І етап | ІІ етап | ІІІ етап | ІV етап | ||
І в. | основне завдання | творче завдання | цікаве завдання | спільне завдання | |
ІІ в. | міра допомоги | основне завдання | творче завдання | ||
ІІІ в. | з учителем | міра допомоги | основне завдання |
Цікавий досвід роботи з використання опорних схем і таблиць на уроках математики має вчителька С. Костогриз (ЗОШ №239 м. Києва).
Залучити кожного учня до активної діяльності на всіх етапах уроку, сформувати поняття, стійкі навички допомагають опорні схеми. Дуже важливо, щоб вони не висіли, як плакати, а постійно підключалися до роботи на уроці. Краще розташовувати їх у правому верхньому кутку дошки. Коли учень відповідає на запитання вчителя, користуючись опорою, зникає скутість, страх помилитися. Схема стає алгоритмом міркування й доказу, а вся увага спрямовується на суть, міркування, усвідомлення залежностей і зв'язків. З огляду на це вчитель пропонує декілька опорних схем, які використовує на уроках математики.
4 +-- = 6
При додаванні:
дивись на останнє число;
пригадай склад цього числа.
8 - Ў = 5
При відніманні:
дивись на перше число;
пригадай склад цього числа.
Використання ігрових ситуацій на уроках сприяє підвищенню в учнів інтересу до вивчення навчального матеріалу, що позитивно впливає на міцність запам'ятовування навчального матеріалу. Вміло використовує такі завдання вчитель-методист О. Смоглій (ЗОШ №2 м. Царгорода Вінницької обл.). Зокрема, на уроках математики у процесі вивчення навчального матеріалу вона використовує такі ігрові ситуації та ігри.
1. Наведи порядок.
Мета: закріпити вміння і навички порівнювати и упорядковувати предмети за розміром.
Обладнання: набірне полотно, картки із зображенням одних і тих самих предметів - ведмедів, стрічок, книжок, будинків, - що розрізняються тільки за розмірами.
Діти з кожної команди упорядковують групи однакових предметів у певному порядку, наприклад, стрічок - від найдовшої до найкоротшої, книг - від найтовстішої до найтоншої, будинків - від найбільшого до найменшого.
2. Зумій подолати і вийти з крутих лабіринтів.
Мета: закріпити вивчений матеріал з простих арифметичних дій.
Участь беруть усі учні класу. На дошці записано: 12 3 4 5=2
Необхідно знайти правильний вихід.
Для цього треба використати дужки, математичні дії: "+", "-", "*", ": ".
Правильна відповідь: (1 +2 + 3 + 4): 5 = 2.
Завдання, метою яких є розвиток логічно-образного мислення молодших школярів.
Розстав правильно стільці.
Завдання. Поставити у кімнаті 2 стільці так, щоб біля кожної стіни стояло по 1 стільцю.
Завдання. Розмістити 5 стільців так, щоб біля кожної з чотирьох стін стояло по 2 стільці.
Добрий досвід роботи у використанні цікавих ігор на уроках має вчителька Т. Бойченко (Троїцька ЗОШ Любашівського р-ну Одеської обл.). Так, наприклад, на уроках математики з метою формування міцних обчислювальних умінь і навичок, вона використовує такі ігри:
Гра "Хто швидше?"
На дошці у 2 стовпчики записано приклади табличного множення, а між ними - результати.2 учні з'єднують свої приклади з правильним результатом за допомогою стрілок.
18
16
2-3273-4
2-7183-7
2-8213-9
2-9143-6
12
6
Гра "Назви "сусідів".
Учасники стають у коло, в центрі якого - ведучий з м'ячем. Він кидає м'яч кожному учневі і називає будь-яке число у межах вивчених. Той, хто піймав м'яч, повинен назвати "сусідів" названого числа.
Числа можна називати у довільному порядку, повторювати їх. Той, хто неправильно назвав "сусідів", вибуває з гри.
Гру можна проводити і без ведучого. Один учень кидає м'яч іншому і називає число. Той, хто спіймав м'яч, називає потрібні числа і кидає м'яч іншому гравцеві.
Ведучий: 5, 7, 9, 12, 22.
Гравець: 4, 6; 6, 8; 8, 10; 11, 13; 21, 23.
Гра "Назви число".
Дітей ділимо на 2 команди і шикуємо у два ряди. Вчитель називає одноцифрове число, таблиця множення якого вивчається, наприклад,
4. Учні кожної команди по черзі називають числа - результати множення 4 на 2, 3, 4, 5 і так далі, виступаючи щоразу на крок уперед. За кожний "правильний крок" учень одержує очко.
За даним прикладом називають числа: 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.
Виграє команда, яка в сумі набере найбільше очок.
Старший учитель В. Піонт (ЗОШ №26 м. Києва) вміло організовує навчальну роботу учнів у процесі закріплення навчального матеріалу. Так, наприклад, при вивченні теми “Закріплення правопису слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені слова" вона використовує такі види роботи:
Грамоти не знаю, а цілий рік пишу. (Перо).
Лід на річках, сніг на полях, віхола гуляє, коли це буває? (Зимою).
У темнім лісі проживає, гарний хвіст пухнастий має. їй на місці не сидиться,
А як звуть її? (Лисиця).
Всі ми в шапочках-брилях заховалися в кущах. (Гриби).
Ніхто їх не лякає, а вони тремтять. (Листочки).
Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерева).
Кольорове коромисло через річку повисло. (Веселка).
Вчителька читає загадку, діти записують тільки відгадки.
Завдання.
Поставити наголос;
виділити ненаголошені [є, и] в корені;
зробити звуко-буквений аналіз слова зимою.
Отже, перевіримо. Яким правилом скористаємося?
Таким чином, аналіз навчальних програм для початкових класів, навчально-методичної літератури для вчителів передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів показав, що проблема формування в учнів процесів запам'ятовування у школярів знайшла в основному належне відображення. Проте у масовому педагогічному досвіді ця проблема потребує свого розв'язання.
Розділ 2. Дослідницько-експериментальна робота2.1 Шляхи розвитку процесів запам'ятовування в учнівМіцне засвоєння знань, умінь і навичок реалізується на всіх етапах процесу навчання і знаходиться у прямій залежності від ступеня їх первинного сприймання, глибокого осмислення, закріплення, повторення, використання диференційованих завдань, цікавих завдань, застосування на практиці, перевірки самими учнями результатів навчання.1. Повторення навчального матеріалу.У процесі засвоєння знань важливо дбати не тільки про якість розумових операцій, а й про тривалість збереження в пам'яті результатів праці, адже без міцних знань не може бути й мови про розвиток дитини: мислення і пам'ять тісно взаємопов'язані [3, 98]. Серед засобів, які забезпечують міцність знань, умінь і навичок, повторенню належить виняткова роль, оскільки воно виконує незамінні функції у навчальному процесі: запобігає забуванню вивченого; допомагає актуалізувати здобуті раніше знання для успішного і якісного усвідомлення нового навчального матеріалу; дає змогу сформувати й удосконалити практичні навички й уміння, уточнити і поглибити засвоєне, узагальнити і систематизувати знання, виявити та ліквідувати прогалини у знаннях і вміннях учнів.У дидактиці встановлено, що засвоєння навчального матеріалу має концентрований характер, за якого знання переходять у короткотривалу (оперативну) пам'ять, де інформація зберігається протягом обмеженого інтервалу часу і лише частково переходить у довготривалу пам'ять. Отже, більшість засвоєного навчального матеріалу поступово забувається. Тому, щоб запобігти забуванню, необхідно перевести знання у довготривалу пам'ять, тобто здійснити запам'ятовування, що вимагає організації різних видів повторення.Проаналізувавши різні підходи до здійснення класифікації видів повторення (М.А. Данилов, Б.П. Єсипов, Л.І. Мартинова, Л.Д. Ніколенко, О.Я. Савченко, С.Х. Чавдаров, М.П. Щербов) і виходячи з вимог до організації навчального процесу в сучасній початковій школі, пропонуємо класифікацію цього важливого компонента навчальної діяльності молодших школярів, адаптовану нами до нової мети і функцій початкової освіти:1) вступне;2) поточне: пояснювальне, супровідне, самостійне;3) закріплювальне;4) удосконалювальне: тренувальне, коригувальне, поглиблювальне, узагальнювальне;5) підсумкове.Встановлено, що кожний із зазначених видів повторення має свою мету. Однак усі види тісно пов'язані між собою і складають у сукупності цілісну систему. Розглянемо особливості вступного повторення.Відомо, що новий навчальний рік завжди розпочинається з повторення матеріалу, який вивчався у попередньому класі. Необхідність повторення на початку навчального року зумовлена тим, що учні за час літніх канікул забувають частину набутих знань, які необхідні для опрацювання нового матеріалу. Встановлено, що повторення на початку навчального року мобілізує до активного процесу сприйняття, поновлює знання в пам'яті учнів і готує їх до засвоєння нового програмового матеріалу на основі вивченого.Цей вид повторення здійснюється як на спеціальних вступних уроках, так і на кожному уроці, ставши його складовим елементом. Однак вступне повторення особливо виправдовує себе на початку навчального року.Отже, процес сприйняття і засвоєння нових знань на основі попереднього досвіду, запасу знань та залежно від психічного стану дітей у момент сприйняття називається вступним повторенням, або аперцептивним (аперцепція) повторенням (Л.Д. Ніколенко).Слід зауважити, що чим молодші учні, тим менше у них знань і досвіду, тим вагоміше місце в педагогічному процесі повинна займати аперцепція. Частина набутих протягом навчального року знань і навичок за час літньої перерви забувається, втрачається. Зникають, зокрема, ті навички, які потрібні для напруженої самостійної роботи, наприклад, під час виконання вправ, письмових робіт тощо.