Методики оцінки фінансового стану банків України
Методики оцінки фінансового стану банків України
На сьогодні проблема прогнозування банкрутства банків залишається надзвичайно актуальною, оскільки лише за 2006 рік в Україні збанкрутувало три банки: ТОВ “Київський універсальний банк”, ВАТ АКБ “Гарант” та АКБ “Інтерконтинентбанк”. Загалом динаміку банкрутств можна відстежити за даними, поданими на графіку 1.1, який побудовано на основі даних НБУ [24, 25].
Графік 1.1. Кількість банків, які зазнали банкрутства за 1999 - 2006 рр.
На сьогодні існує кілька загально-прийнятих методик оцінки діяльності банків. Найвідоміша -- рекомендована у 1988 році Базельським комітетом із банківського нагляду (Basel Committee on Banking Supervision), яка базується на показниках адекватності капіталу банку (Базель І). У липні 2004 року з'явилася вдосконалена методика -- Базель ІІ: “Міжнародна конвергенція виміру капіталу та стандартів капіталу: нові підходи”, яка нині перебуває в стадії впровадження [36].
Фінансова стійкість банку -- це його здатність динамічно розвиватися та безперервно виконувати функцію фінансового посередництва, гнучко реагуючи на всі фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Близьким до цього поняття є термін "надійність", який походить від праслов'янського "покладати, надіятися", тобто надійним є той, хто "викликає повну довіру, на якого цілком можна покластися" [5]. Отже, в основі надійності банку лежить його фінансова стійкість, адже надійним може бути лише стійкий банк. Стійкість (надійність) банку -- доволі значне за обсягом поняття, яке має містити оцінку таких факторів, як менеджмент, кваліфікація персоналу, склад акціонерів, технічне забезпечення, ризиковність ринків, на яких працює банк, тощо.
Отже, визначимо найважливіші показники, які були описані у попередньому підрозділі, алгоритм розрахунку та економічного змісту яких, буде приведено у наступних таблицях. Алгоритм розрахунку та розкриття економічного змісту показників, що характеризують фінансову стійкість банківської установи наведено у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують фінансову стійкість банку
№ | Найменування показника | Алгоритм розрахунку за балансом | Економічний зміст показника визначає | |
1 | Коефіцієнт надійності | Співвідношення власного капіталу (К) до залучених коштів (Зк). Рівень залежності банку від залучених коштів. | ||
2 | Коефіцієнт фінансового важеля | Співвідношення зобов'язань банку (З) і капіталу (К), розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку. | ||
3 | Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів -- достатність капіталу | Розкриває достатність сформованого власного капіталу (К) в активізації та покритті різних ризиків. | ||
4 | Коефіцієнт захищеності власного капіталу | Співвідношення капіталізованих активів (Ак) і власного капіталу (К). Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно). | ||
5 | Коефіцієнт захищеності дохідних активів | , де НАД -- недохідні активи; Ад -- дохідні активи; ЗБ -- збитки | Сигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом. | |
6 | Коефіцієнт мультиплікатора капіталу | Ступінь покриття активів (А) (акціонерним) капіталом (Ка). |
Необхідні розрахунки цих коефіцієнтів виконано у третьому розділі першого підрозділу в таблиці 3.1.
Далі розглянемо алгоритм розрахунку та розкриття економічного змісту групи показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів (Таблиця 1.2). А служать вони вимірником рівня ефективності діяльності банківської установи на фінансовому ринку.
Таблиця 1.2
Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, які характеризують ділову активність банківської установи
№ | Найменування показника | Алгоритм розрахунку | Економічний зміст показника визначає | |
а) в частині пасивів | ||||
1 | Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів | Питома вага залучених коштів (Зк) у загальних пасивах (Пзаг). | ||
2 | Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів | Питома вага одержаних міжбанківських кредитів (МБК) у загальних пасивах (Пзаг). | ||
3 | Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів | Питома вага строкових депозитів (Дстр) у загальних пасивах (Пзаг). | ||
4 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи | Співвідношення дохідних активів (Да) і залучених коштів (Зк). | ||
5 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель | Питома вага кредитного портфеля (КР) у залучених коштах (Зк). | ||
6 | Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель | Співвідношення кредитного портфеля (КР) і депозитів строкових (Дс). | ||
б) в частині активів | ||||
1 | Коефіцієнт дохідних активів | Питома вага дохідних активів (Ад) у загальних активах (Аз) | ||
2 | Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель | Питома вага кредитного портфеля (КР) у загальних активах (Аз). | ||
3 | Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь | Питома вага портфеля цінних паперів і паїв (ЦПП) у загальних активах (Аз). | ||
4 | Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах | Питома вага інвестицій (ЦПП) у дохідних активах (Ад). | ||
5 | Коефіцієнт проблемних кредитів | Питома вага проблемних (прострочених і безнадійних) кредитів (КРпб) у кредитному портфелі в цілому (КР). |
| Найменування показника | Алгоритм розрахунку | Економічний зміст показника визначає | |
Показники ліквідності | |||
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності | Показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов'язання за всіма депозитами (Д). | ||
2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань банку | Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов'язань (Ззаг) всіма активами (Азаг). | ||
3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів | Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар). | ||
4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов'язань | Характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов'язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов'язань банку поверненнями дохідних активів. | ||
5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності) | Розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність). | ||
6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов'язань | Розкриває здатність банку погашати зобов'язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам). |
Найменування показника | Алгоритм розрахунку | Економічний зміст показника визначає | |
1 | 2 | 3 | |
І. Рентабельність за доходом | |||
1. Загальний рівень рентабельності | Розмір балансового прибутку (Пб) на 1 грн доходу (Дз). | ||
2. Окупність витрат доходами | Розмір доходу (Дз) на 1 грн витрат (Вз). | ||
3. Чиста процентна маржа | Розкриває рівень дохідності активів від процентної різниці. | ||
4. Чистий спред | Розкриває рівень дохідності активів від процентних операцій. | ||
5. Інший операційний дохід | Свідчить про рівень дохідності активів (Аз) від інших нетрадиційних послуг і доходів інших (Ді). | ||
6. «Мертва точка» прибутковості банку | Показує мінімальну дохідну маржу для покриття всіх витрат, після чого банк починає заробляти прибуток. | ||
7. Продуктивність праці, грн | Рівень доходу (Дз) на одного середньорічного працівника (СП). | ||
ІІ. Рентабельність по чистому прибутку | |||
8. Рентабельність активів, % | Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому . | ||
9. Рентабельність дохідних активів | Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому . | ||
10. Рентабельність загального капіталу | Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного загального капіталу . | ||
11. Рентабельність статутного фонду (акціонерного капіталу) | Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного акціонерного капіталу . | ||
12. Рентабельність діяльності за витратами | Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) усіх витрат банку (Вз). | ||
13. Продуктивність праці середньорічного працівника | Рівень чистого прибутку (ЧП) на одного середньорічного працівника (СП). |
Національний банк України здійснює рейтингову оцінку банківських установ за американською системою CAMELS [5], сутність якої полягає у визначенні загального стану банку на основі єдиних критеріїв, що охоплюють усю його діяльність. Така система допомагає визначати банки, фінансовий стан, операції або менеджмент яких мають недоліки, здатні призвести до банкрутства. В основі методики лежить оцінка ризику за такими основними компонентами:
- достатність капіталу (Capital adequacy);
- якість активів (Asset quality);
- менеджмент (Management);
- надходження (Earnings);
- ліквідність (Liquidity);
- чутливість до ринкового ризику (Sensitivity to market risk).
Цією методикою передбачено глибоке всебічне дослідження стану банку, а тому такий аналіз може провести лише Національний банк під час комплексної інспекційної перевірки, яка дає змогу повною мірою визначити, як керівництво банку ставиться до ризиків і як здійснює управління ними. Проте Національний банк не розголошує інформацію про результати рейтингової оцінки за системою CAMELS, оскільки цим може викликати непотрібний ажіотаж серед клієнтів тих банків, які на певний момент матимуть відносно поганий рейтинг.
Окрім системи CAMELS, Національний банк для забезпечення стійкості банків контролює ризики в їх діяльності на основі обов'язкових економічних нормативів, визначених Інструкцією НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні” [6]. Крім того, з метою швидкої реакції на проблеми банків НБУ застосовує систему показників раннього реагування. Банківські установи також оцінюють фінансовий стан один одного у процесі встановлення лімітів на міжбанківському ринку, проте клієнти до цієї інформації доступу не мають, оскільки фінансові посередники не можуть поширювати отриману від своїх колег конфіденційну інформацію. Публічними є лише висновки аудиторських компаній, проте з їхніх звітів проблематично отримати достатню кількість корисної інформації, адже основною їх метою є не оцінка фінансового стану банку, а перевірка повноти і правильності ведення обліку, складання звітності й законодавчої коректності здійснюваних банком операцій.
Отже, брак публічної інформації щодо надійності тих чи інших українських банків та відповідно безпеки вкладення у них коштів спонукав нас до розробки методики, яка б базувалася, з одного боку, на доступній для клієнтів банку інформації, а з другого -- комплексно оцінювала фінансовий стан банку та відображала ймовірність його банкрутства.
Фінансовий стан банку -- це набір визначальних для його поведінки параметрів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через сукупність якісних і кількісних показників комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи у певний період часу. Оцінка фінансового стану банку має базуватися на аналізі двох ключових характеристик -- прибутку та ризику, що виражаються через такі узагальнюючі економічні поняття, як ефективність і стійкість. На практиці одночасно досягти максимальної ефективності й мінімального ризику неможливо, оскільки це протилежні поняття. Термін "ефективність" походить із латинської мови (efficere -- приносити користь) і показує кінцевий корисний результат від використання всіх ресурсів. Ефективність діяльності банку, тобто результати його діяльності як фінансового посередника оцінюються через показники рентабельності (прибутковості) активів, економічної доданої вартості (EVA), ефективності операційної діяльності.
Розроблена методика дає змогу оцінити стійкість та ефективність банку, виходячи з аналізу лише його економічних показників діяльності, які є відображенням більшості із зазначених вище факторів (наприклад, якість активів залежить у тому числі й від кваліфікації працівників кредитного підрозділу), а тому їх аналіз, особливо у динаміці, дає змогу відстежувати теперішній та прогнозувати майбутній фінансовий стан банку. Синтетичний показник стійкості (надійності) банку розраховується на основі аналізу достатності капіталу (capital adequacy), якості активів (asset quality) та ліквідності (liquidity).
Достатність капіталу (capital adequacy) вимірюється через коефіцієнт платоспроможності (solvency ratio) і в європейській банківській практиці розглядається як основний показник діяльності, що відображає рівень прийнятого банком ризику. Згідно з міжнародними стандартами оцінки капіталу (Базелем ІІ) мінімальний розмір капіталу, який має підтримувати банк, пов'язаний із величиною прийнятих ним ризиків. Загальні вимоги до мінімальної величини капіталу можуть бути виражені таким рівнянням:
(1.1)
де sr (solvency ratio) -- коефіцієнт платоспроможності;
cr (regulative capital) -- регулятивний капітал;
ara (risk-adjusted assets) -- активи, зважені на ризик;
cc (core capital) -- основний капітал (капітал першого рівня);
cs (supplementary capital) -- додатковий к-л (капітал другого рівня).
В Україні діють вимоги НБУ щодо достатності капіталу вітчизняних банків, за якими добре капіталізованим вважається банк, у котрого співвідношення регулятивного капіталу та сумарних активів, зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2), перевищує нормативне значення (10%) і становить не менш як 17% [6].
У разі відсутності необхідної інформації для розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу за методикою НБУ ми пропонуємо дещо іншу формулу розрахунку показника достатності капіталу, орієнтовану на укрупнену інформацію щодо балансу банку:
Страницы: 1, 2
