Провівши опитування, доцільно підсумувати знання учнів, відзначити кращі відповіді оцінками й перейти до вибору виду з'єднання.
Слід зазначити, що програма велику увагу приділяє приготуванню столярного клею й виконанню ним з'єднань. Ми вважаємо, що поняття про його приготування можна подати лише в загальних рисах, а складання виробу найкраще здійснювати клеєм ПВА; це простіше та безпечніше.
У вступному інструктажі до виконання практичної роботи необхідно звернути увагу на підготовчих роботах при склеюванні, зокрема на підгонці й припасуванні деталей, контролюванні їх форм та розмірів. У критерій оцінювання трудових дій доцільно ввести також уміння учнів читати креслення деталей, а також правильність виконання операції склеювання й організацію свого робочого місця.
Заняття 8-9. Оздоблення виробів із фанери, ДВП і ДСП.
На опорядження, тобто кінцеву обробку виробів школярами пропонуємо два
заняття. Це дозволить всім без винятку учням вирівняти шанси й вчасно завершити попередні технологічні операції, на належному рівні та якісно виконати необхідні оздоблення; педагог матиме можливість провести ґрунтовний аналіз дитячих робіт та підвести підсумки по всій темі "Обробка деревини".
Теоретичну частину першого із двох занять можна розпочати організацією та проведенням проблемної бесіди, характер якої буде аналогічним до попередньої.
Зібрані (склеєні) минулого разу школярами вироби матимуть ще не зовсім гарний, естетичний вигляд. Особливо це дуже добре буде бачитися в порівнянні. Тому доцільно також, як і при вивченні з'єднань, використати учнівські вироби попередніх років, вибравши, звичайно, найкращі зразки. Буде непогано, якщо вчитель матиме можливість представити найрізноманітніші види оздоблень предметів із деревини. Переконані, що дітей це зацікавить і вони візьмуть активну участь в обговоренні переваг та недоліків різних способів опорядження.
Для проведення бесіди можна використати наступні запитання:
- Виготовлені вами вироби можна вважати повністю завершеними? (Думки школярів, швидше всього, розділяться: так або ні).
- А тепер вам пропонуються для огляду речі, які виготовляли ваші попередники. Чи подобаються вони вам? (Беззаперечно).
- А чому ? (Бо вони гарні; деякі красиво розмальовані, окремі з випаленими візерунками, а є просто полаковані).
- Чи хочете ви, щоб і ваші вироби були такими, а можливо, ще й кращими? (Так).
- Запам'ятайте, що завершальна стадія виготовлення виробу, яка пов'язана з нанесенням на його поверхню різних візерунків, із покриттям фарбами, лаками тощо називається оздобленням. А який вид оздоблення вам подобається найкраще? (Будуть різні відповіді).
Після цього доцільно зупинитися на короткій характеристиці найпоширеніших видів оздоблень, приділивши основну увагу тому (або тим) способу опорядження, який безпосередньо школярі виконуватимуть.
Звичайно, що вчитель ще перед початком вивчення теми вибирає об'єкти праці для учнів, визначаючи в тому числі й вид оздоблення.
Однак, не виключена можливість, коли школярі можуть пропонувати свої варіанти проведення опоряджувальних робіт, і це треба враховувати.
Для кращого засвоєння навчально-технічної інформації з теми заняття школярам можна запропонувати протягом 7-8 хвилин попрацювати з підручником, після чого провести невеличку співбесіду, використовуючи наступні запитання:
- Які ви знаєте види оздоблення? - Від чого залежить вибір виду оздоблення? - Яке оздоблення називається прозорим? - А яке непрозорим? - У чому полягає суть процесу випалювання? - Яких правил техніки безпеки слід дотримуватися при роботі з випалювачем (пірографом)? - Яких правил особистої гігієни та безпеки праці треба дотримуватися при роботі з лаками й фарбами?
Провівши опитування й закріплення засвоєного матеріалу, можна приступати до виконання практичних робіт.
Велику увагу дітей слід звертати на підготовку до оздоблення. Дуже часто діти вважають, що оздоблення, особливо непрозоре, закриє всі їхні огріхи, допущені при виконанні попередніх трудових дій. Але це не так. У більшості випадків зроблений школярами брак може проявлятися ще більше. А тому, поверхня під оздоблення має бути добре підготовлена.
Всі опоряджувальні роботи мають виконуватися із суворим дотриманням техніки безпеки.
Безпосереднє оздоблення поверхонь виробу може зайняти другий урок першого заняття та першу сорокап'ятихвилинку другого заняття теми "Оздоблення..."
Завершальний урок із чотирьох запланованих на оздоблення необхідно виділити для проведення аналізу учнівських робіт та підведення підсумків.
Заняття 10-12. Комплексні роботи.
Виділивши в тематичному плануванні три заняття на виконання робіт комплексного характеру, ми виходили з наступних міркувань.
По-перше, перед вивченням теми "Обробка деревини" вчитель ще не знає можливостей п'ятикласників у плані виконання трудових дій, щоб визначити об'єкти праці для школярів, кожному індивідуально. Тому, доведеться підбирати вироби, орієнтуючись на так званого середнього учня; об'єкти мають бути такими, щоб їх міг зробити кожний.
По-друге, введення школярів до основ обробки матеріалів має здійснюватися через фронтальну форму організації праці, оскільки, проведення вступних, поточних та заключних інструктажів, аналіз і оцінювання трудових дій п'ятикласників, впровадження елементів само- та взаємоконтролю будуть ефективними саме при такій організації роботи дітей.
Разом з тим, це не зовсім сприяє здійсненню диференціації навчання, формуванню інтересів та нахилів дітей, розвиткові індивідуальних рис кожної особистості.
Тому, коли п'ятикласники пройдуть разом ознайомлення із технологічним процесом обробки деревних матеріалів на базі єдиного виробу, їм доцільно надати можливість повторити його індивідуально, виготовляючи такі речі, які їм найбільше до вподоби (звичайно, базуючись на програмному матеріалі, виходячи з можливостей та умов школи).
2.3 Обробка металів (26 год.)
Тематичне планування програмного матеріалу
Заняття 1. Обладнання слюсарних майстерень. Організація робочого місця в слюсарній майстерні (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню:
Загальні відомості про слюсарну справу. Професія слюсаря; види слюсарних робіт. Організація робочого місця індивідуального використання; встановлення лещат відповідно до зросту школяра. Розташування на робочому місці інструментів і пристроїв для слюсарних робіт. Санітарно-гігієнічні умови праці.
Лабораторно-практична робота. Ознайомлення з робочим місцем слюсаря та його організацією при виконанні робіт; закріплення робочих місць за учнями відповідно до їх фізичних даних.
Профорієнтація. Загальне ознайомлення з професією слюсаря.
Заняття 2. Загальне уявлення про машини та їх застосування.
Свердлильний верстат як технологічна машина (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Узагальнення знань учнів про машину та сфери її застосування. Поняття про технологічні машини і їх особливості; свердлильний верстат як технологічна машина. Будова та принцип роботи верстата. Прийоми керування. Кінематична схема свердлильного верстата. Поняття про передаточне число. Правила техніки безпеки при роботі на свердлильному верстаті.
Практичні роботи. Вивчення будови окремих механізмів свердлильного верстата (на прикладі 2М112). Читання кінематичної схеми верстата. Визначення передаточного числа пасової передачі.
Міжпредметні зв'язки. Математика: користування вимірювальним інструментом; правила ділення; підрахунок розмірів. Фізика: механічна робота. Креслення: схеми. Профорієнтація. Дати загальне уявлення про машинобудівні професії.
Заняття 3. Відомості про найпоширеніші механізми (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню:
Механізми передачі та перетворення руху, їх загальна характеристика. Будова, принцип роботи і використання найпоширеніших механізмів; їх кінематичні схеми. Ручний дриль. Розширення знань учнів про деталі. Типові та спеціальні деталі механізмів, способи їх з'єднання; підшипники.
Практичні роботи. Ознайомлення із механізмами, які використовуються у навчальних майстернях. Виконання кінематичних схем окремих механізмів і визначення їх передаточного числа. Складання пасової, зубчастої та інших передач із деталей "Конструктора". Вивчення будови і принципу роботи ручного дриля.
Міжпредметні зв'язки. Математика: натуральні числа; правила ділення; підрахунок розмірів. Фізика: прості механізми; тертя, сила тертя, тертя у природі й техніці; криволінійний рух. Креслення: схеми.
Профорієнтація. Ознайомлення із професією слюсаря-складальникаї.
Заняття 4. Техніко-технологічні відомості про метали і сплави (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Узагальнення знань учнів про використання тонкого листового металу в побуті та народному господарстві. Поняття про виготовлення тонколистового металу на прокатних станах і його види. Загальне уявлення про сплави. Поняття про основні фізичні та механічні властивості металів і сплавів.
Лабораторно-практичні роботи. Визначення видів листового металу за фізичними властивостями (кольором і блиском). Порівняльна характеристикаа тонколистового металу за механічними властивостями (твердістю, міцністю, пластичністю, пружністю).
Міжпредметні зв'язки. Фізика: властивості тіл: питома вага, теплопровідність, пружність, пластичність. Хімія: хімічні властивості: корозійна стійкість; призначення покриття сталі іншими металами; корозія металу і способи її попередження.
Профорієнтація. Загальне ознайомлення із професією металурга.
Заняття 5. Конструювання виробів із тонкого листового металу (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Вимоги, які ставляться до виробів із тонколистового металу. Аналіз учнівських робіт попередніх років; вибір об'єкта для виготовлення. Ознайомлення із конструктивними особливостями об'ємних деталей за технічним рисунком та кресленням. Розробка конструкції виробу (виробів) із тонколистового металу; визначення характерної форми і розмірів. Проведення вимірювань.
Проеціювання предмета на дві площини проекції; побудова його розгортки.
Практичні роботи. Розробка (удосконалення) конструкції виробів (за допомогою вчителя). Виконання ескізу предмета об'ємної форми. Побудова розгортки виробу; виготовлення паперової моделі предмета за її зображенням. Проведення необхідних вимірювань.
Міжпредметні зв'язки. Креслення: послідовність виконання креслення предмета; ескізування; технічний рисунок. Математика: геометричні фігури; побудова відрізка; паралельне перенесення; ламана лінія, замкнена ламана, многокутник.
Профорієнтація. Ознайомлення із професіями конструктора й кресляра.
Заняття 6. Технологічна послідовність виготовлення слюсарних виробів (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Узагальнення та розширення знань учнів про основні слюсарні операції. Визначення раціональної послідовності виготовлення виробу з тонколистового металу; складання технологічної карти. Приблизний розрахунок витрат часу та розходу матеріалів для виконання роботи.
Практичні роботи. Розробка технологічної карти на виготовлення виробу (під керівництвом учителя); розрахунок витрат матеріалу для реалізації роботи. Формування умінь користування контрольно-вимірювальним інструментом.
Міжпредметні зв'язки. Математика: натуральні числа; підрахунок розмірів; геометричні фігури; обчислення площі геометричних фігур.
Заняття 7. Підготовка та розмічання заготовок із тонколистового металу (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Загальне уявлення про підготовчі роботи до розмічання заготовок із тонколистового металу. Призначення операції правлення: інструменти і пристрої для роботи. Прийоми та послідовність виправляння заготовок із тонколистового металу.
Узагальнення знань учнів про площинне розмічання; інструменти і пристрої для його виконання. Розмічання деталей за робочими кресленнями (ескізами), шаблонами, зразками. Поняття про припуск на обробку. Правила техніки безпеки при правленні та розмічанні тонколистового металу.
Практичні роботи. Підготовка заготовок до розмічання (виправляння, нанесення на поверхню відповідних розчинів тощо). Розмічання деталей виробів (розгорток). Здійснення контролю за формою та розмірами розгортки.
Міжпредметні зв'язки. Математика: геометричні фігури; паралельне перенесення; побудова відрізка заданої довжини; ламана лінія; замкнена ламана. Креслення: типи ліній.
Заняття 8-9. Розкроювання тонкого листового металу (4 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Загальні відомості про різання металів та його види (із зняттям та без зняття стружки). Різання металу ножицями. Будова й використання ручних слюсарних ножиць; їх порівняння з аналогічним інструментом для різання паперу, картону, викроювання тканин. Будова й застосування важільних ножиць. Прийоми різання листового металу ручними та важільними ножицями.
Загальні відомості про рубання металів; будова зубила. Прийоми рубання тонкого листового металу (в лещатах і на плиті).
Обробка торців заготовок після рубання і різання ножицями. Напилки, їх загальна будова та види. Прийоми обпилювання прямолінійних і криволінійних контурів. Контроль за якістю роботи. Правила техніки безпеки при різанні, рубанні та обпилюванні тонкого листового металу.
Практичні роботи. Вирізування контурів деталей виробу ножівкою чи вирубування зубилом. Контроль за розмірами в процесі роботи. Обробка кромок деталей напилками. Перевірка якості роботи та розмірів за шаблоном.
Міжпредметні зв'язки. Математика: геометричні фігури; вимірювання кутів, гострий кут. Фізика: будова речовини; деформація тіл; закон важеля; сила тиску.
Заняття 10. Гнуття і пресування тонколистового металу (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Поняття про формоутворення виробів з тонколистового металу. Інструменти та обладнання для гнуття і пресування. Технологічна послідовність виконання робіт. Правила контролювання розмірів і форми деталей при гнутті. Поняття про виготовлення деталей штампуванням на машинобудівних підприємствах. Правила техніки безпеки при згинанні тонколистового металу.
Практичні роботи. Згинання (пресування) заготовки згідно з кресленням і технічним рисунком. Контроль за розмірами та якістю роботи при гнутті. Усунення дефектів.
Міжпредметні зв'язки. Математика: центральна симетрія; паралельне перенесення. Фізика: деформація; сили, що виникають при деформації.
Профорієнтація. Загальне ознайомлення із професіями штампувальника, коваля.
Заняття 11. З'єднання деталей із тонколистового металу (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Відомості про з'єднання деталей із тонколистового металу; види з'єднань. Особливості та прийоми з'єднання однофальцевим швом; підготовка деталей та послідовність виконання роботи.
З'єднання деталей заклепками; послідовність його здійснення.
Поняття про контактне електрозварювання. Правила безпеки праці при виконанні з'єднань.
Практичні роботи. Підготовка та виконання з'єднання деталей відповідно до технології виготовлення виробу. Контроль за розмірами та якістю роботи. Усунення дефектів.
Міжпредметні зв'язки. Математика: геометричні фігури; аналіз геометричної форми предмета. Фізика: деформація; сили, що виникають при деформації; будова речовини; пластичність.
Заняття 12-13. Оздоблення металевих виробів (4 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Естетичні вимоги, що ставляться до виробів із тонколистового металу. Підготовка виробів до оздоблення. Покриття металевих виробів антикорозійними матеріалами, лаками і фарбами.
Практичні роботи. Кінцева обробка металевих виробів (зачищення шліфувальною шкуркою, загрунтовування нерівностей) та їх оздоблення.
Аналіз виконаних робіт. Підведення підсумків.
Міжпредметні зв'язки. Фізика: будова речовини. Хімія: розчини; хімічні властивості лаків і фарб; склад і способи приготування фарб.
Загальні методичні рекомендації до проведення занять.
Ручна й механізована обробка металів у 5-ому класі грунтується на роботі з тонколистовим металом (жерстю). У житті кожній людині з дитинства доводиться користуватися різноманітними предметами, виготовленими з металів чи сплавів. А тому, школярі вже повинні мати загальне уявлення про ці матеріали, їх основні фізико-механічні властивості.
Основний акцент для п'ятикласників при засвоєнні навчально-технічної інформації із зазначеної теми програми слід робити саме на властивостях тонколистового металу, способах його одержання та обробки, особливостях отримання виробів (деталей) об'ємної форми.
Ознайомлюючи учнів з технологічним процесом виготовлення виробів із тонколистового металу, потрібно за аналогією використовувати інформацію про послідовність отримання виробів із фанери, а також узагальнювати знання та вміння їх роботи з папером і картоном за початкову школу.
Заняття 1. Обладнання слюсарних майстерень.
Організація робочого місця в слюсарній майстерні.
Перше заняття в слюсарній майстерні доцільно присвятити ознайомленню п'ятикласників із приміщенням та розташуванням обладнання. Учням необхідно наголошувати, що обробка металів має свої особливості, порівняно з обробкою деревини. Тому організація робочого місця в слюсарній майстерні відрізняється від столярної.
На початку школярам можна розповісти, що слюсарні роботи на виробництві - це ручна обробка металів, яка здебільшого доповнює верстатну (механічну), або завершує виготовлення виробів з'єднанням деталей, складанням вузлів і агрегатів. Ці трудові прийоми та операції можуть виконуватися як за допомогою ручного чи механізованого інструменту, так і на відповідних верстатах.
Також доцільно здійснити невеличкий екскурс в історію й розповісти про виникнення та становлення професії слюсаря, а також зазначити його роль у народному господарстві. Після цього слід перейти до загальної характеристики обладнання майстерні.
В слюсарній майстерні (відділенні) встановлюється обладнання індивідуального та загального користування. До індивідуального належать верстаки з лещатами. Обладнанням загального користування є свердлильні й загострювальні верстати (або загострювально-шліфувальні); перевірочні та розмічальні плити; гвинтовий прес; важільні ножиці; правильна плита тощо. Для зберігання заготовок і деталей, пристроїв та інструментів, допоміжних матеріалів є інструментальні шафи, стелажі, столи.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
