Діти середньої групи вже мають деякий досвід зображення простих сюжетів. Вони вміють самостійно виконувати прості сюжетні малюнки не тільки за завданням вихователя, а й за власним задумом. Якщо з дітьми систематично проводилась робота з формування зорових образів, з навчання прийомів малювання предметів, то вони можуть складати прості сюжетні композиції. Вихователь повинен діяти згідно методики, для того, щоб знань у дітей стало більше і вони здобули навички сюжетного малювання. Навчити дітей сприймати, розуміти і передавати бачене в малюнку - важливе завдання. Воно розв'язується повсякденно і систематично.
У навчанні сюжетного малювання основну роль відіграє слово вихователя. Адже потрібно розвивати в дітей уяву, задум, допомагати їм відшукувати самостійні способи зображення сюжету. Захоплюватись показом композиційної побудови малюнка не слід, треба давати дітям можливість діяти самостійно. Вихователь повинен показувати ілюстрації, давати поради, як творчо вирішити тему.
в) У дітей середньої групи починає формуватися художній смак. Вони можуть назвати, які картини та ілюстрації їм більше подобаються, визначають явища природи, які передані зображувальними засобами. Вихователь знайомить дітей із скульптурою малих форм. В основному це народні іграшки: димківська, філімонівська та інші. Народна іграшка радує дітей своєю яскравістю, простотою і виразністю образу. Розглядання витворів народного мистецтва проводиться перед декоративним малюванням. Для розвитку уяви можна використати вирізані з паперу силуети філімонівського коника, корови, димківської ляльки. Перед дітьми виникає незвичайний яскравий образ іграшки народної.
Вихователь звертає увагу дітей на різноколірний узор з кругів, крапок, колечок. Після прикраси декоративним узором пташка дійсно стане красивою, казковою.
В окремих випадках з метою наочного пояснення способу зображення дається дидактичний зразок - це зображення, в якому ясно виступають ті риси, на які треба в даному випадку звернути увагу дітей, і прибрати все зайве. Зразок може бути виконаний нейтральним кольором без розфарбовування. Кольори діти застосовуватимуть самостійно. Зразок повинен бути грамотним і правдивим. В процесі пояснення діти називають частини, визначають їх відносну величину, розташування. Не допускаючи копіювання зразка, слід заохочувати доповнення зображення деякими деталями.
Вихователь повинен пам'ятати, що засвоєння елементів узору - мазків, крапок, смуг, кілець - є разом з тим і засвоєння якої-небудь технічної навички. Кожен елемент в узорі повторюється зазвичай кілька разів, тому у дітей є можливість вправлятися в його виконанні. Повторення мазків, крапок, смуг є в узорі рівномірним. При показі вихователь підкреслює ритмічність рухів, і коротким словом звертається до дітей, наприклад: «ще, ще», «так, так».
У таких випадках, коли узор створюється за зразком, важливе значення має сприйняття його дітьми. Перш за все вихователь дає дітям можливість побачити узор в цілому, потім виділяє елементи узору, називає їх, звертає увагу на їх повтор. Сухим пензликом вихователь показує на зразку повторні мазки, крапки, роблячи рухи, відповідні їх зображенню, потім уточнює послідовність виконання.
Показ способів створення узору після такого пояснення на зразку потрібні лише на перших порах і тоді, коли засвоюється новий технічний прийом, наприклад нанесення мазків притисненням пензлика. Якщо засвоюється тільки розташування узору, а елементи його знайомі дітям, показ не потрібний. Іноді можна викликати дітей, щоб вони намалювали на мольберті ті або інші частини узору.
Коли яка-небудь побудова узору дається вперше, зразок повторюється дітьми без змін. Але на наступному занятті вони можуть змінити кольори порівняно із зразком або доповнити узор новими елементами. У цих випадках у зразку намічається лише схема побудови узору. Подальші заняття проводяться без зразків.
Кожний зміст можна виразити по-різному. Тому слід застосовувати такі методи навчання, які не приведуть до одноманітності способів виразності. Наприклад, спосіб розташування зображення на вузькій смузі не може бути єдиним і обов'язковим у всіх випадках.
В своїх малюнках діти все частіше відображають те, що бачили в навколишньому світі чи при розгляданні ілюстрацій. Хоча їх роботи досить прості, вихователю необхідно викликати у дітей доброзичливе відношення до малюнків: «Як гарно прикрашений цей будиночок, він святковий завдяки вашим чудовим візерункам».
Якщо діти малюють декоративні елементи, то це повинно проходити в ігровій формі, щоб викликати інтерес у дітей до даного малюнку. Для того, щоб малюнки були виразнішими вихователь пропонує дітям папір різного формату. Зображення певного узору може бути передано в смузі чи на квадратному аркуші паперу. Варіанти композиційних рішень знаходить вихователь, так як дитині п'яти років ще важко це зробити.
При зображенні складних елементів узору вихователь використовує показ, який супроводжує з поясненням, яке допомагає запам'ятати послідовність дій. Наприклад від чіткості руху пензля вміння ритмічно проводити лінії різної інтенсивності залежить краса візерунку.
Крім того, малювання декількома фарбами потребує оволодінням навички промивання пензля, щоб зберегти яскравість і чистоту кольору фарби. Вихователь прагне до того, щоб діти малювали не лише візерунки, які дані в малюнку, а і придумувати нові на основі набутих знань. Діти це виконують з цікавістю. На кожному занятті вихователь прагне використати методи, які направлені на розвиток у дітей самостійних способів зображення. Ця самостійність має своє місце в тому випадку, якщо дитина завжди виконує завдання запропоноване педагогом.
У середній групі діти засвоюють прийоми декоративного малювання: широкі прямі лінії на весь ворс пензля, мазки в різному положенні, крапки, круги, кільця. Особливого значення набуває зміст занять. Т.С. Зернова пропонує побудувати заняття в такій послідовності, щоб була можливість поступово ускладнювати елементи декоративного малювання. Зернова видала навіть книгу «Естетичне виховання в дитячому садку», де розкрила весь зміст декоративного малювання. За порадами Зернової такий елемент як мазок широко застосовується в декоративних виробах і легко виконується - прикласти ворс пензля до паперу і підняти. Але розташувати мазок на папері можна по-різному: вгорі, внизу, навкіс і т. д. Якщо ж навчити послідовного оволодіння мазком від малювання простим способом до складного, то діти оволодівають цим елементом, і у них розвивається кисть руки. Вихователь проводить заняття, де використовує різноманітні кольори. Значна частина малюнків на білому папері. Використовується і кольоровий папір - сірий, беж, блакитний.
Щоб навчити дітей декоративного зображення, вихователь використовує різні методичні прийоми: наочні, словесні та ігрові. Формою унаочнення на занятті є натура, зразок, показ способу зображення.
Використання натури на початку занять дає можливість поновити в пам'яті дітей знайомий образ. Натура викликає у них певні емоції, дає можливість сприймати і самостійно переносити бачене в свою роботу.
На початку заняття діти разом з вихователем аналізують візерунок, виділяють під час аналізу найбільш суттєві ознаки. Особливо необхідне використання натури на заняттях, коли дітям даються нові знання з композиції декоративного візерунка, малювання нових елементів.
Крім натури, на заняттях використовується і зразок.
Зразок - це зображення, виконане вихователькою на занятті в тому матеріалі і в тій техніці, в якій працюватимуть діти. Він повинен відповідати вимогам доступності і викликати у дітей інтерес.
Використовується зразок, як і натура, на початку заняття. Вихователь аналізує з дітьми зразок, виділяє в ньому знайомі елементи і нові, колір, де і як розташовані елементи візерунка. Діти створюють декоративний малюнок за даним зразком.
На заняттях, де знання дітей закріплюються, треба використовувати кілька зразків. Кілька зразків можна використати і на заняттях, де діти самостійно заповнюють візерунком знайому форму і добирають елементи візерунка. Одні діти творчо виконують завдання, добираючи колір, елементи на свій смак, розташовують їх у візерунку за власним бажанням. Окремим з них це не під силу, і вони орієнтуються на зразки вихователя. На заняттях, де використовується 2-3 зразки, вихователь радить малювати візерунки близькі до якогось зразка, але добирати кольори самостійно.
Натура і зразок дають можливість дітям побачити, до чого слід прагнути, але вони не дають можливості побачити, як практично виконати роботу.
Показ - це наочне пояснення, як діяти далі. Показуючи, вихователь звертає увагу дітей на послідовність виконання, на спосіб нанесення мазків, ліній, дуг, на їх розміщення. Показуючи прийоми зображення треба у помірному темпі, не поспішаючи. Коли на очах у дітей вихователь просто і зрозуміло для них малює візерунок, у них з'являється впевненість у своїх силах і бажання якомога краще виконати завдання.
На різних заняттях з декоративних видів діяльності показ може бути повним або частковим. Повний показ застосовується в тих випадках, коли дітям невідомий весь процес зображення. Внаслідок повного показу на очах у дітей створюється образ тієї роботи, яку вони будуть виконувати. Повний показ найчастіше використовується в середній групі.
Частковий показ застосовується тоді, коли деякі прийоми зображення візерунка дітям уже відомі, а окремі з них ще погано засвоєні.
Наочні прийоми навчання завжди поєднуються на заняттях з словесними.
На заняттях з декоративного малювання можуть бути використані такі словесні прийоми: запитання, пояснення, вказівка, оцінка і заохочення.
Пояснюючи вихователь називає спосіб виконання декоративного візерунка, підкреслює, чому треба робити так, а не інакше. Крім пояснення, ефективним словесним прийомом є запитання. Цей прийом використовується на початку заняття і в кінці. За допомогою запитань вихователь активізує дітей, дає можливість дітям подумати і пригадати, що вони знають про ті чи інші види декоративного мистецтва, які розглядали раніше.
Правильно поставлені запитання привертають увагу дітей, викликають інтерес, встановлюють зв'язок між досвідом дитини і змістом даного заняття.
Вказівка як методичний прийом використовується в усіх вікових групах, зокрема в середній. Вона може бути різною на різних заняттях. Найчастіше цей методичний прийом вихователь використовує тоді, коли помічає, що більшість дітей допускають одну і ту ж помилку і за допомогою вказівки допомагає виправити недолік: «Візерунки спочатку треба викласти». «Спочатку намалюйте серединки квітів по кутах «хустки», а потім починайте малювати пелюстки».
В кінці заняття важливим методичним прийомом є оцінка. Оцінка декоративних робіт дається в усіх вікових групах. У середній оцінка дається диференційовано, залежно від якості виконання. Критерієм оцінки на будь-якому занятті є виконання програмового матеріалу. До аналізу робіт залучаються і діти. Вихователь виставляє кращі дитячі малюнки, проте оцінювати треба працю і тих дітей, роботи яких не виставлялись.
Щоб посилити інтерес до роботи, окремі заняття проводяться в ігровій формі. Використовує вихователь на заняттях художнє слово. Короткі віршики, образні вислови під час малювання. «Дощик, дощик, крап, крап, крап, мокрі доріжки», - говорить вихователь, малюючи візерунок з прямих ліній і крапок. Короткі, влучні слова підсилюють образ і сприяють створенню потрібного ритму в рухах рук.
Залежно від типу занять наочні, словесні та ігрові прийоми навчання використовуються по-різному. Образотворче мистецтво визначає три типи занять в середній групі:
І тип - заняття, на яких даються нові знання, а також формуються нові навички та уміння.
ІІ тип - заняття на закріплення раніше набутих знань і умінь.
ІІІ тип - заняття на самостійне застосування дітьми набутих знань, умінь і навичок.
На заняттях першого типу вихователь використовує натуру або зразок для наслідування, показує способи зображення, дає пояснення, ставить запитання.
На заняттях другого типу - використовує натуру, кілька зразків, частковий показ, пояснення, запитання, художнє слово, ігрові прийоми.
Основними прийомами на заняттях будуть запитання, вказівки, нагадування. За допомогою запитань вихователь дізнається про задуми дітей, про способи реалізації цих задумів тощо.
Словесні прийоми навчання - вказівка, оцінка, заохочення використовуються на заняттях усіх трьох типів.
І так використовуючи різноманітні методи, вихователь формує у дітей стійкий інтерес до зображувальної діяльності, підводить їх до передачі виразного образу за допомогою різноманітних зображувальних засобів. Методика занять по зображувальній діяльності в середній групі характеризується великою направленістю на розвиток у дітей самостійності.
4. Планування різних видів занять з малювання у середній групі дитячого садка.
I квартал
У середній групі чіткіше ставиться завдання формування естетичного сприйняття творів образотворчого мистецтва. Треба учити дітей не тільки аналізувати зображення, але і давати опис, порівнювати їх між собою. У I кварталі здійснюється знайомство з графікою.
У малюванні діти вчаться передавати різні контури форм предметів, використовувати колір для передачі виразності образу; впевненіше малюють олівцем, пензлем, зафарбовуючи поверхню форми. На відміну від молодших груп в декоративному малюванні діти малюють елементи узору в певній композиції.
Вересень
«Вам, малюки, фарби і олівці» (планується два заняття: перше -- малювання олівцями, друге -- фарбами).
1. Малювання олівцями.
Програмовий зміст. Створювати у дітей інтерес до малювання кольоровими олівцями, розвивати задум, зображати круглі форми.
Матеріал. Петрушка, мольберт, лист паперу (30X40 см), папір альбомного формату.
Попередня робота. Ігри з кульками, м'ячами. Розгляд ілюстрацій в книгах, альбомів для розфарбовування.
Методика проведення заняття. З'являється Петрушка (іграшкою керує вихователь) і звертається до дітей: «Здрастуйте, діти, я прийшов до вас в гості і приніс подарунки». Стіл, на якому лежать олівці, накритий серветкою. Петрушка піднімає серветочку, бере коробку: «Дітки, подивиться, яка красива коробочка. А що в ній, хто знає? (Гримить нею, прислухається, відкриває коробку і дістає з неї олівець.) А ви знаєте, що це за паличка, для чого вона потрібна? (Бере олівець і малює невигостреним кінцем.) Щось у мене нічого не виходить, хто покаже, як треба малювати?» Дитина малює на мольберті. Петрушка задоволений і сам повторює рухи олівцем. Пропонує всім дітям помалювати олівцями: «Я люблю грати кульками, намалюйте багато різноколірних куль». Діти малюють великі і маленькі кулі і показують їх Петрушці.
Заняття плануються в перспективному плані, який складається на один місяць, в календарному - на один день і складається на основі перспективного плану.
2. Малювання фарбами
Програмовий зміст. Продовжувати розвивати задум, передавати круглі форми колірною плямою, контуром.
Матеріал. Петрушка, мольберт, лист паперу (30X40 см), папір альбомного формату, фарби різних кольорів, пензлі.
Попередня робота. Малювання поза заняттями. Розгляд ілюстрацій.
Методика проведення заняття. З'являється Петрушка: «А у мене для вас є ще подарунок. (Показує пензлики.) Подивіться, яка довга паличка, а на кінці її хвостик, як у мене пензлик на ковпачку. Як називається ця паличка? А що нею треба робити? (Проводить сухим ворсом.) Допоможіть мені, хлоп'ята. Тут, в банках, щось лежить. Як ви думаєте, що це? (Діти відповідають.) Правильно, фарба, намалюйте яскравою фарбою м'ячі». Дитина малює на мольберті. Потім всі діти малюють фарбами на своїх листках. Петрушка дуже задоволений, що у нього так багато різноколірних м'ячів. «Вам, малюки, я дарую і фарби, і олівці, вчіться ними малювати», - весело говорить Петрушка.
«Як у нашого крильця посадили дерева»
Програмовий зміст. Виховувати у дітей любов до природи, пошану до праці, бажання брати в ній участь, передати образ дерева з тонким стовбуром, гілками, листям.
Матеріал. Папір в чверть альбомного листа, кольорові олівці.
Попередня робота. Спостереження за посадкою дерев, участь в цьому дітей. Розгляд ілюстрацій. Малювання на землі.
Методика проведення заняття. Вихователь розповідає про те, що восени люди садять деревця і діти допомагають дорослим доглядати за ними, поливати. Потім педагог пропонує кожному подумати і намалювати, яке деревце він хотів би посадити. «Деревце садять тонке, у нього зовсім мало гілок, листя», - говорить педагог, звертає увагу на характер ліній, контур гілок.
За задумом
Програмовий зміст. Розвивати у дітей уміння передавати свої враження, отримані раніше, виховувати самостійність в створенні образу.
Матеріал. Папір альбомного формату для малювання фарбами, папір в половину альбомного листа для малювання олівцями, фарби, кольорові олівці.
Попередня робота. Розгляд альбомів для розфарбовування.
Методика проведення заняття. Вихователь запрошує на заняття Петрушку, і діти розповідають йому, що вони уміють малювати, самі вибирають матеріал (олівці або фарби). На закінчення Петрушка разом з дітьми розглядає малюнки.
Жовтень
«Радісна осінь»
Програмовий зміст. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, бажання передати красу осінньої природи, самостійно розташовувати зображення на аркуші паперу.
Матеріал. Ілюстрації (дві), папір альбомного формату (блакитна, сіра), фарби, пензлів.
Попередня робота. Спостереження у природі, збір листя, перегляд ілюстрацій.
Методика проведення заняття. Вихователь перед малюванням показує дітям ілюстрації, в яких художник виразно передає осінні дерева, листя на землі.
«Осінь називають золотою, яскравою, радісною», - говорить педагог і пропонує дітям намалювати яскраву осінь. Тих, хто ще не опанував прийомами малювання, вихователь просить показати, як тримати пензлик, як проводити нею. Діти малюють спочатку сухим пензлем.
