Застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінар
ЗМІСТ- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1 ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
- 1.1 Технічні засоби навчання як засіб активізації учнів
- 1.2 Наочні посібники для ПТНЗ та вимоги до них
- 1.3 Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів
- РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ В ПТНЗ
- 2.1 Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії
- 2.2 Експериментальна перевірка ефективності застосування технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі при вивченні дисципліни «Кулінарія»
- ВИСНОВКИ
- СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- ДОДАТКИ
Здійснення перебудови нашого суспільства, кардинальна економічна реформа, перехід до ринкової економіки .викликали необхідність переосмислення і чіткого визначення ролі професійної освіти, конкретизації її мети і завдань з урахуванням нинішніх особливостей і перспектив соціально-економічного розвитку України.
Сучасна професійна освіта як невід'ємна складова частина всієї системи народної освіти сформувалася в . період переважно екстенсивного розвитку економіки і техніки, коли переважали валові показники, мали місце не-збалансованість підготовки робітничих кадрів з професійно-кваліфікаційною структурою зайнятих у народному господарстві, невідповідність зростаючих вимог рівню професійної компетентності робітників і якості загальноосвітньої та професійної підготовки, відставання змісту освіти від розвитку науково-технічного прогресу.
Провідні положення концепції професійної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства визначають зміст та основні напрями діяльності майстра виробничого навчання та інших інженерно-педагогічних працівників професійних навчально-виховних закладів. Керуючись цим документом у повсякденній роботі, здійснюючи поточне та перспективне планування діяльності професійних закладів різного типу, необхідно практично реалізовувати концепцію з врахуванням конкретних галузевих і територіальних умов та особливостей історичного, соціально-економічного і національно-культурного розвитку кожного регіону.
Поряд з низьким рівнем організації праці та недосконалістю економічного механізму, недооцінкою значення впровадження нової техніки і прогресивних технологій мали місце і незбалансованість професійно-кваліфікацінної структури зайнятих у народному господарстві, недостатній рівень підготовки інженерно-педагогічних кадрів тощо. Таким чином, виникла об'єктивна потреба подолання відриву навчальних закладів профтехосвіти від перебудови народногосподарського механізму, вимог науково-технічного прогресу.
Основним джерелом виявлення нових форм і методів навчання є сукупність педагогічного досвіду. Він включає в себе всесторонній аналіз дій вчителя з ціллю виявлення причин і підмічених недоліків.
При вивченні педагогічного досвіду і проведення педагогічного дослідження використовують: спостереження, бесіду, ознайомленням з роботами учнів, експерименти та інші.Актуальність. Головною метою професійного навчання є формування особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду. Залучення учнів до активної участі у різноманітних видах конструкторсько - технічної діяльності є ефективним засобом розумового розвитку зростаючого покоління. Використання наочності сприяє більш повному та детальному сприйняттю матеріалу та розвиває цікавість в учнів до предмету.Розв'язання завдань предмета пов'язане з формуванням знань, умінь та навичок. Така навчальна технологія, де об'єкти праці одночасно виступають у формі дійової наочності й сформуванні на одному етапі знання стають основою для формування складніших, у поєднанні з принципом практичної орієнтації, привчає учнів під час вирішення технологічних завдань.
Об`єкт дослідження - застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінарії в ПТНЗ.
Предмет дослідження - використання технічних засобів навчання з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.Мета роботи розглянути використання наочності для активізації учнів при навчанні в ПТНЗ.Завдання роботи:
1) Охарактеризувати наочність як засіб активізації учнів;2) Розкрити особливості використання навчальних наочних посібників та вимоги до них;3) Проаналізувати методику використання технічних засобів навчання в процесі викладання в ПТНЗ;4) Навести розробку заняття з використанням технічних засобів навчання;5) Розробити навчально-методичні матеріали для підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів.У процесі дослідження був використаний комплекс методів, що включає: теоретичний аналіз, синтез і порівняння психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження, теоретичне моделювання навчально-пізнавальної діяльності учнів; соціологічні й діагностичні методи (бесіди, опитування, тестування, спостереження, інтерв'ю та анкетування школярів і вчителів); констатуючий та формуючий педагогічний експеримент; педагогічні спостереження; порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи. РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА1.1 Технічні засоби навчання як засіб активізації учнівУ процесі викладання учням навчального матеріалу викладач широко використовує один з найважливіших принципів дидактики - принцип наочності. Принцип наочності вперше теоретично обґрунтував Я.А.Коменський, який висунув вимогу вчити людей пізнавати самі речі, а не тільки свідоцтва про них. Коменський приділяє велике значення також діяльності розуму [5]. Розвиваючи його ідеї про наочність в навчанні І.Г.Песталоцці переоцінював наочність, помилково вважаючи її абсолютною основою всілякого пізнання. Ушинський підкреслював, що наочність відповідає психологічним особливостям дітей. Наочне навчання будується не на уявленнях і словах, а на конкретних образах безпосередньо сприйнятих дитиною: чи будуть ці образи сприйняті при самому навчанні, під керівництвом наставника або, спершу, самостійним спостереженням дитини так, що вчитель знаходить в душі дитини або учня вже готовий образ і на ньому будує вчення. Такий хід навчання від конкретного до абстрактного, від уявлення до мислення, а не навпаки, Ушинський вважав єдино вірним, природнім, таким що базується на ясних психологічних законах [1].Ушинський казав про необхідність використовування наочності в діяльності учнів. Образну мову вчителя він відносив до засобів наочності, а наочність вважав одним із шляхів зближення вчителя з класом.
До технічних засобів навчання належать: технічні пристрої та дидактичні засоби навчання,які за допомогою цих пристотроїв відтворюються. Класифікувати технічні засоби навчання складно через різноманітність будови,функціональних можливостей, способів передачі інформації [4].
Свідоме оволодіння знаннями базується на практичному досвіді, який у свою чергу, засновано на безпосередніх спостереженнях.
Наочність сприяє кращому засвоєнню знань, надає активність розумової діяльності, мобілізує увагу.
Психологічним механізмом формування чуттєвого досвіду є сприяння на відчуття дійсності: сприйняття, увага та відтворення. Формування чуттєвого досвіду здійснюється за допомогою спирання на наочність. Слово "наочність" означає доступність візуальному спостереженню, та очевидно те, що можна показати, побачити, безпосередньо сприйняти. Слід підкреслити, що термін "наочність" і "сприйняття" не тотожні і можуть бути представлені як властивості (ознаки), безпосередньо сприйняті. Наочно можуть бути відтворені також загальні, істотні закономірності зв'язку та відтворення, які чуттєво в самих об'єктах не виступають [5].
Наочність широко використовується у навчально-виховному процесі, а саме при засвоєнні знань учнями. Психолого-педагогічна література розробила основні принципи засвоєння.
Для формування наукових узагальнень (систем понять) недостатньо тільки показувати наочний матеріал. Необхідно так організовувати учбову діяльність, щоб були створені умови для самостійного розподілу та узагальнення учнем суттєвих і несуттєвих ознак. Без спеціальної організації імперичного досвіду учня наочність може зіграти не стільки позитивну, скільки негативну роль - гальм [1].
Наочними є і використання теоретичних моделей. Наприклад, більшу частину таємно протікаючих процесів і явищ неможливо спостерігати, та вони безпосередньо вимальовуються за формою різних графічних моделей, які при їх пред'явленні безпосередньо діють на наші органи почуттів.Використання в процесі навчання різних теоретичних моделей у вигляді графічних схем, відтворюючих своїм змістом найбільш загальні залежності, широко практикується в сучасній школі при засвоєнні знань.
При використанні наочності необхідно враховувати 2 загальних моменти:
1) яку конкретну роль наочний матеріал виконує в засвоєнні та 2) в якому співвідношенні знаходиться предметна змістовність та засіб того наочного виразу стосовно до об'єкту вивчення [5].
Прийнято вважати, що наочність виконує ілюстративну функцію, та ця функція далеко не поодинока. Наочний матеріал може виконувати функцію пояснювальну, операторну, тобто не тільки ілюструвати, показувати спосіб дії з матеріалами. Наочність є засіб матеріальної функції різного змісту засвоєння знань.Наочні прилади, поділяються на натуральні й образотворчі. У якості натуральних використовують деталі, механізми, вузли, прилади, агрегати автомобіля, інструмент і пристосування, застосовувані при проведенні лабораторно-практичних робіт. До натуральної наочності наближаються спеціально виготовлені моделі, макети, щити, стенди. Достоїнство натуральної наочності велике. Однак за допомогою цієї наочності не завжди можливо все показати. Компенсувати це можна використанням образотворчої наочності.Образотворчі наочні приладдя поділяються на площинні й об'ємні.
· До площинного відносяться плакати з зображенням схем, таблиць, зображення на класній чи електронній дошці.· До об'ємних образотворчих наочних приладь відносяться моделі і макети, виконувані звичайно в зменшеному чи збільшеному в порівнянні з оригіналом розмірі.Зображення на класній дошці займають значне місце серед засобів наочності. Правильне використання класної дошки допомагає учнем запам'ятати і вірно зрозуміти факти, явища, діаграми, схеми, малюнки. При вивченні нового матеріалу необхідно записати тему, спеціальні терміни. Щоб виділити окремі частини малюнка, варто використовувати кольорові крейди. Для зображення на дошці треба вибирати нескладні малюнки, якщо ж необхідно представити складне зображення, його потрібно виконати заздалегідь. На дошці не повинне бути неохайно зроблених написів і малюнків.
Всю різноманітність видів наочності що використовується можна звести до деяких типів, різних за своїм змістом і функціями: 1) натуральні, речові моделі (муляжі, геометричні тіла, макети різних предметів, технологічні зразки); сюди можна віднести їх перспективні зображення; 2) умовні графічні зображення, що відрізняються різноманітністю форм і змісту (наочні відображення в системі аксонометричних, ізометричних проекцій, розрізи, перерізи, ескізи, різні технічні та технологічні схеми); 3) знакові моделі (графіки, діаграми, формули, рівняння, окремі математичні вирази та символи).Всі ці види наочності по-різному зв'язані з об'єктом зображення і мають неоднакове значення в розкритті його окремих властивостей.
Натуральні (речові) моделі та їх наочні зображення є простими замінювачами реальних об'єктів, з якими вони зберігають повну схожість. Вони виступають наочною опорою для формування в учнів конкретних образів навчальних об'єктів, на основі яких формуються наукові поняття, і утворюють той емоційний фонд, без якого знання не можуть бути зрозумілі і достатньо міцно засвоєні. Ці види наочності передають, як правило, конкретні чуттєво сприйняті властивості окремих об'єктів в усій їх повноті, різноманітності й виконують роль ілюстрацій при засвоєнні знань.
Найбільш ілюстрованим є малюнок, виконаний у вигляді кольорового відображення. Він сприяє утворенню яскравих уявлень про навчальні об'єкти. Зберігаючи образи наочної картини, він відтворює риси найбільш стійкі, суттєві в предметі, як типовому представникові цілого класу однорідних предметів. Цим учбовий малюнок відрізняється від простих фотографій, що фіксують предмет в одномоментному (випадковому) проявленні. Через це всякий учбовий малюнок уже утримує в собі узагальнення. Використовуючи в якості учбового матеріалу малюнки, учитель повинен старанно їх відбирати у відповідності з конкретними цілями засвоєння [5].
Умовні графічні зображення, на відміну від натуральних (речовин) моделей і наочних малюнків, сприяють передачі схованих від безпосередньо сприйняття властивостей навчального об'єкта. Порівняємо, наприклад, модель та креслення одного і того же технічного об'єкту. Модель передає тільки зовнішні, типові особливості даного об'єкту, в той час як його креслення дозволяє виявити всю геометричну форму та особливості конструкції. Кінематична схема цього ж об'єкту дає уявлення про характер взаємодії його окремих частин, незалежно від їх конкретного конструктивного оформлення у вигляді окремих складових елементів (деталей, вузлів); тут же розкриваються засоби з'єднання цих елементів. Робоче креслення цього технічного об'єкту вказує на спосіб його виготовлення, перетворення.
Перераховані вище умовні графічні зображення є більш абстрактними (віддаленими об'єктами зображення), ніж натуральна модель (або малюнок). Однак вони дають можливість виявити більш суттєві зв'язки та відношення. Через те умовні графічні зображення не просто доповнюють собою інші види наочності, а виконують у процесі навчання іншу функцію, пояснюючу, поглиблюючи наші уявлення про об'єкт, що вивчається дозволяють проникнути в його більш істотні зв'язки та відношення, сховані від безпосереднього погляду.
При сприйнятті натуральних моделей ми відокремлюємо те загальне, що властиве даному об'єкту.
Умовні графічні зображення дозволяють представити не один, а зразу декілька різних предметів, об'єднаних спільними конструктивними особливостями.
Малюнки є об'ємним зображеннями. Для того, щоб по них розпізнати об'єкт, не треба мати спеціальних знань, зміст зображеного сприймається безпосередньо. Для сприйняття умовних зображень необхідні спеціальні знання.
Посилення теоретичного змісту знань учнів ПТНЗ з неминучістю приводить до необхідності широкого використання графічних моделей у якості наочного матеріалу. Представлений в них зміст стає спеціальним предметом засвоєння та моделюється самим учнем під керівництвом учителя.Для ефективного використання технічних засобів навчання в процесі засвоєння знань велику роль грає не тільки старанний відбір наочних засобів у відповідності до рівня знань, а й організація їх сприйняття. Важливе значення має у зв'язку з цим постановка перед учнями задач у момент демонстрування наочного матеріалу [8].Саме вказівка на засіб праці з наочним матеріалом формує активність, динамічність і усвідомленість сприйняття, без чого не може бути повноцінного засвоєння знань.
В залежності від її вимог може істотно мінятись і зміст сприйнятого. Припустимо, що учень аналізує креслення для того, щоб виготовити по ньому цікавлячу його модель. Для цього йому важливо звернути увагу на всі подробиці і особливості форми, розмірів, характер умовних позначень и т. п.
Під впливом навчальної задачі, може змінюватись не тільки зміст, а й характер сприйняття. Володіння раціональними засобами роботи з наочним матеріалом забезпечує можливість здобувати нову, додаткову інформацію про об'єкт зображення. Однією з найважливіших задач розвиваючого навчання є формування у школярів активного відношення до сприйняття і перетворення наочного матеріалу.Важливо не тільки уміти сприймати представлену наочність, переосмислювати її з урахуванням навчальної задачі, а й передати її зміст. Останні вимоги пов'язані з тим, що учні постійно мають справу з різноманітною наочною інформацією, переходять від використання одних видів умовних зображень до інших. Володіючи конкретними поняттями, учні відтворюють їх усно, умовно-символічно, наочно-графічно. Нерідко вимоги висловлювати одне й те ж знання в різних системах, тобто перекодувати, викликають серйозні труднощі у школярів. Бо утворені при цьому образи мають неоднаковий зміст. Різні умови їх утворення та оперування ними. Широко застосований у наш час у науці метод моделювання. Він проникає в усі учбові предмети, наклавши свій відбиток на характер та зміст використаної наочності.Формування образного мислення в усій повноті і своєрідності його функцій - необхідна умова ефективного засвоєння знань. Разом із тим це один із важливих засобів розвитку особистості учня (його почуттів, хвилювань, емоційного відношення до навколишніх).
У практиці навчання психологічні відмінності видів наочності враховуються далеко не повністю.
Дидактичний принцип наочності враховує лише доступність, виразність, ілюстративність зображення. Все це, звичайно, необхідно, та недостатньо [5].
Вирішення питань про те, який вид зображення найбільш оптимальний, повинне базуватися на всесторонньому аналізу змісту та структури знань з урахуванням тієї функції, яку дані зображення повинні виконувати.
В одному разі наочність супроводжує пояснення нового матеріалу, в іншому - є засобом рішення задачі, в третьому - передує виконанню практичних робіт, в четвертих - виступає як самостійний об'єкт аналізу і перетворення. Види наочності відрізняються також засобами виготовлення. Зображення можна зробити на дошці, від руки або крейдою, виконати з додержанням правил побудови за допомогою креслярських - вимірювальних інструментів, виготовити на печатній основі, в вигляді моделей. Широко розповсюджена в школі самостійна робота учнів по виготовленню наочних приладь. У ході такої праці школярі не тільки оволодіють практичними (трудовими) навиками, а й більш поглиблено засвоюють змістові знання.
Використання засобів наочності при засвоєнні знань припускає не тільки їх старанний відбір у відповідності з цілями засвоєння, а й поняття того, які змістовні уявлення повинні бути сформовані в учнів, яка міра їх узагальнення, динамічності, наочності.
Засвоєння знань - це складна та важка праця систематична та напружена. Як і всяка праця, засвоєння потребує постійної позитивної мотивації та володіння раціональними засобами організації діяльності. Уміле використання наочності не тільки підвищує якість викладання, але і дозволяє більш раціонально використовувати навчальний час.
Педагогічна і методична практика показує, що формування основ теоретичних знань і розвиток абстрактного мислення в учнів не можна спрощувати. Інформаційний матеріал повинний викладатися досить широко й обґрунтовано, із застосуванням різноманітних засобів наочності і навчання.
Однак використання на уроках навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання ефективно лише тоді, коли викладач має у своєму розпорядженні систему оснащеності ними навчального процесу і володіє методикою їхнього застосування."Комп'ютерна" наочність (прикладні приграми, електронні дошки) займає одне з найбільш важливих місць в арсеналі сучасних технічних засобів навчання, використовуваних у процесі трудового навчання. Вона найбільшою мірою сприяє передачі в короткий термін необхідної інформації, поєднує в собі ряд властивостей, властивих багатьом іншим видам наочного приладдя. Ця наочність активізує всі розумові процеси, а отже, і ефективність занять [4].
