Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах

Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах

Міністерство освіти і науки України

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут

Кафедра іноземної філології

"Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах"

Курсова робота

з англійської мови

студентки 412 групи

факультету початкової освіти

Дзюби Ірини Олександрівни

Науковий керівник -

викладач-методист Бєлкіна Л. В.

Харків 2007

План

ВСТУП

1. Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах

1.1 Суспільна значущість професії вчителя іноземної мови

1.2 Обов'язки вчителя іноземної мови, його професійні функції

1.3 Поняття педагогічної діяльності вчителя початкових класів, її структура

1.4 Професійно-педагогічна діяльність вчителя іноземної мови в початкових класах як мета-діяльність

1.5 Якості вчителя іноземної мови в початкових класах

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вступ

Темою нашої курсової роботи ми обрали: "Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах". Ця тема на нашу думку є досить актуальною на сучасному етапі розвитку освіти, тому що у школі все починається з учителя і хоча результати навчання та виховання учнів залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, -- важко сказати, що найважливіше. Безумовно, величезною у справі виховання є роль учителя, його особистості. В. Сухомлинський у статті "Суспільство і вчитель" описує випадок у сільській школі, де молода вчителька, мало обізнана з методикою, завдяки самовідданій праці і бажанню спілкуватися з учнями змінила ставлення дітей до вивчення іноземної мови: якщо раніше директорові доводилося змушувати батьків вплинути на своїх дітей, які вперто не хотіли читати остогидлі їм параграфи, то тепер учні юрбою ходили за вчителькою й просили: "Антоніно Андріївно, допоможіть перекласти це речення", "Подивіться, чи немає помилок у дописі до стіннівки...". Коли через два роки ця вчителька пішла у відпустку, а на її місце призначили нового, досвідченого вчителя, ставлення учнів до іноземної мови різко змінилося: цілими тижнями діти не заглядали до підручника. Коли ж їхня улюблена вчителька повернулася з відпустки, вони знову засіли за переклади, з'явилися оголошення щодо проведення різних цікавих заходів. Ті самі діти, та сама програма, та інший учитель, інша особистість, здатна домагатися чудових результатів. Кожний із нас може навести подібний приклад, бо вчитель-майстер надовго залишається в пам'яті своїх учнів. Такою вже є ця професія.

Тисячі професій народжуються і вмирають. Але живуть і до цього часу найдавніші з них -- хлібороба, будівельника, лікаря, вчителя. Та й серед цих вічних професій учительська посідає особливе місце: вона - початок усіх професій. Змінюються умови й засоби виховання, та незмінним залишається головне призначення вчителя -- навчити людину бути Людиною.

Написано багато книжок, де показано і велич педагогічної праці, і труднощі її.

Спробуймо поглянути на професію вчителя іноземної мови в початкових класах з різних позицій: з глобальних -- яку роль відіграє в суспільстві ця професія, з позиції учня -- чого чекає дитина від педагога, ким він є для неї, з позиції вчителя -- якими є його обов'язки, як він розуміє їх.

1. Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах

1.1 Суспільна значущість професії вчителя іноземної мови в початкових класах

Педагогічна діяльність вчителя іноземної мови в початкових класах, як форма вияву активного ставлення людини, до навколишньої дійсності, сконцентрована в галузі залучення молодого покоління до накопичення суспільного досвіду у сфері вивчення іноземної мови.

Вчитель має справу з конкретними людьми: дітьми свого класу школи, іншого закладу, проте його завдання не лише особистісні, а і суспільне зумовлені - підготовка підростаючого покоління до активної участі у вивчення іноземної мови, як засобу міжнародного спілкування. Чому суспільство змушене відкривати школи з поглибленим вивченням іноземних мов, тримати армію вчителів? Для того, щоб нові покоління могли включитися у різні сфери життя (розвивати науку, мистецтво, виробляти продукцію, поширювати досвід). Саме тут, в освіті, у згорнутому вигляді діти проходять попередній шлях людства і засвоюють ті результати яких воно досягло впродовж тисячоліть.

За багатовікову історію людина нагромадила величезний досвід. Суспільство зацікавлене в тому, щоб відібрати з нього найцінніше, необхідне не для засвоєння молодим поколінням, щоб через засоби масової манії, а головним чином через школу і вчителя, трансформувати свідомості молоді. Призначення вчителя іноземної мови - бути ланкою у передаванні суспільного досвіду, сприяти соціальному прогресові. Під час навчання іноземній мові вчитель передає пізнавальний досвід, допомагаючи дітям опанувати знаряддя праці -- трудовий, організовуючи взаємини у процесі діяльності людини - моральний.

Брак цілеспрямованої гуманістичної освіти може призвести як до інтелектуальної, так і до моральної деградації нових поколінь. На вчителя іноземної мови, а особливо у початкових класах, покладено соціальну відповідальність за наслідки його праці. Його роль як організатора освіти, виховання не може бути перебільшеною: за рівень розвитку нового покоління він відповідає перед державою. Особливо значущою є місія вчителя іноземної мови у початкових класах у наш час, коли виразно позначився небезпечний для долі цивілізації розрив між технічною підготовкою людини і рівнем її соціальної свідомості, її моральності. Саме цей розрив є однією з причин ядерної загрози, що нависла над світом, екологічної, продовольчої та інших глобальних проблем. Усе це потребує підвищення культури народу, знання мови, якою користуються майже у всьому світі, а отже, гуманізації освіти. І тому для школи і вчителя сьогодні надзвичайно важливим є соціальне замовлення - виховати поборників виживання людства, збереження планети, що стала нашою спільною домівкою.

Позиція вчителя іноземної мови завжди специфічна. З одного боку, він готує своїх вихованців до потреб певного моменту, до конкретних запитів суспільства (нині актуальною є орієнтація на ринкові відносини, виховання дисциплінованості тощо). З іншого боку, вчитель, об'єктивно залишаючись носієм і провідником культури, несе в собі позачасовий чинник, беручи участь у формуванні особистості як синтезу всіх багатств людської культури. Вчитель, який викладає іноземну мову в початкових класах -- це людина, скерована в майбутнє, він формує у молодих людей активне і відповідальне прагнення оновлення світу, в якому вони живуть.

Служіння сьогоденню і втілення гуманістичної місії сповнюють драматичну долю вчителя, який нерідко скутий вказівками й рекомендаціями адміністрації, поточними потребами. Що більше вчитель іноземної мови підпорядковує свою діяльність конкретним запитам дня, то меншою мірою він є гуманістом і моральним наставником. Піднестися над буденністю, усвідомивши своє покликання, і гідно йому служити -- ось що нині найважливіше для вчителя. Хоча діяльність учителя суспільне зумовлена і спрямована на завдання соціалізації людини, кінцеву мету своєї праці йому слід бачити в пріоритетах самої людини, дитини, в ім'я якої й існує суспільство. Це принципова позиція в роботі педагога, якою він керується повсякчас, і особливо у складних ситуаціях, коли постає питання вибору конкретного розв'язку.

Чого чекає дитина в початкових класах від вчителя іноземної мови, ким він є для неї? Об'єктивно в кожної дитини є потреба усвідомлювати себе особистістю, тобто бути впевненою у повазі до себе, у власній значущості і звідси -- у позитивній оцінці з боку інших людей. І учень чекає від учителя іноземної мови передусім розуміння своїх проблем, прагнень, він вдячний над усе за створені для самоутвердження умови вивчення нерідної мови. Вчитель забезпечує учневі визнання через вияв власного ставлення і організацію атмосфери життя в класі, через створення ситуацій розвитку учня на уроці і в позаурочному спілкуванні. Залучаючи дитину до діяльності, спілкування іноземною мовою, вчитель скеровує її на пізнання світу і себе в ньому, дозуючи допомогу, реалізує важливий принцип виховання: "Допоможи мені, щоб я зробив це сам".

Отже, для дитини, яка навчається в початкових класах вчитель іноземної мови потрібний як організатор живого спілкування іноземною мовою, що забезпечує кардинальні потреби людини у само-актуалізації і визнанні.

1.2 Обов'язки вчителя іноземної мови, його професійні функції

Педагогічна професія вчителя іноземної мови виникла на ранніх етапах розвитку людства у зв'язку з потребою передати набутий досвід іншим країнам. Необхідність підготовки нових поколінь до трудової діяльності зумовила виокремлення навчання і виховання в самостійну галузь. Представникам цієї професії доручалося передавати знання, навчати вільно спілкуватись іноземною мовою. З часом учителями ставали жерці, а в Давній Греції з'явилися особи, які займалися навчанням дітей і підлітків спеціально, - вільнонаймані вчителі. Масового характеру професія вчителя іноземної мови набула у зв'язку з розвитком шкільної справи, коли для виробництва й торгівлі знадобилися грамотні робітники. І хоча головне завдання вчителя - навчати і наставляти - не змінювалося з плином часу, за змістом самого навчання і виховання можна побачити, як ускладнювалися функції педагога.

Традиційно на перше місце висувалася навчальна (дидактична) функція вчителя. Вважалося, що він як носій знань передає їх учням і чим більше володіє ними сам учитель, тим краще засвоять науку діти. З часом, коли обсяг знань зріс до неможливості осягнути їх однією людиною, дидактична функція вчителя іноземної мови почала формулюватися так: не передавати знання, а вчити, як здобувати їх. Діяльність учителя не стільки в тому, що він несе інформацію дітям, скільки в умінні бути організатором її засвоєння, проводирем у лабіринті знань. Школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. От тоді-то предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

Велику роль у діяльності вчителя відіграє розвивальна функція. Сутність її -- у створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини в іншомовному середовищі, для її саморозкриття, самоутвердження. Найскладнішою є виховна функція. Бути вихователем - означає вміти трансформувати цілі, що їх поставило суспільство перед школою, у конкретні педагогічні завдання -- формування необхідних якостей особистості у кожного школяра. Визначальним при цьому є "соціокультурний діалог у системі "педагог -- дитина" на основі її розуміння, прийняття і визнання".

Виховна функція полягає в організації діяльності, "спрямованої на усвідомлення вихованцем себе як особистості в країні мову якої вивчає, на його вільне і відповідальне самовираження".

Зрештою, метою виховання є самовиховання учня, тобто спонукання його до керування своїм розвитком в іншомовному середовищі.

Процес навчання і виховання вчитель іноземної мови організовує у співдружності з сім'єю, громадськістю та класоводом. Звичайно, роль школи провідна, адже вона здійснює вплив через кваліфікованих фахівців, підготовлених до роботи з дітьми. Вчителі мають домагатися єдності своїх вимог з вимогами сім'ї, що стає можливим за умов реалізації ще однієї їхньої функції - громадсько-педагогічної. Вчитель здійснює цю функцію, відвідуючи домівку учня, під час проведення батьківських зборів.

На завершення слід уточнити сутність основних понять, якими ми послуговувалися, визначаючи професію вчителя. Хто такий учитель іноземної мови в початкових класах? У Педагогічній енциклопедії засвідчено: "Спеціаліст, що веде навчальну і виховну роботу з учнями у загальноосвітніх школах різних типів"2. Але слово "учитель іноземної мови" вживається і в широкому розумінні -- авторитетна мудра людина, яка має великий вплив на людей. Добре, коли професія і визнання поєднуються в одній людині -- скромному і чесному трудареві, покликаному навчати іноземній мові й виховувати у дітей любов та повагу до іноземної мови у школі.

1.3 Поняття педагогічної діяльності вчителя іноземної мови, її структура

Педагогічна діяльність вчителя іноземної мови -- об'єкт дослідження різних галузей педагогічної науки. Дидактика вивчає загальні закономірності навчання як складової педагогічної діяльності. Методика розробляє ефективні способи викладання конкретних предметів. Теорія виховання визначає принципи й закономірності виховного впливу вчителя на учня.

У широкому розумінні педагогічна діяльність вчителя іноземної мови в початкових класах розглядається як діяльність, метою якої є виховання в іншомовному середовищі підростаючого покоління. Існує кілька підходів до розуміння будови педагогічної діяльності: структурний, функціональний, рефлексивний. Відповідно до структурного підходу до головних її складових відносять: мету та мотиви, сукупність педагогічних дій, педагогічні вміння й навички вчителя іноземної мови в початкових класах. Розгляньмо зміст кожної складової.

Загальна мета діяльності педагога іноземної мови -- формування творчої особистості учня в процесі навчання іноземної мови. З психологічного погляду мета -- це прогнозований людиною результат її діяльності з певним об'єктом. Результат діяльності демонструє зміни, що відбуваються з об'єктом під час взаємодії людини з ним. Так, результати роботи столяра виявляються в певних перетвореннях заготовки, яку він обробляє. Тому планування цих перетворень (змін) у свідомості столяра (до початку роботи) є метою його професійної діяльності. Прогнозування змін, що відбудуться у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем, є механізмом утворення мети. Спираючись на психологічні уявлення про природу мети у структурі діяльності, педагогічну мету викладання іноземної мови нам слід розглядати як зміни, які прогнозує педагог у розвитку особистості учня в процесі навчання. Педагогічні цілі за ступенем узагальненості утворюють певну ієрархічну систему. Так, виокремлюють вихідні або загальні цілі, які визначають спрямованість роботи певної системи освіти. Вихідні цілі втілюються в конструктивних педагогічних цілях. Конструктивні цілі зумовлюють рівень розвитку знань, умінь, навичок учнів на певному віковому етапі їхнього розвитку. Такі цілі, на відміну від загальних, мінливіші й динамічніші. Нижчий рівень в ієрархічній системі педагогічних цілей становлять цілі оперативні, що їх визначає вчитель під час реалізації програми навчально-виховної роботи в конкретній педагогічній ситуації з конкретним учнем. Таким чином, цілі професійно-педагогічної діяльності можуть мати як короткочасний, так і тривалий характер.

Мотив педагогічної діяльності вчителя іноземної мови в початкових класах -- це внутрішній рушій, що спонукає педагога до професійної діяльності. Мотивами можуть бути ідеали, професійні інтереси, переконання, соціальні установки та професійні цінності педагога. Проте в основу формування мотиву покладено насамперед потреби. Під мотиваційною сферою особистості розуміють стійкі мотиви, що мають певну ієрархію і визначаються у спрямованості особистості. Дослідження мотивації педагога іноземної мови показало, що вона складається із зовнішніх та внутрішніх мотивів.

Внутрішня мотивація пов'язана із змістом педагогічної діяльності вчителя іноземної в початкових класах і ґрунтується на потребі у спілкуванні з учнем. Зовнішня мотивація зумовлена чинниками, які не мають безпосереднього зв'язку з професійною діяльністю, наприклад, мотиви соціального престижу, потреба у владі тощо. Визначено залежність між типом мотивації педагогічної діяльності та задоволеністю професією. Що більше активність педагога іноземної мови вмотивована змістом педагогічної діяльності, то вищою є його задоволеність професією. І навпаки, мотиви, які віддалені від педагогічної діяльності, спричиняють зростання невдоволеності та емоційної напруженості педагога.

Педагогічні дії є складовою операційної сфери педагогічної діяльності. Вони охоплюють різновиди як психомоторних, так і розумових дій. Психомоторні дії виявляються у виразних рухах і загальній моториці тіла педагога. Сформованість цих дій впливає на рівень оволодіння вчителем педагогічною технікою. Розумові дії пов'язані з розв'язанням завдань, що потребують професійної уваги, уяви, мислення, спостережливості педагога. Рівень виконання педагогічної діяльності пов'язаний із наявністю педагогічних умінь.

До основних педагогічних умінь відносяться: уміння переносити відомі вчителеві іноземної мови знання, варіанти рішення, прийоми навчання та виховання в умови нової педагогічної ситуації; вміння знаходити для кожної педагогічної ситуації нове рішення за допомогою комбінації відомих ідей, знань, навичок; уміння створювати нові елементи педагогічних знань, конструювати нові прийоми для вирішення педагогічних ситуацій.

Визначається десять груп педагогічних умінь.

Перша група охоплює вміння бачити в педагогічній ситуації проблему і формулювати її у вигляді педагогічної задачі; вміння під час постановки педагогічної задачі орієнтуватися на учня як на активного співучасника навчально-виховного процесу спілкуванні іноземною мовою; вміння обирати оптимальне педагогічне рішення в умовах невизначеності; вміння передбачати близькі та віддалені результати рішення.

Другу групу становлять вміння працювати зі змістом навчального іншомовного матеріалу, визначати між предметні зв'язки; вміння виявляти реальні навчальні можливості молодших школярів, передбачати можливі перешкоди у їхньому розвитку; вміння виходити з мотивації самих учнів у плануванні та організації навчально-виховного процесу.

Третя група - уміння професійної самоосвіти та саморозвитку.

Четверта група - уміння оптимальної педагогічної комунікації в іншомовному середовищі, володіння прийомами реалізації внутрішніх резервів партнера у спілкуванні.

П'ята група охоплює прийоми, які забезпечують високий рівень іншомовного спілкування: вміння зрозуміти позицію іншого у спілкуванні, виявити інтерес до його особистості; уміння "читати" його внутрішній стан, володіти засобами невербальної комунікації; домінування демократичного стилю керівництва.

Шоста група - уміння підтримувати стійку професійну позицію педагога іноземної мови, який усвідомлює значущість своєї професії; вміння реалізовувати та розвивати власні педагогічні здібності; вміння керувати власними емоційними станами.

Сьома група - складається зі здатності усвідомлювати перспективу професійного розвитку, визначати особливості свого індивідуального стилю, максимально використовувати свій творчий потенціал.

Восьма група - вміння оцінювати продуктивність педагогічної діяльності; уміння виявляти окремі показники вихованості та ефективності навчання, стимулювати готовність школярів до самоосвіти.

Дев'ята група - оцінка вчителем рівня вихованості учнів; уміння створити умови в іншомовному середовищі для стимуляції достатньо розвинутих рис особистості учнів.

Десята група - інтегральні вміння вчителя оцінити власну професійну позицію, визначити свої сильні та слабкі сторони.

Страницы: 1, 2



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать