i>по-перше, рух повинен бути в основних рисах освоєно дитиною в повільному темпі. Так, малюк, що невпевнено ловить м'яч і допускаючий ряд помилок (притискує м'яч до грудей, широко розставляє руки), не зможе швидко його зловити і тут же перекинути назад. Виправити недоліки в техніці руху при швидкому його виконанні неможливо;

по-друге, тривалість вправ на швидкість повинна бути невеликою, щоб до кінця виконання цієї вправи швидкість не знижувалася і не наступало стомлення. Довжина дистанції для бігу в швидкому темпі повинна бути не більше 10-30 м число повторень стрибків 10-12 разів, тривалість безперервного інтенсивного бігу в іграх у дітей 2-3 років-10 сек, -6-7 лет-до 15-20 сек. Крім того, повинні бути інтервали відпочинку;

по-третє, вправи для розвитку швидкості не повинні носити одноманітний характер. Повторювати їх треба в різних умовах, з різною інтенсивністю, з ускладненнями або навпаки, зниженням вимог, полегшенням завдань;

по-четверте, важливою умовою для успішного виконання швидких рухів є оптимальний стан центральної нервової системи, який досягається лише тоді, коли діти не стомлені попередньою діяльністю [20,62].

Для розвитку швидкості доцільно використовувати різні вправи в розмахуванні, кружлянні, помаху, ударах, киданні і штовханні легких предметів, поворотах, виконуваних з максимально можливою частотою.

Ігри і вправи для дітей 3-4 років

1. В. п.: стати прямо, ноги на ширині ступні, руки за спиною, в одній руці брязкальце (або в кожній руці по кубику). Витягнути руки вперед і швидко заховати за спину.

2. В. п.: стати прямо, ноги на ширині ступні, руки за спиною, предмет в одній руці. Витягнути обидві руки вперед, швидко перекласти його в іншу руку і заховати за спину.

3. В. п.: стати прямо, ноги злегка розставити, руки на поясі. По сигналу вихователя топати ногою, дотримуючи запропонований темп (медленно- помірно - швидко). Те ж іншою ногою. Потім можна топати ногами по черзі, міняючи темп.

Прокоти м'яч. Діти, сидячи на підлозі або стоячи парами (відстань між ними 1,5-2 м) відштовхують м'яч, роблячи швидкий енергійний рух кистю. Відстань поступово збільшують до 3- 4 м. В пари прагнути підбирати дітей, з яких один краще володіє рухом. З дитиною, яка не вміє катати м'яч, грає вихователь [9,56].

Дзвінок. Діти стоять півколом, вихователь перед ними, за спиною у нього дзвінок (бубен, барабан, брязкальце). Він показує його дітям і швидко ховає. Питає, що вони бачили, потім перебігає на іншу сторону, кажучи: «я біжу, біжу, біжу і в дзвінок я дзвоню». Кладе дзвінок ззаду, широко розводить руки в сторони і говорить: «всі сюди швидше біжать і дзвінок мій знайдуть». Діти біжать. Хто перший знайшов, дзвонить і віддає вихователю».

Вправи і ігри для дітей 5-6 років

1. В. п.: стати прямо, п'яти разом, шкарпетки нарізно, руки внизу. Швидко робити хлопки перед собою і за спиною. Після 8-10 хлопів зробити перерву, руки опустити, і після цього повторити вправу 1-2 рази [22,65].

2. В. п.: сидячи, ноги витягнуті, руки спираються об підлогу ззаду. Поперемінно, під рахунок або виляски вихователя ударяти ступнями по підлозі. На сигнал «Ноги вгору!» швидко підняти обидві ноги вгору і так потримати. Темп давати з поступовим прискоренням.

Швидше в обруч. На підлозі розкладені великі обручі, біля кожного двоє дітей. По сигналу «Біжи!» діти бігають навкруги обруча, по сигналу «В обруч!» - встрибнути в обруч і сідають [28,22].

3.2.3 Методика розвитку спритності у дітей дошкільного віку

Спритність необхідна при виконанні всіх основних рухів, в рухомих іграх, спортивних вправах. Вона сполучає в собі багато рухових якостей. В спритності виявляється здатність точно оцінити і виконати рух з урахуванням його просторових, тимчасових і силових характеристик.

Показником спритності у дітей 4-7 років може служити час виконання таких завдань, як біг з поворотами з оббіганням [24,180].

Існує два шляхи розвитку спритності.

По-перше, спритність зростає при оволодінні новими різноманітними рухами. Протягом дошкільного віку діти постійно придбавають рухові уміння.

По-друге, спритність зростає, якщо дається ускладнення, нове поєднання знайомих рухів, змінюються звичні умови виконання руху.

Фахівці в області фізичної культури рекомендують різноманітні методичні прийоми, що підвищують прояви рухової координації, спритності. З них для дітей дошкільного віку можна відібрати наступні:

1. Вживання незвичайних початкових положень (біг з положення стоячи на колінах, сидячи; стрибок з положення стоячи спиною до напряму руху), швидка зміна різних положень (сісти, лягти, встати).

2. Зміна швидкості або темпу рухів, введення різних ритмічних поєднань, різної послідовності елементів.

3. Зміна способів виконання вправ: метання зверху, знизу, збоку; стрибки на одній або двох ногах, з поворотом.

4. Використовування у вправах предметів різної форми, маси, об'єму, фактури сприяє розвитку уміння розподіляти рухи в просторі і в часі, поєднувати їх з рухами тіла, що вимагають різносторонньої координації і тонких м'язових відчуттів [27,120].

5. Виконання злагоджених дій декількома учасниками (удвох, тримаючись за руки, сідати і вставати, виконувати повороти, нахили, стрибки, по 3-4 дітей, тримаючись за один великий обруч або довгу жердину).

6. Складніші поєднання основних рухів. Можна використовувати біг змійкою, оббігаючи кубики, дерева, перестрибуючи на ходу нешироку канавку, дістаючи в стрибку до м'яча або вітки.

7. Ускладнення умов гри. Наприклад, В грі «У ведмедя в бору» дитина в ролі ведмедя, перш ніж ловити, повинен підлізти під дугу.

Перераховані вище способи розвитку спритності більшою чи меншою мірою доступні дошкільникам. Спритність поєднується зі здатністю зберігати стійке положення тіла в різноманітних рухах і позах. З цією метою використовуються вправи, в яких доводиться прикладати зусилля, щоб зберегти рівновагу [20,65].

Вправи в спритності вимагають великої чіткості м'язових відчуттів, напруженої уваги. Їх хороше виконання порівняно швидко викликає стомлення, зниження точності координації. Тому їх проводять нетривалий час і на початку рухової діяльності.

3.2.4 Методика розвитку сили дітей дошкільного віку

Рівень м'язової сили в значній мірі визначається віком людини. Здібність, що поступово збільшується, до м'язової напруги, залежить від ступеня розвитку кістково-м'язової системи, функціонального стану нервових центрів, регулюючих частоту, ступінь і об'єм м'язових скорочень. М'язи складають одну третину ваги тіла дитини, і тому їх діяльність викликає відповідні зміни але всьому організмі. Немовля намагається ще неусвідомлено, як би інстинктивно вправляти свої м'язи доступними йому рухами. Це рухи руками і ногами, прагнення повертатися з живота на спину і назад, підтягатися і підійматися, тримаючись за опору.

Розвиток здібності до прояву м'язових зусиль є важливою умовою розвитку рухових умінь, оскільки багато хто з них вимагає вже відносно розвиненої м'язової сили - біг, стрибки з місця і з розгону, метання, лазіння. Не маючи достатньо розвиненої сили, не можна швидко або довго бігати, плавати, високо стрибати, далеко метати. Чим краще розвинені м'язи і вище властивість до управління м'язовими зусиллями, тим легше виконувати рухи, опановувати новими, добиватися ефекту в руховій діяльності.

У дітей дошкільного віку особливо великі можливості до прояву, силових здібностей, якщо розглядати показники відносної сили. Вона складає в середньому 1,5-1,8 тобто дитина в змозі піднімати вагу, значно перевищуючу його власну. Відносну силу слід враховувати в рухах, пов'язаних з переміщеннями тіла: біг, стрибки, повзання, лазіння. Визначення силових можливостей дітей необхідне для правильного дозування фізичних навантажень в різних видах діяльності.

Рівномірний розвиток всієї мускулатури надзвичайно важливий для формування хорошої постави. Необхідно укріплювати м'язи утримуючі хребет в правильному положенні: м'яза шиї, спини, живота.

Враховуючи можливості дітей дошкільного віку, можна виділити дві основні задачі:

1. Гармонійне зміцнення всіх м'язових груп рухового апарату дітей.

2. Розвиток здатності раціональний проявляти м'язові зусилля, враховуючи різноманітні умови діяльності.

Підбираючи вправи і ігри, слід враховувати ці задачі. В першу чергу, роботу по розвитку силових якостей потрібно будувати при дотриманні загальних дидактичних принципів: поступовості, доступності, відповідно до вікових і індивідуальних особливостей дітей. Вправи для розвитку силових здібностей підрозділяються на дві великі групи. До першої відносяться вправи із зовнішнім опором, вагою киданих або штовханих предметів, що викликається. Другу групу складають вправи, обтяжені вагою власного тіла, наприклад повзання, лазіння, стрибки.

Вправи і ігри для дітей 3-4 років

1. В. п.: стоячи, ноги на ширині плечей, м'яч у грудей, руки зігнуті. Штовхнути м'яч від грудей двома руками.

2. В. п.: стоячи, ноги на ширині плечей, м'яч в руках внизу. Кинути м'яч через голову назад [34, 56].

3.В.п.: лежачи на животі, триматися обома руками за жердину, руки витягнути вперед. Підвести руки і голову і опустити.

Візьми прапорець. На одній стороні 5-6 дітей, напроти кожного з них на відстані 2-2.5 м лежать прапорці. Діти стрибають на двох ногах вперед під слова вихователя «Приб-скок, приб-скок, ось він твій прапорець». Беруть прапорці, махають ними над головою і кладуть.

Тримайся міцно. Натягнути мотузок на такій висоті, щоб діти могли до неї дотягнутися, підвівши на шкарпетках. Узявшись за мотузок, дитина йде на шкарпетках, перехоплюючи руками.

Вправи і ігри для дітей 5-6 років

1. В. п.: стоячи на колінах, руки на підлозі. Зігнути руки, випрямити.

2. В. п.: лежачи на животі, руки зігнуті, долоні на підлозі у грудей. Підвести плечі і голову, випрямляючи руки, знову лягти.

3. В. п. сидячи ноги зігнуті, стоять на м'ячі. Підкочувати і відкатувати м'яч від себе, перебираючи стопами.

Не промахнися. Діти шикуються в два-три круги, у кожного в руках по мішечку. В центрі круга на відстані 2,5 м від дітей - обруч. По сигналу вихователя діти кидають мішечок в обруч, прагнучи потрапити в нього. Вихователь відзначає тих, хто потрапив, потім діти біжать за мішечком [22].

М'яч об стінку. Гравці шикуються перед стінкою на відстані 3 м, в руках у кожного по одному малому м'ячу. По сигналу вихователя діти кидають м'яч об стінку і ловлять його двома руками після відскоку від землі.

3.2.5 Методика розвитку витривалості у дітей дошкільного віку

Для розвитку витривалості велике значення вже і в дошкільному віці мають вольові якості, прагнення проявити максимум здібностей, бути настирним пересилити відчуття утомленості. Основний метод розвитку витривалості - метод безперервних вправ значної інтенсивності або більш активних вправ з невеликими перервами. Дослідження показали, що тривалість безперервних рухів повинна бути близько 2 хв. (час, необхідний для відновлення функцій серцево-судинної і дихальної систем). Починати розвиток витривалості слідує з інтенсивності 50-60%. Виходити треба з наступного: наприклад, діти 5 років пробігають 30 м за 8 сік (швидкість 3,75 м/сек). Тривалість і дистанцію бігу на витривалість для них розраховуємо так, щоб кожні 30м вони пробігали за 12 сек. Значить, початкової буде дистанція 300 м, яку діти бігтимуть із швидкістю 2,5 м/сек протягом 2 хв. До кінця року діти зможуть пробігати 500 м.

З підвищенням витривалості організм адаптується до запропонованих навантажень. Їх треба підвищувати для подальшого збільшення рівня витривалості. Поступово збільшуючи дистанцію в допустимих межах, не можна вимагати, щоб діти швидше бігли. Швидкість бігу природно зростає у дітей у міру зростання витривалості. Взимку добре використовувати ходьбу на лижах. В цьому випадку розвиток витривалості поєднується з гартуючим впливом свіжого повітря, збільшується оздоровчий вплив рухів [28,25].

Розвиток витривалості відбувається і в рухомих іграх з багатократними повтореннями дій, виконуваних тривалий час, а також в деяких спортивних вправах. Особливістю їх є та, що безперервно змінюється, як по інтенсивності, так і формою рухів діяльність, що включає мінімально необхідні перерви для зміни водить, введення додаткових перешкод.

Вправи та ігри для дітей 3-4 років

1 Ходьба по гімнастичній лавці боком приставним кроком, переступаючи через кубики, поставлені на відстані трьох кроків дитини.

2. Стрибки на двох ногах через шнури (5-6 шт.) правим і лівим боком. Відстань між шнурами 35-40 см (8-10 разів).

Чия ланка швидше збереться. В різних кінцях майданчика ставляться прапорці 3-4 кольорів. Діти. діляться на 3-4 ланки і одержують стрічки таких же кольорів, будуються за прапорцями відповідних кольорів. По сигналу бігають по майданчику, піднявши стрічки вперед. На сигнал «На місця!» будуються за прапорцями відповідного кольору, потім йдуть за ланкою, яка швидше і краще за всі вишикувалося. Вихователь в цей час міняє, місця прапорців і знову дає сигнал до бігу [33,97].

Вправи і ігри для дітей 5-6 років

1. Повзання рачки між предметами (кеглі, набивні м'ячі, кубики) поставлені на відстані 1,5м один від одного.

2. Ходьба по гімнастичній лавці боком приставним кроком. На середині сісти, встати і пройти далі (2-3 рази).

Гойдалки. Розгойдування на гойдалках вправляє вестибулярний апарат, укріплює м'язову систему. Необхідна умова - самостійне розгойдування. Дозування: 20-30 разів безперервно. Пішохідні прогулянки. В такому поході, розрахованому на 1,5-2 ч (в одну сторону 40-45 хв), міцніють сили дітей, розвивається витривалість, здатність долати труднощі, вправляються воля і наполегливість. Вихователь наперед намічає маршрут, на якому рівна дорога чергує з різноманітними природними перешкодами: схили, колоди, пеньки, канавки, місток, дорогі з різним покриттям. При одноманітній дорозі слід включити в ходьбу цікаві для дітей завдання, ігри і вправи [22].

Хто швидше на лижах до фінішу. На прямій лижні (60 м) - 3 - 4 перешкоди: ворота з лижних палиць, вузька доріжка, круг (розмічають кольоровими крижинами або шишками), декілька палиць на відстані 2 м одна від одної. Діти на лижах проходять під воротами, потім йдуть прямо по доріжці, виконують поворот в крузі, обходять палиці поворотами управо і вліво. Перемагає той, хто швидше прийде до фінішу, подолавши всі перешкоди.

3.3 Основи методики визначення рівня розвитку рухових якостей у дітей

Швидкість визначається за часом пробіжки невеликої відстані - 10 м. Вибирається пряма рівна доріжка з щільним земляним або асфальтовим покриттям завдовжки не менше 20 м. До лінії старту, позначеною смугою, повинне бути 4-5 м розгону і приблизно стільки ж за лінією фінішу. Секундоміром фіксується час бігу від старту до фінішу, не вважаючи час початкового прискорення бігу до стартової лінії і час зниження швидкості після фінішу [22,25].

Спритність виявляється за часом човникового бігу, виконуваного на тій же доріжці. Він включає біг по прямій Юме двома поворотами (загальна дистанція 30 м ). На одній стороні кладеться два кубики, на іншій стороні ставиться стілець або лавка. Враховуючи особливості дошкільника, пропонується ігрове завдання : узявши один кубик, дитина біжить на іншу сторону кладе кубик, біжить за другим, його також переносить і зупиняється. Показником спритності буде час, що затрачує на виконання завдання. Можна використовувати і інше завдання - оббігти 8 прапорців на підставці, розставлені з проміжком 1м один від одного. До першого прапорця і після останнього відстань 1,5м. Загальна дистанція 10м.

Про витривалість можна судити за часом виконання ходьби і бігу на дистанції 300м. Вибирається пряма доріжка завдовжки 50 м, позначається лінія старту (фінішу), лінія повороту. Дитина проходить відрізки 50м, чергуючи ходьбу і біг - від старту до лінії повороту йде, потім біжить назад і так повторює ще 2 рази.

Сила вимірюється кистьовим і становим динамометром загальноприйнятим методом.

Кожну з контрольних вправ дитина виконує не менше двох разів (з проміжком відпочинку). Вибирається кращий результат з двох спроб.

ВИСНОВКИ

Розвиток рухових якостей у дитини виникає під впливом двох чинників: природно-вікових змін організму і режиму рухової активності. Процес розвитку рухових якостей у дошкільнят здійснюється з морфологічними і функціональними можливостями організму.

Завдяки загальному фізичному розвитку дошкільників удосконалюється структура і функції всіх систем організму. Характерне для раннього віку швидке збільшення росту дитини дещо уповільнюється на п'ятому році і знову прискорюється наприкінці дошкільного дитинства. Середнє щорічне збільшення росту дошкільника становить близько 6 см, причому дівчатка дещо випереджають хлопчиків. У п'ять років ріст дитини в середньому 100 см, а в сім - 115 см. Щорічно вага дитини збільшується лише на 1,5-2 кг. Змінюються пропорції тіла. Подовжується тулуб і особливо ноги. Тому досить важливо в дошкільному віці значну увагу приділяти розвитку фізичних якостей дитини.

Визначення оптимальних дистанцій для бігу з максимальною швидкістю для дітей 3-6 і 5-6 років для розвитку швидкості.

Розвиток спритності повинен йти по шляху підвищення координаційної складності вправ.

Вправи на розтягання у дошкільників застосовуються в основному в активному руховому режимі для розвитку гнучкості.

Поширеним засобом розвитку витривалості у дошкільників є загально розвиваючі вправи. Проте, під час використовування цих вправ, необхідно дотримуватися оптимальних інтервалів для відпочинку між їх виконанням.

Розвиваючи м'язову силу у дітей дошкільного віку, необхідна особлива увага уділяти підвищенню їх рухової активності під час прогулянок і занять з фізичної культури. Вживання методики розвитку рухових якостей для дітей 3-4 и5-6 років. Підбір різносторонніх вправ і ігор для дітей окремо по кожній руховій якості.

Для розвитку рухових якостей дітей дошкільного віку рекомендується використання ігрового методу. В таблиці 1 представимо різновиди ігор, та їх можливості використання для певного вікового періоду дітей дошкільного віку.

Таблиця 1

Рухові якості	Діти 3 - 4 років	Діти 5 - 6 років
Гнучкість	Не доторкнись до іграшки	Пролізь за іграшкою Хто зніме більш стрічок
Швидкість руху	Прокоти м`яч Дзвіночок	Швидше в обруч Хто підніметься вверх
Спритність	1. Не зачепи дзвоник	Канатоходець Перейди через болото
Сила	Візьми прапорець	Не зхиб Кидання м`яча об стану
Витривалість	Чий ланцюжок швидше збереться Коники-спортсмени	Гойдалки Хто швидше дійде на лижах до фінішу

ЛИТЕРАТУРА

Асташина М. Фольклор в физическом воспитании дошкольников // Дошкольное воспитание. -1997.-№3.-С.61-68.

Бернштейн Н.А. Физиология движений.- В кн. Физиология труда. М., 1934.

Боген М.М. Задачи обучения двигательным действиям. - Теория и практика физической культуры, 1981, № 3.

Боген М.М. Спортивная техника как предмет обучения.- Теория и практика физической культуры, 1981.

Будинская П.П. Общеравивающие упражнения в детском саду. - М.: Просвещение, 1981. - 96с.

Вавилова Е.Н. Развивайте у дошкольников ловкость, силу, выносливость: Пособие для воспитателей детского сада. - М.: Просвещение, 1981. - 96 с.

Вавилова Е.Н. Укрепляйте здоровье детей. - М.: Просвещение, 1986. - 125 с.

Вильчковский Э.С. Развитие двигательной функции детей. - К.: Здоровье, 1983. - 170с.

Вильчковский Э.С. Физическое воспитание дошкольников в семье. - К.: Рад. школа, 1987. - 126 с.

Вильчковский Э.С. Занятия физической культурой в детском саду. - К.: Рад. школа, 1985. - 224 с.

Вильчковский Э.С. Методика физического воспитания в детском саду. - К.: Рад. школа, 1979. - 224 с.

Вікова психологія. // За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270 с.

Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Функциональная структура действия. - М.: Изд-во МГУ, 1982.

Гранит Р. Основы регуляции движений.- М.: Мир, 1973.

Грантынь К.X. Основы обучения физическим упражнениям. - В кн.: Теория физ. воспитания. М., 1953.

Губерт К.Д., Рысс М.Г. Гимнастика и массаж в раннем возрасте: Пособие для воспитателя. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.

Дмитренко Т.И. Спортивные упражнения и игры для детей дошкольного возраста. - К.: Рад. школа, 1976.-960 с.

Дмитренко Т.П. Теория и методика физического воспитания детей раннего и дошкольного возраста. К.: Вища школа, 1979. - 239 с.

Ермакова Й. Занятие по физической культуре для подготовительной группы детского сада. - Минск: Народ, освета, 1977. - 960 с.

Карманова Л.В. Занятие по физической культуре в старшей группе детского сада. - Минск.: Нар. совета, 1980. - 127 с.

Кондратьева И. Как проводить физкультурные занятия // Дошкольное воспитание. - 1996. - №6. - С. 22-24.

Лайзане С.Я. Физическая культура для малышей. - М.: Просвещение, 1987. - 156 с.

Луури Ю.Ф. Физическое воспитание детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1991.

Мазниченко В.Д. Обучение движениям (двигательным действиям). - В кн.: Теория и методика физ. воспитания, т. 1. М., 1976.

Мазниченко В.Д. Двигательные навыки в спорте (Метод разработки для студентов спорт, фак.). - Малаховка, МОГИФК, 1981.

"Малятко": программа воспитание детей дошкольного возраста. - К. 1999. - 80 с.

Мугинова Е.Л. Гимнастика с детьми до семи лет. - Ленинград: Медицина, 1978. -167 с.

Никифоров В. Технология обучения. - Наука и техника, 1981, № 11.

Основы регуляции движений./ Под ред Р.Гранита. - М.: Мир, 1976.

Онищук В.О. Функция и структура методов воспитания. - К.: Радянська школа, 1979.- 159 с.

Осокина Г.И. Физическая культура в детском саду. - М.: Просвещение. 1983.-95 с.

Осокина Г.И. Физическая культура в детском саду. - М.: Просвещение. 1986. - 95 с.

Пензулаева Л.И. Физические занятия с детьми 5-6 лет. - М.: Просвещение, 1986. - 140 с.

Пензулаева Л.И. Физические занятия с детьми 3-4 лет. - М.: Просвещение, 1983. - 95 с.

Роговик Л. Индивидуальный подход к обучению движениям через развитие психомоторики // Дошкольного воспитание. - 2000. -№1. - С. 26.

Рунова М. Обеспечение двигательной активности детей на прогулке // Дошкольного воспитание. - 1990. - №8. - С.35.

Страницы: 1, 2, 3