Репродуктивний метод трудового навчання передбачав активне сприймання і запам'ятовування навчальної інформації, що повідомляється вчителем або іншим джерелом. При репродуктивній побудові пояснення вчитель у готовому вигляді повідомляв факти, визначення, акцентував увагу на головному, що необхідно врахувати або засвоїти.
Практична робота репродуктивного характеру визначалася тим, що в процесі її виконання учні відтворювали трудові дії, які продемонстрував учитель. Репродуктивний метод учитель використовував в основному під час початкового вивчення трудових операцій (згинання, розмічання, різання, ручне шиття, в'язання). Репродуктивні вправи лише ефектно сприяли відпрацюванню умінь і навичок шляхом повторення трудових дій. Тому систему вправ ми намагалися будувати таким чином, щоб в ній постійно вносилися елементи новизни.
Використання частково-пошукового методу полягало в тому, що учням не давався кінцевий результат вирішення поставленої задачі, а частину завдань їм пропонувался розв'язати самостійно. Перед виготовленням навіть простого виробу дітям було доцільно ставити для самостійного вирішення творчі завдання: який краще вибрати матеріал для виробу; як економно його використати; яким способом краще з'єднати деталі; що можна доробити у виробі, щоб він мав симетричний вигляд або зручніше було ним користуватися.
Використовуючи у практиці експериментального навчання дослідницький метод, ми виявили, що він відповідає сучасним вимогам у розвитку творчої особистості дитини. Дослідницький метод характеризується такими особливостями:
нові знання не подаються в готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;
разом з новими знаннями учні набувають уміння застосовувати їх у різних умовах, тобто оволодівають способами розумової та практичної діяльності;
створюються і розв'язуються ситуації, аналогічні до життєвих [28, 5].
Творче (розвиваюче) навчання у процесі формуючого експерименту ґрунтувалося на системі проблемних ситуацій. Проблемна ситуація на уроці - це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.
Так, перед виготовленням плаваючих моделей учитель демонстрував досліди, які ставили перед учнями певну проблему. У посудину, заповнену водою, вчитель опускав відрізок фольги. Учні спостерігали, що фольга занурюється на дно. Ставилося запитання: «Чому фольга тоне?» Учні припускали, що фольга тоне, так як вона важка. Тоді вчитель робив з фольги човник і обережно ставив дном на воду. Учні бачили, що в цьому випадку та ж сама фольга плаває на поверхні води. Виникала проблемна ситуація.
Перше припущення про те, що важкі матеріали завжди тонуть, не підтвердилося. Отже, справа не лише у матеріалі, а в чомусь іншому. Уважно розглядаючи фольгу і човник з неї, учні роблять висновок, що вона відрізняється тільки формою. Фольга плоска, а човник об'ємний. Щоб учні змогли зробити аналітичні висновки, не порушуючи принцип науковості, вчителю доцільно підказати дітям істину про те, що заглиблюючись у воду, предмети витісняють її, а вода - навпаки. Для більшого переконання виявилося доцільно в човник помістити невеличку пластилінову кульку, щоб стало помітним підняття рівня води у склянці. Якщо помістити кульку значно більших розмірів, то човник може затонути. Учні дійшли висновку, що пустотілі предмети, навіть з металу, можуть утримуватися на воді, але до тих пір, поки їх не перевантажать.
Проводячи на уроці спостереження, досліди, вчитель здійснював підготовчу роботу, яка сприяла розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки. У загальному вигляді процес дослідження учнями ми поділили на стадії: виникнення ідеї, розв'язання завдання, реалізація задуму на практиці. Поряд з цим процес дослідження у молодших школярів мав свої особливості. Для всякого дослідження, яке виконують учні, характерною ознакою була новизна, хоча для дорослих це вже відомо.
На кожному уроці трудового навчання ми створювали можливість виникнення ситуації інтересу до навчання: вдало підібраний об'єкт праці; естетично виготовлений зразок виробу; демонстрація іграшки, моделі; цікаві творчі завдання; заохочення до участі у виставках, конкурсах, змаганнях; використання загадок, казок, зміст яких має безпосередній зв'язок із темою уроку тощо.
Так, перед виготовленням із природних матеріалів гелікоптера вчитель пропонує дітям розгадати загадку:
«Наче Карлсон високо літає,
Бо й подібні крила має».
В експериментальному класі, демонструючи зразок виробу «Чародійне віяло», вчитель говорив, що він сьогодні буде чародійником, пропонує задумати число від 1 до 31 і за допомогою віяла вгадує їхні числа. Виготовлення і оволодіння секретом такого віяла зацікавило не тільки молодших школярів, а й дорослих.
Навчання молодших школярів конструюванню процесу створення форми, конструкції об'єкта чи окремих його частин найбільше сприяло розвитку творчої особистості. Щоб підготувати дітей до конструкторсько-технологічної діяльності, слід було створити їм можливість систематично вправлятись у мисленні, вчити дітей оперувати своїми знаннями, застосовуючи їх на практиці, вчити спостерігати, фантазувати і пропонувати форму, конструкцію виробу.
У процесі формуючого експерименту ми використовували три види творчої діяльності учнів:
мисленна (ідея);
графічна (малюнки, ескізи, схеми);
предметна (моделі, макети).
Знаючи види творчої діяльності молодших школярів, учитель впливав на розвиток окремих природних здібностей учнів. Один учень давав конструктивну ідею, інший - графічно зображував задумане, деяким учням вдавалося краще відтворити ідею безпосередньо у виробі. Найбільшу цінність мало конструювання, під час якого використовувалися всі види творчості учнів.
Формування творчого мислення в молодших школярів ми здійснювали поетапно, ставлячи послідовно перед ними завдання в основному творчого характеру.
Перший етап (підготовчий). Доцільно було знайомити учнів з основними частинами об'єктів праці; вчити їх аналізу і синтезу: визначати суттєві ознаки об'єкта, робити порівняння, узагальнення; спостерігати взаємозв'язок з природою (журавель і колодязний журавель, політ птаха і літак). Виконувати завдання за малюнком, ескізом, звертаючи увагу на симетрію, пропорційність окремих частин.
Вивчаючи тему «Літаючі моделі», вчитель разом з учнями визначає основні частини планера, літака, гелікоптера. Якщо аналізувати поверхнево, то учні можуть знайти поряд із спільними частинами тільки різницю між планером і гелікоптером. А якщо аналізувати усвідомлено, то учні виявлять суттєву різницю і між планером та літаком (у планера немає двигуна на відміну від літака). Діти тоді роблять висновок, що і пропелер планеру не потрібний, бо немає чим приводити його в рух. Учитель тільки доповнює, що планер літає за допомогою профільності крил та великої їх площі. Під час конструювання макетів космічних станцій учні спочатку називали панелі сонячних батарей крилами. Виконуючи завдання вчителя проаналізувати форму літака і панелей сонячних батарей на зразках, учні дійшли висновку, що панелі, на відміну від крил, зовсім плоскі, мають окремі секції. Порівнюючи слово «батарея» з батарейкою для кишенькового ліхтарика, діти усвідомили про істину роль сонячних батарей. Учитель тільки підтвердив їх висновки, доповнюючи про те, що для космічних станцій електрична енергія необхідна, а крила зовсім не потрібні, тому що в космосі безповітряний простір.
Другий етап (за умовами). На цьому етапі творчого шляху вчитель навчає дітей розв'язувати конструкторсько-технологічні задачі, розроблені вчителем, або методистом (знайти за умовами свій шлях рішення). В основному це творчі завдання, пов'язані зі зміною форми, конструкції виробу або окремих його частин, зміною чи економією матеріалів, удосконаленням принципу дії, вибором варіантів оздоблення.
Складаючи з пластмасового конструктора драбинку, навіть першокласники могли самостійно знайти рішення на поставлене завдання вчителя - до конструювати драбинку так, щоб користуючись нею можна було прикрасити ялинку іграшками. Одні учні кріпили підпору до драбинки з однієї планки, інші - з двома (для стійкості), а деякі учні з'єднували дві драбинки у верхній частині за аналогією користування переносними драбинами електромонтерів.
Третій етап (за власним задумом). Робота проведена на першому і другому етапах, забезпечує результативність третього. Основне завдання на цьому етапі - розкрити творчі можливості кожного учня, втілити свої ідеї, фантазію безпосередньо в моделі, макети та інші вироби.
У наш час технічне конструювання все тісніше переплітається з художнім конструюванням, завдання якого - добитися, щоб вироби мали гарний зовнішній вигляд і були зручні в користуванні (ці завдання розв'язують спеціалісти - дизайнери). Тому дизайнерські вимоги слід також враховувати під час конструювання виробів.
Учитель має виявляти увагу до будь-яких нестандартних рішень своїх конструкторів-початківців, а також розуміння і мудру поблажливість до дитячих помилок, саме вони часто свідчать про труднощі самостійного пошуку [19, 37].
У початкових класах учні в основному доводять конструкторські задуми до реалізації у закінчений виріб, розв'язуючи як конструкторські, так і технологічні задачі, пов'язані з вирішенням наступних проблем:
1. Підсилення міцності, стійкості й надійності виробу.
Змодельований з деталей конструктора підйомний кран при піднятті вантажу перекидається. Потрібно ліквідувати цей недолік.
Для надійності необхідно підвищити міцність паперової карнавальної шапочки. Як це зробити?
2. Внесення змін у конструкцію, які полегшують і роблять зручною експлуатацію.
Складаючи з деталей конструктора модель вантажного автомобіля, потрібно доконструювати кузов так, щоб швидше і зручніше було з нього скидати вантаж.
Пристосувати електрокар для перевезення довгих деталей.
3.Визначення оптимальної форми, числа деталей, способи їх кріплення, вибір або заміну матеріалів.
· Після аналізу зразка - візочка із деталей конструктора - пропонується виготовити подібний візок, але з меншою кількістю деталей.
4. Створення універсальної конструкції.
· Після конструювання стаціонарного підйомного крана пропонується сконструювати кран, якого можна було б швидко переміщувати в інше місце.
· Сконструювати універсальну машину для ремонту дороги.
5. Вибір способів ліквідації шкідливої дії або явища (тертя, пробуксовування, намокання).
· У якій частині сконструйованого колісного трактора треба кріпити більші колеса? (Великі колеса повинні бути не у передній, а в задній частині трактора, де вони кріпляться на ведучий вал, щоб зменшити пробуксовування).
· Паперовий човник намокає у воді. Як ліквідувати цей недолік?
Як зробити прямокутний аркуш паперу квадратним, не користуючись лінійкою.
На прямокутному аркуші паперу потрібно розмітити 4 однакових заготовки трикутної форми. Як раціонально виконати розмічання?
Складаючи задачі чи користуючись рекомендованими, слід продумати, в якому порядку доцільно запропонувати ту чи іншу задачу, як вона пов'язана з попередніми, яка її мета, чи відповідає вона принципам доступності й послідовності.
Розв'язавши це непросте завдання, учні не тільки отримували задоволення, але й ставали впевненіші у своїх творчих силах. Під час виготовлення інших виробів вони будуть також шукати нестандартні шляхи в розв'язанні поставлених завдань.
2.2 Основи експериментальної гіпотези, методика і результати
дослідження
Отже, на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовний і динамічний творчий розвиток молодшого школяра через недооцінку у змісті дисципліни “Трудове навчання” творчо-розвивальних можливостей засобів трудового навчання та відсутність розуміння чіткого взаємозв'язку між навчально-пізнавальною і творчою практичною діяльністю.
З метою перевірки стану творчого розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу творчого розвитку учнів початкової школи; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність педагогічних умов творчого розвитку молодших школярів засобами трудового навчання.
У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан творчого розвитку молодших школярів засобами трудового навчання. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:
1. Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви практичної творчої діяльності на уроках трудового навчання і в позаурочний період.
2. Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності, потребою у самовираженні засобами трудового навчання, прагненням до гармонії у створенні виробів.
3. Когнітивний критерій показує активність пізнання молодшого школяра, розуміння явищ навколишнього і способів їх відображення в практичній трудовій діяльності, активність асоціативно-образного мислення; сформованість трудових вмінь та операцій, дієвість уяви, фантазії, вираженість інтуїції.
4. До діяльнісного критерію належать такі показники:
· здатність у виробі відображати основні конструктивні особливості форми об'єкта;
· уміння у виробі відтворювати зовнішні контури натури;
· адекватність відтворення пропорційних відношень цілого і частин;
· уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору, тону і пропорцій відтворюваного об'єкта;
· здатність оригінально компонувати;
· володіння техніками роботи художніми матеріалами;
· репродуктивні вміння відтворення характерних естетичних ознак натури;
· здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення;
· ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).
Дослідження здійснювалося у три взаємопов'язані етапи:
На першому етапі - (І семестр 2007-2008 рр.) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об'єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання. Проведено констатуючий експеримент: розробка критеріїв та педагогічна діагностика рівнів творчого розвитку молодших школярів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови творчого розвитку учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.
На другому етапі - (ІІ семестр 2007-2008 рр.) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.
На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні творчого розвитку молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий.
Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об'єктів діяльності, побоюванням показувати свій емоційний стан, пасивність у відтворенні художніх образів, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні свої почуттів засобами міміки. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвал щодо практичної діяльності визначає репродуктивний її характер, відсутність бажання експериментувати матеріалами, формою і т. ін. Участь у творчій і пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя. В образно-асоціативному мисленні домінує аналогія. Самостійні міркування про художні образи відсутні. У своїх виробах ці діти неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об'єкта, пропорції та неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють графічною лінійною технікою, несвідомо шукають кольорові і тональні відношення. Часто неможливо впізнати, який саме об'єкт виконано.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого, стриманістю показу власного емоційного стану. Домінантою мотивації до практичної діяльності цих дітей є бажання більше знати про трудового навчання та цікавість на уроці. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у створенні художнього образу виробу. За допомогою учителя діти у своїх виробах частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об'єкта, та його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об'єкта. Невпевнено користуються інструментами. Володіють окремими трудовими навичками. Учні у своїх роботах з помилками відтворюють кольорові і конструктивні відношення. З труднощами можна впізнати, який саме об'єкт виконано.
Високий рівень творчого розвитку молодшого школяра характеризу-ється такими особистісними якостями учня, як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви креативного у навколишньому світі. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, сміливо показують свій емоційний стан, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до практичної діяльності, потреба у самовираженні засобами трудового навчання, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні у пізнанні довкілля, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в трудовому навчанні, образно мислять, знають засоби трудового навчання, мають сформовані конструктивно-технічні вміння та навички роботи з необхідними інструментами і матеріалами, дієву уяву, фантазію, інтуїцію. У своїх роботах добре відображають основні конструктивні особливості форми об'єкта, адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об'єкта, володіють техніками роботи з потрібними матеріалами, творчо реалізують художньо-образні характеристики виробу, у роботі самостійні.
