Малювання натюрморту в мрлодших класах потребує від бвчителя пояснення про особливість простору, розміри, пропорції предметів, про тональні відношення. Тут виникає необхідність скористатися рисувальним вугіллям і папером, тому що передати тональне багатство натури за допомогою крейди досить важко. Папір варто прикріпити на класній дошці. У цьому випадку, звичайно, через відсутність часу вчителю не вдасться завершити малюнок, але все-таки переваги такого показу треба використовувати на практиці.
Крім того, такий малюнок внесе різноманітність в пояснення вчителя, що вплине на засвоєння навчального матеріалу. Завдання такої складності виконується протягом двох занять. На першому уроці вчитель показує вугіллям на аркуші паперу композиційну побудову натюрморту. Для цього він лінійно намічає загальну форму, у яку вписується основна маса групи предметів, визначається їх загальний характер.
Спочатку вчитель забражає (накидує) на аркуші паперу загальну композицію, потім визначає місце, положення і величину кожного предмета по відношенню один до олного. Горизонтальною лінією відзначається місце найближчої точки постановки, стосовно якої на горизонтальній площині знаходиться положення основ інших об'єктів. Після цього визначається середня осьова лінія основного предмета, відзначається ширина його верхньої і нижньої частин і його висота, у перспективі будується площина основи інших предметів, намічається загальний контур драпірувань.
Правильні і виразні лінії, що визначають характер і форму предметів, можуть вийти тільки в процесі побудови великої форми. Цим можна обмежити пояснення на першому уроці.
На початку наступного заняття викладач показує способи виявлення обє'му і матеріальності предметів. Для цього він приносить аркуш із начерком, що був виконаний на попередньому уроці, намічає вугіллям границі світла і тіні, потім на одному з предметів дає приклад закінченого зображення.
Істотно допоможе учням демонстрація малюнків, виконаних раніше вчителем, або студентами художніх навчальних закладів, а також репродукцій творів майстрів образотворчого мистецтва. Під час роботи учнів над цим завданням викладач показує можливості застосування різноманітних штрихових ліній.
Кілька слів про роботу вчителя на уроках малювання з натури акварельними фарбами. При виконанні натюрморту акварельними фарбами учням показують готові зразки, але обмежуватися цим не рекомендується. На уроці використовується планшет з наклеєним на нього аркушем білого паперу.
На першому уроці вчитель робить на аркуші замальовки зображуваних предметів. На наступний урок він приносить акварельні фарби і пензлі (не менше № 28). Пояснення проводять приблизно в такий спосіб. Учитель задає ряд питань класу про забарвлення кожного предмета, що входить до натюрморт, пояснює колірні відношення, показує, які зміни відбуваються з кольором у тіньових місцях і на світлі, визначаючи найбільш темне і світле місце постановки. На аркуші паперу зручно показати, яким методом можна одержати той чи інший колір шляхом змішування фарб на палітрі. Після цього вчитель приступає безпосередньо до роботи пензлем на планшеті, насамперед заливаючи основні маси темних місць і відразу беручи їхні відношення з навколишнім середовищем.
Робота тональними відношеннями - один з найважливіших моментів у роботі з натури. Погано, коли учні звикають розфарбовувати предмети вроздріб. Їм важко даються поняття тональних відношень, звучності кольору і багатства його відтінків. Тим часом не відчувши цього, вони не зможуть глибоко розуміти твору мистецтва.
Після того як малюнок педагога буде закінчений, учні приступають до роботи. Планшет із зображенням натурної постановки, що виконав вчитель, потрібно забрати, тому що інакше учні будуть працювати не з натури, а копіювати готовий малюнок.
Планшет можна знову показати в тому випадку, якщо з'явиться необхідність продемонструвати спосіб передачі фарбами об'ємності предметів. Тоді на прикладі однієї з деталей натюрморту вчитель показує прийоми ліплення об'єму на площинах.
В інших аналогічних завданнях, де малювання йде на основі уже вивченого матеріалу, учителю немає необхідності показувати на дошці весь хід роботи, тому що треба практикувати виконання учнями завдань самостійно. Можна обмежитися усним поясненням. Однак, знайшовши характерні помилки, що допустили багато учнів, вчитель у цьому випадку бере в руки крейду і робить пояснювальний малюнок.
Таким методом може бути продемонстрований аналіз перспективної побудови того чи іншого предмета, показана замальовка окремрї деталі постановки, наприклад голови чучела птаха, або тварини.
8. Малюнок крейдою на уроках тематичного малювання
В ході проведення уроків тематичного малювання малюнок крейдою на класній дошці відіграє велику роль в навчальному процесі. Завдання малювання на теми, як виду зображальної роботи на уроках образотворчого мистецтва -- розвиток творчої фантазії і зорової пам'яті дітей, уміння спостерігати і правильно розуміти явища дійсності. Педагог повинен побудувати навчання таким чином, щоб сприяти всесторонньому вихованню школярів: треба вміти вчасно підшукати для них цікаву тематику малюнка по пам'яті, направляти спостережливість учнів на ті явища, що допоможуть формуванню їх естетичного світогляду, розвивати в них дух колективізму і дружби, любов і повагу до людей праці.
Дуже цікаво можуть бути побудовані уроки тематичного малювання в початкових класах. Ілюструючи казки, учні малюють різних тварин -- персонажів казок. Учитель робить кілька малюнків - начерків крейдою на класній дошці. Так, при ілюструванні казки «Колобок» викладач показує на дошці, як зобразити лисицю в різних рухах, положеннях.
Малюнки на цьому етапі виконуються без передачі об'єму і простору. Учні затушовують площинне зображення кольоровими олівцями, або фарбами. Тварини зображаються не з натури, хоча чечело може знаходитися перед очима дітей.
Надалі завдання ускладнюються. Часто при малюванні на теми з'являється необхідність зобразити людину в просторі, тому учні повинні вивчити основи перспективної побудови. Закони лінійної та повітряної перспективи учні вивчають в основному на уроках малювання з натури.
На класній дошці зручно показати прийоми побудови фігури людини. Спочатку малюють на дошці загальні форми, коли частини тіла людини наближаються до побудови простих геометричних форм, що визначаються співвідношенням висоти і ширини. Потім у побудовані в такий спосіб у великі форми вписується характерний абрис фігури, загальна її розмітка розбита допоміжними лініями на пропорційні співвідношення, що визначають величину голови, торсу і ніг. Варто нагадати ці пропорції: висота торса дорівнює висоті ніг, а голова складає одну восьму частину висоти усієї фігури людини і т.д. Далі треба намалювати овальну форму голови, шию, плечі, руки, торс і ноги.
На уроках тематичного малювання учням необхідно дати основи знань про зображення людей в різних положеннях: зі спини, у фас і профіль.
У початкових класах для зображення різних видів транспорту використовуються іграшки і моделі. Учитель повинний пояснити на дошці побудову тієї чи іншої форми.
Так, при малюванні легкового автомобіля вчитель проводить на дошці горизонтальну лінію, що відповідає площині підставки моделі, і паралельно лінії верхнього краю, а також вказує висоту коліс. Відразу ж він намічає основні частини по ширині, місце коліс, а відповідно до пропорцій, що визначилися, проводить лінії, котрі характеризують загальну форму автомобіля.
Складніше намалювати автомобіль (автобус, тролейбус), що розташований під випадковим кутом до картинної площини. Наприклад, перспектива малюнка вантажного автомобіля будується в такий спосіб: проводять горизонтальну лінію, стосовно якої визначають кути двох напрямків країв нижньої підстави, потім відзначають відрізки, що відповідають пропорційним співвідношенням довжини і ширини, і будують проекцію на горизонтальній площині в перспективному скороченні, після чого знаходять висоту автомобіля шляхом проведення вертикалей з кутів підстави до перетинання з верхньою площиною даху. На отриману в результаті побудови прямокутну призму по висоті наносять розподіли, що відзначають місце розташування вікон, дверцят.
Після цього в перспективній побудові призми прорисовують контури автомобіля відповідно до його характерних рис. За допомогою аналогічних побудов можна пояснити і методику малювання елементів міського пейзажу -- газетного кіоску, рекламного щита і т.д.
Зображення крейдою на класній дошці варто широко використовувати й у процесі пояснення основних закономірностей композиції в малюнках на теми у всіх класах середньої школи. Можна показати загальні прийоми побудови ескізу, організації площини за законами ритму, симетрії й асиметрії, рівноваги елементів. Для цього вчитель може продемонструвати на дошці рішення якого-небудь сюжету в різних варіантах і форматах, наприклад в ескізному начерку зобразити фігури великим планом планом, або у глибині картини, побудувати ескіз з низьким, а потім з високим горизонтом і т.д. Для розвитку фантазії учнів можна практикувати виконання ними малюнків на класній дошці.
Велике значення для малюванні на теми мають спостереження школярів. Для цього рекомендується проводити екскурсії, у ході яких вчитель намагається звернути увагу учнів на найбільш характерні моменти та явища в природі. Бажано як вчителю, так і учням виконувати короткочасні, нескладні замальовки. Згодом в класі можна вести розробку ескізів на основі замальовок, за матеріалами екскурсії на класній дошці. Наприклад, після екскурсії, прогулянки в ліс, або парк, скверик на уроці один із учнів малює на дошці дерева різних порід, пригадуючи їх характерні особливості. Вчитель скеровує роботу учня на дошці, допомагаючи тим самим запам'ятати особливості силуету дерева тої чи іншої породи, будову стовбура, крони, гілок. Коли діти розпочнуть малювати в альбомах, зображення на дошці стирається.
Один із малюнків можна присвятити зображенню пейзажа. Вчитель намічає на дошці лінію горизонту, композиційно розташовує елементи пейзажу: ліс, поле, дерево, стежку, дорогу і т.д. На прикладі свого малюнка він роз'яснює, яким чином будується плановість місцевості, як зобразити повороти стежки, або дороги. Берега річки і загальну форму силуетів лісових масивів.
Такі малюнки не повинні сковувати творчу фантазію школярів, а тільки допомагати пригадати окремі деталі пейзажу. Це збагачує їх уявлення про побачене, розвиває зорову пам'ять, просторове мислення.
Малюнок крейдою на уроках-бесідах про образотворче мистецтво
Широко використовується малюнок крейдою під час уроків-бесід про образотворче мистецтво, тому що допомагає учням міцно засвоїти навчальний матеріал. Малювання на класній дошці можна рекомендувати вчителям, що проводять бесіди, або читають лекції по історії мистецтва й архітектури. Так, говорячи про архітектурні стилі, учитель може зобразити на дошці різні ордера - доричний, іонічний коринфский. Лінійні малюнки крейдою допомагають школярам запам'ятати архітектурні деталі: колони, фронтони, арки, капітелі і т.д. У цьому випадку малюнок на дошці виконується вчителем для того, щоб учні перемалювали в свої альбоми.
Малювання крейдою в позакласній роботіВиди позакласної роботи різноманітні. Це заняття в гуртках образотворчого мистецтва, лекції, бесіди, підготовка декорацій до вистав на шкільній сцені і багато іншого, де малювання крейдою знаходить широке застосування. На заняттях у гуртках з образотворчого мистецтва учні поглиблюють свої знання, отримані на уроках малювання. Гуртківці старших груп малюють голову і фігуру людини. Учитель, як і на уроці, може використовувати класну дошку, щоб показати прийоми зображення і хід роботи. При цьому малюнки на дошці будуть мати вид схеми побудови тих чи інших форм. Наприклад, приступаючи до роботи над малюнком голови, учитель повинен показати основи композиційного розміщення зображення, потім він намічає загальну яйцеподібну форму голови, визначає місце середньої лінії, границі основних передніх і задніх площин, форму носа, очей і губ. Робота світлотінню в негативному зображенні на дошці показана бути не може.Послідовність у малюванні фігури людини в гуртках для старших школярів повинна відповідати тим методичним прийомам, що рекомендовані в навчальних посібниках для гуртків і художніх шкіл.На заняттях гуртка поле класної дошки може бути по-різному використано учнями для тренування в розробці ескізів декорацій, костюмів, вправ у побудові букв і фраз, а також різних композицій сатиричних начерків для стінної газети. Один зі школярів, наприклад, лінійно намічає потрібні фігури. Учитель загострює увагу учнів на тому, які характерні риси зображуваних людей і яким способом їх можна передати. Знаходити образне рішення допомагають і інші учні. Вдалу композицію потім перемальовують на папір. Розкриваючи проблему ефективності застосування педагогічного малюнка в навчальному процесі, необхідно зазначити те, що зображальна робота вчителя на очах в учнів надзаичайно активно впливає на рівень практичних вмінь школярів. Власний приклад вчителя заохочує дітей до навчання, розвиває бажання наслідувати вчителя. Діти намагаються наблизитись своїми малюнками (в міру вікових особливостей та індивідуальних задатків) до майстерності вчителя. Саме це є чудовим поштовхом до рохвитку дитячої творчості.Аналіз видів зображальної діяльності учнів дає чітке розуміння необхідності впровадження педагогічного малюнка на всіх уроках образотворчого мистецтва. Для такої методичної роботи посильні всі, без виключення, теми навчальної шкільної програми. На основі сказаного необхідно зробити беззаперечний висновок: вчитель початкових класів повинен достатньо володіти зображальними вміннями, набути їх він може під час навчання у вузі та вдосконалювати в ході педагогічної роботи. ВисновкиРезультати проведеного наукового дослідження дають змогу зробити такі висновки:Аналіз педагогічної, методичної, мистецтвознавчої літератури, а також вивчення діючих навчальних програм з образотворчого мистецтва засвідчує, що над проблемою ведення педагогічного малюнка у початковій школі на сьогоднішній день працюють науковці, методисти, вчителі.Спостереження за проведенням уроків образотворчого мистецтва в молодших класах свідчать про те, що вчителі недостатньо використовують педагогічний малюнок крейдою на класній дошці для пояснення теми, завдання, методики виконання навчальних робіт. Співбесіди з вчителями виявили надзвичайно гостру, важливу проблему - недостатній, під час низький рівень практичних навичок зображальної роботи вчителя на класній дошці. Це питання вимагає глибокого опрацювання та пратичного вирішення в ході підготовки майбутніх вчителів початкових класів та образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах.В ході виконання дипломної роботи нами зроблений ретроспективний огляд історії застосування малювання крейдою на класній дошці в навчальному процесі. Охарактеризовано художні зображальні матеріали для педагогічного малюнка, розкрито техніку та технологію методичного малювання, якою повинні володіти вчителі молодших класів.У дослідженні систематизовано методику ведення педагогічного малюнка вчителем на основі видів зображальної навчальної роботи учнів: малювання з натури, за пам'яттю, уявою, тематичний та декоративний малюнок, а також використання педагогічного малюнка під час проведення бесід та в позаурочній гуртковій роботі.У додатках подано ряд композицій педагогічних малюнків, котрі були використані на практиці в школі і можуть послужити методичним матеріалом для підготовки та проведення уроків образотворчого мистецтва як студентами, так і вчителями.У дослідженні доведено: малюнок крейдою на класній дошці є обов'язковим і найбільш ефективним методом наочного навчання; він незамінний в ході пояснення послідовності малювання з натури, вивчення законів композиції, перспективи; робота вчителя на дошці на очах у всього класу заохочує дітей до малювання, творчості; учні прагнуть наслідувати вчителя, захоплюються його майстерністю; це допомагає вчителю завоювати авторитет і повагу учнів. Таким чином, задача навчання та естетичного виховання жадає від учителя постійних творчих пошуків в роботі на класній дошці. Література1. Білецький І.Д. Мова образотворчих мистецтв. - К., 1989.2. Барщ А.О. Малюнок у середній художній школі. - К., 1983.3. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К., 1984.4. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. /Підручник для 1-2 класу. - К., 1990.5. Власов В.М. Вивчення образотворчого мистецтва в 1 - 4 класах.\\ Поч. школа., - 1994., №4.6. Володіна-Панченко Н.В. Уроки різнокольорового чарівника. /Авторська програма.// Поч, школа., 1994, №10.7. Горбатенко Ю.І. Формування зображальних вмінь: Вчитель - учень. // Мистецтво та освіта., 1999, №2.8. Демчук М. Планування нетрадиційних занять /Образотворча діяльність //Палітра педагога, 2000, №4.9. Захарова В.М. Методические указания к курсу “Изобразительное искусство и методика руководства изобразительной деятельностью детей”. - М., 1981.10. Гончаровська Н.Б. Творчий розвиток молодших школярів засобами мистецтва. //Поч. школа., 1994, №№ 9,10.11. Кардашов В.М. Шляхи активізації творчої діяльності на уроках образотворчого мистецтва. - Поч. школа., 1997, №6.12. Концепція професійно - художньої освіти /Постанова президії АПН України. - К., 2000.13. Клименко А.Р. Малюнок вчителя. / Методичні рекомендації. - Харків, 1998.14. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво /Підручник для 3 (2) класу. - К., 1992.15. Кириченко М.А. Основи образотворчої грамоти. - К., 1982.16. Кузин В.С. Начерки и зарисовки. - М., 1970.17. Кузин В.С. Основи обучения изобразительному искусству вшколе. - М., 1977.18. Молева Н.М. Вьідающиеся художники - педагоги. - К., 1991.19. Образотворче мистецтво 3 (2) клас. Альбом - посібник./ Укл. С.К. Трач, В.М. Мельник. - Тернопіль, 2000. 20. Основи викладання мистецьких дисциплін: Навчальний посібник / О.П. Рудницька та ін. - К., 1998.21. Одноралов Н.В. Материальі в изобразительном искусстве. - М., 1988.21. Оксененко Н. Вчимося малювати. // початкова освіта., 2000, №1722. Панченко Н. Роздуми про образотворче мистецтво. // Початкова школа., 1999, №6.24. Полякова Г.А., Божко Л.І., Лейбіна О.О. Образотворче мистецтво. 1 - 7 класи. //Навчально-методичний посібник. - Харків, 2001.25. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 - 2 класи. - К., “Початкова школа”, 2001.26. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів України. Образотворче мистецтво. 1 - 4 класи. /автори: Л.М. Любарська, М.І. Резніченко/. - Тернопіль, 2001.27. Проців В.І., Кириченко М.А., Щербакова К.В. Образотворче мистецтво: Навчальний посібник для 1 - 3 класу. - К., 1992.28. Романів Ю.Методи наочного навчання. // Освіта., 1998, №7.29. Ростовцев Н.Н. Академический рисунок. - М., 1973.29. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительно искусства в школе. - М., 1980.30. Ростовцев Н.Н., Соловьев С. А. Техническое рисование. - М., 1980.31. Солотвин В.Р. Наочність та обладнання шкільного кабінету образотворчого мистецтва: Методичні рекомендації. - Одеса., 1998.32. Терентьев А.Е. Рисование животньіх и птиц. - М., 1980.33. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. - М., 1981.34. Чебикін А. Художня освіта в Україні 19 ст. / культорологічний аспект/, // В кн. Діалог культур. Україна у світовому контексті. Художня освіта. Випуск 5. - Львів 2000. 34. Школа изобразительного искусства: в 10 т. - М., 1987 - 1992. 35. Шорохов Е.В. Тематическое рисование в школе. - М., 1975.36. Яблонський М.І. Зображення і сприймання. Образотворча діяльність учнів початкової школи. / Поч. школа.. 1998, №2.
