На яскравих, цікавих екскурсіях починається евристична бесіда з виявлення змін у неживій природі.
Яким стало сонце порівняно з квітневими днями? (Піднімається вище, припікає). А дні? Ночі? (Вдень часто гаряче, ночі стали теплішими). Чому перші ознаки весни ми спостерігали ще в березні, а природа ожила по-справжньому аж тепер у кінці квітня? (Видно, березневого тепла для рослин ще мало. А піднялося вище сонце, прогріло повітря, землю - і все навкруги зазеленіло і зацвіло). Як же сонце впливало на ґрунт? Давайте поміркуємо! (Спочатку у ґрунті було багато вологи від талого снігу, від весняних дощів. Потім теплими сонячними днями вода випаровувалася, земля дихала, підсихала). Які кольори у природі переважають? (Зелені, жовті). Вбрання дерев, свіжий килим дерев… Яка ця зелень? Чи бачимо відтінки її? (Зелень яскрава, соковита; листя на деревах, що розпустилося раніше, - тепліше, а молоденькі клейкі листочки - світліші). Звідки взявся жовтоцвіт на зеленому тлі? (То кульбабки дружно зацвіли, сонечка-голівки свої до сонця вистромили).
Короткі колективні спостереження і бесіда перериваються. Даємо можливість учням побути з природою наодинці, послухати, роздивитися , помовчати. Клас ділиться на кілька груп, кожна з яких одержує конкретне завдання. Одна спостерігає за птахами, інша - за деревами, кущами, комахами, третя - за першими весняними квітами, травою. Після з'ясування, як треба поводитися у весняному лісі, школярі тихо розходяться. А через деякий час збираються всі разом. Діти з захопленням розповідають про те , що помітили, відчули.
Таке конкретне визначення об'єктів для спостереження допомагає зосередити, загострити їхню увагу. Розповіді кожної групи учнів (залежно від поставлених завдань) доповнюються вчителем. Відомо, що інформація про навколишні предмети, сприйнята з вуст вчителя безпосередньо у природі, запам'ятовується дітьми повніше і надійніше, ніж почута в класі. Тут же, на екскурсії, звучать завчені раніше загадки, вірші про об'єкти спостереження, проводяться дидактичні ігри “ Хто де живе”, “Хто що робить''.
Запитаннями, доповненнями супровідними розповідями можна непросто констатувати факти дійсності, а й надати поживу для усвідомлення нової лексики, наводимо зразки конструювання нових висловлювань, образності. Для цього вживаємо найточніші слова. ( Чим же займаються мешканці лісу ?. Що за голос стоїть у верховіттях дерев ?. Що за строкатий декламатор порається на стовбурі ще голого дуба ?.Що то пухкає у повітрі, припадаючи раз у раз до квіточок ?. Які це квіти вітають весну зелені ?. Які з них найкращі ?.Чому ?.Які можна назвати скромними ?.Чому так думаєте ?.Які слова-ознаки будуть спільними для всіх квітів цієї пори (весняні, барвисті, ніжні …)? і так далі.
Таким чином, спільними зусиллями заповнюється сторінка книги весняної природи.
Духмяними пахощами сосен, свіжої землі, пахощі листочків вільхи, тендітних квітів напоєне повітря. Безупинно ллється пташиний спів кожен мешканець лісу (гаю) заклопотаний своїми справами. У верховіттях дерев здійснюють неймовірний галас граки. Онде, з берізки злетіла сорока. А он, прудка білочка сполохано видряпується на дерево, вмощується на гіллі із цікавістю розглядає гостей.
Діти з інтересом дізнаються, як реагує білочка на кольори. Особливо вражає її строкате вбрання. Червоного кольору вона взагалі не зносить. Ураз заметушиться, за цокає і гайне кудись верховіттями. Якщо ж одяг гостей пасує до навколишньої барви, можна сподіватися на ближче знайомство. Завершується екскурсія у природу висновком: весна зелені підхопила у весни води естафету тепла і сонця і старанно несе у передліття. Спостереження на передліття і на літо дітям дається індивідуально, вести спостереження за природою, занотувати усі явища природи, що в ту пору відбуваються.
Для індивідуальних спостережень за природою учням 3-Б класу дається завдання виготовити саморобні книжечки - альбоми “Пори року'', це завдання стосується передліття і літа. В цих книжечках - альбомах діти повинні записати, замалювати свої враження від побаченого в цю пору року. Індивідуальні спостереження дітям даються, для того, щоб виявити їхню здатність самостійно спостерігати за природою, щоб дати можливість дітям для самовиховання природою.
Діти навчилися помічати навколо себе нескінчену кількість дивних речей, що їх оточують, помічають взаємну спорідненість між усіма живими істотами та неживою природою.
Дітям пропонують нескладні практичні завдання - посадити дерево, доглянути за ним (полити, розпушити грунт, замазати ранки); доглядати за кімнатними рослинами, також поливати, пересаджувати. Цікаво проходили виставки “Умілі руки, природа і фантазія'' - з природного матеріалу діти фантазують і створюють чудові композиції, а також Свято квітів та Свято врожаю, на яких кожен клас не тільки представляє свою композицію, а й захищає її.
Свою практичну роботу школярі аналізують і записують у спеціально відведених зошитах “Я і моя Природа”, записують дані своїх досліджень і спостережень: за деревцем, за кущиком аґрусу чи смородини, за квіточкою в городі чи в горщечку, як росте ця рослина, коли випускає бруньки, перші листочки, квіточки, які вони ? Які плоди, яке насіння ? Як зимує ця рослина ?
Читаючи книгу природи, молодші школярі вчилися порівнювати травичку з піском, камінь з зеленими листочками, відрізняли живу і неживу природу; з'ясовували, чи може живе існувати без неживого; виявляли зміни, що сталися в природі. Вони намагались з'ясувати, чи боляче дереву, коли зрізають гілку, чи боляче квіточці, коли обпадають з неї пелюстки. В процесі пошуку відповідей на ці запитання у них формувались знання про взаємозв'язки в природі, які важливі для правильного світорозуміння, так і для виховання відповідального ставлення до збереження нашої природи.
Діти від своєї природи допитливі дослідники, відкривачі свого нового світу. На уроках мислення серед природи перед нею відкривається чудовий світ у живих різнокольорових барвах, яскравих дзвінких звуках, у казці і грі, у власних емоціях, що надихає їхнє серце в прагненні до добрих вчинків ефективні результати та є доцільною у навчальній і виховній роботі в сучасній школі.
Як світились дитячі оченята, коли вони бачили пташку чи в рясному інеї берізки біля школи. І якими стривоженими були їхні погляди, коли бачили сміття на березі річки. Вони тут же взялися його прибирати.
І хоч діти ще не вміють робити, але вони дали клятву весною садити дерева, квіти, чистити річки, не смітити, оберігати пташок, їх гнізда, допомагати матінці-природі.
Дуже доречними є такі слова:
Як розоримо світ оцей вщерть,
Вирок наш - без війни буде смерть,
Зупинимось - останній є шанс
Ця планета не тільки для нас.
Хай зеленою буде вона повсякчас!
2.2 Аналіз ефективності та доцільності використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботі з молодшими школярами
В.О Сухомлинський, навчаючи дітей пізнавати природу, дійшов висновку: „Чим більше діяльності, пов'язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим і осмисленим стає бачення навколишнього світу. Діти з кожним місцем помічати навколо себе щодалі більше явищ, на які раніше не звертали уваги” [1, С.238].
З метою вивчення ефективності методики екологічного виховання за В.О. Сухомлинським та дослідження її ефективності в практиці сучасної початкової школи, проведено дослідження рівня екологічного мислення учнів за допомогою анкетування (додаток А).
На основі аналізу рівня екологічного мислення учнів 3-х класів, коли нами визначено три рівні їх екологічного мислення:
Високий рівень: розуміння цінності природи; активна участь у екологічних заходах; залучення ровесників до екологічної роботи -негативне ставлення до шкоди довкіллю, позитивний досвід поведінки в природі, досвід вирішення екологічних завдань, гарні знання в обсязі шкільної програми.
Середній рівень: бажання доглядати за природою, вміння та навички догляду за природою,посередні знання з природи.
Низький рівень: слабкі знання з природознавства, слабкі навики позитивного досвіду поведінки у природі, низький пізнавальний інтерес, споглядацько - пасивне ставлення до природи.
Для перевірки екологічного мислення дітей пропонується анкета № 1 (додаток А).
Аналіз анкетних даних констатуючого та формуючого експериментів дозволив вирішити наступні співвідношення рівнів екологічного мислення дітей молодшого шкільного віку (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1.
Співвідношення рівнів екологічного мислення дітей на “уроках мислення”(у %).
Констатуючий експеремент | Формуючий експеремент | ||||
Контрольний клас | Експеременталь-ний клас | Контрольний клас | Експеременталь-ний клас | ||
Високий | 9 | 10 | 10 | 19 | |
Достатній | 55 | 57 | 55 | 66 | |
Низький | 36 | 33 | 35 | 15 |
Дані таблиці засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем екологічного мислення на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем екологічного мислення у експериментальному класі. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.1):
Діаграма 2.1. Рівень екологічного мислення під час проведення “уроків мислення”.
На діаграмі 2.1. зображено, що рівень екологічного мислення у дітей експериментального класу вищий за рівень дітей з контрольного класу.
Проведене експериментальне дослідження підтвердило ефективність використання екологічного виховання за В.О.Сухомлинським на “уроках мислення” у початкових класах.
Під час проведення дослідження можна було поспостерігати за тим, як змінюється інтерес учнів до “уроків мислення” серед природи. Це виявилося у більшому обговоренні уроків мислення, придумуванням різних оповідань, казок, відгадування загадок учнями.
Для перевірки рівня інтересу учнів молодших класів на „уроках мислення” серед природи, було проведено анкетування учнів, анкета №2 (додаток Б).
Діти з великим задоволенням відповідали на запитання анкети. Можна було поспостерігати їхню щирість у відповідях. Усі учні працювали самостійно, їх вислови були продумані і осмислені.
Аналіз анкетних даних дозволив виділити зростання рівня інтересу дітей експериментального класу до уроків мислення (таблиця2.2.).
Таблиця 2.2.
Оцінка рівнів інтересу учнів до проведення уроків мислення (у %).
Рівень інтересу учнів | Контрольний клас 3-А | Експериментальний клас 3-В | |||
До початку експерименту | Після експерименту | До початку експерименту | Після експерименту | ||
Стійкий | 14 | 15 | 14 | 38 | |
Нестійкий | 63 | 64 | 67 | 57 | |
Не проявляють інтересу | 23 | 21 | 19 | 5 |
Дані таблиці показують про збільшення інтересу дітей до спілкування з природою. В учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня інтересів учнів контрольного класу. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.2.):
Діаграма 2.2. Рівень інтересу учнів підчас уроків мислення.
Зростання рівня інтересу в учнів до уроків мислення серед природи є більшим як вдвічі, і притому помітно зменшується кількість дітей, які не проявили інтерес до цих уроків, це свідчить про ефективність проведення таких уроків за методикою В.О.Сухомлинського, і потребує подальшого використання у практиці сучасної початкової школи з метою формування у дітей екологічної культури. Це все підтверджує ефективність використання екологічного виховання на уроках і в позаурочний час. При постійному використанню екологічного виховання учні краще здатні відтворити навчальний матеріал, краще його засвоюють, вміло порівнюють і спів ставляють явища, події.
Доцільність екологічного виховання на спадщині великого педагога є у тому, що мозок дитини потребує виховання природою, бо якщо посадити її тільки в класі, то клітини мозку швидко втомлюються і діти погано справляються з роботою. Дитина у першому класі і ніби уважно слухає, але не запам'ятовує. В такому випадку розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Адже природа безпосереднє джерело яскравих дитячих вражень і спостережень, бо дитина не тільки чує, а й прислуховується, не тільки дивиться, а й вдивляється, а це все разом покращує якість сприймання сприяє кращому запам'ятовуванню, допомагає в подальшому дитині у навчанні.
Ефективно використовуючи у своїй роботі спілкування з природою, В.О.Сухомлинський добивався великих успіхів у навчанні. У нього не було відстаючих. Він зміцнював, розвивав пам'ять своїх вихованців, збагачував її поняттями, істинами. узагальненнями, повсякденним спілкуванням з природою.
Висновки
Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського в наш час має велике і неоціненне значення.
Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання молодших школярів: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму.
За принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи.
За принципом цілісності людина і природа єдине ціле, людина безпосередньо залежить від природи. Постійно спілкуючись з природою, людина набуває певних навичок, щоб було в користь собі і не зашкодити природі.
За принципом неперервності існує неперервна взаємодія людини і природи, і ця взаємодія супроводжує людину у навчанні і вихованні упродовж її життя.
Використання принципів екологічного виховання у практиці сучасної початкової школи, допомагає дітям сприймати, аналізувати, порівнювати нову інформацію та збільшує процент зацікавленості спілкування з природою.
Використання принципів екологічного виховання за В.О.Сухомлинським, є необхідною вимогою часу, і обовязковим використанням вчителями початкової школи. Їх реалізується формами та методами під час “уроків мислення” серел природи в “зелених класах”.
Експериментальна робота базується у проведенні “уроків мислення” серед природи. Для перевірки ефективності методики екологічного виховання за В.О.Сухомлинським в формуванні у дітей рівня екологічного мислення, були ефективно використані “уроки мислення” серед природи, бо вони збагачують в учнів мислення, збільшують інтерес до природи, формують екологічну культуру молодших школярів.
Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського є дуже доцільним сьогодні, оскільки вона допомагає інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати , аналізувати, порівнювати.
Великий педагог не тільки розкрив роль і значення почуттів у житті і діяльності дитини, а й показав природу як основний засіб екологічного, інтелектуального і духовного її розвитку. Екологічним вихованням вчимо дітей бачити і берегти красу природи, бути духовно багатим і благородним.
Вчителям України, слід вчитися і використовувати спадщину В.О.Сухомлинського, бо вона ґрунтується на ідеї всебічного розвитку особистості у поєднанні з природою.
Список використаних джерел
1. Антонець М. Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині В.О. Сухомлинського [Текст] : До 13-х Всеукраїнських педагогічних читань " Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" // Рідна школа, 2006. - № 9. - С. 7-10.
2. Артемова Л.В. Історія педагогіки України [Текст] : Підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Ред. Л.Л.Сісіна. - К. : Либідь, 2006. - 424 с.
3. Безносюк О.О. В.О. Сухомлинський про відповідальність у науково-педагогічних дослідженнях [Текст] // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. - Полтава : ПДПУ, 2005. - Вип. 5 (44). - С. 267-274.
4. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2006. - № 12. - С. 5-8.
5. Бех І. Життя як цінність у культурно-виховній інтерпретації В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2007. - № 1. - С. 7-8.
6. Бех І. Моральна самосвідомість особистості як предмет педагогічних зусиль В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. - № 12. - С. 13-15.
7. Богуш А.М. Взаємозалежність свободи і відповідальності: погляд В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - С. 7-9.
8. Богуш А.М. Культурологічна парадигма в спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. - К., 2006. - № 3. - С. 5-12.
9. Бондар Л. В.О.Сухомлинський: основні пріоритети у вихованні громадянськості [Текст] // Рідна школа, 2007. - № 9. - С. 19-22.
10. Бондар Л. Методологічна основа гуманістичних ідей духовності в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] : До 13-х Всеукраїнських педагогічних читань " Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" // Рідна школа, 2006. - № 9. - С. 11-13.
11. Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. - № 9. - С. 12-20.
