Страхове відшкодування - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Страхове відшкодування

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра фінансів

Контрольна робота

з предмету: "Страхування"

Виконала: студентка IV курсу

групи ЗУП - 04 - 2

Старинцева Діана Іванівна

Залікова № 10904135

Перевірила: Александрова Марина Михайлівна

Житомир 2007

Зміст

1. Поняття та зміст страхової термінології 3

2. Алгоритм розрахунку та порядок застосування страхового відшкодування за різними системами 10
3. Сутність та необхідність перестрахування 12
Список використаних джерел: 22

1. Поняття та зміст страхової термінології
В страхуванні застосовується сукупність специфічних термінів та понять, які згруповані за певними ознаками, взаємопов'язані та взаємообумовлені, і, таким чином, формують відповідну систему професійної термінології. В країнах з ринковою економікою зазначена система термінів формувалась досить тривалий час, знаходиться під впливом наукових інтеграційних процесів та існує в умовах сталого правового та податкового поля.

Проте, в сучасних умовах в Україні для даної системи термінів характерні часті зміни в законодавстві, методологічних підходах, невизначеності фінансових та господарських чинників тощо. Не сприяє розвитку страхової термінології і нерозвиненість страхового ринку, нерозуміння страхування, як фактору стабілізації економіки країни, як фактору можливого залучення додаткового інвестиційного капіталу в розвиток економіки.

Окрім того, в сучасних умовах, в різноманітній літературі та практичній діяльності в Україні застосовується багато термінів, що несуть однакове інформаційне навантаження, проте мають різну назву, а тим паче різне позначення в актуарних розрахунках. Так, наприклад, терміни „страховий платіж”, „страховий внесок”, „страхова премія” - виражають плату страхувальника страховику за покриття ризику страхування. Їх застосування залежить від виду страхування, вони не мають смислових розбіжностей, але призводять до непорозумінь при їх практичному використанні. А позначення цих термінів в розрахунках відображаються за допомогою літер латинського та українського алфавіту, а у відповідних методичних рекомендаціях - за допомогою слів.

Аналогічно і по відношенню до термінів „страховий поліс”, „страхове свідоцтво”, „страховий сертифікат”, що засвідчують факт укладання страхового договору, є документами, що повинні містити загальні умови страхування. Проте, чіткого розмежування випадків застосування того чи іншого із зазначених термінів не існує. Хоча, сьогодні найчастіше використовується термін „страховий поліс” в морському страхуванні, що найбільше відповідає міжнародній термінології. Окрім того, у вітчизняному законодавстві існують однакові вимоги щодо змісту зазначених документів, які повністю дублюють зміст договору страхування, а не виражають загальні умови страхування відповідного об'єкту. В міжнародній практиці страховий поліс використовують ще для внесення інформації про страхувальника та страховий об'єкт в єдину базу даних страховиків, щоб уникнути зловживань з боку страхувальників при отриманні страхового відшкодування при настанні страхового випадку. В Україні в сучасних умовах подібної єдиної інформаційної бази не існує. Це питання потребує швидкого вирішення, певних наукових розробок та методичного забезпечення.

Подібне стосується й термінів „страхова відповідальність”, „страхове покриття”, що означають зобов'язання страховика сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності подій або окремої події. Зазначені страхові терміни мають однакове смислове навантаження та застосовуються відповідно у майновому та особистому страхуванні.

Невизначено позиції застосування таких понять як „системи страхування”, „системи страхової відповідальності”, „системи страхового забезпечення”, що однаково розуміються у зв'язку з використанням тих чи інших методів страхування, для розподілу відповідальності за ризик між суб'єктами страхових відносин з метою реалізації їх страхових інтересів.

Спробуємо узагальнити аналогічне використання деяких термінів страхування в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Терміни-аналоги, що використовуються в страхуванні

№	Страховий термін	Сфера застосування	Аналогічний страховий термін	Сфера застосування	Зміст
1	Страхова відповідаль - ність	Всі види страхування	Страхове покриття	Особисте страхування	Зобов'язання страховика сплатити страхове відшкод-ня або страхову суму в разі настання обумо-влених наслідків страхового випадку
2	Страхові виплати	Всі види страхування	Страхове відшкодування Страхова сума	Майнове Страхування відповідальності. Особисте страхування.	Грошова сума, що виплачується страховиком відповідно до умов договору при настанні страхового випадку
3	Страховий платіж.	Всі види страхування	Страховий внесок. Страхова премія.	Страхування життя. Всі види страхування	Плата страхувальника страховику за покриття ризику страхування. Оплачений страховий інтерес.
4	Страхові резерви	Всі види страхування	Технічні резерви Матема-тичні резерви (резерви із страхування життя)	Майнове страхування. Страхування відповідаль-ності. Особисте страхування.	Обов'язкові грошові фонди страховика, що формуються за рахунок страхових платежів (премії) до визначення прак-тичної збитковості страхової суми з урахуванням наяв-ності у страховому портфелі страховика видів страхування та терміну дії договорів страхування
5	Страховий тариф.	Всі види страхування	Тарифна ставка Тариф-брутто Ставка-брутто	Всі види страхування.	Ціна страхового ризику, яка переважно розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або до її абсолютної величини.
6	Система страхування	Майнове страхування. Страхування відповідальності	Система страхової відповідальності Система страхового забезпечення	Майнове страхування Страхуваня відповідаль-ності	Методи страхування для розподілу відповідальності за ризик між суб'єктами страхових відносин

Окрім того, у термінології страхування існує така ситуація, коли один і той й же термін має різне смислове навантаження або має декілька визначень. Так, наприклад, термін "страхова сума" визначається як:

сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування;

межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому);

грошова сума, на яку застраховані об'єкти страхування;

грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку

(ЗУ „Про зміни до ЗУ „Про страхування”, ст.9).

А термін "страховий інтерес" має значення:

матеріальної зацікавленості у страхуванні об'єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендар, перевізник;

міри матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи у страхуванні.

Такий термін, як "страхова оцінка" використовується в контексті:

критерію оцінки страхового ризику;

матеріального еквіваленту (вартості) можливих матеріальних збитків або шкоди.

Досить дискусійними в страховій термінології є встановлення єдиного підходу до питання, що ж все-таки реалізується за допомогою страхування: страхові продукти чи страхові послуги. В економічній літературі досить широко використовуються обидва цих терміни, часто підмінюючи один одного. А це призводить до таких негативних моментів, як:

коли мова йде про реалізацію страхових продуктів, то складається враження про існування особливого товару, хоча страхування як економічна категорія нічого не створює, а виконує захисну функцію шляхом мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів;

за допомогою страхування реалізується страховий захист не тільки матеріалізований у страховому фонді, а й в інших фондах страховика.

Здається більш коректним є використання терміну „страховий продукт” при вказівці конкретного виду страхування. А термін „страхова послуга” дещо ширший. Це також необхідно враховувати при здійсненні страхових послуг.

До того ж різні вчені по-різному групують страхові терміни. Так, наприклад, А. Гвозденко терміни та поняття, що використовуються в страхуванні, умовно поділяє на дві групи:

терміни та поняття, що використовуються у вітчизняному страхуванні;

міжнародні терміни та поняття.

В свою чергу, відомий російський вчений В. Шахов виділяє чотири групи термінів страхування:

терміни умов страхування;

терміни формування страхового фонду;

терміни використання страхового фонду;

терміни міжнародного страхового ринку.

Проте, деякі вчені взагалі не вдаються до класифікації страхових термінів (К.В. Шелехов, В.Д. Бігдаш та інш).

Зрозуміло, що кожний страховий термін чи поняття визначає зміст і характерні ознаки певної групи страхових відносин. В рамках національного вітчизняного страхового ринку використовують наступні групи страхових відносин, що пов'язані з:

проявом специфічних страхових інтересів;

формуванням страхового фонду;

використанням страхового фонду;

фінансово-господарською діяльністю страховика;

терміни договорів і дій перестрахування.

Терміни, що пов'язані з проявом страхових інтересів, виражають найбільш загальні умови страхування, закріплюють та охоплюють правову форму страхування. Зміст зазначених термінів, як правило, обмежується національним страховим ринком.

Терміни, що пов'язані з формуванням страхового фонду, відображають надходження страховика від страхової діяльності, а також доходи від інвестиційної діяльності, інших джерел, які визначені діючим законодавством. Зазначені терміни відображають також оперативне управління страховиком фінансовими ресурсами, що с. надані страхувальниками.

Терміни, що пов'язані з використанням страхового фонду, виражають право страховика використовувати страховий фонд. Видатки страхового фонду мають цільове призначення і використовуються для виплати страхових сум та страхових відшкодувань.

Терміни, що пов'язані з фінансово-господарською діяльністю страховика, охоплюють специфіку організації фінансів страхової компанії, її доходи та витрати, формування спеціальних та обов'язкових фондів, їх розміщення, систему оподаткування тощо.

Окрему групу в термінології страхування складають терміни та поняття договорів і дій перестрахування, які розглядаються у відповідній темі.

Характеристика основних термінів та понять, що застосовуються в страхуванні приведена в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Основні терміни та поняття що застосовуються в страхуванні

№	Термін	Характеристика
I. Поняття, що характеризують специфіку страхових інтересів
1	Страхова відповідальність (страхове покриття)	Зобов'язання страховика сплатити страхове відшкодування або страхову суму в разі настання обумовлених наслідків страхового випадку.
2	Страховий договір	Письмова угода між страхувальником і страховиком, яка передбачає зобов'язання страховика в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладена угода страхування, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначені строки.
3	Страховий захист	Сукупність специфічних економічних інтересів пов'язаних з подоланням або відшкодуванням втрат від страхових ризиків.
4	Страховий інтерес	Матеріальна зацікавленість у страхуванні об'єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендар, перевізник.
5	Страховий інтерес	Міра матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи у страхуванні.
6	Страховий об'єкт	Життя, здоров'я, працездатність громадян. майно, матеріальні цінності, майнові інтереси громадян та юридичних осіб.
7	Страховий поліс (страховий сертифікат, страхове свідоцтво)	Документ, що засвідчує факт укладання угоди страхування і містить в собі всі умови страхування.
8	Страховий портфель	Кількість діючих угод страхування.
9	Страхова сума	Сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування.
10	Страхова сума	Межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому).
11	Страхова сума	Грошова сума, на яку застраховані об'єкти страхування.
12	Страхова сума	Грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку (ЗУ „Про зміни до ЗУ „Про страхування”, ст. .9).
13	Термін страхування	Період дії договору страхування. Коливається від декількох днів до значної кількості років, або можливий необмежений термін, доки одна із сторін правовідносин не відмовиться від подальшого їх продовження.

Ряд вчених та практиків, наприклад, М. Мних, Н. Внукова, В. Борисова розглядають ще одну групу страхових термінів - терміни, що пов'язані з функціонуванням міжнародного страхового ринку, міжнародних Правил Інкотермс. Хоча, Україна лише з 1992 року почала активно залучатися до міжнародної інтеграції, в цьому напрямку зроблені певні кроки. Так, у 1997 році Україна стала асоційованим членом системи ”Зелена картка”.

З інтеграцією України до міжнародного страхового ринку, терміни та поняття всіх класифікаційних груп необхідно поступово привести у відповідність до стандартів міжнародного страхового ринку. Наша держава бере активну участь у нарадах страхнаглядів світу, що регулярно відбуваються за участю Організації економічного розвитку та співробітництва, дедалі тісніше співпрацює з іншими міжнародними організаціями.

2. Алгоритм розрахунку та порядок застосування страхового відшкодування за різними системами
Пропорційне страхування відноситься до методів часткового страхування. Передбачає використання системи пропорційної страхової відповідальності. В основі цієї системи лежить математична ознака - пропорція: страхове відшкодування так відноситься до збитку страхувальника, як страхова сума - до вартості застрахованого майна.

Зазначену пропорцію можна виразити наступною формулою:

У відповідності до цього методу страхове відшкодування можна ще визначити за допомогою процентних розрахунків: страхове відшкодування повинно складати стільки відсотків від суми страхового збитку, скільки страхова сума від майнової оцінки застрахованого майна,

В умовах договору страхування принцип пропорційної відповідальності знаходить своє відображення, як правило, в заниженій оцінці майна супротив реальної вартості об'єкта страхування або максимально можливого збитку підприємства в результаті настання обумовлених страхових випадків.

За даною системою страхування, відповідно до зменшення розміру страхового відшкодування, розмір страхової премії також зменшується пропорційно зменшенню страхової суми. Таким чином, страхувальник може сам регулювати частину ризику, яка залишається на його утриманні, а відтак і підібрати для себе оптимальний розмір премії.

Особливістю пропорційної системи страхування є те, що розподіл збитку між-страховиком та страхувальником не залежить від його розміру. Отже, як для великих, так і для малих збитків система розподілу залишається незмінною. А це може створювати певні незручності для обох учасників страхової операції. Для того, щоб усунути зазначений недолік, використовують методи непропорційного страхування.

Непропорційне страхування відноситься до часткового страхування. Методи непропорційного страхування призначені для розширення можливостей з управління ризиками за допомогою страхування. А саме, воно дозволяє використовувати різні підходи для фінансування ризиків в залежності від їх розміру та походження в одному договорі страхування.

Розрізняють наступні системи непропорційного страхування:

першого ризику;

дрібної частки (дробової частини);

Страницы: 1, 2

В соцсетях