Основними факторами, які впливають на розподіл прибутку банку, є:
1) зовнішні фактори, що обмежують можливості банку щодо вибору пропорцій розподілу прибутку. До найважливіших з них належать: правові фактори (вимоги до капіталу, обмеження на виплату дивідендів для деяких банків, мінімальний фіксований розмір відрахувань у резервні фонди); податкова система; середня ринкова норма прибутку на інвестовані кошти; темп інфляції; стан кон'юнктури фінансових ринків, особливо фондового;
2) внутрішні фактори, які обмежують можливості банку щодо вибору пропорцій розподілу прибутку: менталітет вкладників банку; рівень рентабельності банку; необхідність інвестицій у банк і їх обсяг; рівень ризикованості здійснюваних операцій; значення коефіцієнта фінансового левериджу; чисельність персоналу і механізм його участі в прибутку банку; рівень концентрації управління; рівень поточної платоспроможності банку.
Механізм розподілу прибутку залежно від вибраного типу дивідендної політики передбачає таку послідовність дій.
На першому етапі з суми чистого прибутку вираховуються обов'язкові відрахування в резервний та інші обов'язкові фонди спеціального призначення, які передбачені статутом банку. "Очищена" сума чистого прибутку являє собою так званий "дивідендний коридор", у межах якого реалізується відповідний тип дивідендної політики.
На другому етапі залишкова частина чистого прибутку розподіляється на прибуток, який капіталізується, та прибуток, який споживається. Якщо банк використовує залишковий метод дивідендної політики, то на цьому етапі розрахунків пріоритетним завданням є формування фонду розвитку, і навпаки.
Сформований за рахунок прибутку фонд споживання поділяється на фонд дивідендних виплат і фонд споживання персоналу банку, що передбачає додаткове стимулювання робітників та забезпечення їх соціальних потреб. Основою такого поділу є обраний тип дивідендної політики та зобов'язання банку за трудовими угодами.
Визначення рівня дивідендних виплат на одну просту акцію здійснюється за формулою:
, (2.15)
де РДВ - рівень дивідендних виплат на одну акцію;
ФДВ - фонд дивідендних виплат, сформований залежно від обраного типу дивідендної політики;
ВП - фонд виплат дивідендів власникам привілейованих акцій (за передбачуваним їх рівнем);
КПА - кількість простих акцій, емітованих банком.
Оцінка ефективності розробленої дивідендної політики ґрунтується на використанні таких показників:
а) коефіцієнт дивідендних виплат, який розраховується за формулами:
, (2.16)
де КДВ - коефіцієнт дивідендних виплат;
ФДВ - фонд дивідендних виплат, сформований залежно від обраного типу дивідендної політики;
ЧП - сума чистого прибутку банку;
б) коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією. Він розраховується за формулою:
, (2.17)
де КЦД - коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією;
РЦА - ринкова ціна однієї акції;
ДА - сума дивідендів, що виплачуються на одну акцію.
При оцінці ефективності дивідендної політики можуть також бути використані показники динаміки ринкової вартості акцій.
2.6.4 Аналіз прибутковості банку
Важливою складовою механізму управління прибутком банку є системи і методи його аналізу. Аналіз прибутку являє собою процес дослідження умов і результатів його формування і використання з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності управління ним.
Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку й підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже, аналіз прибутку та рентабельності ґрунтується на аналізі доходів і витрат банку.
У систему аналізу доходів та витрат доцільно включати напрямки, наведені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 - Системи аналізу доходів і витрат банку
Важливий інструмент аналізу динаміки показників доходів та витрат - проведення пофакторного аналізу змін за кожною статтею доходів і витрат. Основними методами, що використовуються для розрахунку величини впливу, є методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць.
Основні статті доходів і витрат визначають процентні складові, тому моделі їх факторного аналізу є найбільш розробленими та широковживаними.
Методику факторного аналізу процентних доходів і процентних витрат наведено в табл. 2.5.
Крім моделей факторного аналізу процентних доходів і витрат, існують інші розробки, що дають змогу оцінити ступінь впливу певних чинників на зміни результативного показника. Основні моделі наведено в табл. 2.6.
Для загальної оцінки діяльності банку за період, що аналізується, здійснюється порівняння відповідних доходів і витрат.
Наявність дзеркальних статей у дохідних і витратних статтях звіту про прибутки та збитки дає змогу зіставляти їх одне з одним та робити висновки щодо ефективності застосування того чи іншого фінансового інструменту в різних секторах ринку банківських послуг.
Використання різниці дзеркальних статей, зіставленої з чистим доходом (прибутком) у цілому чи окремо за величиною доходів і витрат, дає змогу виявити питому вагу та ступінь впливу кожного джерела прибутків на загальну суму прибутку. Основні дзеркальні показники ефективності, які можуть використовуватися, наведені в табл. 2.7.
До найвідоміших та найпоширеніших інструментів фінансової звітності належить коефіцієнтний аналіз. Коефіцієнти дають змогу вивчати взаємозв'язки між різними елементами сукупності фінансової звітності шляхом подання інформації у зручній для обробки формі.
Основні показники, що характеризують дохідність та витратність банківської установи, наведені в табл. 2.8.
Залежно від мети існують різні форми аналізу прибутку (рис. 2.8).
У практиці управління прибутком залежно від методів, що використовуються, виділяють такі основні системи проведення аналізу в банку: горизонтальний, вертикальний, порівняльний аналіз, аналіз ринків та аналіз коефіцієнтів (рис. 2.9).
Найбільше значення в ході аналізу прибутку має коефіцієнтний та факторний методи аналізу прибутку. Аналіз коефіцієнтів базується на розрахунку співвідношення різноманітних абсолютних показників.
У процесі використання даної системи аналізу визначаються різноманітні відносні показники, що характеризують окремі аспекти формування, розподілу та використання прибутку банку. У практиці управління прибутком найбільше поширення отримали системи аналітичних коефіцієнтів, наведені в табл. 2.9.
Таблиця 2.5 - Методи факторного аналізу процентних доходів і процентних витрат
Таблиця 2.6 - Факторні моделі основних видів доходів і витрат
Таблиця 2.7 - Показники дзеркального аналізу доходів і витрат банку
Дослідження прибутку не може вважатися повним без проведення глибокого факторного аналізу.
Чистий прибуток, що відображає фінансовий результат комерційної діяльності банку, загалом формується під впливом таких факторів: зміна розміру власного капіталу (В1); зміна маржі прибутку (Н4); зміна рівня ефективності використання активів (Н2); зміна рівня мультиплікатора капіталу (НЗ).
Модель, використовувана для факторного аналізу прибутку, має такий вигляд:
, (2.18)
або в агрегованому вигляді:
. (2.19)
Розрахунок факторних впливів на чистий прибуток здійснюється в такій послідовності:
1. Розрахунок загальної зміни прибутку:
, (2.20)
де П - прибуток звітного (поточного) року;
По -- прибуток базового року.
2. Розрахунок впливу на прибуток зміни розміру капіталу:
, (2.21)
Таблиця 2.8 - Основні показники коефіцієнтного аналізу доходів і витрат
де В1 - власний капітал звітного періоду;
В10 - власний капітал базового періоду;
Н4 - маржа прибутку звітного періоду;
Н2 -- рівень ефективності використання активів звітного періоду;
НЗ - мультиплікатор капіталу звітного періоду.
3. Розрахунок впливу на прибуток зміни розміру маржі прибутку:
, (2.22)
де Н40 - маржа прибутку базового періоду.
4. Розрахунок впливу на прибуток зміни рівня ефективності використання активів:
, (2.23)
де Н20 - рівень ефективності використання активів базового періоду.
5. Розрахунок впливу на прибуток зміни мультиплікатора капіталу:
, (2.24)
де Н30 - мультиплікатор власного капіталу базового періоду.
Факторний аналіз сприяє виявленню параметрів, які впливають на зміну розміру прибутку банку, та дає змогу регулювати розмір прибутку та рентабельність власного капіталу банку за рахунок управління факторами, що впливають на прибуток і норму прибутку на капітал.
Отже, аналіз є однією з найважливіших складових процесу управління. Тільки з його допомогою працівники аналітичного відділу можуть своєчасно визначити негативні тенденції розвитку банку та попередити їх.
Рисунок 2.8 - Основні форми аналізу прибутку в банку
Рисунок 2.9 - Основні системи аналізу прибутку, що використовуються в банку
Таблиця 2.9 - Основні показники коефіцієнтного аналізу прибутку
3 ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДІ АКБ "ПРАВЕКС-БАНКУ")
3.1 АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" - БАНК НАЦІОНАЛЬНОГО МАСШТАБУ
Правекс-Банк є багатофункціональним фінансовим інститутом, який надає повний спектр банківських послуг як роздрібним, так і корпоративним клієнтам. Правекс-Банк пройшов шлях суспільного визнання і на даному етапі має пишатися своїми досягненнями.
АКБ "Правекс-Банк" зареєстрований в Національному банку України 29 грудня 1992 року. Банк паралельно з організацією діяльності обслуговування клієнтів в квітні 1993 року відкриває перші відділення на території Київської області. В липні 1996 року отримано ліцензію Національного банку України на право здійснення всіх банківських операцій.
На сьогодні Правекс-Банк представляє собою структуру, яка складається з Головного Банку, який організовує і контролює роботу філій, дирекцій і відділень на території всієї України. В свою чергу Головний Банк складається з департаментів, кожний із яких здійснює діяльність в певному напрямку з ціллю організації найбільш ефективної роботи з клієнтами.
Працюючі на українському банківському ринку більше 15 років, Правекс-Банк рік у рік стає доступнішим та ближчим для своїх потенційних клієнтів і партнерів. Це визначається як у дотриманні високих стандартів рівня обслуговування, так і у географії розташування. Цей результат досягається завдяки створенню найширшої мережі філій та відділень на всій території України, яка і забезпечує максимальну наближеність банківських послуг до кожного клієнта. У структурі банку налічується більш ніж 520 дирекцій та відділень та близько 2257 точок видачі споживчих кредитів, розташованих як у Київському регіоні, так і в усіх областях України, включаючи АРК.
Сьогодні Правекс-Банк - це Банк Національного масштабу.
У минулому 2007 році Правекс-Банк успішно продовжував проводити політику підвищення своєї конкурентоспроможності шляхом розширення спектра банківських послуг у всіх регіонах України, де активно працюють його клієнти, а також постійно розширюючи свою мережу відділень та пунктів споживчого кредитування. Впровадження останніх досягнень у сфері банківських технологій дозволило оптимізувати надання банківських послуг.
Правекс-Банк позиціонуючи себе як роздрібний банк національного масштабу, орієнтується переважно на обслуговування фізичних осіб. Отримавши статус ощадного банку, продовжує укріплювати позиції надійного стабільного фінансового інституту, здатного підсилити лідируючі позиції банківської системи України.
Наведені нижче показники діяльності банку за останні 5 років наочно підтверджують лідируючі позиції банку у роздрібному сегменті банківської системи України (таблиця 3.1).
Таблиця 3.1 - Показники діяльності Правекс-Банку (тис. грн.)
Показники | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
1. Чисті активи | 965496 | 1655874 | 1640890 | 2123520 | 3583028 | |
2. Кредитний портфель клієнтів | 538622 | 871206 | 983510 | 1373407 | 2382895 | |
3. Кошти клієнтів | 604162 | 1072217 | 1238528 | 1704006 | 2601642 | |
4. Регулятивний капітал | 127750 | 128959 | 178062 | 203694 | 307191 | |
5. Доходи | 156997 | 210024 | 299738 | 370065 | 714179 |
Значне зростання регулятивного капіталу є адекватним зростанню чистих активів з 2003 р. по 2007 р. і свідчить про динамічний розвиток банку. У порівнянні з 2003 р. регулятивний капітал збільшився майже в 2,4 рази і склав у 2007 р. 307,2 млн. грн., а чисті активи - майже в 3,7 рази, складаючи 3583 млн. грн. Результатом успішної діяльності Правекс-Банку є зростання довіри у населення, чиї кошти стали одним із основних джерел збільшення ресурсів для кредитування реального сектора економіки. За п'ять останніх років кошти клієнтів, залучені банком зросли в 4,3 рази, а надані клієнтам банку кредити - в 4,4 рази (рисунок 3.1).
Щорічно кількість клієнтів як юридичних осіб так і фізичних осіб Правекс-Банку зростає. Вирішальну роль у вибору банку відіграє менеджмент.
Рисунок 3.1 - Динаміка кредитного портфеля та залучених коштів клієнтів (тис. грн.)
Більше 40% клієнтів - юридичних осіб зазначили причину, з якої обрали саме Правекс-Банк, - рекомендації партнерів. Це говорить про довіру та високу оцінку менеджменту банку з боку клієнтів. Створення нової ідеології роботи з клієнтами, яка ґрунтується на впровадженні в банку технології Private banking, а саме закріплення за клієнтом персонального менеджера, забезпечило вихід банку на новий високий рівень обслуговування Банку. Персональний менеджер повністю супроводжує та координує дії клієнта в усіх структурних підрозділах банку, що дозволяє забезпечити комплексність обслуговування при вирішенні різних ділових завдань і в той же час значно прискорити стандартні процедури надання банківських послуг. Практично клієнт отримує можливість мати у банку свого представника, який лобіює його інтереси і є відповідальним за надання всього комплексу банківських послуг.
Правекс-Банк є універсальним банком, який прагне задовольнити потреби всіх клієнтів у широкому спектрі якісних банківських послуг. Фундаментальним принципом роботи банку є комплексний підхід в обслуговуванні клієнтів і поєднання стандартних технологій з індивідуальним підходом до клієнта.
3.2 Управління активами і пасивами АКБ "Правекс-Банку"
Найважливішим завданням управління для кожного банку є забезпечення оптимальної структури залучених та розміщених коштів.
Сьогодні Правекс-Банк має диверсифіковану ресурсну базу, що дозволяє більш гнучко реагувати на потреби ринку.
У звітному 2007 році в загальних пасивах Правекс-Банку частка власного капіталу склала 9,96% (356664 тис. грн.), а зобов'язання розподілились між фінансовими ресурсами, які залучені з інших банків (7,83% або 280671 тис. грн.), коштами юридичних осіб (9,11% або 326424 тис. грн.) та коштами фізичних осіб (63,5% або 2275218 тис. грн.). Основним джерелом залучення ресурсів від клієнтів є строкові депозити населення, частка яких в загальних пасивах 56,33%, та кошти до запитання юридичних осіб (їх питома вага 8,22%). Протягом 2006 року випереджаючими темпами в ресурсній базі банку зростали кошти фізичних осіб (зростання в 1,68 рази) (рисунок 3.2).
Одним із основних видів банківської діяльності є залучення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки в банку (національна валюта - 51,78%, долари США - 41,78%, євро - 6,44%).
Правекс-Банк орієнтований на обслуговування різних категорій клієнтів - фізичних осіб, а також малого та середнього бізнесу.
Банк виважено і сумлінно проводить політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що виникають на ринку банківських послуг (в тому числі депозитних операцій), на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу у урахуванням політики справедливого збалансування інтересів вкладників і акціонерів банку.
Рисунок 3.2 - Динаміка і структура пасивів АКБ "Правекс-Банку" (тис. грн)
Пропонуючи своїм клієнтам одні із найвигідніших умов розміщення банківських вкладів на ринку депозитних послуг, Правекс-Банк досягнув таких результатів у 2007р. порівняно з 2006р.: збільшення сум залучених грошових коштів на 86,93% у національній валюті та на 39,07% - у доларах США; зростання депозитного портфеля на 134% - в національній валюті, на 56,35% - у доларах США, на 10,32% - у євро; збільшення кількості відкритих рахунків на 24363 - у національній валюті та на 8088 - у доларах США.
Ефективність депозитної діяльності банку також підтверджується високою оцінкою його іміджу та надійності з боку клієнтів. Правекс-Банк входить в першу п`ятірку фінансових установ країни за рівнем довіри населення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19
