ірмам, підприємствам, організаціям банки можуть надавати агентські послуги (передача права власності по акціях і облігаціях, реєстрація акцій, що випускаються на біржу і ін.).

Банки здійснюють платіжні функції, наприклад, погашення облігацій, по яких наступив термін, виплата дивідендів акціонерам і ін., а також довірче управління майном.

За виконання всіх видів трастових послуг банки одержують з клієнтів комісійну винагороду, яка встановлюється диференційовано за кожний окремий вид послуг на договірних засадах, в законодавчому порядку або відповідно до присудження.

Вартість банківських послуг визначається залежно від їх виду з урахуванням прямих витрат -- безпосередньо пов'язаних з виконанням послуг, невигідних (загальнобанківських) витрат і планових накопичень в розмірах, що забезпечують функціонування банку на принципах комерційного розрахунку.

До прямих витрат по наданню банківських послуг відносяться:

· заробітна плата працівників, що виконують послуги з урахуванням відрахувань на соціальне страхування, до пенсійного фонду і інші цілі;

· вартість витрачених матеріалів (папір і ін.);

· амортизаційні відрахування на основні фонди, що безпосередньо використовуються при наданні послуг;

· операційні витрати (оплата інкасації і охорони при розрахунку послуг з касового обслуговування, поштово-телеграфні витрати по операціях клієнтів при розрахунковому обслуговуванні і ін.).

До накладних відносяться витрати на утримання апарату управління і інших структурних підрозділів загального призначення комерційного банку, витрати на, господарські відрядження, включаючи службовий транспорт, витрати на утримання будівель, підготовку кадрів і ін. Величина не накладних витрат у витратах на конкретні види банківських послуг визначається виходячи з процентного відношення загальнобанківських витрат по фінансовому плану на рік по комерційному банку до фонду оплати праці працівників, що виконують послуги.

Планові накопичення визначаються як відношення планового прибутку комерційного банку до загальної суми витрат по фінансовому плану.

При визначенні вартості послуг, на виконання яких є цінники або калькуляції інших організацій (консультації, участь в експертизі проектів, складання проектно-кошторисної документації, здійснення технічного нагляду і ін.), ці цінники і калькуляції можуть бути використані комерційним банком з внесенням відповідних коректив залежно від конкретних умов їх застосування.

У кожному конкретному випадку види банківських послуг, їх об'єми, порядок і періодичність надання, розміри плати визначаються по взаємній згоді клієнта і комерційного банку в договорі. При цьому враховуються фінансові можливості клієнта, складність питання, кваліфікація консультанта, інтереси банку в частині закріплення і залучення клієнтури і ін. При визначенні вартості банківських послуг в необхідних випадках враховується податок на додану вартість.

Одним із різновидів банківських послуг є електронні банківські послуги. У джерелах економічного спрямування під електронними банківськими послугами звичайно мають на увазі дії банку, що спрямовуються на удосконалення та реалізацію звичних банківських операцій шляхом використання інформаційних систем [12]. При цьому відмічається, що електронні послуги базуються на відомих банківських операціях і не можуть існувати відокремлено.

В економічних джерелах (найчастіше у зарубіжних) досить часто вживається термін „електронний банкінг” (“E-banking”), під яким мається на увазі діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій (Інтернету, мобільного зв'язку тощо).

До даного поняття зазвичай включаються: управління рахунками (виписки, перекази із рахунку на рахунок, баланси); інвестування коштів (депозити, цінні папери, валютні операції); перекази та оплата рахунків за товари та послуги; консультаційні та інформаційні послуги; кредитні операції; ризик-менеджмент, тобто управління ризиками

Таким чином, основною ознакою електронних банківських послуг є використання при їх наданні телекомунікаційних засобів, таких як мережа Інтернет, модемний зв'язок, телефонний зв'язок із використанням автоматизованих телефонних систем, мобільний зв'язок із використанням WAP/GSM технологій тощо.

Закон України „Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року №1280-IV визначає телекомунікації (електрозв'язок) як передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, провідних, оптичних або інших електромагнітних системах. Відповідно до положень зазначеного Закону телекомунікаційна мережа є комплексом технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, провідних, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок про те, що до електронних слід відносити ті банківські послуги, які надаються із використанням телекомунікаційних засобів (засобів електрозв'язку).

3. Вплив розвитку банківських послуг на обсяг ВВП

Загальноприйнята в Україні думка, що, мовляв, бурхливе економічне зростання у нашій країні можна забезпечити лише за рахунок розвитку важкої промисловості -- металургії, хімії, машинобудування, енергетичного сектору. Тим часом усі розвинені й багато країн, що розвиваються, протягом останніх десятиліть переорієнтували структуру економіки від виробництва товарів на виробництво послуг.

Саме послуги, відповідно до досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey, є джерелом довгострокового економічного зростання країн, що розвиваються, причому важливішим, ніж промисловість. Достатньо подивитися на динаміку розвитку названого сектору за останні 30 років -- у розвинених країнах частка сфери послуг у ВВП зросла з 55% у 1970 році до 70% -- на початку нинішнього тисячоліття (рис.1).

У США, Євросоюзі, Японії галузь забезпечує до 60% зайнятості населення, а висока продуктивність праці в цьому секторі приводить до вагоміших темпів зростання ВВП, ніж зазвичай здатна забезпечити промисловість.

Оптимістичними є й очікування інвесторів щодо подальшого зростання світової сфери послуг. За даними останнього рейтингу компаній FT-500, найбільшими світовими галузями за капіталізацією в 2004 році стали зовсім не нафта з металургією й хімією, а фінансовий сектор, IT- та біотехнології.

Рис. 1. Доля послуг у ВВП країн з різним ступенем розвитку

Джерело: Український діловий тижневик "Контракти" / № 03 вiд 16-01-2007, с.17

А розвиток економіки і зростання сфери послуг тісно пов'язані між собою. З одного боку, економічне зростання у довгостроковій перспективі супроводжується підвищенням рівня добробуту населення, що призводить до більшого споживання банківських послуг. З іншого -- послуги впливають на темпи зростання ВВП не менше, ніж обороти важкої й легкої промисловості.

На рис.2 графічно відображено темп зростання банківських послуг та ВВП України.

Рис. 2 Темпи зростання ВВП та банківських послуг

Побудовано за даними Держкомстату, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

За даними центру CASE-Україна, у структурі доданої вартості ВВП на послуги припадає 50%, з них на долю банківських послуг припадає 12%. Це може означати, що половину прибутку, виробленого українською економікою, приносить саме ця сфера через високу рентабельність. Хоча є й інше пояснення -- промислові підприємства, контрольовані великим бізнесом, мають більше можливостей занижувати офіційні фінансові показники.

У будь-якому випадку темпи зростання вітчизняної сфери послуг за останні роки без перебільшення можна назвати вражаючими. У 2006 році виробництво послуг в Україні порівняно з 2004 роком збільшилося на 31,2% (за даними Держкомстату), з них банківських послуг на 41,3%.

Утім, таке значне зростання виробництва послуг свідчить не лише про кореляцію розвитку галузі з доходами населення, а й про її величезний потенціал. Та й частка послуг у сумарному вітчизняному виробництві, за даними Держкомстату, становить трохи більше ніж 20%.

Головна (і найбільш очевидна) слабкість вітчизняного сектору послуг -- у самій його структурі. Традиційно в Україні високі показники в цій сфері забезпечують транспорт, пошта і зв'язок -- близько 70% щорічного обсягу всіх сервісів (на транспортні перевезення припадає близько 35%, решта 35% -- на пошту й зв'язок). Іншими словами, більшу частину доходів від послуг приносять або галузі, успадковані від колишнього СРСР, або ті, без яких функціонування економіки просто неможливе. А ось на нові сегменти, тобто ті, які виникли вже за часів незалежності України (наприклад, на операції з нерухомістю та юридичною діяльністю), припадає близько 20%, банківських послуг - 15,8%.

Цікаво, що транспорт і зв'язок дають лише 25-27% доданої вартості всіх послуг. Це свідчить не лише про низьку прибутковість галузі, а й про неефективність управління, адже левова частка транспортної галузі й більше половини всіх телекомунікацій продовжують залишатися в руках держави. При цьому на торгівлю й фінансову сферу, які за оборотами значно поступаються транспортним послугам, припадає близько 30-33% доданої вартості в цій сфері. Решту 40-45% прибутку забезпечують дорогі послуги: операції з нерухомістю, освіта, консалтинг та ін.

Стримуючим фактором для розвитку галузі є нечисленність середнього класу -- найактивнішого споживача, оскільки доходи населення активно зростають лише протягом останніх кількох років. А великі бізнес-групи вкладають кошти здебільшого у виробничий сектор -- структура українського експорту визначає інвестиційну привабливість металургії, хімпрому та сільського господарства.

Гальмують розвиток цього сектору економіки й відсутність законодавчої бази, і поки що низький попит на деякі сервіси. Наприклад, фінансовий сектор залишається нерозвиненим через безліч законодавчих обмежень, а фондовий ринок -- через відсутність чіткого законодавства.

4. Перспективи розвитку банківських послуг в Україні

Під впливом посилення міжбанківської конкуренції на банківському ринку України проявляється тенденція до розширення продуктового ряду послуг. Адже кожен банк не залишається байдужим до можливості збільшення власних прибутків, мобілізації додаткових ресурсів та розширення бази клієнтів банку, підвищення власного рейтингу на ринку. Саме тому сучасні банкіри вибирають політику розширення продуктового ряду банківських послуг.

Банківські послуги об'єднують широкий ряд операцій, в тому числі і тих, які нехарактерні банківській сфері. До найбільш перспективних послуг можна віднести наступні:

1. Трастові (довірчі) послуги:

а) для фізичних осіб:

- розпорядження спадщиною;

- управління власністю;

- опікунство і забезпечення збереження майна та ін.

б) для юридичних осіб:

- розпорядження активами;

- агентські послуги;

- операції, пов'язані з ліквідацією майна клієнтів та ін.

2. Послуги зі збереження цінностей з наданням клієнтам у розпорядження сейфа та з прийняттям цінностей клієнта на збереження без їх доступу.

3. Консультаційні та інформаційні послуги зі створенням певної міжбанківської бази даних.

4. Гарантійні та посередницькі послуги.

5. Факторингові та лізингові операції, форфейтинг та ін.

На сьогоднішній день в Україні гостро відчувається нестача спеціалістів банківських технологій, немає відповідної технічної та навчальної літератури з банківських електронних систем. Зарубіжний книжковий ринок у цій галузі теж не дуже насичений, тому що системи електронних платежів не є широко тиражованим комерційним продуктом з однієї сторони, а з іншої - і розробники, і користувачі зовсім не зацікавлені розкривати окремі технічні деталі системи, щоб не «навчити» потенційних зловмисників.

Упровадження в практику банків сучасних безпаперових комп'ютерних технологій, систем електронних платежів без серйозних зусиль, суттєвих затрат, загального підйому культури банківського виробництва і правопорядку неможливе. Але очевидно одне, що з кожним днем будуть зростати потенційні можливості використання програмного забезпечення при прийнятті рішень у банківській справі, а це призведе до необхідності залучення спеціалістів і їх знань для швидкого переходу на сучасне банківське інформаційно-технологічне обслуговування в Україні.

Сучасні можливості банківських інформаційних систем. Аналіз практики показує, що в зарубіжних банках інформаційні технології охоплюють тепер усі аспекти банківської справи, зокрема забезпечують:

· клірингові операції (взаємні розрахунки банків);

· торгові операції та маркетинг, управління касовими ресурсами;

· управління діяльністю банку;

· кредитні операції, включаючи аналіз заявок клієнтів на їх кредитоспроможність;

· системи електронних платежів (8^ІРТ);

· використання банківських автоматів;

· банківські операції по телефону і обслуговування вдома;

· використання різних платіжних карток;

· електронну пошту і канцелярію;

· безпаперовий документообіг у банку і при взаємодіях центр - філіали, банк - клієнти;

· фондовий ринок і операції з цінними паперами;

· аналіз інвестицій і фінансового ринку;

· автоматизацію розрахунків у торгових точках. Автоматизація банківської справи передбачає широке використання комп'ютерних інформаційних систем у банках, автоматизацію обробки платіжних документів у відділах, які працюють з клієнтами, в операційних відділах, а також автоматизацію фінансових операцій у рамках міжнародного банківського бізнесу.

Автоматизація банківських операцій дозволяє:

· виконувати безпаперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і скороченням організаційних витрат;

· проводити обробку платежів переважно в реальному часі, за виключенням підведення бухгалтерських звітів у кінці дня і звітності за ними;

· прискорювати обмін інформацією між банками і клієнтами, банками і їх відділеннями за допомогою комунікаційних ліній зв'язку;

· мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів, помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та ін.);

· забезпечувати керівників стратегічними оцінками положення банку в умовах конкуренції, організації роботи і кадрової політики.

І найважливіше те, що банківські комп'ютерні системи відрізняються від інших, у першу чергу тим, що інформація, яка опрацьовується ними, повинна бути надійно захищеною від сторонніх зазіхань, а сама система повинна мати властивості підвищеної життєвості та безвідмовності в роботі.

Висновки

В якості висновку по роботі наведемо пропозиції автора щодо поліпшення процесу надання послуг комерційними банками.

Зокрема, підвищити ефективність управління можна, впливаючи на попит і пропозицію на банківські послуги. Стимулюючи попит і видозмінюючи пропозицію банківських послуг, банки зможуть підтримувати на постійно високому рівні свою рентабельність.

Автор вважає, що розширення спектру банківських послуг може здійснюватися як на основі модифікації послуг, які вже надаються банками населенню, так і шляхом упровадження нових їх видів. Зокрема, з метою підвищення привабливості розміщення вільних грошових коштів приватних клієнтів можуть коректуватися умови раніше діючих внесків, передбачатися введення додаткових механізмів збільшення зацікавленості вкладників, регулюючих розмір процентної ставки, умови розміщення внеску, можливість капіталізації відсотків, пролонгацию внеску, умови дострокового отримання окремих внесків або їх частини без втрати прибутковості.

Модифікація банківських послуг може здійснюватися також шляхом надання їх на новій технологічній основі: з використанням систем видаленого доступу - Інтернету, засобів мобільного зв'язку - послуга SMS-банкінг, через банкомати - надання пластикових карт, інфокіоски - здійснення комунальних і інших платежів з використанням пластикових карт в автоматизованому і on-line режимі в крупних супермаркетах. Зокрема, перевагою інфокіосків є їх сучасні функціональні можливості: погашення кредиту, поповнення рахунку, оплата різних банківських послуг, надання інформації клієнтам про стан рахунку, курси валют, послуги банку, система голосового супроводу і рекламна інформація про банк. Упровадження нових послуг в області електронного банкінга, послуг з управління грошовою готівкою спроможних клієнтів з урахуванням їх індивідуальних потреб.

Однією з ефективних форм організаційної структури управління інноваційними процесами в банку може стати створення фінансового супермаркету. На думку автора, в крупних містах на основі високотехнологічних офісів доцільна організація фінансових супермаркетів за допомогою альянсу банку, компанії страховки і фінансово-промислової групи. В такому супермаркеті клієнту буде запропонований максимальний набір послуг як в банківському обслуговуванні, так і у фінансовому консалтингу і страхуванні. Таким чином клієнт фінансового супермаркету отримає доступ до комплексу фінансових послуг в одному місці і затрачуватиме на цей мінімальний час, не вдаючись до послуг додаткових служб.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність".- К.: Ін Юре, 2006.- 520 c.

2. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ

3. Закон України „Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року №1280-IV

4. Банковская система России. Грязнова А.Г., Молчанов А.В., Таваснев А.М. М.,2006. - Т.1. - С.185

5. Банковское право Российской Федерации. Особенная часть. В 2 т.: Учебник / Отв. ред. Г.А. Тосунян. - М.: Юристъ, 2002. - Т.2. - 785с

6. Брегеда О.А. Ринок банківських послуг в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку: Автореф. дис. канд. екон. наук. - К., 2002. - С.6

7. Гавальда Кристиан, Стуфле Жан. Банковское право (учреждения - Счета - Операции - Услуги). Пер. с фр./ Под ред. В.Я. Лисняка. - М.1996. - С.12-13

8. Иванов А.Н. Платежные услуги американских банков //Деньги и кредит. - 2007. № 1. - С.59

9. Лютий І.О. Теоретичне обгрунтування стратегії розвитку банківської системи України // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. тез доповідей VIIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (10-11 листопада 2005 р.).- Суми: УАБС НБУ,2005.- C.10-11.

10. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. Под общ. ред. проф. Л.П. Павловой. - Т. 1 Банки. Книга 1. - М.: АО «Финстатинформ», 2004. - С.11

11. Перепечай Н.М. Маркетинг банківських послуг. Автореф. дис.канд. ек. наук. Харків, 2003.-С.6

12. Саркисянц А. Новые технологии в расчетно-платежной системе коммерческого банка.// Планета INTERNET № 5-6, 2006. - С. 30

13. Тігіпко С.Л. Напрями розвитку банківської системи України: проблеми вибору і впровадження // Вісник Національного банку України.- 2004.- № 6.- C. 5-7.

14. Тігіпко С.Л. Стратегічні завдання розвитку банківської системи України в умовах глобалізації світової економіки // Вісник Української академії банківської справи.- 2003.- № 2.- C. 3-8.

15. Шейко О.П. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку національної банківської системи // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 9.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,2004.- C.301-305.

Страницы: 1, 2

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты