Електронний журнал в системі інформаційних ресурсів бібліотеки: друга половина ХХ – початок ХХІ століття
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЯРОШЕНКО Тетяна Олександрівна
УДК [070:004.738.5]+021(091)
ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНИХ
РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ: ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ - ПОЧАТОК ХХІ ст.
07.00.08 - «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство»
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Київському національному університеті культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор
Загуменна Віра Вікторівна,
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри інформаційного та виставкового бізнесу
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Матяш Ірина Борисівна
Науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Держкомархіву України,директор, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, директор Інституту бібліотекознавства
Захист відбудеться «29» травня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі відділу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Автореферат розіслано «17» квітня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук: А.О. Чекмарьов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Актуальність теми. У сучасну епоху інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) стають одними з найважливіших елементів формування нового інформаційного суспільства, суспільства базованого на знаннях. Значущою інтегральною ланкою такого суспільства є бібліотеки, які акумулюють, обробляють та поширюють у часі й просторі документовані знання. Стрімке збільшення обсягів електронних ресурсів, у т. ч. електронних журналів, у структурі інформаційних ресурсів сучасних бібліотек потребує вивчення та узагальнення теоретичних розробок, практичного досвіду, набутого в процесі створення та розвитку електронного журналу, і є важливим та актуальним завданням сучасного бібліотекознавства, необхідною передумовою наукового прогнозування розвитку бібліотечної справи в Україні.
Це особливо актуально для України, яка визначила своїм пріоритетом створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, повною та достовірною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій. У Законі України «Про національну програму інформатизації» (від 4 лютого 1998 р., № 74/98-ВР) підкреслюється ця нова роль бібліотеки, визначаються її завдання в процесі формування нового інформаційного суспільства. Відповідні пріоритети закладені також у Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (від 9 січня 2007 р., № 537-V), Державній програмі «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 рр. та інших важливих документах.
Стан розробленості теми. Комплексний характер дослідження зумовив звернення не лише до бібліотекознавчих праць, але й до здобутків суміжних наук - документознавства, книгознавства, бібліографознавства, інформатики, фондознавства, наукознавства тощо. Багатоплановість та багатоаспектність проблеми зумовили появу значної кількості наукових досліджень, що безпосередньо чи опосередковано стосуються теми дисертації. Зокрема, це - наукові праці Г. Воробйова, В. Джоунс, В. Ільганаєвої, Д. Кінга, Л. Костенка, Дж. Коул, С. Кулешова, Д. Куртіс, Н. Кушнаренко, Ф. Ланкастера, І. Павлуші, Т. Павлуші, М. Слободяника, А. Соколова, М. Сороки, Ю. Столярова, К. Тенопір, Л. Філіпової, А. Чекмарьова, Г. Швецової-Водки, Я. Шрайберга та ін. Разом з тим, аналіз розвитку наукової думки в цьому напрямі свідчить про те, що до проведення даного дослідження розглядалися лише окремі аспекти розвитку електронного журналу в системі наукових комунікацій та відповідної роботи книгозбірень з електронними журналами, що й спричинило потребу в узагальнюючому, комплексному дослідженні розвитку електронного наукового журналу як складової інформаційних ресурсів бібліотеки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження проведено відповідно до цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв, затвердженої його Вченою радою (протокол № 12 від 27 грудня 2001 р.), та комплексних наукових тем КНУКіМу: «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України» (номер державної реєстрації 0107U009539) і «Трансформація бібліотечної науки, освіти і професії в демократичній Україні» кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів, а також пов'язаного з темою дослідження «Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки» (номер державної реєстрації 0105U000488), що виконується в НБУВ.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз процесу створення та розвитку наукового електронного журналу як виду документа і складової інформаційних ресурсів бібліотеки.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
· здійснити наукове вивчення стану теми та проаналізувати джерельну базу дослідження;
· дати визначення поняття електронного журналу в контексті даної розвідки;
· виявити передумови виникнення та дослідити історію розвитку електронного наукового журналу в системі наукової комунікації в цілому і як документно-інформаційного ресурсу бібліотек різних країн світу, зокрема;
· дослідити специфіку та основні етапи розвитку електронного журналу в Україні та світі; визначити та обґрунтувати перспективні напрями та тенденції цього розвитку;
· проаналізувати значення та функції електронного журналу в системі інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки; визначити основні складові технологічного циклу роботи бібліотек з електронними журналами;
· окреслити пріоритетні напрями роботи бібліотек з електронними журналами.
Об'єктом дослідження є науковий електронний журнал як вид документа в системі інформаційних ресурсів бібліотеки.
Предмет дослідження - еволюція наукового електронного журналу як засобу наукової комунікації та складової інформаційних ресурсів бібліотеки, його роль у трансформації функцій бібліотеки.
Методи дослідження. Основними методологічними засадами дисертаційного дослідження є принципи історизму, наукової об'єктивності та системності при висвітленні історичних явищ і фактів. Використано систему загальнонаукових та історичних методів, зокрема - виявлення, вивчення, пояснення, аналіз та синтез, порівняльний і проблемно-хронологічний методи тощо. Методику дослідження було підпорядковано вирішенню поставлених у дисертації завдань.
Хронологічні межі дослідження - друга половина ХХ - початок ХХІ століття - зумовлені тим, що саме в цей історичний період, із впровадженням та використанням ІКТ та бурхливим розвитком глобальної мережі, з'являються перші спроби трансформації системи документних комунікацій, зокрема - створенні та використання електронного журналу. Це дало змогу здійснити історико-порівняльний аналіз становлення наукового електронного журналу як важливого засобу наукової комунікації, простежити на різних етапах його еволюцію в системі документних комунікацій в цілому та інформаційних ресурсів бібліотеки, зокрема.
Джерельну базу дослідження становлять документи з фондів тих бібліотек України, які були лідерами у роботі з електронними журналами: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України (НБУВ), Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Тернопільського технічного університету ім. І. Пулюя, Київського національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», окремих універсальних обласних наукових бібліотек. Були використані також матеріали архіву Єльського університету (Yale University, США), архівні матеріали Міжнародного фонду «Відродження», Асоціації «Інформатіо-Консорціум», Міжнародної Коаліції Бібліотечних Консорціумів ICOLC та ін. Важливим джерелом є відомості з вітчизняних та зарубіжних спеціальних видань, зокрема, періодичних, довідкової літератури. Опрацьовувалися також матеріали з Інтернету - веб-сторінки бібліотек, електронні архіви тощо.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому:
· на широкому історичному тлі відтворено розвиток наукового журналу як важливого засобу наукової комунікації від друкованої форми з середини XVII ст. до появи електронної форми в кінці 80-х років ХХ ст.;
· розглянуто передумови створення та визначено основні етапи розвитку електронного журналу; проаналізовано характерні ознаки та тенденції розвитку електронного наукового журналу на кожному етапі;
· комплексно досліджено історико-бібліотекознавчі аспекти еволюції електронного журналу як документно-інформаційного ресурсу бібліотеки на всіх етапах його розвитку та досліджено основні засади управління колекціями електронних журналів у бібліотеках;
· введено до наукового обігу новий фактичний матеріал про еволюцію електронного журналу, значну частину якого представлено іноземними мовами та в електронному форматі, що дозволяє розширити фактологічну базу українського бібліотекознавства, а також виважено застосувати в Україні вже перевірені на міжнародному рівні технології та досвід у напрямі роботи з елект-ронними журналами;
· запропоновано дефініцію електронного журналу у контексті даного дослідження;
· уточнені функції бібліотек з огляду на необхідність управління змінами, що спричинені появою електронного журналу, зокрема, потребою врахування технологічного (життєвого) циклу електронного журналу в бібліотеках, а також менеджменту колекцій електронних журналів у цілому;
· розроблено технологію формування, обліку та використання електронних журналів у бібліотеках України з урахуванням комплексності взаємопов'язаних бібліотекознавчих, інформаційно-технологічних та нормативно-правових питань.
Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в аналізі та узагальненні основних тенденцій розвитку електронного журналу в системі наукової комунікації; розробленні комплексу взаємопов'язаних науково-методичних та науково-організаційних засад управління колекціями електронних журналів у бібліотеках в умовах переходу до глобального інформаційного суспільства в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати дозволяють ефективніше організовувати роботу бібліотек України з колекціями електронних журналів. Матеріали дослідження, зокрема технологічні засади роботи бібліотеки з електронними журналами, впроваджено у практичну діяльність окремих книгозбірень України, наприклад, наукової бібліотеки НаУКМА та ін. Вони використовуються також у системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців, сприяють налагодженню міжбібліотечної взаємодії на відомчому, міжвідомчому та загальнодержавному рівнях. Представлені в дисертаційній роботі матеріали, положення і висновки використовуються також у навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема, Київського національного університету культури і мистецтв під час читання студентам лекцій із курсів, розроблених дисертантом: «Організація цифрових та електронних ресурсів», «Електронні бібліотеки», «Інтеґровані програмні засоби автоматизації бібліотек», «Лінґвістичне забезпечення АБІС», «Моделювання АБІС»; Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України: «Управління електронними ресурсами», «Електронні видання»; НаУКМА: «Застосування принципів Болонського процесу». Матеріали, узагальнення та висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані при написанні наукових праць, підручників і навчальних посібників з історії бібліотечної справи в цілому і з проблем створення електронних бібліотек та використання електронних ресурсів, зокрема.
Особистий внесок здобувача. Всі положення та висновки, винесені на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації оприлюднені у виступах на наукових, науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних наукових конференціях «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (Крим - 1995-2007 рр.), «Електронні ресурси в бібліотеках» (Миколаїв, 2004; Алушта, 2005-2007 рр.), «Ольвійський форум - 2007: Стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 2007 р.), «Університетські бібліотеки напередодні XXI століття» (Київ, 1999 р.), «Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток» (Київ, 1999 р.), «Електронні журнали - бібліотекам України» (Київ, 1999 р.), «Системна модернізація університетського менеджменту» (Дніпропетровськ, 2005 р.), «Бібліотека і книга у контексті часу» (Київ, 2006 р.), «Концепція розвитку бібліотек вищих навчальних закладів в інформаційному суспільстві» (Київ, 2006 р.), «Нові інформаційні технології в освіті для всіх» (Київ, 2006 р.), «Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України» (Київ, 2006 р.), «Інтранет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» (Київ, 2007 р.), Міжнародному науково-технічному семінарі «Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах глобалізації інформаційного суспільства» (Київ, 2007 р.) та ін.
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в 15 публікаціях автора, у тому числі 8 - у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації - 220 стор., основний текст - 186 стор., список використаних джерел - 345 найменувань, з них - 203 іноземними мовами) - 34 стор., 6 додатків - 21 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі, сформульовано мету та завдання, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи.
У першому розділі - «Історіографія та джерельна база дослідження» - надається визначення базових термінів дисертації, розглядається стан наукового вивчення теми та здійснюється аналіз використаних джерел. Порівнюються варіанти поняття, що вкладаються у термін «електронний журнал» різними науковцями і практиками, а також дотичних до нього термінів «електронне видання», «електронний ресурс», «електронний документ». Термінологічно обґрунтовуючи поняття «електронний журнал» як базове для дисертаційного дослідження, автор спирається на аналіз вітчизняних і зарубіжних видань загального та спеціального характеру: довідкових, монографій і підручників, статей у професійній науковій періодиці з проблем теорії комунікацій, документознавства, бібліотечної справи. В дисертації не розглядається детально історія розвитку електронного журналу з точки зору видавничої справи чи комп'ютерних технологій, оскільки це виходить за межі окреслених дослідженням рамок. Натомість дослідник зосереджується на колі історико-бібліотекознавчих проблем, що постали перед книгозбірнями в процесі стрімкого впровадження ІКТ та включення електронних ресурсів до бібліотечних колекцій.
Для відтворення цілісної картини генезису електронного журналу досліджувалося широке коло вітчизняних та зарубіжних публікацій, архівних документів, електронних матеріалів. Проведений аналіз свідчить, що спеціальні вивчення етапів розвитку електронного журналу та практичної роботи з ним у бібліотеках України не проводилися. У переважній більшості вітчизняні учені та практики лише побіжно торкаються питань термінології, окремих теоретичних узагальнень та практичних аспектів роботи з електронними ресурсами взагалі, фактичний матеріал розпорошено у значному масиві публікацій. Цим проблемам присвячено окремі статті теоретиків і практиків бібліотечної справи у фаховій періодиці України (журнали «Бібліотечний вісник», «Вісник Книжкової палати», «Бібліотечна планета», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Бібліотечний форум України»), у збірниках наукових і науково-практичних праць, матеріалів конференцій тощо. Усі вітчизняні публікації можна поділити на ті, що присвячені в цілому проблемам впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій у практику діяльності бібліотек і можуть бути використані для визначення стратегій у роботі з електронними журналами, а також ті, що описують окремі аспекти діяльності в напрямі створення та використання електронних ресурсів, якщо в них навіть не йдеться конкретно про електронні журнали (наприклад, каталогізація електронних ресурсів).
Аналіз публікацій дозволяє простежити еволюцію підходів до дослідження процесів впровадження ІКТ в українських книгозбірнях у цілому і процесів створення та включення у бібліотечні колекції електронних ресурсів (баз даних, електронних каталогів, електронних журналів, електронних книг тощо), а також формування цілісних електронних бібліотек, зокрема. Від посилання на зарубіжний досвід, від постановки проблеми, від опису окремих аспектів роботи з електронними ресурсами (наприклад, проблеми авторського права, аналіз статистики використання, каталогізація) науковці переходять до певних теоретичних узагальнень, а накопичений практичний матеріал дає можливість здійснити аналіз еволюційних змін у структурі та функціях сучасної бібліотеки в цілому, у використанні електронних документів (у т. ч. електронних журналів) у сукупному документно-інформаційному ресурсі сучасної бібліотеки зокрема.
З огляду на вищеозначене, важливими для дослідження є монографії українських учених О. Воскобойнікової-Гузєвої, І. Давидової, Т. Добко, В. Ільганаєвої, С. Кулешова, Л. Петрової, М. Слободяника, М. Сороки, А. Чекмарьова, Г. Швецової-Водки; публікації О. Баркової, В. Болдовського, В. Загуменної, Н. Зайченко, Л. Костенка, О. Луганського, Н. Орлеанської, І. Павлуші, Т. Павлуші, А. Чекмарьова, Г. Шемаєвої, Т. Шерепи та ін. Найбільш повно висвітлено тему електронних ресурсів (проблеми термінології, каталогізації, організації, концептуальних засад у створенні вітчизняних електронних ресурсів) у публікаціях О. Баркової, Н. Зайченко, В. Копанєвої, Л. Костенка, О. Сокур, А. Чекмарьова. Практичним питанням використання електронних ресурсів у вітчизняних книгозбірнях присвячено публікації Т. Березної, Т. Вилегжаніної, В. Дригайла, З. Савіної, Г. Ядрової, В. Ярощук та ін.
