лід підкреслити, що багатьма дослідниками, зокрема, Е. Дерим-Оглу, Н. Томіліною та іншими, визначалось, що спілкування з природою повинно бути захоплюючим, а тому вони радили спиратися на досвід дітей та практичну значущість матеріалу екскурсії. Наприклад, зазначалось, що опис слідів тварин слід перемежовувати із розповідями про їхній образ життя, опис тварин - з їхнім значенням для людини [4].

Під час екскурсій використовується різноманітний цікавий матеріал, як-то: загадки, ребуси, головоломки, вірші, пісні, малюнки тощо. Під час екскурсій учителя часто пов'язують зміст екскурсії з краєзнавством (використовують дані з місцевих періодичних видань, краєзнавчої літератури, відбирають та використовують краєзнавчий образотворчий матеріал).

Особлива увага приділяється вивченню особливостей місцевої природи і праці людей. Водночас учитель під час розповіді, окрім питань, пов'язаних із темою екскурсії, також звертає увагу учнів на загальні аспекти природознавства (наприклад, спостереження за змінами у природі в різні пори року, взаємозв'язок у природі, правила поводження у природі, збереження рослин і тварин, господарство країни, значення природи для людини тощо). Це дозволяє учням глибше проникнути у природу, зрозуміти зв'язки всього живого на планеті, взаємозалежність, корисність усіх природних об'єктів, сформувати уявлення про складність, унікальність, безперервність життя. На цьому етапі вчитель також відповідає на питання, що виникли в учнів під час екскурсії, а також обговорює з ними різноманітні проблеми з теми;

4) самостійна робота учнів, яка передбачає спостереження, виконання заздалегідь визначених завдань учителя, складання таблиць, малюнків, збір наочно-ілюстративного матеріалу та ін.;

5) узагальнююча бесіда, під час якої учні та вчитель формулюють висновки, обговорюють результати екскурсії, чи були досягнуті її завдання і в якій мірі, учитель оцінює знання, здобуті учнями, рекомендує прочитати додаткову літературу, дає домашнє завдання (зробити малюнок, скласти оповідання, невеликий твір, записи в щоденниках з природознавства тощо).

Навчальне і виховне значення екскурсії у значній мірі залежить від того, як проведено її узагальнення [6; 11]. Зазвичай після закінчення екскурсії учитель проводить бесіду, в якій діти обговорюють не лише проблеми з теми екскурсії, але й загальні питання, пов'язані із звичайними спостереженнями природи (погода, тварини, птахи, рослини, явища природи, які бачили діти).

Діти після екскурсій також заповнюють зошити з природознавства, відповідають на питання та розв'язують різноманітні завдання для перевірки [8], роблять малюнки на основі своїх вражень та гербарії, сувеніри, використовуючи природні матеріали.

Таким чином, екскурсії з природознавства широко використовуються у початковій школі, оскільки вони надають молодшим школярам самостійність у спостереженні об'єктів природи, стимулюють їхню розумову і творчу пізнавальну діяльність при виконанні навчальних завдань. До того ж, екскурсії мають не менше значення й для розвитку естетичних почуттів учнів, оскільки екскурсії привертають їхню увагу до краси рідної природи, до багатства фарб, звуків, краси форм та ароматів. Отже, цілеспрямоване проведення екскурсій з природознавства сприяє формуванню екологічних уявлень та культури молодших школярів і почуття особистої відповідальності за стан природи і підростаючого покоління.

2.4 Урок природознавства з використанням практичних методів навчання: «Вода і її властивості», 3-й клас

Тема. Вода і її властивості

Мета:

o у процесі дослідів і практичних робіт познайомити учнів з деякими властивостями води;

o формувати практичні вміння працювати з лабораторним устаткуванням, ставити досліди, вести спостереження;

o учити дітей робити висновки за результатами спостережень;

o учити розуміти роль води в житті людини;

o закріпити знання властивостей повітря, розуміння його необхідності, важливості для життя людини.

I. Актуалізація вивченого матеріалу. Контроль за засвоєнням знань.

Тест по темі «Повітря і його охорона»

1. Повітря прозоре:

а) так; б) ні.

2. Повітря має колір:

а) так; б) ні.

3. Повітря має запах:

а) так; б) ні.

4. Що відбувається з повітрям при нагріванні?

а) розширюється; б) стискується.

5. Що відбувається з повітрям при охолодженні?

а) розширюється; б) стискується.

6. Який газ поглинають при подиху людина, тварини й рослини?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

7. Який газ виділяють при подиху людина, тварини й рослини?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

II. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель: Сьогодні ми поговоримо ще про одну речовину, без якої життя неможливе. Назвіть цю речовину, відгадавши загадку.

Я й крижинка блакитна,

Я и крапля дощова,

Я сніжинка вирізна,

Я по травичці розлита,

Догадайся, хто ж я?

(Вода)

По яких ознаках догадалися?

Усі чули про воду?

Говорять, вона скрізь!

Ми її не зауважуємо,

Ми звикли, що вода - Наша супутниця завжди!

- Сьогодні ми з вами познайомимося з «найбільш дорогоцінною копалиною нашої планети» - так вважають учені - водою.

- Здається, що простіше води? І все-таки. Чи так добре ви знайомі з водою - героїнею нашого уроку? З її звичайними й незвичайними проявами в природі.

III. Новий матеріал

1. Лабораторна робота «Властивості води».

Зараз ми з вами станемо дослідниками. До нас у лабораторію надійшла речовина невідомого походження.

Ціль:

· встановити її властивості й визначити, що це за речовина;

· навчитися правильно оформляти висновки.

Які у вас думки, що це за речовина? Будемо доводити.

2. Техніка безпеки при проведенні лабораторної роботи.

Дослід №1.

· Переливання води з однієї склянки в іншу.

· Що відбулося з водою?

· Яку властивість ви виявили?

Висновок: вода текуча, перебуває в рідкому стані.

Дослід №2.

· Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).

· Який смак має речовина?

Висновок: речовина не має смаку.

Дослід №3.

· Візьміть склянку з водою.

· Опустите в неї ложку.

· Чи видна вона?

Висновок: речовина є прозорою.

Дослід №4.

· Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.

· Чи має вода колір?

Висновок: вода безбарвна.

Дослід №5.

· Перед нами рідина невідомого походження. Вона може бути з різким, неприємним запахом. Необхідно нюхати невідому рідину, дотримуючись запобіжних заходів й безпеки:

· Cосуд перебуває на деякій відстані, рукою роблять хвилеподібні рухи (як би «підганяючи» до себе воду над посудиною поступово, при необхідності наближаючи посудину.

· Чи має вода запах.

Висновок: речовина не має запаху.

Фізхвилинка.

Дослід №6.

· Учитель наливає ту саму воду в посудини різної форми.

· Чи має вода власну форму, або вона приймає форму посудини?

Висновок: вода не має форми.

Дослід №7.

Вода - розчинник.

· не можна пробувати незнайому речовина, а якщо дуже потрібно, то крапельку, щоб переконатися, що це не небезпечно.

· У домашню склянку - цукор, у хімічні склянки - крейда, пісок. (Розмішати)

· Чи бачимо ми тепер цукор?

· Що відбулося?

· Спробуйте на смак. Який смак став у води?

Висновок: вода - розчинник.

· Чи всі речовини розчинилися?

· Що відбулося з речовинами, які розчинилися?

Дослід №8.

Уявіть, що ця вода з ріки.

· Чи можна її пити прямо з ріки?

· Що ж робити? Як зробити так, щоб воду можна було пити?

· Воду треба очистити. Для цього існують спеціальні фільтри.

Фільтр - пристрій для очищення рідини.

· Удома в багатьох є фільтри системи «Джерельце». Основна частина фільтра - активоване вугілля, але їм може служити й спеціально очищений пісок.

Висновок: вода фільтрується - очищається за допомогою фільтра від нерозчинних часток.

· Хто може пояснити, чому воду від деяких речовин можна очистити за допомогою фільтра?

· Варто пам'ятати, що мікроби теж набагато менше відстаней між частками фільтра, тому відфільтрована вода не може вважатися повністю очищеної й безпечною для пиття.

Дослід №9.

· З'ясуємо, що відбувається з водою при нагріванні й при охолодженні. Колбу із трубкою, з підфарбованою водою, опустити в гарячу воду. Вода піднялася.

· Чому?

· Ту ж колбу поставити в тарілку з льодом. Вода в трубці опустилася.

· Як це пояснити?

Висновок: вода при охолодженні стискується, а при нагріванні розширюється.

3. Підсумок лабораторної роботи.

· Розглянете заповнену таблицю.

· Які властивості нашої рідини ми встановили?

· Звіримо наші спостереження з «ключем» підручника (стор. 34).

· Довели, що наша рідина вода?

№ п/п	Параметри	Властивості
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Стан Смак Прозорість Колір Запах Форма Чи розчиняє речовини? Що відбувається - при нагріванні - при охолодженні	рідка, текуча без смаку прозора без кольору без запаху не має розчинник розширюється стискується

Розбір ситуацій.

· Яку властивість води людина використовує, коли миє посуд, пере білизну?

· Чому цукор розчиняється в чаї?

· Чому на закипаючому чайнику стрибає кришка?

· Якщо вода має смак, про що це говорить?

Закріплення.

· Чим подібна вода й повітря?

· Якими властивостями вони відрізняються один від олного?

· Що ще в них загального?

Висновок: Без води й повітря не може існувати людина. Тому вони мають потребу в охороні.

Чи знаєте ви?

В організмі дорослої людини масою 70 кг води 50 кг; серце - 80%; кров - 83%

Щодоби доросла людина споживає в середньому 2 л води. За сімдесят років життя людина випиває 50 т води.

IV. Підсумок

Що ви довідалися на уроці про воду?

Робота із цілями для дітей.

Вставте в текст потрібні слова, користуючись таблицею.

Вода не має запаху, кольору, вона прозора й текуча. Вода - рідина. Вода - розчинник багатьох речовин. Очистити воду від деяких домішок можна за допомогою фільтра. При нагріванні вода розширюється, а при охолодженні стискується.

V. Гімн воді

«Вода. У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху. Тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти є саме життя. Ти найбільше у світі багатство, але й саме неміцне. Ти не терпиш домішок, не виносиш нічого чужорідного. Ти божество, що так легко злякати».

Антуан де Сент-Екзюпері

VI. Домашнє завдання

1.Підручник.

2. Завдання для Золушки. Мачуха приготувала суміш із піску, солі й ошурок. Як відокремити їх один від одного за допомогою води?

Висновки

Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них. Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурнихрослин і корисних тварин, учитель пробуджує в них живий інтерес до навколишнього світу, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження.

Виховуючи в дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного. У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і майбутнє їхнє ставлення до неї залежить від того, наскільки вони оволодівають цими знаннями, як у них буде виховано любовне і бережне ставлення до природи.

Виконанню різноманітних навчально-виховних завдань, формуванню позитивних рис особистості, вихованню любові до природи, праці сприяє використання різних форм проведення уроків природознавства і практичних методів навчання: спостереження, лабораторних, практичних робіт, дослідів, екскурсій.

Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

З поняттям «метод навчання» пов'язане поняття «прийом навчання». Прийом навчання - деталь методу, часткове поняття щодо загального поняття «метод».

Методи навчання пов'язані з рівнем розвитку суспільства, науки, техніки і культури. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, методи, звернені до свідомості і активності учнів у навчанні, практичні методи навчання.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.

Практичні методи навчання передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні.

Вправи - багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ: підготовчі - готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні - сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні - перші завдання на застосування щойно засвоєних знань; тренувальні - набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, інструкцією, завданням); творчі - за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні - переважно навчальні (письмові, графічні, практичні вправи).

Лабораторні роботи - вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки і пропозиції.

Практичні роботи - за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт. Їх виконують для вивчення теми чи роздолу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати явища, що вивчаються.

Графічні роботи - роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм. Техніку графічного зображення учні опановують не тільки на уроках креслення і малювання; а й ма¬тематики, фізики, хімії, географії, історії, біології під час виконання різних завдань.

Дослідні роботи - пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. Учні складають звіти про свої спостереження; пишуть огляди науково-популярних літератури, твори на вільну тему; роблять схеми дій приладів, верстатів, машин; вносять пропозиції щодо вдосконалення технологічних процесів. Елементи пошуковості, дослідницької діяльності сприяють вихованню у них активності, ініціативи, допитливості, розвивають їхнє мислення, спонукають до самостійних пошуків.

У практичній діяльності вчителя словесні, наочні та практичні методи навчання тісно взаємопов'язані. Наприклад, під час розповіді, лекції чи бесіди вчитель використовує методи ілюстрування і демонстрування, на лабораторних і практичних заняттях здійснюється ін¬структаж за допомогою методів пояснення та розповіді. Завдання вчителя - знайти оптимальне поєднання цих методів, не припускаючи необґрунтованого превалювання одних і нехтування іншими.

Список використаної літератури

1. Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения: Пособие для учителя нач. шк. - М.: Просвещение, 1988.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник - К.: Веселка, 1998. - 333 с.

3. Боровская Л.А. Экологическая направленность натуралистической экскурсии в условиях города // Начальная школа. - 1991. - №8. - С. 46-48.

4. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. - М.: Вентана-Граф, 2005.

5. Герасимов В.П. Весенняя зоологическая экскурсия // Начальная школа. - 1981. - №5. - С. 33-37.

6. Герасимов В.П. Зимние экскурсии в природу // Начальная школа. - 1981. - №2. - С. 35-36.

7. Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы. // Философские проблемы глобальной экологии. - М., 1983.

8. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984.

9. Григорьянц А.Г., Малкина Л.Г. Ознакомление с окружающим миром. Книга для учителя. - Ташкент, 1987.

10. Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2001. - 64 с.

11. Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. // Начальная школа. - 2000, №12, - С. 40-44.

12. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес // Начальная школа. - 1990. - №5. - С. 28-34

13. Друзь 3. В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: Радянська школа, 1990.

14. Завитаев П.А. Опыты с растениями на школьном участке / П.А. Завитаев // Начальная школа. - 1957. - №3. - С. 42-44.

15. Исаева Е.В. Роль наблюдений за животными и растениями при изучении родной природы младшими школьниками / Е.В. Исаева // Начальная школа. - 1994. - №1. - С. 38-41.

16. Кириллова З.П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе изучения природы // Начальная школа. - 1989. - №5. - С. 25-27.

17. Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. - М., 1988.

18. Минаева В.М. Внеклассная работа по природоведению в начальных классах. - Мн.: Нар. асвета, 1980.

19. Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения./ Начальная школа. - М., 1999, 3. - С. 41-43.

20. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. - Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. - 22 с.

21. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.

22. Низова А.М. О выборе методов обучения природоведению/ А.М. Низова // Начальная школа. - 1965. - №12. - С. 42-48.

23. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990.

24. Перекалова В.С. Обобщение наблюдений на уроке природоведения // Начальная школа. - 1974. - №11. - С. 59-61.

25. Погорелова Н.А. Формирование познавательных интересов младших школьников в процессе изучения природоведения во втором классе. - Свердловск: СПИ, 1983.

26. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.

27. Прокофьева Л.Б. Уроки-микроисследования при изучении естествознания / Л.Б. Прокофьева // Начальная школа. - 1996. - №8. - С. 37-42

28. Прохорова Е.Б., Никишина Е.П. Развитие у учащихся умения наблюдать на экскурсиях в природу // Начальная школа. - 1990. - №8. - С. 41-45.

29. Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов - М.: Приор, 2005. - 208 с.

30. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям // Избранные педагогические сочинения. T.1. - М., 1979.

31. Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. -1999, N8. - C. 63-64.

32. Хафизова Л.М. Как знакомить детей с правилами поведения в природе. // Начальная школа. - 1992, №8. - C. 40-46.

33. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. - 1997, №9. - C. 63-65.

34. Шарапова Л.С. Навчання в 3-2 класах. Природознавство. - К.: Освіта, 1995.

35. Экологическое и эстетическое воспитание школьников /Под ред. Л.П. Печко. - М., 1984.

36. Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. 2-е изд., дополн. - М., 1954.

Страницы: 1, 2, 3

Голосование

Как вы оцениваете работу нашего сайта? Отлично Хорошо Нормально Плохо Результаты