Особливості справляння внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
b>2.2 Порядок справляння внесків до пенсійного фонду на прикладі підприємства

2.2.1 Порядок здійснення нарахувань з заробітної плати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Обчислення
страхових внесків здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які нараховуються страхові внески.

Згідно з розкладом підприємства працівникам встановлюють посадові ставки (оклади). Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються штатним розкладом підприємства, величина окладу не нижча мінімальної заробітної плати, яка затверджена державним бюджетом на 2010 рік.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Для контролю за використанням трудових ресурсів на підприємстві ТОВ "Альянс Ойл Україна" ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Для обліку використання робочого часу працівників підприємства застосовується табель обліку робочого часу, який затверджений керівником підприємства (див додаток 5). На підставі цього табеля бухгалтер проводить нарахування зарплати. Нарахування її проводиться в електронному вигляді із застосуванням програми "1С Зарплата+Кадри".

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утримань представляє суму до видачі для кожного робітника.

Зі розрахунково-платіжної відомості видно (див. додаток 6), що на підприємстві працює 12 працівників за різними посадовими окладами:

за посадовим окладом 176,18 грн. інженер - енергетик - Бойко В. О.;

за посадовим окладом 222,00 грн. оператор товарний - Жуков О. М.;

за посадовим окладом 228,0 грн.: бухгалтер Каліванова Т.Ж., керівник проектів та програмування Марченко А.В., інженер з якості - Сергієнко О.А. механік - Сіроклин А.І., фахівець з продажу - Мацола А. І.;

за посадовим окладом 912,00 грн. головний бухгалтер - Чашник І.В.;

за посадовим окладом 900,00 грн. старний оператор товарний - Фролов М.І.;

директор - Денісултанов П.С., Фінансовий директор Єрмакова С.В., регіональний менеджер - Дядюра Н.В. працюють за посадовим окладом 955,00 грн.

Також, із загального фонду оплати праці підприємства нарахованого за вересень 2010 р. утримують внески до ПФ у розмірі 33,2% за рахунок валових витрат підприємства, тобто загального фонду оплати праці по посадових окладах - у розмірі 6264 грн. та 47 коп.

Враховуючи те, що на підприємстві є працюючий інвалід Жуков О.М. - товарний оператор з посадовим окладом 222,00 грн нарахування здійснюється у розмірі 4% також за рахунок валових витрат підприємства, необхідно 222,00 грн. помножити на 4% та отримаємо суму у розмірі 8 грн.88 коп. внеску до ПФ.

Сума по посадових окладах загального фонду оплати праці, як було вже зазначено становив 6264,74 грн, тому необхідно відняти від цієї суми посадовий оклад 222,00 працюючого інваліда, отримаємо 6042, 47 грн., а потім цю суму помножимо на ставку 33,2% та отримаємо 2006, 10 грн. внеску до ПФ.

Внески до ПФ обчислюються виключно у національній валюті, у тому числі із виплат, що здійснюються у натуральній формі.

Сплата внесків до ПФ здійснюється в національній валюті шляхом внесення відповідних сум на рахунки територіальних органів пенсійного фонду в органах Державного Казначейства України.

Внески до ПФ сплачуються шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платник зобов'язаний сплачувати внески нарахований на звітний період не пізніше дат виплати заробітної плати (тобто кошти перераховуються одночасно з отриманням коштів на оплату праці у т.ч. у безготівковій або натуральній формі. Днем сплати внесків вважається день списання банком або Державним Казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу зарахування на рахунок ПФ. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати внесків до ФП до підприємства застосовуються фінансові санкції передбачені законодавством. Суми помилкового внеску до ПФ зараховуються до майбутніх платежів або повертаються платнику у порядку і в строки визначеним ПФ.

Підприємство помісячно подає до ПФ звіт про нарахування суми пенсійних внесків і персоніфікації. Персоніфікація - це звіт про сплачені податки, доплати та кількість найманих працівників підприємства.

Підприємство в обов'язковому порядку надає звітність органам Пенсійного фонду. Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 05.11.2009 № 26-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152.

Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства та завіряюється печаткою. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації у терміни, які відображено в Календарі надання звітності платниками страхових внесків. Платники страхових внесків мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

Реєстрація поданих платниками розрахунків проводиться працівником органу Пенсійного фонду, який відповідає за діловодство, у журналі реєстрації розрахунків суми страхових внесків на ЗДПС.

На другому примірнику, який залишається в бухгалтерії платника, проставляється відмітка про здання розрахунку в орган Пенсійного фонду.

Страхувальники перераховують нараховані внески до пенсійного фонду одночасно з отриманням коштів у банку на видачу заробітної плати, але не пізніше, ніж через 20 днів після закінчення базового періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу) на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим періодом для страхувальників-підприємств є місяць.

2.2.2 Порядок здійснення утримань з заробітної плати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Контроль
за дотриманням законодавства з питань утримань із заробітної плати, правильності розрахунків на ТОВ покладається на головного бухгалтера та керівника.

Утримання із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

Утримання - це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розкладу та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем.

Утримання із заробітної плати до Пенсійного фонду проводяться щомісячно.

Так, як уже було зазначено, після проведення нарахування заробітної плати бухгалтером підприємства проводяться відрахування до ПФ (див.додаток6).

Перерахування утриманих внесків до Пенсійного Фонду здійснюється у момент виплат заробітної плати.

Можна зазначити, що утриманння з працівників підприємства становлять 125, 29 грн. Разом із відрахувань з фонду заробітної плати підприємства становлять 2006, 10 грн., а також 8, 88 грн. з працюючого інваліда.

Утримання з працівників підприємства (у джерела виплат) відраховуються до Пенсійного Фонду за ставкою 2 % від фактично нарахованої заробітної плати кожного працівника, тобто необхідно посадовий оклад кожного працівника помножити на 2% (0,02):

згідно з посадовим окладом 176,18 грн. з інженера - енергетика - Бойка В.О. утримується 5, 52 грн.;

згідно з посадовим окладом 222,00 грн. з товарного оператора - Жукова О.М. утримується 4, 44 грн.;

утримується 4,56 грн. за посадовим окладом 228,00 грн.: бухгалтер - Каліванова Т.Ж., керівник проектів та програмування - Марченко А.В., інженер з якості - Сергієнко О.А. механік - Сіроклин А.І., фахівець з продажу - Мацола А. І.;

утримується 18, 24 грн. за посадовим окладом 912,00 грн. головний бухгалтер Чашник І.В.;

утримується 18 грн. з посадового окладу 900,00 грн. зі старшого товарного оператора - Фролова М.І.

утримується 19,10 грн. з директора Денісултанова П.С., фінансового директора Єрмакова С.В., регіонального менеджера - Дядюри Н.В., які працюють за посадовим окладом 955,00 грн.

Розділ 3. Проблеми регулювання системи пенсійного забезпечення

3.1 Пропозиції щодо проведення пенсійної реформи в Україні

На сьогодні є три схвалених урядом законопроекти, що містять комплекс заходів для проведення пенсійної реформи: "Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні", "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про недержавні пенсійні фонди".

Нині є всі підстави для визначення напряму реформування пенсійної системи і удосконалення механізму функціонування пенсійного забезпечення в Україні - послідовне запровадження страхового принципу формування коштів соціального страхування. Він полягає передусім у встановленні прямої залежності між розмірами пенсій та тривалістю страхового стажу і сумою сплачених внесків за весь його період на базі персоніфікованого обліку суми сплачених внесків.

Перехід від розподільчого принципу пенсійного забезпечення до накопичувального означає, що основна частина пенсій з часом повинна фінансуватися не за рахунок "податку" на фонд заробітної плати, а за рахунок обов'язкових пенсійних заощаджень робітників. Внески повинні накопичуватися на окремих іменних рахунках, і тим самим втрачається їх податковий характер.

Метою реформування пенсійної системи є забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізація відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню.

З нашого погляду пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов, а саме: соціальної справедливості, прийнятності, розуміння та підтримки реформи широкими верствами населення; свободи вибору, підвищення зацікавленості і відповідальності громадян за свій добробут у старості; економічної обгрунтованості та фінансової спроможності стійкості пенсійної системи; сприяння зростанню національних заощаджень та економічному розвитку країни; захищеності від політичних ризиків

Ми вважаэмо, що реформування пенсійної системи має бути підкріплене адекватними змінами в оподаткуванні, які заохочували б роботодавців і найманих працівників до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень.3 цією метою необхідно:

– знизити ставки оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню доходів населення та їх легалізації збільшенню пенсійних внесків;

– звільнити від оподаткування частину доходів фізичних та юридичних осіб, яка спрямовуватиметься в накопичувальну пенсійну систему;

– звільнити від податку на прибуток інвестиційні доходи, одержані від вкладення пенсійних коштів;

– включити до системи оподаткування доходів фізичних осіб виплати з накопичувальної пенсійної системи;

– звільнити суб'єктів господарювання, які управляють пенсійними коштами, від податку на додану вартість послуг з обслуговування пенсійних активів, оскільки це призводить до адекватного зменшення пенсійних виплат;

– розробити правовий та економічний механізми залучення доходів, одержаних від легалізації та податкової амністії, до пенсійних фондів [25].

Практичні аспекти здійснення пенсійної реформи потребують вирішення таких питань (див. рис.3.1.1.).

рис.3.1.1 Практичні аспекти здійснення пенсійної реформи

Необхідною умовою пенсійного реформування, ми вважаємо, є підготовка суспільства, його свідомості до сприйняття нової пенсійної системи. Реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності і необоротності, а головне, позитивного впливу на умови життя і добробут людей [21,C.69].

Важливо зазначити, що інформаційне забезпечення реформи передбачає:

– надання громадянам вільного доступу до інформацій про принципи, засади та цілі реформування пенсійної системи;

– широку роз'яснювальну роботу щодо необхідності пенсійної реформи і переваг нової пенсійної системи;

– конструктивний діалог та консультації з соціальними партнерами;

– регулярні дослідження громадської думки;

– щорічне інформування застрахованих осіб про стан їхніх персональних пенсійних рахунків та забезпечення безперешкодного доступу до такої інформацій;

– створення при обласних і районних державних адміністраціях інформаційно-консультативних центрів, а в населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях - інформаційно-консультативних пунктів з питань пенсійної реформи [26].

Проте, з нашого погляду, досі не створено належних умов ефективного функціонування нової пенсійної системи через фінансову незбалансованість Пенсійного фонду, відсутність зв'язку між розміром пенсії та страховими внесками впродовж трудової діяльності, неналежний розвиток накопичувального пенсійного забезпечення тощо.

Важливо також зазначити основні причини фінансової незбалансованості, такі як:

– тіньова заробітна плата та зайнятість;

– поширення пільг щодо сплати пенсійних внесків, дострокового виходу на пенсію та переваг для деяких категорій щодо обчислення розмірів пенсій;

– заборгованість із внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ і організацій;

– високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку;

– постійне збільшення розмірів пенсійних виплат незалежно від фактичної сплати страхових внесків.

3.2 Визначення проблем персофікованого обліку та шляхи їх вирішення

Одним з головних напрямів інтенсивної реалізації заходів щодо реформування державної солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні є впровадження система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб.

Суть і мета запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб пов'язані з необхідністю створення базової інформаційної платформи для приведення пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з використанням новітніх інформаційних технологій для збирання, опрацювання, систематизації та зберігання передбачених законодавством про пенсійне страхування відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням

Персоніфікований облік як основа нової системи пенсійного страхування полягає у збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні відомостей про фізичних осіб, які пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розміру за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Повноваження учасників системи персоніфікованого обліку відомостей:

роботодавці реєструються у відповідних органах Пенсійного фонду та передають їм щорічні звіти про фізичних осіб, які працюють або працювали у них;

органи Пенсійного фонду організовують збирання та оброблення первинної звітності про застрахованих осіб для забезпечення функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб і використання його баз даних для призначення трудових пенсій;

застраховані особи мають право вимагати від роботодавців повного та своєчасного подання до уповноваженого органу Пенсійного фонду відомостей стосовно персоніфікованого обліку, а також ознайомлюватися з відомостями про себе, які внесені до системи персоніфікованого обліку.

Ми вважаємо, що важливою необхідність впровадження зазначеної системи в Україні зумовлена актуальністю переходу до реалізації принципу “Пенсію треба заробити”. Реалізація цього принципу вимагає прозорості та адекватності як у накопиченні відомостей про пенсійні права застрахованих осіб (перш за все про заробіток і стаж), так і у застосуванні критеріїв диференціації умов та норм пенсійного забезпечення в процесі призначення пенсій, залежно від результатів праці кожного громадянина та його внесків на пенсійне страхування.

Управлінням організації впровадження персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створена автоматизована система персоніфікованого обліку яка забезпечує збір, посилений контроль та накопичення даних про трудовий стаж, заробітну плату та страхові внески від усіх страхувальників за всі періоди, у яких особа підлягала пенсійному страхуванню.

Зазначимо те, що поступово сформоване у більшості страхувальників та застрахованих осіб розуміння феномена залежності розміру пенсії від трудового стажу, заробітку та страхового внеску, а також залежності результатів розрахунку пенсій від рівня достовірності відомостей, поданих до системи персоніфікованого обліку, у кінцевому підсумку посилює особисту зацікавленість працівників у своєчасному і повному перерахуванні страхових внесків роботодавцями до Пенсійного фонду України [27, с.8-9].

Ми дізналися, що зараз впроваджується обмін інформацією з електронних баз даних між системою персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду і системою розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі Міністерства праці України.

На сьогодні забезпечили створення інформаційної платформи для призначення пенсій відповідно до вимог чинного законодавства, а з прийняттям Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діюча система персоніфікованого обліку буде доповнена новим комплексом програм, які дадуть можливість персоніфікації відомостей у накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб.

Серед очікуваних результатів від впровадження персоніфікованого обліку ми виокреслимо наступні:

1) для застрахованої особи:

зменшення соціальної напруги серед застрахованих осіб та недовіри до системи пенсійного забезпечення у зв'язку з тим, що після впровадження персоніфікованого обліку суттєво зменшуються можливості фальсифікації даних про заробіток, страхові внески та стаж у первинних документах, що використовуються при розрахунках пенсій;

створюються умови гарантованого одержання від Пенсійного фонду на запит об'єктивних довідок з інтегрованими або деталізованими відомостями про розмір заробітку, страхових внесків та стажу в розрізі років та роботодавців, від яких були отримані відомості до персоніфікованого обліку;

зазначена схема поінформованості застрахованих осіб сприятиме реалізації принципу саморегулювання відносин із роботодавцем щодо забезпечення необхідної повноти та достовірності зазначених відомостей протягом конкретних періодів трудових відносин, а не по їх завершенні на етапі оформлення пенсії. Крім цього, зменшаться непродуктивні витрати часу та поневіряння застрахованої особи у процесі оформлення документів для призначення пенсії, оскільки основні відомості будуть надаватися з централізованого банку даних персоніфікованого обліку;

впровадження персоніфікованого обліку зміцнює позитивне ставлення працюючих до Пенсійного фонду - стає зрозумілим, що пенсію потрібно заробити, а для адекватного віддзеркалення заробітку працюючого у персоніфікованих відомостях до Пенсійного фонду наймані працівники будуть самі врегульовувати відносини з роботодавцями щодо наведення порядку у їх звітності.

2) для держави впровадження персоніфікованого обліку зумовить можливість поетапного впливу на:

удосконалення механізму комплексного аналізу, контролю та регулювання відповідності фінансових та інформаційних потоків від платників страхового збору;

Страницы: 1, 2, 3, 4



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать