Поведінка кішки
Своєрідна вдача кішки, якщо порівнювати його з поведінкою собаки, не завжди влаштовує людину, і часто у виборі домашнього улюбленця виграє пес. Тільки зрозумівши особливості котячого характеру, можна полюбити цю тварину всім серцем.
Взаємостосунки людини і домашньої кішки вельми своєрідні. Кішка, при всьому турбуванні про неї і любові людини, не стає його рабом і зберігає свою індивідуальність, залишається особою.
Кішка потребує тісного контакту з господарем: вона любить погладжування, лежання на колінах, «розмови». Але при цьому вона сама «командує парадом» -- контакт можливий лише при її на це бажанні. У кішки, довгий час позбавленої можливості спілкуватися з господарем, виникає стрес. Тому, розмовляючи з кішкою, говоріть їй якомога більше ласкавих слів, не забуваючи погладжувати її. Із сторонніми людьми або кішками тварина поводиться по-різному: з людиною кішка прагне встановити відносини за допомогою різних символів (див. Словник «котячих символів»); з тваринами -- за допомогою різних звуків, рухів тіла, очей («котячий звуковий словник» теж достатньо багатий).
Крім того, біля кожної окремо узятої кішки є і свої, тільки їй властиві норми поведінки.
Кішки, як і всі розумні істоти, володіють негативними властивостями. Перш за все це періодичні прояви агресивності, часто пов'язані з неправильним змістом кішки. Хоча кішка -- тварина незлобна, і її агресивна реакція найчастіша буває оборонною, все ж таки поступово ці прояви закріплюються і входять в звичку. Позбавитися цього допомагають заспокійливі препарати, а також кастрація. Іноді можливі прояви страху і тривоги, які теж можна зняти за допомогою ласки і заспокійливих засобів.
Позитивною особливістю кішок є їх вірність тому місцю, яке стало їх житлом. Консервативність в основі котячої природи визначає її тягу до осідлості, і кішка нерідко повертається до свого колишнього житла, якщо господар міняє місце проживання.
Кішка на відміну від собаки -- індивідуалістка, вона не любить підкорятися, виконувати накази, словом, чому-небудь навчатися. Тому примусове дресирування неможливе, якщо у кішки немає інтересу до тих або інших вправ. Далеко не кожну кішку вдається навчити ходити в шлеї і на повідці, а тому примушувати її робити це не стоїть. Морочлива справа -- привчити кішку до чистоти. Котенята одержують перші навики гігієни від кішки-матері, до місячного віку вони вже самостійно освоюють свій «туалет». Кішку не можна часто карати, та і робити це треба вельми обережно, уважно спостерігаючи за реакцією тварини на ті або інші дії. Іноді навіть варто перейти від методу покарання до методу заохочення.
До інших особин котячого роду ці тварини відносяться терпимо, якщо ті нічим їм не загрожують.
Своє житло і територію в безпосередній близькості від нього кішка вважає своїм особистим володінням. Свій район кішка намагається розширити за рахунок сусідніх територій, позначаючи ароматичною речовиною, що виділяється залозами в області анусу.
Пошаною і взаємною терпимістю визначаються відносини двох або декількох кішок, що живуть в одному будинку. Їм властиво піклуватися один про одного, «цілуватися», спати разом, залицятися за котенятами. Навіть коти, що виросли в одному будинку, не конфліктують. Коли кішки знаходяться в зграї, «колективі», вступають в дію свої закони -- тут принцип верховенства однієї тварини над іншою.
Нерозв'язною загадкою є котячі «збори». Встановлено, що вони не мають нічого загального з вибором партнера для шлюбного періоду або перерозподілом ролей в зграї. Про це свідчить миролюбний вид тварин, що сидять кружком, а деяких -- навіть впритул один до одного (при цьому вилизують і чистять шерсть сусіду).
Дивовижне також відчуття часу і уміння дотримувати розпорядок дня. Причому поведінка живе в будинку і обмеженої в просторі кішки відрізняється від поведінки кішки, володіючою свободою переміщення.
Спить кішка досить багато -- на це у неї йде дві третини життя.
Одним з найсильніших є мисливський інстинкт. Кішка володіє великим терпінням в очікуванні здобичі. Вона -- природжений ловець мишей, але пристрасть до полювання не завжди продиктована відчуттям голоду. Навіть кішка, що приймає пищу від людини, любить пополювати і приносить здобич в будинок господаря як подарунок.
Кішка відрізняється розумом і кмітливістю
Для будь-якого власника його вихованець якщо і найрозумніший, то вже точно хитрий і жахливо кмітливий і меткий. І в той же час навіть тварина з "сімома п'ядями в лобі" може привести у відчай нездатністю зрозуміти прості речі.
Так відбувається тому, що поняття інтелекту ми приміряємо "на себе". В деяких відносинах кішки, звичайно, дурніше за людей, та зате вони можуть робити багато що, чого не уміють люди. Я упевнена, що кішки володіють інтелектом, оскільки легко пристосувалися жити з обожнюючими їх людьми і так само легко виживають в диких умовах. І якщо рахувати здібність до виживання проявом інтелекту, то у кішок він достатньо високий.
Котячий інтелект можна представити у вигляді окремих компонентів, одні з них - природжені, інші - придбані.
Більшість навиків закладається з народження, але деяким треба вчитися. Доведено, що фізичні рухи, необхідні для полювання, у котенят природжені, а ось самому мистецтву полювання вони повинні навчатися. Кішки по рівню розвитку інтелекту знаходяться десь посередині між двома крайнощами. Перша - це абсолютна нездатність пристосуватися до умов, що змінилися, друга, навпаки - легке засвоєння нових знань і умов (до цього схильні мавпи і дельфіни). Проте кішки легше навчаються тому, що може стати в нагоді їм на полюванні, оскільки вони є виключно м'ясоїдними тваринами.
Мозок новонародженого котеняти функціонує вже при народженні і стрімко розвивається в перші п'ять місяців життя. В середньому через два роки кішки досягають піку в розвитку розумових здібностей. Навчання, проте, може продовжуватися все їх котяче життя.
Кішки вчаться спостерігати і наслідувати точно так, як і це робимо ми з вами. Дослідження показали: якщо кішка спостерігає, як інші кішки звалюють перешкоди і перестрибують бар'єри, здобуваючи їжу, вона навчатиметься цим прийомам набагато швидше, ніж кішка, що не має таких вчителів.
Маленькі котенята вчаться навикам полювання біля своєї матері. Метод проб і помилок теж є навчанням. Спроби котеняти дістати блискучі прикраси з новорічної ялинки можна розглядати як втілення цього методу: спочатку він намагається стрибнути з підлоги на ялинку; коли це йому не вдається, він влізає абикуди вище, наприклад на шафу, і стрибає з нього, намагаючись схопити лапами іграшку. Але якщо ялинка встояла, і іграшка не стала його трофеєм, то залишається одне з двох: або ви відволікаєте чим-небудь його увагу, або рано чи пізно він доб'ється свого.
Кішки - непогані винахідники. Якщо кішка, якої ви помістили в клітку, одного разу приловчиться відкрити клямку, то будьте упевнені, що вона повторюватиме це і надалі. Іноді кішки, в буквальному розумінні, дресирують своїх господарів, примушуючи їх виконувати певні дії в потрібний їм час.
Більшість кішок володіє розвиненішим "інстинктом повернення", а також кращою пам'яттю, ніж собаки. Значна частина котячого мозку управляє їх гімнастичними здібностями. Відповідальність за рівновагу і рух несе мозочок, який у кішок значно більше, ніж у інших ссавців, а велика частина кори головного мозку займається обробкою величезної кількості інформації, що поставляється "супердетекторами": вухами, очима і вусами.
А ще ваша кішка відноситься до одних з найталановитіших і різносторонніх "співаків" серед тварин - в їх мові більше 16 різних звуків. І уважний господар дуже швидко починає розбиратися у відтінках голосу і настрою свого чотириногого друга.
Кішки чутливі до вашого настрою і дарують вам любов і увагу. Адже їм байдуже, хто ви і як виглядаєте, повний ви або худий, багатий або бідний, здоровий або хворий. Більш того, серед всіх домашніх тварин кішки - найніжніші і ласкавіші створення. Тому зовсім не дивно, що багато людей вважають за краще залишатися удома з кішкою, ніж йти на ризик спілкування з собі подібними. Звичайно, багато хто з нас занадто олюднює кішок, але ж так важко залишатися неупередженими по відношенню до цих розумних і загадкових створень.
Коли зоопсихологами була складена анкета для характеристики прихильності людей до кішок, опитали 900 чоловік. 99% опитаних вважали кішок членами своєї сім'ї і використовували слово "любов", щоб описати свої відносини з ними. 90% щодня розмовляють з кішками, а 87% повідомили, що кішки сплять з ними в одному ліжку.
П'ять типів поведінки кішок
Американські фахівці виділяють п'ять основних проблем, що виникають при вихованні кішки. До якого типу відноситься Ваша?
1. Капризний і агресивний кіт, що робить все, що хоче. Витоки такої поведінки - в дитинстві, коли він не знав слова не "можна". Що робити? Частіше брати котеня на руки. Ніколи не бити його - це не допоможе, а, навпаки, озлоблюватиме. Якщо він випускає кігті, просто припиніть гру і при цьому скажіть не "можна". Запам'ятайте: войовничість кота часто обумовлена просто страхом. Бувають кішки, що плюються. Ви можете відповісти їм тим же. Якщо не допоможе, скористайтеся пульверизатором. У випадку, якщо кішки дуже часто шиплять, застосуйте цей же засіб. Іноді тварини поводяться дуже агресивно, дряпаючи гладку поверхню, як би намагаючись щось закопати. Це буває від страху, що вони втратили контроль над ситуацією. Запропонуйте їм який-небудь старий килимок. Або ж загорніть тварину цілком в зігрітий рушник. Це теж зменшить страх, як і ласка, любов і турбування... Друга можлива причина агресивної поведінки кота - захист території. Це буває частішим, якщо у вас живуть два або більше тварин. В таких випадках потрібно терпляче привчати кішок один до одного, без закритих дверей! На худий кінець окропіть, обох кішок одним і тим же одеколоном.
2. "Неотесані" кішки, які відмовляються користуватися ванною, мітять все навколо, зціплюють речі із столу. Тут слід перш за все подумати про медичні причини. Якщо все гаразд, розміркуйте, чи добре коту живеться. Може, він привертає до себе увагу, тому що озлоблений, самотній і нещасний? Заходи любов і турбування. Прийшовши з роботи, спочатку поспілкуйтеся з котом, а потім вже з дружиною (чоловіком). Може, він на щось злиться? Або на когось? Кішки не люблять людей, перед якими вони випробовують страх, тому вони мітять перед ними. Радимо повісити над улюбленим місцем меченія на мотузку фольгу. В яку була загорнена риба. Це відверне тварину. Або спробуйте погодувати кота на тому місці, де він мочиться.
Якщо вам так і не вдалося встановити причини такої поведінки, спробуйте наклеїти навкруги "фатальної" території липку стрічку або окропіть навколо білим оцтом. Тільки не тикайте кота туди носом! Зробіть ванну бажаної для кішки: чистої, з хорошим абсорбентом.
3. Кіт-плакса.
Перше, що хочеться тут же зробити - це узяти його на руки. Потім, слухаючи годинником його ор, хочеться прибити його. Якщо це, звичайно, не хвороба. Кіт кричить, відчуваючи себе кинутим. Значить, ви стали надавати йому менше уваги. Який вихід? Забезпечте йому затишне улюблене місце; зробіть це до того, як він заволає; якщо це трапиться вночі, бризніть на нього водою.
4. Кіт-руйнівник.
Кішки цього типу прагнуть порвати все, що трапляється їм на шляху. Проявіть терпіння: він не відразу засвоїть, що не можна дерти все підряд. В квартирі повинен бути предмет, на якому тварина змогла б сконцентрувати свою увагу, наприклад, дошка для царапанья. Рослини, до яких він живить особливу симпатію, тримайте подалі. Краще створіть йому власний сад. Елементарний котячий сад овес, що росте в мисці. Можна також вирощувати пшеницю або петрушку.
Як відучити кота стрибати на меблі? Можна запропонувати простий метод - столи і стільці з подушкою-сюрпризом із стопки книг, картони або жерстянки, які звалюються на кота при щонайменшому дотику до заборонених меблів. Або поставте всюди балончики від дезодоранта: кішки жахливо бояться, що вони бризнуть. Крім того, вони загрозливо погойдуються, коли стрибуни скоюють свої піруети.
Жування дротів - смертельно небезпечна звичка. Потрібно побризкати їх білим оцтом або обмазати кашкою з тютюну. Але заздалегідь перевірте, як реагує ваш кіт на ці запахи.
5. Кішка-примадонна.
Симптоми: їсть з вами одночасно, але тільки краще з того, що їсте ви. Прихильно дозволяє піклуватися про себе. Одним словом, зіпсована кішка-сноб. Що треба мати на увазі? Більшість кішок в змозі перейти на нову дієту протягом трьох днів, якщо ви визнаєте, що це кращий варіант. Вони можуть і поголодувати декілька днів, нічого страшного не відбудеться!
Заходи для перевиховання примадонни: не годуйте з свого столу, маскуйте нову їжу, підмішуйте до улюбленого блюда, поступово збільшуючи дозу, гартуйте своє серце: кішка дивитиметься на вас благаючими очима. Годуйте кішку строго по годиннику. Можна навіть дзвонити в дзвоник. Почастіше пестьте тварину.
Котячі характери
Що ми знаємо про характер кішки? Ну кінцеве те, що це найзагадковіші і незалежні створення в світі. Чи так це насправді? Ті, хто поуважніше придивлявся до кішок, можуть сказати з упевненістю, що кожна з них - це неповторна індивідуальність і що їх характери надзвичайно різноманітні. Проте, як і всі звіри, і навіть люди, кішки по темпераменту підрозділяються на чотири несхожі групи : холерики, сангвініки, флегматики і меланхоліки. Розподіл на ці групи обумовлений чисто фізіологічними процесами співвідношення збудження і гальмування в центральній нервовій системі. Якщо ви правильно зумієте визначити темперамент своєї кицьки, то зможете уникнути грубих помилок в її вихованні.
Холерики
Це тварина з підвищеною збудливістю, активні, темпераментні, товариські, але при неправильному вихованні можуть бути надмірно агресивними, з ними часто трапляються непередбачувані припадки люті, що створює проблеми не тільки удома, але і в поїздках, скажімо, на виставку. Але саме з холериків при умілому підході зростають зраджені, веселі і життєрадісні тварини, здатні в певних обстаятельствах постояти за своїх господарів. При вихованні холериків слід відмовитися від частих покарань, гучних вигуків, різких шумів і звуків. З ними треба бути підкреслено спокійними і незворушними. До виставок потрібно привчати з трьох-чотиримісячного віку, - тоді вони, коли стануть дорослими, легше сприйматимуть нову обстановку. Кішку-холерика до кота краще приводити в перший же день тічки, і бажано до одного і того ж кота. Проте знайомити її з ним треба тільки через один-два дня після того, як вона на новому місці добре освоїться. Кішку з котенятами варто турбувати тільки у разі крайньої необхідності, інакше вона може почати тягати котенят. Племінному коту-холерику треба виділити для в'язок окреме приміщення. А молодого кота не зводити з так званими "важкими" кішками. Холерики дуже рухомі тварини, для них в будинку бажано обладнати "спортивний комплекс".
Сангвініки
Це кішки урівноваженого темпераменту, достатньо спокійні, веселі, легко вступаючі в контакт зі всіма членами сім'ї і кішками решти. Вони не образливі і за ними легко залицятися. Тварини з подібним темпераментом ідеальні для змісту будинку. Але як вибрати таке котеня серед інших котенят? Вони звично найміцніші, але найкрупніші, їх рухи впевнені, вони не полохливі і охоче йдуть на контакт з людиною, спокійно їдять в його присутності. Вони майже не нявкають, не пищать, багато грають і дуже охоче муркочуть, їх можна ласкавим словом легко відвернути від іграшки. Потрапляючи в нові умови, вони не забираються під шафу, а сміливо йдуть обстежувати незнайому територію.
Флегматики
Це тварини з дещо загальмованими реакціями. Спокійні, поступливі, терплячі, здатні багато стерпіти від дітей, проте схильні до малорухливого способу життя. Вони дуже пристосовані до життя в городчких квартирах і можуть годинником сидіти на одному місці, пожвавлюючись тільки з приходом господаря. Головне, не дати їм залеться, обпливти жиром. Організатором ігор повинен стати господар. Цю "важливу роботу" охоче виконують діти. Допомагають в цьому іграшки з ласою начинкою, які потрібно довго катати, перш ніж витягнути з них вітамін у вигляді "цукерочки". Особливо важливо рухатися вагітним кішкам, щоб надалі не виникло ускладнень при пологах. Коти, не дивлячись на флегматичність, є хорошими виробниками і миттєво перетворюються з приходом обраниці. Своєю унікальною наполегливістю, терпінням і видимою байдужістю вони ламають опір будь-якої котячої пані і здатні покрити кішок, з якими інші коти справитися не можуть. Але тут теж своя небезпека - якщо цим тваринам дати залежатися і ожиріти, то вони можуть стати просто байдужими до протилежної підлоги. При вихованні флегматиків, щоб привчити їх до місця і порядку, мало просто словесного несхвалення. Виляск складеною газетою, який не заподіє особливої шкоди фізичному стану тварини, емоційно дуже дієвий, а окрик і прочуханка повинні неминуче слідувати за провиною, тоді, згодом, достатньо буде простої команди для припинення непристойних дій.
Меланхоліки
Це тварини з нестійкою психікою, дуже чутливі, емоційні, причепливі до господаря, ревниві і деколи образливі, соромливі і полохливі. Їх відданість не знає меж. Виховання таких кішок вимагає великої уваги і терпіння. Буває достатньо дрібниці, щоб їх образити. Через ревнощі вони важко уживаються з іншими тваринами і не підходять для вмісту у великих розплідниках. З ними завжди треба бути ласкавими, спокійними, прагнути не підвищувати голосу. Коли вони вимагають до себе уваги, треба відкладати справи і займатися ними, почастіше розмовляти з ними, оскільки вони дуже тямущі. В нагороду ви одержите чуйного зрадженого друга, який завжди знатиме, в якому ви настрої і підтримає вас в скрутну хвилину. Кішки-мами дуже люблять своїх котенят і важко переживають розставання з ними, тому хоча б одне котеня повинне залишитися з мамою довго. Коти можуть настільки любити своїх господарів, що виявляються поганими виробниками, оскільки часто бувають байдужі до кішок, що приходять на в'язки, хоча і з кішками таке теж трапляється. Ці тварини досить часто полохливі, і з цим завжди треба вважатися.
Мова кішок
Мова тіла
Кішки славляться своєю незалежністю і тим, що поодинці здобувають прожиток. На відміну від своїх дальніх родичів - собак - вони не об'єднуються в зграї, щоб захищати один одного або разом полювати. Тому у них і не могли виробитися правила соціальної поведінки в групі.
Проте вони все ж таки спілкуються з іншими кішками, і не тільки з сексуальними партнерами або своїми котенятами. Є у них і те, що ми назвали б "дружнім спілкуванням". У кішок розроблена ціла мова - учені налічують 25 різних візуальних сигналів, які можуть бути застосовані в 16 поєднаннях; самі ж кішки, без сумніву, розрізняють набагато більше тонких нюансів. Але якщо ми навчимося розуміти хоча б основні, базові вирази з котячої "мови жестів", то і це допоможе нам набагато краще розуміти, що відчувають і що хочуть "сказати" наші кішки.
