Методика проведення теоретичних занять
исциплін і дає ще раз пояснення про електроніку як галузь науки і техніки, а потім переходить до пояснення електроніки як науки. "Що ж досліджує електроніка як наука?" - запитує викладач. Студенти підказують, що ця наука досліджує електронні явища і процеси, пов'язані зі зміною концентрації і переміщенням заряджених частинок у різних середовищах і умовах [25, 5]. Оскільки цих середовищ і умов багато, викладач уточнює, що ці явища і процеси вивчаються тільки у вакуумі, газах, рідинах, твердих тілах і при різній температурі, під дією електричних і магнітних полів.Але ж важливо вивчити і дослідити не тільки явища і процеси, але й будову і принцип роботи приладів які пов'язані з цими явищами. Викладачем даються основні поняття які ж будуть вивчені прилади [8, 15].У процесі подальшої бесіди зі студентами уточнюємо, що електроніка вивчає не тільки електронні прилади (пасивні елементи електроніки, напівпровідникові діоди, транзистори, тиристори, електровакуумні та іонні прилади, гібридніінтегральні мікросхеми, напівпровідникові інтегральні мікросхеми, оптоелектронні прилади і прилади відображення інформації), а й пристрої електронної аналогової схемотехніки (зокрема підсилювачі, генератори синусоїдних коливань, випрямлячі і стабілізатори) та пристрої цифрової електронної схемотехніки (імпульсні пристрої, логічні елементи, цифрові пристрої, мікропроцесори) також електроніка вивчає технічні засоби зв'язку в сільському господарстві, зокрема, диспетчерський зв'язок [23,4].Потім викладач повідомляє, що основними завданнями електроніки є - розробка, виробництво і експлуатація електронних приладів і пристроїв різного призначення. Розповідаючи про розвиток електроніки, викладач повідомляє студентам про роль видатних вчених - російських: А.Н. Лодигіна, А.С. Попова, А.Г. Столєтова, М.А. Бонч - Бруєвича, А.Ф. Іоффе; американських Т.А. Едісона, У. Братейна, Дж. Бардіна і У. Шоклі; англійського Дж.А. Флемінга і ін. Потрібно коротко розповісти про результати їх наукових досліджень, показати портрети вчених [27, 8].Важливо, щоб студенти зрозуміли, що теоретичну основу електроніки складає " різнобічна сукупність наукових знань, направлених на покращення здобуття знань, умінь та навичок, які даються деякими попутніми галузями електротехнічних наук". Фундаментом електроніки є електротехніка (теоретичні основи електротехніки), яка вивчає електричні і магнітні явища, виробництво електричної енергії, передачу, розподіл її між споживачами та перетворення її на інші види енергії [6,3].Після цього студенти можуть відповісти на запитання про зв'язки електроніки з іншими науками. Потрібно також пояснити, що електроніка, як і всі електротехнічні науки базуються на даних фундаментальних наук - фізики, хімії, математики. Крім того, як підкреслювалося вище, електроніка опирається на електротехніку, а також суміжні науки матеріалознавство, автоматику, автоматизацію [6,4].Узагальнення і систематизацію матеріалу викладачу доцільно провести у вигляді схем, таблиць.Методичними особливостями вступного заняття з теми є: Прийоми самостійної роботи студентів:швидкісне читання;швидке конспектування;система стимулювання до теоретичних та лабораторно - практичних занять, самостійна робота студентів.3.2 Методика навчання теоретичних занять з розділу: Фізичні властивості електронікиЗагальноосвітнє значення розділу для студентів зводиться до того, що вони розглянуть сутність дисципліни " Основи електроніки та мікропроцесорної техніки ", її предмет дослідження і теоретичні основи, основні фізичні закони, які використовуються при вивченні даної дисципліни.Виховне значення полягає у формуванні наукового світосприняття.3.2.1 Методика навчання теми: "Основи електронної теорії"Навчальна мета заняття: навчити студентів сутності електронної теорії. Форма організації навчальної діяльності студентів: лекція.План.1. Атомна будова речовини. Електрон і його властивості. Енергетичні діаграми різних речовин. Поділ речовин на провідники, напівпровідники, діалектики.2. Робота виходу електронів. Види електронної емісії. Рух електронів в електричному і магнітному полях.Домінуючі методи навчання: лекція, розповідь, еврістична бесіда, демонстрація.Матеріально - технічне забезпечення: кодопосібники, транспаранти, графопроектор "ЛЕКТОР 2000", кадропроектор "Альфа", макети з зображенням електрона, енергетичні діаграми різних речовин тощо [23, 5].Початок навчання даної теми розпочинається з згадування студентами з курсу фізики про електрони в атомі, атомну будову речовини, електрони та їх властивості, роботу виходу електронів і види електронної емісії.Викладач задає студентам наступні запитання:1. Чому електрон найкращим чином відповідає вимогам, які ставляться до частинок, які виступають в якості носіїв струму в електронних приладах? 2. Як отримати потік вільних електронів, затрачаючи при цьому мінімальну кількість енергії? 3. Яким чином можна керувати рухом електронів? [8, 7].Викладач розпочинає навчання з пояснення того, що у відповідності з електронною теорією всі оточуючі нас речовини складаються із найдрібніших частинок - атомів. Атом, у свою чергу, складається з ще більше дрібніших частинок, основними із яких є протони, нейтрони і електрони. Протони мають позитивний електричний заряд, електрони - негативний, рівний по величині заряду протона, а нейтрони нейтральні, їх заряд рівний нулю.Протони і нейтрони утворюють ядро, у якому зосереджена практично вся маса атома. Навколо ядра під впливом його притягання рухаються по визначеним замкнутим траєкторіям (орбітам) негативно заряджені електрони. В нормальному стані атом має у собі однакову кількість протонів і електронів і через це він електрично нейтральний [14, 5].Кількість протонів, нейтронів і електронів у атомі залежить від типу хімічного елемента, складовою частиною якого він є. Наприклад, в атомі водню навколо ядра обертається тільки один електрон, в атомі міді - 29, в атомі золота - 79. Число електронів, які обертаються навколо ядра, завжди рівне порядковому номеру елементу в періодичній системі елементів Д.І. Менделєєва. Наприклад, атом 92-го елемента таблиці (урана) має 92 електрона, які обертаються навколо ядра по багаточисленим орбітам [8, 15].Електрони, обертаються в атомі, які розміщені на зовнішніх орбітах, зв'язані з ядром слабше, чим електрони, які знаходяться на внутрішніх, близьких до ядра орбітах. Тому під дією сусідніх атомів чи внаслідок інших причин зовнішні електрони можуть залишити свою орбіту, що потягне за собою зміну електричного стану атому. Електрони, розміщені на зовнішніх орбітах атомів, називаються валентними електронами. Вони визначають хімічну активність речовини, тобто приймають участь в створенні хімічного зв'язку між атомами. Електрони, які звільнилися від внутрішньоатомних зв'язків, отримали назву вільних електронів. Вони рухаються всередині речовини між атомами і з різною швидкістю. При наявності зовнішнього електричного поля хаотичний рух вільних електронів стає впорядкованим, направленим. У результаті чого виникає електричний струм. Чим більше вільних електронів має речовина, тим вища його провідність. Цим і пояснюється добра провідність металів, а також поділ твердих тіл по їх здатності проводити електричний струм на провідники, напівпровідники і діалектрики [6,16].Далі викладач повинен розповісти про енергетичні діаграми провідників, напівпровідників і діалектриків. На рисунку потрібно показати типові діаграми енергетичних зон для цих речовин. У провідників зона провідності і зона валентних електронів перекривають одна одну, тобто заборонена зона відсутня і валентні електрони легко переходять в зону провідності. У діалектриків ширина забороненої зони велика, і, відповідно, для переходу валентних електронів в зону провідності їм потрібно надати потрібну енергію (не менше 3 еВ). Для напівпровідників заборонена зона відносно невелика (приблизно 0,5 - 3 еВ), під дією зовнішніх факторів (тепло, світло, електричне поле) електрони за рахунок зміни запасу енергії можуть перейти із нормальної зони в зону провідності [8, 21].Величина роботи виходу твердих тіл залежить від їх структури і є фізичною характеристикою тіла. Чим менша у даного провідника робота виходу, тим меншою повинна бути затрата енергії для отримання вільних електронів за межами даного провідника.Вихід електронів можливий також із провідників і діалектриків. Однак при цьому робота затрачається не тільки на перемагання гальмуючих електричних сил, але й на збудження електронів, які переходять із валентної зони в зону провідності.Якщо електронам металів чи напівпровідників надається додаткова енергія, то вихід електронів із тіла буде можливим - проходить електронна емісія.Потік вільних електронів в електровакуумних і іонних (газорозрядних) приладах виникає із металічного чи напівпровідникового електроду - катода.Щоб електрони могли вийти за межі електрода, необхідно надати їм зовні деяку енергію, яка достатня для переборення протидіючих сил [6,25].В залежності від способу надання електронам додаткової енергії розрізняють такі види електронної емісії:термоелектронну, при якій додаткова енергія надається електронам в результаті нагріву катода;фотоелектронну, при якій на поверхню катода діє електромагнітне випромінювання;вторинну електронну, яка є результатом бомбардування катода потоком електронів чи іонів, які рухаються з великою швидкістю;електростатичну, при якій сильне електричне поле у поверхні катода створює сили, які сприяють виходу електронів за його межі [6,25].Далі викладач повинен розповісти про рух електронів в електричному і магнітному полях. Керування рухом електронів в більшості електронних приладів здійснюється з допомогою електричних чи магнітних полів. В чому полягає сутність цих явищ? Яким законам вони підпорядковуються? Розглянемо ці питання спочатку для електричного поля, а потім для магнітного.Електрон в електричному полі. Взаємодія електронів які рухаються з електричним полем - основний процес, який проходить в більшості електронних приладів. Найбільш простим випадком є рух електрона в однорідному електричному полі, тобто в полі, напруженість якого однакова в будь якій точці як по величині, так і по напряму.В електронних приладах електричні поля звичайно неоднорідні. Вони характеризуються непостійністю напруженості по величині і напрямку. Конфігурація таких полів досить різностороння і складна. Вибираючи величини і напрямки напруженості електричного поля, можна заставити електрони рухатися по раніше розрахованій траєкторії, подібно до того, як напрямок світлового променя змінюють шляхом вибору першочергового напрямку і відповідних оптичних середовищ. Таким чином, є подібність між законами руху електронів в електричному полі і законами світлової оптики [8, 27].Електрон в магнітному полі. Вплив магнітного поля на електрон який рухається можна розглядати як дію цього поля на провідник зі струмом. Під дією нормальної складової електрон рухається по окружності, а під дією дотичної - переміщується вздовж силових ліній поля [25,45]. У результаті одночасної дії обох складових траєкторія руху електрона приймає вид спіралі. Розглянута можливість зміни траєкторії руху з допомогою магнітного поля використовується для фокусування і керування електронним потоком в електронно - променевих трубках і інших приладах [25, 45]. Викладений на занятті матеріал дозволяє студентам зрозуміти сутність електронної теорії, а зокрема атомної будови речовини, поділу речовин на провідники, напівпровідники, діалектрики, роботу виходу електронів, види електронної емісії і також зрозуміти принцип руху електронів у електричному і магнітному полях [8,25]. На протязі пояснення потрібно використовувати рисунки, діаграми відповідно до того чи Іншого пояснення.Методичними особливостями заняття з теми є: Основні поняття з розділу;Завдання самостійної роботи студентів з інструкційними вказівками;Навчальна мета включає всі основні поняття з розділу;Актуалізація розділу - запитання проблемного характеру.3.2.2 Методика навчання теми: "Електрофізичні властивості напівпровідників"Навчальна мета заняття: навчити студентів сутності електрофізичних властивостей напівпровідників.Форма організації навчальної діяльності студентів: лекція.План.1. Фізичні властивості напівпровідників. Залежність провідності напівпровідників від температури та інших факторів.2. Власна провідність напівпровідників. Домішкова провідність напівпровідників. Домішкова провідність напівпровідників. Електронно - дирковий перехід. Властивості р-п - переходу при відсутності і наявності зовнішньої напруги.З, Вольт - амперна характеристика р-п - переходу.4. Еквівалентна схема р-п - переходу. Температурні і частотні властивості р-п-переходу. Види і способи створення р-п - переходу.Домінуючі методи навчання: лекція, пояснення, узагальнення, демонстрація.Матеріально - технічне забезпечення: кодопосібники, плакати, графопроектор "ЛЕКТОР 2000 ", кадропроектор "Альфа", схеми з поясненням електрофізичних властивостей напівпровідників, таблиці [23, 5].Студенти повинні добре засвоїти електрофізичні властивості напівпровідників і фізичні основи роботи напівпровідникових приладів. На основі набутих студентами знань по хімії викладач розповідає, що напівпровідники (кремній, германій та ін) відносяться до четвертої групи таблиці Менделєєва і у чистому вигляді мають високий питомий електричний опір, що наближає їх за електропровідністю до діалектриків. Значення питомого електричного опору чистих напівпровідникових матеріалів лежать у діапазоні від 0,65 Ом м (германій) до 108 Ом м (селен), що перевищує питомий опір міді приблизно в 35-106 і 55-1013 раз. Введення до чистого напівпровідника невеликої кількості домішок (наприклад, атом домішки на мільйон атомів напівпровідника) різко збільшує електропровідність такого матеріалу [5, 30].У залежності від концентрації домішок напівпровідникові матеріали можуть мати питомий опір в межах 10"5 - 102 Ом-м, що в 600 - 6000-106 раз більше питомого опору міді. Дозуючи концентрації домішок, можна отримати напівпровідникові матеріали з різними значеннями питомого електричного опору, який можна змінювати в широкому діапазоні. Такі напівпровідники за своїми електропровідними властивостями займають проміжне положення між металами та діалектриками [6, 272].Основне значення для роботи напівпровідникових приладів має електронно - дірковий перехід, який являє собою зону на межі двох напівпровідників, один з яких має електронну, а інший - діркову електропровідність. Такий перехід називають р - п - переходом. Утворюють р - п - перехід, наприклад, внесенням донорної домішки до певної частини напівпровідника р - типу [8,27].Розглянемо схематично місце стикання напівпровідникових шарів п і р типу. Вільні електрони напівпровідника п - типу заповнюють вільні рівні рівні у валентній зоні напівпровідника п - типу заповнюють вільні рівні у валентній зоні напівпровідника р - типу, тобто заповнюють у ній дірки. У такий спосіб на межі двох напівпровідників утворюється шар, вільний від рухомих електричних зарядів. Такий шар має великий електричний опір і називається запираючим шаром. Його товщина - декілька мікрометрів. Розширенню запираючого шару перешкоджає електричне поле нерухомих іонів домішків з напруженістю Езап у р - і п - зонах. Напрям цього поля такий, що воно перешкоджає пересуванню основних носіїв зарядів через запираючий шар. Якщо до напівпровідникового кристалу прикласти зовнішню напругу так, як це показано на рисунку ("+" до структури п - типу і "-" до структури р - типу), то вона створить у запираючому шарі електричне поле напруженістю Е30вн> яке співпадає з напрямком поля нерухомих іонів Езап. Це приводить до розширення запираючого шару, збільшення опору р - п - переходу. Струм через нього малий, оскільки він створюється не основними носіями зарядів, тобто електронами в р - шарі і дірками п - шарі. Цей струм називають зворотним, а р - п - перехід у такому стані закритим.Якщо змінити полярність зовнішньої напруги, то зовнішнє поле буде спрямоване назустріч запираючому, запираючий шар стає вужчим і при наявності напруги 0,3 + 0,5 В опір р - п - переходу різко зменшується і виникає відносно великий струм. Повна вольт - амперна характеристика (ВАХ) р - п - переходу показана на рисунку. Вона є суттєво нелінійною. На ділянці 3 існує лише зворотний струм за рахунок наявності невеликої кількості не основних носіїв зарядів, тобто електронів в р - зоні і дірок в п - зоні. Із збільшенням зворотної напруги Езовн стає такою великою, що не основні носії починають рухатися з великою швидкістю, достатньою для лавиноподібного розмноження носіїв зарядів - електронів і дірок. Цей вид пробою називають лавинним [8, 29].Властивості чистих та легованих напівпровідників, а також р - п - переходу використовують в двохелектродних напівпровідникових приладах - резисторах та діодах. У більш складних приладах - транзисторах і тиристорах - використовують електричні властивості, які утворюються взаємодією декількох р - п - переходів [6, 274].Методичними особливостями заключного заняття з розділу є:Тестування з розділу (Додаток 5);5. Узагальнення і систематизація з розділу у вигляді опорно - інформаційних схем, табличних алгоритмів. 3.3 Анкетування студентів з даної проблемиДумка студентів про проведення теоретичних занять з дисципліни: "Основи електроніки та мікропроцесорної техніки ".Потрібне в відповідях підкреслити, анкету не підписувати.1. Ви рахуєте, що викладач свій предмет?а) знає і ясно викладає;б) знає, але інколи викладає його неясно;в) знає не досить.2. Викладач звичайно читає?а) в доброму темпі;б) зовсім помалу;в) зовсім швидко.3. Викладач звичайно читає?а) дуже ясно;б) ясно; в) неясно.4. Викладач звичайно говорить?а) з необхідною гучністю;б) дуже голосно;в) дуже тихо.5. Конспектувати його лекції?а) легко;б) нормально;в) важко.6. Викладач дає можливість задавати йому в ході лекції запитання?а) завжди;б) не завжди;в) ніколи.7. Наочні посібники і демонстраційні досліди, які застосовуються викладачем?а) дуже добре допомагають зрозуміти матеріал лекції;б) допомагають;в) не допомагають.8. Викладач пише на дошці?а) завжди чітко;б) не завжди чітко;в) не чітко.9. Викладач відноситься до аудиторії?а) з повагою;б) байдуже;в) без поваги.10. Викладач креслить на дошці?а) завжди чітко;б) не завжди чітко;в) не чітко.11. Досягають мети відступи, замітки, жарти викладача?а) так;б) зрідка;в) ні.12. На питання викладач звичайно відповідає?а) досить ясно;б) інколи неясно;в) не ясно.13. Зв'язок (контакт) викладача з аудиторією звичайно?а) досить добрий;б) достатній;в) недостатній.14. Викладач допомагає студентам виділяє головне в матеріалі лекції?а) досить;б) іноді недостатньо;в) не допомагає.15. В загальному слухати лекції?а) дуже цікаво;б) цікаво;в) не цікаво.Цю анкету можна розмножити на ксероксі і викладачі повинні запропонувати її своїм студентам з метою самовдосконалення. Отримані відповіді нікуди не повідомляються.Було проведено анкетування в двох групах третього курсу: Е - 31, Е - 32 і опитано 34 студенти. В групі Е - 31 були присутні 18 чоловік, авЕ-32-16 чоловік. Відповідно були відсутні в Е - 31 - 4 чоловік, а в Е - 32 - 6 чоловік.Результати анкетування по двох групах:На перше запитання анкети: Ви рахуєте, що викладач знає свій предмет? відповіли студенти в процентному відношенні: а) знає і ясно викладає - 64,7% опитаних; б) знає, але інколи викладає його неясно - 29,4% опитаних; в) знає не досить - 5,8% опитаних.На друге запитання анкети: Викладач звичайно читає? Відповілистуденти наступним чином: а) в доброму темпі - 55,8% опитаних; б) зовсім помалу - 44,2% опитаних; в) зовсім швидко - 0%.На третє запитання: Викладач звичайно читає? Студенти дали відповідь наступним чином а) дуже ясно - 17,6% опитаних; б) ясно - 79,3% опитаних; в) неясно - 2,9% опитаних.На четверте запитання анкети: Викладач звичайно говорить? відповіли студенти а) з необхідною гучністю - 52,9% опитаних; б) дуже голосно -38,2% опитаних; в) дуже тихо - 8,8% опитаних.На п'яте запитання: Конспектувати його лекції? дали відповідь студентинаступним чином а) легко - 32,3% опитаних; б) нормально - 64,8% опитаних; в) важко - 2,9% опитаних.На шосте запитання: Викладач дає можливість задавати в ході лекції запитання? а) завжди - 67,6% опитаних; б) не завжди - 29,4% опитаних;в) ніколи - 2,9% опитаних.На сьоме запитання: Наочні посібники і демонстраційні досліди, які застосовуються викладачем? Студенти відповіли а) дуже добре допомагають зрозуміти матеріал лекції - 32,3% опитаних; б) допомагають - 64,7% опитаних; в) не допомагають - 2,9% опитаних.На восьме запитання анкети: Викладач пише на дошці? студенти відповіли а) завжди чітко - 61,7% опитаних; б) не завжди чітко - 38,2% опитаних;в) не чітко - 0%.На дев'яте запитання анкети: Викладач відноситься до аудиторії? студенти відповіли а) з повагою - 70,5% опитаних; б) байдуже - 29,4% опитаних; в) не чітко - 0%.На десяте запитання анкети: Викладач креслить на дошці? студенти відповіли а) завжди чітко - 67,6% опитаних; б) не завжди чітко - 29,4% опитаних; в) не чітко - 2,9% опитаних.На одинадцяте запитання: Досягають мети відступи, замітки, жарти викладача? Студенти відповіли а) так - 58,8% опитаних; б) зрідка - 38,4% опитаних; в) ні - 2,9% опитаних.На дванадцяте запитання: На запитання викладач звичайно відповідає? студенти відповіли а) досить ясно - 64,6% опитаних; б) інколи не досить ясно - 35,2% опитаних; в) неясно - 0%.На тринадцяте запитання: Зв'язок (контакт) викладача з аудиторією звичайно? Студенти відповіли наступним чином а) досить добрий 58,8% опитаних; б) достатній - 35,2% опитаних; в) не достатній - 5,8% опитаних.На чотирнадцяте запитання: Викладач допомагає студентам виділяти головне в матеріалі лекції? відповіло а) досить - 73,5% опитаних; б) іноді недостатньо - 26,4% опитаних; в) не допомагає - 0%.На п'ятнадцяте запитання: в загальному слухати лекції? студенти відповіли а) дуже цікаво - 32,3% опитаних; б) цікаво - 61,7% опитаних; в) не цікаво - 5,8% опитаних.Досвід роботи з анкетою такого типу на протязі багатьох років показав, що немає підстав боятися легковажного чи необ'єктивного ставлення студентів до опитування, думати, що в відповідях грають роль неділові мотиви. Всі викладачі, які проводили опитування, відмічали серйозний підхід студентів до анкет і цікавість з якою давали відповіді на запитання. Нерідко студенти записують на іншому боці бланків анкети змістовні замітки, які характеризують викладачів як з позитивної, так і з негативної сторони, а також свої побажання. Вони не завжди розумні і виконувані, але майже завжди заставляють задуматися. Немає сумніву в тому, що опитування такого роду оправдовують себе і неупереджений аналіз їх результатів приносить користь справі [30, 138]. Висновки та пропозиціїПроведено аналіз педагогічної та методичної літератури.Визначено стан організації навчально-пізнавальної діяльності студентів на теоретичних заняттях з дисципліни "Основи електроніки та мікропроцесорної техніки" в аграрному коледжі з допомогою анкетування.Розроблено орієнтовний тематичний план та робочу програму з дисципліни "Основи електроніки та мікропроцесорної техніки", зроблено відбір змісту матеріалу згідно діючої програми для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів спеціальності 5.091903 "Електрифікація і автоматизація сільського господарства".Розроблено методику навчання теоретичних занять з розділу "Фізичні основи електроніки" з трьох занять: "Вступ", "Основи електронної теорії" та "Електрофізичні властивості напівпровідників". Розроблено тестування з розділу для перевірки набутих студентами знань з дисципліни.Дана методика може стати основою для методики навчання інших спеціальних дисциплін.Викладачі вищих навчальних закладів добре обізнані у своїй дисципліні, володіють педагогічною майстерністю, застосовують технічні засоби навчання, користуються у своїй роботі принципами гуманізму та демократизму. Список використаної літератури1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: історія, теорія - К.: Либідь, 1998-558 с.
2. Алексюк А.М. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1985 - 296 с.
3. Бабанский Ю.К. Педагогика. - М.: Просвещение, 1988 - 478 с.
4. Балаев А.А. Активньїе методи обучения. - М.: Профиздат, 1986 - 96 с.
5. Биков М.М. Основи електроніки. Вінниця: ВДТУ, 2001. - 132 с.
6. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Львів.: Афіша, 2001-424 с.
7. Воротникова А.Й., Кремнева Т.И. Активные методы и прием самостоятельной работи - Тамбов: ч.2, 2000 - 24 с.
8. Гершунский Б.С. Основи электроники и микроэлектроники. - К.: Вища школа, 1987-422 с.
9. Гончаренко С. Український педагогічний словник - К.: Либідь, 1997 - 376 с. .
10. Гуменюк А.А. Методика обучения по предмету " Растениеводство" - К.: Вища школа, 1985-264 с.
11. П. Ерецкий М.И. Совершенствование обучения в техникуме. - М.: Вьісшая школа., 1987. - 264 с.
12. Журавель В.Ф., Ільїн В.В., Кузнецов В.О., Сухарніков Ю.В. Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенції випусників вищих навчальних закладів/ За заг. ред. Ю.В. Сухарнікова. - К.: Аграрна освіта, 2000. - 38 с.
13. Журавська Н.С. Організація самостійної роботи студентів / Науковий вісник. НАУ-№4. ст.73~78.
14. 3агальна електротехніка з основами автоматики. Навчальні завдання і методичні вказівки по вивченню питань винесених на самостійне опрацювання. Розділ " Основи електроніки " / Мельник В.В. - Мирогоща, 2000. - 17 с.
15. Кропова Л.А. Прозктирование и анализ современного урока: - Новокузнецк: Издательство ИПК, 2001. - 49 с.
16. Лекция и лекторское мастерство. Методическая разработка для преподавателей. - К.: Печатний участок УПК УСХА, 1984. - 60 с.
17. Локазюк В.М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах. - К.: ВЦ "Академія", 2002. - 368 с.
18. Лузан П.Г. Активізація навчання у сільськогосподарському вузі. - К.: ІАЕУААН, 1996. - 150 с.
19. Махмутов М.И. Современньїй урок. Вопросы теории. 2-е издание - М.: Педагогика, 1981 - 192 с.
20. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка - К.: ВЦ "Академія", 2001. - 607 с.
21. Мухаметзянова Ф. С, Корнилова Н.Ю., Тамаров П.Г. Технология модульного обучения. Модульно - рейтинговая система контроля / Под общей ред. Т.Ф. Есенковой. - Ульяновск.: ИПК ПРО, 2001. - 84 с.
22. Общая методика обучения общетехническим и специальннм дисциплінам в инженерном вузе. / В.Г. Иванов, И.Я. - Казань, 2001. - 300 с.
23. Основи електроніки і мікропроцесорної техніки. Програма для вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 "Електрифікація і автоматизація сільського господарства". - Немішаєво.: НМЦ, 2002 - 12 с.
24. Педагогика. Учебное пособие для факультетов повышения квалификации преподавателей средних специальных учебных заведений / Под общ. ред. А.П. Кондратюка. - К.: Вища школа, 1976. - 374 с.
25. ПІШЄНІН В.О. Електроніка і мікропроцесорна техніка, - Вінниця: ВДТУ, 2001 - 67 с.
26. Семушина Я.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и методи обучения в средних специальных учебных заведеннях. - М.: Висшая школа, 1990 - 178 с.
27. Стахів П.Г. Основи електроніки. - Л.: Видавництво Нац. Університету "Львівська політехніка", 2002. - 119 с.
28. Технічні засоби навчання. Курс лекцій / Є.О. Перепелиця. К.: НПУ ім. Драгоманова, 2001. - 148 с.
29. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: ВЦ " Академія, 2002. - 528 с. ЗО. Цехнович Л.И. Лекционное изложение технических наук. - К.: Вища школа, 1988-145 с.
