· Формування основного кругозору від внутрішньокультурних та міжкультурних зв'язків.
· Важливу роль у навчанні, а особливо в навчанні іноземних школярів, відіграє зображення. Воно служить слову, як «лозунг». Від навчання за допомогою наочності, тобто від перегляду картинок, таблиць малюнків, різноманітних карт і т. д., проходить дорога через опис значення зображення (наочності) до розуміння значення зображення (наочності). Це важливо для застосування сучасних методів навчання за допомогою цілих серій картинок, фото і т. д.
· Інтерактивні приклади висувають припущення для подолання незвичайного; вони відкривають за принципом різностороннього навчання, різноманітних зустрічей та пізнання, інформацію та мотивацію, та стимулюють толерантність та розуміння.
· Принцип появи нових предметів та міждисциплінна організація стають дедалі важливішими у сферах міжкультурної діяльності.
· План орієнтування підходів до виховання вже всебічно розрахований та обдуманий. Предметів та дисциплін гуманітарно-музичних напрямів вистачає для природніх, суспільних, ділових та математичних (точних) наук.
· При міжкультурному вихованні потрібно брати до уваги, як прагматичну німецьку мову (від щоденної мови водіїв до професійної та наукової мови), так і літературний, естетичний мовний потенціал та потенціал кодування.
· Культурній інтеграції сприяє ідея відкритого навчання, сприйняття та аналіз макро - та мікроструктур в області фундаментальної знакової системи слова (чи тексту), та картинки (рухомої - відео зображення чи нерухомої - фото зображення, малюнки, карти, слайди).
· Зустрічі із країнознавчими, як із культурно-семіотичними, багатозначними знаковими системами, сприяють таким мовленнєвим (тобто мотиваційним) ситуаціям, як розмовним, та письмовим. Каліграфія в даному випадку розглядається як окрема тема. Наприклад, такі слова як: «und» чи «aber» є своєрідним малюнком чи картикою.
· Важливим пунктом є розширення ведення мови або мовної компетенції через оволодіння чи використання професійних мовних тверджень та понятійно-відповідний тобто співзвучний набір засобів для позначення того чи іншого предмета.
· Важливим є ініційований перехід від слова до картинки і навпаки, до мовних ігор чи ігор із мовами, до так званої «візуальної поезії» (в процесі її аналізу чи висловлення власних думок), і навіть до прикладів, що несуть політичний чи суспільно-політичний відтінок.
· Слід згадати так звану «музейну педагогіку». Основний метод при цьому - безпосередній огляд шляхом безпосереднього знайомства з предметами. Передусім це знайомство із культурними предметами та місцями Далекого Сходу, тобто китайськими чи тайвано-китайськими культурними особливостями. Саме вони дають набагато глибші знання ніж школа чи навіть вищий навчальний заклад. Метою такого виховання є розвиток самої людини, розвиток її самосвідомості, естетичності, чуттєвості, розвиток розуміння смаку та розвиток здатності оцінювати прекрасне. Воно має бути здійснене за допомогою цілеспрямованого, добре підготовленого та чітко розподіленого його проведення.
· Контекстуально пришвидшена інтерпретація літератури та країнознавства в літературу як країнознавство дедалі сильніше поглиблює свій вплив на навчання, дослідження, та практичне застосування вже здобутих знань.
· Приклади, які ведуть із знаків до знакової системи із знаків до суперзнаків, супроводжуються процесами навчання та запам'ятовування.
· Просування вперед в області естетичного, культурного та літературного напрямку, від загальних структур до конкретних відіграє таку ж важливу роль, як і інтенсивна диференціація навчальних можливостей інформації та коментаря (тобто інформаційного осередка).
· При доповнені картин через знайдені чи створенні «світи» з'являються питання щодо того з чим саме працюємо ми: з відображенням чи символом, з абстрактним чи абсолютним, чи ми повинні дотримуватися точних, вже давно затверджених схем, чи застосовувати свою фантазію, досвід і вносити новизну.
· Просування вперед прикладної семіотики (як вчення про знаки) в навчальну літературу, в розмовну, художню та фахову літературу вже давно спонукає звичайну та вищу школу до прискореного руху вперед.
· Здобуті навички, знання, можливості, та готовність до теоретичного (як подальшого ведення орієнтованого на події, які проходять в даний період), та практичного використання є важливими етапами створення своєрідного містка, та при подоланні перешкод на шляху до незвичайного. Тобто існують такі перешкоди як: суворе дотримання лише правил (кліше), стереотипів, боязнь перед рухом в перед, шокованість новими ідеями, а також різноманітні культурні бар'єри.
· Кожна підготовка до уроку, та кожна розробка нової програми повинна бути своєрідним кроком до зближення із образотворчим мистецтвом, музикою, театром, засобами комунікації і проводитися із чуттєвим дозуванням, тобто певними частинами і систематично. При цьому необхідно брати до уваги рівень сприймання учнів.
· Бажаною є принципова згода та готовність до опрацювання роздумів про фази креативного мовлення, читання, а також аудіо - візуального сприйняття.
· Прогресія від сталого до рухомого зображення є нероздільною і вона обов'язково піддається навчанню, тобто є досліджуваною. Наприклад «візуальна поезія» може на сьогоднішній день в тексті, як в статичній так і в динамічній формі (стані) презентуватися та декоруватися.
· Винагородою є об'єднання усіх зусиль інформації, про об'єкти та зміст навчання, та мотивації.
· Природнє перенесення прочитаного чи побаченого на літературу чи образотворче мистецтво повинне бути не вимушеним і не спішним. Воно звичайно характеризується подібністю чи тотожністю мотивів до своєрідних текстів, якими є способи навчання за допомогою зображень (картинок) [29, c. 216-223].
Головною, кінцевою метою такого навчання у взірцевих вказівках є наступне: шлях від візуальної комунікації до культурної семіотики може і зобов'язана виявляти інші шляхи які вже є перевірені дидактикою вищої школи. Такий процес спостерігається при навчанні німецької мови в Азіатських країнах та для Азіатських країн. При цьому таке навчання ставить перед собою вже заздалегідь визначену мету. Вказані ідеї без сумніву є ще неопрацьованим первинним матеріалом, ще не настільки сформованим як цілі навчання.
Вирішення проблем на які спрямовані ці ідеї зустрічаються в повсякденному житті, як спроби діалогу для взаєморозуміння між народами. Толерантного і мирного перебування (співіснування) на одній території і в один час. Потрібно робити все, щоб людство нарешті зрозуміло, що одні не можуть існувати без інших: християни без мусульман, білі без чорних, люди так званого «нового світу» без віддалених від цивілізації племен, що живуть за первісними законами та уявленнями про світ [34, c. 56].
Звернемо свою увагу на поняття - «матеріал» (першоджерело) - як в мистецтві так і в мові, який з новим відкриттям мовного матеріалу, що був обмежений (зведений) до літери, перейшов до мовного матеріалізму у шістдесяті роки двадцятого століття.
· Передумови для лінгвістичних експериментів у галузі «Ігри з мовою» від руйнування структури мови до новоутворень, деформацій, комбінацій, конструкцій.
· Процес прогресу від мовного сумніву до мовної сенсибілізації тобто чутливості (відбувається під впливом нісенітної чи нонсесної творчості), як в мові першоджерела так і в кінцевій мові - в даному випадку в німецькій мові.
· Система правил граматики аж до синтаксису переглядається і визначається по новому, застосовується в альтернативній формі.
· Зближення від абстрактного, роздуми щодо матеріальної, елементарної, абстрактної, абсолютної літератури.
· Вивчення відповідних маніфестів (наприклад: «маніфест Тео фон Доезбурга» від 1930 р.), програмних відгуків, різноманітних висловлювань Гельмута Гайсенбойтеля, Франца Мона, Ойгена Гомрінгера та ін [21, c. 18].
· Роздуми щодо формування узгодження чи опозиції, про зміст і форму, зміст і образ, із пропозицією слова чи тексту.
· Відображення просторового, часового і ситуативного контексту в політичній сфері, релігійно-історичного або суспільно-історичного контексту, науки чи техніки, реклами.
· Підходи від семіотики із вказівками на явища як каліграфія в інших кругах культури: екскурси в ідеографічне письмо в історії і сучасності; виставка: «Шрифт і зображення в русі» (Мюнхен 2000). []
· Тренування з допомогою візуальної комунікації, погляд з різних сторін а також під приводом різних перспектив.
· Питання про мову і політику, мову політики, визначення, як анти-визначення.
· Тренування творчості: самостійні спроби, вільного вибору тематики та стилю, а потім опираючись на певні твори, візуальна поезія, як щось просторове, як аудіо-візуальна акція.
· Охоплюючи певну сферу початок: візуальна поезія у навчанні німецької мови, з посиланням на теми образотворчого виховання, історії країни, соціології історії, історії віків, спорту - фізичного виховання, релігії, а також етики.
· Теоретичні доповнення: розгляд важливих теорій: наприклад, Зігфрід Й. Шмідт «Конкретна поезія 1972 року», із запропонованим поділом на графічно орієнтовану, семіотично вивірену і симбіотично та матеріально спрямовану візуальну поезію. Також Рюдігер Крехель 1983 року для німецької мови як іноземної з обмеженням до фонетичних, візуальних, морфологічних, семіотичних і синтаксично-семантичних проявів [5, c. 21].
· Підйом образотворчого мистецтва: крайні позиції фантастичного та сюрреалістичного мистецтва чи графіки з одного боку і конструктивізму з іншого боку.
· Дедуктивна інвентаризація візуальних пояснювальних текстів чи їх прикладів. Різноманітні ідеограми наприклад: «Bildworter», які є з або без графічної симетрії; включення елементів діалектів; артикуляційні вірші, або буквенні вірші ще із часів дадаїзму, ретроперспективні погляди і порівняння з грецькою, а пізніше з римською античністю, з арабськими країнами з часом барокко і т. д. Також сюди належать різноманітні піктограми, що з'явилися як окремі тексти, а не як сукупність знаків на службу інформації чи регулювання (управління) способу дій.
· Прямі зв'язки як міжвізуальною так і міжакустичною поезією і прикладами нового виду п'єси, які транслюється по радіо, це також називається звуковою грою.
· Діахронічно-історичний початок, як зразковий та оглядово-зразковий від античності до сучасності.
· Синхронний початок як попередній огляд визначеного часу, або обмежений початок визначеного часу, наприклад, на час розквіту візуальної поезії з 50 років минулого століття, або включення прикладів з колишньої НДР, під час і після об'єднання 1989 року.
Розглянемо лінгвістичні і семіотичні аспекти в обходженні з країнознавчими змістовними словотвірними текстами (текстами створеними за допомогою малюнків) [13, c. 17].
1. Вступна частина включає в себе наступні пункти:
а) про значення текстів певного спрямування, або соціально спрямованих текстів.
б) концепти та початки країнознавства між систематикою, екземплярикою, актуальністю і пережитим.
2. Приклади проекції, навчальна мета якої є словотвірна сенсибілізація.
Послідовність груп прикладів самостійно підготовлених в значенні тематичного навчання німецької мови.
До основних груп прикладів належать
· Структури звертання;
· Будні;
· Проблематика навколишнього середовища;
· Приклади політичного впливу;
· Зарубіжна проблематика, вимога толерантності [1, c. 268]
Розглянемо основні робочі групи із пропозиціями текстів та засобів потрібних для документації.
Група I
· Використання особливих мовних та риторичних засобів;
· Зауваження до семантики слова (знаки та значення);
· Опорні функції образної семантики;
· Текст: «Насилля породжує завжди насилля (НДР після змін 1989 року)».
Група II
· Дискусія, що накопичувала свій негативний потенціал (країнознавчі конспекти, як імпульс для німецької мови, як основної мови в Аргентині);
· Інтерференція до навчання на рідній мові;
· Інструктажі та досвід у викладанні. німецька мова, як основна мова (базуючись на знаннях Curricula, які передбачувані обома сторонами;
· Можливості забезпечення матеріалами;
· Віршований текст Альберт Арно Шолл «Retrospektiv».
Група III Тексти про молодь та для молоді певного спрямування.
· Можливості та обмеження креативно-апелятивного письма.
· Збір різноманітних стимулів для фактичних або фіктивних письмових матеріалів. Створення тотожних мовних ситуацій.
· «Молоді люди, тобто підлітки знаходять все їм потрібне там де вони стоять, і при чому вони цього досягають завжди»[]
Група IV Тексти іноземців у Німеччині та німецькою мовою.
· Спільне зародження прикладів особливостей, вийнятковостей евентуальної тимчасової мови.
· Осмислення поняття «вірш».
· Спроби характеризування наведених текстів та їхньої цілеспрямованості.
Група V Старша людина в комунікативному суспільстві сьогодні
· Центральні позиції інтерпретації з романів М. Вельзера і С. Ленца.
· Наскільки дозволяють себе обидва тексти підпорядкувати тематично усталеним текстам (літературним, естетично кодованим).
Група VI Коли відеозображення є стандартного типу. Наприклад, розглядався ряд кліпів і в процесі цього було відібрано окремо одні від одних кліпи молоддю, чи для молоді, та кліпи для дорослих самими ж дорослими. Пізніше вони були продемонстровані на відео фестивалях IFF (інститутом молодіжного телефільму - в Мюнхені) і багато з них були премійовані.
· Спосіб виготовлення і значення відеокліпів (концертні кліпи, музичні кліпи)
· Аналізи до введених у дію кліпів за додатком спільної пропозиції з метою огляду.
· Узагальнення результатів групи доповідачем чи доповідачкою [22, c. 19].
Приклад відносно сучасної лірики, в жодному випадку не є рецептом. Розглянемо деякі вибрані пункти зразків німецькомовних ліриків дев'яностих років під кут зору міжкультурного діалогічного мовлення.
І План
1. спроби заснування;
2. від відображення до символу;
3. регіональні уподібнення: ліричний текст стосовно Мюнхена
4. німецькомовна лірика: її сполучна функція
5. перспектива
ІІ Послідовність - реферат інтегрованих віршів
· Єва Целлєр: «Що є віршем?»
· Єва Целлєр: «Мій вірш»
· Райнер Мальковські: «Бібліотека замку»
· Вальтер Гельмут Фріц: «Vermeer»
· Ганс Магнус Енценсбергер: «Вулиця Леопольда»
· Людвіг Штайнгер: «Млини молитви»
· Ульріх Шахт: «Біля мертвого моря»
· Дурс Грюнбайн: «Perpetuum Mobile»
· Гіно Чіліно: «Переміна»
· Драгіка Райєіє: «Емігранти»
Даний реферат був зачитаний (представлений) з нагоди зустрічі до сорокаріччя так званої «Теменсварської германістики» у Тімісуарі - Румунія. У тексті оглядової інформації на сучасну лірику дев'яностих років до кінця ХХ століття видавалися (поряд з текстами у вище названій послідовності) журнали цього напрямку, як структурована навчальна допомога [15, c. 24]
Розглянемо нариси та способи дії в творчому плані, базуючись на ліричних текстах.
· Обмін літературно-наукових методів схвалюється; схвалюється, сюди належить демонстрація вибраної навчальної мети.
· Особливо успішною є, наприклад, прогресія від змістового до проблемно зорієнтованого використання до вдумливого фокусування.
· Часто має зміст питання про оптичний аналіз тексту (наприклад: погляди на вірші натуралізму; система Б. Брехта про «Text und Exegese»
· Вибране за відкрито складеними макро - та мікроструктурами.
· Питання про мовне кодування, про частоту слів, рівні вираження.
· У випадку підтвердження правдивості, або фальсифікація особистих переживань.
· Знаходження подій за принципом тез та антитез; принцип групування.
· Дослідження ступеня додатку і співвідношення текст-інтерних та текст-екстерних факторів.
· Припущення, доповнення до назви або заголовку вірша, які по можливості є діалектично підтасовані.
· Створення асоціації основного змісту вірша; ключових висловлювань і заключних понять.
· Доповнення не зовсім завершеного вірша; робота із текстами з пропусками.
· Малюнки, ескізи, реального чи абстрагованого виду завершуються.
· Створення «анти» віршів, які відповідають текстуальному виклику.
· Зв'язок з віршами з метою мовної сенсибілізації.
· Лірика і сучасна історія.
· Вірші, які декламуються за різними концепціями навчання та сприйняття.
· Подавати тексти, як безперервні шрифти на екрані, тобто, як новоствореніі тексти.
· Розв'язувати питання теорії поезії, розміру, ритму, строфи, форми вірша.
· Передавати особливості «ліричного мовлення» декламацією, тобто художнім читанням.
· Турбуватися про «дидактичні ряди» однієї і тієї ж мотиваційної планки (межі).
· Зміна між вільною і керованою дискусією про ліричний текст, або про порівняння тексту. Щодо інших прикладів про роботу з драматичними та епічними текстами - посилатися на спец дидактичний додаток, що базується на емпіричних результатах (в рамках DFG проекту), що частково пов'язаний із роботою за кордоном, саме в публікації книжки «Інтереси літератури» Ганса Шіфеле, Карла Штокера [38, c. 41].
2.3 Інновації у міжкультурному вихованні
У конкурентному суспільстві вступна перервана нитка розмови знову продовжується; співвідношення культур, так як і співвідношення мов викликає позитивне ставлення.
Все таки наявні певні тенденцій розвитку, що вказують і на переваги. Так, наприклад Мюнхенська газета «Abendzeitung» від 23.08.2000 повідомила про далекосхідний аспект ситуації близько до 2008 року під заголовком «Пекін вчить англійською». Китай вчить в боротьбі за ігри 2008 (примітка - Олімпійські) випробувати всі засоби. Так жителям Пекіна у широко рекламованій кампанії було запропоновано вивчати англійську мову, щоб покращити шанси на конкурс столиці [42, c. 123].