Валютні ринки
пасивні й активні операції в іноземній валюті;

· депозитні та конверсійні операції на міжнародних грошових ринках;

· обмін для населення іноземної валюти;

· операції з чеками та іншими цінними паперами в іноземній

· валюті.

З метою запобігання ризикам і мінімізації впливу спекулятивних операцій на валютних ринках банкам встановлюються відповідні ліміти - так звана відкрита позиція продажу й купівлі валюти від власного імені і за власний рахунок.

Ліміт відкритості валютної позиції визначається Центральним банком країни у розрахунку на кінець робочого дня уповноваженого банку. Її розмір визначається, як різниця між сумою іноземної валюти, купленої банком за власний рахунок, та сумою проданої банком за той же час іноземної валюти. Ліміт встановлюється залежно від розмірів власних коштів банку.

Валютні операціі

Статистика, яка визначала б щорічні обсяги операцій на валютному ринку, відсутня. За наявними оцінками, нинішній сукупний обіг валютних ринків досягає 100 трлн.
доларів на рік. Така астрономічна цифра пояснюється багатократністю валютних переказів, що здійснюються не лише на готівковій, а й на безготівковій основі. Велике значення при цьому відіграє сучасне технічне оснащення валютного ринку - його широка комп'ютеризація, насичення найновішими засобами електронного зв'язку, що істотно прискорює обіг валютних ресурсів. і міжнародних платіжних документів та міграцію капіталу, забезпечує органічне поєднання територіальних структур і функціональних центрів світового ринку в єдину глобальну цілісну систему.

Найбільші валютні центри розміщені у країнах, де до мінімального рівня зведені валютні обмеження. Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюріху, Франкфурті, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі та багатьох інших. На цих ринках обсяги валютних операцій можуть перевищувати 100 млрд. доларів на день.

Варто зазначити й те, що більша частина валютних операцій припадає на долари США (2/3 загального обсягу), а також на німецькі марки, англійські Фунти стерлінгів, японську €HY, французький та швейцарський франки. Останнім часом у валютний обіг включаються і міжнародні засоби платежу - СДР, євро, а також інші колективні валюти, що обертаються на регіональних рівнях. А втім, частка останніх у структурі міжнародного валютного обігу поки що лишається незначною.

Потрібно враховувати і те, що активи валютного ринку не зводяться лише до грошових одиниць іноземних держав.

Валюта включає у себе:

а) у вузькому значенні цього поняття - грошові знаки іноземних держав;

б) у широкому значенні в дане поняття, окрім банкнот інших країн, включають цінні папери - платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви, сертифікати тощо), фондові цінності (акції, облігації тощо) в іноземній валюті.

У практиці Функціонування валютного ринку використовуються дві групи валютних операцій. Це, по-перше, операції, що здійснюються на умов ах «спот» (spot). Ідеться про валютні угоди, що реалізуються на короткотерміновій основі - доставка валюти здійснюється протягом 48 годин. Відповідно до цього визначається і валютний курс «спот» - курс на момент укладення угоди.

По-друге, операції форвардного (forward) типу. Це термінові операції, розрахунки за них мають здійснюватися більш як за 2 дні (48 годин) після їх укладення.

Однією з функціональних форм термінових угод € опціонні операції (optіon), за якими суб'єкти ринку отримують право купити або продати валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим на момент укладення відповідної угоди.

Форвардні валютні курси відрізняються від курсів «спот» на величину «знижки» або «премії», пов'язаної з відстроченням платежів.

Валютні цінності обертаються на валютному ринку в найрізноманітніших формах. Йдеться про обіг міжнародних засобів платежу, у яких здійснюються відповідні розрахункові операції Підмурівком цих засобів є виражені в іноземній валюті міжнародні платіжні зобов'язання.

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

;E

і ній. На Лондонській біржі торгівля іноземними вексел и велася, починаючи з 2-1 половини XVІ ст. У пово€ ий період переказні векселі почали витіснятися іншими кредитними засобами міжна-родних розрахунків. Однак і нині вони зберіrають CBO€функціональне призначення завдяки простоті й надійності у використанні.

HaBіTb більше - 1957 р. в Женеві було підписано між-народну вексельну конвенцію, що визначила правові нор-ми використання вексельних документів у системі між-державних валютних розрахунків. Це сво€ю чергою під-вищило ліквідність переказного векселя як міжнарОДНОІ розраХУНКОВОІ одиниці.

Переказний вексель, що використову€ться у зовнішній торгівлі, явля€ собою розпорядження, що вимага€ Bід банку, який представля€ імпортера, заплатити експорте-pOBі в обумовленій валюті певну кількіcть грошей. Пере-казний вексель може бути оплаченим негайно або про-тягом певного часу - через 30, 60 або 90 днів. Якщо йогооплата відстрочу€ться, BіH може бути реалізований навідкритому ринку цінних паперів. Така практика Ma€широке застосування.

Від 1950-х - 60-х рр. у CTPYКTypі міжнародного ва-лютно-кредитного обміну найбільшого поширення набулителеrрафні перекази. Нині вони € провідним засобомздійснення міжнародних обмінних операцій. Вказані опе-рацН проводять банківські установи різних краlН, які підтримують вза€мні кореспондентські відносини, відкри-ваючи для цього один одному поточні рахунки - авуари(assets). :Кореспондентські рахунки використовуються длязберігання валютних pecypcіB, здійснення вза€мних пла-тежів і переказів. 3авдяки широкому застосуванню най-новіших засобів зв'язку переказ грошових pecypcів здій-СНю€ться у найбільш стислі строки - не пізніше другогоДня після проведення торговеЛЬНОl операціі

юридичних і фізичних осіб oДHі€1 кr>аlНИ щодо відповіднихосіб іНШОl краlНИ. У CTPYКTypі цих зобов'язань доситьвиСОКУ питому вагу мають зобов'язання офіційних дер-жавних. установ і урядів.

В період становлення валютного ринку провідним за-собом міжнародних розрахунків були комерційні пере-казні векселі (тратти), які в міжнародному обіrу заступалидорогоцінні метали. Характерним € те, що комерційні векселі спершу використовувались у зовнішній торгівлі і лише перегодом - у BHYТ

Страницы: 1, 2, 3



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать