Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був В. О. Сухомлинський. Саме його „уроки мислення в природі”, які він проводив у Павлишській школі для 6-річних учнів. Це, на наш погляд, - інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей 6-7 років. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднанні в мистецтво мовлення; відомості з географії, громадянства - у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, біології, астрономії - у природознавство. Методичне проведення інтегрованих уроків потребує дуже високого професіоналізму й ерудиції вчителів. [19, c.293-294].
Досвід проведення інтегрованих уроків ще невеликий. Якщо вони змістовні, цілеспрямовані, то вносять у звичайний хід шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприймати деякі поняття, явища. [15, c.45-47].
1.4 Взаємозв'язок традиційних і нетрадиційних форм організації навчання в сучасній школі
Перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці - це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою. Творчість педагогічної праці і практики здійснюється в ефективному застосуванні уже створеного досвіду в освоєнні нових розробок, в умінні розвивати ідею, реалізовувати в конкретних умовах, бачити варіанти у вирішенні однієї і тієї ж проблеми, застосувати досвід інших, створювати свій і так далі до нескінченного пошуку ідеального варіанту роботи з дітьми, як вихованцями і учнями.[14, c.2-3].
Основні риси відмінності стандартних і нестандартних уроків є:
– структура уроку. У стандартних уроках структура уроку постійна, майже незмінна, а в нестандартних уроках - різноманітна, залежить від типу уроку і способу проведення.
– Мотивація навчання. У стандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба знати”, а в нестандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба допомогти казковому герою” або „вчу, бо потрібно перемогти суперників у конкурсі” і таке інше. В даному випадку мотивація навчання іде підсвідомо і без всяких примусів до навчання.
– Спосіб проведення. Навчання, яке ведеться за допомогою нестандартних уроків, проводиться як певний „шаблон” серії уроків, де іноді можуть зустрічатися ігрові моменти в залежності від особливостей вчителя, а нестандартний урок може пройти під величезною ігровою ситуацією на протязі усього уроку. І кожен нетрадиційний урок не буде схожий на попередній, бо він немає встановленної структури.
– Новий спосіб навчання. Стандартні уроки вивчають матеріал одного предмету та інколи можуть з'являтися між- предметні зв'язки, а нестандартні уроки можуть вивчати матеріал блоками кількох предметів, (наприклад, інтегровані уроки).
– Кількість класів. Нестандартні уроки дають можливість провести урок з двома класами одночасно (Наприклад: змагання між двома паралельними класами „Юний математик”), або з учнями різного віку.
– Розвиток нових умінь. За допомогою нестандартних уроків можна розвивати психічні процеси, (наприклад, психічні тренінги на розвиток уваги, пам'яті та інше), акторські здібності та інше.
– Продуктивність праці. Цей вид діяльності краще активізує увагу дітей і вони не так втомлюються при проведенні таких уроків.[10, с. 350]. Відмінність типів уроків полягає у різносторонності підходів до проведення уроків, для здійснення загально-навчальної мети.[5, c.78].
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики.
2.1 Аналіз проведення нестандартних типів уроків вчителями Аннівської неповної середньої школи І-ІІ ступенів
Дослідно-експериментальна робота проходила в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів. Опитування вчителів здійснювалось за допомогою анкети (Додаток №1). Анкетування проводилось серед вчителів початкових і середніх класів - це чотири вчителя середніх класів: вчителі фізики та математики, біології, російської мови та літератури, історії; і чотири вчителя початкових класів (з 15 вчителів школи обпитувалось 8).
В ході аналізу зібраних анкет виявилось, що всі вчителі розрізняють поняття „нестандартний урок” і „позакласний захід”, серед них 75% мають правильне уявлення про нестандартний урок. Щодо ставлення вчителів до проведення нестандартних уроків в процесі навчання, то 87,5% з них позитивно відносяться до цього прийому роботи, а 12,5% активно використовують нестандартні уроки в своїй роботі, і всі вони вважають, що використання нестандартних уроків позитивно впливає на ефективність навчально-виховного процесу.
Пропорції використання нестандартних уроків серед простих традиційних уроків у своїй практиці серед анкетованих вчителів виявилось:
12,5% - використовують нестандартні уроки 2-3 рази на тиждень;
37,5% - один раз на тиждень, і то не завжди, в залежності від свят і можливості вчителя;
50% - опитуваних вчителів використовують нестандартні уроки в своїй практиці 1-2 рази на півроку.
Знання з кількості нестандартних уроків дали такі результати:
12,5% - до 5 типів нестандартних уроків;
62,5% - до 10 типів нестандартних уроків;
12,5% - до 15 типів нестандартних уроків.
У своїй практиці використовують:
75% - по 3-5 типів нестандартних уроків (в основному - уроки-казки, уроки-подорожі, ігри, змагання);
12,5% - до 7 типів нестандартних уроків (зазначені вище та уроки-диспути, конференції, лекції, юридичні хокеї, круглі столи). Всі вчителі вважають, що найчастіше нетрадиційні уроки повинні використовуватися в початковій школі найчастіше ніж в середніх чи старших класах.
В процесі досліду виявилося, що відношення вчителів до інтеграції уроків математики і природознавства в початковій школі складає:
50% -позитивно відносяться до такого способу (серед цих вчителів 37,5% є вчителі початкових класів, які мають певний досвід у проведенні інтегрованих уроків з учнями початкових класів);
25% - індиферентно відносяться до інтеграції навчання предметів математики та природознавства в сучасній початковій школі;
25% - не змогли дати відповіді на поставлене запитання.
На думку вчителів, для покращення рівня підготовки майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах щодо майстерного використання дидактичних технологій у практиці початковій школі потрібно:
- більше залучати студентів до пошуку методичних рекомендацій;
- збільшити кількість теоретико-методичних занять;
- приділяти увагу методикам проведення нестандартних уроків і збільшити кількість практичних занять;
- детальніше вивчати методики вчителів-новаторів.
Стимулювати таку діяльність вчителів безпосередньо у школі: всіма видами заохочень, матеріальним забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо проведення нестандартних уроків, комп'ютеризацією і сучасними технічними засобами навчання.
У ході інтерв'ю з вчителькою першого класу з'ясувалось, що вона індиферентно відноситься до впровадження нестандартних уроків у початкових класах. За дні спостереження (на початку і в останній день практики) спостерігалося, що два уроки з предметів: „Основи здоров'я” і „Математика” були нестандартними, але вчитель дуже часто використовував ігрові ситуації на уроках, майже завжди.
2.2 Аналіз проведеного експерименту щодо ефективності нестандартних типів уроків
Експеримент по ефективності нестандартних уроків в початковій школі проводився в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів у першому класі, де навчається 21 учень. Ефективність нестандартних уроків оцінювалась по таким критеріям: ступінь засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в три частини:
І частина - констатуюча. Оцінка знань і активність учнів на початку практики (перший день спостереження).
ІІ частина - початок експериментальної роботи. Оцінка, перевірка знань і активність учнів через два тижні роботи з ними при активному застосуванні нестандартних уроків.
ІІІ частина - заключна. Де була проведена контрольна робота.
При проходженні переддипломної практики ми проводили нестандартні уроки з предметів:
- математики:(додаток №__) урок-гра „Ліпимо снігову бабу”, урок-заочна подорож „Країна Шісляндія”, урок-гра „Їжачок”, урок-усний журнал „Магічна сімка”, урок-гра „Квітка-семицвітка”, урок-заочна подорож „До бабусиного саду і огороду”, урок-подорож до „Країни чудес”.
- читання: (додаток №__) урок-гра „Чарівна буква Ю”; урок-лабораторія.
Активність учнів.
До використання нестандартних уроків в навчально-виховному процесі (перший день практики - спостереження за роботою вчителя) маємо такі результати з активності учнів: (додаток №__).
математика
високий ступінь - (4-5 рази) 10%;
середній ступінь - (2-3 рази) 25%;
низький ступінь - (0-1 раз) 65%.
читання
високий ступінь - (4-5 рази) 5%;
середній ступінь - (2-3 рази) 60%;
низький ступінь - (0-1 раз) 35%.
Це перша частина експериментальної роботи (додаток №__). Спостереження фіксувалось шляхом відмітки знаком „+” за кожну підняту руку. Через два тижні знову проводимо аналогічну роботу (друга частина експерименту - додаток №__), яка дала такі результати: (додаток №__)
математика
високий ступінь - (4-5 рази) 10%;
середній ступінь - (2-3 рази) 35%;
низький ступінь - (0-1 раз) 55%.
читання
високий ступінь - (4-5 рази) 15%;
середній ступінь - (2-3 рази) 50%;
низький ступінь - (0-1 раз) 35%.
Результатом третьої частини експериментальної роботи, яка в свою чергу була проведена шляхом відмітки знаком ”+” за кожну підняту руку чи правильну відповідь (додаток №__), були: (додаток №__)
математика
високий ступінь - (4-5 рази) 25%;
середній ступінь - (2-3 рази) 20%;
низький ступінь - (0-1 раз) 55%.
читання
високий ступінь - (4-5 рази) 35%;
середній ступінь - (2-3 рази) 35%;
низький ступінь - (0-1 раз) 30%.
В кінці практики робимо висновок і складаємо графік активності учнів при використанні нестандартних уроків на практиці (додаток №__). Аналізуючи отриманий графік, можна зробити висновок:
- високий ступінь активності учнів за час практики з 10% підвищився до 25% - з математики; з 5% підвищився до 35% з читання.
- середній ступінь активності учнів за час практики з 25% підвищився до 35%, а потім активність зменшилась до 20% - з математики (це можна пояснити тим, що діти втомилися, бо це для них незвичне); з 60% зменшився до 35% - з читання (тому що більшість учнів „перейшли” до високого ступеня активності).
- низький ступінь активності: з математики - було 65% стало 55%; з читання - було 35% стало 30%.
Таким чином експериментальна робота переконала у тому, що розумне використання системи нетрадиційних уроків призводить до підвищення активності роботи учнів на уроці - відсоток високого ступеня активності збільшився, а низький зменшився. Але не слід використовувати нестандартні уроки щоденно, так як активність учнів може знизитися через втоми до незвичності.
Успішність учнів у навчанні.
Для перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу проводилися контрольні роботи у вигляді контрольних зрізів. Контрольні роботи містили завдання з різних предметів: математики, читання, письмо і завдань на логічне мислення. Такі контрольні роботи проводились три рази: на початку практики, через два тижні навчання і на кінець практики.
В перший день практики було проведено контрольну роботу №1 (І частина експериментальної роботи) у вигляді, як вище сказано, контрольного зрізу (додаток №__, __). Після проведення контрольного зрізу активно використовуємо нестандартні уроки на протязі двох тижнів. Після цього було проведено контрольну роботу №2 (ІІ частина експериментальної роботи) також у вигляді контрольного зрізу (додаток №__, __). Після цієї контрольної роботи нестандартні уроки використовувалися рідше, щоб не перевантажувати дітей незвичним для них. В кінці практики знову дається контрольна робота (№3) (ІІІ частина експериментальної роботи) (Додаток №__, __).
Ми співставили три контрольні роботи, склали такий графік успішності учнів. (додаток №__). В першій частині роботи переважала оцінка - 7-9 балів (59% учнів), в другій і третій частині - 10-12 балів (в другій частині - 58%, а в третій - 53% всіх учнів). Це зумовлено тим, що в навчально-виховному процесі почали використовувати нестандартні типи уроків, які підвищили успішність дітей на уроці. Але на другому етапі піднявся відсоток учнів, які отримали 4-6 балів(9% учнів) та 1-3 бали (33% учнів). Це пояснюється тим, що діти втомилися. Після зниження кількості нестандартних уроків на третьому етапі знизився відсоток учнів, які отримали 4-6 (до 7%) і 1-3 (до 13%) бали, а також підвищився відсоток 7-9 балів (до 27%), який на другому етапі дорівнював нулю.
Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що розумно обмірковане використання системи нестандартних уроків підвищує рівень активності та засвоєння знань, умінь і навичок.
Висновки
Дослідно-експериментальна робота довела, що нестандартні уроки позитивно впливають на навчально-виховний процес у сучасній школі. Головна заслуга уроків з нетрадиційною структурою - дуже потужна активність учнів на уроці, але потрібно мати на увазі, якщо нестандартні уроки проводити повсякденно, то цікавість до навчання у дітей пропадає. Тому при використанні нестандартних уроків потрібно бути дуже обережним, для того щоб дітей не перевантажити незвичайністю.
Найбільш вдало буде використано нестандартний урок на уроках, де метою уроку є закріплення навчального матеріалу, тому що цей урок, наприклад, можна провести у вигляді конкурсу чи уроку-КВК, тоді діти не будуть примушені вчителем згадувати матеріал, який вивчали на попередніх уроках, а згадуватимуть для того, щоб перемогти своїх суперників - різна мотивація учнів. Вони підсвідомо будуть згадувати попередній матеріал.
Нестандартні уроки слід впроваджувати в навчально-виховному процесі всіх шкіл тому, що проведена дослідно- експериментальна робота довела, що ці уроки дійсно мають більше пріоритетів ніж стандартні уроки. Головне потрібно навчитись вчителям правильно підбирати форму роботи і якісно проводити урок. Якщо ці умови виконуються, то можна кожний урок зробити нестандартним. Для цього потрібно студентів педучилищ детальніше ознайомити з системою нетрадиційних уроків та інноваційними технологіями навчання.
Література
1. Бабанський Ю.К. Педагогіка.- М. :Просвітництво, 1984. - 608с.
2. Белорусова В.В. Педагогіка. М.: Фізкультура и спорт, 1983. - 247с.
3. Болотина Л. Р. Педагогіка.- М. :Просвещение, 1987. - 312с.
4. Вашуленко М.С., Дмитренко Л. І. Нестандартні уроки мовлення та мислення молодших школярів // Початкова школа. -1993. №11. - с.6-8.
5. Вашуленко М.С., Державний стандарт з української мови // Початкова школа. -1997. №2.- с.2-4.
6. Волкова Н.П., Педагогіка. К.: Академія, 2002р. - с.340.
7. Лисенко Р.Н., З досвіду проведення інтегрованих уроків // Початкова школа. - 1998. - №8. - с.46-48.
8. Махмутов М.И., Современный урок.-М.:Педагогіка, 1981. - с.192.
9. Митник О., Народження нестандартного уроку // Початкова школа. - 1997. - №12. - с.11-13.
10. Мойсеюк Н.Є., Педагогіка. - К., 1999. - 350с.
11. Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. - 1991. №11. - с.65-66.
12. Підкасистий П.И., Педагогіка. - М.: Педагогическое общество России, 1998. - 638с.
13. Подласый М.П., Педагогіка. - М.: Просвещение, 1996. - 432с.
14. Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. - 1998. №2. - 2-4с.
15. Тименко В., Програма інтегрованого курсу //Початкова школа. - 1997. - №8. - с.45-47.
16. Савін Н.В., Педагогіка. - М.: Просвещение, 1978. - 351с.
17. Савін Н.В. Педагогіка. Київ: Вища школа, 1980. - 244с.
18. Савченко О.Я. Дидактика у початкових класах. - К.: Освіта, 1993. - 224с.
19. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів - К.: Абрис, 1997. - 416с.
20. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. -К.: Магістр S. 1997. - 184с.
21. Фіцула М.М. Педагогіка -К.: Академія, 2000. - 542с.
22. Харламов И.Ф. Педагогіка. - М.: Вища школа, 1990. - с.346-347.
Страницы: 1, 2
