Позитивний поштовх до розвитку лізингових послуг в Україні зробило надання пільг від держави лізинговим компаніям. Так, Кабміном було розроблено "Програму розвитку лізингу в Україні на період 2006-2010 роки. Вже на 2006 рік програма передбачила такі законодавчі зміни: запровадження прискореної амортизації для третьої групи основних засобів, звільнення комісій та відсотків лізингодавців від ПДВ, усунення подвійного оподаткування ПДВ лізингових операцій. Узаконення таких пільг і надало бажану тенденцію до поштовху в подальшому, 2005 рік характеризується подвоєнням кількості лізингових фірм за рахунок Іноземців, що викуповували існуючі вітчизняні компанії, чи співпрацювали з ними за рахунок франчайзингу. Наприклад, французький Societe Generale придбав найбільшу компанію з лізингу автотранспорту, BNP Paribas придбав УкрСиббанк з лізинговою компанією, австрійський Raiffeisen International, придбавши Аваль, вирішив створити дочірню лізингову структуру, скандинавська фінансова група SEB придбала банк Ажіо і заснувала лізингову компанію «Ажіо-лізинг» [17, ст. 45]. В Україні прослідковується постійний розвиток ринку лізингового кредитування, про що свідчить постійний ріст пропозиції, а, відповідно, попиту на лізинговий кредит (рис 2.1).
Ринок лізингового кредитування особливо швидко почав розвиватись в останні 3-4 роки, так з 2003 по 2006 р. вартість укладених лізингових угод зросла в 9 разів, що в першу чергу свідчить про ефективні дії держави, про збільшення іноземних інвестицій. Подібний ріст може продовжуватись тільки за тієї умови, що в Україну буде вкладатись хоча б та сама кількість, що і сьогодні, але на нашу думку при такій інфляції (12-14%) і при прогнозному її рості збільшення інвестицій не можливе. Саме тому потрібно рішуче боротись з інфляцією для подальшого зростання економіки і з нею лізингового кредитування.
Рис 2.1. Динаміка лізингових угод
Іноземні експерти оцінюють щорічний обсяг лізингових послуг в Україні в 300 млн. дол. США. Аналіз нинішнього стану лізингового ринку показує, що в більшості випадків предметом лізингу є:
транспортні засоби:
сільгосптехніка:
офісне і банківське обладнання:
обладнання для харчової промисловості, яке досить швидко окупається (рис 2.2.).
Ринок лізингових послуг в Україні сьогодні демонструє явно виражену тенденцію до залежності від імпорту [26,ст. 64]. Так, понад 80% лізингових операцій здійснюються за договорами міжнародного лізингу, Основними причинами цього є прийнятні умови нерезидентів України за такими показниками як термін лізингу, розмір передоплати, а також те, що закордонні компанії є класичними фінансовими посередниками і, на відміну від українських, не заробляють на самому предметі лізингу.
Рис. 2.2. Розподіл лізингових компаній за видами активів, що надаються в лізингу
Така ситуація призводить до утворення довгострокової тенденції відтоку капіталу з України і до зменшення прибутків бюджету (адже лізинговий платіж зменшує оподатковуваний прибуток) і залежності українських підприємств від Іноземних фінансових структур [22,ст. 42]. Іншою проблемою лізингових операцій є так званий «псевдо лізинг», під прикриттям якого іноземні підприємства (в тому числі офшорні компанії) без порушення чинного законодавства здійснюють свої інвестиції або реінвестиції у свої ж українські підприємства, що також мінімізує їх платежі до бюджету.
Зараз в Україні спостерігається тенденція за якої деякі лізингові компанії намагаються зміцнити свої позиції на ринку за рахунок придбання прав на використання у своїй діяльності відомих торговельних марок, 3 власниками таких марок, як правило, підписується договір франчайзингу, відповідно до якого власник торговельної марки також надає певні технології та стандарти обслуговування. Таким шляхом пішли такі компанії як Перша лізингова компанія/Hertz, Віп-рент/Avls та Оптіма-Лізинг, яка підписала договір з компанією SIXT.
За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, протягом 2006 року обсяг лізингових угод в Україні становив 3386 млн. грн. Джерелом надання потрібних для лізингових компаній кошт були банківські кредити - 2817 млн. грн., комерційні кредити постачальників - 27 млн. грн., випуск цінних паперів - 40,6 млн. грн., кошти міжнародних фінансових організацій - 233,6 млн. грн., власний капітал - 240,4 млн. грн., інше - 27 млн. грн.(рис 2.3) [11,ст. 3].
Рис. 2.3. Джерела фінансування лізингових угод
З діаграми видно, що основним джерелом фінансування лізингових операцій, є банківський кредит. Так, у 2006 році за рахунок банківських кредитів було профінансовано понад 80% всіх договорів укладених протягом вказаного періоду.
Охоче долучаються до лізингових схем і виробники обладнання й транспорту, Багатьом з них саме співпраця з лізикгодавцями дозволяє суттєво збільшити обсяги продажу, Peugeot та Scania реалізують авто в Україні через дочірні лізингові компанії «Ілта» та «Сканія Україна», а лізингова компанія "Дуац» є офіційним постачальником в Україні автомобілів Volkswagen та Audi.
Зростання українського ринку лізингу автомобілів складає 30-50% на рік. Але загальний обсяг наданих машин у лізинг менше ніж 1% від загальних продажів нових автомобілів.
Основними операторами надання послуг з лізингу автомобілів є Перша лізингова компанія з часткою ринку в приблизно 43% від загальної кількості, «Ілта» з ринком у 23% (створена виробником марки автомобіля «Пежо»), Він-Рент з 24% часткою ринку, в Оптіма-лізинг за рік відбулося відвоювання ринку з 9% до 10,5% від загального ринку (в 2005 poцi підписано франчайзингові угоди з великою європейською компанією SIXT). Також на ринку лізингу автомобілів є: «Богдан-лізинг» (від черкаського заводу «Богдан», що випускає автобуси «Богдани»), «Євро-лізинг» (Єврокар) і Сканія-Кредо Україна. Також на ринку присутні близько 11 компаній, які є дочірніми від банків.
Знос основних фондів українських підприємств становить 48%. Щоб відновити існуючі ОФ за оцінками Міжнародної фінансової корпорації, потрібно 106 млрд. дол. США, що в півтора рази перевищує нинішній річний ВВП України. Ця цифра не враховує потреби новостворених підприємств і тих, що мають намір розширюватися. Цe означає, що реальні потреби бізнесу в інвестиціях в основні засоби ще більші. Кредитні ресурси вітчизняних банків (весь кредитний портфель банківської системи -- 31 млрд. дол. США) не в змозі задовольнити такий попит.
У розвинених країнах капітальні інвестиції у виробництво значною мірою здійснюються за допомогою лізингу, У країнах ЄС, за даними Світового банку, через лізинг здійснюється 15-30% інвестицій в основні фонди. В Україні ця цифра становить 1,2%. При цьому для промислового сектору економіки цей показник близький до нуля. Адже понад 80% усіх активів, наданих у лізинг, припадає на транспортні засоби, які використовуються переважно підприємствами транспортної, торговельної та інших галузей [11].
За інформацією Держфінпослуг, обсяг лізингового портфеля в Україні що року збільшується - це свідчить про поліпшення ситуації на ринку надання лізингового кредиту(рис 2.4). Вартість портфеля лізингових угод станом на 1 січня 2007 року зросла порівняно з 1 січня 2006 року на 107%. На початок 2006 року портфель лізингових угод становив 1738 млн. грн. (344 млн. дол. США), а на початок 2007 року він зріс до 3601 млн. грн. (716 млн. дол. США) [11,ст. 4].
Рис. 2.4. Динаміка лізингового портфеля
Аналіз інформації свідчить, що використання лізингових операцій при заміні основних фондів підприємств залишається середньостроковим інструментом (термін дії договору 2-5 років), частка довготермінових договорів (більше ніж 5 років), які не виконані на кінець року, складає лише близько 4% [23, ст. 105].
Станом на кінець року частка договорів з лізингоотричувачами, які представляють транспортну галузь, становила 74% від загального обсягу невиконаних договорів, разом з тим, майже 5% ринку припадає на підприємства сільського господарства.
2.2. Лізингові компанії, як основні суб'єкти надання лізингового кредиту.
Лізингові послуги в Україні вийшли на сучасний рівень зі становленням діяльності АКБ “Україна” та створенням в 1996 році Фінансово-лізингового дому [12, с.111].
Ринок лізингового кредиту в Україні знаходиться ще на досить низькому рівні, хоча за останні декілька років він почав стрімко розвиватись, і, відповідно, почали з'являтись все більше лізингових компаній, банків та міжнародних компаній.
Український ринок лізингових послуг представляють такі лізингодавці:
· Банки-резиденти України;
· Лізингодавці-нерезиденти України (міжнародний лізинг);
· Лізингові компанії - резиденти;
· Компанії створені з участю держави.
Треба відмітити, що проведення лізингових операцій банками (при використанні безпосередньої форми участі банку у лізингових операціях) у своїй структурі відрізняється від проведення таких операцій лізинговими компаніями тим, що при цьому особа лізингодавця і банку “злита в одну” (за виключенням випадків особливо складних угод, коли у їх фінансуванні приймають участь декілька банків), отже, є відсутніми відносини кредиту лізингодавця та фінансуючої банківської установи, та відповідними випливаючими з цього особливостями сплати лізингових платежів (величина плати за використані кредитні ресурси відсутня, є тільки комісійні виплати)[24,ст. 85].
Дочірні компанії банків:
* Укрексімлізинг (Укрексімбанк)
* Українська лізингова компанія (УкрСиббанк)
* Ласка Лізинг (латвійський Парекс-банк)
* ADL Automotive та SG Equipment Finance Ukraine (французький Societe Generale)
* Ажіо-лізинг (банк «Ажіо»)
* Арма-лізинг (Арма-банк)
* Надра-сервіс (банк «Надра»)
В таблиці 2.1 представлено огляд послуг фінансового лізингу в діяльності банків-резидентів України.
Таблиця 2.1
Послуги фінансового лізингу в діяльності банків-резидентів України
(за офіційними даними НБУ)
Види кредитів | 01.01.04 | 01.01.05 | 01.01.06 | 2007 рік | ||
01.01 | 01.04 | |||||
Кредити всього, млн.грн. % | 67835 100 | 88579 100 | 137415 100 | 245226 100 | 256173 100 | |
В т. ч. кредити в інвестиційну діяльність млн.грн. % | 4381 6,4 | 8173 9,2 | 20076 14,6 | 49975 20,3 | 52607 20,5 | |
З них фінансовий лізинг млн.грн. % | 65 0,09 | 91 0,1 | 188 0,13 | 247 0,1 | 252 0,09 |
На даному етапі розвитку, найактивнішими операторами на ринку лізингу обладнання та устаткуваня виступає “Українська лізингова компанія”, створена як дочірня компанія від “Укрсиббанку”.
Лідером серед лізингодавців автотранспорту слід назвати такі лізингові компанії : “Перша лізингова / Hertz”, “Avis Rent a Car”, “Оптима лізинг”. Також до найбільших українських компаній належить “Українська фінансова лізингова компанія”, “Укрдержлізинг”, “Укрексимлізинг”. НАК “Украгролізинг” вирізняється з-поміж інших спеціалізацією щодо кредитування сільгосптехніки [12, с.112].
Головними операторами лізингового кредитування в 2004 - 2005 роках були вітчизняні компанії : банки - до них зверталися за лізинговими послугами 40 % підприємств , лізингові компанії - 46 % ; певну частку на ринку лізингу зайняли також іноземні лізингові компанії [13, с. 52].
Найбільше незадоволення лізингоодержувачі отримали в іноземних лізингових компаніях (до іноземних лізингодавців зверталися 14 % підприємств від загальної кількості тих, хто планував отримати обладнання в лізинг), які пропонували більш сприятливі фінансові умови. Але цей негативний фон пов'язаний із жорстокими умовами і пропозицією лише імпортного обладнання, тобто іноземні лізингові компанії пріоритетно використовують тільки збутову функцію лізингу, що не відповідає основним інтересам українських споживачів, які мають попит саме на інвестиційну функцію лізингу.
Рис. 2.5. Задоволення лізингових заявок різними лізингодавцями
Міжнародні лізингові компанії в Україні ще не набули широкого розповсюдження, але, зважаючи на прибутковість для них такого бізнесу в нашій країні, можна заздалегідь передбачити їх майбутню активність на лізинговому ринку України. Основною метою таких організацій є фінансування продажу обладнання закордонних виробників для українських підприємств та підприємств, організованих за участю іноземного капіталу. Однією з перших міжнародних лізингових компаній на ринку України виступила австрійська лізингова фірма Sogelease Leasing Genssellschaft; нині діють: Оtto Іnternational Leasing (Німеччина), СА Leasing (Австрія).
Лізингові компанії з іноземним капіталом:
· Іnternational Leasing (Німеччина);
· СА Leasing (Австрія);
· Оптима-лізинг (Німеччина);
· Дуац (Німеччина).
В таблиці 2.2 представлено дані Державної митної служби України стосовно міжнародного лізингу.
Таблиця 2.2
Імпорт основних засобів за договорами лізингу.
Показники | 2006 рік (млн. дол. США) | 2007 рік Січень-травень | ||
Млн. дол. США | Динаміка порівняно з аналогічним періодом попереднього року | |||
Імпорт основних засобів за допомогою лізингу - всього: В тому числі: | 339,5 | 140,8 | +2,7% | |
Фінансовий лізинг | 75,7 | 23,4 | +82,5% | |
Оперативний лізинг | 263,8 | 98,2 | -13,7% |
Комерційні лізингові компанії, що створені за галузевою чи виробничою ознакою, зорієнтовані на обслуговування підприємств певної галузі. До них доречно віднести компанію “Лізинг-Техніка”, концерн “Електрон”. Лізингових компаній такого типу в Україні найбільше потребує сільське господарство, будівництво та транспорт (особливо автотранспорт).
Напівкомерційні лізингові компанії створюються за участю державних чи муніціпальних органів влади та фінансуються за рахунок відповідних бюджетів. В Україні зареєстровані дві лізингові компанії такого типу: ВАТ “Украгромашінвест” та ВАТ “Укртранслізинг”, що були створені рішеннями уряду. До цієї ж групи лізингових компаній слід віднести правонаступника дирекції Державного лізингового фонду - державне лізингове підприємство «Украгролізинг», яке діє в Україні з квітня 1999 р. Головною метою створення підприємства «Украгролізинг» є використання бюджетних коштів у ринкових умовах, налагодження системи повернення коштів, системи кооперації між заводами та лізингодавцями [23,ст. 106].
Взагалі якщо прослідкувати тенденцію розвитку лізингового кредиту, то можна побачити, що зростає кількість лізингових компаній, відповідно, зменшується частка банків та інших суб'єктів цього ринку, це свідчить про те, що саме лізингові компанії будуть провідними лізингодавцями, адже не спеціалізовані суб'єкти ринку по лізингу не можуть конкурувати на рівні з лізинговими компаніями (Рисунок 2.5.).
До цього ж типу учасників, що діють на лізинговому ринку, доцільно віднести також регіональні організації (наприклад, Харківська регіональна лізингова компанія, лізингова компанія “Євро-Сиваш”) чи фонди, які створені для підтримки малого бізнесу та отримали ліцензію на здійснення лізингових операцій. За участю Асоціації “Укрлізинг” на території України було організовано 8 регіональних лізингових фондів, серед яких за ступенем активної участі у розвитку лізингового бізнесу можна виділити Західно - Українське регіональне об'єднання “Захід лізинг”, Харківський та Херсонський лізингові фонди. Особливостями, що притаманні таким суб'єктам лізингового бізнесу, є:
1) жорстка орієнтація на здійснення лізингових операцій з певною спеціалізованою групою клієнтів;
2) здійснення лізингових операцій на основі пільгового фінансування.
З метою підтримки розвитку лізингового бізнесу в країні створений та діє Державний лізинговий фонд (ДЛФ). Фінансові ресурси ДЛФ формуються за рахунок бюджетних відрахувань.
Наступну групу основних учасників в Україні представляють такі, що створені торгівельними компаніями, чи інші, що не мають безпосереднього зв'язку ні з банківськими структурами, ні з державними ресурсами. Основна мета створення таких компаній полягає у залученні корпоративних клієнтів, що мають можливості придбавати великі обсяги обладнання. Прикладом такого типу компаній виступає ТОВ “Серго-Гамма-Лізинг”, дочірнє підприємство “Ханса-Лізинг-Україна”[22, ст. 45].
Лізингові компанії створюються частіше всього з певною метою, вони з моменту свого створення вирішують свою майбутню долю. Сьогодні найбільш популярний лізинг транспортних засобів, відповідно, більшість компаній створюється саме з цим спрямуванням. На нашу думку, потрібно зі сторони держави стимулювати лізингодавців задля збільшення лізингового кредитування виробничого обладнання, адже частка цього продукту, що надається в лізинг надзвичайно маленька (близько 0%). Обсяги надання лізингу сьогодні збільшуються за рахунок надання саме транспортних засобів в лізинг. А так як лізингові компанії - це основні гравці на ринку лізингу, то потрібно створити такі їм умови, щоб було набагато вигідніше надавати в лізинг виробниче обладнання, ніж будь-який інший продукт.
