Результати анкетування були обробленні за допомогою спеціально розробленої авторської комп'ютерної програми .
Методом визначення фізичного здоров'я, фізичної підготовленості та функціонального стану ми обрали комп'ютерну програму комплексної експрес-оцінки «Оберіг», розроблену на кафедрі фізичної реабілітації ЗНУ доцентом кафедри Богдановської Н.В. й професором Маліковим М.В. з соавторами, метод є достатньо інформативним та простим для виконання. Для його проведення необхідно визначити наступні показники: довжина тіла, см; маса тіла, кг; частота серцевих скорочень (ЧСС), уд/хв; артеріальний тиск систолічний та діастолічний (АТс і АТд), мм рт.ст.; життєва ємність легень (ЖЄЛ), мл; час затримки дихання на вдиху (проба Штанге), сек; час затримки дихання на видиху (проба Генче), сек; підйом тулуба з положення лежачи за 60с, раз. Всі отримані в ході медичного тестування первинні дані піддаються обробці на персональному комп'ютері у відповідності зі спеціально розробленими авторами програмою. Розраховуються величини наступних показників: рівень фізичного здоров'я (РФЗ), рівень рухової підготовленості (РРП), рівень функціонального стану серцево-судинної системи (РФС с. с. с), рівень функціонального стану системи зовнішнього дихання (РФЗ з. д), окремих складових цих параметрів з ранжуванням на класи. Ранжування проводиться з урахуванням віку та статі обстежуваного, для чого авторами розроблені відповідні шкали оцінки для кожного показника . У результаті даного аналізу кожен випробуваний одержує визначену кількість балів, на підставі яких робиться висновок про рівень його фізичного здоров'я, функціонального стану серцево - судинної і дихальної систем організму.
Якщо в результаті комп'ютерної обробки даних медичного тестування загальна бальна оцінка випробуваного склала менш 40 балів, то рівень його фізичного здоров'я оцінюється як низький, при 41-55 балах - як нижче середнього, при 56-70 балах - як середній, при 71-85 балах - як вище за середнє, і при результаті від 86 до 100 балів - як високий.
2.3 Організація дослідженняУ відповідності до мети і завдань роботи, нами у грудні - березні 2009 - 2010 роках, було проведено дослідження, в якому приймали участь 210 студентів 1 - 4 курсу Запорізького музичного коледжу імені І.П. Майбороди.
Результати були використанні для оцінки стану здоров'я студентської молоді, та аналізу їх функціонального стану.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯЗдоров'я та освіта молоді - нові пріоритетні направлення розвитку суспільства. В умовах сучасного реформування й модернізації системи вищої освіти підвищуються вимоги до стану здоров'я студентів, зростає фізіологічна ціна адаптації до навчання у вузі. Неодноразово багатьма дослідниками було зауважено ріст захворюваності серед студентської молоді.Аналізуючи дані матеріалів звітної документації Запорізької студентської поліклініки, слід зазначити, що серед діагностованих захворювань найбільш поширеними є захворювання систем (див. табл. 3.1)Таблиця 3.1 Поширеність захворювань серед першокурсників за результатом медичного оглядуЗахворювання | Хворі, % | |
| серцево-судинної системіопорно-рухового апаратушлунково-кишковогоневрологічніофтальмологічніендокринніЛОР- захворювання дихальної системи | 22,9336,3181644 2.1 | |
в цілому | 67 |
Здоров'я студентів за результатами обстеження характеризується як вкрай незадовільне. Порушення здоров'я відмічаються у 67% юнаків i дівчат, в тому числі, захворювання серцево-судинної системи - 22,9%; опоро - рухового апарату - 33%. Таким чином практично здоровими є лише 33% із числа обстеженої молоді.
Згідно з даними обстеження першокурсників за фізкультурними групами, розподілились таким чином ( рис. 3.1).
Рисунок 3.1 Розподіл першокурсників за фізкультурними групами (%)
Згідно з отриманими даними до основної фізкультурної групи відносяться 62,7% обстежених студентів, 7,9% мають показники до підготовчої групи, 25,4% спеціальна група здоров'я, це студенти у стані яких мають функціональні або морфологічні зміни, відхилення після перенесених захворювань чи часто хворіючи, страждаючих хронічними захворюваннями в стадії компенсації, а також з фізичними недоліками, наслідку травм. Решта 4% студентів звільненні від занять фізичної культури в наслідок хронічних захворювань у стадії субкомпенсації.
Ми застосували метод експрес - оцінки фізичного здоров'я, що дозволяє визначити і завчасно прогнозувати можливі не благополучні зміни стану здоров'я студентської молоді (див.табл.3.2).
Таблиця 3.2 Розподіл студентів за рівнями фізичного здоров'я (РФЗ)
РФЗ, % | |||||
Низький | нижче середнього | середній | вище середнього | високий | |
61,8 | 10,3 | 21,3 | 4,3 | 2,3 |
Незадовільний рівень фізичного здоров'я (низький та нижче середнього) характерний для 72,1% обстежених студентів. Таким чином явних порушень здоров'я не мають лише 38,2% обстежених студентів. Існує припущення, що поступово відбувається розподіл студентів з поганими та хорошими показниками, які з віком збільшуються створюючи сприятливі умови для формування хронічної патології. Рівень неблагополуч здоров'я студентської молоді можна прогнозувати аналізуючи показники рівня функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
Таблиця 3.3 Розподіл студентів за рівнями функціонального стану (РФС) серцево-судинної та дихальної систем
РФЗ, % | |||||
низький | нижче середнього | середній | вище середнього | високий | |
серцево-судинна система | |||||
3,3 | 32,1 | 51,1 | 13,5 | 0 | |
дихальна система | |||||
59,7 | 7,3 | 11,8 | 11,5 | 9,7 | |
кардіо-респіраторний блок | |||||
31,5 | 19,55 | 31,5 | 12,5 | 4,9 |
Результати представлені в таб.3.3 показують, що більшість студентів характеризуються незадовільним станом дихальної системи 67%, оскільки оптимальний рівень її функціонування в межах вікової норм визначається лише у 33% обстежуваних хлопців і дівчат. З огляду на те, що показники сердечно - судинною і дихальних систем є най більш інформативними, у виявленні неблагополуччя здоров'я, ми прорахували загальний показник - рівень стану кардіо - респіраторного блоку. Ранжування на рівні відбувалось у балах по стандартній шкалі.
Враховуючи те, що більшість існуючих методів диспансерного і клінічного обстеження, направлені в основному, на діагностику спіцифічних преморбідних станів або нозологічних форм патології, не дозволяють в необхідній мірі розпізнавати і диференціювати донозологічних станів. У зв'язку з цим ми використовували метод скринінг - тестування, що дозволяють виявити початкові ознаки різних захворювань.
Таблиця 3.4 Вірогідність захворювань у першокурсників ЗМУ за результатами скринінг - тестування
Захворювання | Особи з високим ризиком, % | |
пульмонологічні (П) кардіоревматичні (К) гастроентерологічні (Г) психоневрологічні розлади (ПНР) в тому числі: ПНР+П+К+Г ПНР+П+К ПНР+П ПНР+К П+К | 33,3 20,8 2,1 58,3 2,1 14,6 14,6 6,3 18,9 | |
В цілому: | 64,6 |
Як показано в таблиці 3.4 скринінг - тестування здоров'я студентів, що 64,6% першокурсників мають високий рівень психоневрологічних 58,3%, пульмонологічних 33,3% і кардіоревматологічних захворювань 20,2%. Також ми встановили, що існує кількість студентів які мають дві чи три назологічні форми в різних функціональних систем.
Для більшості обстежених студентів характерні ознаки незадовільного психічного здоров'я, пов'язаного з функціональним порушенням нервової, серцево-судинної і дихальної систем.
Поєднання ряду ознак (переодична субфібрильна температура, не адекватна реакція на не великі фізичні навантаження, швидка втомленість) дозволяє передбачити у котрих студентів наявність синдрому хронічного стомлення (табл. 3.5) На думку В.Н Фролова і Г.Н Дранніка такий стан передує класичному синдрому хронічної втоми, що характерно для більшості дітей та підлітків.
Таблиця 3.5 Ознаки порушення нервової системи студентів
Ознаки | % | |
Нервозність, безпричинні страхи, часто поганий настрій, постійні сумніви | 52,4 | |
Запаморочення, знепритомніння | 31,3 | |
Конфліктність (в т.ч. невиправдана впертість в спілкуванні з викладачами) | 18,6 | |
Поганий сон | 12,1 | |
Швидка втомлюваність, низький рівень засвоєння навчального матеріалу | 73,4 | |
Неприємні відчуття в області серця, приступи серцебиття | 32,2 | |
Відчуття нехватки повітря | 26,3 | |
Періодична субфебрильна температура | 16,2 | |
Оніміння кінцівок, пітливість при невеликих фізичних навантаженнях | 36,4 | |
Суб'єктивне погіршення здоров'я за останній час | 48,6 |
Охарактеризовані порушення психічного здоров'я у студентів в значній мірі сходні з показниками їх фізичного стану, що дозволяє передбачати взаємообумовленість процесів фізичного і психічного розвитку юнацького організму, зміцнення зв'язку яких здатне підвищити рівень індивідуального здоров'я.
*
Примітка: *- достовірна кореляція (р<0,05)
Рисунок 3.2 - Взаємозв'язок між рівнями неблагополуччя здоров'я (НЗ), фізичного здоров'я (ФЗ), функціонального стану (ФС), серцево-судинної (с.с.с.), дихальної (д.с.) систем та кардіо - респіраторного блоку в цілому (К.Б.)
Показники (табл. 3.6) рівня фізичного здоров'я на пряму залежать від показників рівню функціонального стану дихальної системи і рівню функціонального показника серцево-судинної системи, також рівень не благополуччя зворотним кореляційним зв'язком, пов'язаним з рівнем функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем.
Таблиця 3.6 Кореляція між показниками рівня не благополуччя здоров'я функціональних систем
Показники | r | |
РФЗ і РФС с. с. с РФЗ і РФС д. с РФС д. с і РНЗ РФС с. с. с і РНЗ РФЗ і РФС к. б РФС к. б і РНЗ | 0,36* 0,42 0,38 0,42 0,49 0,35 |
Для більшої наочності належності показників рівня функціонального стану, отриманих методом скринінг - тестування, ми провели кореляційний аналіз отриманих даних, як видно у таблиці 3.6.
Ми з'ясували, що між рівнями функціонального стану кардіо - респіраторного блоку і фізичного здоров'я існує достовірна кореляція (r=0,49), що дозволяє оперативно контролювати фізичний стан юнаків і дівчат за допомогою модифікованого нами скринінг - тестового методу. Зв'язки середнього та слабкого ступеню спостерігаються поміж у сих показників рівня функціонального стану, це і є прямим доказом того, що метод скринінг - тестування є ефективним і достовірним способом оперативної донозоологічної діагностики.
ВИСНОВКИ1. Здоров'я студентів за результатами диспансерного обстеження характеризується як вкрай незадовільне. Порушення здоров'я відмічаються у 67% юнаків і дівчат, втому числі, захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату - у 22,9 і 33 %відповідно.
2. Незадовільний рівень фізичного здоров'я (низький та нижче середнього) характерний для 72,1% обстежених студентів, а низький рівень функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи - для 35,4% і 67% відповідно.
3. Скринінг - тестування здоров'я студентів показало, що 64,6 % першокурсників мають високий рівень психоневрологічних(58,3), пуль монологічних (33,3%) і кардіоревматологічних захворювань (20,2%).
4. Між рівнями функціонального стану кардіораспіраторного блоку і фізичного здоров'я існує достовірна кореляція, що дозволяє оперативно контролювати фізичний стан юнаків і дівчат за допомогою модифікованого нами скринінг - тестового методу.
Перелік посилань1. Заклади охорони здоров'я та захворюваність населення України у 1999 році. // Стат. Біол. - К., 2000. - 39 с.2. Запорізька область у цифрах. Короткий статистичний довідник. - Запоріжжя: Дике поле, 2000. - 264 с.3. Захворюваність населення запорізької області // Статистична звітність закладів Міністерства охорони здоров'я України. - Запоріжжя: ЗНУ, 1999. - 33 с.4. Зайцев В.П. Валеология: формирование и укрепление здоровья. -М., 1998.-88 с.5. Белов В.И. Психология здоровья. - СПб.: Респекс, 1994. - 272 с.6. Лисицын Ю.П. Слово о здоровье. - М.: Советская Россия, 1986. 192 с.7. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологи. - М.: Медицина, 1987. - 221 с.8. Макаренко Ю.А. Адаптивные возможности организма как показатель уровня здоровья / Ю.А Макаренко // Педиатрия, 1989. - № 35. -с. 85-87.9. Брехман И.И. Введение в валеологию - науку о здоровье. -Л.:СПб, 1987. - 125 с.10. Смирнов Н.К. Валеология: путь к здоровью через образование / Смирнов Н.К. // Валеологическое образование: состояние и пути совершенствования: Материалы Всероссийской научно-практической конференции (17 - 20 февраля 1997 г.). - Омск, 1997. - с. 14-16.11. Брязгунов И.П. Между здоровьем и болезнью. Функциональные заболевания в детском воздаете. - М.: КРОН-ПРЕСС, 1995.-224 с.12. Чепурных Е.Е. Национальная концепция охрана здоровья в системе образования // Магистр, 1999. - № 3. - с. 3-13.13. Безматерных Л.Э., Куликов В.П. Диагностическая эффективность методов количественной оценки индивидуального здоровья / Физиол. Чел., 1998. - Т.24. - 120 с.14. Агаджанян Н.А., Торшин В.И. Экология человека. Избранные лекции. - М.: Крук, 1994. - 130 с.15. Воронцов В.М., Коробчанский В.А. Гигиенические аспекты изучения и саногенетической коррекции донозологических состояний //Довкілля та здоров'я. - 2001. - № 4. - с. 18-23.16. Маликов Н.В. Адаптация: проблемы гипотезы, эксперименты. -- Запорожье, 2001. -- 371 с.17. Амосов Н.М. Физическая активность и сердце. - К.: Здоров'я, 1984. - 232 с.18. Давиденко Е.В., Маждалави А. Физическая подготовленность учащихся - один из факторов стабильности их здоровья. Оптимізація процесу виховання в системі освіти / Київ - Тернопіль, 1997. - с. 88-90.19. Державец А.Н. Когнитивные механизмы адаптации к кризисным событиям // Жури, практ. психолога. - 1998. - № 4. - с. 3-17.20. Безруких М.М.Здоровье студентов и вузовый фактор риска.//Здоровье детей.-2005.-№17,18,19.21. Гигиена детей и подростков. Руководство для санитарных врачей / под ред. Г.Н. Сердюковской, А.Г.Сухарева.-М.:Медицина,1986.-496 с.22. Громбах С.М. Психогигиена учебных занятий в учебных учреждениях // Психогигиена детей и подростков / Под ред. Г.Н. Сердюковской, Г. Гельцина.-М.:Медицина,1985.-с. 92-114.23. Иванов В.И. Исследование вклада генетических и средовых факторов в фенотипическое разнообразие основных показателей развития подростков// Генетика.-1987.-№3.-600 с.24. Кобринский Б. А. Концепция континуума переходных состояний от нормы к патологии и значение компьютерного мониторинга здоровья студентов// Рос. Вести. Перинатологии и педиатрии. - 1993. - № 2. -T.38.-C.95.25. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: некоторые проблемы теории и практики // Валеология: диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. -- СПб.: Наука, 1993. -- 235 с.26. Агаджанян Н.А. Адаптация и резервы организма. - М: ФиС, 1983.-176 с.27. Коренев Н.М., Левенец С.А., Давиденко Г.Н. и др. Медико-социальные проблемы состояния здоровья современных подростков // Здоров'я молоді на межі тисячоліть / Мат. наук.-практ. конф. УНДІ ОЗДП. - Харків, 2000. - с. 2-6.28. Кучма В.Г, Суханова Н.Н., Катечкина Н.А Изучение влияния образа жизни на физическое развитие и состояние здоровья студентов// Гигиена и санитария .-1996.-№1.-с.27-28.29. Шарова М. А., Аветисов Э.С, Глушкова Е.К., Розенблюм Ю.З. Основные гигиенические требования к организации учебных занятий, учебных программ/ Методические указания /Мин.здрав.СССР.- М., 1987. - С.8930. Татарникова Л.Г Педагогическая валеологія.-Л.: СПБ, 1995.-352 с.31. Лебедева Н.Т Учебные заведения и здоровье студентов: Пособие.-Мн.: Университецкая, 1998.-221 с.32. Орлов Ю.М Восхождение к индивидуальности. Книга для преподавателей.-М.:Просвещение, 1994.-287 с.33. Базарный В.Ф., Гуров В.А., Оладо Э.Я. Методология оздоровления подростков. - Сборник научно - методических и информационных материалов для медицинских работников службы формирования здорового образа жизни .- М.: Наука, 1994. - С. 46-55.34. Безруких М.М Здоровьесберегающие программы. - М.: Наука, 2004. - 465 с.35. Баранов А.А. Состояние здоровья молодежи в современных условиях: проблемы, пути решения .-1988.-№ 1. - с. 5-8.36. Акбердиева Д.Ф Формирование здорового образа жизни у студентов/ Д.Ф Акбердиева // Валеология.- 2001.-№4. С. 27-29.37. Хрипкова А.Г Здоровье молодежи//М., 1998.-345 с.38. Семенов Л.А Организационные основы управления моніторингом состояния здоровья в образовательных учреждениях // Физическая культура : воспитание, образование. Тренировка.- 2004.-№ 1. - С.56-60.39. Дубовина И.В Практическая психология образования . - СПб.: Питер, 2004. - 592 с.40. Еремкин,А.И.Концепция здоровьесберегающих технологий в университете: Учебно-методическое пособие / А.И. Еремкин, С.И. Егорев, В.В. Костыгина, И.В. Матвеева. - Пенза: ПГУАС, 2006. - 32 с.41. Апанасенко Г.Л. Здоровий спосiб життя (концепцiя) // Здоров'я , 2006. - № 6. - С.3-14.42. Капустин Е.Н. Здоровый образ жизни учащейся молодежи. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. - 69 с.43. Платонов В.Н. Сохранение и укрепление здоровья здоровых людей - приоритетное направление современного здравоохранения // Спортивная медицина, 2006. - № 2. - С.3-14.44. Українська наукова практична конференція : «Актуальні проблеми здорового способу життя у молоді». - К: Укр. Центр здоров'я , 1992. 70-76 c.45. Ваганова Л.И. Динамика состояния здоровья и образа жизни студенческой молодежи г. Челябинска // Учащаяся молодежь России: прошлое, настоящее, будущее: сб. науч. ст. - Челябинск, 2000. - С 178-180.46. Вишняков Н.И. Профилактика и диспансеризация студентов в современных условиях // Общественное здоровье, управление здравоохранением и подготовка кадров. Материалы всероссийской научной конференции. - М., 2007.-С.142-144.47. Камаев И.А. Динамика заболеваемости и особенности медицинского обслуживания студентов // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2002. №1.С.26-29.48. Волков В.Ю. и др. Организация и контроль в реабилитации здоровья студентов: Учеб. пособие.- СПб.: Изд-во СПбГТУ ,1996. - С. 87-90.49. Михальцова Л.Ф Формирование здорового образа жизни студентов в процессе физического воспитания .-Новокузнецк РИО КузГПА, 2008.- С.112-115.50. Алиев М.Н. Проблемы охраны и укрепления здоровья детей, подростков и студенческой молодежи в современных условиях // Вестник Дагестанского педагогического университета. - Махачкала, 1999, -С. 25-29.51. Даниленко Г.Н Охрана здоровья детей и подростков. - М.: Наука, 1996.- 432 с.
