Якщо, виконуючи другий дослід, розширити задіафрагмовану частину лінзи і тим самим збільшити переріз гомоцентричних пучків, зображення розмивається і забарвлюється. Робимо висновок, що звичайна товста лінза не дає чіткого зображення предмета, бо вона не може збирати в одну точку широкі гомоцентричні пучки світла. Виникнення таких спотворень (аберацій) стане зрозумілим, якщо пригадати проходження широкого пучка променів через плоскопаралельну пластину, а також проходження пучка променів білого кольору через призму.
Отже, для лінз із значним отвором характерні аберації. В оптичних приладах отвори, як правило, великі, бо від них залежить кількість світлової енергії, що доходить до зображення. Користуючись лінзою, ми, з одного боку, зацікавлені в збільшенні її розміру, а з другого - вимушені його зменшувати. Виникає суперечлива ситуація. Який вихід з цього становища, розповімо нижче, а зараз, щоб вивчити побудову зображень залежно від того, як розміщено предмет відносно лінзи, доцільно ввести поняття про ідеальну лінзу. Під ідеальною лінзою розуміють нескінченно тонку лінзу, не обмежену за розмірами, яка паралельний пучок світла збирає в точку, незалежно від розмірів його перерізу і нахилу до оптичної осі. Така лінза перетворює розбіжний гомоцентричний пучок довільного перерізу, що виходить з точки поза фокусом, в ідеально збіжний.
Користуючись ідеальною збиральною лінзою, розглядаємо п'ять випадків положення предмета відносно лінзи та її фокусів (мал. 8):
1) за подвійною фокусною відстанню;
2) на подвійній фокусній відстані;
3) між фокусом і подвійним фокусом;
4) на фокусній відстані;
5) між фокусом і лінзою.
Мал. 8
В останньому випадку лінза дійсного зображення не дає: розбіжні гомоцентричні пучки, заломившись на лінзі, лишаються розбіжними. І лише в сукупності з оком можна дістати уявне зображення.
Тепер можна розповісти учням, що положення і розмір зображення відносно лінзи можна розрахувати також аналітично за допомогою формули лінзи. Є два варіанти пояснення цього питання. Перший раціонально застосувати тоді, коли учні добре підготовлені, а також коли є достатньо часу для розгляду питань променевої оптики або на факультативних заняттях. Подати цей матеріал можна в такому порядку, як він розглядається в посібнику з фізики. В цьому разі розкривається суть наближення при введенні тонкої лінзи, а також зазначається, як залежить фокусна відстань під показника речовини лінзи та від радіусів кривизни поверхонь, що її обмежують.
Другий підхід дещо формальний, але він веде безпосередньо до мети - встановлення формули лінзи. При ньому відразу розглядають тонку ідеальну лінзу і з суто геометричних міркувань виводять формулу лінзи, як це зроблено в підручнику.
Потім бажано знову повернутися до реальних лінз і пригадати, які їм властиві аберації. Доцільно навіть навести помилкове твердження Ньютона про те, що хроматичну аберацію подолати не можна і тому ніколи не вдасться утворити з лінзами якісного зображення. З цих міркувань Ньютон запропонував використовувати для астрономічних приладів відбивні дзеркала, які не мають хроматичної аберації.
Пізніше вчені спростували твердження Ньютона. Вони навчилися значною мірою долати всі аберації. Спеціальною комбінацією збиральної та розсіювальної лінз можна усунути хроматичну аберацію принаймні для двох довжин хвиль (мал. 8), а також сферичну аберацію. Ми розглянули лише принципову можливість усунення аберації, оскільки справа ця дуже складна. Потрібний великий асортимент оптичного скла з різноманітними показниками заломлення, крім того, треба провести попередні складні розрахунки.
Мал. 8
Часто для усунення хроматичної аберації на значному спектральному інтервалі або занадто великої сферичної аберації, що виникає при заломленні ширококутних пучків променів, потрібні не дві, а кілька (3-10) лінз. Сукупність кількох лінз, з яких одна або дві основні, а решта - корегуючі, скріплених жорстокою оправою, називається об'єктивом.
2.2 Характеристика та структура розробленої демонстраційної комп'ютерної програми
Провівши аналіз існуючих комп'ютерних навчальних комплексів, ми зробили висновок, що наявні комп'ютерні програми і програмно-методичні комплекси не забезпечують на належному рівні навчально-виховний процес з фізики. Тому проблема розробки комп'ютерних програм навчального призначення залишається відкритою.
Також суттєвою проблемою є те, що, що всі вище зазначені програми (див. п. 1.4) призначені для учнів, які вже в певній мірі ознайомлені з тим чи іншим навчальним матеріалом з фізики.
Ми пропонуємо програму, яка дозволяє поступово вводити, формулювати і розвивати поняття з розділу «Геометрична оптика», починаючи від початкових (базових) понять і закінчуючи найдрібнішими аспектами, які є досить важливими для розуміння фізичних явищ та принципів роботи оптичних приладів.
Розроблена нами програма охоплює фактично всі нюанси теми дослідження, а деякі з них навіть, в певній мірі, розглянуто дещо глибше ніж цього вимагає шкільна програма.
Програмний комплекс створено в середовищі Microsoft Office PowerPoint 2003 і являє собою ряд динамічних презентацій із системою гіперпосилань. Даний комплекс є простим у використанні й, на нашу думку, може бути використаним як вчителем при проведенні уроку, так і учнем під час самостійної підготовки.
Розглянемо детальніше структурну будову програми. У головному меню весь матеріал розбито на 6 частин: промені, призми, дзеркала, лінзи, досліди та прилади, кожна із яких, у свою чергу, поділяється ще.
Схематично стриктуру програми можна зобразити наступним чином.
Геометрична оптика:
Промені:
основні поняття про промінь
граничний кут повного відбивання
застосування повного відбивання світла
Призми
хід променів у призмі
хід променів у двоїстій призмі
хід променів у системі призм
Дзеркала
дифузне та дзеркальне відбивання
основні лінії та точки сферичного дзеркала
промені в увігнутому сферичному дзеркалі, хід яких відомий
промені в опуклому сферичному дзеркалі, хід яких відомий
зображення світної точки в увігнутому сферичному дзеркалі
зображення світної точки в опуклих сферичних дзеркалах
побудова зображень в опуклих сферичних дзеркалах
побудова зображень в увігнутих сферичних дзеркалах
зміна зображення в плоскому дзеркалі
Лінзи
двоопукла лінза
двоввігнута лінза
різноманітність лінз
основні точки та лінії двоопуклої лінзи
основні точки та лінії двоввігнутої лінзи
промені в двоопуклій лінзі, хід яких відомий
промені в двоввігнутій лінзі, хід яких відомий
зображення світної точки в двоввігнутих лінзах
зображення світної точки в двоопуклих лінзах
побудова зображень у двоввігнутих (розсіювальних) лінзах
побудова зображень в двоопуклих (збиральних) лінзах
Прилади
лупа
фотоапарат
будова ока
перископ
бінокль
телескопи
мікроскоп
діаскоп
кінопроектор
Досліди
утворення тіні та напівтіні
заломлення в оптичному дискові
принцип Гюйгенса (для заломлення світла)
принцип Гюйгенса (для відбивання світла)
Переваги розробленої програми:
простота у використанні;
забезпечення свідомості й активності дій користувача при роботі з програмою;
відповідність тематики програми навчальним програмам шкільного курсу фізики.
динамічність моделей експериментів та приладів.
На основі вище зазначеного можна зробити висновок, що розроблена нами навчальна програма є досить таки детальною, об'ємною і послідовною з методичної точки зору, а, отже, може бути корисною в навчальному процесі.
2.3 Організація і проведення педагогічного експерименту
Для визначення ефективності навчання шляхом моделювання фізичних явищ нами був проведений експеримент в 8А і 8Б Вінницької ЗОШ №26 спільно зі вчителем фізики Булигою Світланою Іванівною.
Експеримент характеризують наступні ознаки:
1. Експеримент проводився з одного предмету - фізики.
2. Експериментальний об'єкт, в якому розкриваються переваги запропонованого методу, був обраний для вивчення нового матеріалу.
3. Експеримент проводився в 8А і 8Б класах.
Ці класи обрані з таких причин:
- учні достатньо володіють фізикою;
- обидва класи знаходяться на одному рівні по знаннях та всебічному розвитку;
- в обох класах викладає фізику один і той же вчитель;
4. Результати експерименту порівнювались з результатами звичайної роботи, яка проводилась тим самим вчителем в контрольному класі (8Б).
5. Ми проводили експеримент на протязі часу, який був запланований на вивчення розділу «Геометрична оптика».
В експериментальному навчанні нами була висунута така гіпотеза: навчання за допомогою комп'ютера дозволяє покращити рівень вмінь, знань навичок, а також сприяє формуванню логічного мислення.
Для визначення рівня успішності з фізики перед початком експерименту в 8А, 8Б і 8В були проведені перевірочні роботи та тести. За результатами тестування, письмової роботи та бесіди з учителем ми зробили висновок про те, що 8А і 8Б класи знаходяться на однаковому рівні засвоєння знань, вмінь та навичок з фізики. Тоді на основі цього для експерименту був обраний клас 8А, а клас 8Б виступив у ролі контрольного класу.
Учні експериментального класу вивчали розділ «Геометрична оптика» за допомогою комп'ютерного моделювання, а учні експериментального - за традиційною схемою.
Після вивчення розділу показники успішності контрольної групи залишились практично незмінними, а ось результати експериментального класу значно покращились.
Навчання з використанням навчальних комп'ютерних програм, як показав експеримент, викликало в учнів інтерес, стимулюючи працювати всіх, навіть слабо підготовлених. Якість знань при цьому відчутно зросла: поняття засвоюються краще, учні чітко визначають суттєві ознаки явищ.
Результати експерименту повністю підтвердили всі гіпотези та положення, що були висунуті перед його проведенням. Використання комп'ютерного моделювання інтенсифікує вивчення теоретичного матеріалу, за рахунок чого залишається певний вільний час, який можна використати для набуття ряду практичних умінь та навичок. А головне, що якість знань і успішність при цьому відчутно зростають.
2.4 Вимоги техніки безпеки щодо роботи з персональним комп'ютером
Розміщення робочих місць з ЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.
Площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 м2.
Приміщення для роботи з комп'ютерами повинні мати природне та штучне освітлення у відповідності до СНіП 11-4-79.
Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1.5%.
Виробничі приміщення для роботи з комп'ютерами (операторські, диспетчерські) не повинні межувати з приміщеннями, в яких рівні шуму і вібрації перевищують допустимі значення (виробничі цехи майстерні тощо) за СН 3223-85, СН 3044-84, ГР 2-І 11-81, ГОСТ 12.1.003-83.
Звукоізоляція огороджувальних конструкцій приміщень має забезпечувати параметри шуму, що відповідають вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12 І 003-83, ГОСТ 12 І 012-90.
Приміщення для роботи з комп'ютерами мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНіП 2.04.05-9: Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин мають відповідати вимогам СН 4088-86, СН 2152-80, ГОСТ 12. 1. 005-88.
Віконні прорізи приміщень для роботи з комп'ютерами мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, зовнішні козирки)
Для внутрішнього оздоблення приміщень з комп'ютерами слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8, для стін 0.5-0,6.
Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями
Забороняється для оздоблення інтер'єру приміщень застосовувати полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо)
Полімерні матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень можуть бути використані при наявності дозволу органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби.
Виробничі приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень.
У приміщеннях слід щоденно робити вологе прибирання
Приміщення мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.
Мікроклімат.
У виробничих приміщеннях на робочих місцях мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1. 005-88, СН 4088-86).
Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам
Освітлення
Вимоги до природного освітлення викладено вище. Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ЕОМ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального, освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).
Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300 - 500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.
Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.
Світильники місцевого освітлення повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом, не меншим ніж 40°
Слід передбачити обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення.
Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість бліків на екрані має не перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення 200 кд/м2.
Показник освітленості у разі використання джерел загального штучного освітлення у виробничих приміщеннях має не перевищувати 20, а показних дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях має бути не більше за 40.
Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих. При цьому співвідношення яскравостей робочих поверхонь має бути не більшим ніж 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін обладнання тощо - 5:1.
Шум і вібрація
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ЕОМ, мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ12.1.003-83, ГР 2411-81.
Устаткування, що становить джерело шуму (принтери тощо), слід розташовувати поза приміщеннями для роботи.
Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях слід застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких має обґрунтовуватись спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.
Під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі відповідно до СН 3044-84, ГОСТ 12.1.012-90.
Електромагнітні випромінювання
Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1. 045-84, СН 175 -77.
Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях мають відповідати нормативним значенням.
Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до (СН 4088-86, ГОСТ 2.1.005-88).
Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання має не перевищувати допустимих значень відповідно до СН 4557-88.
Обладнання і організація робочого місця
Обладнання і організація робочого місця працюючих з ЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкцій всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12 2 032-78, ГОСТ 22 269-76, ГОСТ 21 839-76).
Робочі місця слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку переважно зліва.
При розміщенні робочих столів слід дотримувати такі відстані: між бічними поверхнями комп'ютерів - 1,2 м, відстань від тильної поверхні одного до екрана іншого комп'ютера - 2,5 м.
Конструкція робочого столу має забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів.
Висота робочої поверхні робочого столу має регулюватися в межах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри 600-400 мм, глибина - 800-1000 мм).
Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм.
Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° назад. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260 - 400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками в межах 350-500 мм.
Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»
Висновки
У даній роботі проведено аналіз літературних джерел, наукових праць, статей з питання використання комп'ютерних моделей при викладанні фізики.
На основі цього розглянуто психолого-педагогічні аспекти ефективного використання комп'ютерного моделювання при викладанні фізики. Вивчення геометричної оптики на основі використання навчальних комп'ютерних моделей дає змогу підвищити інтерес учнів до цього матеріалу, стимулювати розвиток пізнавальної активності і творчого мислення, формувати в учнів уявлення про комп'ютер як ефективний засіб пізнання закономірностей і явищ мікросвіту.
Також розроблено методичні рекомендацій, щодо використання комп'ютерного моделювання. Адже при поясненні багатьох явищ не можливо на дошці показати динамічну зміну процесів, і в цьому випадку комп'ютерна модель зіграє для вчителя важливу допоміжну роль.
Аналіз показує, що комп'ютеризація уроків фізики виразилася в покращенні світоглядної спрямованості, підвищенні наукового рівня викладання, активізації пізнавальної діяльності учнів.
Слід підкреслити, що всі три напрямки тісно взаємозалежні. Так, посилення світоглядної спрямованості змісту одночасно підвищує науковий рівень. Вплив на світогляд школярів не може бути забезпечений без науково обґрунтованої системи завдань, які активізують інтелектуальні, емоційні, практичні напрямки навчальної діяльності. Проте слід врахувати, що навчальну діяльність учнів активізує лише та система завдань, яка охоплює всі етапи пізнання (спостереження, аналіз зібраних фактів, побудова гіпотез, їх перевірка і переведення в теорію, усвідомлення форм і прийомів мислення), тобто система, створена на чітких науково-методичних принципах.
1. Впровадження комп'ютеризації навчання в процес навчання фізики має сприяти оновленню змісту фізичної освіти, залучення педагогів до розроблення варіативних навчальних підручників, пошуку програм, створенню різнорівневих методів і прийомів навчання.
2. Аналіз методологічної, психолого-педагогічної, методичної літератури дозволив визначити, що позитивний ефект в процесі впровадження дистанційного навчання фізики досягається за умов:
* поваги до учня як до особистості;
* врахування емоційного впливу навчального матеріалу на особистість учня;
* такої організації навчального процесу, за якої учневі надається можливість вибрати форму виконання завдань, спосіб навчальної роботи, а обдарованим учням ще й обсяг матеріалу;
* такої оцінки учня, що випливає з суб'єктної діяльності, на що й спрямовано нині весь навчальний процес.
3. З'ясувавши мотиви впровадження комп'ютерних технологій в процес навчання фізики, можна зробити висновки, що вони:
- значно розширили можливості подання навчальної інформації;
- дозволяють підсилити мотивацію навчання;
- активно зацікавлюють учнів до навчання;
- дозволяють якісно змінити контроль за діяльністю учнів;
- сприяють формуванню в учнів рефлексії своєї діяльності
4 Запропоновано навчальну демонстраційну комп'ютерну програму з розділу «Геометрична оптика».
На нашу думку, використання розроблених демонстрацій сприятиме інтенсифікації навчального процесу, підвищенню зацікавленості учнів до вивчення фізики та урізноманітненню уроку, що призведе до кращого засвоєння знань з даного розділу.
Вони допоможуть учням зрозуміти суть оптичних явищ і процесів, оволодіти способами і технікою найпростіших вимірювань, а також дають змогу ознайомитися з практичним використанням фізичних закономірностей.
Список використаних джерел
1. Александров Г.Н. Программированное обучение и новые информационные технологии обучения // Информатика и образование. -1993. - №5. - с. 7-19.
2. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности: Метод. пособие. - М.: Высшая школа, 1981. с. 167 - 182.
3. Бігун М.І. Використання елементів комп'ютерного моделювання при вивченні фізики // Освіта. - 2003. - 23-30 липн. (№34). - с. 5.
4. Борбат О.М., Смолянець В.В. Методика викладання оптики. Посібник для вчителів. К.: Рад. школа, 1978. - 110 с.
5. Бугайов О.І., Головко М.В., Коваль В.С. Програмно-методичний комплекс «Фізика-8» // Фізика. - 2004. - №27. - с. 2-7.
6. Буров В.А. Демонстрационный эксперимент по физике в средней школе. - М.: Просвещение. - 1979. - 147 - 179 с.
7. Буров В.А. Демонстрационный эксперимент по физике в средней школе. - М.: Просвещение. - 1979. - 179 с.
8. Викладання фізики в школі. За ред. Коршака Є. В. - К. Радянська школа, 1986. - с. 68 - 84.
9. Викладання фізики в школі. За ред. Коршака Є. В. - К.: Радянська школа, 1986. - с. 168 - 184.
10. Вища освіта України. - Комп'ютеризація шкільної освіти: переваги та сфери ризику. - №4. - 2004. - с. 77.
11. Волинський В.П. Використання відеоінформації як засобу навчання // Педагогіка і психологія. - 1995. - №3 (8). - С. 73-76.
12. Волинський В.П., Жук Ю.О. Використання графопроектора в поєднанні з іншими засобами навчання // Педагогіка і психологія. - 1999. - №2. - с. 39-42.
13. Волинський В.П., Коршак Є. В., Сердюк А.В. Технічні засоби навчання фізики в школі. - К.: Радянська школа, 1977. - 128 с.
14. Галковська Т. У тенетах мережі // Дзеркало тижня. - 2002. - 17 серпня.
15. Гершунский Б.С. Философия образования XXI века (В поисках практико-ориентированньїх образовательных концепций). - М., 1998. - С. 306.
16. Голубєва Г.Р. Сучасний урок: Фрагмент уроку в 8 (11) класі. Тема «Лінзи». // Фізика в школах України: Науково-методичний журнал. - №8 (12) 04.2004 р. с. 12-14.
17. Гончаренко С.У. Методика навчання фізики в середній школі. - К. Радянська школа, 1974. - с. 95-114.
18. Городецький К., Людвіковський А. Тести з фізики: оптичні прилади (Л.М. Хольвінська, переклад з польської). - №34 - К.: Бібліотека «Першого вересня» - 2000.
19. Гуржій А.М., Орлова І. В., Шут М. 1., Самсонов В.В. Засоби навчання загальноосвітніх навчальних закладів (теоретико-методологічні основи): Навчальний посібник. - К.: НМЦ засобів навчання, 2001. - 95 с.
20. Данилюк Р. Використання комп'ютерних моделей у шкільному курсі фізики // Фізика. - 2004. - Жовт. (№30). - с. 1-2.
21. Др. Гоjко Димић, Душан Илић, Jездемир Томић. Физика за VIII разред основне школе. - Четврто издање. - Београд: Завод за уцбенике и наставна средства Србиjе, 1972. - 192 с.
22. Желюк О., «Засоби НІТ у навчальному фізичному експерименті», - Фізика, - 2001 р., №9.
23. Желюк О.М., «Компютерна техніка в навчальному курсі фізики»., Метод. рекомендації., - Рівне, РДПУ, 1994 р.
24. Засекін Д.О. Використання комплексів аудіовізуальних засобів навчання на уроках фізики в середній школі // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - К.:НПУ, 2003. - Випуск LІІІ (53). - 421 с.
25. «Комп'ютер - інформаційні і комунікативні технології у навчальному процесі середніх та вищих шкіл» // Міжнародна наукова конференція, - Освіта, - №34 - 2003 р.
26. Клос Е.С., Шульга М.С. Оптика в демонстрационных опытах: Пособие для учителей. - К.: Рад. Школа,! 983. - 159 с.
27. Коваль В.С. Дидактичні можливості та особливості побудови програмно-методичного комплексу «Фізика-7» // Фізика та астрономія в школі. - 2004. - №7. - с. 16-18.
28. Комплексне використання дидактичних засобів у навчанні фізики: Збірник статей / За ред. Є. В. Коршака. Упорядник В.Г. Нижник. - К.: Радянська школа, 1983. - 132 с.
29. Концевой М.П. Здоровье и компьютер // Информатика и образование. - М. - 2000. - №1.
30. Корнієнко М., «ІТ в освіті»., - Фізика та астрономія в школі, - 1999 р., №3.
31. Коршак Е.В., Миргородський Б.Ю. Методика і техніка шкільного експерименту. Практикум: Київ: Вища школа. 1981. - 280 с.
32. Коршак Е.В., Миргородський Б.Ю. Методика і техніка шкільного експерименту. Практикум: Київ: Вища школа. - 1981. - 280 с.
33. Крилов І.Р., «Методическое пособие по курсу оптики», - М.1993 р., с. 53-86.
34. Левина И.И. Опытно-экспериментальная разработка методики самостоятельной работы учащихся на уроке при изучении педагогических дисциплин (в индустриально-педагогических техникумах профессионально-технического образования): Автореф. дис. канд. пед. наук. - М. - 1971.
35. Лемберг Р.Г. О самостоятельной работе учащихся. // Советская педагогика. - 1962. - №2.
36. Матрос Д.Ш. Внедрение информационных и коммуникационных технологий в школу // Информатика и образование. - М. - 2000. - №8.
37. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. М.: Педагогика. - 1988. - 191 с.
38. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. М.: Педагогика. - 1988. - 191 с.
39. Миргородський Б.Ю., Шабель В.К. Демонстраційний експеримент з фізики: Механіка. К.: Радянська школа. - 1980. - 144 с.
40. Найдан В.М., Грабовий А.К. Використання засобів навчання на уроках хімії: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1988. - 218 с.
41. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. // Освіта. - 2001. - №60-61. - с. 4.
42. Палтішев М. «Психолого-педагогічні основи навчання фізики»., Освіта, - №6, 2002 р.
43. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. - Вінниця: РВВ ВАТ «Вінницька обласна друкарня», 2001. - 200 с.
44. Перышкин А.В., Родина Н.А. Физика: Учеб. Для 8 кл. сред. шк. - 10-е изд., перераб. и доп. - М.:Просвещение, 1989. - 191 с.
45. Пидкасистый И.П. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М.: Педагогика. - 1980 - 240 с.
46. Попов Н.В. Перспективы развития технических средств обучения и аудиторной техники. - К.: Вища школа, 1980. - 100 с.
47. Прессман Л.П. Методика применения технических средств обучения. - М.: Просвещение, 1988. - 191 с.
48. Прессман Л.П. Технические средства обучения в средней школе. - М.: Педагогика, 1972. - 221 с.
49. Роберт И.В. Распределенное изучение информационных и коммуникационных технологии в образовательных предметах // Информатика и образование. - М. - 2001. - №5.
50. Савченко В., «Деякі міркування, щодо повного відбивання світла», - Освіта., 2000 р. №5;
51. Савченко В.Ф., Коршак Е.В., Ляшенко О.І. Уроки фізики у 7-8 класах. - Київ: Перун. - 2002. - 320 с.
52. Сергєєв О., Сосницька Н. - «Шкільні підручники з фізики для основної школи: досягнення, проблеми, перспективи розвитку».
53. Сільвейстр А. «Актуалізація пізнавальної діяльності учнів на уроках з застосуванням НІТН».
54. Сумський В.І. ЕОМ при вивченні фізики: Навч. Посібник / За ред. М.І. Шута. - К.:ІЗМН. - 1997. - 184 с.
55. Теория и методика обучения физики в школе: Частные вопросы: Учеб. Пособие для студентов педагогических вузов // С.Е. Каменецкий, Н.С. Пупышева, Т.И. Носова и др.; под ред. С.Е. Каменецкого. - М.: Изд. Центр «Академия», 2000. - 384 с.
56. Тищук В., В. Мислінчук. Роль та функції фізичного експерименту в сучасному навчально-виховному процесі. // Збірник наукових праць: Спеціальний випуск / Гол. ред. В.Г. Кузь. - К.: Наук. світ, 2003. - 319 с.
57. Тищук В.І. Педагогічні основи розвитку навчального фізичного експерименту. В зб.: Оновлення змісту, форм та методів навчання фізики / Наукові записки РДПІ. Вип. 2. - Рівне: РДПІ, 1997. - с. 18-34.
58. Чашко Л.Б. Аудіовізуальна навчальна інформація на уроках // Педагогіка і психологія. - 1999. - №1. - С. 51-57.
59. Чашко Л.В. та ін. Застосування технічних засобів навчання в умовах кабінетної системи. - К.: Радянська школа, 1985. - 97 с.
60. Шахмаев Н.М. Дидактические проблеми применения технических средств обучения в средней школе. - М: Педагогика, 1973. - 268 с.
61. Шахмаев Н.М. Технические средства обучения. - М: Знание, 1975. - 63 с.
62. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. - 1998. - 512 с.
63. Шилов В.Ф. Демонстрационный экеперимент по молекулярной физике и термодинамике. В сб.: Учебный экеперимент по молекулярной физике и теплоте. Библ. ж-ла «Физика в шк.». Вып. 6 / Ред.-сост. В.Ф. Гудкова. - М.: Школа-Пресс, 1995. - С. 4-17.
64. Шилов В.Ф. Демонстрационный экеперимент по электродинамике. В сб.: Учебный экеперимент по злектродинамике. Библ. ж-ла «Физика в шк.». Вып. 7 / Ред.-сост. А.В. Чеботарёва. - М.: Школа-Пресс, 1996. - С. 4-27.
65. Ю. Дорошенко, «Педагогічні програмні засоби»., - Фізика та астрономія в школі, - 1997 р., №7.
