Клуб юних математиків працює щонеділі. В ці дні члени клубу збираються, щоб випустити математичну газету або роблять підбір матеріалів для конкурсів, оформляють відповідні стенди, для проведення репетицій інсценіровок, проведення математичних
і логічних ігор тощо. В ці звичайні дні робота клубу проводиться під керівництвом старшокурсників, одержують консультації вчителів. Однак контроль за результатами роботи членів клубу в ці дні здійснює вчитель, який продивляється оформлення газети , стенду, зміст запитань і задач для конкурсів та інше.
Один чи два рази на місяць проводиться збір членів клубу юних математиків. Такі збори проходять під керівництвом учителя. На зборах вчитель проводить заняття , аналогічні позакласним груповим заняттям з математики чи занять гуртка. Якщо членами клубу будуть учні з різною підготовкою, з різних класів початкових, то ці заняття можуть проводити 2-3 вчителя з відповідними віковими групами.
Один раз в півроку в клубі проводиться змагання між командами паралельних класів. В першому півроку проводять змагання між командами третіх класів, а в другому півріччі між командами других класів. До змагання команди готуються задовго до призначеного дня. Увесь сценарій по проведенню змагання штаб клубу готує також раніше, розподіляючи ролі між командами. Члени штабу на цих змаганнях утворюють судову комісію. Кожній команді можна дати визначену назву.
Примірний сценарій змагання.
1. Турнір капітанів.
(З допомогою вчителя кожний капітан завчасно підготував по три запитання, які він запропонує капітану другої команди).
2. Змагання команд.
(Першій і другій команді 2 запитання ставить ведучий. Відповідають із команди той, хто перший підняв руку).
3. “Аукціон”.
(Під такою назвою проходить змагання між командами, зміст якого в тому, щоб за 5 хвилин , переказати, як можна більше лічилок, загадок, цікавих фактів, пов'язаних з математикою із серії “Чи знаєте ви...”.
атрибутом аукціону в руках ведучого є деревяний молоток. При першому ударі молотка ведучий питає: “Хто ще добавить лічилку?” якщо команда мовчить, робить ще удар і запитує: “Не згадав хто не будь ще?” як тільки відповідь не пролунає ведучий робить 3 удари і оголошує число названих лічилок. Ударом молотка також дається сигнал про закінчення 5 хвилинного строку).
4. Конкурс смикали.
( Особливість цього виду змагань заключається в тому, що команди заздалегідь готують для другої команди по 3-5 загадок, запитань. Під час конкурсу запитання команди ставлять по черзі. На поставлене запитання хто-небудь з другої команди повинен дати відповідь зразу ж.
Якщо відповіді на яке-небудь запитання не буде, то роз'яснення повинен дати той , хто поставив його. Виграє та команда, яка поставила більш оригінальні запитання, задачі, загадки і яка дала найбільшу кількість правильних відповідей на запитання другої команди).
5. Колективний виступ команди.
( Капітан першої команди оголошує, що команда виконає “Пісеньку про арифметику”. Капітан другої команди оголошує вірш-жарт “Трикутник і квадрат”).
2.6 Математика на екскурсіях.
В безпосередньому навчальному процесі екскурсія являє собою один із методів наглядного навчання. Екскурсія є також одним із видів позакласної роботи з математики.
В початкових класах школи проводяться як спеціальні математичні екскурсії і екскурсії на природу, на виробництво. Математичні екскурсії мають задачу ознайомити дітей з різними методами вимірів на місцевості, з простими вимірювальними приборами і практичним застосуванням їх. Під час цих екскурсій діти вчаться вправляться у вимірюванні відстаней на око, у вимірах відстаней до недоступних точок і інше.
До виходу на місцевість в класі вчитель демонструє процес провішування, або з допомогою звичайних вішек, або на столі.
При виході на місцевість вчитель ділить клас (членів гуртка) на бригади по 5-6 чоловік. Для кожної бригад беруть комплект вішек, колочків, рулетку і т. д. Бригадам дають окремі завдання по вимірюванню певних відстаней (в 40-50 м ), поміж крайніми точками яких попередньо повинно було провести провішування прямих ліній.
Відомо, що відстані в десятки метрів поміж якимись точками на місцевості можна виміряти правильно тільки при умові, якщо ці виміри проводять по прямій лінії. Як же помітити великий відрізок прямої на місцевості? Цей спосіб і називається провішуванням, сутність якого заключається в тому, що на місцевості не суцільна пряма, а окремі точки цієї прямої. Точками прямої служать короткі колочки, забиті в землю, або довгі колочкі, які називають віхами . чим частіше ці колочки будуть поставлені, тим легше орієнтуватися по прямій при вимірюванні.
Під час екскурсії на місцевість можна навчити дітей визначати середню довжину свого кроку, а потім вимірювати відстані кроками. Для цього заздалегідь вимірюють відстань, наприклад в 20 м.
Потім кожна дитина вільним кроком проходить дану відстань чотири рази, запам'ятовуючи чи записуючи кількість кроків. Ці числа додають і одержану суму ділять на 4. так вони дізнаються, скільки кроків в середньому кожний з них робить на відстані 20 м. Нарешті поділивши 20 м на одержане середнє число кроків, знаходять довжину свого кроку в дециметрах чи сантиметрах.
Математичні екскурсії корисно використовувати для розвитку у дітей окоміру. В житті часто доводиться вимірювати відстані очима. Наприклад, шофер повинен при русі від другої машини на відомій дистанції, на відомій відстані до зупинки він повинен загальмувати і т. д. І ці відстані їм визначаються тільки на око. Певні навики у вимірах на око потрібні кожній людині.
Найбільш доцільні такі виміри на око, коли відстань, висота, довжина предмета оцінюються шляхом порівняння з видимим і уже відомим значенням величини. Якщо відомо, що відстань між телеграфними стовпами складає 50 м, то знаходячись на прямій дорозі, уздовж якої ідуть телеграфні стовпи, діти можуть визначити відстань до окремих дерев, до мосту, до будівлі, розміщених біля дороги. Для цього вони можуть порахувати кількість проміжків між стовпами від місця, де стоять, до окремого дерева, або до мосту, чи до будівлі край дороги. Помноживши 50 м на одержане число проміжків, знаходять відстань до перекислених об'єктів. Аналогічно можна визначити відстань між предметами, які розташовані на дорозі, яка йде під прямим кутом до направлення нашого погляду і вздовж якої поставлені телеграфні стовпи.
Орієнтуватися у визначенні відстаней можна також, користуючись таблицею розрізнення предметів. Бажано, щоб діти поступово знайомились з цією таблицею і в результаті практичного її використання запам'ятовували окремі її дані.
Користуючись таблицею потрібно зважати на умови в яких проводиться спостереження. Наприклад, предмети будуть здаватися ближче, чим на самому ділі єсть: 1) вони яскраво освічені;
2) між предметом, який спостерігається, і учнем немає інших предметів (при вимірюванні відстані у відкритому полі;
3)предмет розміщений на горі і його видно на фоні неба;
4) здовжений предмет розміщений вертикально, а не горизонтально.
Навпаки, предмети будуть здаватися далі, чим на самому ділі: 1) під час дощу і туману; 2) якщо між предметом, який спостерігається і учнем знаходяться проміжні предмети; 3) якщо спостерігач на горі, а предмет під горою.
Предмети З якої відстані видні
Заводські димарі 15 км
Села , великі будинки 8 км
Групи окремих будинків 5 км
Вікна в будинках 4 км
Димарі на покрівлях 3 км
Окремі дерева і одинокі люди 2 км
Кілометрові стовпи 1 км
Стовпи дерев 850 м
Оправи віконних рам 500 м
Рухи рук 400 м
Черепиця і дошки на покрівлі 200 м
Обличчя людей, ґудзики на сукні 150 м
Вираз обличчя 100 м
Очі 60 м
Білки очей 20 м
Для вироблення вміння визначати розміри на око в умовах місцевості корисно проводити вправи, коли розміри предметів чи відстані спочатку визначаються на око, а потім ці результати перетворюють інструментальними вимірами. Останні вправи корисно організовувати у формі гри - змагання.
На математичних екскурсіях діти набувають нові знання, тому в процесі екскурсії думка їх працює напружено, увага зосереджена. Це зобов'язує вчителя при плануванні екскурсії передбачити не тільки час на рух і освітню частину її, але і на відпочинок, який повинен бути розумно організованим. На екскурсію передбачається не більше 1.5 годин, з котрих 30 хвилин відводиться на 2 перерви. В хвилини відпочинку корисно організовувати рухливі і не рухливі ігри.
Математичні екскурсії плануються також, як і інші види позакласних заходів, так же, як і уроки. В плані передбачається:
1) підготовка до екскурсії, робота з дітьми (пояснення прийомів роботи, які будуть на екскурсії, вироблення дітьми первісних навиків);
2) виготовлення відповідних приладів;
3) розділення учнів на бригади, розподілення між ними приладів і вимірювальних інструментів;
4) пояснювальні бесіди, як потрібно себе вести під час походу на екскурсію і під час окремих видів роботи і відпочинку;
5) розподіл часу, який піде на кожний етап екскурсії;
6) виділення того матеріалу, який діти повинні записати в своїх зошитах;
7) обробка матеріалу після проведення екскурсіях.
Перед проведенням екскурсії вчитель сам повинен відвідати відповідні пункти, виділити роботу для кожного учня бригади, провести цю роботу, передбачивши всі елементи безпеки. Під час цього відвідування корисно урахувати час на рух до місця екскурсії і назад, намітити міста, зручні для відпочинку дітей.
2.6 Математичні вікторини, олімпіади, ранки.
Назва “вікторина” походить від латинського слова “віктория” - победа. Вікторина - це одна з форм організації змагання між командами, між окремими членами в області математики чи інших наук. Організація вікторин - одна із форм позакласної роботи з математики. Змагання в формі вікторини, дозволяє виділити кращого математика, кращий клас і проводиться наступним чином: пропонується система запитань, задач, прикладів, які доступні певній віковій групі учнів. Діти в добровільному порядку вирішують задачі, приклади, відповідають на запитання і в усній чи письмовій формі повідомляють результати. Пробірка якості результатів виконання завдань і відповідний облік дають основу відібрати кращого математика чи клас.
Організація вікторини вимагає не так уже багато часу. Цим вона приваблює вчителів. Вікторини проводяться в класі, де між собою змагаються окремі учні. Вікторини можуть проводитися і математичним гуртком, де виділяються кращі математики, в клубі юних математиків, де організовується змагання між командами паралельних класів.
Вікторини проводять з метою підвищення інтересу учнів до математики, для виявлення любителів математики з послідовним принадженням їх в математичні гуртки, де вони можуть проявити свої здібності.
Зміст і кількість завдань для вікторини залежить від того, в яких умовах і з яким складом учнів вона проводиться, якщо вікторина проводиться в класі чи клубі юних математиків і в усній формі, то включається 8-10 не важких запитань, завдань, які потребують тільки усних способів рішення, виконання. Серед них можуть бути запитання захоплюючого характеру. Ці запитання і завдання продумуються раніше. При проведенні вікторини перед учасниками в класі виступає в ролі ведучого учитель, а в клубі в ролі ведучого виступають два чоловіки ( два учнів старших класів або вчитель з помічником ). Ведучі по черзі задають учням запитання. Коли один із ведучих читає завдання, то другий слідкує за тим, хто із присутніх першим підняв руку для відповіді. Ведучі вислуховують рішення і роблять висновки про якість відповіді. Учень, який відповів одержує прапорець або зірочку, де вказаний номер запитання, за відповідь на який він отримав цей знак. Після одержання відповідей на всі запитання вікторини рахують очки, які одержали команди чи окремі учні, і відмічають переможців.
Частіше всього вікторина проводиться так, що на певний термін ( наприклад, тиждень ) пропонується декілька запитань, завдань по математиці (6-8). Ці запитання і завдання можуть бути представлені через стінну газету або оформлені на спеціальному плакаті з яскравим покликом до учнів. Діти протягом тижня виконують запропоновані завдання, відповідають на запитання, вирішують задачі і приклади, свої роботи в письмовому вигляді з указаним прізвищем і класом, в якому він навчається, кладуть в спеціальні конверти , прикріплені біля стінгазети чи плакату з вікториною. В цьому випадку ініціатором вікторини є або математичний гурток, або штаб клубу юних математиків.
У вікторині повинні бути запитання різної складності, щоб в ній могли брати участь більше учнів. Відповідь на кожне завдання, запитання вікторини повинен бути оцінений певною кількістю очок.
Вікторина для виявлення кращих математиків як форма змагання між паралельними класами іноді приводиться в три тури. Перші два тури являють собою звичайні контрольні роботи по математиці, однакові трудності для паралельних класів, результати яких звичайно порівнюються. Вони служать підготовкою до рішаю чого туру, на якому учасникам вікторини даються спочатку дві обов'язкові задачі. Ті, хто їх розв'язав, отримують третю задачу підвищеної складності. Після трьох турів підводяться підсумки.
Виходячи з цілей, з якими проводиться вікторина може включати:
А) завдання для повторення однієї певної теми;
Б) завдання для повторення основних розділів із всіх вивчених тем;
В) завдання, взяті з основних розділів вивчених тем, з включенням елементів зацікавленості.
Частіше всього вікторини носять оглядовий характер з елементами зацікавленості.
Вікторина - блискавка.
1. Назвіть три дні підряд, не називаючи днів тижня, чисел. (Відповідь: вчора, сьогодні, завтра ).
2. летіла стая гусей: два попереду, один позаду, два позаду, один попереду. Скільки було гусей?
3. горіло п'ять свічок, три потухло. Скільки залишилось свічок?
4. на гілці сиділо вісім горобців, потім прилетіло ще чотири, а полетіло шість. Скільки стало горобців?
5. скільки років Кості, якщо до його років ще додати вісім і ще один, то буде одинадцять років.
6. Як у кімнаті можна поставити два стільці, щоб біля кожної стіни стояло по одному стільці.
7. колоду завдовжки 5 м потрібно розпиляти на поліна завдовжки 1 м. Скільки треба зробити розрізів?
Шкільні математичні олімпіади являють собою більш масові змагання, так як вони охоплюють учнів не одного, а всіх паралельних класів школи.
Математичні олімпіади молодших школярів мають пропедевтичний характер. Основними рівнями олімпіад учнів початкових класів є класні та шкільні . міжшкільні чи районні проводяться за умов належної уваги працівників методичних кабінетів.
Вкажемо на істотні особливості і необхідні умови ефективності математичних олімпіад молодших школярів:
- масовість - кожному учню повинна бути надана можливість взяти у ній участь (масовість забезпечується шляхом організації і проведення класних олімпіад);
- опосередкована та безпосередня участь батьків у їх проведенні (реально це досягається, якщо протягом даного часу учням у порядку підготовки пропонується розв'язати вдома певну кількість “нестандартних” задач);
- повне забезпечення вчителя “задачним матеріалом” як до змісту завдань самої олімпіади, так і підготовчої роботи (реальний захід - видання відповідного друкованого посібника масовим тиражем).
Олімпіади в школі проводяться один раз в рік з метою збільшити інтерес дітей до математики, розширити їх кругозір, виявити найбільш здібних дітей, підвести підсумки роботи математичних гуртків або клуба юних математиків , збільшення рівня викладання математики в початкових класах.
