Розробка методики формування в учнів системи знань і вмінь з технології обробки металу не верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі (профіль "Металообробка")
27
Міністерство освіти і науки України
КУРСОВА РОБОТА
з теорії і методики трудового навчання
на тему:
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СИСТЕМИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ З ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ МЕТАЛУ НА ВЕРСТАТАХ НА ЗАНЯТТЯХ З ТРУДОВОГО НАЧАННЯ У 9 КЛАСІ
(ПРОФІЛЬ “МЕТАЛООБРОБКА“)
Зміст.Вступ. 3Розділ І. Теоретичні основи формування в учнів спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені проби з деревообробки. 6І.1.Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду з проблеми формування в учнів спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені професійної проби з деревообробки 61.2. Суть професійної проби. 81.3 Методичний аналіз програми з деревообробки для учнів 10-11 класів. 111.4. Розробка змісту професійної проби з обробки деревини. 14Розділ ІІ. Методичні основи формування в учнів cспеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені проби з деревообробки. 182.1. Методика формування спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені професійної проби з деревообробки. 182.2. Планування занять з трудового навчання 212.3 Експериментальна перевірка розробленої методики формування спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 10-11 класах при проведені професійної проби з деревообробки 23Висновки. 25Література 26Додатки. 28Вступ
У 9 класі трудове навчання можна проводити за різними профілями. На даний час у загальноосвітніх школах України існує близько 150 профілів трудового навчання. Профіль трудового навчання вибирається не тільки в залежності від наявної навчально-матеріальної бази, але й від наявності у даній місцевості виробництв, що спеціалізуються по тому ж профілю. Тільки в цьому випадку з'являється можливість залучати учнів такому підході до продуктивної праці.
Для найбільш поширених та запроваджуваних профілів у школі (автосправа, обробка тканин, металообробка, деревообробка, електротехніка) Міністерством освіти затверджені навчальні програми. Ці програми дуже схожі за принципом побудови та мають одну і ту ж структуру. Якщо ж для даного профілю не існує програм, які складені Міністерством освіти України, то школам надається право разом з базовими підприємствами розробляти свої програми. Ці програми повинні обов'язково враховувати наявність потрібної матеріально-технічної бази та бути спрямовані на розвиток політехнічної освіти школярів.
Центральне місце в підготовці вчителів трудового навчання займає обробка металів, оскільки на заняттях з трудового і професійного навчання загальноосвітньої школи значна частина часу відводиться на формування в учнів знань, вмінь та навичок з механічної обробки металу. Відповідно і вчитель трудового навчання повинен досконало володіти цими знаннями та вміннями.
На уроках трудового навчання по даному профілю необхідно формувати знання сутності процесу різання металів, загальних відомостей про металорізальні верстати, технологічний процес механічної обробки металу, правил безпечної роботи на верстатах токарної, фрезерної і заточної груп, будови і принципу дії верстатів ТВ-4 (ТВ-6), НГФ - 110Ш, 16К20, 16Б05П, 6Р82Г, будови і класифікації ріжучих інструментів, технології виготовлення виробів на верстатах токарної і фрезерної груп.
Основним завданням практичного навчання є формування у учнів вмінь, навичок з організації праці в майстерні з механічної обробки металу, користування контрольно-вимірювальними приладами та інструментами, підготовки до роботи металорізальних верстатів, керування ними з дотриманням правил безпеки праці, обслуговування верстатів, розробки технологічних карт на виготовлення деталей, підготовки ріжучого інструменту до роботи, виконання основних токарних, фрезерних робіт тощо.
Зміст лабораторно-практичних робіт передбачає застосування фронтальної, групової та індивідуальної організації навчальної діяльності учнів на занятті у їх взаємозв'язку, що сприяє формуванню стійких практичних вмінь та навичок, удосконаленню прийомів організації робочого місця, культури праці, самоконтролю власної діяльності.
У процесі навчання необхідно звертати особливу увагу на дотримання правил безпечної праці, протипожежної безпеки, санітарної і особистої гігієни.
Недостатня розробленість саме цієї проблеми як в теорії так і на практиці привела мене до вибору теми курсової роботи: “Розробка методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.
Метою нашої курсової роботи є розробка змісту методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”. Об'єктом дослідження є теоретична та практична трудова підготовка учнів 9 класу.
Предметом нашої курсової роботи є шляхи і засоби формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”, а також методи, завдяки яким цього буде досягнуто.
Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлено такі завдання:
1. Провести аналіз літератури та педагогічного досвіду по формуванню в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.
2. Розкрити педагогічну сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах.
3. Провести методичний аналіз програми по профілю „Металообробка” у 9 класі.
4. Розробити методику формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.
5. Перевірити на практиці ефективність розробленої методики.
6. Розробити календарно-тематичний план по даному профілю та два план-конспекти, де відображається розроблена методика.
При написанні курсової роботи я використовував такі методи: метод аналізу літератури, метод аналізу передового досвіду, аналізу програми, метод дослідження і спостережень.
Розділ І. Теоретичні основи формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”.
1.1. Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду з проблеми формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання при вивченні профілю “Металообробка”.
Аналіз літературних завжди робиться для того, щоб якомога докладніше, ширше і детальніше розглянути ту чи іншу проблему та розглянути, як різні автори пропонують її вирішувати. Щоб краще висвітлити тему курсової роботи, потрібно розглянути як пропонують застосовувати різні автори свою методику формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання в учнів старших класів в процесі трудового навчання. Так, Е.М. Муравйов [1] говорить, що в старших класах доцільно проводити роботу саме по формуванню і розвитку в учнів умінь і навичок виконання більш складних технологічних операцій при роботі на токарному та фрезерному верстатах, ніж виконували на уроках праці в попередніх класах (наприклад свердління та розсвердлювання глухих отворів за допомогою токарно-гвинторізного верстата). при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з попередніх класів (свердління наскрізних отворів). Він стверджує, що формуючи в учнів вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. На його думку вправи є найкращим засобом їх формування. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.
Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання можна знайти в журналах “Школа и производство”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Педагогіка і психологія”. Так, наприклад, В.В. Демін подає методичні рекомендації по проведенню занять з механічної обробки металу у 9 класах і пропонує свою методику формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах безпосередньо під час виконання роботи, а також тести для перевірки засвоєного матеріалу [9]. Його методика базується на єдності і взаємозв'язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики, геометрії та інших навчальних дисциплін. Особливу увагу приділяє розвитку технічного мислення (за допомогою розв'язання технічних задач), формування стійких інтересів до професій металообробної промисловості (токаря, фрезерувальника).
Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку загальнотрудових умінь і навичок на заняттях з трудового навчання при вивченні учнями старших класів профілю “Металообробка” наведено в статті Г.І Круглікова - завідуючого кафедри методики і психології праці Курського державного педагогічного інституту [5]. В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв'язки, обладнання, наочні посібники, розкривається приблизний хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають зробити. Наводиться перелік обладнання та кількість матеріалу, які будуть потрібні для роботи учням на уроці. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі. Для виробів, яків заплановано виготовити на уроці, розроблені креслення та технологічні картки, де описаний технологічний процес їх виготовлення.
Велике значення він надає екскурсії на металообробне підприємство де можна спостерігати за роботою фахівців.
Потрібну методику формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання профілю “Металообробка” в старших класах пропонує і Р.С. Суриков - вчитель трудового навчання школи №8 м. Черкаси [15]. Згідно цієї методики вивчення профілю “Металообробка” автор пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів.
Багатим на цінні поради щодо вивчення даного профілю є посібник “Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін.”, автором якої є Тхоржевський Д.О.
В даному посібнику розглянута методика навчання верстатних операцій і загальних відомостей про машину. Тут розглянуті основні помилки, яких припускаються учні, а також даються змістовні поради щодо їх усунення. Автор також розкрив зміст професійного навчання та його основні завдання і дав рекомендації щодо посібників і наочності при викладанні певних тем. [13].
Так як педагогічний експеримент є частиною даної курсової роботи, то поради щодо його правильної підготовки та проведення наведені в посібнику Скаткіна М.Н. “Методологія і методика педагогічних досліджень” [14]
В І-ому розділі книги розглянуті питання узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду. В ІІ-ому розділі розповідається про призначення педагогічних досліджень та методику їх проведення. В ІІІ-ому розділі висвітлюється завдання методологічного дослідження і його роль в розвитку педагогічної науки.
Вчитель школи № 9 м. Рівне Збагерський М.А рекомендує свою методику формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання при вивченні профілю “Металообробка” учнями старших класів. Заняття в майстерні по даному профілю він пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів при цьому необхідно спиратися на знання учнів з попередніх класів. Велике значення відводить практичним роботам та виконанню різноманітних вправ працюючи безпосередньо за верстатом. Прикладом може служити точіння конічних поверхонь за допомогою поєднання поперечної та поздовжньої подач. Збагерський М.А стверджує, що досконалого виконання даної операції можна досягти лише при багаторазовому її повторенні, тобто при виконанні вправ. Він також стверджує, що найкраще формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах відбувається при виконанні практичних робіт
Проведений аналіз літератури, досліджень вчених педагогів, а також передовий педагогічний досвід показують, що вивчення профілю “Металообробка” учнями 9 класу потребує спеціальної організації навчального процесу, яка включає практичні і теоретичні заняття, екскурсії.
1.2 Педагогічна сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах.
Технологічний процес виготовлення будь-якого виробу включає в себе послідовне виконання трудових операцій. Трудова операція - це частина трудового процесу, яка характеризується використанням однотипних інструментів, пристроїв, способів праці. В свою чергу будь-яка робоча операція виконується за допомогою трудових дій. До трудових дій відносять: планування, підготовку, здійснення, контроль, та обслуговування виробничого процесу.
Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією - це значить засвоїти спосіб поводження з тим інструментом (механізмом), за допомогою якого виконується дана дія.
Стосовно трудової діяльності учнів можна виділити такі основні етапи: засвоєння необхідних теоретичних знань, вправи, закріплення, корекція основних дій.
Вивчення будь-якої нової трудової дії починається з виконання її зі свідомим контролем кожного її елемента. Такий ступінь засвоєння дії дістав назву уміння, або первинний ступінь. Наприклад, при виконанні токарних робіт, коли учень засвоїв правильне робоче положення, навчився плавно і з однаковою швидкістю обертати маховик повздовжньої подачі при точінні циліндричних поверхонь, то цей учень набув уміння, навіть якщо при цьому і спостерігається ще деяке напруження, повільність та неправильність у рухах. Існує стільки умінь, скільки є різних конкретних видів трудових дій.
За допомогою вправ та частого повторення уміння в процесі навчання удосконалюється, досягаючи свого вищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Вищий ступінь засвоєння дії одержав назву навички.
Навичка - це здатність в процесі цілеспрямованої діяльності виконувати дії автоматизовано, без спеціально спрямованої на них уваги, але піл контролем свідомості. Ці дії можуть бути включені в структуру більш складних дій і складати трудову операцію. Прикладом цього може бути точіння конічних поверхонь за допомогою комбінування повздовжньої та поперечної подачі.
Вміння і навички характеризують певний ступінь засвоєння трудових дій. Перед тим, як виконати трудову дію, людина повинна спочатку обдумати її, продумати процес її виконання, потім виконати у своїй уяві. Лише тоді, користуючись створеним в уяві образом про дію, вона виконує її практично.
Якщо всяка дія повинна здійснюватися спочатку в уяві то і навчання виконання трудових дій слід починати зі створення в уяві учнів образів цих дій, а також продемонструвати різні способи їх виконання. Далі визначити з них найзручніші та найефективніші та довести їх перевагу над іншими способами. Для цього навчальною практикою вироблені і відповідні методи: розповідь, пояснення і показ (демонстрація).
Доведено, що сприйняття інформації на слух (розповідь) складає лише 40% від почутого, на зір (плакати, діафільми, таблиці) - 60%, а при комбінуванні використання органів сприйняття (наприклад, розповідь із демонстрацією) - до 90%. [15]
Цілеспрямоване і систематичне навчання, що здійснюється за допомогою розповіді, пояснення і показу, значно зменшує час і витрату сил на оволодіння дією.
Але треба зауважити, що використання розповіді і пояснення без показу або, навпаки, показу без розповіді і пояснення не дає потрібних наслідків, тому що навчаючі можливості кожного з цих методів обмежені. Розповідь і пояснення, як словесні методи навчання, взагалі спроможні навчати тільки тоді, коли кожне слово, яке сприймають учні, буде відтворювати у них відповідне уявлення про предметну основу цього слова. Якщо ж учні ніколи не сприймали відповідних предметів або явищ і не мають уявлення про них, то вони не зрозуміють слів учителя, їм обов'язково треба одночасно з розповіддю показувати предмети і явища, про які йде мова. Одного показу без пояснення також не досить, так як учні не зрозуміють саму суть трудової дії. Крім цього учні не завжди самі звертають увагу на основні сторони і моменти дії, яку спостерігають. Вчитель при показі повинен акцентувати увагу на ключових моментах її виконання, зразу ж показувати які помилки учні допускають найчастіше і давати поради як їх уникнути. При самому ж показі це неможливо.
Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.
Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Проте вчитель не має змоги передати за допомогою описаних вище методів фізичних зусиль при виконанні трудових дій, тобто силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розповісти ж які зусилля потрібно прикласти в той чи інший момент часу неможливо, так як в процесі роботи силові зусилля постійно змінюються. Не піддається точному описові і швидкість переміщення робочих органів та інструмента, їх інерція, кінестезичні відчуття виконуваної дії та інші фактори.
Але якби і вдалось якимось чином сформувати у учнів досить повний і точний образ дії, то й тоді вони не змогли б відразу, без вправ, правильно виконати дію, оскільки, крім недосконалості образу дії, непогодженість трудової дії може породжуватися також особливостями сенсомоторного (рухового) апарату людини і умовами, в яких протікає дія.
Знання та вміння з технології обробки металу на верстатах являють собою цілісну систему, так як містить в собі не тільки знання і вміння з трудового навчання, а й з інших шкільних предметів. Наприклад, вивчення кутів токарного різця було б неможливим без базових знань з геометрії. Без основ знань з фізики неможливо було б пояснити учням, для чого потрібне змащування основних частин верстатів при їх експлуатації. (для зменшення сил тертя). Такий шкільний предмет як креслення дає змогу учням користуватися кінематичними схемами верстатів, уявляти розміщення і взаємодію основних його вузлів. Всі ці знання дають змогу швидко зрозуміти принцип дії металообробних верстатів, призначення їх складових частин, а також допомагають швидко освоїти управління ними. Механічна обробка металів включає в себе розробку технології виготовлення виробів (складання технологічних карт). Розрахунок швидкості різання, глибини різання, подачі, кількості проходів є обов'язковим при розробці технологічних карт, який був би неможливий без елементарних знань з математики. Не мало важливим є також знання з трудового навчання з попередніх класів (користування контрольно-вимірювальними приладами).
Страницы: 1, 2
