Як підтверджує аналіз педагогічної практики, із вступом до школи процес формування творчого мислення дітей у великій мірі починає залежати від педагога, від того як він організовує навчання, які методи і засоби використовує при цьому, які завдання пропонує учням і від того, чи сам вчитель є творчою особистістю.
Тут дуже важливо, щоб педагог використовував у свої діяльності такі методи, які б якомога більше стимулювали розвиток продуктивного мислення дітей.
Треба прагнути до того, щоб навчання було не просто зрозумілим і доступним, але й цікавим. Працюючи над даною проблемою, нам часто доводилось стикатись із явищем, коли дітям навчальний матеріал є досить таки зрозумілим, доступним, проте не викликає у них ніякого інтересу, не активізує творчого мислення, оскільки самі завдання є стандартними, шаблонними.
На сьогоднішній день вже у початкових класах пріоритети надаються розвивальній функції навчання, культу самостійності і нестандартності думки, що забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу [27].
Результативність використання нестандартних завдань значно підвищується за умов їх організації в певну систему. Поняття "система завдань" охоплює таку їх сукупність, яка об'єднана загальною дидактичною метою, наскрізною змістовою лінією предмета, побудованою з урахуванням вікових особливостей учнів [38].
Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання ми пропонуємо такі типи нестандартних завдань:
складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців;
розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;
збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;
виконання інтегрованих завдань -- комплексів;
використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).
Використовуючи непідручниковий матеріал, потрібно зважати на такі рекомендації:
на уроці додаткові вправи слід комбінувати з програмовими (стандартними) так, щоб попереднє завдання готувало учнів до виконання наступного і ця робота ґрунтувалась на використанні життєвого досвіду дитини;
особливу увагу необхідно приділити розкриттю сюжету нестандартної вправи, домагатися, щоб діти усвідомили кінцеву мету завдання;
до моделювання корисно звертатися тільки тоді, коли без цього учні не можуть уявити зміст задачі;
не обов'язково, щоб учень розв'язав нестандартну задачу самостійно, важливо створювати такі ситуації, щоб він подумав над задачею, спробував її розв'язати;
під час самостійного розв'язування творчих вправ не варто обмежувати дітей у виборі способів їх розв'язування;
бажано максимально заохочувати пошуки різних способів розв'язання задач, знаходити серед них найраціональніший;
не слід підказувати хід розв'язування, значно важливіше правильно спрямувати думку учня, головне - не кінцевий результат, а сам процес розв'язування;
при розв'язуванні творчих вправ має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу.
Видами диференційованої допомоги учням під час виконання творчих (нестандартних) завдань є:
додаткова конкретизація творчої вправи;
наведення аналогічного завдання, виконаного раніше;
вказівка на зразок способу дії;
пояснення ходу виконання подібного завдання;
виконання вчителем певної частини нестандартного завдання;
доповнення до завдання у вигляді малюнка, схеми;
попереднє розв'язування найпростіших допоміжних творчих вправ;
елементи допомоги з теоретичними довідками;
пам'ятка;
допомога із застосуванням вибору рішення;
попередження учнів про типові помилки, неправильні підходи і та.ін.
Таким чином, основними шляхами розвитку творчого мислення молодших школярів є:
Створення необхідних, сприятливих умов у процесі навчання;
Дотримуватись вище названих рекомендацій щодо використання творчих завдань на уроках.
Надавання усіх можливих видів диференційованої допомоги учням при виконанні нестандартних завдань.
2.3 Експериментальне визначення рівня сформованості творчого мислення в учнів молодшого шкільного віку
Експериментальне дослідження проводилось у третіх класах санаторної школи - інтернату в смт. Гримайлів, Густинського району. Експеримент полягав у тому, що в одному із класів (З-А клас) ми на протязі року систематично використовували у навчальній діяльності нестандартні завдання, які вимагають творчого підходу від школярів. А в іншому класі (3-Б клас) навчання проводилось на основі застосування звичайних, типових вправ і завдань без творчого підходу.
Таким чином, ми намагались виявити, як впливає на рівень сформованості продуктивного мислення в учнів початкових класів систематичне використання завдань творчого характеру, чи має це якесь значення для розвитку такого мислення у дітей.
Розглянемо окремо результати констатуючого і формуючого експериментів.
1. Основним завданням констатуючого експерименту було визначення стану використання творчих вправ і завдань у даних класах. На основі спостереження за учнями у третіх класів було з'ясовано, що переважно вчителі початкових класів у тій чи іншій мірі використовують завдання продуктивного характеру для формування творчого мислення у молодших школярів. Проте в окремих випадках користуються лише стандартним матеріалом, підручником, зовсім не використовують додаткової літератури, цікавих вправ, а якщо і запозичають завдання із інших джерел, то усі вони однотипного характеру. Деколи застосовуються творчі вправи, створюються проблемні ситуації на уроках, але приділяються їм дуже мало уваги, не достатньо працюють над ними разом з учнями.
У ході експерименту вивчалася і діяльність учнів під час розв'язання завдань, які потребують творчого підходу. Щоб з'ясувати це питання, ми провели серію спостережень на уроках математики, української мови, читання та природознавства, причому вибрали лише ті теми, у яких вчителі використовували такі завдання систематично.
Проаналізувавши результати роботи у З-В класі ЗОШ ми побачили, що учні (майже всі) добре справляються із завданнями такого типу, вони їм дуже подобаються; вправи творчого характеру активізують навчальну діяльність дітей, збуджують їх пізнавальний інтерес; школярі дуже задоволені, коли відповідь їх виявляється правильною. Аналогічні спостереження були проведені у 3-А класі цієї ж школи.
2. Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати ряд положень і рекомендацій.
Необхідно було: визначити, які саме творчі завдання потрібно використовувати; уточнити, як правильно працювати над ними; визначити ефективність систематичного використання завдань такого типу на основі показників, одержаних в результаті дослідження.
В процесі формуючого експерименту ми спостерігали за діями учнів у процесі роботи із завданнями продуктивного характеру, аналізували відповіді учнів, проводили бесіди з вчителем та учнями про корисність творчих вправ з метою з'ясування мислительної діяльності дітей. Експеримент складався з трьох етапів:
попереднього вивчення рівня розвитку продуктивного мислення;
формуючого етапу;
вивчення результативності дослідження.
Результативність дослідження визначалася на основі порівняння результатів, одержаних на першому та третьому етапах.
Таким чином, ми поставили перед собою такі завдання: 1) виявити в учнів початковий рівень сформованості творчого мислення; 2) навчити учнів працювати із вправами продуктивного характеру, підібрати необхідні завдання такого типу, сформувавши їх творче мислення; 3) перевірити результативність експерименту.
На першому етапі експерименту був проведений тест на визначення гнучкості конструювання фраз за початковими літерами слів, який проводився у експериментальному і контрольному класах.
Це завдання було запропоноване для вивчення творчого мислення американським психологом Дж. Гілфордом у 1959 році.
Дітям пропонувалося написати якомога більше речень з чотирьох слів, в яких кожне слово починається з вказаної літери
А - К - Р - Я
Для оцінки гнучкості конструювання фраз підраховується кількість правильно складених речень. Фраза повинна обов'язково виражати якусь думку, а слова у реченні повинні бути узгодженими за родами, особами, числами та відмінками. Додавати інші слова або прийменники не дозволяється. Вказані літери можна використати як прийменники.
Термін виконання завдання - 5 хвилин.
Таблиця оцінки результатів завдання.
Рівень розвитку творчої здібності | Кількість речень | |
Високий | 3 і більше | |
Середній | 2 | |
Низький | 0-1 |
Результати дослідження
Класи | Високий рівень (%) | Середній рівень (%) | Низький рівень (%) | |
Експериментальний | 31 | 49 | 20 | |
Контрольний | 40 | 47 | 13 |
З таблиці видно, що результати даного тесту приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.
У ході проведення тесту ми з'ясували, що дітям було важко узгодити слова у реченні і тому вони одержували не речення, а просто набір слів, які не висловлюють однієї думки.
На другому етапі експерименту ми систематично використовували творчі вправи у експериментальному класі (З-А клас) на протязі року, формуючи навички роботи із завданнями продуктивного характеру.
Система завдань.
Складання слів із літер запропонованого слова.
Записати за певний період якомога більше слів так, щоб наступне починалось з останньої літери попереднього.
Підібрати споріднені слова до даного слова.
Скласти закінчення казки.
Продовжити речення ( "книжка - це....")
Вставити потрібне слово замість тире ("скоро - зима").
Узагальни слова одним словом (тюльпан, троянда, ромашка...)
Вибери зайве слово (кішка, собака, лев, сокіл, миша).
Скласти обернену задачу до даної.
10.Скласти речення за першими літерами слів (н - я - п - д - б -).
11.Вигадай тварину, якої не існує.
У контрольному класі (З-Б) система таких завдань не використовувалась. В кінці року в експериментальному та контрольному класах було проведено дослідження з метою виявлення рівня сформованості творчого мислення на основі наступних тестів.
Тест 1. Вивчення мовленнєвих творчих здібностей на уроках української мови
Завдання 1. Записати за 5 хвилин якомога більше слів так, щоб наступне слово починалося з останньої літери попереднього. Продовжити словниковий ряд: дерево, осел, ліс. (1-5 хвилин).
Завдання 2. Скласти і написати якомога більше слів із літер слова "школярський" (2-5 хвилин).
Завдання 3. Підібрати і написати якомога більше споріднених слів із словом "весна" (3-5 хвилин).
Завдання 4. Скласти і записати закінчення казки: "Жив у нашому селі один хлопчик. Не було у нього сім'ї. Жив він із собакою. Одного разу хлопчик захворів ..." (4-20 хвилин).
Оцінка результатів.
У І, II, і III завданнях підраховується кількість правильно написаних слів. IV завдання оцінюється за 5-бальною шкалою.
бал - дитина відмовилася від виконання завдання.
бали - не написано жодного цілого речення.
бали - одне ціле речення.
бали - написано хоча б два закінчених речення. Речення зв'язані логічно та єдиним змістом.
балів - казка має кінець, висловлена ідея твору, є кульмінація, висновок.
Кількість слів у перших трьох завданнях і оцінку за четверте завдання складаємо і одержуємо сумарний бал за тест.
Таблиця результатів.
Високий рівень розвитку | 13 балів і більше | |
Помірно високий рівень | 11-12 балів | |
Середній рівень розвитку | 10 балів | |
Помірно низький рівень | 8-9 балів | |
Низький рівень розвитку | 7 балів і менше |
Результати дослідження (у %)
Класи | Високий рівень | Помірно високий рівень | Середній рівень | Помірно низький рівень | Низький рівень | |
Експериментальний | 26 | 20 | 45 | 5 | 3 | |
Контрольний | 20 | 18 | 44 | 90 | 9 |
Таким чином, загальний високий рівень експериментального класу становить 46%, низький - 8%, а контрольного класу загальний високий - 38%, а низький -18%.
Як бачимо, високий рівень у експериментальному класі (47%) вищий, ніж у контрольному (39%), а низький -- навпаки: у контрольному нижчий, ніж у експериментальному.
Тест 2. Вивчення гнучкості конструювання фраз за початковими літерами слів.
Результати дослідження
Класи | Високий рівень (%) | Середній рівень (%) | Низький рівень (%) | |
Експериментальний | 40 | 52 | 8 | |
Контрольний | 39 | 47 | 14 |
Порівняння результатів тесту ("Вивчення гнучкості конструювання фраз за початковими літерами слів") свідчить про те, що в експериментальному класі показник високого рівня розвитку творчого мислення вищий, ніж у контрольному. У зведеній таблиці результатів порівнюються показники виконання завдань в контрольному і експериментальному класах на початку і в кінці експерименту.
Тест ("Вивчення мовленнєвих творчих здібностей") проводився лише у кінці експерименту у двох класах. Проте в експериментальному класі на протязі року використовувались творчі завдання, а у контрольному - ні. Тому показник високого рівня сформованості творчого мислення у експериментальному класі перевищив даний показник у контрольному класі.
Ми це пояснюємо систематичним застосуванням завдань і вправ продуктивного характеру, в результаті чого у школярів сформувались навички, виробились способи і методи роботи із завданнями такого типу, що привело до позитивних зрушень у розвитку творчого мислення школярів.
1. Діаграма результатів тесту у контрольному та експериментальному класах на початку і в кінці експерименту (тест "Вивчення гнучкості конструювання фраз за початковими літерами слів")
2. Діаграма результатів тексту у контрольному та експериментальному класах в кінці експерименту (тест „Визначення мовленнєвих творчих здібностей”
Таким чином, на основі проведеного експериментального дослідження ми можемо стверджувати, що систематичне використання системи творчих вправ і завдань дозволить підвищити загальний рівень знань, створити базу для розвитку творчого інтелекту школярів, що в свою чергу забезпечить активізацію їх пізнавального інтересу та пізнавальної діяльності.
Висновки
Як бачимо, проблема розвитку творчого мислення у школярів на сьогодні є безперечно актуальною, оскільки високий показник рівня сформованості продуктивного мислення забезпечує успіх у будь-якій діяльності, серед яких на першому місці - навчальна. Творчий інтелект є міцним підґрунтям для майбутнього зросту особистості у всіх відношеннях. Проте формуванню креативної особистості перешкоджає існуючий у багатьох школах стандартний, типовий підхід у навчанні, відсутність належних наукових розробок з даної проблеми, наявність різноманітних точок зору щодо розуміння питання розвитку продуктивного мислення дітей і т. ін.
Працюючи над темою дослідження, ми намагалися проаналізувати теоретичні основи даної проблеми і обґрунтувати деякі положення та твердження щодо неї.
Досліджуючи дане питання, було визначено основні психологічні передумови творчого інтелекту школярів, з'ясовано, яким чином продуктивне мислення впливає на успішність учнів, виявлено зв'язок між навчальними діями і творчим мисленням. В процесі дослідження проблеми нам вдалося визначити етапи формування продуктивного мислення, намітити шляхи його формування у школярів.
У дослідженні здійснено спробу науково обґрунтувати зміну показника рівня сформованості творчого мислення у позитивну сторону систематичним використанням комплексу завдань і вправ продуктивного характеру.
Результати нашого дослідження дають підстави для ствердження, що ефективність розвитку творчого мислення залежить від постійного застосування завдань, продуктивного характеру, де поєднується цілеспрямована робота педагогів та учнів.
Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи за розробленої нами системи вправ, які вимагають творчого підходу, засвідчив наявність позитивних змін у розвитку продуктивного мислення школярів.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів цієї досить складної проблеми. Проте отримані нами результати є відповідним внеском в розв'язання питання розвитку творчого інтелекту учнів.
Список використаної літератури
1.Агапов И.Г. К вопросу о формиравании критического мышления // Психологическоэ обучение. - 2002. - №8. - с.5
2.Азарова Л.М. Как развивать творческую идивидуальность младших школьников // Журнал практического психолога. - 1998. - №4.
3.Анисимова В. Формирование приёмов мышления // Народное оброзование. - 1974. - №11. - с.42 - 45.
4.Арделян О. Загальнопізнавальні вміння як компонент критичного мислення молодших школярів // Рідна школа. - 2001. - №4. - с.78 - 80.
5.Бадынцян И.Р. Развитие мыслительной деятельности младших школьников. - В кн.: Методологические и теоритические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе. - М., 1978.
6.Богоявленская Д. Б., Гинсбург М.Р. К вопросу о личностних аспектах творченского мышления // Советская педагогика. - 1977. - №1. - с.69-77.
7.Галендей Г. Роздуми про шляхи розвитку творчих здібностей і обдарованості учнів // Початкова освіта. - 2001. - №15. - с.6.
8.Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мышления. - Вопросы психологии. - 1982. - №5. - с.80-84.
9.Гарнець О.М. Гнучкість мислення та його розвиток у школярів. - М.,1979. - с.28-32.
10.Доротюк В.І. Індивідуальна своєрідність творчо обдарованої дитини //Обдарована дитина. - 2000. - №1. - с.15.
11.Ємолаэва - Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей // Вопроси психологии. - 1975. - №5. - с.166-176.
12.Єрдниев П.М. Живой родник мышления и творчества // Начальная школа. - 1999. - №11. - с.12-17.
13.Зазимко І. Творчі здібності - як їх помітити у дитини // Директор школи. - 2002. - №3. - с.2.
14.Зак А.З. Исследование типов мышления у младшых школьников. - В кн.: Новые исследования в психологии. - М., 1978. - с.57-61.
15.Зинченко В.П. Наука о мышлении // Психологическая наука и оброзование. - 2002. - №12. - с.5-21.
16.Івахненко Л.М., Неженцев Ю.І. Психологічні умови розвитку в учнів творчої активності. - 1086. - №6. - с.24-26.
17.Калин В.К., Панченко В.И., Изучение волевой активности школьников в связи с особенностями их продуктивного мышления //Вопросы психологии. - 1980. - №2. - с.93-99.
18.Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников //Вопросы психологии. - 1978. - №3. - с.143-148.
19.Калмыкова З.И. Развивает ли продуктивное мышление система обучения В.Ф. Шатанова? //Вопросы психологии. - 1987. - №2. - с.71-80.
20.Клименко В. Умови творчого розвитку особистості // Завуч. - 2003. - №33. - с.11-14.
21.Колков А.И. Гармония и творчество //Вопросы психологии. - 1989. - №1. - с.83-90.
22.Косоротова Ю. Розвивайте мовленнєву творчість дітей // Обдарована дитина. - 2000. - №3. - с.27.
23.Кузнецова Л. Мир природы и развития образного мышления школьников // Воспитание школьников. - 1996. - №5. - с.35.
24.Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. - 1999. - №1. - с.2-6
25.Кульчицька О.І. Творчі здібності та особливості їх прояву в дитячому віці // Обдарована дитина. - 2000. - №1. - с.10.
26.Лосский Н.О. О дестком мышлении //Вопросы психологии. - 1996. - №5. - с.135-137.
27.Лук'яненко М.С. Розвиток творчого мислення молодших школярів //Обдарована дитина. - 2002. - №5. - с.16.
28.Мартинюк Л. Становлення творчої особистості молодшого школяра //Початкова школа. - 2002. - №10. - с.2-4.
29.Матюшкин А.М.Психологические предпосылки творческого мышления // Мир психологии. - 2001. - №1. - с.128-140.
30.Музика О.О. Мотивація творчої обдарованості // Обдарована дитина. - 2003. - №3. - с.2-9.
31.Нікітін Б.П. Виникнення і розвиток творчих здібностей // Радянська школа. - 1989. - №7. - с.43-51.
32.Ожиганова Г.В. Диагностика и формирование креативности у детей в процессе учебной деятельности // Психологический журнал. - 2001. - №2. - с.75-85.
33.Переслени. Л.И., Чупров Л.Ф. Определения уровня развития словесно-логического мышления у первоклассников //Вопроси психологии. - 1989. - №5. - с.154-157.
34.Прихожан А. Познавательная активность // Школьный психолог. - 2003. - №43. - с.4-5.
35.Поддьяков Н.Н. Новый поход к развитию творчества у школьников //Вопросы психологи. - 1990. - №1. - с.16-19.
36.Пономарева В.И. Развитие логического мышления у младших школьников // Все для вчителя. - 2000. - №6. - с.25-26.
37.Розвиток причинного мислення // Розкажіть онуку. - 2001. - №19. - с.13-17.
38.Розвиток творчого мислення дітей // Бібліотечка вчителя. - 1999. - №15 - №16. - с.2-5.
39.Розвиток причинного мислення // Розкажіть онуку. - 2001 - №19. - с.2-4.
40.Розин В.М. Мышление // Мир психологии. - 2001. - №1. - с.121-127.
41.Сечіна Л.І. та ін. Орієнтовна програма розвитку творчого мислення молодших школярів // Початкова школа. - 1996. - №2. - с.6-7.
42.Сальська Л.І. Психолого-дидактичні умови формування творчого мислення молодшого школяра // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №1. - с.43.-44.
43.Соловьёва О.В. Закономерности развития позновательных способностей школьников // Психология обучения. - 2003. - №10. - с.36-39.
44.Стенберг Р. Типи мислення : шляхи до розуміння способу дії учнів //Рідна школа. - 2001. - №4. - с.75-76.
45.Телегина Э.Д., Гагай В.М. Виды учебных действий и их роль в развитии творческого мышления младших школьников //Вопросы психологи. - 1986. - №1. - с.47-58.
46.Телегина Э.Д., Гагай В.М. Особенности взаимосвязи творческого мышления и зрительного восприятия у младшых школьников //Вопросы психологи. - 2003. - №5. - с.47-56.
47.Телегина Э.Д., Терехов В.А. Исследование креативности как свойства мышления. - В кн.: Вопросы психологи позновательной деятельности. - М., 1979. - с.20-28.
48.Федесеева О.И. Развитие гибкости мышления младшых школьников //Начальная школа. - 2004. - №2. - с.102-106.
49.Харишин О. Розвиток пізнавальних інтересів учнів. Активізація розумової діяльності // Початкова освіта. - 2001. - №15. - с.4.
50.Чмут Т.К. Методика дослідження пізнавальної активності учнів молодших класів. - В кн.: Психологія. - К., 1980. - с.75.84.
51.Чорна Л.Г. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Обдарована дитина. - 2001. - №5. - с.42.
52.Шипко В.Г. Творчість - сенс життя // Обдарована дитина. - 2001.- №7. - с.2-4.
53.Шыянова Э.Б. Формирование у школьников мыслительных операцый преоброзования // Вопросы психологии. - 1986. - №1. - с.64-69.
54.Шумакова та ин. Исследование творческой одарённости с использованием тестов П.Торренса у младшых школьников // Вопросы психологии. - 1991. - №1. - с.27-32.
55.Юдашына Н. Развиваем способности младшего школьника //Домашние воспитание. - 2002. - №3. - с.17-20.
56.Яковлева Е.Л. Развитие творческого потенциала личности школьника // Вопросы психологии. - 1996. - №3. - с.28-34.
Додаток 1
Завдання на перевірку кмітливості, швидкості реакції продуктивного характеру.
Вчитель читає завдання один раз. Учні мають як найшвидше дати правильні відповіді. (Кожній дитині видається картка, на якій написані номери завдань.) Учень, прослухавши завдання, має вписати відповідь навпроти відповідного номера). На кожне завдання дається по ЗО секунд.
Як називається другий місяць літа?
Добуток яких двох чисел завжди менший їхньої суми?
Петро ліг спати о дев'ятій годині вечора, а будильник поставив на10 годину ранку. Скільки часу він проспить? (Одну годину).
Що можна потримати тільки у лівій руці? (Праву руку).
Одне яйце варять 4 хвилини. Скільки потрібно часу, щоб зварити5 яєць? (Теж 4 хв.).
Два десятки помножити на три десятки. Скільки десятків буде в добутку? (60 десятків).
Яке каміння в морі? (Мокре).
Без чого жити не можна? (Без імені).
Двоє домовились сісти в 5-й вагон потягу. Але один сів у п'ятий вагон з кінця, а другий -- у 5-й вагон з початку. Скільки має бути вагонів у потязі, щоб вони зустрілись (9)
Для олівця це пенал. А що це для автомобіля? (Гараж).
Чи можна в ситі принести воду? (Можна, у вигляді льоду).
Що таке 33 січня? (2 лютого).
