До вправ з реченнями належить і синтаксичний розбір, який у початкових класах буває, звичайно, неповним, частковим, відповідно до тих знань, з синтаксису, які учні засвоюють на різних етапах навчання.
Синтаксичний розбір - це «виділення речення з тексту, визначення типів речень, членів речень (підмета, присудка, другорядних членів) і зв'язку між ними за допомогою питань» [ 49, с. 210].
Синтаксичний розбір проводиться у всіх початкових класах. Ще в добукварний період учні 1 класу навчаються практично виділяти речення, визначати кількість слів у ньому. Пізніше вживають речення на письмі, навчаються писати речення з великої букви, в кінці речення ставити крапку, визначати на письмі кількість речень. Привчаються розбиратись, про кого чи про що йдеться в реченні, що саме говориться про когось чи про щось.
У 1-2 класах речення для розбору добирають не дуже поширені (з 2-3 слів), де кожен член речення виражений чітко, одним словом: Сонце дуже пригріло. Діти весело співали.
У 3 класі при розборі учні вказують у реченні підмет, присудок, другорядні члени речення, пов'язують члени речення попарно за допомогою питань, називають перелічувані слова. Розбір речення має приблизно таку схему (наприклад):
Пишається над водою червона калина.
Калина (що робить?) пишається;
калина (яки?) червона;
пишається (де?) над водою.
Або:
Мій брат працює на фабриці.
що робить?
брат працює
чий? де?
мій на фабриці
Найповніший синтаксичний розбір проводиться в 4 класі після опрацювання однорідних членів речення. Відповідно до програмних вимог розбір ускладнюється і змістом, і формою. Крім уже відомого з попередніх класів про просте речення, «учні вказують вид речення (просте чи складне), визначають однорідні члени речення, називають у реченні пряму мову і слова автора, в зв'язку з цим пояснюють розділові знаки (кому, двокрапку, лапки)» [23, с. 125].
Для письмового аналізу даються 4-6 слівні неускладнені речення. Для усного можна пропонувати більші за обсягом речення, ускладнені звертаннями та однорідними членами речення. Аналіз таких речень проводиться під безпосереднім контролем і за допомогою вчителя.
Елементи синтаксичного розбору обов'язково включаються у схеми морфологічного розбору частин мови: встановлюється залежність між словами за допомогою граматичних питань, з'ясовується синтаксична роль слова у реченні.
Як бачимо, «початковий етап навчання рідної мови є тією основою знань, умінь і навичок, без яких неможливе подальше їх вивчення. А завдяки послідовному і розгорнутому викладі, учні мають змогу міцно засвоїти основні поняття і навчитися застосовувати їх у повсякденному житті» [24, с. 12].
Таким чином, основним дидактичним засобом для формування в учнів навчальних дій, що стосуються розуміння ними речення як одиниці мови і 56мовлення, є практичні вправи, виконувані в усній і писемній формах.
Розробляючи зміст навчальних завдань для формування в учнів початкових класів поняття простого речення потрібно взяти до уваги такі найістотніші ознаки речення, на основі яких здійснюється формування його поняття, а саме:
а) речення виражає закінчену думку;
б) для речення характерна змістова та інтонаційна завершеність;
в) слова в реченні зв'язані граматично і за змістом, у реченні можуть бути головні і другорядні члени;
г) головні члени становлять основу речення.
Перелічені ознаки речення вимагають відповідно розробки таких практичних вправ, які навчали б молодших школярів порівнювати номінативні одиниці (слово, словосполучення) і комунікативну одиницю (речення), розпізнавати речення і виділяти його з мовленнєвого потоку, оформленому без розділових знаків, відрізняти завершені речення від незавершених усно і на письмі, ставити потрібний знак у кінці речень, поширювати речення другорядними членами та встановлювати граматико-смислові зв'язки між членами речення, які відповідали б заданим графічним моделям.
Читання є основною формою засвоєння набутих людством знань, здобуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Читання - це настільки складний процес, що його важко чи й не можливо визначити однозначно. У початковій ланці загальноосвітньої школи головною метою читання є:
а) закладання фундаменту для повноцінного оволодіння учнями текстовою навчальною інформацією;
б) розвиток мовленнєвих і пізнавальних умінь учнів;
в) виховання естетичного розвинутого читача, здатного розуміти позиції дійових осіб і автора художнього тексту, висловлювати оцінні судження про зміст та образні засоби твору.
Навчити дітей добре і виразно читати - одне з найважливіших завдань школи. В.Сухомлинський писав, що “читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ та самих себе.”
Одну з важливих вимог виразного читання становить вміння інтонувати прочитане чи декламоване. Інтонування твору залежить від розділових знаків, пауз і логічних наголосів. Поняття ці доступні розумінню учнів 6-10 років. На них слід опиратися, розвиваючи навички вміло інтонувати текст. Інтонація є обов'язковим елементом речення, тому вчитель постійно працює над розвитком у дітей уміння чути й відтворювати інтонацію розповідного, питального та окличного речення. Перше, з чим стикаються школярі, володіючи читанням - це необхідність, образно кажучи, “читати” розділові знаки. Першокласники потребують роз'яснення того, що розділовий знак у кінці речення є вказівкою зупинитися, зробити паузу. Дітей у школі (молодших класів) навчають читати спокійним тоном, з обов'язковим зниженням його в кінці речення, а також невеличкою паузою в середині, якщо речення поширене. Питальні речення навчають читати також з інтонацією закінченості, але з сильним підвищенням голосу на слові, яке містить у собі запитання. Окличні речення навчають вимовляти високим тоном, причому найвищим тоном виділяють слово, яким висловлюються почуття. Треба привчити учнів обов'язково дотримуватись цієї вимоги.
Крім того, що розділові знаки в кінці речення вказують на паузу, вони ще й допомагають зорієнтуватись, з якою метою вжите речення. Воно може ставити повідомлення або запитання, передавати спонукання чи вираз емоцій, настрою.
Удосконалення читання вголос потребує регулярного застосування вправ на вимову речень. Передусім необхідно привчити дітей правильно відтворювати речення різні за метою висловлювання та за інтонацією. Досвідчений вчитель знає, що це так просто для читача, який ще немає потрібної практики.
Однак було б неправильно думати, що учні самі здатні дійти розуміння того, як, з яким відтінком краще читати той чи інший текст. Без допомоги вчителя їм не впоратись.
Учні 1-4 класів також навчаються визначати в реченні пряму мову, слова автора, звертання. Отже, учні на кінець четвертого класу можуть уже за визначеним порядком виконувати мовний розбір речень як без прямої, так із прямою мовою.
Пропонуємо перевірні завдання до розділу “Речення “ сучасного початкового курсу рідної мови.
1 Клас
1. Графічний диктант (учні записують схеми речення під диктовку): а) Настала весна. Усе навколо зазеленіло; б) Чому стало тепло? Прийшла весна! в) Ми навчилися читати. Уже прочитали багато книжок.
Спиши речення (подані на дошці друкованими літерами): а) Ми вчимо рідну мову. Наша мова чудова; б) Україна - рідний край. А ми - українці.
2 Клас
1. Прочитай. Випиши тільки речення:
Навесні кожен прагне
А ти посадив своє дерево?
Як воно називається?
Доглядай його.
2. Зміни слова в дужках так, щоб вийшли речення.
Запиши ці речення:
Мурашка побачила на дорозі (зернина). Хотіла перенести її в свою (нірка). Але не змогла сама підняти. Тоді її допомогли інші (мурашка).
3. Прочитай і спиши. Кожне речення розпочинай з великої літери. В кінці речення став належний знак:
Багато пташок залишаєте у нас зимувати чи знаєте ви цих пташок а як допомагаєте їм узимку за цю допомогу вони віддячать вам навесні.
4. Прочитай питальне речення так, щоб одержати різні відповіді: а) Сьогодні учні ходили на прогулянку? (Ходили. Так, учні. Сьогодні. Так, на прогулянку);
б) Багато грибів з'явилося після дощу? (Так, з'явилося. Небагато. Так, після дощу).
5. Спиши, ставлячи потрібні розділові знаки у кінці розповідних, питальних і спонукальних речень. Підготуйте і прочитайте виразно записаний текст:
а) Розбудили мене сьогодні серед ночі гуси Вони у нас в сараї ночують і чого це вони раптом почали гелготати Хто їх наполохав Аж ось чую у нічному небі диких гусей Це їх родичі відлітають у вирій (За М. Стельмахом).
б) На жовтій квітці Оленка помітила білого метелика Підкралася до нього тихенько й схопила за крильця.
Мамо, поглянь, який красивий
То навіщо ж ти його мучиш
Дівчинка відпустила гарного метелика на волю. (За В. Бабенком).
6. Перебудуй спонукальні речення у розповідні і запиши:
За столом завжди сиди спокійно. Не три руками по скатертині. Не читай під час їди. Не забудь подякувати за обід.
7. Перебудуй розповідні речення у спонукальні і запиши:
Не можна гратися на проїжджій частині вулиці. Не можна ховатися від дощу під одиноким деревом. Не можна купатися під час грози.
8. Пошир речення другорядними членами:
На (якому?)...двері причепився дятел. Він добуває з-під (ч о г о?)...шкідливих комах. Тому дятел є дуже (я к и м?)...птахом.
9. Встанови зв'язок між членами речення за допогою питань. Допиши потрібні слова:
Із баштану на машині возить літо спілі дині.
Літо (що робить?)...;
возить (що?)...;
дині (які?)...;
возить (звідки?)...;
возить (на чому?)....
3 Клас
1. Прочитай завершені і незавершені речення. Доповни речення і запиши утворений текст. Добери до нього заголовок:
Повернулась із вирію... Аз нею прибули в рідні краї й жайворонки. Прилетіли вони до нас і принесли з собою....
Тепер чути їх дзвінкі голоси над степом й.... Ось знялася пташина у....... І полилися над землею.......
Примітка. Учні добирають заголовок після запису відтвореного тексту.
2. Прибудуй речення із розповідних у спонукальні (усно).
а) Юннати зустрічають перелітних птахів. Вони розвішують на деревах шпаківні;
б) Школярі висівають біля школи різні квіти. Вони зроблять свою школу привабливою.
3. За змістом розповідного речення побудуй кілька питальних. Прочитай ці запитання виразно:
а) Андрійко самостійно розв'язав складну задачу?
б) Білка зробила собі в старому дубі гніздо.
4. Встанови зв'язки між членами речення.
а) Літній дощ іде над гаєм;
б) Грає дуб на барабані пружно;
в) Білі гуси летять над лугами;
г) Стомлені лелеки повертаються до своїх гнізд.
4Клас
1. Спиши текст, поділяючи його на речення. Став потрібні розділові знаки:
У косовицю.
Як гарно влітку на лузі повітря чисте запашне під ногами м'яко стеляться шовкові трави а між ними проглядають дзвоники ромашки лугові волошки.
Зупиніться і вслухайтеся у лугові звуки стрекочуть коники тихо гудуть 61бджоли і джмелі на краю лугу видзвонює косарка.
Допиши речення, яке може бути кінцівкою цього тексту.
Підкресли спонукальне речення.
2. Об'єднай двоє речень в одне і запиши:
а) Підросли в серпні молоді лисенята. Молоді лисенятка цілими днями бавлять біля нори ;
б) Цілий день ішов літній дощ. Грамофончики кручених паничів не розкрилися;
в) Білими кулястими хмаринками зацвіла калина. До її запашних суцвіть злетілись бджоли.
3. Встанови зв'язки між членами речення:
а) До лісового струмка поспішає молодий лось.
б) Під густим деревом причаїлось маленьке зозуленя.
2.2 Перевірка ефективності запропонованої системи вправ
Розроблені навчальні завдання для формування поняття простого речення були подані у вигляді експерименту учнями початкових класів. Експеримент було проведено на базі Великокунинецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня і Малокунинецької загальноосвітньої школи І ступеня у других класах. В експериментальному класі навчається 8 учнів, у контрольному 16 учнів.
Для учнів цих класів був запропонований якісний підхід для реалізації завдань програми загальноосвітньої школи, що стосується теми “Речення”.
Розглянемо зміст вправ.
1. Конструювання речень з розрізних слів.
а) Змилувався, його, Ісус, над, нещасним, сліпим, і, зцілив.
б) Ісус, сліпого, в, Єрусалимі, побачив, однієї, суботи.
в) Жебрак, був, це, досить, чоловік, молодий.
Така вправа допомагає учням співвіднести речення з окремими словами, а також закріпити поняття про те, що речення складається зі слів.
2. Поділи речення на слова.
а) Калина верба тополя мальви - одвічні вкраїнські символи.
б) Не було села, а в ньому хата, де не палахкотіли б під вікнами мальви.
в) Мальви - це обереги нашої духовної спадщини.
Вправи такого характеру тренують учнів бачити межі слів і виокремлювати їх.
3. Поділ тексту на окремі речення.
а) Прочитай записане спочатку мовчки, а потім - уголос. Виділяй голосом кожне речення.
Як змінилося все за ніч на зелених стеблинах трави з'явились білі голочки це вночі Дід Мороз пройшов полем він заглянув у кожний вечір де дихнув - там і появилися крижані голочки. (За В. Сухомлинським.)
б) Спиши. Познач початок і кінець речень. Поміркуй, який знак краще поставити в кінці першого речення. Поясни, чому.
Дана вправа вимагає поділу тексту набраного без розділових знаків і великих літер на початку речень, на окремі речення. Це вчить дітей аналогічно сприймати текст, бачити (знаходити) в ньому логічно та інтонаційно завершені одиниці, сприяє кращому осмисленню його загального змісту.
4. Виділення речень за ознаками.
а) Прочитай. Поміркуй, які рядки слів не можна вважати реченнями.
Назарко й Іванко товаришували
Купив він там
Притих ліс
Петрику, іди сюди
Чому це комах майже
б) Випиши тільки речення. Не забувай ставити в кінці потрібний розділовий знак.
в) Усно заверши незакінчені речення. Які вони за метою висловлювання?
Серед пропонованих вище є ряди слів, які ще реченнями назвати не можна, оскільки в них не виражено закінченої думки. А тому інтонація цих неповних висловлювань також буде незавершеною. Показовою може бути інтонація передостанньої структури, яка при завершені має стати питальним реченням. Цю відмінність між неповними і незавершеними реченнями учні повинні усвідомити з метою формування поняття про завершеність речення.
5. Розрізнення речення за метою висловлювань.
а) Прочитай речення з відповідною інтонацією. Які вони за метою висловлювання?
Оленка намалювала гарну картину.
А ти вмієш малювати?
Петрику, позич мені олівець.
б) Знайди окличні речення. Якими є решта речень за інтонацією?
Вчора я прочитав цікаву книгу.
Який красивий метелик!
Я так і знав!
Взимку холодно.
Петрику, іди сюди!
Такі вправи мають не тільки суто граматичне значення, а й мовленнєве. Вони сприяють логічному мисленню молодих школярів, розвитку мовного і мовленнєвого аналізу. Виконання такої вправи дає змогу учням свідомо сприймати речення, різні за метою висловлювання та інтонацією на основі їх функціонувальних ознак, удосконалює граматичний лад мовлення, створює надійну основу для усвідомленого сприйняття змісту тексту.
6. Поставте потрібний розділовий знак.
Хто любить читати казки
Казки люблять усі
Чим же цікаві казки
Там різні чудеса
Які саме казки полюбляєте
Це завдання було доцільним при перевірці знань учнів про типи речень за метою висловлювання та за інтонацією. Мета його не поля у перевірці уміння школярів ставити розділовий знак: після розповідного та спонукального - крапку, після питального - знак запитання, у кінці окличного - знак оклику. Завдання вимагало від дітей визначення, яке це речення за метою висловлювання та інтонацією. Тип учні повинні були встановити, опираючись на значення про особливості його будови, логічного наголосу.
7. Трансформація розповідних речень у спонукальні.
а) Прочитай розповідні речення. Перебудуй їх за зразком так, щоб вони стали спонукальними.
Зразок:
Діти шанують кожну крихту хліба.
Діти, шанують кожну крихту хліба.
Діти не забувають мити руки перед їдою. Діти пам'ятають, що бавитьсь з сірниками - небезпечно для життя.
Вправи такого характеру допомагають учням диференціювати речення на розповідні і спонукальні, з якими вони часто мають труднощі.
8. Підбір відповідної форми слів.
а) Поділи текст на речення змінюючи форму слова в дужках.
Дерева стоять в білому (іній) за ніч на них виросли (маленькі), немов пташиний пух (листочки) я підійшла до (верба) доторкнулась до (гілочок) - й на мене посипались легенькі (пушинка) “я не доторкнусь до тебе, вербо, красуйся в своєму чарівному (вбрання)”.
Дана вправа сприяє покращенню вміння пов'язувати слова в реченні та диференціювати типи зв'язку в реченні, що в свою чергу, допомагає учням засвоїти поняття простого речення.
Результати експерименту подано у таблицях.
Таблиця 1
№ | Назва вправи | Контрольний клас (16 учнів) | Експериментальний клас (8 учнів) | |
1 | Конструювання речень з розрізнених слів | 13 учнів - 81% | 7 учнів - 87% | |
2 | Поділ речення на слова | 12 учнів - 75% | 8 учнгів - 100% | |
3 | Поділ тексту на окремі речення | 14 учнів - 87% | 7 учнів - 87% | |
4 | Виділення речень за ознаками | 13 учнів - 81% | 8 учнів - 100% |
З вищевивединих результатів зрозуміло, що рівень знань учнів експериментального класу значно підвищився на 12,5%. Учні засвоїли основні ознаки речення та різницю між ними та іншими синтаксичними одиницями.
Таблиця 2
№ | Назва вправи | Контрольний клас (16 учнів) | Експериментальний клас (8 учнів) | |
1 | Розрізнення речень за метою висловлення та інтонацією | 12 учнів - 75% | 7 учнів -- 87% | |
2 | Добір розділових знаків | 13 учнів - 81% | 8 учнів - 100% | |
3 | Трансформація розповідних речень у спонукальні | 12 учнів - 75% | 7 учнів - 87% |
Як бачимо, подані вправи сприяли покращенню розрізнення типів речень за метою висловлювання і за інтонацією на 14,3%, що допомогло учням подолати чимало труднощів під час написання зв'язних розповідей та усвідомити роль розділового знаку в реченні.
Таблиця 3
№ | Назва вправи | Контрольний клас (16 учнів) | Експериментальний клас (8 учнів) | |
1 | Добір відповідної форми слів | 12 учнів - 75% | 7 учнів - 87% |
Останнє завдання на 12% підвищило знання учнів про те, що слова в реченні зв'язані граматично, а, отже, покращило усвідомлення самого поняття речення.
Таким чином, навчальні завдання виявились ефективними у процесі формування у учнів поняття простого речення з дотриманням принципів наступності і перспективності. Результати експерименту показали, що успішність засвоєння синтаксичних понять в експериментальному класі підвищилась. Учні почали краще усвідомлювати поняття простого речення, знизився рівень кількості помилок у письмових завданнях з розвитку мовлення, пробудився інтерес до навчального процесу та уроків рідної мови зокрема.
Висновки
1. Зважаючи на складність розгляду поняття речення як основної одиниці синтаксису, сформульоване таке визначення: речення - це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена, комунікативна мовна одиниця, в якій формується й виражається відносно самостійна думка, що відображає частину реальної дійсності і показує різні відношення повідомлюваного змісту до буття.
Виділяють такі основні ознаки речення:
предикативність,
модальність,
змістова й інтонаційна завершеність,
наявність головних членів.
2. З'ясовано, що в основі формування поняття простого речення в учнів початкових класів лежить комунікативне спрямування навчання, органічний зв'язок засвоєння теоретичних відомостей з практичним використанням їх у мовленнєвій діяльності, відповідність лінгвістичним уявленням про мовні факти, накопичення знань за спіралевидним принципом.
3. Формування поняття простого речення здійснюється по таких етапах:
Практичні спостереження за синтаксичною будовою та інтонаційним оформленням речень.
Формування поняття речення як мовленнєвої одиниці.
Узагальнення набутих знань та умінь.
Поглиблення знань про просте речення та практичне їх застосування.
4. Дотримуючись принципу наступності і перспективності, розроблено ефективну систему вправ для формування поняття простого речення в учнів початкових класів.
В результаті учні стали краще усвідомлювати суть поняття простого речення, знизився рівень кількості помилок у письмових завданнях, підвищилася мотивація до навчання.
Таким чином, мету даного дослідження досягнуто: розроблено методику наступності і перспективності у формуванні в учнів початкових класів поняття простого речення.
Список використаної літератури
Білецька М.А., Вашуленко М.С.Рідна мова: Підручник для 2 класу чотирирічної початкової школи. - К.: Освіта, 1995. - 272 с.
Білецька М.А. Українська мова в 2 класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1987. - 127 с.
Вашуленко М., Ґудзик І., Прищепа О. Українська мова (4 клас)// Початкова школа. - 2003. - №1. - с.21-25
Вашуленко М. Методичні рекомендації до роботи за підручником «Рідна мова», 3 клас та орієнтоване календарне планування уроків// Початкова школа. - 2003. - №8. - с. 16-22.
Вашуленко М. Навчання української мови в 2 класі// Початкова школа. -2003.-№1.-с.42-46.
Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова: Підручник для 3 класу. 4. - К.: Освіта, 2003. - 126 с.
Вашуленко М.С.Перспективність і наступність у навчанні української мови в початковій і середній школі// Українська мова і література в школі.- 1991.-№8.-сі 5-20.
Вашуленко М.С. Рідна мова: Підручник для 3 класу. 4.2. - К.: Освіта, 2003-110с.
Вивчення української мови в 2-3 класах/ За ред. О.Н. Хорошковської. -К.: Радянська школа, 1984. - 104 с.
10. Городенська К.Г., Грищенко А.П. Граматика
української мови. - К: Радянська школа, 1982. - 208с.
11. Воскресенська Н.О., Свашенко А.О., Хорошковська О.Н. Українська мова в 4 класі чотирирічної початкової школи. Посібник для вчителів. - Радянська школа, 1989. - 128с.
12. Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1-3 класів. - К.: Радянська школа, 1980. - 112с.
13. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови// Початкова школа. - 2003. - №4. - с. 1-4.
14. Горяний В.Д. Синтаксис односкладних речень. - К.: Радянська школа, 1984. - 128 с.
15. 3агнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - 662 с.
16. Іваницька Н.Л. Вивчення членів речення у 4-8 класах. - К: Радянська школа, 1982. - 144 с.
17. Каранська М. Синтаксис сучасної української мови: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1995. - 312с.
18. Кващук А.Г. Синтаксис складного речення: Посібник для вчителів. - К: Радянська школа, 1986. - 106 с.
19. Луцик Д.В. Буквар. 1 клас. - Львів: Світ, 2004. - 160 с.
20. Медушевський А.П. Методичні розробки з граматики української мови: Синтаксис простого речення. - К.: Радянська школа, 1954. - 164 с.
21. Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови: Конструювання. Редагування. Переклад. - К.: Радянська школа, 1984. - 223 с.
22. Методика викладання української мови. - К.: Вища школа, 1989. - 423 с.
23. Методика викладання української мови / За ред.. С.І. Дорошенка. К.: Вища школа, 1992. - 398 с.
24. Методика викладання української мови в середній школі / За ред. І.С. Олійника. - К.: Вища школа, 1989. - 439 с.
25. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред.. М.І. Пентилюк. - К.: Ленвіт, 200. - 264 с.
26. Наумчук М, Наумчук В., Корчевська О. та інші. Новий універсальний довідник «Хочу все знати». - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.-176 с.
27. Організація індивідуальної та групової роботи на уроках у початкових класах/ за ред. О.П. Чечайлюк. - Тернопіль, 2002. -16 с.
28. Передрій Г.Р. Уроки рідної мови в 4 класі. - К.: Радянська школа, 1980.-160 с.
29. Плиско К.М. Викладання синтаксису української мови. - К.: Радянська школа, 1978. - 184 с.
30. Пономарьова К. Орієнтовні тестові завдання з української мови на кінець навчального року// Початкова школа. - 2003. - №4. - С. 39-41.
Прищепа К.С., Колесниченко В.І. Буквар. - К.: Форум, 2004. - 175с.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа. - 2003. - 296 с.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2003. - 296с.
34. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-3 класи. - К.: Освіта, 1992.-240с.
35. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Освіта, 1992.-273с.
36. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 (1-3) класи. - К.: Бліц, 1997.-206 с.
37. Рідна мова. 4 клас: Підручник. 4.1/ За ред. М.С. Вашуленка. - К.: Освіта, 2004.-128с.
38. Рідна мова. 4 клас: Підручник. 4.2/ За ред. М.С. Вашуленка. - К.: Освіта, 2004.-126 с.
39. Рідна мова: Підручник для 4 класу чотирирічної і 3 класу трирічної початкової школи/ За ред. М.С. Вашуленка. - К.: Освіта, 1997. - 256 с.
Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар: Підручник для 1 класу чотирирічної і трирічної початкової школи. - К.: Освіта, 2002. - 143 с.
Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови: Посібник для вчителя. - К.: Радянська школа, 1987. - 144 с.
Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемне питання. - К.: Вища школа, 1994.- 670 с.
43. Сучасна українська літературна мова/ За ред. А.П. Грищенка. - К.:
Вища школа, 1997. - 493 с.
44. Сучасна українська літературна мова/ За ред. М.Я. Плющ. - К.: Вища школа, 2001.-430 с.
45. Сучасна українська мова: Довідник / За ред. О.Д. Пономаріва. - К.: Либідь, 1993.-336 с.
46. Сучасна українська мова: Підручник/ За ред. О.Д. Пономарева. - К.: Либідь, 1997.-400 с.
47. Топольницький Я.Л. Формування умінь і навичок з синтаксису. - К.: Радянська школа, 1985. - 136с.
48. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах: Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації/ За ред. К.І. Зубченко. - К.: Радянська школа, 1991. - 112 с.
49. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. Інтегрований курс/ За ред. А.П. Каніщенко, Г.О. Ткачук. - К.: Промінь, 2003.-232 с.
Українська мова. 4.2/ За ред. В.О. Горпинича. - К.: Вища школа, 1988. -224 с.
Христіанінова P.O. Просте речення в шкільному курсі української мови. - К.: Радянська школа, 1991. - 160 с.
52. Хрущ К.І. Вивчення української мови в першому класі. - К.: Радянська школа, 1976. - 96 с.
Чередниченко Д. Материнка: Підручник для 1 класу чотирирічної і трирічної школи. -К.: Освіта, 1992. - 160 с.
Чорна М., Грабар Д. Буквар. - Львів: Світ, 1994. - 256 с.
55. Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. - К.: Радянська школа, 1966.-340 с.
