Як ми можемо побачити з цих показників, банк дуже стабільний і має передумови до продажу частини своїх акцій.
Розділ 3. Шляхи збільшення ефективності від банківських злиттів та поглинань
3.1 Підходи до управління банківських злиттів та поглинань
Намагання встановити обмеження на присутність іноземного капіталу в Україні не є розв'язанням проблеми регулювання його доступу. Крім того, встановлення штучних преференцій для банків негативно позначиться на розвитку інших сегментів фінансового ринку. Враховуючи викладене, системний підхід до регулювання доступу іноземного капіталу в банківський сектор України має базуватися передусім на заходах підтримки конкурентоспроможності банків із національним капіталом, використанні позитивних структурних і технологічних переваг банків з іноземним капіталом для підвищення інвестиційного потенціалу вітчизняної банківської системи та її стимулюючої ролі в соціально-економічному розвитку країни за рахунок підвищення монетизації економіки; нарощування обсягів кредитування економіки як передумови необхідних структурних зрушень; залучення іноземних інвестицій і доведення їхнього рівня на душу населення до сусідніх східноєвропейських країн; прискореного розвитку фінансових ринків; інтенсифікації використання сучасних банківських технологій та банківського менеджменту; розширення спектра банківських послуг і підвищення їхньої якості; зниження рівня відсоткових ставок за кредитами; оптимізації інституційної структури вітчизняної банківської системи й наближення її до стандартів країн із розвиненою економікою.
Крім того необхідно зважати на економічну ситуацію в банківській системі України, а особливо на такі проблеми як:
1. Посилення конкуренції на ринку.
2. Швидке удосконалення інформаційних технологій.
3. Більш жорстке регулювання банківської системи.
4. Нові банківські продукти.
5. Необхідність оптимізації ризик-менеджменту.
6. Недосконалість стратегічного планування.
7. Недостатня кваліфікованість персоналу.
Іноземна загроза змушує наші банки ворушитися. Те, що комусь спаде на думку купувати українські банки, для вітчизняних фінансистів не відкриття. Яскраві приклади поряд - східноєвропейські країни, де іноземці вже придбали навіть державні банки. Ясна річ: що ліпший стан банку, то дорожче його куплять. Отож деякі фінансисти почали наводити блиск у своїх установах: поліпшувати менеджмент та якість послуг, розробляти нові технології, здійснювати аудит (краще, коли він міжнародний) тощо. Добре, коли банк співпрацює із солідними міжнародними організаціями. Приміром, відкриває в себе кредитні лінії Європейського банку реконструкції та розвитку, Німецько-українського фонду та інших.
Здобутки, які отримали зарубіжні банки в результаті об'єднання своїх банків дають нам змогу побачити необхідність банківських об'єднань в Україні:
1. Злиття двох банків дало можливість об'єднати дві стратегії і відпрацювати єдину, просту і зрозумілу для клієнтів бізнес-концепцію, реалізація якої, може принести позитивний результат.
2. Будь-яке сучасне злиття зарубіжних банків направлене на зменшення витрат за рахунок раціонального розподілу ресурсів всередині нового об'єднаного альянсу.
3. Фокусування уваги на бізнес-моделях, включаючи маркетинг дало змогу збільшити дохідність, валовий дохід банку а також зменшити витрати.
Дослідження зарубіжного досвіду є дуже важливим для наших економістів, при цьому необхідно не забувати про особливості нашої економіки, менталітету, політичної ситуації в країні. Все це в цілому є доцільним для формування нових банківських продуктів які піднімуть банківську систему України до європейського рівня і зроблять її конкурентоспроможною на ринку банківських послуг як всередині країни, так і за кордоном.
Питання, наскільки партнери відповідають одне одному за фундаментальними стратегічними питаннями і культурою ведення підприємництва має велике значення.
Якщо ці моменти збігаються, то можуть бути виявлені такі переваги стратегії поглинання стосовно стратегічного альянсу: прискорене, цілеспрямоване придбання частки ринку, співробітників та інфраструктури, а також каналів збуту і ноу-хау в країні призначення; використання власної рейтингової переваги, у тому випадку, якщо країні призначення присвоєний нижчий рейтинг; спрощений процес реалізації власних планів і, тим самим, зниження управлінських і інформаційних витрат; підвищені вимоги до професійної придатності співробітників кредитного інституту, що купується; а також запобігання розкриттю власних ноу-хау конкурентам.
Очевидно, що важливість цих переваг дещо знижується, коли мова йде про злиття рівноправних партнерів, наприклад усередині країни.
Зниження витрат скоріше залежить від продуктивності, що вимірюється розміром обсягу послуг на одного клієнта або працівника, ніж від розміру банку. При цьому підвищити її, просто здійснивши процедуру злиття, неможливо.
3.2 Впровадження нетрадиційних послуг на базі банківських злиттів та поглинань
Пропонуємо вашій увазі принципово новий інформаційний продукт - надання глобальних інформаційних послуг (нгіп).
Базою для надання інформації в банку займатиметься центр глобального інформаційного забезпечення (цгіз). Для створення новітнього центру банк має залучити надпотужності. Як показує іноземний досвід, джерелом об'єднання і цільового використання таких надпотужностей є банківські об'єднання.
Отже, автори пропонують новий інформаційний продукт, як результат банківського об'єднання з метою підвищення конкурентоспроможності і прибутковості вітчизняних банків.
Цікавим є досвід зарубіжного банківського сектора із залучення до оцінки кредитного ризику незалежних рейтингових агентств. Рейтингове агентство має у своєму розпорядженні великий об'єм інформації і досвід створення неупереджених оцінок для всіх можливих варіантів ситуацій, у нього відсутня будь-яка зацікавленість, крім формування достовірної оцінки кредитного ризику банку.
В Україні необхідно заохочувати створення рейтингових агентств, тому що їхня діяльність буде сприяти зниженню кредитних ризиків банків і підвищувати надійність банківської системи України в цілому. На жаль, у даний час в Україні відсутня якісна статистична база даних по позичальниках, дотепер не діють кредитні бюро. Українські банки змушені спиратися на власні методики оцінки кредитного ризику, брати на себе всю вагу кредитного ризику. Найкращий варіант, і це найпоширеніша українська практика, кредитування юридичних осіб під заставу їхнього майна.
В Україні в даний момент актуальним стає завдання інтеграції великої кількості методів управління кредитними ризиками в єдину методологію контролю й обмеження ризиків на консолідованій основі щодо вітчизняних умов і у відповідності зі стандартами Базельського комітету.
Автори розробили нову для України послугу, яка може дати банкам, що будуть її використовувати, якісно новий ривок і надприбутки. Маємо надію, що акціонери банків, що збирались продавати свої акції, при ознайомленні з можливістю цієї послуги (а також при ознайомленні з чудовими пропозиціями наших колег) матимуть можливість переглянути деякі свої стратегічні пріоритети. Також наша пропозиція спрямована до банків, що прагнуть активно боротися в умовах загострення і посилення конкуренції.
За кордоном існують авторитетні потужні рейтингові агентства, які володіють величезними обсягами інформації (зокрема, що стосується діяльності банків). Переважна більшість банків у розвинених країнах активно з ними співпрацюють. Це дає банку ряд дуже суттєвих стратегічних і тактичних інформаційних переваг, зокрема додаткову інформацію про свої ризики. В Україні такі агентства володіють дуже слабкою інформацією і у більшості своїй є заангажованими, тому вітчизняний банк має спиратись на свої сили. Суть пропозиції авторів полягає в тому, щоб банк в середині себе створив новий інструмент підтримання своєї конкурентоздатності - відповідну організаційну структуру (спираючись на Законодавство) - центр глобального інформаційного забезпечення.
Центр знаходиться в розпорядженні банку, але водночас є незалежною структурою. Баланс центру вноситься в баланс банку.
Функції:
1. Вивчити всю сукупність внутрішніх показників банку в динаміці.
2. Повний аналіз клієнтів банку.
3. Аналіз сукупності зовнішніх факторів, що впливають на діяльність
4. банку.
5. На основі зібраних даних надавати зведену звітність.
6. Надання неупереджених пропозицій по питанням, що цікавлять
7. банк.
8. Продаж інформації, що не стосується комерційних інтересів банку.
9. Надання платних консультацій і пропозицій.
Перші п'ять пунктів відповідають за якісний розвиток банку, шостий і сьомий пункти - це надання глобальних інформаційних послуг - відповідають за прибутковість і авторитетність банку.
Для створення такої потужної структури банк має значно розширити свої потужності: залучити кошти, спеціалістів, технології та інше.
3.3 Шляхи зниження ризиків
Як показує досвід, для вітчизняних банків головними стратегічними цілями в умовах активної експансії іноземного капіталу є:
1. Достатність капіталу.
2. Максимальна інформованість.
3. Боротьба за клієнтуру.
Як вирішення багатьох з цих питань бачимо створення реорганізації двох банків у формі злиття і подальшого створення ними нового продукту з урахуванням нових можливостей: збільшеного об'єднаного капіталу, об'єднаних технологій і зусиль направлених на підвищення конкурентоспроможності банку та його стабілізації (Див дод. Ж).
Єжи Гвіздала (Гданський Університет): „Ці останні, якщо хочуть вижити, повинні створювати певні угрупування з метою взаємної підтримки і розширення діапазону послуг. Умовою виживання невеликих банків, що загалом мають регіональний характер, є об'єднання їх з метою реалізації починань, які носять спільний інтерес. Спільні дії з метою, зокрема, взаємного обслуговування клієнтів, здійснення аналізу ринку, спільне фінансування дослідницьких робіт, підготовка кадрів, продовольча спеціалізація”.
Говорячи про необхідність створення банківських об'єднань в Україні ми, перш за все, маємо на увазі концентрацію сил з метою виживання. Так, наприклад, за словами С. Роголя (першого віце-президента банка „Надра”): „Прежде всего создание банковского объединения может стать для его участников единственной возможностью остаться на рынке”.Інші, не менш важливі, мотиви для створення БО, виникають в контексті підвищення конкурентоспроможності вітчизняної банківської системи:
1. Розширення спектру банківських послуг, коли універсальні та інвестиційно-спрямовані банки можуть об'єднатись і надати клієнтам можливість об'єднати свої грошові потоки, не диверсифікуючи їх.
2. Збільшення сумарного капіталу - розширення можливостей співпраці з існуючими, а також залучення нових клієнтів (зокрема, крупні транснаціональні компанії) завдяки, наприклад, надання синдифікованого кредиту на здійснення певного крупного фінансового проекту - все це створюватиме фінансовий фундамент для покращення умов гарантування. Ось коментар Вадима Вьюна (заступника голови правлення банку „ТАС-Комерцбанк”): „В качестве наглядного примера можно привести ситуацию с предоставлением встречных банковских гарантий иностранным партнерам в сфере внешней торговли. Закон о госбюджете на этот год запрещает предоставление государственных гарантий правительством Украины. Поэтому иностранные партнеры давно ставят вопрос о замене института государственных гарантий на институт гарантий со стороны коммерческих банков. И в этом случае мы вплотную подходим к проблеме недостаточности капиталов украинских банков, взятых поодиночке, для обеспечения должного объема гарантийных операций. Это вполне бы могло стать поводом для объединения банков в БО”.
3. БО можуть використовуватись не тільки в оборонній фінансовій політиці, а й в наступальницькій стратегії, оскільки є ефективним інструментом експансії на ринок. Сергій Роголь у підтвердження цього пропонує розглянути наступну ситуацію: „Допустим, какой-то банк попытается развить свой карточный бизнес. У него достаточно сформирована инфраструктура, и он может привлечь банки-агенты, предоставив им определенные привилегии и делегировав какие-то функции. И в конечном итоге такая попытка развить карточный бизнес может обернуться созданием банковского объединения, например, банковской холдинговой группы, где инициатор может иметь статус материнского банка. Несомненно, у такого объединения намного больший потенциал, чем у каждого банка по отдельности”.
4. Бажання створити більш сучасні та потужні технології й комунікації (об'єднання партнерів для модернізації спільного бізнесу) дозволить створювати крупні мережі фінансового обслуговування, одночасно знижуючи собівартість послуг.
5. Масштабність операцій та можливість диверсифікації кредитів. Теймур Багіров (перший заступник голови правління „ТАС-Інвестбанк”): „Преимущество банковских объединений не вызывает сомнения. В результате объединения расширяется доступ к капитальным вкладам, а также повышается устойчивость к преодолению трудностей. Крупные банки могут осуществлять экономию, связанную с масштабом операции. Они имеют доступ к большему числу клиентов и, следовательно, менее уязвимы как к отдельным безвозвратным долгам, так и к потере важных клиентов. Они могут диверсифицировать кредитование по разным секторам экономики и проводить операции в различных местах, перемещать средства, предназначенные для выдачи кредитов, по всей стране за счет принятия вкладов в одном районе, а выдачи ссуд в другом”.
Як ми бачимо, БО можна розглядати як швидкий і відносно не дорогий спосіб розширення фінансових операцій, залучення перспективних клієнтів, зміни оргструктури і рішення багатьох інших стратегічних задач. Крім цього, воно дозволить зекономити немалі кошти за рахунок скорочення персоналу і зниження поточних витрат.
Україна - це великий перспективний банківський ринок, який швидко розвивається (розмір чистих прибутків банків за останній рік збільшився на 93,7%). При вступі України до СОТ іноземний пресинг, який вже має місце, тільки збільшуватиметься.
Тому автор пропонує ряд заходів для мінімізації ризиків і максимізації здобутків, що виникатимуть у вітчизняній банківській системі при вступі України до СОТ:
1. Необхідним є прийняття політичного та економічного рішення про те, що ми без власних банків не зможемо здійснювати суверенну грошову політику:
2. Слід ґрунтовно дослідити іноземний досвід, провести консультації з представниками вітчизняної банківської системи і, як результат, розробити власну довгострокову стратегію, яка передбачає політику, що має забезпечити ліквідність і, відповідно, конкурентоспроможність вітчизняній банківській системі.
3. Створити стимули для розширення приватизаційних та консолідаційних процесів у банківському секторі. Задіяти найкращих експертів на вирішення цієї проблеми.
4. Ввести у вищих навчальних закладах з банківською спрямованістю спеціалізовані дисципліни з цієї тематики.
5. Співвіднести вітчизняне законодавство з тими двохсторонніми протоколами, які Україна вже підписала в рамках переговорного процесу СОТ.
6. Визначити оптимальну норму обов'язкових резервів і не допускати її підвищення.
7. Слід при цьому зазначити, що у ст. 9-11 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (від 07.12.2000 р. № 2121) відсутні такі форми банківських об'єднань, як: банківські концерни, банківські консорціуми, банківський трест, при діяльності котрих виникають саме банківські правовідносини. Створення в Україні таких форм БО також може підвищити конкурентоспроможність вітчизняної банківської системи.
Все це повинна передбачати і враховувати фіскальна і грошова політика держави, а також діяльність банківського нагляду. Неврахування цього, означає свідоме послаблення банківського сектору і є передумовою для швидшої передачі вітчизняних банків в руки закордонного капіталу.
Банки, в свою чергу, повинні провести ряд наступних заходів, що передбачають:
1. Підвищення безпеки банків та їх конкурентоздатності.
2. Збільшення власних фондів банків та загалом рівня капіталізації банків, низький рівень яких свідчить про їхню слабкість, визначаючи одночасно їх дуже невигідну стартову позицію у змаганнях з сильними та динамічними західними банками.
3. Зменшення частки поганих кредитів.
4. Вдосконалення діючих банківських процедур, управління та модернізація оснащення.
5. Розробка довготермінової стратегії розвитку та маркетингової стратегії.
6. Розвиток та збагачення форм та якості представлених послуг.
7. Розширення банківської мережі.
8. Зниження коштів роботи банків.
9. Покращення інформаційної технології банків.
10. Обмін знаннями у сфері банківської справи шляхом створення стратегічних союзів та двоїстих угод.
11. Передбачити, що ліквідація непотрібних структур чи штатів є нелегким процесом, а зменшення зайнятості одночасно вимагає значних інвестиційних витрат.
12. Мають відбуватися процеси припинення регулювання, а також лібералізації надходжень капіталів. Це сприяє уніфікації послуг, які надаються банками, і призводить до того, що домінуючою організаційною формою на ринку стає універсальний банк, а банківська система повинна бути диференційована, а її сегменти повинні відповідати потребам народного господарства.
Цей процес вимагає ґрунтовно обдуманих дій, а також обрання стратегії та визначення напрямку, у якому повинні працювати банки. Однак, перш за все необхідно вирішити питання про те що це повинна бути система, як на рівні держави, так і на рівні банків, створена не тільки за зразком ефективних та безпечних банківських систем інших країн, таких як Англія, Франція, Німеччина, а й пристосована до потреб та вимог нашої економіки, бо існуючий стан вітчизняної банківської справи у великій мірі залежить від змін, які безперервно відбувалися протягом багатьох років у нашій банківській системі і сліпе копіювання іноземного досвіду призведе лише до паперових планів.
Головним інструментом у протистоянні іноземним банкам мають стати банківські об'єднання. Як зазначають всі експерти і представники банків, висвітлюючи цю проблематику, - БО - це об'єднання не проблем, а успіхів і перспектив. Тому, для досягнення цієї мети, банкам, в контексті об'єднання, слід передбачити свої стратегічні напрямки вже напередодні вступу до БО. Як показує іноземний досвід, інтернаціоналізація банківських систем стала причиною значної концентрації в них капіталу, покращуючи конкурентні позиції універсальних банків стосовно банків спеціалізованих, тому, враховуючи те, що БО - це взаємодоповнююча сукупність фінансових установ, слід зробити все можливе, щоб кожна частина цієї системи працювала злагоджено і ефективно.
Головніше і першочергове - це загальне теоретичне осмислення на всіх зацікавлених рівнях (держава, банки, спеціалізовані органи, громадськість) ситуації що склалася, і створення відповідних планів реагування, за якими можна на практиці мінімізувати ризики і максимізувати здобутки для вітчизняної банківської системи в контексті інтеграції України до СОТ.
Пропозиції щодо мінімізації ризиків: намагання встановити обмеження на присутність іноземного капіталу в Україні не є розв'язанням проблеми регулювання його доступу. Крім того, встановлення штучних преференцій для банків негативно позначиться на розвитку інших сегментів фінансового ринку. Враховуючи викладене, системний підхід до регулювання доступу іноземного капіталу в банківський сектор України має базуватися передусім на заходах підтримки конкурентоспроможності банків із національним капіталом, використанні позитивних структурних і технологічних переваг банків з іноземним капіталом для підвищення інвестиційного потенціалу вітчизняної банківської системи та її стимулюючої ролі в соціально-економічному розвитку країни за рахунок підвищення монетизації економіки; нарощування обсягів кредитування економіки як передумови необхідних структурних зрушень; залучення іноземних інвестицій і доведення їхнього рівня на душу населення до сусідніх східноєвропейських країн; прискореного розвитку фінансових ринків; інтенсифікації використання сучасних банківських технологій та банківського менеджменту; розширення спектра банківських послуг і підвищення їхньої якості; зниження рівня відсоткових ставок за кредитами; оптимізації інституційної структури вітчизняної банківської системи й наближення її до стандартів країн із розвиненою економікою.
Висновки
Підбиваючи підсумки роботи, слід сказати, що інтеграція України до СОТ може мати для банківської системи діаметрально протилежні наслідки. Головними факторами впливу на кінцевий результат стають:
1. Професіоналізм банківських працівників, що мають укріплювати фундамент вітчизняної банківської системи, основою якого є створення БО.
2. Професіоналізм політиків і чиновників, в обов'язки яких входить створення якнайбільш сприятливого клімату, для реалізації банками свого максимального потенціалу.
Всі групи клієнтів вітчизняної банківської системи (фізичні та юридичні особи, органи державного управління) матимуть значно більше плюсів, аніж мінусів. Це пов'язано із підсиленням конкуренції у банківському секторі після вступу України до СОТ. Зокрема, плюси для клієнтів виявлятимуться у здешевленні банківських послуг, покращенні якості і збільшенні асортименту пропонованої продукції, розширенні споживчих прав і збільшенні обсягів і якості банківських гарантій. Для банків, як державних, так і комерційних, інтеграція України до СОТ має переважно позитивний характер, що проявиться у збільшенні конкурентоспроможності усієї вітчизняної банківської системи.
В Нацбанку вважають, що створення БО - цілком логічний етап у розвитку банківського сектору. А це означає: НБУ не стане перешкоджати місцевій глобалізації у банківському секторі, що тільки буде сприяти формуванню банківських корпорацій и холдингів. Політики і чиновники також зацікавлені у створенні ефективних важелів протидії потужним іноземним фінансовим установам. Щодо банків, то вони в першу чергу зацікавлені у створенні на вітчизняному банківському ринку економічно-організаційної сили нової якості, яка дасть їм не тільки можливість утримати власні позиції, а й нагоду поборотись за зростання, зокрема, вихід на іноземні ринки банківських послуг.
Негативом для банків є те, що при вступі України до СОТ, як показує іноземний досвід, відбуватимуться значні коливання практично по всіх сферах життя держави, що на певний час виведе усю банківську систему зі стану стабільності. Вступ України до СОТ сприятиме появі в нашій державі БО, перш за все, як головного інструменту у процесах протистояння банків вітчизняних з іноземними банками, та виходу українських банків на іноземні ринки.
Наскільки банківська система, з однієї сторони, і державні органи управління, що керують процесом інтеграції України до СОТ, з іншої, справляться зі своїми завданнями, щодо відстоювання національних інтересів та власних інтересів в подальшому динамічному розвиткові, ? залежатиме економічна та соціальна політика держави.
Література
1. Закон України „Про банки та банківську діяльність”.
2. Закон України «Про НБУ».
3. Закон України «Про господарські товариства».
4. Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003р №1087- IV//Відомості ВРУ-2006.-№5-с.35.
5. «Методичні рекомендації про порядок реорганізації, реструктуризації Комерційних Банків» затверджені Постановою НБУ від 9.10.2000р. №395.
6. Положення «Про порядок здійснення банківського консорціумного кредитування» затверджене Постановою Правління НБУ від 12.02.1996 №37.
7. Стенограма Дня уряду у Верховній Раді України: "Про хід виконання заходів щодо вступу України в СОТ (17 травня 2005 року).
8. Вступ України до СОТ: новий виклик економічній реформі. За редакцією Бурковського І., Хандріха Л., Хоффманна Х., -Видавництво Альфа-Принт, 2003. 291 с.
9. Гончарук А. "Торговля по-крупному", Компаньен, №35 (187), 28 серпня -1 вересня 2001.
10. Іларіонів В. "ВТО - проблема профсоюзов", "Реалії і сподівання", "Профспілки України в СОТ", "Вступление Украины в ВТО: панацея или западня", "Очікування перспективи", Профспілки України, № 1, січень-лютий 2002.
11. "Зміст та головні напрямки співробітництва України з COT", "Інститут забезпечення взаємодії України з COT", "вплив майбутнього членства в СОТ на соціально-економічні процеси в Україні", "Україна. СОТ. Механізм та соціально-економічні наслідки співробітництва"//Економіст, №5, травень 2003.
12. Коваленко А. "Всемирная торговая организация Украина: аргументы "за" и "против"", Економіст, вип. 135, 2002.
13. "Консультация и информация. ВТО: становление, условия присоединения и выгоды", Коринф, №10, 1998.
14. Крилатих Е., Стахова О. "Аграрный сектор стран с переходной экономикой и ВТО", Мировая экономика и международные отношения, 2002, №5, с. 59-65.
15. Кушнір М. "Преувеличенная опасность", Гроші і технології, квітень 2002.
16. Осика С.Г., Пятницький В.Т., Світова організація торгівлі, К.: „К.І.С.”, 2006. - 516 с.
17. Беренда С. "Экономическая эффективность вступления Украины во Всемирную торговую организацию", Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, №530, 2001.
18. Варналій З. "Вступ України до СОТ: проблеми та перспективи", Банківська справа, №1, 2002.
19. 19. Нижній І. "Чому Україна намагається стати членом СОТ?", Митний брокер, №7 (38), липень 2000.
20. Пахомов Ю. «Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі», К., 2003р., ст. 235.
21. Петрова А. "Приєднання України до СОТ: банки", Серія: економіка та підприємство,№3, 2002.
22. Пухлій В. "Банківські поглинання", за матеріалами "круглого столу": Україна і Світова організація торгівлі, Київ, 3 липня 2002.
23. Саблук П. "Основні мотиви щодо вступу України до Світової організації торгівлі", "Україна та Світова організація торгівлі", Економіка АПК, №10, 2002.
24. Самойлов О. "Позитивні і негативні наслідки для України від приходу іноземного банківського капіталу", Економіка, фінанси, право, №5, 2001.
25. Система світової торгівлі. Практичний посібник Наук. ред. П'ятницький В. - Київ: Видавництво "К.І.С.", 348 с.
26. Управління міжнародною конкурентоздатністю підприємства (організації). Навчальний посібник під редакцією Сиваченко І. - Київ: ЦУЛ, 2003 - 186 с.
27. Єгоров І., Михайлов В. «Иностранные инвестиции в экономику Украины: тенденции и ожидания», Финансовая Украина, 18 лютого 2003р.
28. "Як перетворити СОТ на ігрове поле для всіх?", Економічні реформи сьогодні, №34, 2000 р
29. http://www2.business-rada.kmu.org.ua/texst_56.html
30. http://www.iccua.org/about/projects/wto/sectors/
31. http://www.kmu.gov.ua
Додатки
Додаток А
Таблиця 2.2. Іноземний капітал у банківському секторі України, 2002--2008 роки (дані на кінець періоду)
Роки | Кількість банків з іноземним капіталом | Статутний капітал банків з іноземним капіталом, млн грн | Питома вага статутного капіталу банків з іноземним капіталом у сукупному капіталі чинних банків України, % | |||
усього | ут.ч. зі 100 | усього | ут.ч. зі 100 %-м | |||
%-м | ||||||
2002 | 31 | 7 | 725 | 225 | 19,8 | |
2003 | 21 | 6 | 946 | 265 | 20,7 | |
2004 | 20 | 7 | 1046 | 365 | 17,4 | |
2005 | 19 | 7 | 1153 | 415 | 14,2 | |
2006 | 19 | 9 | 1527 | 689 | 13,2 | |
2007 | 23 | 9 | 3602 | 1056 | 22,4 | |
2008 (січень) | 23 | 9 | 3797 | 1251 | 23,2 |
Додаток Б
Додаток В
Додаток Г
Додаток Д
Додаток Ж
6
