Особливості розвитку вольової сфери у молодшому шкільному віц
p align="left">Ці аналогічні завдання, а також різноманітні правила про те, як поводитися у громадських місцях, у гостях, за столом, під час бесіди тощо, діти можуть розігрувати ситуації.

Знаючи яка поведінка в того чи іншого учня, вчитель може прийомами заохочення, стимулювання, а іноді й обурення з приводу негативних вчинків, підтримувати загальну дисципліну у класі, здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня. Аналіз процесу формування дисциплінованої поведінки дає можливість учителеві зрозуміти, як дитина набуває здатності до організованості й умінь додержувати дисципліни, знайти саме ті заходи, які сприятимуть розвитку цієї якості в поведінці дітей.

Виховання дисциплінованої поведінки в учнів молодших класів здійснюється тим успішніше, чим краща дисципліна в класному колективі.

Порядок у класі викликає у дітей бажання підтримувати його, поводитися дисципліновано. Якщо ж учень особливо першокласник, не відчуває й не бачить порядку, він не розуміє, чого від нього вимагають, і не проймається повагою до правил поведінки.

Формування дисциплінованості поведінки в учнів молодших класів доцільно здійснювати поступово, складні вимоги членувати на окремі частини, бо засвоєння шкільних правил поведінки є новою, складною для них діяльністю. Це полегшує процес засвоєння правил поведінки, сприяє організації чіткої, відчутної для молодших школярів дисципліни й зумовлює відповідне ставлення до неї.

Практика свідчить, що коли вчитель у перший період навчання в школі ставить перед учнями багато словесних вимог, не спираючись на конкретні приклади поведінки та відповідні вправи, то дитина не усвідомлює їх повною мірою, вони не стають керівництвом до дії.

Необхідною умовою формування дисциплінованості є правильне оцінювання поведінки молодших школярів. Важливим фактором дисциплінованої поведінки є активізація власних зусиль, що виявляється насамперед в умінні аналізувати і контролювати свої дії. Самоаналіз потрібен для того, щоб учень знав, як він виконує шкільні правила, чи все робить так як слід, і досягається спостереження за своєю поведінкою.

Розуміння власних дій є необхідним для формування дисциплінованої поведінки.

РОЗДІЛ ІІ ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Дослідження наявності розуміння поняття волі й вольових якостей дітьми

Дослідження 3 клас ЗОШ №1 (семирічки) 23 учні.

Тема: Воля і молодші школярі.

Мета: З'ясувати, як молодші школярі розуміють поняття „Воля”. Кого вважають вольовою або безвольною людиною. Що потрібно, щоб виховувати й розвивати волю, на думку дітей.

Метод: Анкетування

Запитання анкети:

1. На вашу думку, що таке воля? Для чого вона людині?

2. Яку людину ви назвали б безвольною і чому?

3. Які поради для виховання і розвитку волі ви дали б вашим друзям?

4. Яку людину можна назвати вольовою?

Аналіз опитування:

На перше запитання 8 учнів дали таку відповідь.

1. Воля - це цілеспрямованість, витримка, сміливість, дисциплінованість (3 учні);

2. Воля - це поставити мету і долаючи перешкоди обов'язково її досягти (2 учні);

3. Воля - це уміння вчасно утриматись, відмовитись від хибних бажань (2 учні)

12 інших учнів дали відповідь таку:

4. Воля - це можливість діяти самостійно без нагляду дорослих; ні від кого і ні від чого не залежати; бути незалежним у матеріальному і фізичному (напевно в психологічному) плані (3 учні);

5. Воля, коли не примушують робити те, що тобі не подобається тощо (7 учнів);

6. Воля - це „звільнення від усіх обов'язків, вона потрібна щоб трішки відпочити від якогось напруження” (мова оригіналу) (1 учень);

7. Воля - це право голосу, коли я можу не боячись сказати те, що думаю (1 учень).

Тут розуміння волі як свободи слова (демократичні свободи), а не психологічної властивості особистості.

3 учні відповіли так:

8. Воля - це коли усе-уся дозволено (1 учень).

Два учні не відповіли взагалі на запитання.

Із відповідей видно, що частина третьокласників не розуміють, що воля - психологічна властивість особистості, яка передбачає цілеспрямовані дії на шляху до мети, подолання труднощів та перешкод.

Вони сприймають поняття волі, як незалежність, вседозволеність, свободу дій.

Інші ж взагалі не визначились.

На друге запитання відповіді 12 учнів були такі:

1. Безвольна людина - залежна від інших, немає власної думки, мети;

2. Людина, яку легко підштовхнути на хибних шлях, нецілеспрямована, в суспільстві займає „не посадові місця”;

3. Людина, яка легко піддається чужому впливу, не може досягнути відповідної мети;

4. Це людина, якою маніпулюють інші; не живе власним розумом, не приймає власні рішення, відмовляється від мети бо не здатна самостійно долати перешкоди.

Інші 8 учнів дали таку відповідь:

5. Безвольна людина не поважає старших, своїх товаришів (1 учень);

6. Людина, яка не має „ні морального ні духовного багажу. Для неї - вона всесвіт” (1 учень);

7. людина, яка нікого не слухає (1 учень);

8. Людина „замкнена у собі, не може відстояти свої права” (1 учень);

9. Людина безвідповідальна (1 учень).

Троє учнів на запитання не відповіли.

Поради, які дали учні на три запитання:

1. Поставивши мету, долати всі труднощі на шляху до її досягнення;

2. Бути наполегливим, стриманим, завжди закінчувати справу;

3. Загартовувати себе від шкідливого впливу інших, вміти вчасно „зупинитись”;

4. прислухатися до інших, а діяти на власний розсуд (14 учнів);

5. Якщо „дісталася воля - то не зловживати нею”;

6. Будьте справедливим, навіть якщо це важко;

7. Вміти відмовитися від своїх бажань на користь інших (6 учнів);

Відповіді учнів на четверте запитання:

1. Вольова людина цілеспрямована, смілива, мужня, витривала (2 учні);

2. Людина, яка завжди досягає мети, долаючи перешкоди (1 учень);

3. Вольова людина - незалежна (більшість учнів);

4. Вольова людина нікого не слухає і не підкоряється нікому (6 учнів);

5. Це людина, яка що хоче, те й робить (2 учні);

6. Вольова людина живе як їй подобається, не рахуючись з іншими (2 учні);

7. Вольову людину всі бояться (4 учні).

Підсумовуючи дослідження, слід відмітити часто суперечливі судження про волю і вольові якості особистості тому, що молодші школярі (третьокласники) ще слабо орієнтуються в моральних поняттях і часто не пов'язують їх із нормами поведінки. Саме тому частина учнів розуміють волю, як вседозволеність.

Молодший школяр ще не володіє великим досвідом тривалої боротьби за досягнення мети, подолання труднощів і перешкод. Третьокласник може опустити руки при невдачі, втратити віру в свої сили і можливості. Молодший школяр ще не вміє обдумувати свої рішення і наміри, приймає їх постійно й імпульсивно.

2.2 Анкета для виявлення вольових якостей у третьокласників

Анкета для учнів 3 класу ЗОШ №1 (семирічки) 23 учні.

Тема: Воля.

Мета: З'ясувати наявність вольових якостей у дітей.

1. Ти виконуєш домашнє завдання. Раптом прибіг друг і просить кинути все й бігти з ним гратися. Ти залишиш справу і підеш з ним?

Так Ні

2. Ти дуже любиш морозиво, але знаєш, що у матері обмаль грошей. Ти будеш лагідно випрошувати морозиво?

Так Ні

3. Тато доручив тобі нарвати трави для кролів, але ж друзі кличуть поганяти м'яча. Ти підеш з друзями?

Так Ні

4. Важко дається задача. Ти будеш робити багато спроб, щоб її вирішити чи попросиш товариша дати списати?

Так Ні

5. Мати посилає тебе до бабусі, але ти не зразу погоджуєшся, бо вже звечоріло, а ти боїшся темноти. Ти послухаєш і підеш до бабусі?

Так Ні

6. В тебе раптово заболів живіт. Ти почнеш голосно жалітися на біль, плакати, чи поки потерпиш?

Так Ні

7. Вчитель черговий по школі звертається до тебе з проханням підібрати сміття в коридорі, але ти не смітив. Отже, ти підбереш сміття?

Так Ні

8. Ти почав робити ранкову зарядку щодня. Але сьогодні тобі не хочеться вставати раніше і ти вирішив ще трішки поспати.

Так Ні

9. Урок математики. Твій друг по парті не слухає пояснення і відволікає тебе смішним випадком. Ти будеш весело проводити решту уроку з другом?

Так Ні

10. Ти зацікавився моделюванням, але остання модель у тебе на виходить. Отже, тобі набридло і ти кинеш цю справу?

Так Ні

Аналіз анкетування.

1 запитання - із 23 відповіли „так” - 5, „ні” - 18;

2 запитання - із 23 відповіли „так” - 8, „ні” - 15;

3 запитання - із 23 відповіли „так” - 7, „ні” - 16;

4 запитання - із 23 відповіли „так” - 4, „ні” - 18, 1 учень не визначився;

5 запитання - із 23 відповіли „так” - 13, „ні” - 8, 2 учні не визначились;

6 запитання - із 23 відповіли „так” - 16, „ні” - 7;

7 запитання - із 23 відповіли „так” - 19, „ні” - 4;

8 запитання - із 23 відповіли „так” - 11, „ні” - 12;

9 запитання - із 23 відповіли „так” - 5, „ні” - 17, 1 учень не визначився;

10 запитання - із 23 відповіли „так” - 18, „ні” - 5.

Результати свідчать про те, що було сказано вище: третьокласникам ще бракує витримки, цілеспрямованості, але вони мають поняття про дисциплінованість і це, зрозуміло, бо вчитель постійно на цьому наголошує дітям.

В дітей ще сильно панує страх. Вони бояться темноти і всього, що може їм зашкодити. Подолати страх не просто. Третьокласники ще дуже імпульсивні і їх рішення залежать від конкретних ситуацій.

Вчителю необхідно більше приділяти уваги формуванню вольових якостей школярів, покладаючись на їх власний життєвий досвід, а також в процесі навчання. Характеризуючи казкових героїв, літературних персонажів, використовувати операції аналізу й синтезу, порівняння й конкретизації.

Вчитель повинен використовувати життєві ситуації, учасниками яких бувають часто самі учні.

2.3 Оцінка розвитку вольових якостей у четвертокласників

Тема: Вольові якості.

Мета: Дати оцінку вольовим якостям дітей 4 класу ЗОШ №1 (22 учні)

Метод: Анкетування

Запитання анкети:

1. Чи робите ви вранці зарядку?

а) регулярно;

б) час від часу;

е) не роблю.

2. Чи відстоюєте свою думку перед товаришами та дорослими?

а) завжди;

б) іноді, але не завжди вдається;

в) не намагаюся відстояти.

3. Чи вмієте ви володіти своїми почуттями (долати розгубленість, страх та ін.)?

а) у будь-якій ситуації;

б) не завжди, залежно від ситуації;

в) не вмію.

4. На зборах ви висловлюєте свою думку, критикуєте недоліки?

а) завжди, коли є своя думка;

б) іноді висловлюю;

в) ніколи.

5. Чи буває таке, що невдалі спроби розв'язати завдання, зробити вправи та ін. мобілізують вас на досягнення поставленої мети?

а) завжди мобілізують;

б) іноді примушують;

в) практично ніколи.

6. Якою мірою сформовані у вас основні побутові навички: прибирання постелі, підтримання охайності в кімнаті, дотримання основних вимог до зовнішнього вигляду?

а) в основному сформовані досить стало: регулярно прибираю

постіль, підтримую порядок у кімнаті, охайність щодо одягу;

б) сформовані, але не досить стало;

в) не сформовані.

7. Чи здатні ви самі, без зовнішнього примусу, організувати свій час?

а) здатен;

б) роблю це не регулярно;

в) практично ніколи цього не роблю.

8. Чи можете ви без нагадувань сісти за домашні завдання?

а) практично завжди;

б) тільки іноді;

в) практично ніколи цього не роблю.

9. Чи здатні ви протягом кількох тижнів або навіть місяців займатися якоюсь справою?

а) здатний;

б) здатний лише зрідка;

в) не здатний.

10. Чи виявляється у вас інтерес до самовиховання?

а) досить чітко виявляється;

б) виявляється, але час від часу;

в) не виявляється.

11. Чи займаєтеся самовихованням?

а) регулярно намагаюся;

б) час від часу;

в) не займаюся.

12. Чи є у вас якась програма самовиховання?

а) є;

б) певної програми не має, але є деякі накреслення;

в) ніякої програми нема.

13. Чи властива вам звичка доводити свої справи до кінця?

а) так;

б) не всі справи доводжу до кінця;

в) дуже зрідка доводжу до кінця.

14. Чи плануєте ви свій вільний час (особливо на неділю, в канікули) чи дієте, як вдається?

а) найчастіше планую;

б) планую іноді;

в) практично ніколи не планую.

15. Чи вмієте ви стримувати свої почуття?

а) в основному вмію;

б) інколи не стримуюся;

в) як правило, не стримуюся.

16. Чи вмієте ви серйозно та відповідально виконувати завдання, яке самі вважаєте важливим?

а) як правило, вмію;

б) не завжди вмію;

в) не вмію.

17. Чи намагаєтеся ви визначити для себе серйозну життєву мету вибір професії, оволодіння важливими трудовими навичками?

а) так;

б) намагаюся, але тільки час від часу;

в) не намагаюся.

18. Якщо маєте якусь серйозну мету, чи робите щось для її здійснення?

а) роблю;

б) роблю дуже мало;

в) нічого не роблю.

Підрахуйте, скільки разів ваша відповідь дорівнювала варіантам а, б, в. Сума отриманих балів характеризує вираженість вольових рис характеру. При цьому а) - 2 бали; б) - 1 бал: в) - 0 балів.

Якщо набрано понад 30 балів, то рівень розвитку вольових якостей дуже високий; 25-30 - середній; 10-20 - низький; менше 10 - вольові якості не дістали розвитку.

Знання індивідуальних особливостей необхідне не тільки для того, щоб враховувати їх під час вибору професій, а й для вироблення рівноцінного їм індивідуального стилю діяльності.

Підсумовуючи дослідження, слід відмітити, що в 4 класі рівень розвитку вольових якостей такий:

- високий - 8 учнів;

- середній - 5 учнів;

- низький - 7 учнів;

- вольові якості не дістали розвитку - 2 учні.

Суперечливі судження вольових якостей проявляються тому, що молодші школярі ще слабо орієнтуються в моральних поняттях, їм бракує витримки, цілеспрямованості.

Молодші школярі не мають певного досвіду боротьби за досягнення мети, подолання труднощів і перешкод. Діти ще не вміють обдумувати свої рішення, вони часто залежать від конкретних ситуацій.

Вчитель постійно повинен приділяти увагу формуванню вольових якостей у молодших школярів, використовуючи життєві ситуації самих дітей.

2.4 Результати спостережень вольових якостей у хлопчиків і дівчаток 1 - 3 класів

Побудова сучасної системи освіти на засадах гуманно-особистісного підходу вимагає дослідження низки проблем, серед яких вагоме місце належить проблемі волі і її розвитку. У практиці педагогічної діяльності, вивчаючи волю, здебільшого розглядають підлітковий, ранній юнацький період, бо саме в них є актуальними вирішення проблеми самовдосконалення, самовиховання. Однак для розуміння природи вольових явищ, їх генезис, прогнозування у розвитку постає необхідність їх досліджень на більш ранніх стадіях розвитку, зокрема у молодшому шкільному віці. Потреба всебічного вивчення волі на цьому віковому етапі посилюється тим, що більшість психічних процесів та основних новоутворень цього періоду тісно пов'язані саме з вольовим розвитком особистості, насамперед вольовими якостями, які певною мірою проявляються у вольовому комплексі. Таких якостей у науковій літературі нараховується 14. Метою нашого дослідження було визначити загальні закономірності прояву вольових якостей у молодших школярів та дослідити їх генезис у 1 - 3 кл.

Отримали такі дані:

а) 1 клас є періодом переважної схожості вольових якостей у хлопчиків і дівчаток;

б) у 2 класі зростає інтенсивність їх (якостей) прояву, крім того, виразніше (порівняно з попереднім класом) простежується диференціація за статевою належністю;

в) у 3 класі у дітей обох статей більшість якостей вольового комплексу за динамікою проявів наближається до показників 1 класу Помітніші зрушення у розвитку вольових якостей наприкінці молодшого шкільного віку відбувається у дівчаток. Вважаємо зазначену тенденцію основною причиною наявності у дорослих стійкої ілюзії про відсутність суттєвих зрушень у вольовій сфері молодших школярів.

Хлопчики:

1. Проведений класифікаційний аналіз комплексу вольових якостей показав, що складові комплексу, знаходячись у тісному поєднанні, мають свою неординарність, специфіку в динаміці взаємозв'язку. Характерно, що форми класифікаційних моделей у 1 - 3 кл. подібні між собою, тільки відбувається перехід з рівня на рівень змістових компонентів, що підтверджує зроблений на основі кореляційного аналізу висновок про наявність стійкої ілюзії у дорослих про незначні зміни в розвитку волі у молодшому шкільному віці, а з другого боку, є показником динамічних зв'язків між вольовими якостями, показником того, як за зовнішньою формою незначних змін розгортаються тіньові значущі зрушення у становленні вольової сфери дитячої особистості.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать