Типологію уроків за основними дидактичними цілями можна представити, спираючись на основні елементи - складові частини уроку:
I перевірка опорних знань та вмінь;
I вивчення нового матеріалу;
I його закріплення та узагальнення;
I домашнє завдання.
На підставі класифікації за дидактичною метою була спроба створити тезаурус різних типів, видів і форм.
За дидактичною метою можна виділити такі типи уроків:
1) вступні уроки;
2) уроки вивчення нового матеріалу;
3) уроки формування вмінь;
4) уроки перевірки, контролю та корекції;
5) комбіновані уроки;
6) уроки повторення вивченого;
7) узагальнюючі уроки.
Ажурна пилка
Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному, «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу «ажурна пилка» учні працюють у різних групах.
1. Спочатку вони працювали в «домашній групі».
2. Потім в іншій групі учні виступають у ролі експертів з питання, над яким працювали в «домашній » групі, та отримують інформацію від представників інших груп.
3. Потім учні повертаються у свою «домашню » групу для того, щоб поділитися інформацією, яку їм надали учасники інших груп.
«Домашні» групи: кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал.
Бажано обрати в групі головуючого, тайм-кілера (того, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.
«Експертні» групи: після того як учитель об'єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.
Бліц-турнір
Це конкурси. Вони проводяться на повторювально-узагальнюючих уроках.
Їх мета - розвиток усного мовлення, осмислення, розуміння матеріалу, швидкості реакції.
Гра
Гра - життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення - це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя й учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав'язується дітям. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.
Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може бути різною - це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.
Еврика
Можливі та доцільні ролі: «експериментатори», тобто учні, які добре працюють з приладами, реактивами, обладнанням; «теоретики» - учні, які глибоко і вільно володіють теоретичним матеріалом; «калькулятори» - учні, які швидко та точно здійснюють різні розрахунки; «експерти» - учні, які доповнюють, оцінюють та коригують процес і результат гри; «опоненти» - учні, які висувають нові ідеї, гіпотези на противагу та на підтримку тим, що розглядаються. Підсумки гри підводить вчитель.
КВК
Мета - розвиток пізнавальних інтересів та мотивів, ерудиції, інтелекту учнів; здібностей швидко орієнтуватися у подіях, екстремальних ситуаціях. КВК можуть бути тематичними, проблемними, розрахованими на загальну ерудицію учасників гри. Як правило, клас поділяється на команди, які поетапно в процесі гри виконують різні цільові навчальні завдання. Підсумки та оцінку гри здійснює журі.
Розв'язування задач
Такі уроки мають багато функцій:
I Пізнання і засвоєння понять, які вивчаються, явищ і закономірностей;
I Обробка знань та формування умінь, застосування їх на практиці;
I Повторення пройденого, сприяння встановленню зв'язку вивченого з життям і виробництвом в усіх його різновидах;
I Створення проблемних ситуацій.
Такі уроки вчать працювати, бути цілеспрямованими і самостійними, творчо активними. Важливе значення має формування в учнів узагальнюючих умінь, вироблення загальних підходів. Використовуються індивідуальні та групові форми роботи.
Контрольна робота
(поточна, періодична, підсумкова) забезпечує зворотний зв'язок, що дозволяє коригувати діяльність учителя та учнів, її результативність, виявляти резерви подальшого вдосконалення навчання.
Поточні контрольні роботи проводяться в ході навчального процесу для отримання оперативної інформації про рівень засвоєння теоретичних знань та практичних навичок учнів. Вони проводяться в основному за змістом логічно завершеної дидактичної теми (чи кількох уроків з теми) програмового матеріалу з метою своєчасної корекції навчально-виховного процесу та забезпечення успішного просування учнів до засвоєння наступних розділів чи тем навчального курсу.
При цьому слід дотримуватись таких вимог:
I чітке визначення змісту контрольної роботи відповідно до вивченого матеріалу;
I виділення в ньому головного, істотного;
I вибір раціональних форм проведення контрольної роботи (фронтальна, групова, індивідуальна);
I своєчасна корекція знань, умінь і навичок учнів;
I психологічний настрій та формування в учнів позитивної установки на проведення контрольної роботи;
I оптимальність навчально-методичного забезпечення проведення контрольної роботи.
Періодичні контрольні роботи проводяться після вивчення логічно завершеного розділу навчальної програми (у кінці чверті, семестру чи навчального року).
Основні вимоги до періодичних контрольних робіт такі:
I визначення вузлових тем у вивченому розділі програмового матеріалу та виділення в них основних питань, правил, алгоритмів, принципів, закономірностей, законів тощо, які є обов'язковими для засвоєння учнями;
I оптимальність змісту та обсягу контрольної роботи;
I складність та посильність завдань; диференційованість завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та рівнів їх навчальної підготовленості;
I врахування при розробці змісту контрольних завдань прогалин у засвоєнні програмового матеріалу.
Підсумкові контрольні роботи проводяться в кінці чверті та навчального року.
Основні вимоги до такого типу контрольних робіт:
I зміст перевірочних питань, завдань повинен носити узагальнюючий, синтезований характер, охоплювати вузлові, центральні, провідні ідеї, аспекти, закони, закономірності, які є фундаментом даного навчального предмета чи окремого його курсу, розділу;
I мають бути розраховані переважно на реконструктивний та творчий рівень знань учнів;
I диференційовані (у кількох варіантах, тестах, картках тощо);
I передбачають виконання учнями контрольних завдань за допомогою задіяння широкого комплексу способів, методів, засобів;
I мають бути посильними за обсягом, узгодженими за кількістю годин, відведених на її виконання.
Факультативне заняття
Факультативні заняття проводяться з метою поглиблення знань учнів з окремих курсів, розділів чи тем навчального предмета з урахуванням інтересів та бажань учнів. Це одна з ефективних форм диференційованого навчання, яка розрахована на розвиток пізнавальних інтересів, здібностей та формування професійної орієнтації учнів, оволодіння методами наукових досліджень
Плани уроків за типом значення
Урок засвоєння нових знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
6. Осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного.
7. Узагальнення і систематизація знань.
8. Підсумки уроку
9. Повідомлення домашнього завдання
Урок формування умінь та навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи)
6. Самостійне застосування учнями знань в стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням).
7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи.
8. Підсумки уроку
9. Повідомлення домашнього завдання
Урок застосування знань, умінь і навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.
6. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя.
7. Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів.
8. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
9. Підсумки уроку
10. Повідомлення домашнього завдання
Урок узагальнення і систематизації знань
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
4. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.
5. Підсумки уроку
6. Повідомлення домашнього завдання
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять.
4. Перевірка осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.
5. Застосування учнями знань в стандартних і змінених умовах
6. Збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка.
7. Підсумки уроку
8. Повідомлення домашнього завдання
Комбінований урок
1. Перевірка домашнього завдання практичного характеру, перевірка раніше засвоєних знань.
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3. Мотивація учіння школярів.
4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
5. Осмислення, узагальнення, систематизація знань.
6. Підсумки уроку.
7. Повідомлення домашнього завдання.
Підготовка вчителя до уроку, самоаналіз його результатів
Ефективність уроку значною мірою залежить від підготовки вчителя. У підготовці вчителя до уроку виділяють такі етапи: попередній і безпосередній.
Попередня підготовка до уроку передбачає детальне ознайомлення із змістом та вимогами навчальної програми з предмета, роботу з підручником чи посібником, з психолого-педагогічною та методичною літературою, вивчення досвіду роботи інших вчителів, самоаналіз результатів власної діяльності. Цей етап розпочинається із створення календарно-тематичного плану, в якому встановлено терміни вивчення тем, визначено типи уроків, передбачено інші форми організації навчання.
Безпосередня підготовка вчителя до уроку передбачає, насамперед, створення поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок. Системний підхід до планування уроку вимагає дотримуватися такої послідовності дій:
Конкретизувати мету і завдання уроку з урахуванням необхідності комплексного розв'язання завдань освіти, виховання і розвитку учнів: а) урахувати навчальні можливості учнів, мотиви їх діяльності, інтереси і здібності, рівень розвитку; б) проаналізувати зміст теми в підручнику і виявити його освітні, розвивальні і виховні можливості; в) встановити зв'язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом, проаналізувавши навчальну програму чи методичний посібник.
Визначити обсяг і зміст навчального матеріалу: а) виявити світоглядні положення та ідеї; б) встановити взаємозв'язки між різними компонентами навчального матеріалу (теоретичним, емпіричним, практичним); в) виявити міжпредметні зв'язки; г) при необхідності доповнити зміст новими фактами і практичними завданнями.
Вибрати оптимальні методи і прийоми навчання з урахуванням вимог дидактичних принципів, змісту навчального матеріалу, рівня пізнавальної діяльності учнів (репродуктивний чи пошуковий), забезпечити оптимальне поєднання методів навчання для розв'язання кожного дидактичного завдання.
Вибрати форми організації навчання (індивідуальна, парна, групова, фронтальна), визначити тип уроку, його макро- і мікроструктуру.
Вибрати дидактичний апарат уроку, встановивши його відповідність змісту матеріалу (підготовка приладів, схем, діаграм, малюнків, роздаткового матеріалу тощо).
Визначити зміст і методику виконання домашнього завдання, самостійної роботи за матеріалами уроку.
Підготовка вчителя до уроку завершується створенням конкретного плану-конспекту уроку, яким можна користуватися в наступні роки за умови внесення в його зміст необхідних коректив.
Професійна діяльність учителя, якій властива функція педагогічного аналізу (самоаналізу), дозволяє об'єктивно вивчити й оцінити результати процесу навчання, знайти причини вад у роботі і розробити на цій основі власне педагогічне рішення, що забезпечує перехід цієї діяльності у більш якісний стан. Щоб об'єктивно відобразити зміст уроку, який є діалектичним процесом, необхідно подолати низку утруднень, що супроводжують цю діяльність: 1) складність уроку як динамічної системи робить його малодоступним для об'єктивного аналізу; 2) всі компоненти уроку через їх взаємозв'язок і взаємозалежність важко спостерігати і контролювати; 3) урок неможливо вивчати, аналізувати ізольовано від інших уроків.
Відобразити урок як системний процес, знайти причини позитивних сторін і вад можна лише за умови характеристики уроку як складної динамічної системи, яка має декілька підструктур, що підпорядковані загальній меті. Тому таку систему доцільно аналізувати з позицій системного підходу. На уроці, незалежно від його типу, мають місце такі дидактичні компоненти: мета і завдання, зміст, методи і форми організації навчальної діяльності учнів, результати. Названі компоненти утворюють цілісну динамічну систему.
Через складність і багатоаспектність взаємодій, які мають місце в процесі навчання й аналітичної діяльності вчителя, особливого значення набуває його вміння аналізувати результати своєї праці. Як писав К. Ушинський, «усвідомлення себе в своїй діяльності є механізмом формування педагога» (215). Пригадаймо також, що практичний досвід таких педагогів, як А. Макаренко і В. Сухомлинський, здобув широку популярність, окрім всього іншого, також і тому, що вони зуміли його описати, глибоко, всебічно проаналізувати.
Самоаналіз пов'язаний із внутрішніми факторами особистісного розвитку і є дотичним до процесів самоспостереження, самоконтролю, самооцінки. Об'єктивними критеріями для оцінювання своєї роботи є результати педагогічної діяльності, тобто навчальні успіхи учнів, оцінка зі сторони представників дирекції школи, колег, учнів, суб'єктивні відчуття. Важливо також, щоб у вчителя був сформований професійний ідеал (взірець), який міг би слугувати еталоном для порівняння й оцінки власної діяльності та професійно-особистісних якостей.
Вибір цілей аналізу (самоаналізу) передбачає вивчення основних об'єктів педагогічної діяльності вчителя. До них слід віднести:
оцінку ступеня досягнення на уроці освітніх, виховних і розвивальних цілей;
визначення ступеня реалізації одного чи декількох принципів навчання;
оцінку правильності вибору засобів досягнення цілей уроку: а) змісту навчального матеріалу; б) методів і прийомів навчання; в) наочно-технічного обладнання;
визначення якості знань, умінь і навичок учнів, рівня сформованості загальних навчальних умінь.
Серед великої кількості об'єктів педагогічного аналізу (самоаналізу) найбільш важливими є основні компоненти педагогічної діяльності вчителя, які відображають його цільові, змістові, операційні і результативні сторони.
Учителю необхідно аналізувати результати своєї праці в різних аспектах: дидактичному, психологічному, організаційному, виховному, санітарно-гігієнічному.
Вчителю необхідно здійснювати самоаналіз на всіх етапах процесу професійної діяльності: 1) під час проектування уроку (планування); 2) безпосередньо на уроці; 3) після його проведення (ретроспективний аналіз).
Для здійснення самоаналізу доцільно використовувати таку узагальнену модель алгоритмічного типу:
Оцінювати результати навчання (усвідомленість теоретичних знань, їх міцність, уміння застосовувати на практиці, сформованість умінь і навичок тощо) і співвідносити їх із загальною метою уроку.
Співвідносити дидактичну мету з конкретними завданнями кожного етапу уроку.
Встановлювати відповідність між дидактичними завданнями уроку і структурою змісту навчального матеріалу.
Аналізувати методи навчання, форми організації діяльності учнів стосовно відповідності їх дидактичному завданню і змісту навчального матеріалу.
Встановлювати відповідність дидактичного завдання одержаним результатам кожного етапу уроку.
Такі алгоритмічні дії передбачають їх творче застосування в процесі самоаналізу, вільну послідовність (наприклад, п'ята позиція може бути першою, перша - єдиною тощо). Це залежить від індивідуальності педагога, його досвіду, майстерності, інтуїції.
Опорні поняття:
Форма організації навчання, індивідуальна форма, групова форма, фронтальна форма, урок, тип уроку, мікро- і макроструктура уроку, класифікація уроків, підготовка до уроку, самоаналіз, практикум, семінар, факультатив, навчальна екскурсія, співбесіда
Контрольні питання:
1. Охарактеризуйте основні форми організації навчання, що мали місце в історії розвитку школи.
2. Назвіть основні вимоги до сучасного уроку.
3. Обґрунтуйте переваги і вади уроку як основної форми організації навчання в сучасній школі.
4. Охарактеризуйте зв'язки між дидактичною метою уроку, його типом і основними ланками процесу навчання.
5. Назвіть основні типи уроків і їх структури.
6. Які основні етапи виділяють в підготовці вчителя до уроку?
7. Які особливості педагогічного самоаналізу уроку?
8. Чим зумовлено використання в сучасній школі спеціальних (додаткових) форм організації навчання?
9. Охарактеризуйте особливості факультативних занять.
10. Охарактеризуйте особливості навчальних екскурсійивідуальна і групова консультації, домашня робота
Творчі завдання
1. При перевірці виконання домашніх завдань, часто виникає така ситуація: як тільки учень починає відповідати, всі інші учні займаються своїми справами, у будь-якому випадку, над відповіддю думає тільки той, хто очікує наступного виклику. Як досягнути того, щоб під час перевірки домашніх завдань над поставленими запитаннями - завданнями думали всі учні, і щоб учитель мав можливість перевірити роботу всіх школярів?
2. Як досягнути того, щоб під час проведення уроків учні були уважними?
3. У діяльності багатьох учителів часто зустрічається така ситуація: на попередньому уроці всі учні добре зрозуміли правило (визначення, закон, формулу, теорему), добре відповідали, наводили приклади, а на наступному - більшість з них відтворює вивчене невпевнено, нечітко, з помилками, а дехто навіть забуває зміст матеріалу попереднього уроку. Виявляється, що при виконанні домашнього завдання, багато учнів зустрічалися з великими труднощами. У чому причини цього суперечливого явища? Які шляхи розв'язання даної проблеми (за В. Сухомлинським)?
4. Чому при перевірці виконання домашнього завдання треба уникати запитань, які передбачають цілком точне відтворення учнями того, що викладав учитель, чи того, що зафіксовано в підручнику? Наведіть приклади трансформації таких контрольних запитань (за фахом).
5. Як уникнути того, щоб повторення змісту навчального матеріалу не стало «мачухою» учіння? (за В. Сухомлинським)
6. Вільний час учня народжується на уроці (В. Сухомлинський). Запропонуйте шляхи вирішення актуальної педагогічної проблеми.
7. Користуючись програмою і підручником (за фахом), виберіть тему уроку запропонованого Вам типу. Відповідно до теми уроку сформулюйте мету, визначте цільові завдання та їх зміст на всіх етапах уроку. До кожного цільового завдання визначте проміжний результат. Охарактеризуйте очікуваний кінцевий результат уроку.
8. Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення уроку-рольової гри.
9. Якщо керуватися принципами диференціації, індивідуалізації навчання, то якими способами їх можливо реалізувати під час уроку?
№ п/п | Назва принципу | Засоби реалізації | |
10. Побудуйте дидактичну модель уроку узагальнення і систематизації знань (мікро- і макроструктуру). Визначіть і обґрунтуйте тип уроку, основні етапи уроку, методи, форми, домінуючи принципи навчання. Запропонуйте інший варіант дидактичної моделі даного уроку, визначіть його доцільність.
11. Побудуйте дидактичну модель уроку формування знань (мікро- і макроструктуру). Визначіть і обґрунтуйте тип уроку, основні етапи уроку, методи, форми, домінуючи принципи навчання. Запропонуйте інший варіант дидактичної моделі даного уроку, визначіть його доцільність.
12. Побудуйте дидактичну модель уроку формування і вдосконалення умінь й навичок (мікро- і макроструктуру). Визначіть і обґрунтуйте тип уроку, основні етапи уроку, методи, форми, домінуючи принципи навчання. Запропонуйте інший варіант дидактичної моделі даного уроку, визначіть його доцільність
13. Побудуйте дидактичну модель уроку застосування знань, умінь та навичок (мікро- і макроструктуру). Визначіть і обґрунтуйте тип уроку, основні етапи уроку, методи, форми, дидактичні принципи навчання. Запропонуйте інший варіант дидактичної моделі даного уроку, визначіть його доцільність.
14. Побудуйте дидактичну модель уроку корекції знань, умінь і навичок (мікро- і макроструктуру). Визначіть і обґрунтуйте тип уроку, основні етапи уроку, методи, форми, домінуючи принципи навчання. Запропонуйте інший варіант дидактичної моделі даного уроку, визначіть його доцільність
15. Побудуйте дидактичну модель комбінованого уроку (мікро- і макроструктуру). Визначіть і обґрунтуйте тип уроку, основні етапи уроку, методи, форми, домінуючи принципи навчання. Запропонуйте інший варіант дидактичної моделі даного уроку, визначіть його доцільність.
16. Охарактеризуйте способи мотивації навчальної діяльності учнів на різних етапах уроку засвоєння знань.
Самоаналіз уроку вчителем
Основні вимоги до самоаналізу: місце уроку, що розбирається, у системі уроків з досліджуваної темі, обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика класу й мотивація відбору навчального матеріалу для даного уроку, психологічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці. Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задоволеність або незадоволеність учителем уроком (його окремими частинами); заходи, намічені вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.
Пам'ятка-алгоритм для самоаналізу уроку
1. Який був задум уроку й чому?
I Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?
I Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?
I Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?
I Чому була вибрана саме така структура уроку?
I Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?
I Які умови були створені для проведення уроку {навчально-матеріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася економія часу?
Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?
Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів? Самооцінка уроку.
Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?
Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на майбутнє?
Самоаналіз уроку
Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі; чи пов'язаний він із попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на наступні уроки? У чому його специфіка?
Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного класу? Які особливості учнів були враховані мною при плануванні уроку? Чи опиралася на діагностику загальнонавчальних спеціальних умінь?
Які завдання я вирішую на уроці: а) загальноосвітні; б) виховні; в) розвиваючі? Чи була забезпечена їхня комплектність? Які завдання були для мене головними, стрижневими, як ураховано в завданнях особливості класу й окремих груп школярів?
Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділений час на опитування вивченого нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання (якщо урок комбінований)? Логічний зв'язок між різними етапами уроку.
5. На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) робиться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об'єкт міцного засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно й чітко, щоб діти не загубилися в обсязі другорядного?
6. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідний диференційований підхід до учнів? Що покладено в основу диференціації? Що диференціювалося? Тільки обсяг, або тільки зміст, або ступінь допомоги, зробленої учнем, або все в сукупності?
Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок учнів? У яких формах і яких методах він здійснювався?
Як використано на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно використано засоби навчання?
За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмосфера, у чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою? Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований виховний вплив особистості вчителя?
Аналіз уроку
Клас: ______________________________________________
Тема уроку: _________________________________________
Тип уроку та його структура: __________________________
1. Яке місце даного уроку в темі? Як цей урок пов'язаний з попереднім, як цей урок працює на подальші уроки?
2. Коротка психолого-педагогічна характеристика класу (кількість слабоуспіваючих, сильних учнів...)
Які особливості учнів були враховані при плануванні уроку?
3. Яка триєдина дидактична мета уроку (його повчальний, розвиваючий, виховний об'єкт), дати оцінку успішності в досягненні мети уроку.
4. Відбір змісту, форм і методів навчання відповідно до мети уроку. Виділити головний етап і дати повний його аналіз, ґрунтуючись на результатах навчання на уроці. Яке поєднання методів навчання було вибране для пояснення нового матеріалу?
5. Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічні "зв'язки" між цими етапами? Показати, як інші етапи працювали на головний етап?
6. Відбір дидактичних матеріалів, ТЗН, наочних посібників відповідно до цілей уроку.
7. Як організований контроль засвоєння знань, умінь і навиків учнів? На яких етапах уроку? У яких формах і якими методами здійснювався? Як організовано регулювання і корекцію знань учнів?
8. Психологічна атмосфера на уроці і спілкування вчителя і учнів.
9. Як Ви оцінюєте результати уроку? Чи вдалося реалізувати всі поставлені завдання уроку? Якщо не вдалося, то чому?
10. Намітити перспективи своєї діяльності.
Методичні рекомендації молодому вчителю
1. Уважно стежите за науково-методичною літературою, ведіть бібліографію літератури з питання, що цікавить Вас.
2. Зберігайте і нагромаджуйте матеріали, що відображають досвід Вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, теми вигадувань що вчаться, їх питання, відповіді, свої спостереження за духовним розвитком школярів. Відзначайте при цьому Ваші сумніви, невдачі.
3. Обираючи тему для узагальнення досвіду, постарайтеся врахувати успіхи і недоліки у вашій роботі і ваших товаришів. Доцільно узяти тему, яку Ви вважаєте найбільш важливою і потрібною, і постарайтеся її оформити як можна точніше, конкретніше.
4. Визначте форму узагальнення. Це може бути доповідь, стаття. Але можна узагальнити досвід і по іншому. Наприклад, привести в систему Ваші методичні матеріали (плани, картки, схеми, види самостійних вправ учнів), супроводжуючи їх короткими роз'ясненнями.
5. Накидайте короткий план теми (3-4 основних питання), потім складіть по темі тези. Пригадайте і помістіть в плані факти, які будуть використані як підстава для Ваших виводів. Знову і знову уточнюйте план; вже в ньому має бути основна ідея і логіка викладу теми.
6. Далі доповідь. Спочатку - чернетка. До межі скорочуйте введення, уникайте спільних фраз. Літературу використовуйте не для повторення вже сказаного, а для поглиблення і систематизації своїх спостережень і виводів.
7. Оцінюйте практично свій досвід. Кажучи про успіхи, не забудьте розповісти про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду - результати. Розповідь про досвід непереконлива і малоцікава, якщо в ній не показано, як зростають і розвиваються учні.
8. Матеріал прагніть викладати коротко, просто, логічно, послідовно, уникаючи повторень.
9. Працюючи над темою, радьтеся з колективом, зі своїми колегами, розповідайте їм про свої труднощі, сумніви. Так можуть з'явитися коштовні думки, потрібні факти.
10. Підберіть і належним чином оформіть додатки (схеми, карти, таблиці, роботи учнів, списки літератури і так далі)
11. Пам'ятайте, що, узагальнюючи педагогічний досвід, Ви виконуєте важливий суспільний обов'язок, сприяєте подальшому поліпшенню справи навчання і виховання дітей.
Література
1. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. - Минск, 1990.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. - М.,1977.
3. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К., 1987.
4. Занков Л.В. Обучение и развитие / Экспериментально-педагогические исследования): Избранные педагогические труды. - М., 1990.
5. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навчальний посібник. - Тернопіль, 1996. - 436 с.
6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навч. посібник. 3.є видання, доповнене. - К.,2001. - 608 с.
7. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск. Л.Г. Кашкуревича, Н.Г. Горина. - М.: Высш. шк., 1990. - 382 с.
8. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.
9. Теоретические основы процесса обучения в советской школе / Под ред. В.В. Краевского, И.Я. Лернера. - М., 1989.
10. Чайка В. Педагогіка (тестові завдання). Навчальний посібник для студ. вищих пед. закладів освіти. - Тернопіль: ТДПУ, 2000. - 168 с.
Страницы: 1, 2
