народи одержали реальну можливість з середини успішно вдарити в те, що всупереч конструктивним тенденціям людства творять злочинні елементи».
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
