Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Курсова робота

Ужгород - 2009 р

Зміст

Вступ

Розділ 1. Внутрішня політика Ярослава Мудрого

Розділ 2. Дипломатія Ярослава Мудрого

Розділ 3. Ярослав Мудрий як розбудовник на ниві культури

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

В історії розвитку Київської Русі визначне місце посідає період, коли у Київській Русі княжив Ярослав, шанобливо названий сучасниками Мудрим. Правління Ярослава Мудрого було одним із найблискучіших періодів нашої минувшини. Саме в роки княжіння Ярослава було закладено ті підвалини вітчизняної культурної традиції, які, проявляючись в архітектурі та історіографії, образотворчому мистецтві, книжній освіченості й монастирському житті, продовжували розвиватися у східнослов'янських народів упродовж усіх наступних століть. При Ярославі Мудрому культура Давньої Русі розкрилася в усій повноті й багатстві, а Київ перетворився на одне з найбагатолюдніших й найкрасивіших міст Європи.

Всі свої зусилля великий князь спрямував на продовження справи Володимира - посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Як свідчать літописи, Ярослав Мудрий не стільки князем-дружинником, князем-завойовником, скільки князем-будівником, князем-просвітителем. За князювання Ярослава Мудрого на Русі остаточно утвердилося християнство. З його ім'ям пов'язаний і небачений доти розквіт давньоруської культури. Князя можна з повним правом назвати фундатором книжності й вченості на Русі. Літописець Нестор з великою шаною зазначав, що Ярослав «до книжок виявляв завзяття, часто читаючи їх і вночі, і вдень. І зібрав книгописців силу, що перекладали з грецької мови на слов'янську. І написали вони багато книжок...» Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - С. 291..

Предметом дослідження є висвітлення аспектів внутрішньої та зовнішньої політики, дипломатичної діяльності та культурних процесів Київської Русі за часів княжіння Ярослава Мудрого.

Часи князювання Ярослава Мудрого у Києві позначилися значним посиленням держави, зміцненням нових кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням ремесел і сільського господарства, міських та сільських промислів, внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Ці успіхи сприяли зростанню авторитету Київської держави у середньовічному світі. А це, в свою чергу, поклало династичні зв'язки дому Ярослава з панівними династіями Європи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є державотворча та культурна діяльність Ярослава Мудрого.

Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що розвиток української історичної науки на сучасному етапі зумовлює вивчення свого минулого через дослідження діяльності кращих державних правителів. Адже ставши князем, Ярослав пішов по шляху батька. При ньому була відтворена єдність Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкуванню Києву окремих російських земель, за допомогою напряму туди великокняжих синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розцвіли міста, ускладнилося суспільне життя, рушила вперед культура країни.

Метою даної курсової роботи є проведення об'єктивного аналізу історичної спадщини Ярослава Мудрого, визначення його особистого внеску у розквіт багатьох аспектів українського суспільства: внутрішньої та зовнішньої політики, дипломатії та культури.

Для досягнення визначеної мети, ми поставили перед собою ряд наступних завдань:

· охарактеризувати діяльність Ярослава Мудрого як видатного державного діяча;

· проаналізувати внутрішню політику Ярослава Мудрого ті її результати для Київської Русі;

· дати оцінку дипломатичній діяльності Ярослава Мудрого;

· висвітлити основні аспекти розквіту культурного життя Київської Русі та визначити внесок в нього князя Ярослава Мудрого.

Джерельною базою нашого курсового дослідження виступають опубліковані пам'ятки та літописи української та руської історії. Зокрема це «Іпатіївський літопис» Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. - К.: Дніпро, 1989. - 591 с, який є компіляцією двох пам'ятників: київського зведення 1198 р. і продовжуючого його галицько-волинського повіствування, яке було доведено до кінця XIII ст. «Лаврентіївський літопис» Лаврентіївський і Іпатівський літопис // Хрестоматія з історії Українськоі РСР. - Т.1. - К., 1959. - 747 с. - пергаментний рукопис, що містить копію літописного зведення 1305 року. Складений в 1377 року групою невідомих переписувачів під керівництвом ченця Нижегородського Печерського монастиря Лаврентія за списком початку 14 століття. Історичний твір «Хроніка польська» («Chronica Polonoruir»). Автору «Хроніки польської» історики дали ім'я Галла Аноніма. Вона доведена до 1113 р. До історії України має найбільше відношення опис походу Болєслава Хороброго на Київ у 1018 р. та відомості про міжусобну боротьбу на Русі. «Великая хроника» о Польще, Руси и их соседях ХІ-ХІІІ в. - М.: Изд. МГУ, 1987. - 259 с. Об'єднуючим джерелом є для нас «Повість врем'яних літ» Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - 670 с. літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.

Розглядаючи джерельну базу, ми можемо зазначити, що вона для є досить широкою. На сторінках перерахованих нами пам'яток висвітлено багато подій пов'язаних з політичною та державною діяльністю Ярослава Мудрого, що говорить про достатність джерельного матеріалу для вивчення даної теми.

Історіографічною базою курсової роботи виступають ґрунтовні праці провідних вчених присвячені вивченню біографії та діяльності Ярослава Мудрого. В першу чергу акцентуємо увагу на змістовній праці Толочко П. П. «Ярослав Мудрий». Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К. : Альтернатива, 2002. - 270 с. На нашу думку, книга представляє інтерес, тому що написана на багатому документальному матеріалі й присвячена детальному опису життя та діяльності видатного будівничого Київської Русі - князя Ярослава Мудрого.

Змістовна праця видатного історика М. Грушевського «Ілюстрована історія України» заслуговує нашої уваги тим, що в ній вчений не обійшов своєю увагою діяльність видатного князя Ярослава Мудрого. В цій праці присвячено цілий розділ «Ярослав; Ярославичі» Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / Михайло Сергійович Грушевський. - К., 1992.- С. 98-107. аналізу політичної діяльності Ярослава чим, на нашу думку, і є важливим для нашого дослідження, адже М. Грушевський відомий вчений в галузі історії України. І його положення заслуговують пильної уваги.

Для вивчення культурно-просвітницького вкладу у розвиток Київської Русі інтересною є праця російського вченого Глухова А. Г. «Мудрые книжники Древней Руси: От Ярослава Мудрого до Ивана Федорова». Глухов А.Г. Мудрые книжники Древней Руси: От Ярослава Мудрого до Ивана Федорова / Алексей Глухов. - М.: Экслибрис-пресс, 1997. - 255 с В книзі розказується о найбільших і найвидатніших книжних зібраннях починаючи з першого, заснованого Ярославом Мудрим.

Законодавча діяльність Ярослава досить змістовно висвітлена в монографії російського вченого Зиміна О. О. «Правда русская» Зимин А.А. Правда Русская / Александр Александрович Зимин. - М., 1999. - 360 с.. Монографія підводить висновки його вивченню юридичним кодексом Давньої Русі - Правди Руської, яка закладена в основу пам'ятників феодального права на території Русі и Росії, України та Білорусії.

Серед посібників треба відзначити працю Дорошенко Д. «Нарис історії України» Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991. - 238 с. , у першому томі якої автор досить вдало розкриває державницьку діяльність Ярослава Мудрого.

Крім змістовних праць та посібників в роботі нами використано ряд статей у збірниках та перевиданнях відомих вчених, які стосуються різних питань діяльності Ярослава Мудрого. Це Крип'якевич І. «Князь Ярослав Мудрий» Крип'якевич І. Князь Ярослав Мудрий // Крип'якевич Т, Дольницький, М. Історія України. - 2-ге вид., перероб. і доповн. Є.Гринівим. - Л., 1991. - С. 57-63., стаття Панаса К. Ярослав Мудрий у його книзі «Історія Української Церкви» Панас К. Ярослав Мудрий // Панас К. Історія Української Церкви / Костянтин Панас. - Львів., 1992. - С. 19-21. та багато інших.

В процесі написання даної курсової використано сукупність загальнонаукових методів: метод аналізу наукових праць, метод аналізу, метод порівняння, а також - поєднання історичного та логічного методів, і міждисциплінарного підходу з використанням даних історії, політології, країнознавства та інших дисциплін.

Хронологічні межі дослідження визначені роками життя та діяльності Ярослава Мудрого - близько 978 - 20 лютого 1054 року, Ростовський князь - 987-1010 рр., Новгородський князь - 1010-1034 рр., великий князь Київський 1016-1018, 1019-1054 рр..

Географічні рамки дослідження визначається історичними кордонами Київської Русі на момент правління князя Ярослава Мудрого - від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. В першому розділі роботи «Внутрішня політика Ярослава Мудрого» нами висвітлено питання внутрішньої політики Ярослава Мудрого та її наслідків для розквіту Київської Русі. В другому розділі даної роботи «Дипломатія Ярослава Мудрого» ми проаналізували зовнішньополітичну діяльність Ярослава Мудрого та дали оцінку його внеску в розширення дипломатичних відносин Київської Русі. У третьому розділі «Ярослав Мудрий як розбудовник на ниві культури» ми розглядаємо внесок Ярослава Мудрого у просвітницьку, книжну справу, а також релігійні питання Київської Русі.

Розділ 1. Внутрішня політика Ярослава Мудрого

очаток формування державності на території України тісно пов'язаний з перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Саме навколо нього наприкінці VIIІ - на початку ІХ ст. відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями.

Але найбільшого розквіту на зміцнення кордонів Київська Русь зазнала за часів правління князя Ярослава Мудрого. Самостійну державну діяльність він розпочав дуже рано. У 988 році батько відправив Ярослава намісником у Ростово-Суздальську землю (на Поволжі).

Коли у Новгороді помирає Вишеслав, старший син київського володаря, Володимир переводить туди не наступного за віком і старшинством сина Ізяслава, а малого Ярослава. Це свідчило про те, що мудрий державний діяч Володимир розгледів у ньому риси майбутнього правителя. Чверть століття просидів Ярослав на новгородському престолі. Там він виріс і змужнів, звідти вперше рушив у похід проти ворогів.

Влітку 1015 р. раптово помирає і великий князь Володимир. Несподівана смерть призвела до нечуваного на Русі спалаху чвар між його нащадками. Певний час Ярослав не відав про смерть батька і продовжував залишатись у Новгороді. Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 57.

Навесні 1019 р. Святополк, прозваний Окаянним з нечисленною дружиною й велелюдною печенізькою ордою здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і вийшов йому назустріч, - пише Нестор. - На сході сонця зійшлись супротивники, і бій був жорстокий, якого не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг». Повесть временных лет. Подготовка текста, перевод, статьи и комментарии Д. С. Лихачева. - М. : Наука, 2007. - С. 348. Ярослав сів у Києві. Після цього розпочинається велика державотворча діяльність князя.

Давньоруська держава була спустошена і розорена чотирилітньою братовбивчою війною. За час боротьби між нащадками Володимира Київ постраждав від великої пожежі, був пограбований польським військом. Ярославу довелось зосередити зусилля на відбудові країни і Києва. Владнавши миром справу з братом Мстиславом, який отаборився у Чернігові, й, приборкавши племінника Братислава, котрий княжив у Полоцьку, він спершу зміцнив західні рубежі Русі.Грушевський М.С. Ярослав; Ярославичі // Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / АН України. Ін-т історії України; Вступ. ст. В.А.Смолія, П.С.Соханя. - К., 1992.- С. 99.

Ярослав зробив величезний внесок в остаточну перемогу над печенізькими ордами. Коли 1036 р. вони взяли в облогу Київ, князь дав генеральну битву ворогові, яка завершилась повним розгромом степових хижаків.

В боротьбі із печенізькими ханами Ярослав зміцнював і південні кордони Русі. Він продовжив справу свого батька Володимира, який насипав на межі зі степом величезні й довгі (на багато сотень кілометрів) земляні вали з розташованими на них фортецями. У народі їх прозвали»Змійовими валами». Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991. - С. 153.

Усунення печенізької загрози дозволило Ярославу зосередитися на внутрішніх справах. Князюванню Ярослава Мудрого був притаманний виразно державотворчий підхід, він більше дбав про консолідацію, розбудову й захист своїх земель, аніж про силове приєднання нових територій. Хоча й нові території теж додавались. На кінець 30-х років ХІ ст. володіння Великого князя простягалися від Фінської затоки, Ладоги й Онеги до Чорного та Азовського морів, від Карпат і Нижнього Дунаю до Середньої Волги і верхів'їв Північної Двіни, перевершуючи за розмірами решту християнських країн.Котляр М. Ф. Трiумвiрат Ярославичiв (1054-1073) / Микола Федорович Котляр.// Україна: культурна спадщина, національна свiдомiсть, державність, 1998. - № 5. - С. 338.

Відтворення єдності Русі, зосередження влади в руках великого князя, підпорядкуванню Києву окремих російських земель, за допомогою напряму туди великокняжих синів-намісників стало тією політичною основою, на якій розвинулися нові господарські процеси, розцвіли міста, ускладнилося суспільне життя, рушила вперед культура країни.

Особливу увагу Ярослав приділяв поширенню і зміцненню християнства. Він, як і його батько, добре розумів значення християнства для Київської Русі. За часів Ярослава християнська церква набула на Русі ширшого поширення і придбала певну вагу в суспільстві. Цьому сприяв і сам великий князь, який, по відгуках сучасників, відрізнявся великою набожністю, знанням церковних обрядів.

Важливим кроком Ярослава в області внутрішньої політики стало призначення (близько 1051 р.) київським митрополитом відомого письменника і культурного діяча Іларіона, що створив церковно, - політичний трактат «Слово про Закон і Благодать».Панас К. Ярослав Мудрий // Панас К. Історія Української Церкви / Костянтин Панас. - Львів., 1992. - С. 20.

Він багато зробив для утвердження Києва в ролі політичного осередку країни. Князь виступив ініціатором упорядкування законодавства. За його правління в Києві було створено перше писане зведення законів Київської Русі - «Руську Правду».

Цей збірник відіграв велику роль у зміцненні держави, звів загальноприйняті закони до єдиної цілісної системи. Новий юридичний кодекс узагальнював ті зміни, що відбулися у суспільстві та свідомості людей. Основним об'єктом захисту стало життя, тілесна недоторканість людини. Правовий кодекс «Руська правда» закріплював основні юридичні норми ранньофеодальної епохи. Чимало зусиль доклав великий князь справі розвитку торгівлі, створення фінансової системи країни. Зимин А.А. Правда Русская / Александр Александрович Зимин. - М. : Наука, 1999. - С. 92.

Ярослав розбудував Київ, прикрасивши його величними спорудами. На жаль, «Повість минулих літ» лише в найзагальніших рисах оповідає про цей бік діяльності князя-реформатора: «Заклав Ярослав місто велике, у якого нині Золоті ворота, заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих воротах, потім монастирі Святого Георгія й Святої Ірини...». Крип'якевич І. Князь Ярослав Мудрий // Крип'якевич Т, Дольницький, М. Історія України. - 2-ге вид., перероб. і доповн. Є.Гринівим. - Л., 1991. - С. 60.

Ярослав докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. Він, зокрема, повернув під свою владу червленські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим. Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в чудській землі заклав місто Юр'їв. Дорошенко Д. Нарис історії України. У 2 томах / Дмитро Іванович Дорошенко. - Т.І. - К. : Глобус, 1991 - С. 167.

Ярослав не полишав будівництва, розпочатого Володимиром, на південному кордоні країни. Він, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів. Звістка про останню битву з печенігами, що відбулася під мурами Києва, вміщена в літописі під 1034 р., однак сучасні дослідники відносять її до 1017-го. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місці битви величний храм - Софію Київську, яка стала символом поєднання божественного начала і державної влади. Тут відбувалися урочисті державні церемонії: сходження на великокнязівський стіл, прийняття іноземних послів тощо. Котляр М. Ф. Трiумвiрат Ярославичiв (1054-1073) / Микола Федорович Котляр.// Україна: культурна спадщина, нацiональна свiдомiсть, державність, 1998. - № 5. - С. 339.

Що стосується господарства Русі, то провідне місце в ньому протягом всього існування держави займав «аграрний сектор», а найбільше - землеробство. Селяни використовували різноманітні знаряддя праці та застосовували кілька агротехнічних систем - парову, підсічну й перелогову. За ствердженням П. Толочко Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 114.., продуктивність праці була настільки високою, що валовий збір зерна набагато перевищував потреби населення. Тваринництву також приділялася постійна увага; крім того, важливою допоміжною галуззю господарства були промисли: полювання, рибальство, бджільництво. Мед і віск становили не останню статтю в зовнішній торгівлі.

Ремісниче виробництво зосереджувалося переважно у містах. Провідними видами ремесла були чорна металургія і металообробка. До числа масової продукції відносяться також вироби з глини, кістки, дерева, каменю. У ХІІ-ХІІІ ст. посадські ремісники почали об'єднуватися в корпорації, свідченням чого є назви міських «кінців» (Гончарний Злотницький, Кожум'яцький), а також згадки писемних джерел про артілі «городників» і «мостників». Толочко П.П. Ярослав Мудрий / Петро Петрович Толочко. - К.: Альтернатива, 2002. - С. 120.

Важливу роль в економіці Київської Русі відігравала торгівля, рівень розвитку якої визначався станом сільськогосподарського й ремісничого виробництва. Основною тенденцією економічних зв'язків був обмін у межах невеликих районів у радіусі 10-30 км: саме на такій території розходилися вироби сільських ковалів, гончарів, ювелірів, шевців. Активно розвивалася також торгівля в межах усієї країни. Жвава торгівля сполучала різні за природними умовами частини Русі. На Русі існували купецькі об'єднання, спеціалізовані на торгівлі певними видами товарів або з певними країнами. У багатьох великих містах розташовувалися торговельні двори іноземних купців. Торгівля покликала до життя інтенсивний грошовий обіг. За Володимира та Ярослава Русь карбувала власну монету - срібники і злотники.

Страницы: 1, 2

В соцсетях