2008 рік - пятнадцятий з початку промислової експлуатації Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП) та другий рік промислової експлуатації Системи термінових переказів (СТП), які в сукупності становлять Систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України (СЕМП). У 2008 році через СЕМП виконано 250 278 тисяч початкових платежів на суму 3 118 243 млн. грн., що відповідно на 11 та 32 відсотки більше, ніж у 2007 році. Динаміку зростання здійснених учасниками СЕМП початкових платежів за 2007 - 2008 роки [58] відображено на графіку (рис. 2.1.).
Переважну більшість початкових платежів (близько 90% від їх загальної кількості) виконано банківськими установами і 10% - установами Державного казначейства України.
Загальна кількість учасників СЕМП за цей період збільшилася на 20 одиниць і на 01.01.2008 року становила 1692 установи. Серед них:
35 установ Національного банку України;
165 банків України - юридичних осіб;
1464 філії банків України;
28 установ Державного казначейства України.
Аналіз структури початкових платежів за їх обсягом [58] свідчить, що найбільшу (74%) частку становлять суми до 1000 грн. (рис. 2.2.).
Учасники системи електронних переказів мають змогу вибирати , як працювати : за незалежним кореспондентським рахунком чи за однією з моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Як і в попередні роки, у 2008-му році тривав процес переведення банків та їх філій на обслуговування в СЕМП за тією чи іншою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Впродовж минулого року цей процес уповільнився, оскільки більшість банків на той час уже обрала зручний для себе спосіб керування роботою філій у СЕМП.
Загалом можливістю працювати в Системі електронних міжбанківських платежів за моделлю скористалися 77 учасників (76 банків та Державне казначейство України); 5 із них отримали на це дозвіл Національного банку протягом 2008 року. 87% учасників СЕМП надали перевагу роботі за консолідованим кореспондентським рахунком, тоді як 13% працюють за незалежним кореспондентським рахунком і є самостійними учасниками СЕМП.
Найбільшим попитом серед учасників користується третя модель (рис. 2.3.) [58]. Вона потребує повно функціональної внутрішньобанківської платіжної системи, яка використовується для виконання переказів між філіями банку та міжбанківських переказів. Цю модель обрали 682 банківські установи, тобто 40% від загальної кількості учасників СЕМП. Протягом 2008 року ними виконано 101 556 тисяч початкових платежів на суму 1183801 млн. грн. Порівняно з 2007 роком кількість початкових платежів, виконаних банками за цією моделлю, збільшилася на 21%, а їх сума - на 27%.
Решта учасників СЕМП (791 установа, або 47% від загальної кількості) працює за 1, 2, 4, 6, 7, 8 моделями. Ними виконано 124 293 тисячі початкових платежів на суму 1228163 млн. грн., що перевищує показники 2007 року відповідно на 9177 тис. шт. (8%) та 353 847 млн. грн. (41%) [58].
За незалежним кореспондентським рахунком у СЕМП працює 219 установ або 13% від загальної кількості. Порівняно з 2007 роком їх стало на 5 менше. Кількість виконаних ними початкових платежів протягом 2008 року порівняно з 2007 зменшилась на 10% і становить 24 429 тис. шт., проте сума цих початкових платежів збільшилася на 29% (706 279 млн. грн.).
Середньодобова завантаженість систем за кількістю початкових платежів протягом 2008 року коливалася від 798 до 1045 тисяч (рис. 2.4.). Порівняно з 2007 роком їх кількість збільшилася на 105 тисяч платежів (12%), а за сумою - на 3 097 млн. грн. (33%) [58].
Упродовж року середньоденний залишок коштів на рахунках учасників СЕМП коливався від 14.23 до 39.43 млрд. грн. Протягом одного банківського дня середньоденна сума залишків на рахунках учасників СЕМП оберталася близько одного разу.
Послугами СТП у 2008 році користувалося 13 банків (у 2007 році - 7 банків). Приєднання до цієї системи - справа добровільна і залежить від готовності банку до роботи за он-лайновими технологіями. Повільне розширення кола учасників СТП свідчить про те, що нині у них немає гострої необхідності у підключенні до СТП, оскільки швидкість здійснення міжбанківських переказів через Систему електронних платежів цілком задовольняє її користувачів.
Зараз, протягом другого десятиріччя існування Системи електронних платежів НБУ, коли вона вже багатьма сприймається як стала й одвічна, ті, хто стояв біля витоків СЕП, замислюються над її перспективами. За ці дванадцять років інформатизація банківської справи просунулася далеко вперед, сучасні системи базуються на принципах, геть відмінних від старої СЕП - великі промислові СУБД, он-лайновий обмін інформацією тощо.
Нині СЕМП НБУ загалом задовольняє потреби банківської системи нашої держави. Втім, триває робота над створенням системи електронних платежів нового покоління, яка замінить діючу СЕП і включатиме СТП як невід'ємну складову. Зазначена система заснована на сучасних програмно - технологічних рішеннях та сучасній промисловій системі управління базами даних. У зв'язку з цим Національний банк розробляє нову редакцію Інструкції “Про міжбанківський переказ коштів в Україні”, яка забезпечить нормативною підтримкою СЕП нового покоління.
2.2 Особливості міжбанківських розрахунків та практика їх здійснення в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” через СЕП НБУ
ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” є окремою банківською установою, що має свій МФО і знаходиться у списку учасників електронних платежів. Філія є самостійним повноправним учасником СЕП (має свій АРМ-3 СЕП та систему криптографування НБУ).
Основою правил, що регулюють міжбанківські розрахунки в Україні, є законодавча база з питань банківської діяльності та нормативно-правові акти НБУ, розроблені з урахуванням вимог банківського законодавства. Саме на таких засадах грунтується Положення „Про міжбанківський переказ в Україні в національній валюті”.
Крім того, учасники розрахунків керуються також внутрішніми нормативними документами платіжної системи, де враховано її технічні можливості і технологічні особливості виконання розрахунків. Наприклад, бухгалтерська модель здійснення міжбанківських та внутрішньобанківських переказів АКБ “Укрсоцбанку” визначається Положенням про внутрішньобанківську платіжну систему АКБ “Укрсоцбанк”.
Згідно з цим положенням для роботи в СЕП АКБ “Укрсоцбанк” укладає з НБУ договори на інформаційно-розрахункове обслуговування та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.
НБУ відповідно до умов договорів забезпечує банк необхідними програмно технічними комплексами СЕП, програмними засобами електронного зв'язку, апаратно-програмними засобами захисту інформації.
Необхідною умовою включення банку до довідника банків-учасників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи, наприклад, включення до довідника банківських установ України, укладення з НБУ необхідних договорів, підключення до системи електронної пошти, наявність необхідних засобів захисту інформації, наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами системи СЕП тощо.
Після цього для включення до довідника учасників СЕП банк подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням, яке містить назву банку, його код, електронний ідентифікатор, код валюти, модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка, дату підключення банку до СЕП. У разі потреби включення філії до довідника учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.
У разі порушення учасниками СЕП технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації Національний банк зупиняє видаткові операції такого учасника або виключає його з учасників СЕП. У подальшому учасник СЕП може продовжити свою роботу лише після службового розслідування, проведеного НБУ, та усунення недоліків.
Підставою для виключення банку з учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно-розрахункове обслуговування між цим банком та НБУ в порядку, передбаченому чинним законодавством. Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом вилучення банку із довідника банків-учасників СЕП. При виключенні банку з учасників СЕП значення його технічного рахунка має дорівнювати нулю.
Операції зарахування (списання) коштів за коррахунком банку-учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунка, через який здійснюються розрахунки у формі файлу, тобто електронного розрахункового документа. Він має вміщувати обов'язкові реквізити, серед яких назва, номер, дата, ознака (дебет/кредит), сума, код, назва та рахунок платника, коди банків платника одержувача, код, назва, рахунок одержувача, призначення платежу, ЕЦП, ідентифікатор ключа, що використаний для накладання ЕЦП.
Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий документ має вміщувати технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.
Єдиним джерелом формування електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку (САБ). Вона має забезпечити формування електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів. Заповнення обов'язкових реквізитів електронного розрахункового документа виконується шляхом перенесення їх значень з паперового документа, крім реквізиту «назва документа», який заповнюється не словами, а умовним числовим кодом.
Електронні розрахункові документи та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих НБУ. Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунка. Оброблення електронних розрахункових документів та службових повідомлень здійснюється у порядку черговості їх надходження до системи. Електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.
Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках банків. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків.
ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”, надалі Головний банк, та його філії мають окремі технічні коррахунки в регіональній розрахунковій палаті (РРП). Облік руху грошових коштів ведеться в АРМ-2 для кожної філії окремо. Всі платежі відображаються на технічному коррахунку Головного банка. Субкореспондентські рахунки філій ведуться в головному банку засобами його системи автоматизації на основі інформації, що надається СЕП. І Головний банк і філія мають окремі незалежні АРМ-3 СЕП і обмінюються платіжними документами з іншими банками незалежно один від одного.
В РРП ведуться технічні коррахунки (ТКР) банків. ТКР змінюються в результаті проведення через СЕП платіжних документів з ознакою “дебет/кредит”, що дорівнює 0 або 1. Платіжні документи з іншими признаками не впливають не на технічний, не на реальний коррахунок.
ТКР філії на початку кожного банківського дня приймається рівним 0, а на протязі банківського дня представляє собою денний залишок (різниця між початковими та відповідними обігами).
Прийом платежів від банків і отримання ними платежів зразу і одночасно відображаються на ТКР Головного банка і на ТКР тієї філії, яка відіслала/отримала даний платіж.
Для роботи в СЕМП за відповідною моделлю АКБ “Укрсоцбанк” має на це дозвіл Національного банку.
Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я заступника Голови, до функціональних обов'язків якого належить загальне керівництво з питань функціонування СЕМП) викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕМП за відповідною моделлю.
Пакет документів містить:
клопотання про перехід банку на роботу в СЕМП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;
три прошиті та засвідчені на звороті відбитком печатки банку копії положення про порядок здійснення банком та його філіями переказу грошей за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, що має бути затверджене виконавчим органом банку та засвідчене підписом голови правління і відбитком печатки банку.
Із семи моделей обслуговування кореспондентського рахунку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” обрав четверту модель. Розглянемо докладніше міжбанківські розрахунки за четвертою моделлю обслуговування коррахунку банку.
Четверта модель є територіальним розширенням першої моделі, робота цієї моделі базується на понятті “віртуального регіону”, що тлумачиться як умовне “об'єднання” всіх філій і установ певного банку в межах регіону, де розташована РРП, яка обслуговує його Головний банк тому дія моделі поширюється на всю територію функціонування СЕП за умов використання засобів віртуального банківського регіону. По цій моделі ведеться єдиний кореспондентський рахунок з веденням технічних кореспондентських рахунків філіалів. Четверта модель дуже подібна до першої. Відмінність їх полягає у тому, що філіали банку можуть територіально розміщуватися у різних регіонах. При роботі по цій моделі кореспондентські рахунки по всіх філіалах об'єднуються в один консолідований рахунок, який контролюється головним банком. Враховуючи те, що банки не мають своєї розрахункової палати, то її функції для цих банків виконуються в центральній розрахунковій палаті спеціально виділеним для цих цілей АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон.
Головний банк контролює і управляє роботою філій за допомогою механізму лімітів. Головний банк має можливість отримувати підсумкову інформацію про роботу своїх філій впродовж всього та в кінці банківського дня. За такого підходу всередині “віртуального регіону” збільшуються потоки інформації, завантаження каналів зв'язку і ЕП НБУ, оскільки створюються додаткові файли для філій, які розташовані не в регіоні Головного банку.
Переваги моделі полягають у тому, що головний банк може переводити на роботу по цій моделі відразу не всі філіали, а поступово один за одним в процесі роботи. Також до переваг моделі можна віднести можливість злиття кореспондентських рахунків усіх філій, незалежно від місця їх розташування.
Недоліки цієї моделі полягають у тому, що головний банк не може управляти кожною трансакцією, а лише шляхом лімітування обмежувати загальну суму платежів. Зі збільшенням кількості філій ускладнюється процес централізованого управління їх ресурсами, збільшується час реакції системи на надану інформацію та зворотний зв'язок у вигляді керуючої інформації.
Четверту модель правомірно розглядати як тимчасовий варіант роботи банку, що може привести до переходу до інших моделей або до без модельної роботи банку.
Розглянемо розрахунки ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з іншими банками. З Головним банком ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”, що знаходиться у Києві, Харківська філія зв'язується через РРП Київського регіону, це детальніше зображено на рис. 2.5.
Харківська філія готує файл типу А, що містить пакет початкових платіжних документів, ОДБ передає сформовані документи у АРМ-3 філії. АРМ-3 перевіряє їх на відповідність вимогам СЕП і в разі задоволення всіх умов відправляє пакет документів електронною поштою у київську РРП. АРМ-2 РРП працює в циклічному режимі. Цикл обробки складається з двох частин:
прийом;
розсилання.
В режимі прийому АРМ-2 отримує пакети платіжних документів файлу А та перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На режимі розсилання платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу групуються за адресатом та передаються одержувачу - ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” у вигляді файлу типу B. ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” інформує київську РРП про прийом файлом S.
Київський регіон Харківський регіон
Рис. 2.5. Схема зв'язку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з Головним банком
Коли Головний банк відправляє платежі філії увесь процес проходить так само. Тепер розглянемо взаємодію ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з комерційними банками Харківського регіону за допомогою рис 2.6.
Рис. 2.6. Схема міжбанківських розрахунків ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” з банками Харківського регіону
В цьому випадку філія сформувавши файл А відправляє його до київської РРП. АРМ-2 РРП отримує пакети платіжних документів, перевіряє їх і оформлює квитанції файлами Т. На наступному етапі РРП формує пакет міжрегіональних платіжних документів у вигляді файлу С, який містить документи для всіх банків даного регіону. Про результати одержання файлу С РРП харківського регіону відправляє РРП київського регіону квитанцію файлом R. Харківська РРП надсилає пакет документів даному банку у вигляді файлу В, про прийом якого банк у відповідь надсилає квитанцію S.
За схемами ми бачимо, що для того щоб платіж потрапив від філії до будь-якого банку України він повинен обов'язково пройти через київську РРП, що дає змогу Головному банку контролювати діяльність філії.
2.3 Особливості організації міжбанківських розрахунків в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” через систему ВПС
Важливим фактором, що має впливати на структуру сукупної платіжної системи, є існування різних типів банківських установ. Банківські структури можуть створювати внутрішньобанківські платіжні системи грошових переказів, щоб забезпечити найбільш сприятливі умови щодо проходження платежів між установами, що відносяться до однієї групи. При цьому відповідна структура зберігає за собою право розпорядження коштами поки платіж перебуває у процесі виконання (так звані кошти в розрахунках).
У такому випадку розрахунки виконуються через систему кореспондентських рахунків у центральній установі, яка виступає як банк банків відповідної структури. Всередині структури може також створюватись єдиний центр для виконання клірингу та розрахунків. За багатьма основними параметрами внутрішньобанківські платіжні системи (ВПС) подібні до міжбанківських. Важливою умовою їх ефективного та надійного функціонування є тісна співпраця з міжбанківськими системами.
Залежно від стану банківської установи, рівня розвитку внутрішньої інфраструктури та інших характеристик ВПС можуть визначатися різним ступенем досконалості, надавати різноманітний спектр послуг та мати більш чи менш обмежену сферу діяльності. Це, в свою чергу, зумовлює характер стосунків між конкретними внутрішньобанківськими та міжбанківськими платіжними системами. За наявності у комерційному банку філії виникає проблема виходу з системи електронних платежів (СЕП) для кожної з них. Він може бути безпосереднім або опосередкованим. У першому випадку філія має прямий вихід в СЕП , де їй відкривається самостійний технічний рахунок, і розрахункова діяльність здійснюється не залежно від головного офісу. В другому випадку вихід у СЕП має тільки головний банк, а всі його складові установи здійснюють розрахунки через коррахунки в головному банку. У цьому випадку потрібно створювати внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС).
