Облік прочитаного роблять також в усних формах: учні говорять про прочитані книжки на уроках позакласного читання, на звичайних уроках читання, в індивідуальних бесідах з вчителем.
Головне завдання вчителя - залучити учня до читання дитячих книжок в усьому тематичному та жанровому обсязі, доступному дитячому віку.
Отже, позакласне читання здійснюється в різних сферах учнівського життя: на уроках та в позакласний час. Це і визначає різноаспектні напрямки роботи вчителя, яку він виконує, керуючи самостійним читанням дітей. Перший: учитель дає завдання і прищеплює дітям читацькі уміння на уроках позакласного читання. Другий: в обов'язки вчителя входить підготовка та проведення масових позаурочних заходів, пов'язаних з читанням. Третій: вчитель повинен пропагандувати читання, створення домашніх бібліотек у сім'ях школярів.
Таким чином, керівництво позакласним читанням виявляє собою складний комплекс форм роботи школярів, вчителя, бібліотекаря.
БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ.
Програмою передбачаються бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілка разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці.
Мета бібліотечних занять полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.
2.2 Загальні вимоги до проведення та організації уроків позакласного читання в початкових класах.
Цілеспрямоване формування читацької самостійності молодших школярів відбувається поетапно. На кожному етапі навчання визначаються завдання, які враховують особливості даного вікового мікроперіоду, обумовлюється методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, типи, структура уроку (заняття) тощо.
Так, Наприклад у методиці роботи з дитячою книжкою в першому класі важливе місце займає формування у шестирічних учнів умінь слухати-розуміти читання дорослого. Починаючи з другого класу, коли школярі оволодівають відповідним рівнем навички читання, особливе місце на уроках позакласного читання посідає розвиток умінь самостійно сприймати й розуміти письмові (друковані) зв'язні тексти. Відповідно і структурі заняття з числа інших компонентів виділяється самостійне читання твору.
Як відомо, самостійний ритм життя вимагає від людини швидкого реагування на умови, що швидко змінюються, здатності орієнтуватися у величезному потоці інформації. Вже у першому класі учні ознайомлюються з новими правилами гігієни читання, з найпростішими структурними елементами дитячої книжки, з умінням правильно називати книжку, твір тощо. У наступних класах учні засвоюють принципи розстановки книжок у дитячій бібліотеці, практичні уміння орієнтуватись у дитячій книжці, користуватись її довідковим апаратом, уміння добирати книжки на певну таму з допомогою тематичної полиці, книжної виставки, рекомендаційного списку, знаходити потрібну інформацію у відповідних словниках, енциклопедіях і таке інше.
Етапи формування читацької самостійності молодших школярів.
ПЕРШИЙ ЕТАП - підготовчий. Це етап охоплює весь перший семестр 1 класу. Уроків позакласного читання на цьому етапі майже не має: на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин один раз на тиждень. Якщо учні класу мають достатній рівень підготовки з читання, вчитель може проводити заняття упродовж усього уроку. На цих уроках вчитель або учні, які оволоділи грамотою читають першокласникам доступні твори. Діти вчаться сприймати на слух розповіді, казки, елементарно оцінюють прочитане, малюють словесні картинки за прочитаним, ознайомлюються з основними правилами гігієни читання та користування з книгою, співвідносять зміст з заголовком.
Одним із основних завдань позакласного читання на підготовчому етапі є пробудження у школярів інтересу до дитячої книжки, формування початкових умінь самостійно з нею спілкуватися.
ДРУГИЙ ЕТАП - навчальний. Це другий семестр першого класу та другого класу. Вводяться самостійні щоденні уроки позакласного читання. Розширюється коло читань.
На цьому етапі учні ще відрізняються один від одного за темпом читання: одні читають словами, інші - по складам. Як ті, так і інші поки не можуть вільно ще читати книжки, які дуже заволікають їх увагу. Повільне, невиразне читання не задовольняє молодших школярів, не дає радості спілкування з книжкою засмучується поганою технікою читання. На цьому етапі особливо потрібен тактичний та уважний індивідуальний підхід вчителя Необхідно привчити маленького читця до спілкування з книжкою „один на один”. Тому на навчальному етапі позакласного читання не можна ще задавати класу якусь книжку до зазначеного терміну; книжки читаються на уроках; завдання для домашнього читання індивідуалізовані. В класі завжди є декілька учнів, які читають вільно. На цих школярів вчитель опирається, організуючи взаємодопомогу.
Завдання для читання диференціюються і на уроці: „слабші” учні читають уривки твору, які не містять складних побудов та незнайомих слів. До кінця навчального навички читання удосконалюються, багато читають плавно та виразно. Індивідуальні розрізнення більш зменшуються. Збільшується загальна начитаність учнів та їх досвід учбової праці.
На цьому етапі в учнів формується певний читацький кругозір, вони навчаються усвідомлять фактичний зміст твору, виділяти основних персонажів, практично розрізнюють текст за жанровими ознаками, прогнозуючи орієнтований зміст незнайомої книжки, спираючись на такі основні показники поза текстової інформації: прізвище письменника, заголовок твору, ілюстрації, зміст (перелік) творів, роблять простіші записи про прочитане, вчаться розповідати про прочитане, обговорювати оповідання та коротко виражати до нього своє відношення. Ознайомлення з новою книжкою та текстом художнього твору відбувається на уроці під керівництвом вчителя.
Таким чином, школярі оволоділи комплексом знань, практичних умінь, навичок, що дозволяє їм на наступному ТРЕТЬОМУ ЕТАПІ - основному, самостійно розв'язувати завдання, які складають сутність читацької діяльності.
До кінця основного етапу всі учні початкових класів повинні оволодіти навичками та вміннями, які необхідні активному читачу: технікою читання, орієнтованими та гігієнічними вміннями, а головне, вони повинні полюбити книжку та самостійне читання. Тобто У 3 - 4 класах самостійне читання учнів стає істинно позакласним. А на уроках відбувається колективне обговорювання того, що діти прочитали заздалегідь. У 3-4 класах уроки позакласного читання проводяться один раз на 2 тижня (загалом 17 годин на рік). Педагог виділяє на такі заняття із загальної кількості годин, відведених на уроки класного читання.
Якщо на першому та другому етапах коло читання учнів складали дитячі книжки, обсяг яких не перевищував 30 - 36 сторінок, то тепер в активне читання школярів включаються і значні за обсягом твори.
Помітною ознакою на основному етапі є планування навчального матеріалу, який опрацьовується на одному уроці а також - під час проведення серії уроків, об'єднаних між собою спільною метою.
Наприклад, у третьому класі, де навчальний матеріал добирається переважно за монографічним принципом, вчитель передбачає серію уроків за творчістю того чи іншого письменника. Доцільним буде пропорційним чергування невеликих та більших за обсягом літературних творів.
У четвертому класі переважає тематичний або жанрово-тематичний принцип планування навчального матеріалу. Так, проведення серії уроків, на яких колективно обговорюються різні книжки, об'єднанні між собою близькістю тематики, проблематики, яка для дітей у цей мікроперіод є особливо значущою. Крім того, він планує проведення уроків, під час яких молодші школярі глибше засвоюють ознаки певного літературного жанру (наприклад, повістей, казок, легенд і таке інше), вчаться з допомогою вчителя узагальнювати історичний та морально-естетичний досвіди, відображенні у змістах цих творів.
На цьому етапі навчальний матеріал складають переважно значні за обсягом твори. Читацьке коло школярів у четвертому класі інтенсивно поповнюється науково-пізнавальною літературою.
Коло читань визначається вчителем, враховуючи умови забезпечення дитячою літературою районних (міських), шкільних, домашніх бібліотек.
Зміст програми реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях, шляхом проведення літературних ранків, вікторин, екскурсій тощо.
Методичні принципи добору книг, рекомендованих для позакласного читання молодшого шкільного віку.
Основним навчальним матеріалом на заняттях з позакласного читання є дитяча книжка, дитяча періодика (журнали, газети), довідкова література (словники, енциклопедії для дітей).
Відбір змісту літературних творів здійснюється за критеріями їх художньо-естетичної цінності, доступності для освоєння учнями певної вікової групи, насиченості пізнавальним змістом, з урахуванням читацьких інтересів школярів. Під час добору літературного матеріалу вчитель враховує також санітарно-гігієнічні вимоги до видань (поліграфії, ілюстративного матеріалу, обсягу книжок, розміру шрифту тощо).
Наприклад, для шестирічних учнів добір дитячої літератури має свої особливості, пов'язані зі специфікою сприймання у цей період розвитку дитини, з рівнем розвитку навички читання, понятійного мислення. Як відомо, понятійне мислення у шестирічних дітей сформоване недостатньо. Слова-назви у них все ще пов'язані з конкретними об'єктами і явищами. А тому зоровий супровід тексту у книжках відіграє надзвичайно важливу роль. Чим молодша дитина, тим більшу площу на сторінці чи н розвороті (60 % - 70 %) мають займати ілюстрації.
Майстерно виконані малюнки у високохудожній дитячій книжці допомагають учням глибше і повніше зрозуміти зміст твору, ширше уявити багатогранну картину світу, усвідомити найважливіші загальнолюдські цінності, сприяють розвитку мовлення, образного мислення, почуттів дитини.
Програмою передбачається розширення читацького кругозору школярів на основі жанрового, тематичного розмаїття творів та їх авторської приналежності. При цьому йдеться як про художню, так і науково-художню, науково-пізнавальну, довідкову літературу. Тематика і зміст творів відображають різні сторони життя і діяльності дитини, сприяють розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих, гуманістичних почуттів до рідної мови, землі, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів.
Бажано, щоб до кожного уроку добиралася нова книжка, щоб учні мали уявлення, що книжковий світ багатий і різноманітний, що в ньому кожна дитина може задовольнити свої пізнавальні інтереси, що з книжкою можна цікаво проводити своє дозвілля.
Загальні вимоги до проведення уроків позакласного читання.
Уроки позакласного читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються інакші задачі.
З однієї сторони, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість.
З іншої сторони, на цих уроках виконуються визначенні програмні вимоги, формуються навички та вміння, необхідні активному читачу.
Уроки позакласного читання повинні бути цікавими, стати святом книжки, учні чекають їх із нетерпінням , готуються до них на протязі тижня або двох.
Підготовка вчителя до уроків позакласного читання.
Підвищення ефективності уроку позакласного читання передусім залежить від якості підготовки вчителя до проведення такого роду занять. Ця підготовка має бути поетапною. Вона повинна включати в себе 4 етапи:
1. Ознайомлення з науково-методичною та психолого педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності.
2. Ознайомлення зі списком рекомендованої літератури для учнів 1-4 класів. Вивчення фондів шкільної та міської (сільської) бібліотек. Добір творів для позакласного читання.
3. Перспективне планування:
- тематика уроків позакласної читання;
- типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, вікторини тощо).
- види уроків: тематичний, жанровий, авторський.
4. складання конспектів уроків та оптимальних психолого-педагогічних умов).
Вчитель повинен враховувати, що уроки позакласного читання мають свої специфічні навчально-виховні цілі. Полягають вони в тому, щоб:
- забезпечити систематичне ознайомлення дітей і широким колом книг, що відповідають їхньому віковому розвиткові;
- допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги й упорядковуються їх різноманітність;
- навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідну книжку, визначати завдання уроків позакласного читання в початкових класах - виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.
Треба зауважити, що читацька самостійність характеризується, по-перше, наявністю в читача мотивів, що змушують його звертатись до книг, та, по-друге, наявністю системи знань, умінь і навичок, які дають йому можливість із найменшою затратою сил і часу реалізувати свої бажання відповідно до особистої і суспільної необхідності. Об'єктивним показником читацької самостійності школяра є стійка самостійність і здатність читати книжки за усвідомленим вибором.
Завершальним етапом підготовки вчителя до уроків позакласного читання є складання конспектів занять.
Складаючи конспект уроку вчитель повинен дотримуватись ряд вимог, без дотримання яких уроки позакласного читання не будуть виконувати своїх задач.
Вимоги до уроків позакласного читання.
На кожному уроці ведеться облік того, що діти читали самостійно. Учні приносять до класу ті книжки, які вони прочитали або читають в даний момент, два або три учня коротко розповідають про прочитану книжку. Вчитель створює на уроці таку ситуацію, в якій виникає взаємний обмін власними думками, які продовжуються і поза уроком. На уроці виховується у школярів потреба поділитися з товаришами своїми думками про прочитані книги.
На кожному уроці організується рекомендація нових книжок. Форми рекомендації різноманітні: і обмін думками, і пряма рекомендація вчителя з показом рекомендаційної книжки.
Також вчителеві можна підготувати виставку книжок за темою заняття (на виставці подаються книги як прочитані учнями, так і запропоновані вчителем). Ця виставка на початку уроку колективно розглядається за чітко визначеним планом, який відповідає темі й меті уроку (наприклад, дітям пропонується встановити, чи всі книжки відповідають темі заняття; чи не виставлена одна й таж книжка двічі; якщо книжки збігаються за назвою, то яка між ними різниця; книжки яких авторів виставленні; пропонуються визначити жанри виставлених творів і т. п.). Систематична робота в такому напрямку має на меті сформувати таку важливу читацьку навичку, як орієнтація в книжковому „морі”.
На кожному уроку позакласного читання передбачаються спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в учнів умінь користуватися прийомами самостійної читацької діяльності (наприклад, відтворення змісту вибраної та прочитаної книги за епізодами, за планом; звертання до довідкової літератури та матеріалів із періодики; засвоєння закономірностей: автор - книги; тема - книги тощо).
Під час кожного уроку позакласного читання учні читають розповідь, оповідання, повість, казку, вірш, байку; прочитують оповідання в цілому, якщо воно невелике за обсягом, читають підряд на 2-3 уроках або прочитують уривки з книги, яку читає весь клас. Частіше за все читають вголос; але використовують також і читання про себе, і читання напам'ять віршів, і інсценування, і читання за ролями.
На кожному уроці має місце елементи аналізу прочитаного оповідання - не тільки у формі бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів.
На кожному уроці дається щось нове в читацьких вміннях: вміння знайти відомості про автора, вміння зорієнтуватися в книжці за її заголовком, вміння створити виставку, вміння писати відгук о книжці або вести читацький щоденник і т. п.
На уроках позакласного читання доцільно використовувати такі методи та прийоми роботи:
БЕСІДА. Її використовують не так розгорнуто, як на звичайних уроках читання. Форму бесіди приймає і обговорення прочитаних книжок, і рекомендації нових; елементи бесіди допомагають виділити головне в прочитаному оповіданні, вияснити послідовність подій, часу та місця дії. Своєрідність на уроках позакласного читання полягає в тому, що всі питання розраховані на більш високу самостійність школярів, ніж звичайно, на розгорнуті відповіді, на зволікання додаткових відомостей - із життя, із інших книжок.
Як і на звичайних уроках, бесіди бувають вступні, супутні, підсумкові.
Доцільно використовувати у ході бесіди такі методи та прийоми роботи:
- навчання відповідати за зразком;
- постановка проблемних запитань (завчасно) для осмислення відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового матеріалу;
- навчання вміння ставити своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки) до прочитаного.
СЛОВНИКОВА РОБОТА. Вона грає на уроках позакласного читання допоміжну роль: пояснюються складні слова, звертається увага школярів на особлива яркі, вдалі відбори мовлення, які необхідно запам'ятати. Розібрати всі слова. Які можуть показатися дітям складними, незрозумілими на уроках позакласного читання просто неможливо. Словникова робота тут орієнтується на довідники, на примітки до тих форм, які використовуються у житті.
ПЕРЕКАЗ ПРОЧИТАНОГО на уроках позакласного читання поступово відходить від традиційної форми близького до зразку переказу: учні передають сюжет прочитаної книжки, переказують уривок, який більш сподобався, передають прочитане в ролях, інсценізують окремі сцени з прочитаної книги. Систематично використовують і такий вид роботи, як написання твору.
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВГОЛОС слід використовувати як основний прийом, який дозволяє іноді краще всіх роздумів визвати в учнів найглибше колективне хвилювання, потребу в спілкуванні.
Готуючись до уроку позакласного читання, вчитель має постійно звертатися до словників, довідників, переглядати книги, старі видання журналів, книжок. Із цих джерел він черпає повчальні для вихованців матеріали, з якими вони самостійно ознайомитися ще не можуть.
