Інваліди, що втратили працездатність через трудове каліцтво або професійне захворювання й були віднесені до IV, V або VI групи інвалідності і мали право на допомогу з причини безробіття, могли одержувати, окрім пенсій з причини інвалідності, також і допомогу з причини безробіття. Однак за умови, щоб загальна сума пенсії й допомоги не перевищувала 50% тієї заробітної платні, з розрахунку якої вирахувано пенсію з причини інвалідності. Одержання допомоги від профспілки не позбавляло безробітного права на одержання допомоги порядком соціального страхування30.
За безробітних, що одержували допомогу порядком соціального страхування і яких направляли на громадські роботи й в колективи, що їх організовували комітети біржі праці, страхова каса зобов'язана була передавати комборотьбезу (колективу) суму допомог, які належали безробітним за 3-6 місяців наперед. Цю суму приєднували до інших коштів, що їх відпускали на організацію трудової допомоги. Для здійснення контролю біржа праці (комборотьбез, колектив) періодично, не менше одного разу на місяць, подавала страховій касі іменний список осіб, зайнятих в колективах і на громадських роботах, в порядку цього пункту31.
Допомоги з причин безробіття згідно із законодавством розподілялися на: основні допомоги й сімейні надбавки. Основні допомоги з причин безробіття страхові каси видавали за такими місячними нормами (в крб. і коп.) 32:
Пояси категорії безробітних
І ІІ ІІІ
І 27- 20- 15 50
ІІ 24- 18- 14 50
ІІІ 20- 15- 11 50
ІV 17 50 13- 10 50
V 15- 11- 850
VІ 12- 9- 7
Як бачимо, щодо розміру основних допомог безробітні розподілялися на три категорії й допомоги для кожної категорії установлювалися в сталих розмірах за поясами.
Поясний поділ страхових кас встановлювався спеціальною постановою Союзної Ради Соціального Страхування (далі - СРСС) при НКТ СРСР, за якою: до першого поясу не належала жодна із територій України; до другого - лише Харківська губернія; до третього - Артемівська, Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Криворізька, Луганська, Маріупільська, Миколаївська, Одеська, Сталінська, Старобільська губернії; до четвертого - Бердичівська, Зінов'ївська, Кремінчуцька, Полтавська, Херсонська губернії; до п'ятого - Вінницька, Житомирська, Ізюмська, Конотопська, Куп'янська, Лубенська, Мелітопільська, Могилівська, Молдавська, Прилуцька, Проскурівська, Сумська, Гуманська, Черкаська, Шепетівська губернії; до шостого - всі страхові каси, не віднесені до 1-5 поясів33.
Поділ безробітних на категорії здійснювався цією ж постановою СРСС. Відповідно до неї: до 1 категорії безробітних відносилися особи розумової праці, високої кваліфікації з вищою освітою (наукові робітники, педагоги, лікарі, агрономи, землеміри, інженери, юристи, економісти та ін); відповідальні політичні робітники; робітники мистецтв; особи технічного персоналу, що працювали на підприємствах зв'язку, транспорту, на будівництві (техніки, механіки, майстри); завідувачі магазинів та склепів; середній медично-технічний персонал (зубні техніки, рентгенотехніки, ортопедисти); інші особи розумової праці з місячним окладом утримання по основній службі не меншим від: 250 крб. у І поясі, 225 крб. у II поясі, 200 крб. у III поясі, 180 крб. у IV поясі, 160 крб. у V поясі та 150 крб. у VI поясі; робітники, що їх віднесено за новими тарифними сітками до четвертого і вище розрядів; звільнені в довготермінову відпустку, у запас або зовсім від служби особи рядового та начальницького складу РСЧА.
До другої категорії відносили: персонал викладачів навчальних закладів - незалежно від розміру зарплатні; середній медичний персонал; фармацевтичний персонал; службовців водяного транспорту; службовців залізниць; поштових службовців та адміністративно-канцелярський персонал телеграфу, телефону й радіо; інших осіб розумової та конторської праці з місячним окладом утримання по основній службі не меншим від 125 карб. у І поясі, 113 карб. у ІІ поясі, 102 крб. у III поясі, 92 крб. у IV поясі, 83 крб. у V поясі та 75 крб. у VI поясі; окремих робітників 2-7 розрядів; учнів, що їх віднесено за новими тарифними сітками до 5 розряду й вище; робітників й учнів 5-7 розрядів.
До третьої категорії відносили всіх безробітних, які не попали до переліку І та ІІ категорій, в тому числі чорноробочих та хатніх працівників34.
Друга складова допомоги по безробіттю - сімейна надбавка видавалася на таких членів родини безробітного, що проживали спільно з ним і перебували на його утриманні: дітей, що не досягли шістнадцятирічного віку, або непрацездатних, якщо непрацездатність наступила до 16 років; батьків: матері з 50 років та батька з 55 років.
Сімейна надбавка не видавалася, якщо такі особи мали заробітки або інші прибутки. Сімейні надбавки видавалися: на одного члена родини - в розмірі 15% основної допомоги; на двох членів родини - в розмірі 25% основної допомоги; на трьох і більше членів родини - 35% основної допомоги35.
Сума основної допомоги та сімейної надбавки не могла перевищувати 50% пересічної місячної заробітної платні даної особи за останні три місяці її роботи в наймах або за меншій строк, якщо дана особа працювала в наймах менш, ніж три місяці36.
Коли безробітними були обоє з подружжя, кожен з них мав самостійне право на забезпечення з причин безробіття. Сімейна надбавка на дітей в такому разі видавалася тому з подружжя, хто отримував основну допомогу за вищою нормою. Кожен із подружжя мав право одержувати сімейну надбавку на своїх батьків. Якщо батьки перебували на утриманні кількох безробітних дітей і проживали спільно з ними, то надбавка видавалася тому з безробітних, який звернувся за нею перший. Поденна допомога визначалася в розмірі 1/30 місячної допомоги. Допомога за неповний місяць виплачувалася за календарні дні безробіття37.
Якщо безробітного відсилали на роботи, не зв'язані із зняттям з обліку біржі праці, то час, проведений на роботі, не оплачувався допомогою з причин безробіття, а за дні безробіття в цьому місяці допомога видавалася на загальних підставах.
Допомогу з причини безробіття видавали з дня подачі безробітним заяви про призначення йому допомоги, але не раніше від дня реєстрації на біржі праці, а в місцевостях, де немає біржі праці - у відповідній профспілці. При цьому допомога виплачувалася не раніше від дня, до якого безробітному виплачено вихідну допомогу при звільненні.
Безробітним, що залишили роботу за власним бажанням без права на вихідну допомогу (арт.46 Кодексу законів про працю), допомогу з причини безробіття видавали на зазначених вище підставах, але не раніше одного місяця після дня припинення роботи в наймах. Виплата допомоги припинялася із вступом безробітного на роботу38.
Щодо тривалості виплати допомоги по безробіттю, то протягом року вона не мала перевищувати 9 місячних допомог, а протягом одного періоду безробіття - 18 місячних норм. До вказаних періодів не включалися видачі допомог: за час тимчасової непрацездатності; за час навчання на курсах центрального інституту праці, що їх організовувало акціонерне товариство „Установка"; за час навчання на підприємствах або на спеціальних курсах, якщо безробітного відсилала на навчання біржа праці за згодою із страхкасою; за час відбування чи проведення військовим порядком зборів, передбачених у законі про обов'язкову військову службу.
Підраховуючи кількість місячних видач, не включалися до обліку також і допомоги, які страхова каса передала комітетові біржі праці за час участі безробітного в громадських роботах або у виробничих і торговельних підприємствах та трудових колективах безробітних, що їх організовували комітети бірж праці39.
Виплата допомоги з безробіття зберігалася у повному обсязі під час тимчасової втрати працездатності через вагітність і пологи. Безробітним, зайнятим на громадських роботах, допомога виплачувалася в розмірах для осіб, зареєстрованих на загальних підставах40.
В законодавстві чітко визначався порядок отримання допомоги. Так, безробітний, що бажав одержати допомогу, подавав заяву до страхової каси за місцем свого перебування, вказуючи номер, за яким його зареєстровано на біржі праці, та назву секції, на обліку якої він перебуває. До заяви додавалися такі документи: а) членська книжка (або членський квиток) профспілки (для членів профспілок); б) розрахункова книжка або посвідчення з місця останньої роботи з указівкою:
1) посади й професії;
2) часу звільнення;
3) часу, до якого безробітному при звільненні виплачено заробітну плату й вихідну допомогу;
4) розряду тарифної сітки й заробітної платні, за останні три місяці;
5) розміру внесків на соціальне страхування, що їх виплачував наймач за дану особу (у відсотках); в) документи, що встановлювали стаж роботи в наймах у тих випадках, коли стаж був умовою для призначення допомоги (якщо потрібний стаж не засвідчено розрахунковою книжкою); г) документ, що свідчив про місце перебування безробітного з указівкою заробітків або інших прибутків, на підставі яких вираховувалося комірне; д) довідка від наймача про причину звільнення працівника з попередньої роботи (з ініціативи наймача чи за власним бажанням); е) обліково-військовий документ, якщо безробітний належав до числа звільнених із РСЧА в довготермінову відпустку чи в запас.
Безробітний, який звертався за призначенням не тільки основної допомоги, але й сімейної надбавки, повинен подати окрім документів, перерахованих вище, документи, що засвідчують ступінь споріднення й вік членів сім'ї, на яких він просить призначити сімейну надбавку та довідку про проживання разом з безробітним зазначених членів сім'ї і перебування їх на його утриманні. Сезонні робітники повинні були подати, окрім вище вказаних документів, довідку про перебування в місті чи іншому поселенні міського типу протягом року, коли зверталися за допомогою у сезонні перерви, або на початку сезону, коли зверталися за допомогою в період робочого сезону.
Безробітним, що приїжджали із інших міст, допомога з причин безробіття могла бути видана тільки в тому випадку, коли страхова каса за новим місцем перебування безробітного визнавала за ним право на одержання допомоги з причин безробіття. Такі особи, які одержали допомогу за попереднім місцем проживання, подаючи заяву про допомогу за місцем нового перебування, повинні були подати довідку страхової каси за місцем попереднього проживання про строк, за який одержано допомогу. Коли такої довідки безробітний не подавав, страхова каса запитувала у каси попереднього місця перебування безробітного потрібні відомості41.
Коли безробітні не могли подати документи про заробітки або інші прибутки або були сумніви в правильності поданих документів, страхова каса могла обстежити матеріальний стан безробітного. Обстеження матеріального стану безробітного страхова каса повинна була провести в тижневий термін із часу подачі заяви або листка на допомогу. Якщо обстеження не було проведено в зазначений строк, то вказані обставини не могли стати підставою для відмови допомоги42.
Права безробітного на допомогу виникали в день подачі заяви й документів. Президія страхової каси або комітет страхового пункту ухвалювали рішення на заяви й справи, що надійшли до неї, в тижневий строк із дня подачі заяви безробітними. Рішення про відмову в допомозі слід було заносити до протоколу з мотивуванням та з викладом усіх фактичних обставин справи.
Усі рішення президії комітету страхової каси або комітету страхового пункту безробітний міг оскаржити в комітет страхової каси в півторамісячний строк з дня, коли безробітному оголошено рішення президії каси чи комітету страхового пункту. Рішення комітету страхової каси було остаточним й оскарженню не підлягало.
Безробітному, що отримував право на одержання допомоги, видавався листок (книжка) на одержання допомоги. Виплачуючи допомоги, страхова каса перевіряла право безробітного на чергову видачу і, коли таке право він мав, видавала йому новий листок на одержання чергової допомоги.
Щоб відновити одержання допомоги після закінчення тимчасової роботи, участі в громадських роботах, або роботи в виробничому або торговельному підприємстві або трудовому колективі безробітних, що їх організує комітет біржі праці, не потрібно було подавати нову заяву до страхової каси43.
Порядок перевірки факту реєстрації безробітних на біржі праці встановлювала страхова каса за згодою з біржею праці. Страхова каса повідомляла біржу праці про всі випадки призначення і відмови в допомозі, причому біржа праці робила відповідну помітку в професійній картці безробітного.
Посилаючи безробітного на роботу або надаючи йому трудову допомогу, біржа праці зобов'язана була перевірити за професійною карткою отримання ним допомоги. Про відправлення безробітного на тимчасову роботу або про надання йому трудової допомоги біржа праці робила на листку безробітного про допомогу відповідну помітку з позначенням строку початку й закінчення роботи. Посилаючи на постійну роботу, біржа праці відбирала у безробітного листок (книжку) безробітного на допомогу й і з відповідною поміткою надсилала до страхової каси,
Біржа праці періодично повідомляла страхову касу про відмови безробітних від пропозицій роботи, а також про неявки в строки, встановлені для відмітки на біржі праці44.
В законодавстві визначалися строки давності з виплати допомог. Так, заяви про призначення допомог з причини безробіття можна було подавати лише протягом періоду безробіття. Призначені, але своєчасно не витребувані допомоги з причини безробіття видавалися не більш, як за два місяці з дня звернення до страхової каси за їх одержанням, при умові, що таке звернення було протягом періоду безробіття або не пізніше одного місяця після вступу на роботу45.
За законодавством безробітні позбавлялися допомог з причини безробіття у таких випадках: а) за відмову без поважних причин від роботи, що її пропонувала біржа праці; б) за неявку без поважних причин на відмітку в призначений день, чи в один з наступних днів, протягом місячного терміну; в) коли безробітний подав свідомо неправдиві відомості, щоб незаконно одержати допомогу46.
Для безробітних з числа кваліфікованих робітників і службовців неповажною відмовою від роботи, що її пропонували біржі праці, вважалася відмова від роботи по своїй чи спорідненій спеціальності тієї самої професії, навіть, коли б ця робота оплачувалася нижче його заробітку на останньому місці роботи, або коли безробітний відмовлявся від тимчасової роботи не за своєю професією, коли ця робота не тягнула за собою зниження чи втрати його кваліфікації. Для некваліфікованого працівника неповажною вважалася відмова від роботи, виконувати яку він придатний за своїм фізичним станом.
Щодо усіх інших безробітних, то до випадків неповажної відносили: а) відмову безробітного, що належав до тієї професії, на яку безробіття мало застійний характер, або коли безробітний відмовлявся від роботи, хоч би й не своєї професії, якщо за своїм фізичним станом він здатний виконувати дану роботу; б) коли безробітні не сімейні, або ті, що мають на своєму утриманні не більше двох осіб, відмовлялися від постійної роботи на від'їзд за своєю спеціальністю, при умові, що в місці роботи їм надавалося житло і клімат даної місцевості органи лікарського контролю не визнавали за шкідливий для здоров'я самих безробітних і членів їх сім'ї, які проживають разом з ним; в) коли безробітні відмовлялися від участі в громадських роботах чи від роботи на підприємстві або колективі, що їх організовували комітети біржі праці, хоч би й не по своїй спеціальності, але коли вони за своїм фізичним станом придатні до цієї роботи і коли ця робота не тягне за собою зниження чи втрати їхньої кваліфікації; г) коли безробітні без поважних причин залишали роботи до строку, що його встановив комітет біржі праці.
Відмову від роботи визнавали за поважну, коли місце запропонованої роботи знаходилося від місця проживання безробітного на відстані більше, п'яти кілометрів, і не було загальнодоступних засобів сполучення (трамваї, автобуси і та ін). За поважну вважалася також відмова від тимчасової роботи одинокої жінки, що мала дитину до 8-річного віку, якщо не було особи, яка могла б доглядати за нею.
За відмову від роботи й неявку на відмітку без поважних причин безробітний в перший раз позбавлявся допомоги на один місяць, а за повторної відмови чи неявки - на весь період даного безробіття і, крім того, знімався з обліку біржі праці. В разі позбавлення безробітного допомоги на один місяць, безробітному не видавалася найближча місячна допомога й число місячних видач за даний період безробіття скорочувалося на одну. В разі позбавлення допомоги, безробітний позбавлявся як основної допомоги, так і сімейної надбавки47.
За подачу безробітним свідомо неправдивих відомостей з метою отримати допомогу страхові каси притягали безробітних до кримінальної відповідальності за відповідними нормами Кримінального кодексу48. При цьому позбавлення допомоги безробітного було можливе тільки при наявності судового вироку, що вступив в законну силу, про визнання безробітного винним в подаванні свідомо невірних відомостей, щоб незаконно одержати допомогу. Однак до розв'язання справи в суді видача допомоги припинялася. Правила, що передбачали випадки й порядок позбавлення безробітних права на одержання допомоги з причини безробіття, цілком поширювалися також і на демобілізованих червоноармійців49.
Підсумовуючи аналіз нормативних актів, які регулювали соціальне страхування від безробіття у 20-ті рр. ХХ ст., зазначимо, що започатковане радянською владою страхування було прогресивним кроком вперед на шляху встановлення відповідних гарантій для безробітних. Разом з тим, таке страхування навіть в період тимчасового вимушеного переходу до ринкових відносин в умовах НЕПу, носило класовий характер. Страхове законодавство спрямовувалося переважно на забезпечення пролетарських кадрів й дотримувалося чіткої класової лінії. В більшості випадків при відмові у призначенні допомог керувалися не принципом свободи праці, а обов'язком трудової повинності на користь радянської держави. Розміри допомог по безробіттю не диференціювалися в залежності від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати працівника. Проте розмір допомог залежав від території проживання безробітних та належність їх за професіями до певних категорій працівників. Найбільші розміри допомоги отримували мешканці східних областей України, більш лояльних до радянської влади, та особи розумової праці, вищої кваліфікації в тому числі політичні працівники.
Продовжуючи подальші розвідки у даному напрямку, на наш погляд, слід звернути увагу на законодавче регулювання проведення громадських робіт для безробітних та участь їх у створенні трудових колективів безробітних.
Джерела та література1. ??? ??????????? ?? ??????? ??????????. ????????? ???? ? ??? ??? 11 ?????? 1917 ?.; ??? ????? ?????. ????????? ???? ? ??? ??? 27 ????? 1918 ?.; ?????? ??????? ??? ????? ?????????? ????????? 1918 ?.; ?????? ??????? ??? ????? ???? 1922 ?. ?? ??.;
2. ?????? ?. ???????? ?????????? ??????????? ?? ???????. - ?., 1929; ????? ?.?. ???????? ??????????? ?? ???????. - ?., 1929; ??????? ?.?. ?????? ?????? ??? ???????????? ????????????? ???????? ??????????? ??????????? ? ??????? ??????????. - ?., 1930 ????;
3. ????? ?.?. ???????? ??????????? ?? ???????. ?????? ?. - ???????, 1929. - ?.14.;
4. ????? ?.?. ??????? ?????. - ?.16;
5. ??? ??????????? ?? ??????? ??????????. ????????? ???? ? ??? ??? 11 ?????? 1917 ?. - ??.2 // ??????? ????????? ??????. - ?.1. - ?., 1957. - ?. 201;
6. ??? ??????????? ?? ??????? ??????????. ????????? ???? ? ??? ??? 11 ?????? 1917 ?. - ??.5;
7. ??? ????. - ??.6-7;
8. ??? ????. - ??.11;
9. ??? ????. - ??.13;
10. ??? ????. - ??.17-18;
11. ??? ????. - ??. 20-22;
12. ??? ????. - ??.24;
13. ??? ????? ?????. ????????? ???? ? ??? ??? 27 ????? 1918 ?. - ??.1 // ??????? ????????? ??????. - ?.1. - ?., 1957. - ?.424;
14. ??????????????? ??????? ????????? ???????? 1917-1920. - ?., 1920. - ?.73;
15. ??? ????. - ?.79;
16. ??? ????. - ?.80;
17. ?????? ??????? ? ????? 1922 ?. - ???????, 1923. - ??.175;
18. ??? ????. - ??.178;
19. ??? ????. - ??.185;
20. ??? ????. - ??.186;
21. ???? ??? ? ??? ???? ??? 28 ?????? 1927 ?. ? ????????? ?????? ??? ????????, ?? ??????? ?????? ???????? // 36. ???. ????. - 1928. - ? 4; ??????? ??? ???? ??? 23 ?????? 1928 ?., ? 44; ????????? ??????? ???? ??????????? ??????????? (???? - ????) ??? 14 ?????? 1927 ?., ? 407; ??????? ??? ??????????? ? ?????? ??????? ? ?????? ?????????? ? ??????? ??????????? ???????????, ? 406;
22. ??? ?????? ? ????. ?????????? ??? ???? ??? 28 ??????? 1926 ?. - ???.11. - ?. „?” // 3?. ???. ????. - 1926. - ? 66. - ???.501;
23. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???.2.; ????????? ???? ??? 6 ?????? 1928 ?. - ? 76; 0?????? ??? ???? ??? 20 ?????? 1926 ?. - ? 207/379; ????????? ???? ??? 1 ?????? 1926 ?. - ?91/908. - ???.7;
24. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???. ?;
25. ??? ????. - ???.4;
26. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???.6. ????????? ???? ??? 6 ??????? 1929 ?. - ? 2;
27. ??????? ??? ???? ??? 11 ?????? 1928 ?. - ? 31; ????????? ???? ??? 5 ????? 1928 ?. - ? ??. - ?.1;
28. ????????? ???? ??? 21 ??????? 1929 ?. - ? 130. - ???.2;
29. ??????? ??? ???? ??? 18 ?????? 1928 ?. - ? 112; ????????? ???? ??? 5 ?????? 1928 ?. - ? 250. - ???.5;
30. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???.9;
31. ??????? ??? ???? ??? 29 ????? 1925 ?. - ? 170/304. - ?. ?.1,4, 5;
32. ??????? ??? ???? ??? 29 ??????? 1928 ?. - ? 83; ????????? ???? ??? 5 ??????? 1928 ?. - ?178; ????? ???????? ??????? ? ??????? ??????????. ??????????? ???? 5 ??????? 1928 ?. ?? ? 179. - ???.1;
33. ????? ???????? ??????? ? ??????? ??????????. ??????????? ???? 5 ??????? 1928 ? ?? ? 179. - ????? ?? ???.1;
34. ????? ???????? ??????? ? ??????? ??????????. ??????????? ???? 5 ??????? 1928 ? ?? ? 179. - ???.11; ??????? ??? ???? ??? 29 ??????? 1928 ?. - ?126; ????????? ???? ??? 10 ?????? 1928 ?. - ?321; ????????? ???? ??? 1 ????????? 1928 ?. - ?756;
35. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???.15, 17;
36. ??? ????. - ???.18;
37. ??? ????. - ???. 19-20;
38. ??? ????. - ???.21-22;
39. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???.26 ? ????????. ????????? ???? ??? 1 ????????? 1928 ?. - ? 755;
40. ??????? ??? ???? ??? 20 ?????? 1926 ?. - ? 207/379; ????????? ???? ??? 1 ?????? 1926 ?. - ? 91/908. - ???.4.; ??????? ??? ???? ??? 31 ??????? 1927 ?. - ? 47/463;
41. ??????? ??? ???? ??? 9 ?????? 1925 ?. - ? 110/279; ??????? ??? ???? ??? 12 ?????? 1925 ?. - ? 146/628. - ???. ?, 4 ? 7;
42. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ?406. - ???.32,33;
43. ??? ????. - ???.35-37;
44. ??????? ??? ???? ??? 25 ????? 1927 ?. - ? 116/493;
??????? ??? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 135. - ?. ?.1-5;
45. ????????? ??? ? ??? ???? ??? 14 ?????? 1926 ? // 36. ???. ???? 1926 ? - ? 36. - ???.264. - ?. ?; ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ? 406. - ???.40;
46. ????????? ??? ???? ??? 16 ?????? 1927 ?. - ?39; ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ?406. - ???.41;
47. ????????? ??? ???? ??? 16 ?????? 1927 ?. - ? 39;
48. ??????? ???? ??? 14 ?????? 1927 ?. - ?406. - ???.42;
49. ???'??????? ??? ???? ??? 31 ?????? 1926 ?. - ? 363/443.
Страницы: 1, 2
