Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси

Реферат на тему:

«Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси»

Зміст

Вступ

Розділ I. Суть процесу навчання.

§ 1. Цілей і функції навчання.

§ 2. Специфіка процесу навчання.

Розділ II. Структура процесу навчання, характеристика структурних компонентів.

§ 1. Структура процесу навчання.

§ 2. Методів навчання, їх класифікація.

§ 3. Форм організації навчання.

Висновок

Бібліографія

Вступ

Навчання, виховання і розвиток - це основні педагогічні процеси. До управління цими процесами майбутній вчитель готує себе в педагогічному вузі. Процес навчання є предметом вивчення дидактики. Аналіз суті процесу навчання виступає ключовою ланкою дидактичної підготовки вчителя. Тема "Суть процесу навчання" - одна з найважливіших і складніших в курсі педагогіки.

Спробуємо знайти відповіді на наступні питання: "Що по зовнішніх ознаках є процесом навчання? Що можна було б спостерігати, відкривши двері учбової аудиторії?"

При першому поверхневому погляді на процес навчання ми спостерігаємо три його компоненту:

* навчанні;

* педагог (комп'ютер);

* зміст навчання (навчанні щось пишуть, говорять, читають).

Проте такий поверхневий погляд не дає уявлення про суть процесу навчання.

Суть явищ, що вивчаються, і процесів навколишньої дійсності не лежить на поверхні. Суть не піддається безпосередньому спостереженню. В той же час сучасна методологія вимагає, щоб при пізнанні явищ і процесів навколишньої дійсності ми не обмежувалися описом їх зовнішніх сторін і ознак, а прагнули осягнути їх сутнісні глибинні характеристики.

Для виявлення суті будь-якого процесу або явища необхідно:

1) проаналізувати зв'язки даного процесу або явища з іншими і тим самим виявити його специфіку;

2) визначити функції даного процесу або явища;

3) розкрити структуру процесу, що вивчається, або явища;

4) розглянути аналізований процес або явище в динаміці, розвитку.

Таким чином, метою курсової роботи є усесторонній розгляд суті процесу навчання і його структурних компонентів, а для досягнення даної мети, ми повинні вирішити наступні завдання:

1) порівняти процес навчання з іншими педагогічними процесами, і тим самим виявити особливості, що відрізняють його;

2) визначити функції даного процесу;

3) розглянути структуру процесу навчання;

4) виявити рушійні сили процесу навчання;

5) проаналізувати його логіку.

Актуальність роботи викликана недостатнім дослідженням даної теми в педагогічній літературі.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням процесу навчання, його предметом характеристика основ структурного процесу навчання.

Розділ I. Суть процесу навчання

§ 1. Цілей і функції навчання

Виявлення суті процесу навчання припускає визначення його функцій.

Процес навчання покликаний здійснювати освітню, виховну і розвиваючі функції.

Виділення даних функцій процесу навчання проведене умовно, оскільки грані між процесами освіти, виховання і розвитку особи відносні, і деякі їх аспекти є загальними. Умовне виділення цих функцій необхідне в практичній діяльності педагога при целеполаганії процесу навчання і діагностиці його результатів.

Освітня функція процесу навчання припускає засвоєння особою наукових знань, формування системи спеціальних і загальнонавчальних умінь і навичок.

Виховна функція процесу навчання полягає у формуванні системи ціннісний-емоційних відносин особи до світу і сукупності її якостей.

Розвиваюча функція процесу навчання визначає розвиток загальних і спеціальних здібностей особи, а також психічних процесів.

Охарактеризовані функції процесу навчання неприпустимо розглядати як ізольовано здійснювані. Вони знаходяться в складно переплетених причинно-наслідкових зв'язках, коли одна з функцій є слідством інший і одночасно причиною третьої. Так, виховання дисциплінованості, суспільній активності створює умови для ефективності навчання. А навчання, у свою чергу, сприяє вихованню цих якостей.

Основними цілями навчання прийнято вважати:

* створення максимально сприятливих умов для розумового, етичного, емоційного і фізичного розвитку особи, всемірного розвитку її здібностей, добиваючись отримання такими, що вчаться міцних знань, основ наук і уміння самостійно поповнювати їх;

* дати універсальну освіту на рівні, що відповідає швидкому розвитку науки і що дозволяє адаптуватися в сучасному світі;

* реалізувати ідею загального, інтелектуального, етичного розвитку особи засобами гуманізації освіти;

* виховати високорозвинутого громадянина на основі загальнолюдських етичних цінностей, здібного до активного життя, праці, творчості;

* слідувати міжнародним вимогам до побудови програм для дітей з високими інтелектуальними здібностями: поглиблення змісту програм, розвиток високого рівня розумових процесів, розвиток розуміння власних здібностей що вчаться;

* формувати особу з розвиненим інтелектом і високим рівнем культури, готову до усвідомленого вибору і освоєння професійних освітніх програм.

Навчання є процесом. Даний процес протікає, здійснюється, розвивається, удосконалюється. Чому це відбувається? Що є рушійними силами процесу навчання? Аналіз рушійних сил процес навчання є важливою умовою ефективності теоретичної діяльності по виявленню його суті.

Джерелами розвитку з діалектичних позицій є єдність і боротьба протилежностей. Становлення педагогічних систем і процесів завжди здійснюється в ході роздвоєння цілого на взаємовиключні, протилежні сторони і тенденції, взаємини яких і складає внутрішній імпульс їх розвитку.

Виділяється 2 групи суперечностей: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні суперечності - це суперечності, що виникають між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і актуальним, поточним станом цього процесу.

Внутрішні суперечності - це суперечності, що виникають усередині самого процесу навчання. Внутрішні суперечності процесу навчання:

- суперечності між тими, що висуваються ходом навчання теоретичними і практичними завданнями і наявним рівнем навченої, вихованості і розвиненості учнів;

- суперечності між вимогам педагога і можливостями навчання;

- суперечності між змістом навчання особистого досвіду, що сформувалося до початку, що вчаться і його недостатністю для вирішення теоретичних і практичних пізнавальних завдань;

- суперечності, що виникають між окремими аспектами змісту учбового предмету і відповідної наукової дисципліни і ін.

Не будь-яка суперечність стає рушійною силою, а лише те, яке відповідає певним вимогам. Основні умови становлення суперечності як рушійна сила процесу виявлені М.А.Даниловим. До їх числа дослідник відносить наступні:

1) важлива не окрема трудність, а їх система, яка поєднується з умовами, що сприяють їх подоланню школярами;

2) суперечність повинна бути змістовною, такою, що має сенс в очах учнів; вирішення протиріччя повинне усвідомлюватися ними як необхідність;

3) суперечність повинна бути відповідна з пізнавальним потенціалом тих, що навчаються (так, якщо при напрузі зусиль переважна більшість що вчаться не в змозі вирішити поставлену задачу і навіть в найближчій перспективі не зможе цього зробити, то така суперечність не є рушійною силою розвитку);

4) виникнення суперечності повинне бути підготовлене і обумовлене ходом учбового процесу, його логікою.

§ 2. Специфіка процесу навчання

Визначення суті процесу навчання припускає виявлення його логіки. Для визначення логіки процесу навчання важливо визначити зміст понять "Логіка учбового предмету" і "логіка учбового предмету".

Логіка учбового предмету не співпадає з логікою тієї науки або сфери діяльності, які складають наочний зміст учбової дисципліни.

Логіка учбового предмету багато в чому визначає логіку учбового процесу. Тим часом логіка учбового процесу не співпадає повністю з логікою учбового предмету. Логіка учбового предмету припускає постійний рух від старого до нового. У логіці учбового процесу часто, а часом обов'язково відбувається рух від нового до розгляду вже засвоєного матеріалу під новою точкою зору.

Логіка учбового процесу визначається складом класу, рівнем підготовки груп що вчаться, методичним підкресленням вчителя, оснащеністю технічними засобами навчання. Проте основними чинниками, що визначають логіку процесу навчання, є елементи змісту освіти (знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності і ціннісний-емоційних відносин) і відповідні способи їх засвоєння.

Відповідно до викладеним И.Я.Лернер намічає наступну логіку процесу навчання:

1) пред'явлення інформації для усвідомленого сприйняття;

2) відтворення способів діяльності і застосування знань в знайомій ситуації, за зразком;

3) творче застосування знань і умінь в нестандартних, нетипових ситуаціях.

Вся ця діяльність супроводжується формуванням ціннісний-емоційного відносин до засвоюваних компонентів змісту освіти.

Описану логіку учбового процесу можна схематично зобразити таким чином:

____________________ - пред'явлення і відтворення інформації;

--------------------------- - застосування знань і умінь в типових ситуаціях;

//////////////////////////////// - творче застосування знань і умінь;

................................... - формування ціннісний-емоційних відносин.

Загальна схема логіки учбового процесу (при повному незнанні тих, що навчаються учбового матеріалу) прийме наступний вигляд:

____________________ ------------------------- /////////////////////////////////////////

........................................................................................................................

Ця загальна схема в реальному процесі навчання може набувати різних варіантів:

а) ----------------------- ____________________ /////////////////////////////////////////

.........................................................................................................................

Заняття починається з відтворення інформації або вправ, після чого пред'являється нова інформація, за якою слідує її творче застосування.

б) ///////////////////////////////////////// ____________________ -----------------------

.........................................................................................................................

Заняття починається із створення проблемної ситуації, після аналізу якої пред'являється нова інформація, що закріплюється в ході вправ.

У всіх варіантах етапи учбового процесу супроводжуються формуванням педагогічно доцільних ціннісний-емоційних відносин. Оскільки учбовий процес тривалий, то в ході його представлені варіанти змінюють один одного в різних поєднаннях:

__________ ---------------- ////////////////// __________ ------------- ___________ /////////////////// ------------- ___________

.........................................................................................................

Приведені схеми відображають логіку учбового процесу. Основний практичний сенс її аналізу полягає в тому, що логіка учбового предмету, якою вона дана в програмах і підручниках, не є догмою, вона служить лише позначенням загального порядку вивчення учбового матеріалу. Справжній хід його вивчення залежить не тільки від логіки предмету, але і від закономірностей його засвоєння, від умов, в яких проходить навчання.

Наступні, що необхідно зробити для виявлення суті процесу навчання - це розглянути його зв'язки з іншими педагогічними процесами, і тим самим виділити особливості, що відрізняють даний процес.

Процес навчання тісно пов'язаний з процесом виховання.

Спільність і специфіка процесів навчання і виховання представлені в таблиці1.

Спільність і специфіка процесів навчання і виховання

Розділ II. Структура процесу навчання, характеристика структурних компонентів

§ 1. Структура процесу навчання

Виявлення суті процесу навчання припускає аналіз його структури.

Найкрупніше розчленовування єдиного процесу навчання полягає у виділенні в його структурі двох взаємозв'язаних елементів: учення і викладання.

Навчання неможливе без одночасного здійснення викладання і учення, без взаємодії учня і викладача. Викладання неможливе без учення, а учення без викладання стає елементом процесу самоосвіти.

Ефективний процес навчання припускає встановлення суб'ект-суб'ектних відносин педагога і учня. Школяр (дошкільник, студент) виступає об'єктом викладання і суб'єктом учення. Об'єктом його діяльності є зміст освіти.

Педагог виступає суб'єктом викладання. Його діяльності також направлена на зміст освіти.

Процес навчання - це не просто механічне злиття викладання і учення, а якісне нове, цілісне явище.

Ю.К. Бабанский в структурі процесу навчання виділяє наступні компоненти:

1) цільовий;

2) стимулююче-мотиваційний;

3) змістовний;

4) операційно-дієвий;

5) контрольно-регулювальний;

6) оціночно-результативний.

Ці компоненти відображають важливий процес взаємодії педагога і учня від постановки мети навчання до аналізу його результатів.

Цільовий компонент процесу навчання є постановкою педагогом і ухваленням учнями цілей і завдань вивчення теми (розділу, курсу, учбового предмету). Цілі і завдання процесу навчання визначаються соціальним замовленням, уточнюються на основі вимог державних освітніх стандартів, програм, рівня підготовленості учнів і матеріально-технічної бази учбового закладу.

Стимулююче-мотиваційний компонент процесу навчання відображає заходи педагога по формуванню пізнавальних потреб, стимулюванню мотивів учбової діяльності, інтересів.

Змістовний компонент процесу навчання - це зміст навчання, визначуваний державними освітніми стандартами, програмами, підручниками і навчальними посібниками.

Операційно-дієвий компонент процесу навчання відображає його процесуальні характеристики, форми, методи, засоби.

Контрольно-регулювальний компонент процесу навчання припускає здійснення контролю педагога і самоконтролю учнів з метою встановлення зворотного зв'язку і коректування ходу процесу навчання.

Оцінний-результативний компонент процесу навчання об'єднує оцінку педагогом і самооцінку учнів результатів навчання, встановлення їх відповідності поставленим цілям, виявлення причин їх можливої невідповідності, постановку завдань подальшої діяльності.

Характеристика перерахованих компонентів процесу навчання дає уявлення лише про його склад. Орієнтація педагога на проектування цілісної структури даного процесу припускає вивчення взаємозв'язків його структурних елементів.

Всі компоненти процесу навчання тісно взаємозв'язані між собою. Ухвалення мети навчаються вимагає педагогічно доцільної дії на їх мотиваційну сферу. Мету навчання визначає його зміст. Мета і зміст навчання вимагають певних методів, засобів і форм стимулювання і організації цього процесу. По ходу навчання необхідний контроль за його протіканням і результатом. Реалізація всіх компонентів в комплексі забезпечує досягнення результату. Оцінка отриманого результату визначає нові цілі процесу навчання.

Вказана послідовність і зміст компонентів процесу навчання найбільш типові. Залежно від завдань навчання і його конкретних умов ті або інші компоненти цього процесу простежуються більш менш виразно. Наприклад, зацікавленість аудиторії темою, що вивчається, знімає необхідність додаткових заходів стимулювання. Не завжди потрібні корективи процесу навчання, якщо відразу вдається досягти поставленої мети. Проектування процесу навчання вимагає творчого підходу до аналізу його структурних компонентів.

Страницы: 1, 2