IV чверть. Художньо-прикладна діяльність з рослинними і природними матеріалами (навесні). Тобто зміст художньої праці відповідає сезонності.
Складаючи календарні плани з художньої праці для 4-річної початкової школи, вчитель врахувує специфіку міської школи, використала принцип різноманітності.
Працюючи з учнями різних вікових груп, вона намагається у першокласників пробудити художню допитливість, формує вміння бачити красу самого процесу художньої праці; у школярів 2--3 класів переважно розвиває творчу уяву, художньо-пізнавальні мотиви праці; у четвертокласників цілеспрямовано формує інтереси до різних видів художньої праці.
На кожній сходинці навчання вчитель всіляко підтримує і розвиває потребу дітей у творчості і набутті практичних навичок. Усе це слугує естетичному, художньому та інтелектуальному розвитку молодших школярів.
Організовуючи навчально-трудову діяльність учнів, учитель намагається що уроку здійснювати правильний добір методів і прийомів навчання, способів співробітництва з дітьми, згідно з критеріями (пізнавальна, виховна, розвивальна цінність матеріалу; його емоційність -- вплив на почуття і емоції; адекватні способи постановки навчальних завдань -- відповідність віковому рівню, досвіду, розвитку; естетична привабливість зразка виробу і організаційних форм праці; оптимальне поєднання ігрової і навчальної діяльності у спільно-трудовій, парній, індивідуальній організації праці; всебічний розвиток самодіяльності й творчості).
Таблиця. Зміст мотиваційно-процесуального забезпечення художньої праці молодших школярів
Етапи художньо трудової діяльності | Мета художньо-трудової діяльності | Засоби реалізації художньо-трудової діяльності | Передбачені результати сформованості позитивного ставлення | |
1. Організаційно-спонукальні | Формування у дітей перших вражень від художньо-розвивального середовища, підготовка естетично привабливого зразка вибору. Виділення критеріїв, що спрямовують діяльність, а також предметів і засобів для художньої обробки матеріалів | Дидактичні ігри за вибором видів праці, предметів і засобів | Емоційно-позитивні, інтелектуально-позитивні і дієво-позитивні ставлення до удосконалення умов вибору зразків виробів предметів, засобів і способів художньо-трудової діяльності, до раціональної організації робочих місць і постійної підтримки порядку на цих місцях | |
2. Пояснення і планування | Створення пізнавальних ситуацій для ознайомлення з обладнанням, новими способами дій, послідовністю виготовлення виробів | Нетрадиційні способи ознайомлення з особливостями художньої обробки матеріалів: колір професії, звуки матеріалів, ілюстрування дій. Римовані навчальні діалоги вчителя і учнів. Словники лексичного мінімуму з художньої праці. Папки конструкторські з художньої обробки матеріалів | Емоційно-позитивне, інтелектуально-позитивне, дієво-позитивне ставлення до нових знань з художньої праці. самостійне планування послідовності художньо-трудових дій, правила користування різними інструментами, додаткові джерела і форми | |
3. Виконавчий і контрольно-оцінюючий | Орієнтування на доцільність темпоритму діяльності і окремих дій, в т тому числі віршованих текстів | Римовані фізкультхвилинки, пісні-ігри з імітацією трудових дій. Римовані правила безпеки праці з ручними інструментами і механізмами «традиційними і сучасними) | Емоційно-позитивне, інтелектуально-позитивне. дієво-позитивне ставлення до художньої діяльності |
Розділ 2. Приклади проведення уроків праці в початкових класах
2.1 Урок: Сувеніри-подарунки з паперу (2 клас)
Практична робота: декоративні композиції до Великодня.
Мета уроку: узагальнити знання учнів про конструктивні можливості паперу з урахуванням його властивостей, удосконалювати вміння школярів використовувати раціональні прийоми виконання технологічних операцій під час виготовлення аплікацій, витинанок, перфорацій; виробляти уміння самостійно планувати роботи, налагоджувати співробітництво, ділове спілкування; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до творчої праці, до товаришів співробітників.
Обладнання:
-- для вчителя: макет великоднього кошика, набори писанок, рушники, серветки, зразки саморобних та поштових вітальних листівок до Великодня, магнітна дошка, таблиця з правилами безпеки;
-- для учнів: кольоровий та альбомний папір, клей; ножиці, пензлик, олівець, шило, підкладні аркуші для нанесення клею, шаблони для розмічування деталей, технологічні картки для роботи в бригадах.
На перерві вчитель установлює на видному місці великодній кошик чи макет, покриває його вишитим рушником. На шкільній дошці записує тему узагальнюючого практичного заняття, закріплює таблицю для повторення правил безпечної праці під час користування ножицями і шилом, на демонстраційній дошці розміщує виставку саморобних та поштових великодніх вітальних листівок, закривши всі посібники ширмою. Перевіряє готовність учнів до початку занять.
Хід заняття
І. Визначення теми заняття та мети трудової діяльності. Формування мотивації учнів.
Вчитель декламує вірш В.Крищенка.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі.
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
-- Ми знаходимося на порозі найвеличнішого християнського свята -- Великодня. Як святкує його українська громада? Що ви знаєте про цю традицію? (Це свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. Воно приходить навесні і знаменує пробудження природи, символізує відродження до нового, вічного життя. Наші мами заздалегідь готуються до свята: печуть духмяні паски, варять крашанки, коптять ковбаси. У неділю всі йдуть до церкви, а потім родина збирається за святковим столом, усі радіють, висловлюють добрі побажання, дарують писанки).
-- Яку участь зможете взяти ви у підготовці до святкувань? (Допомагатимемо мамі, прибиратимемо у кімнатах, виготовимо вітальні листівки, прикрасимо святковий стіл).
-- На попередніх уроках ви вже малювали писанки, робили витинанки. Сьогодні ми узагальнимо наші знання, удосконалимо трудові уміння, навчимося створювати декоративні композиції на Великодню тему.
Вчитель відкриває ту частину дошки, де записано тему уроку.
-- Пригадайте, чим відрізняється аплікаційне зображення предмета від живописного? (Локальним кольором, справжністю форм, стилізацією, площинністю).
-- Що означає слово декор? (Це фантазія, казковість, прикраса, краса).
-- Отже, сьогодні на уроці ми будемо творити красу. Вчитель відкриває ширму і демонструє поштові листівки та саморобні композиції, продовжує розмову.
-- Розгляньте ці вироби і скажіть, чому, на вашу думку, ми називаємо їх великодніми? (На листівках зображено писанки, свічки, великодні кошики з продуктами для освячення, рушники, барвінкові віночки).
-- Як вітаються люди під час зустрічі у Великодні свята? Як треба відповісти на таке привітання? (Христос воскрес! -- Воістину воскрес!).
-- Ці слова на листівках теж свідчать, що вони великодні. Які зразки вам більше до вподоби -- фабричні чи саморобні, чому?
Вислуховуються різні думки і аргументи. Вчитель підводить дітей до висновку, що у фабричних листівках не завжди все влаштовує, а саморобні зберігають тепло рук, втілюють власну фантазію, душу їхнього автора, добру енергію для того, кому адресовані. Відкриває ширму.
-- Тому девізом нашого заняття стане вислів: "Не купувати те, що можна зробити краще своїми руками!"
Вчитель знімає з демонстраційної дошки поштові листівки, залишаючи саморобні.
-- Як можна використати композиції, виготовлені самостійно? (Привітати близьких, друзів, прикрасити святковий стіл, кімнату, клас).
-- отже, і ми сьогодні долучимося до великодніх приготувань.
ІІ. Аналіз трудового завдання.
--Уважніше придивіться до різних варіантів саморобних композицій. З яких деталей вони складаються? Що є домінуючим? Чому в усіх виробах знаходимо різне обігрування, втілення образу яйця?
Вислухавши відповіді учнів, вчитель підсумовує.
-- Виявляється, наші предки ще за дохристиянських часів вважали яйце основою, зародком життя. Яйце покривали прикрасами, зображеннями магічної сили. Ми і сьогодні беремо у руки на свято яйце -- писанку чи драпанку, крашанку чи крапанку. Воно стало символом вічності у зв'язку з Воскресінням Христа.
-- Якими способами виконано зображення яєць у зразках композицій? (Витинанки, аплікацій, перфорацій).
-- Які кольори використано у композиціях? Як ви думаєте, поєднання яких інших кольорів можна використати? (На зеленому тлі жовті, білі, червоні, коричневі деталі тощо).
-- Якими способами з'єднано деталі з основою? (Наклеюванням, щілинним з'єднанням).
-- Яким способом створено композицію у третьому варіанті? (Виколюванням).
-- Отже, які технологічні операції треба виконати з папером, щоб виготовити композиції? (Розмічування, згинання, вирізування, наклеювання, виколювання).
-- Які для цього потрібні інструменти і пристосування? (Шаблони, олівці, ножиці, пензлі, шило, підкладні аркуші, баночки для клею).
III. Планування трудових дій.
-- Спробуймо спланувати роботу. З чого потрібно почати? Що зробити далі?
Спільно вироблений план вчитель записує на дошці:
1. Створення задуму, виконання ескізу.
2. Підбір матеріалів за формою, розмірами, кольором, товщиною.
3. Розмічування і вирізування деталей.
4. Компонування зображення.
5. Монтаж та опорядження виробу.
Далі вчитель почергово вивішує на магнітній дошці технологічні картки, з'ясовує, що означають графічні зображення на них, і уточнює особливості, прийоми виконання технологічних операцій.
-- Що означають кружечки? (Рис 1). (Це позначення деталей голови, тулуба курчатка, сонечка і т.д.).
-- За допомогою чого їх можна розмітити? (За шаблоном).
-- Що необхідно пам'ятати під час розмічування за шаблоном? (Його слід прикладати біля краю заготовки, зі зворотного боку кольорового паперу).
-- Яку операцію слід виконати за штриховою лінією з двома точками? (Рис.2). (Згинання).
-- Як правильно її виконати? (На столі, згинати від себе).
-- Що означає товста лінія? (По ній ріжемо).
-- Який прийом використовуємо під час вирізування витинанок? (Прийом симетричного вирізування).
-- Які особливості виконання операції різання ви пам'ятаєте? (Обертати заготовку, а не ножиці; ріжемо складений у кілька разів папір, нахиливши леза ножиць трохи праворуч).
-- Як правильно склеїти деталі? (Поклавши деталь на підкладний аркуш, змастити її поверхню тонким шаром клею, притерти до основи, просушити під пресом; об'ємні деталі для голови, тулуба курчатка, сонечка просушують, закріпивши канцелярськими скріпками).
-- Як виконується виколювання на папері? (Рис. 3). (Зі зворотного боку аркуша робиться ескіз зображення у дзеркальному вигляді, кладеться на м'яку підкладку і по зазначених контурах на однаковій віддалі один від одного робляться проколи шилом).
Варіанти композиційного вирішення з урахуванням форми основи, розміру деталей, їх кольорового вирішення вчитель пояснює з допомогою магнітної дошки (чи фланелографа). Наголошує на необхідності відступити від нижнього краю основи композиції, розмістити насичені по кольору деталі далі, а легші, менш насичені, прозорі -- ближче, не вибудовувати деталі на одній горизонтальній лінії тощо. Своє пояснення вчитель може супроводжувати виконанням замальовок на класній дошці.
IV. Підготовка засобів праці та організація учнів до виконання трудового завдання.
Вчитель повідомляє дітям, що сьогодні вони створюватимуть свої композиції у творчих майстернях, набуватимуть досвіду співпраці, взаємодопомоги, ділового спілкування.
З числа учнів, які сидять за сусідніми партами, формуються бригади по четверо осіб. їм пропонується обрати у кожному осередку бригадира (якщо виникають труднощі -- вчитель призначає керівника сам). Члени бригад домовляються, над яким варіантом композиції вони працюватимуть (вчитель видає їм відповідні технологічні картки та набори шаблонів), розподіляють обов'язки, обговорюють послідовність роботи. Бригадир інструктує тих, кому потрібна допомога.
Можна спростити ситуацію з поділом на бригади, запропонувавши дітям сісти за столи з тими технологічними картами, які відповідають вибраному ними варіанту композиції. У цьому випадку зменшиться навантаження на комунікативну взаємодію, відпаде потреба переконувати окремих незгідних членів бригад, буде зекономлено час та враховані інтереси кожного.
Члени кожної бригади відповідно до обраних варіантів обладнують свої робочі місця необхідними інструментами і матеріалами, розкладають їх згідно з правилами підтримання порядку. Вчитель нагадує правила безпеки праці з ножицями і шилом: відкриває таблицю і пропонує всім її прочитати:
1. Під час різання паперу ножиці тримай горизонтально; спрямовуй леза від себе; обертай заготовку, а не леза.
2. Не клади ножиці розімкненими лезами на парту.
3. Зберігай ножиці у футлярі; передавай їх кільцями вперед.
4. Під час проколювання паперу шило тримай вертикально до поверхні аркуша.
5. Не спрямовуй гострий кінець шила до долоні.
6. Передавай шило ручкою вперед; зберігай його в спеціальній укладці або футлярі.
V.Виготовлення виробів за визначеним планом.
Члени творчих майстерень приступають до роботи. Вчитель спостерігає за діями школярів, надає допомогу бригадирам. За потреби він може провести поточний інструктаж в окремих бригадах з метою запобігання помилкам. Вчитель також здійснює перевірку та корекцію композиційних рішень в учнівських роботах та контролює дотримання правил безпеки праці.
На цьому етапі заняття можливе використання функціональної музики та спільне проведення фізкультпаузи, наприклад, коли більшість дітей впоралася із заготівлею деталей і має приступити до компонування і монтажу виробів.
VI. Оцінювання виконаної роботи та підбиття її підсумків.
Для завершального етапу заняття вчитель пропонує кожній бригаді провести презентацію своїх виробів. Члени бригади виходять на середину класу зі своїми роботами і розповідають про свою бригаду, як вони працювали і чого їм вдалося досягти. Усі інші можуть ставити запитання, висловлювати оцінні судження, починаючи, як правило, з позитивних, вказувати на шляхи вдосконалення композицій, технології їх виконання тощо.
Спільно визначаються кращі роботи та бригада, яка досягла найкращого результату, з'ясовуються умови, які цьому сприяли.
Вчитель аргументує оцінки кожного учня. Він може виставляти й подвійну оцінку: як за співпрацю в бригаді, так і за індивідуально виконану композицію.
Всі роботи можна залишити у класі для святкової виставки, а згодом, склавши тексти вітань та побажань рідним і близьким з нагоди Великодня, підписати їх та передати за призначенням згідно з задумом на початку заняття.
Звичайно, проводити подібне заняття можна лише за умови систематичного вивчення предмета і високого рівня попередніх досягнень учнів, сформованості у них базових програмових знань, умінь і навичок. Окремі елементи з цієї розробки можуть запозичити творчо працюючі вчителі й адаптувати їх до умов свого навчального середовища.
2.2 Урок: Витинанки, візерунки - це чудові подарунки (3 клас)
Мета. Закріплювати навички роботи з папером. Розширювати уявлення про мистецтво витинанки. Навчити створювати аплікації па основі витинанок, прикрашати витинанками подарунок (фотокартку) та приміщення з нагоди різних свят. Розвивати творчу уяву, фантазію, бажання створювати аплікації і композиції на основі витинанок. Розвивати інтерес до пізнання історії свого родоводу, української нації, її культури і побуту. Виховувати прагнення приносити своєю творчістю радість для інших, шанобливе ставлення до близьких і рідша людей, до неньки України. Вчити любити і пам'ятати місце де народилися, рідну оселю, свій народ, рідну мову і неньку Україну. Обладнані»!, Папір, клей, ножиці, лінійка, олівець.
І. Оголошення теми та завдань уроку.
Вступна бесіда. Звучить пісня.
У полі калина, у полі червона
Хорошенько цвіте.
Приспів:
Ой роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося -
Небагацько нас є!
Що перший цвіточок --
То рідний батенько,
Хорошенько цвіте.
А другий цвіточок --
То рідная ненька,
Хорошенько цвіте.
А третій цвіточок --
Рідна сторононька,
Хорошенько цвіте.
Вчитель. Діти! Урок розпочався піснею «У полі калина», що її склав народ. Як ви гадаєте, що символізує тут образ калини? Що то за дивна калина, на якій усього три квіточки?
Вона символізує весь рід. Іншими словами, образ отого великого родового дерева, нашого народу і кожної людини бачимо в тій пісні. До свого роду звертається автор: «Нецураймося, признаваймося -- небагацько нас є!». Запам'ятайте цей символ! А тепер погляньте ось на цей малюнок. Що ви бачите на ньому? Дерево. Сильне, могутнє дерево. Але в нього відтяте коріння. А тепер скажіть, що станеться з деревом, коли його зрізати під корінь?
-- Воно зів'яне, засохне.
-- І чому всохне, пропаде? Що дає дереву коріння?
-- Дає соки землі.
-- Дерево бере сили від землі корінням.
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.
Так співає Н.Матвієнко в пісні «Сік землі». І тут саме говориться пре родове дерево. А тепер уявіть собі, що це не дерево, а ваш рід. Що тут є корінням і де б ви на цьому дереві знайшли самих себе, найменших членів роду
Діти - молоденькі листочки, гілки -- тато й мама. Стовбур, що ближче до нас, міцний, це, можливо, наші дідусі, бабусі. А коріння -- це вже наші прадіди, ті, хто жив сто чи й двісті років тому.
От бачите, ви -- молоденькі зелені листочки. А тепер знову уявіть собі, що якась сила чорним страшним мечем вшила ваше коріння. Чи довго зеленітимуть листочки?
-- Ні, вони швидко зів'януть.
-- А чи знаєте, яка в тому корінні сила?
-- Коли в корінні дерева -- сік землі, то в корінні кожного родового дерева -- пам'ять роду. Людина без пам'яті своїх предків самотня, їй немає звідки черпати сили для життя. Людина без роду -- як листок, відірваний від дерева. А чи в кожного з нас є оте святе -- пам'ять родовідна? Чи кожен з нас пам'ятає своїх дідуся і бабусю, близьких та далеких родичів?
У нас уже були уроки, на яких ви розповідали про своїх рідних, сімейні реліквії, які передаються з покоління в покоління. Деякі учні склали своє родовідне дерево. Перед нами два родовідних дерева. Бачите, які вони великі та пишні! Якщо у людини такий сильний рід, їй ніщо в житті не страшне. Із знання свого родоводу починається кожна людина. А коріння її закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край -- місце, де народився, вчать любити рідну хату.
Не скупіться на теплі слова,
Бо у світі так мало тепла,
Лиш від рідної хати
Та від лагідних рук мами й тата.
Коли зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.
(Звучить пісня «Смерекова хата», сл. М.Бокая, муз. П.Дворського).
В давнину старі люди говорили, що берегинею роду є хата, оселя, усе, що в ній є, що збагачує, освячує сім'ю і піснею, і вишивкою, і добрим словом, і спогадом. Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони й картини, плели мереживо, вишивали рушники, серветки, скатерті, сорочки, наволочки, ткали килими, доріжки, клали візерунки на глиняний полив'яний посуд.
Гордістю кожної оселі була піч. Піч -- друга мати: і обігріє, й нагодує, й обсушить. Прикрашали піч декоративними розписами, витинанками. Що ж таке витинанки? Витинанки -- різноманітні прикраси з паперу. їх використовували для прикрашання стін, вікон, полиць, груб, коминів, печей. Є думка, що спочатку витинанки робили зі шкіри. їх широко використовували як прикраси народного одягу -- кожухів, свиток, керсеток. Витинанки, як ажурні прикраси з білого і кольорового паперу, буди дуже поширені з середини XIX ст. Перші згадки про них знаходимо в творах І.Тургенєва, Г.Квітки-Основ'яненка, М.Коцюбинського. Виготовленням витинанок у дитинстві захоплювались М.Гоголь, художники І.Репін, М.Добужинський.
Дивовижний світ мереживних візерунків відкривають роботи талановитих майстрів села Саїнка Вінницької області. Серед них веселі витинанки Ксенії Бурлака, різноманітні зірочки, створені її дочкою -- Ганною Бабій. Фантастичні дерева життя, що дихають віковічною давниною, розквітають у творчості Наталки Кушнір. Тематичні витинанки характерні для творчості Галини Гречаної з Петрівки, що на Дніпропетровщині.
Жила і працювала в Києві заслужений майстер народної творчості України, художник декоративного розпису Пелагея Іванівна Глущенко. Її роботи «Сині кульбаби», «Червоні півонії» відзначалися не лише масштабністю, але й легкістю малюнка.
Краса витинанок, яка виявляється в ритмі, симетрії, надзвичайній вишуканості ажурного паперового мережива, впливає на почуття людей. Краса народної витинанки не вмирає. Вона знаходить своє оригінальне застосування в сучасних матеріалах.
Інструменти для витинання дуже прості: ножиці, ніж та пробійнички -- своєрідні штампики, які в перерізі мають геометричні фігурки у вигляді ромбиків, трикутників. кружечків. Від того, як складено аркуш паперу, залежить і майбутній малюнок витинанки. Якщо він складений вдвоє, то утворюється стрічковий малюнок з однією віссю симетрії, а якщо складений у чотири, вісім, шістнадцять складок, то вирізані фігури малюнка розміщуються колом по променевих осях складеного паперу.
Є чимало різних способів утворення витинанок. Одні виготовляються з цілого аркуша паперу і мають ажурний малюнок чотирикутника чи кола. Аплікаційні витинанки складніші за композицією й утворюються з окремих вирізаних елементів залежно від малюнка, наклеєного на папір. Здебільшого вони багатобарвні, часто схожі на розписи або невеликі ткані килими.
Ми вже вміємо з вами робити прості витинанки. Тепер спробуємо зробити складніші композиції.
II. Виготовлення витинанок. (Робота по групах).
а) Елементи дерева роду.
б) Орнаментальні композиції.
III. Оформлення робіт.
а) Складання композиції «Дерево роду».
б) Оздоблення витинанками печі.
IV. Самостійна творча робота. Оформлення рамки фотокартки сім'ї витинанками
V. Контроль роботи, підведення підсумків, оцінка роботи, прибирання робочого місця.
VI. Підсумок уроку.
А тепер знову поглянемо на дерево і уявімо собі, що це родове дерево нашого українського народу. Коріння сягає глибоко в землю, на якій він жив споконвіку. Що в тому корінні?
-- Пам'ять!
-- Пам'ять народу, його історія, його минуле.
-- А якщо коріння відтяти? Що станеться з народом?
-- Це буде народ без пам'яті, без історії.
-- Чи може такий народ існувати? Чи буде він взагалі народом?
-- Ні, народ без минулого, без пам'яті, без історії -- не народ.
-- Так, це вже просто населення. Це люди, в яких немає нічого свого, нічого святого. Такий народ легко поневолити як фізично, так і духовно, -- він не зможе себе боронити.
Чи житиме народ наш, чи зникне з лиця землі, залежить від нас з вами. Від того, як ми зуміємо зберегти свою мову, свою пісню, свою культуру, свій дух. Тож не даймо всохнути родовому дереву нашого народу!
Людське безсмертя з роду і роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, --
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне!
Саме вам, діти, вивчати, берегти, шанувати і вивершувати. Хай буде щасливою ваша дорога! Нехай стелеться вона вам ось таким рушником. (Вчитель розстеляє рушник).
Нехай буде безхмарним ваше життя, а доля чесною, незрадливою на своїй квітучій землі поміж рідних людей. (Звучить «Пісня про рушник»).
Висновки
У процесі технічної творчості потрібно створювати спеціальну обстановку навчання, викликати інтерес та прагнення учнів удосконалювати свою діяльність. Позитивні, емоціональні реакції морального або естетичного характеру благотворно впливають на хід та результати навчального процесу. В ході тривалих занять вони можуть перетворюватись на сталі почуття, риси особистості.
Значимість у розв'язанні завдань творчого розвитку особистості передбачає комплексний підхід до вирішення проблеми реалізації навчальних, розвиваючих та виховних цілей. Знання, вміння і навички, що їх учні одержують на уроках трудового навчання, мають методологічне значення.
На розвиток технічної творчості учнів впливає ряд суб`єктивних факторів. Тому процес технічної творчості відбувається найбільш успішно, коли учні забезпечуються індивідуальними завданнями, що враховують їх особисту підготовку інтереси та ін.
Основним шляхом трудового навчання молодших школярів за даним підходом є проектування. Основна увага на них приділяється навчанню дітей розв'язувати проблемні завдання щодо створення виробу, а не його репродуктивного виготовлення. Вся діяльність вчителя початкових класів повинна бути спрямована на формування в учнів умінь спостерігати навколишній світ і оволодівати прийомами зображення (живопис, графіка, аплікація, ліплення, декоративно-прикладна діяльність, конструювання на основі дизайну). Велику увагу потрібно приділяти створенню умов для розкриття творчих здібностей школярів, формуванню трудових навичок та вмінь, вихованню любові й поваги до праці, розвитку художньо-естетичного смаку.
В своїй роботі ми наводимо приклади проведення уроків трудового навчання в початкових класах.
Список використаних джерел
1. Василевская А. М., Пономарева Р.А. Развитие технического творческого мышления у подростков и юношества. - К.: Вища школа, 1982. - 144 с.
2. Василевская А. М. Некоторые вопросы методики решения продуктивных задач в процессе производственного обучения. -- В кн.: Дидактика производственного обучения. -- М.: Высшая школа, 1973, С. 336 -- 357.
3. Гольдин И. И. Формирование в процессе проблемного обучения рациональных способов решения конструктивно-технических задач. -- О проблемном обучении, 1969, вып. 2, С. 9 -- 20.
4. Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. -- М.: Высшая школа, 1973. -- 418 с.
5. Ительсон П. Б. Основы методики профессионального обучения школьников. -- М.: Учпедгиз, 1968. -- 230 с.
6. Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.
7. Кудрявцев Т. В., Якиманская И. С. Развитие технического мышления учащихся. -- М.: Высшая школа, 1964. -- 88 с.
8. Кудрявцев Т. В. Психология технического мышления. -- М.: Просвещение, 1975. - 303 с.
9. Левитов Н. Д. О психологических компонентах технической деятельности. -- Вопросы психологии, 1958, № 6, с. 181 -- 190.
10. Михайлов А. А, Техническое творчество школьников. - М.: Просвещение, 1969. - 207 с.
11. Психология решения учащимися производственно-технических задач. -- М.: Просвещение, 1965. -- 254 с.
12. Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.
13. Сорокин Н. Развитие технического мышления учащихся. - Профессионально-техническое обучение, 1969, № 2, с. 9 - 12.
14. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. - К., 1995. - 280 с.
15. Чебышвва В. В. Психология трудового обучения. -- М.: Просвещение, 1969. - 303 с.
16. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. -- Профессионально-техническое образование, 1965, №2,с. 8 -- 10.
17. Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. -- М.: Высшая школа, 1979. -- 88 с.
18. Якубовський З. Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою різнорівневих карток-завдань. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2001. - № 2. - С. 11 - 14.
