В якості обладнання використовувалися таблиці з методичними розробками виконання натюрморту аквареллю та дитячі малюнки, репродукції творів художників І.Т.Хруцького "Квіти і плоди", І.І.Машкова "Виноград, лимон і рак", А.М.Ерделі "Натюрморт", Ф.Ф.Манайла "Новий хліб, овочі і фрукти".
1. Актуалізація опорних знань учнів.
-- Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?
(Живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура.)
-- До жанрів образотворчого мистецтва належать: портрет, пейзаж,
натюрморт, побутовий, історичний, батальний, анімалістичний тощо.
2. Словникова робота.
Жанр -- вид творів мистецтва, який характеризується певними ознаками.
Зображення тварин називається анімалістичним жанром.
Картини, присвячені подіям і сценам повсякденного життя, належать до побутового жанру.
Твори, що зображують історичні події, належать до історичного жанру.
Картини, присвячені воєнним подіям -- битвам, епізодам війни, належать до батального жанру.
-- А як називається жанр, що зображує краєвид? {Пейзаж.)
-- Як називається жанр, де зображена людина або група людей? (Портретний жанр.)
(Під час обговорення кожного з жанрів бажано посилатися на репродукції картин.)
3. Вступна бесіда.
-- Подивіться на репродукцію картини І.Т. Хруцького "Квіти і плоди". Назвіть предмети, зображені на ній.
(Ваза, кошик, склянка, букет квітів, персики, лимони, груші, диня, виноград)
-- Назвіть предмети, які зобразив художник І. Машков на картині "Виноград, лимон і рак".
— Що об'єднує ці дві картини?
(Зображені овочі і фрукти, предмети побуту.)
-- Картину, на якій зображено групу неживих предметів (квіти, овочі, фрукти, предмети домашнього вжитку, риба, дичина тощо), називають натюрмортом.
Перший натюрморт з'явився в Голландії на початку XVII століття. Голландці були у цей час одними з найбагатших у світі. Люди гостріше і тонше відчували навколишній світ, красу природи. Вони милувалися предметами, серед яких проходило їхнє життя. Це був період розвитку голландського мистецтва -- особливо мистецтва натюрморту. Вміти бачити красу у звичайному -- важлива риса голландських художників. Дуже часто у назві картин використовувалося слово "сніданок": "Сніданок з курчам", "Сніданок з шинкою" тощо. Натюрморти, написані художниками, розповідають також про життя і побут їхніх володарів. Дивишся на таке зображення і думаєш, що господар цих речей відійшов на хвилинку і незабаром повернеться.
4. Сприймання творів мистецтва.
а) Ерделі Адальберт Михайлович "Натюрморт", 1955рік.
Художник зобразив найбуденніші побутові речі: склянки, глечики, рушники, хустки. І лише одна порцелянова чашка ефектно виблискує золотом. Усі вони "зігріті" незримою присутністю людини. З витонченим смаком Ерделі передає принади цих речей. Натюрморт вишуканий за колоритом. Фарби чисті, дзвінкі, живописні. З особливою майстерністю художником написане прозоре скло, крізь яке видно блакитно-чисту воду, що викликає відчуття свіжості та прохолоди.
б) Манайло Федір Федорович "Новий хліб", 1975рік.
Народні традиції відображені у натюрморті "Новий хліб". Урочиста подія -- поява на столі хліба нового врожаю -- відзначається за народним звичаєм з особливою святковістю. Хліб -- у центрі натюрморту, а відповідно -- основа всього сутнього. Він в оточенні і городини, і фруктів, і меду. Колорит, барви полотна гарячі, сповнені радості життя.
5. Дидактична гра "Чарівна торбинка".
Беремо невелику торбинку, овочі і фрукти, які відрізняються за формою і величиною. Учитель кладе овочі й фрукти в торбинку і пропонує комусь з дітей, не дивлячись у торбинку, обмацати якийсь предмет, назвати його і показати дітям. Вчитель може запропонувати знайти те, що він назве. По черзі завдання виконують декілька учнів.
6. Продовження бесіди.
-- Сьогодні ми теж малюватимемо натюрморт, але, звичайно, не такий складний, як у художників. У нас є різні овочі і фрукти. Давайте складемо з них натюрморт, згрупувавши по декілька предметів, як показано на таблиці.
7. Перегляд таблиці з методичними розробками малювання натюрморту.
-- Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, які овочі та фрукти ми використаємо для нашого натюрморту.
І печуть мене, і варять,
І їдять мене, і хвалять, --
Бо я добра. (Картопля)
Сидить баба на грядках
Вся закутана в хустках. (Капуста)
Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)
Довгий, зелений -- добрий солоний,
Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)
Шкір має сім, а сльози випускає всім. (Цибуля)
Круглий, як куля, зелений, як трава,
Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)
8. Поетапне виконання композиції вчителем.
9. Практична діяльність учнів.
-- Спочатку визначте розташування предметів, потім намітьте їх загальну форму. Порівняйте малюнок з натурою і, уточнивши його, переходьте до деталізації (плями, смуги, корінці, стебла, листя та ін.).
Тепер починаємо малювати фарбами. Спочатку потрібно на палітрі підібрати найсвітліший колір натури, а вже потім вкрити ним усю поверхню малюнка, крім відблиску. Фарба при цьому повинна вільно стікати вниз. Коли малюнок висохне, зафарбуйте потрібним кольором овочі та фрукти, залишаючи чистішими світліші місця та відблиск. Затінені частини натури перекрийте тими ж кольорами, але темнішого тону і з холодним відтінком. Коли потрібно підсилити той чи інший колір малюнка, вкрийте його тією самою фарбою ще раз. Проте пам'ятайте, що зловживати перекриванням не слід, бо акварель втрачає свіжість, прозорість, яскравість.
10. Закріплення вивченого матеріалу.
Дидактична гра "Вернісаж".
На дошці розвішані дитячі малюнки, можуть бути і репродукції картин різних жанрів образотворчого мистецтва. Діти під ними прикріплюють таблички: натюрморт, пейзаж, портрет тощо.
Покажемо особливості ознайомлення учнів експериментального класу з портретним жанром під час малювання композиції «Мама в інтер'єрі».
При цьому ставилися завдання поглиблювати вивчення основних закономірностей зображення людини й елементарних пропорцій, розташування окремих частин, розвивати уміння передавати на малюнках образи людей (дорослих і дітей), їх настрій засобами живопису (радісна кольорова гама), виховувати любов, повагу до найсвятішої людини на землі -- матусі, чуйність, доброту, милосердя, лагідність, вдячність.
В якості обладнання використовувалися таблиці, малюнки, фотографії, ілюстрації із зображенням жінок, репродукції картин Рафаеля "Сикстинська Мадонна", Леонардо да Вінчі "Мадонна Літа", А. Дейнека "Мати".
1.Вступна бесіда.
Мати -- початок усього, берегиня роду людського. Незмінну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх. Тільки мати нічого не пожаліє для своєї дитини, це вона у хвилину небезпеки ніколи не думатиме про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, страху, сумнівів. Вона оберігає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткає лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми. Все-все, що є в нас найкращого, -- все від неї, від рідної неньки. За мамину ласку і любов, за її недоспані ночі і колискові пісні, за її добрі і ніжні слова, за її лагідну вдачу і науку ми дякуємо їй. (Звучить грамзапис пісні А. Горчинського "Цвіте черешня в мами на городі").
Тема материнства вважається однією із центральних і найбільш
складних в образотворчому мистецтві. Багато художників зображували
жінку на своїх полотнищах.
2. Сприймання творів мистецтва.
Рафаель "Секстинська Мадонна".
-- Рафаель, як істинний син Відродження, був якщо і не таким універсальним, як Леонардо да Вінчі, та все ж дуже різностороннім художником: і архітектором, і монументалістом, і майстром портрета, і майстром декору. Але до нині його знають перш за все як творця чудових "Мадонн". Споглядаючи їх, щоразу ніби заново відкриваєш для себе Рафаеля.
У його мадонн завжди гладке волосся, чистий овал обличчя, високий лоб. Спадаюче покривало охоплює фігуру зверху донизу єдиним плавним контуром.
Молода мати та її дитя нескінченно зворушливі, але дуже простодушні. В обличчі і погляді немовляти є щось недитяче -- прозорливе і глибоке, а в обличчі і погляді матері -- дитяча чистота. Якби Рафаель ніколи нічого не написав, крім цієї покірливої, босої, круглолицьої жінки, цієї небесної мандрівниці, закутаної в простий плащ, і незвичайної дитини, яку вона тримає на руках, він і тоді був би видатним художником.
3. Продовження бесіди.
-- А тепер розгляньте й інші репродукції картин, на яких художники
відтворили образ матері на своїх полотнах.
-- Що спільного між ними?
-- Чи подобаються вони вам? Чому?
-- Як би ви назвали ці картини?
(Учні діляться своїми враженнями).
-- А тепер розгляньте фотографії своїх мам.
-- Опишіть портрет своєї мами.
(Очі у моєї матусі голубі, як волошки. Погляд у неї ніжний, як перша весняна квіточка, добрий, як наша земля. У мами рожеві пестливі уста. Своїми працьовитими руками вона ладна приголубити всіх дітей світу. А обличчя, як сонечко, випромінює тепло по всьому світу. Ось така моя матуся. Я її дуже люблю!)
-- Де найбільше часу доводиться проводити мамі вдома? (На кухні.)
-- А чи допомагаєте ви своїй матусі? (Так).
-- Декламування вірша "Маленька господиня".
4. Прослуховування оповідання "Чужа п'ятірка".
Чужа п'ятірка
Упоравшись з перевіркою домашнього завдання, Неля Дмитрівна сказала:
-- А зараз, діти, напишемо твір.
-- Про улюблену професію?! -- радо озвався Юрко. Він учора дивився фільм про моряків-підводників і вирішив стати підводником.
-- Ні, -- відповіла Неля Дмитрівна. -- Тема нашого твору ось яка... -- Вона взяла крейду й написала на дошці: "ЯК Я ДОПОМАГАЮ МАМІ".
"Пхе, теж мені тема!" -- подумав Юрко. Він переписав назву твору до зошита і замислився. Про що ж писати? Хіба про те, як односив її листи до поштової скриньки? А може, описати, як улітку в гостях у бабусі вони з мамою обривали вишні на дереві? Мама обривала, а він тримав відерце. Ох і наївся ж тоді!
Юрко заглянув у зошит своєї сусідки по парті Люсі. Та написала: "Вдома я допомагаю мамі накрити на стіл, а потім сама мию увесь посуд".
"Оце діла!" -- подумав Юрко і написав собі в зошит, що він миє посуд і накриває на стіл. Потім кинув оком у зошит Дениска, який сидів попереду. Денис написав: "Щоб мама могла відпочивати після роботи, я сам ходжу в магазин за продуктами". Юрко теж написав, що ходить до магазину. Ще й перелічив, які саме продукти він купує: хліб, масло, олію, рибу, консерви, макарони, халву, цукерки, морозиво, ситро, картоплю, кефір, сіль і сірники.
А тоді Юркові закортіло подивитися ще й у Петрів зошит. Петро сидів позаду. Озирнувшись, Юрко прочитав: "Вдома я поливаю квіти, мию підлогу, чищу пилососом килим і доріжки". Юркові це сподобалося. Він дописав у своєму творі: "А коли я принесу з магазину покупки, то не сиджу, склавши руки, а поливаю квіти, мию підлогу і чищу килим".
Твір вийшов довгий і красивий. Не соромно й на перевірку.
Повернувшись зі школи додому, Юрко пообідав, повчив уроки. Потім довго гуляв з хлопцями у дворі. Після вечері подивився телевізор і ліг спати. Наступного дня Неля Дмитрівна принесла перевірені зошити.
Усі написали добре, -- сказала вона. -- А найкращий твір -- у Юри Денисенка. Він має про що писати, бо багато допомагає мамі.
Неля Дмитрівна прочитала вголос Юрків твір і оголосила: "П'ятірка!". Діти захоплено дивилися на Юрка, а він сидів і пишався. Ще приємніше йому було від думки про те, як зрадіють удома батьки: п'ятірки він приносив не часто.
-- А я сьогодні п'ятірку отримав, -- похвалився він, шойно мама переступила поріг.
-- Молодець, синку, -- посміхнулась вона.
Мама віднесла на кухню важкі сумки з покупками. А поки мила руки і перевдягалася, Юрко тримав напоготові зошит з п'ятіркою.
Нарешті мама сіла перепочити перед тим, як готувати вечерю. Юрко дав їй зошит. Мама помилувалась оцінкою й почала читати твір. На її обличчі спершу відбилося здивування, а тоді воно робилося все сумнішим, сумнішим...
-- Я й не знала, що ти в мене такий помічник, -- тихо промовила
мама. -- Навіть килим чистиш. А в нас же й порохотяга немає,
Юрко зніяковів, але спробував заперечити:
-- Його ми скоро купимо, тато казав. Зате -- п'ятірка.
-- Це не твоя п'ятірка. -- відказала мама. -- Ти її не заробив. Прикро мені, що мій син росте ледарем та ще й брехуном.
Вона закрила зошит і відсунула його від себе аж на край столу. Коли прийшов тато, Юрко мив у коридорі підлогу. Коло порога акуратно купкою лежали витрушені доріжки.
-- Ти ба! -- здивувався. -- А уроки повчив?
-- Уже.
-- А що ти сьогодні зі школи приніс? -- запитав тато.
-- Юрко змовчав. Тато побачив на столі зошит і розгорнув його. У назві твору "Як я допомагаю мамі" слово "допомагаю" було перекреслено, а вгорі Юрковою рукою написано "ДОПОМАГАТИМУ".
5. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя).
6. Словникова робота.
Інтер'єр -- зображення в живописі і графіці різноманітних внутрішніх приміщень.
Побутовий жанр -- жанр образотворчого мистецтва, де зображені події і сцени повсякденного життя.
7. Поетапне зображення композиції вчителем.
-- Щоб намалювати портрет своєї мами, придивіться уважно до її обличчя. (Діти ще раз уважно розглядають фотографії своїх мам).
Спочатку виконайте невеликий ескіз портрета, в якому визначте найбільш характерні риси обличчя, його вираз. Щоб дотриматися пропорційності обличчя, зверніть увагу на добре відому всім форму яйця. Намалювавши його вужчою стороною донизу, розділіть овал посередині по вертикалі і горизонталі. Горизонталь буде лінією очей, вертикаль розділяє обличчя посередині лоба, носа, підборіддя.
Якщо ми розділимо нижню половину ще надвоє, то дістанемо лінію носа. Щоб правильно намалювати губи, треба нижню частину розділити двома лініями на три частини. На верхній лінії -- лінія губ, на нижній -- середина підборіддя. Потім можна виконати портрет великого розміру, деталізуючи образ.
Покажемо особливості комплексного ознайомлення учнів експери-ментального класу з анімалістичним жанром під час практичного виконання творів декоративно-прикладного мистецтва та скульптури.
При цьому ставилися завдання ознайомити учнів з опішнянською народною глиняною іграшкою, розвивати здібності аналізувати форму і визначати складові частини будови тварин, відтворювати пропорційні відношення окремих складових частин будови, передавати різними засобами особливості пластики, найхарактерніші пози тварин у русі, характер і стан образів, розповісти про творчий шлях Марії Приймаченко, використовувати народні мотиви в декоративних композиціях, виховувати повагу і бережне ставлення до творів народного мистецтва.
В якості обладнання використовувалися репродукції творів М.Приймаченко "Фантастичний звір", "Слон", "Лев зламав зуба", "Звір гуляє", народні глиняні іграшки, зразки робіт, пластилін (глина), стеки.
1. Вступна бесіда.
Історія народної іграшки починається з глибокої давнини. Протягом віків вона вбирала в себе кращі національні традиції. В усі часи іграшку створювали як предмет мистецтва, надаючи їй великої художньої виразності. Праобразом стали об'єкти навколишнього життя. Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні. їх виготовляли з паперу, горіхів, хутра, пір'я, дроту, глини, дерева, сиру, тканини, шкіри, соломи тощо.
Народна іграшка народжувалася разом з природною потребою дитини пізнати світ. В Україні найбільшого поширення набули глиняні іграшки. Забавки виготовлялися скрізь, де були гончарі, -- від Карпат до Чорного моря. Найбільш відомі осередки: Опішня на Полтавщині, Ічня на Чернігівщині, с Дибиці та Васильків на Київщині, Косів на Івано-Франківщині тощо.
Перегляд народних іграшок різних регіонів України.
Продовження бесіди.
А тепер розгляньте уважно ось ці іграшки. їх виготовили опішнянські народні майстри. Чим вони відрізняються від інших іграшок?
Так, декоративно-стилізовані форми, пишний рослинний орнамент з червоного, зеленого, білого, коричневого і чорного кольорів надають опішнянським іграшкам казковості і чарівності.
Сьогодні неможливо уявити українське народне мистецтво без Марії Приймаченко, творчість якої стала новим, якісно вищим рівнем у сучасному народному малярстві.
Народилася Марія Приймаченко 1909 року в селі Болотня на Київщині, її батько, Оксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі, а мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання.
Дитинство Марії Оксентіївни було затьмарене страшенною недугою -- поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Природа наділила її красою, все дала вона їй-- "і біле личко, і чорнії брови, і карії очі". Але ж красуня -- і на милицях.
Крізь усе її життя проходить невсипуща жага творення, потреба поділитися своїми відкриттями з людьми.
"Починалося все це так, -- згадує художниця. -- Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату...". Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. Дивувалися, радили вчитися. Її творчість стає різноманітнішою -- Марія малює, вишиває, захоплюється керамікою. Є відомості й про те, що вона виявила свій талант у галузі керамічної скульптури. На жаль, зберігся лише один витвір у цьому жанрі -- "Крокодил". (Демонструється репродукція композиції).
