Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань
. Редиска.-- Про який овоч йдеться в загадці:Я кругленька, червоненька, З хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть. Мене ріжуть, мене труть І до столу подають. Як мене з народі звуть? (Редиска).-- Послухайте, що розповіла про себе редиска:Я у Франції вродилась,В цілім світі полюбилась.Означаю -- корінець.Ось і загадці кінець.2. Соняшник.-- Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то легко можна встановити походження їх назви.Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?На сонечко я схожий і сонечко люблю. До сонця повертаю голівоньку свою.Стою стрункий, високий, в зелених шатах я.І золотом убрана голівонька моя. (Соняшник).3. Січень.Діти, як називається перший місяць року ? Так, січень. Про цей місяць складено багато прислів'їв. Послухайте одне з них:Січень січе, ще й морозить, господар з лісу дрова возить.-- А ось чому місяць назвали січнем, я вам розповім. Назва походить від старовинного слов'янського слова сікти. В цю пору давні слов'яни вирубували ліс, чагарник, готуючи землю для посіву зерна. Від основи дієслова сікти й утворився іменник січень.Важливою умовою збагачення словникового запасу молодших школярів є робота, спрямована на формування умінь граматично правильно і лексично виправдано застосовувати у власному мовленні слова різних лексико-граматичних розрядів для побудови зв'язних висловлювань певного типу (розповіді, описів, міркування) [43, 23].Робота над вивченням словникового матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мовлення -- словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до слів виховується інтерес до мови в цілому. ВисновкиОтже, робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів.Лінгводидактичною основою організації роботи над формуванням словникового запасу учнів є лексикологія. Основний предмет її досліджень -- слова в усіх їх функціональних виявах. Слово називають центральною функціонально-структурною одиницею мови. Усі інші елементи мови існують або для слова й у слові (фонеми та морфеми), або завдяки йому (речення). Це вираження асоціації певного значення з певним комплексом звуків, що піддається певному граматичному використанню. Основною відмінною рисою слова є наявність у ньому певного граматичного значення. Загалом слово -- це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є будівельним матеріалом для речення.Слово в мовленні виступає в різних формах і з різним значенням. Під лексичним значенням (семантикою) слова розуміють історично закріплену у свідомості народу (колективу) співвіднесеність слова з певним явищем. Лексичне значення і звукова форма слова виступають як нерозривна єдність, у якій лексичне значення -- ідеальний зміст, а звукова форма -- матеріальна оболонка. Є три типи лексичних значень слів: номінативне (первинне й похідне), фразеологічне й контекстуальне. Слова бувають однозначні й багатозначні, мають пряме й переносне значення. Лексичне значення слів, особливо життєво важливих, виявляє високу стійкість. Слово в мові має вживатися в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від його значення може призвести до непорозуміння, а то й до неправильного тлумачення сказаного.Групувати слова можна за різними критеріями. Так, за частотою вживання слова умовно поділяють на часто вживані, помірно вживані і рідкісні. За походженням виділяють слова питомі й запозичені, за стилістичною віднесеністю - стилістично нейтральні й стилістично забарвлені, за сферою вживання - загальновживані й вузьковживані. Лексика класифікується насамперед за значенням. Значення слів можна розглядати з різних позицій. За граматико-семантичними ознаками усі слова поділяються на повнозначні (самостійні) частини мови (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники), службові слова (прийменники, сполучники, частки) й окремо вигуки. За функціонально-семантичними ознаками слова бувають номінативні, вказівні і службові. Ці слова в будь-якому контексті мають однакове або близьке за значенням реальне наповнення.Основними напрямами роботи над словом є збагачення, уточнення, активізація словника, та усунення нелітературних слів. Збагачення словника - це процес засвоєння незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення. Це і робота над засвоєнням лексичного значення слова, робота над усвідомленням прямого і переносного значення слів, багатозначністю та омонімією, робота над синонімами, вивчення антонімів.Методика ознайомлення з новим словниковим словом включає кілька етапів: ознайомлення із словом, усвідомлення його значення, аудіювання, різниця між вимовою та написанням, підбір спільнокореневих. Важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником дітей здійснював постійний міжпредметний зв'язок (наприклад, уроків читання і письма, читання і музики та ін.). Це привчає дітей краще приглядатися до лексичного багатства і стилістичних можливостей рідної мови, сприяє розвиткові загальної мовленнєвої культури. І разом з тим потрібно час від часу відводити окремі уроки, що передбачаються для розвитку мовлення.Значне місце на уроках відводиться вправам, які допомагають розширити й уточнити словник дітей. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в учнів уміння добирати слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школі необхідно повсякденно працювати над словом, пояснювати різні його значення, добирати синоніми, вводити слова в речення, виявляти синоніми в ілюстративному матеріалі. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник. Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін. Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими. Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманіт-ною за своїм словниковим складом. У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів. Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів: демонстрація предмета чи малюнка; використання контексту; найпростіший словотворчий аналіз; тлумачення слів. Кожен спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів.У лексико-семантичній роботі надзвичайно важливим є систематичність у роботі над словниковими словами. Таку роботу зі словниковими словами бажано проводити відповідно до розділу мови, який вивчається: фонетики, орфоепії, акцентології, лексикології, синтаксису, морфеміці і морфології. Даючи завдання вчитель повинен враховувати також і рівень підготовки класу, мовне середовище, в якому перебувають діти, географічно-територіальне розташування, а також проводити диференціацію (від варіантної до індивідуальної). СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1. Бадер В. Класифікація помилок у мовленні молодших школярів // Рідна школа. - 1999. - №9. - С. 53-55.2. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С. 31-36.3. Барановська Л.В. До теоретичних засад формування культури мовлення // Педагогіка і психологія. - 1997. - №3. - С. 33-37.4. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.5. Безпояско О.К. та ін. Граматика української мови. - К.: Либідь, 1993. - 364 с. 6. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С. 95-98.7. Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. - 1997. - №12. - С. 36-41. 8. Бондаренко А.А. Работа над ударением в начальных классах // Нач. школа, 1989. - №2. - С. 18-21.9. Буденкевич Ю. Поради батькам: як працювати над словом в молодшому шкільному віці // Початкова шко-ла. - 1997. - №10. - С. 11.10. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. - 1991. - №8. - С. 44-46. 11. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. - С. 14-19. 12. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.13. Варзацька Л.О. У пошуках концепції початкового курсу рідної мови // Початкова школа. - 1990. - № 9. - С. 12-15.14. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова шко-ла. -- 1997. - № 2. - С.2-5.15. Вашуленко М.С. Навчання української мови в 2 класі // Початкова школа. - 2003. - №1. - С. 42-46.16. Вашуленко М.С. Орфоепія і орфографія в 1-3 класах. - К.: Рад. школа, 1982. - 104 с.17. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. - К.: Пульсари, 2004. - 398 с.18. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. - 2-е видання, перероблене і доповнене: Підручник. - К.: Вища школа, 1989. - 336 с.19. Воскресенська Н.О. та ін. Українська мова у 4 класі чотирирічної початкової школи. - К., 1994. - 196 с.20. Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1979. - №12. - С. 66-69.21. Гольдберг А. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. - К.: Рад. школа, 1959. - 226 с.22. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. - 1993. - 16с.23. Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Дивослово. - 2002. - №2. - С. 50-51.24. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Радянська школа, 1964. - 386 с.25. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.26. Дубовик С.Г. Прийоми розрізнення відмінків іменника // Початкова школа. - 1996. - №7. - С. 6-10.27. Забіяка В. Робота зі словником // Початкова шко-ла. - 1997. - №10. - С. 8-11.28. Измайлова Р.Г. Обогащение речи младших школьников синонимами прилагательных // Начальная школа. - 1995. - №10. - С. 11-16. 29. Канакина В.П. Лексико-орфографические упражнения при изучении слов из словаря // Начальная школа. - 1990. - №11. - С. 17-22.30. Канакина В.П. О некоторых особенностях словаря младших школьников // Начальная школа. - 1998. - №7. - С. 21-27.31. Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Началь-ная школа. - 1997. - №6. - С. 72-77. 32. Карунна Н. Збагачення словникового запасу під час засвоєння грама-тико-орфографічних знань // Початкова шко-ла. - 1991. - №2. - С. 31-32.33. Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - № 2. - С. 14-16.34. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2003. - №11. - С. 27-35.35. Кротевич Є.В., Родзевич Н.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Освіта, 1957. - 360 с.36. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 143 с.37. Лазаренко Н. Збагачення словника молодших школярів прикметниками // Початкова школа. - 1999. - №1. - С. 14-17.38. Луцак Н. Збагачення лексики школярів-шестиліток // Початкова школа. - 1996. - №7. - С. 12-14.39. Малярук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовних недоліків. - К.: Ірпінь, 1997. - 408 с. 40. Методика та технологія уроків рідної мови в початковій школі / Наумчук М.М., Гузар О.В. - Тернопіль, 1999. - 114 с.41. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів: Норми оцінювання знань, умінь і навичок. - К.: Магістр-S, 1996. - 80 с.42. Михайлова Л.В. Урок з української мови та розвитку мовлення в 3 класі // Початкове навчання та виховання. - 2005. - №6. - С. 2-3.43. Місяк П. Системність роботи зі словниковими словами // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 21-23.44. Мовчун Л. Норма і відхилення: мовні помилки-штампи // Поч. школа. - 1999. - №1. - С. 27-29.45. Мовчун Л. Норми літературної вимови // Початкова школа. - 1999. - №4. - С. 43-44.46. Мовчун Л. Словник у роботі вчителя // Початкова школа. - 2001. - №12. - С. 61-63.47. Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А.Жо-втобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. - К.: Наукова думка, 1975. - 208 с.48. Наумчук М.М. Дидактичний матеріал з української мови в 4 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - 80 с.49. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.50. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. - Тернопіль: Астон, 2003. -132 с.51. Олійник Т. Виправлення недоліків мовлення в учнів перших класів // Питання філології. - Вип. 1. - Тернопіль: ТДПУ, 1997. - С. 91-93.52. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 44-48.53. Пентилюк М. Основні аспекти навчання рідної мови // Початкова школа. - 1997. - №4. - С. 10-12.54. Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1996. - №5. - С. 9-15. 55. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.56. Прокіпчак О.Д. Загальне поняття про іменник. Назви істот і неістот (урок рідної мови) // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С. 44-45.57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Академія, 1999. - 360 с.58. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - 1997. - 255 с.59. Слободян О.М. Іменник. Цикл уроків за темами початкового етапу вивчення // Вивчаємо українську мову та літературу. - К. - 2004. - №29. - С. 5-8.60. Собко В.О. Збагачення словникового запасу учнів прикметниками // Початкова школа. - 1985. - №9. - С. 41-46.61. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: Вища школа. - 1997. - С. 365-378.62. Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. - 2-е видання, перероблене. - К.: Либідь, 2001. - С. 134-149.63. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. - Київ: Наукова думка, 1995. - 112 с.64. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. - Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П.Каніщенко, Г.О.Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.65. Фесуненко П. Словникова робота в умовах класу-кабінету // Початкова школа. - 1984. - №2. - С. 28-30.66. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - №8. - С. 14-16.67. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. - К.: Література, 2000. - 688 с. ДОДАТКИДодаток АКонспект уроку з розвитку мовленняТема. Написання твору « Прихід весни»Мета. Вчити висловлювати свої думки в логічній послідовності, збагачувати активний словник учнів. Розвивати творчі здібності, спостережливість. Виховувати любов до природи, вміння відчувати красу рідного слова.Обладнання. Дитячі малюнки про весну, пейзажі, репродукції, кольорові олівці, папір, зошити для творчих робіт.Хід уроку1. Ознайомлення з темою і метою урокуВ центрі на дошці написана тема «Прихід весни».У нас сьогодні дуже цікава робота. Ми будемо вчитись писати твір про весну. Що означає - написати твір? Це означає - творити, працювати творчо, висловлювати свої думки, передавати почуття, мрії, надії, захоплення, стан вашої душі. А весна пробуджує від сну, вносить у природу красу, чарівність.2. Творча роботаА для чого, щоб написати твір про весну, треба підібрати такі слова, які допоможуть нам розповісти про цю чарівну пору року. Погляньте у віконечко, подумайте і назвіть дібрані слова.(Діти називають такі слова-іменники: сонце, небо, хмарки, тепло, струмочки, земля, квіти, трава, дерева, птахи.)Правильно, діти. Першим ви назвали СОНЦЕ, бо від його теплавсе оживає, починає рости та розвиватися. А якого кольору слово
СОНЦЕ?(Це слово тепле, воно оранжеве)Напишіть на аркуші посередині слово ВЕСНА, а вгорі у лівому
куточку кольоровим олівцем слово СОНЦЕ.(Вчитель пише на дошці так само, а під словом СОНЦЕ прикріплює малюнок сонечка і так на кожне слово).3. Лексична робота: збагачення й активізація словника учнівОсь ми з вами написали кольорові слова ВЕСНИ. Бо ж НЕБО волошкове, а ХМАРКИ біленькі, ТЕПЛО- слово жовте, ДЕНЬ світлий, а ніч - слово чорне, СТРУМОЧКИ голубі і сірі, ТРАВА зелена, ПТАШКИ- чорні, сірі або строкаті, а КВІТИ різнокольорові. Тепер вам необхідно до кожного іменника підібрати прикметники, які характеризують весну. Розгляньте малюнки, які є на дошці, і подумайте, які прикметники ви підберете, щоб змалювати словами цю чарівну пору року.Добір прикметників.СОНЦЕ (яке?) - веселе, усміхнене, яскраве, щире, привітне, тепле, оранжеве.НЕБО (яке?) - високе, синє, безмежне, чисте, дивовижне, ясне.ХМАРКИ (які?) - білі, легкі, химерні.ТЕПЛО (яке?) - щире, лагідне, добре, привітне.ДЕН Б (який?) - довший, світлий, сонячний.НІЧ (яка?) - тиха, тепла, зоряна, місячна, коротка.СТРУМОЧКИ (які?)- ніжні, тендітні, несміливі, дзвінкі.ДЕРЕВА (які?) -- світлі, весняні.ТРАВА (яка?) -росяна, зелена, ніжна, гостренька, духмяна.ПТАХИ (які?) - перелітні, співучі.- Діти, ви підібрали дуже гарні прикметники про весну. Нам ще треба дібрати дієслова і записати їх. Добір дієслів.СОНЦЕ (що зробило?) - викотилось, піднялось, сховалось. ХМАРКИ (що зробили?) - з'явились, випливли, розбіглись.ТЕПЛО (що зробило?) -розлилось, огорнуло, оповило, пригорнуло.СТРУМОЧКИ ( що зробили?)- побігли, задзюрчали, потекли, заспівали.КВІТИ (що зробили?) - проглянули, зацвіли, засміялись...ТРАВА (яка?) - пробилась, вистромилась, потяглась...ДЕРЕВА (що зробили?) - прокинулись, почали зеленіти...ПТАХИ (що зробили?) - повернулись, прилетіли, заспівали...4. Робота із словникомУ тлумачному словнику діти знаходять значення слів: тендітний, щирий, щедрий, химерний.5. Складання реченьОсь ми і підійшли до написання твору про весну. Зараз ми спробуємо скласти речення про цю цікаву пору року з тих слів, що записали.Діти складають речення із записаних слів, спочатку усно. Потім, використовуючи дібрані слова і речення, пишуть твори на аркушах паперу, щоб можна було замінити слово чи речення іншим, більш прийнятими та влучними.6. Робота над планомПлан творуПерші прикмети весни.Розквітає земля.Перелітні птахи поспішають додому.4. Складання твору учнями.Зразок творуПривітне тепле сонечко випливає на бездонне небо і щодня піднімається все вище і вище. Часом на синьому небі з'являються химерні білі хмаринки. Вони такі легкі, наче лебединий пух. А ніжне тепло огортає всю землю.День став довгий і світлий, а ніч коротка і тепла. Від тепла потекли дзвінкі струмочки, які щедро напувають землю талою водою. А земля усміхається до сонечка чарівними, ніжними, тендітними першими квітами.Де-не-де пробивається зелена травичка і тягне гостренькі списики до сонця. На деревах набубнявіли бруньки. А з далеких країв повертаються додому перелітні птахи.Все в природі оживає, співає, квітує, а в повітрі стоїть п 'янкий аромат весни. Здрастуй, весно!7. Фізкультхвилинка8. Творча роботаА ми будемо колективно складати вірш про весну, добираючи останнє слово другого рядочка в риму. Потрібне слово дуже швидко. Будьте уважні.Весна в усі шпаринки рветься,Зчорніли клаптики снігів,Веселе сонечко сміється,І вийшла річка з берегів.Не взнати стежечку знайому -Там первоцвіт рясний зацвів, Вертаються пташки додому, До рідних місць, садів, лісів...І пахощі приємні ллються, Змінилося довкіл усе. Струмочки весело сміються. Весна іде! Красу несе!Скажіть, яка іде весна? Чарівна, гарна і ОСЯЙНА. І раді всі міста і села, Бо йде до нас весна ВЕСЕЛА.Летить на сушу і на море Повітря чисте і ПРОЗОРЕ. У полі теплий вітер віє, А небо угорі СИНІЄ.Хоч де-не-де ще сніг лежить, Та воює дзвінкий струмок БІЖИТЬ. Веселе сонечко розквітло, Весна летить прозора й СВІТЛА.Вона така, неначе казка, Несе до нас тепло і ЛАСКУ. Вона завжди така прекрасна, Пригожа, дивна, СВОЄЧАСНА.На трави розсипа росу, Дарує щастя і КРАСУ. У квіти землю одягає І пісню радості СПIBAЄ.А по шляху по весняному Вертаються пташки ДОДОМУ. Весні завжди радіють діти, Летять метелики на КВІТИ.Іде весна - і все радіє, Вона серденько наше ГРІЄ. І пташечка весна стрічає, Веселу пісеньку СПІВАЄ.Які для весни є слова? Вона красива і ЖИВА, Тендітна й ніжна, як купини. Весела, лагідна, ЛАСКАВА.І скрізь весні лунає слава, Весела, сонячна, ЯСКРАВА. Весна іде, немов царівна, Зелена, сонячна, ЧАРІВНА.І кожен день на ній обнова, Вона завжди така ЧУДОВА! Та й що казати, кожен знає, Вона ще трепетна БУВАЄ.Стає одразу білосніжна, Як зацвітає вишня НІЖНА. Як прилетить зозуля сива, То особливо вже КРАСИВА.Як не любити нам її, Коли співають СОЛОВ'Ї.Весна легка і животворна, І незбагненна, й НЕПОВТОРНА.Заполоняє щастям світ, Весна не йде, а вже ЛЕТИТЬ! Ви, діти, весну зустрічайте, А ці слова ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ.10. Підсумок урокуУчні читають свої твори.11. Домашнє завданняПрочитати свої твори друзям. Додаток БЗавдання до словникової роботи1. Спишіть прислів'я, доповнивши їх антонімами2. Правда з дна моря виринає, а неправда … (потопає).Один «зараз» краще трьох ... (потім).Правда солона, а брехня…(солодка).Ледачого всі обминають, а роботящого шанобливо.....(вітають). Краще гірка правда, ніж ........... (солодка) брехня.В добрім житті кучері в'ються, а в поганім - … (січуться).Від слова до діла, як від землі до (неба).Літо біжить підстрибуючи, а зима ... (бреде) похнюпившись.Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі (біжить).Що маєш зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то їж.....(завтра).Улітку пісні співаєш - узимку (сльози) проливаєш.По одягу зустрічають, а по розуму (проводжають).2. Омоніми-зміщенняНа горі росте квасоля, А згори несе квас Оля.У садочку ріс ірис, А на полі - мак ірис.Кістку пес в зубах тримав І в запасі ще три мав.В парку гуляли ми, але я Не знав, куди веде алея.З'їв мій брат шоколад. А я й це з'їм яйце.Я зробив хлоп'ятко з вати,Я к його я буду звати? Він призначений для ігорОтже, зватиметься Ігор.Я ні слова не прорік Ні про день, а ні про рік.Бери грушки, поки даю, Бо я в кущі покидаю.3. Омоніми-каламбуриЯкщо є у тебе мати, -Будеш все на світі мати.Всім подобається ласка. Любить ласку навіть ласка.Борода у діда з вати. Як же цього діда звати? Таємницю ніде діти, Таємницю знають діти.Грай моя скрипко, серце не край, Я ще вернуся колись в рідний край.Ти мене за носа не води, Краще дай напитися води.Я візьму легенький прут Пожену гусят на Прут.Хоч купатиму не в милі,стануть чисті всі та милі.Наша Мурка вушка мила У садку біля криниці. Мила лапкою, без мила -Це тому, що Мурка - киця.4. КросвордЗаміни словосполучення іменниками-синонімами і запиши у клітинках.Висушена трава.Сильний дощ.Дощ із блискавкою і громом.Буря в морі.Топлене сало.Розлив річки.
