Мультимедійні технології як засіб оптимізації навчальної діяльності студентів

Мультимедійні технології як засіб оптимізації навчальної діяльності студентів

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

ЗМІСТ

  • РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИЩОЇ ШКОЛИ
    • 1.1 Історичні аспекти розвитку інформаційних технологій в педагогічній галузі науки
    • 1.2 Характеристика сучасних інформаційних технологій у навчанні
    • 1.3 Мультимедійні технології ознака сучасної вищої освіти
    • Висновки до першого розділу
  • РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ХДАФК
    • 2.1 Методи педагогічного дослідження
    • 2.2 Організація й результати дослідження
  • Висновки до другого розділу
  • ВИСНОВКИ
  • Практичні рекомендації із впровадження ММ технологій
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  • ВСТУП
  • Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими "сферами-користувачами" мультимедійних розробок. Навчання з використанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу.
  • Сучасні освітні комп'ютерні програми (електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
  • Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце займає комп'ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.
  • РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИЩОЇ ШКОЛИ
1.1 Історичні аспекти розвитку інформаційних технологій в педагогічній галузі науки

Друга половина XX століття подарувала людству ряд блискучих досягнень у галузі цифрової електронної обчислювальної техніки. Її становлення і розвиток характеризувалися стрімкими темпами. Адже завдяки появі комп'ютерів інформація, якою володіє людство, стала своєрідною сировиною для виробництва багатьох продуктів: нових знань, управлінських рішень, наукових прогнозів, статистичних зведень, усіляких рекомендацій, висновків тощо. Причому, на відміну від фізичної сировини (корисних копалин, пального та ін.), інформація у міру її використання не тільки не зникає, а навпаки, поповнюється новою, являючи собою ;сировинну; базу інтелектуальної праці, що постійно розширюється. Борсук

Піонерами електроніки виявилися англійці - у 1942-43 роках в Англії за участю Алана Тьюринга (Alan Turіng, 1912-1954) була створена ОМ "Колоссус". Завершальну крапку в створенні перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у 1949-52 рр. вчені Англії, Радянського Союзу і США, які створили ЕОМ із програмою, що зберігалася у пам'яті: Моріс Уілкс - ЕДСАК (Maurіce Wіlkes, 1913, Electronіc Delay Storage Automate Computer EDSAC) - електронний автоматичний комп'ютер на лініях затримки, 1949 р.; Сергій Лебедєв (1902-1974) - Мала електронно лічильна машина "МЭСМ", 1951 р.; Ісаак Брук - М1, 1952 р.; Джон Мочлі і Преспер Еккерт, Джон фон Нейман - ЕДВАК (John von Neumann, 1903-1957, Electronіc Dіscrete Varіable Computer EDVAC) 1952 р.

Отже, перший етап розвитку інформаційних технологій, який припав на середину 60-х років, одержав назву "автоматизованої обробки даних". Початкова концепція застосування інформаційних технологій чітко орієнтувалася на використання нових технічних і програмних засобів обробки даних з метою скорочення чисельності службовців та накладних витрат.

Користувачам первинної інформації стало зрозумілим, що орієнтуватися у необроблених масивах первинних даних великих обсягів є достатньо складною та рутинною справою. Тому цілком очевидно, що наступним кроком у розвитку інформаційних технологій стало створення автоматизованих систем обробки інформації. Для другого етапу розвитку знань про інформаційні технології, пік якого прийшовся на сімдесяті роки, були характерними інформаційні системи управління (Management Іnformatіon System), які забезпечували автоматизацію процесів формування та оцінки даних про діяльність організації з метою надання менеджерам точної і своєчасної інформації про стан поточних справ. Ткачук

Сучасними успіхами комп'ютеризації та інформатизації світова спільнота зобов'язана мільйонам талановитих учених, інженерів, робітників, які створили нові покоління комп'ютерів, їхнє програмне забезпечення, потужні інформаційні мережі.

За рубежем - у країнах Західної Європи і США - ця прогалина в публікаціях про становлення та розвиток цифрової електронної обчислювальної техніки вже заповнена. Тут з'явилося багато книг, статей у періодичних виданнях, створенні музеї де експонуються комп'ютери перших поколінь.

У колишньому Радянському Союзі цей процес затягнувся. Лише в 90-і роки ХХ століття, з розпадом СРСР, почалося розсекречування багатьох раніше виконаних у даній галузі робіт і з'явилася можливість досліджувати й оцінити творчий внесок вітчизняних учених, інженерів, виробничників у світовий процес становлення та розвитку обчислювальної техніки.попова

На даний час термін "інформатика" усе частіше заміняється більш змістовним терміном "інформаційні технології" (ІТ), що позначає, з одного боку, розробку, проектування і виробництво комп'ютерів, периферії й елементної бази для них, мережевого обладнання, алгоритмічного і системного програмного забезпечення, а з іншого боку - їхнє застосування в системах різного призначення.

Основоположником ІТ в Україні й у колишньому Радянському Союзі став В.М.Глушков, засновник всесвітньо відомого Інституту кібернетики НАН України, що носить зараз його ім'я.(Глушков)

Що стосується елементної бази, багато в чому визначальної в розвитку комп'ютерів, то варто сказати, що розміри електронних компонентів наближаються до межі - 0,05 мікрона.

Проте, істотно нових і ефективних елементів ще не з'явилося. Не дивлячись на те, що в цій галузі ведуться численні дослідження.

Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці, навчання та якнайшвидший доступ і отримання інформації. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Усі ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ютерів і програмні системи, які працюють на них.( Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2006. - №6. - С. 5-9)

Інформатизація суспільства забезпечує:

- активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкарському фонді, що постійно розширюється, і науковою, виробничою і інших видах діяльності його членів;

- інтеграцію інформаційних технологій з науковими і виробничими технологіями, стимулюючу розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтеллектуалізацію трудової діяльності;

- високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації, що представляється, істотність використовуваних даних.

Вживання відкритих інформаційних систем, робить доступними величезні масиви інформації, що дозволяє удосконалити механізми управління суспільством, сприяє гуманізації і демократизації суспільства. Процеси, що відбуваються у зв'язку з інформатизацією суспільства, сприяють не лише прискоренню науково -- технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, але і створенню якісно нового інформаційного середовища, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда.марков

Одним з пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти. Цей процес ініціює:

- вдосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

- вдосконалення методології і стратегії відбору вмісту, методів і організаційних форм навчання, виховання, відповідних завданням розвитку особи в сучасних умовах інформатизації суспільства;

- створення і використання комп'ютерних методик для тестування, діагностики, контролю і оцінки рівня знань студентів.Роберт

Процес інноваційних змін у педагогіці розпочався досить давно (40-50-ті роки минулою сторіччя) й до наших днів набув широкого розмаху якісного розмаїття, наслідком якого спочатку було створення технічних, аудіовізуальних, електронних засобів навчання, а востаннє десятиріччя і комп'ютерної підтримки навчального процесу. Появу педагогічних технологій названо четвертою революцією в освіті (після створення шкіл, використання в навчанні письмового слова і винайдення книгодрукування).

Насамперед цей процес привів до появи в педагогічній термінології нового терміна - "педагогічні технології". Хоча з'явився він не одразу. Дослівний переклад терміна - "технологія" означає: "техно" -- майстерність, мистецтво; "логос" -- вчення, поняття. [Кнодель Л.В. Педагогіка вищої освіти: Посіб. Для магістрів. - К.: Вид. ПАЛИВОДА., 2008. 136 с.,С-25]

Сам термін "педагогічні технології" уперше з'явився у 20-ті роки минулого століття у працях педагогів, які його тлумачили по-різному:

а) як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на продуктивну організацію навчання;

б) як уміння користуватися навчальним та лабораторним обладнанням.

У 70-ті роки термін "педагогічна технологія" набув якісно нового звучання, основу якого становила оптимізація навчального процесу на ґрунті нових досягнень не лише техніки, а й психолого-педагогічної науки. Нині очевидним є те, що відбувся синтез досягнень психології, педагогіки, конкретних методик навчання з технічними засобами навчання, й педагогічна технологія набула статусу дидактичного терміна.

Поняття "педагогічні технології" у літературі трактується по різному. В деяких випадках технологія ототожнюється з процесом навчання або виховання, тоді як процес є основним, стержневим компонентом технології, але не адекватним по функціональним особливостям. У матеріалах ЮНЕСКО педагогічна технологія визначається "як системний метод створювання, застосування і визначення всього процесу викладання та засвоєння знань з врахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, метою яких є оптимізація освіти"[Селевко Г.К. Современные образовательные технологи. - М.: Нар. Образование, 1998.,С-15]. Це визначення відповідає поняттю "цілісного педагогічного процесу", якій застосовується у педагогічній літературі.

Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що існує значна кількість визначень педагогічної технології, в яких її трактують через-методи, прийоми, засоби, принципи та методики навчання. Понятійний апарат численних видань містить різні дефініції поняття "педагогічна технологія", з 70-х років XX ст. поняття "педагогічна технологія" входить до змісту педагогічних словників .

Генезис поняття "педагогічна технологія" можна простежити, зіставивши терміни, які застосовувались в різні роки. Генетично першим був термін "технології в освіті". Його запропонували "технарі", тобто викладачі й вчені в галузі технічних наук. Пояснити це можна, по-перше, тим, що йшлося про застосування непедагогічних виробництв і процесів у навчанні, а, по-друге, тим, що аналогія проводилася з виробничими технологіями. Технології в освіті розглядались як такі, що спрямовуються на виробництво і застосування навчального обладнання (починаючи з дошки та крейди і закінчуючи технічними засобами навчання).[Семчишин М. Тисяча років української культури: Історичний огляд культурного процесу. К. 1993 ,с 88].

На підставі аналізу літературних джерел зазначаємо різноманітність суджень і підходів до визначення поняття "педагогічна технологія" й водночас бачимо в них загальні ознаки:

- цільову орієнтацію;

- попереднє проектування процесу навчання з урахуванням дидактичних цілей і прогнозованих рівнів засвоєння навчального матеріалу;

- орієнтацію на тих. хто вчиться; проектування не лише викладацьких дій педагога, а й характеру його взаємодії зі студентами чи учнями з навчальному процесі;

На ідеях програмованого навчання розвинулися і сформувалися інформаційні технології, а точніше -- комп'ютерні технології. Це справді сучасні перспективні для української середньої та вищої школи освітні технології. Тож є підстави для висновку, що передбачена Карнегі п'ята -- технологічна революція в освіті -- розпочалась і в Україні.[Стрельников В. Інновації в обладнанні й унаочненні сучасної школи// Шлях освіти. Науково-методичний журнал. К.; педагогічна преса, 2202.-№1, с. ЗЗ]

Якщо педагогічна технологія у певних умовах забезпечує високі результати навчання, виховання і розвитку студентів чи учнів, розпочинається її активна пропаганда як самими творцями, так і методистами. Але загального визнання педагогічні технології набувають лише в разі досягнення не менш вагомих результатів при відтворенні їх у інших умовах, на іншому підґрунті. Тільки після цього можна вважати нововведення педагогічною технологією.[Ярошенко О. педагогічна технологія як дидактична категорія. -2005.№4,с 14]

1.2 Характеристика сучасних інформаційних технологій у навчанні

Сфера освіти становить одну з найбільш інноваційних галузей, яка багато в чому визначає створення інноваційного клімату й конкурентоспроможність економіки в цілому. Інакше кажучи, характер, швидкість І ефективність інноваційних процесів у різних галузях економіки та сферах діяльності істотно залежать від характеру й ефективності інноваційної діяльності у сфері освіти.

Реалії життя суверенної України зумовлюють потребу в розбудові національної школи, оновленні освіти, розробці прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання. В свою чергу оновлення змісту освіти, визначення державних вимог щодо її якості і обсягу на рівні досягнень науки, техніки,: технології та світового
досвіду активізували проблему інноватики - істотної складової гуманістичної парадигми учіння [Онищук Л. Інноватика - істотна складова гуманістичної парадигми учіння//Шлях освіти. - 2000. № 4- с.13-17], яка "...об'єднала не лише філософів, а й психологів, педагогів, соціологів на шляхах пошуку смислу людського буття, самоактуалізації, творчості, свободи вибору, цілісності, інтегративності мислення, управління людини власним розвитком".

В національній доктрині розвитку освіти, окремими пунктом розглянуті інформаційні технології в освіті: - " Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують: подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві." Про концепт нац. пр

Запровадження комп'ютерної техніки і програмно-інформаційних засобів у навчально-виховний процес у вищій школі дозволяє в комплексі розв'язати низку актуальних проблем, що постають перед нею в сучасних умовах:

- підвищити інформаційну культуру майбутнього фахівця, зробити доступним для нього світові інформаційні ресурси;

- посилити інформаційну насиченість всього навчально-виховного процесу в закладах освіти.

У процесі поширення інновацій у сфері освіти формується й розвивається сучасна освітня система - глобальна система відкритої, гнучкої, індивідуалізованої неперервної освіти людини протягом усього її життя.

В основі розвитку нової освітньої системи лежать сучасні інформаційні, комп'ютерні й телекомунікаційні технології - технологічні інновації.

Під засобами інформаційних технологій (ІТ) розумітимемо програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечують операції по збору, продуціюванню, накопиченню, зберіганню, обробці, передачі інформації.

До ІТ відносяться: ЕОМ, локальні обчислювальні мережі, пристрої ввода--вивода інформації, засоби введення і маніпулювання текстовою і графічною інформацією, засоби архівного зберігання великих об'ємів інформації і інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ, пристрою для перетворення даних з графічної або звукової форм представлення даних в цифрову і назад, засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією на базі технології Мультимедіа, сучасні засоби зв'язку, системи штучного інтелекту, системи машинної графіки, програмні комплекси і др .

Прискорення науково-технічного прогресу, засноване на впровадженні у виробництво гнучких автоматизованих систем, мікропроцесорних засобів і пристроїв програмного управління, роботів і оброблювальних центрів, поставило перед сучасною педагогічною наукою важливе завдання -- виховати і підготувати підростаюче покоління, здатне активно включитися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з інформатизацією. Рішення вищеназваної задачі -- виконання соціального замовлення суспільства -- корінним чином залежить як від технічної оснащеності учбових закладів електронно-обчислювальною технікою з відповідним периферійним устаткуванням, учбовим, демонстраційним устаткуванням, що функціонує на базі ІТ, так і від готовності виучуваних до сприйняття постійно зростаючого потоку інформації, у тому числі і навчального.

Повсюдне використання інформаційних ресурсів, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини працездатного населення суспільства, визначає необхідність підготовки в підростаючому поколінні творчо активного резерву. З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання ІТ для реалізації ідей розвиваючого вчення, розвитку особи виучуваного (зокрема, для розвитку творчого потенціалу індивіда, формування у виучуваного уміння здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку доріг і методів вирішення завдань -- як навчальних, так і практичних).

Не менш важливе завдання забезпечення педагогічними для психологотипу і методичними розробками, направленими на виявлення оптимальних умов використання ІТ в цілях інтенсифікації навчального процесу, підвищення його ефективності і якості.

Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального реформування як ринку праці, так і освітніх послуг. Окрім того, розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження й поширення наукових знань, а з іншого, надавати доступ до (різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення. Тому нині дуже важливими є дослідження впливу на освітній процес інновацій, зокрема інформаційних та комунікаційних технологій.[ Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с. ( www.tspu.edu.ua]

Страницы: 1, 2



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать