Порівняльний аналіз малюнків дошкільників і першокласників .
Види робіт | Рівні підготовки. Місце виконання | 1 | 2 | 3 | Зниження у % | |
Малювання з натури | Дитячий Школа. | |||||
Тематичне малювання | Дитячий садок. Школа. | |||||
Декоративне малювання | Дитячий садок. Школа. |
Всього:
Як бачимо просліджується тенденція до зниження якості художньої діяльності учнів в період переходу від дитячого садка до школи.
Головні причини зниження якостей:
1.Зміни умов навчання, ламання старого стереотипу і вироблення нового.
2.Недостатня підготовка дошкільнят до вимог школи.
3.Діти не малюють в літній період.
Падіння інтересу до занять у школі пояснюється: «Гострою кульмінацією протиріччя між новими вимогами і обмеженістю способів їх виконання, набутих на минулих етапах навчання» (Г.І. Щукіна).
Після перших занять в експериментальному класі визначено три рівні інтересу дітей до художньої діяльності:
1 - високий - діти із задоволенням виконують роботу з натури, прагнуть самостійно розібратись в важких завданнях , активно відповідають на поставлені питання, уважно розглядають натуру і стараються зобразити те, що бачать і почувають, малюють багато і з великим бажанням в класі і вдома;
2 - середній - малюють з задоволенням тільки з натури чи декоративного малюнку. В важких завданнях не завжди розбираються самостійно, часто звертаються за допомогою. На поставлені питання відповідають охоче, натуру розглядають уважно, але малюють не дивлячись на неї, по пам'яті .Інколи малюють вдома, але вимагають збудника.
3 - низький - мають інтерес тільки до окремих, захоплюючих занять. Завдання виконують пасивно, без бажання і тільки на вимогу вчителя. Натуру розглядають неуважно і малюють не дивлячись на неї, змальовують з поганих зразків чи робіт товаришів, не мають нахилів до художньої діяльності.
Характери художніх інтересів.
Різносторонній характер художніх інтересів - проявляється до всіх видів малювання;діти відзначаються творчим сприйманням естетичних об'єктів, підвищеною емоційною чутливістю, творчою діяльністю.
Обмежений характер художніх інтересів - проявляється інтерес до 1-2 видів малювання. Ці діти відрізняються творчим сприйманням тільки деяких естетичних об'єктів і їх зображення, зберігають емоційну чутливість.
Пасивний характер художніх інтересів - відтворююча діяльність, пасивне сприймання дійсності, естетична сліпота.
Констатуючий експеримент показав:
1)На початку навчання в більшості випадків, в міру психологічних особливостей, діти надавали перевагу малюванню по пам'яті і за уявою.
2)На початку навчального року учні 1 класу знаходились на 2 рівні підготовки ; мали середній рівень інтересу до художньої діяльності ; мали обмежені характери художнього інтересу.
Розділ ІІІ. Реалізація принципу наступності в художній діяльності і формування художніх інтересів першокласників
ІІІ.1 Деякі проблеми активізації художньої діяльності в дитячому садку
Підготовленість дитини до школи - складний комплекс. Психологи відзначають два аспекти підготовки до школи дітей дошкільного віку :
1.Організація всієї виховної роботи, направленої на формування загальної психологічної готовності дитини до навчання.
2.Спеціальна підготовка дітей до засвоєння тих предметів , які вони будуть вивчати в школі.
Підготовка дітей тісно пов'язана з формуванням в них фізичних, розумових, морально-вольових якостей , комплексу психічних механізмів , які забезпечували б успішне навчання не тільки в першому класі , але і на наступних ступенях навчання.
Художня діяльність в дитячому садку - 2 години на тиждень, займає належне місце нарівні з другими предметами.
При проведенні занять в дитячому садку велике значення має обладнання занять наочними посібниками, екскурсії, розгляд картин, читання творів.
Дітей вчать правильно проводити лінії (знизу-вверх, зліва-направо).
Більшість дітей відразу повторює рухи вихователя , деяким потрібний повторний показ рухів.
В дитячому садку і в школі розв'язуються три основні завдання:
1. Художнє завдання-формувати інтерес і уміння вчитись малювати, розвивати творчі здібності, мислення, вчити дітей бачити і відтворювати натуру, передаючи форму, будову, величину і пропорційність відношень окремих частин, колір і відтінки, характерні деталі. В 1 класі проходять деякі зниження якості малюнків .В перші тижні навчального року в порівнянні з малюнками цих же дітей в дитячому садку.
2. Технічне завдання - малювати акуратно, вміти змішувати фарби для отримання окремих кольорів та відтінків .
3. Виховне завдання - прививати любов до природи, формувати і виховувати естетичний смак.
При вирішенні цих завдань враховується: що діти повинні засвоїти при зображенні тої чи іншої теми? Як дитина повинна виконати роботу? Які їй потрібні навики та вміння?
У підготовчих групах дитячого садка діти знайомились з назвами рослин, тварин, птахів, їх кольорами та характерними рисами. Спостерігаючи навколишнє життя і природу , дошкільнята отримували початкову орієнтацію про величину, про просторове розміщення предметів.
У підготовчій групі дитячого садка формування художніх інтересів було можливим при оволодінні дітьми формоутворюючих рухів, коли дитина, оволодіваючи способом зображення одного предмета, одночасно засвоює спосіб зображення любого іншого.
Формування художніх інтересів дітей на основі наступності проводять і в літній період.
Творчо перероблений посібник «Дитячий садок влітку» склав примірний план по художній діяльності в літній період для підготовки групи.
Робота в дитячому садку переконує, що підготовку дітей до школи потрібно здійснювати і в літній період. Експерименти в дитячому садку показують, що така образотворчо-виховна робота забезпечує формування художніх інтересів, пізнавально-розумових і творчих здібностей, естетичних почуттів дитини. Процес виховання і навчання був направлений на підготовку дитини до поступлення в школу і виховання на основі принципів наступності.
ІІІ.2 Шляхи формування художніх інтересів першокласників на основі наступності
У 1-му класі продовжується робота, яка була почата в дитячому садку. Поява інтересу-не результату лиш стадія художнього виховання дітей, але дуже важлива для подальшого розвитку.
Намічені шляхи наступності, які сприяють формуванню художніх інтересів дітей.
Обов'язковою умовою наступності в художній діяльності дошкільнят і молодших школярів, яка б допомагала формуванню художніх інтересів, є спільність розуміння вчителями початкових класів і вихователів дитячих садків теорії і практики художньої діяльності/її основні поняття, системи, організаційні форми. Це є перша лінія.
Вирішення цієї лінії наступності пов'язане з необхідністю підвищення кваліфікації вихователів та вчителів. Нами була розроблена примірка тематика ,яка пропонує поради з питань наступності в художній діяльності.
Рекомендовано такі наступні питання:
1. Наступність в художній діяльності дітей підготовчої групи дитячого садка та 1-го класу школи як фактор формування знань та художніх інтересів дітей(лекція).
2. Про взаємне відвідування занять по художній діяльності .
3. Обговорення характеристик на дітей підготовчих груп та аналіз роботи учнів початкової школи і дитячого садка.
4. Про індивідуальний підхід на заняттях, знайомство з вправами, картинами-завданнями і контрольними роботами в 1-му класі.
5. Про успішність 1-го класу за 1-ше півріччя по художній діяльності і завдання на наступне півріччя.
Для роботи з учнями початкової школи розроблено план лекцій та семінарів:
1. Знайомство з програмою підготовчої групи дитячого садка до школи із художньої діяльності.
2. Підготовка та проведення 1 уроку з художньої діяльності (малювання за уявою дітей чи аналіз малюнків дітей).
З вихователями дитячих садків працювали за планом:
1. Знайомство з програмою та художньою діяльністю початкової школи.
2. Малювання з натури квітів та листків.
3. Виготовлення наочних посібників для малювання у дитячих садках.
4. Вправи кольоровими крейдами, кольоровими олівцями.
5. Складання характеристик на дітей підготовчих груп.
Мета такої програми - внести корективи, приблизитись до дитячого садка, що сприяє більш успішному вирішенню питань наступності як фактору формування художніх інтересів.
Друга лінія наступності-єдність мети і завдань навчально-виховної роботи, які визначають зміст та методи діяльності вчителів і вихователів з дітьми підготовчої групи і 1-го класу школи, а також 1 і 2, 2 і 3, в художній діяльності.
Навчально-виховні завдання додаткової програми:
- Схвалювати бажання дітей малювати і виражати в малюнку емоційне відношення до художньої діяльності.
- Підкреслювати інтереси в сюжеті, постійно розвиваючи навики в худ. діяльності.
- Вчити дітей бачити красу природи в різні пори року.
- Розвивати творчі здібності , смаки, уяву, практичні навички.
- Звертати увагу дітей на організацію свого робочого місця.
- Закріплювати правильні навики роботи з олівцем і гуашшю.
- Звертати увагу на проведення ліній в різних напрямках.
- Навчити правильним прийомам роботи з аквареллю, тушшю, кольоровими крейдами.
- Знайомити з творами народного мистецтва, звертати увагу на ритм в орнаментах.
- Розвивати вміння розрізняти кольори.
- Розвивати навики малювання з натури і за пам'яттю.
- Звертати увагу на правильне визначення величин зображення в залежності від величини листа паперу;вчити спостерігати форму та пропорції.
- Розвивати загальні поняття про будову фігури людини, тварин та птахів.
У підготовчих групах дитячих садків і в 1 класі початкової школи діти вчаться розглядати модель, стараючись добиватись елементів подібності зображення з моделлю, але багато дітей в дитячому садку та школі під час малювання не дивляться на натуру, зображуючи не конкретний предмет, а предмет взагалі, допускаючи великі погрішності.
В експериментальному класі завдання ускладнили: вчили уважно розглянути натуру, детально вивчити форму і колір одночасно двох предметів. Вчили будувати малюнок, починаючи з окремих характерних рис.
Враховуючи дослідження психологів та художників (М.В. Ігнатієва, В.С. Кузіна) про те, що першокласники не можуть напружено малювати з натури цілий урок, доцільно переключати їхню увагу на показ творів художників-анімалістів.
Предметна наочність поєднувалась з художньою. Відмінності демонстраційних предметів і їх зображення:
1.Предмет дає можливість безпосереднього об'ємного сприймання, а зображення - ілюзію об'єму.
2.Предмет можна рухати, повертати, розглядати з різних сторін та в різних відношеннях з другими предметами , а зображення є нерухомим.
Тема : «Малювання сніжинки».
Мета: навчити проводити вертикальні та горизонтальні лінії, ділити коло на 6 частин, ознайомити з технікою продряпування.
Учні закріплюють роботу гуашшю на темному фоні, але завдання поглиблюється шляхом вивчення нової графічної техніки «продряпування», що сприяє формуванню художніх інтересів.
Тема : «Малювання з натури прапору Української держави»
Мета: виховати дітей в дусі патріотизму, закріпити поняття про прямокутник, навчити проводити паралельні лінії як горизонтальні, так і вертикальні, ділити відрізок на 2 частини, навчити правильно компонувати малюнок на папері, працювати з аквареллю, порівнювати.
Розвиток відчуття кольору учнів 1-го класу не слід відкладати на «потім».
Дітей потрібно навчати, помагати їм бачити ,щоб вони не розчаровувались в малюванні фарбами.
Вивчення одночасно 2-х предметів є посильним і цікавим , сприяє активізації мислення.
Опираючись на дослідження вітчизняних вчених, ми пересвідчились ,що навчати дітей малюнку з натури треба і необхідно з першого класу, що навіть діти дошкільного віку здатні засвоїти основи програми. У дошкільній групі ще не встановлено взаємодії між спостереженнями та зображеннями.
Лінія наступності, яка формує художні інтереси дітей, єдність мети і завдань навчально-виховної роботи, що визначають зміст і методи діяльності вчителів школи та вихователів дитячого садка розкриваються і в тематичному малюванні.
Найбільш характерними завданням є тема «Осінь». Контрольний клас - завдання виконується після екскурсії на білому папері кольоровими олівцями чи фарбами. Діти згадують, які дерева бачили , різницю між ними. На дошці таблиця з зображенням дерев, репродукції картини Левітана «Золота осінь», малюнки учнів. Це все залишено на цілий урок.
Експериментальний клас - мета - використовуючи досвід дитячого садка, узагальнити знання дітей про дерева, формувати уявлення про зображення дерев.
Згадуючи бачене, вчитель малює на дошці. Після пояснення малюнок з дошки знімають. Малювання на кольоровому папері. Після виконання малюнку крони дерева, показ ілюстрацій. Використати відеошукач (10 х 15 см). Гра в фотографування.
Експериментальна робота показала:
1. Доцільно показати репродукції з картин учням 1- о класу не тільки на початку уроку а й в середині чи в кінці уроку, тоді, коли основна творча думка вже виражена в малюнку. Тоді показ малюнку не знижує творче мислення учнів, не відволікає дітей від побаченого на екскурсії , а допомагає побачити свої помилки і виправити себе.
2. Малювання гуашшю і аквареллю на кольоровому папері цікавіше. На кольоровому папері, малюючи фарбами, учні краще сприймають цілісність малюнку, вчаться бачити головне , розвивається чуття кольору та тону.
На заняттях з декоративного малювання найбільше формується інтерес до образотворчої діяльності. Художні зразки , створені народними майстрами близькі і зрозумілі дітям. Вони правдиво і просто відображають навколишній світ. В цих узорах дитина впізнає силуети ягід, листків, квітів та птахів. Декоративна трактовка образу близька віковим можливостям дитини в малюванні.
З перших занять необхідно щоб діти засвоїли ритмічні рухи руки , які б допомагали в побудові ритмічних одиниць узору. З цією метою дітей навчають прийомам вільного пензлевого розпису. Такі вправи тісно пов'язані з технікою народного візерунку.
Поступове ускладнення техніки виконання декоративних елементів приводить до ускладнення змісту розпису узору.
По можливості слідує пов'язати орнаментальний розпис з мовою: замкнуті композиції узору дані для оформлення поверхні коробочки тарілки, підноса, дитячих меблів. Знайомлячись із творами народної творчості, вихованці дитячого садка отримують багатий матеріал для художнього сприймання. Вони гостріше сприймають предмети навколишньої дійсності, які втілені в художні образи.
Зміст декоративної діяльності в початкових класах значно ускладнюється. Під час планування навчального матеріалу вчителю необхідно враховувати наступне:
1-знати і враховувати в навчально-виховній роботі об'єм зображувальних вмінь і навиків, отриманих дітьми в дитячому садку.
2-процес декоративного узагальнення(стилізацію) будувати так, щоб активізувати розумову та творчу діяльність учнів.
В змісті завдань органічно вписується група методичних прийомів, які використовуються з дітьми в дитячому садку та школі:
1. Ознайомлення дітей з творами народного художнього мистецтва;
2. Бесіда з класом;
3. Усне малювання, відтворююче сюжет, який треба буде вирішити декоративними засобами;
4. Оволодіння прийомами пензлевого розпису;
5. Використання аплікації як елементу, організуючого декоративну композицію, як засіб пізнання форм дійсності в процесі стилізації.
Тема: «Поєднання орнаменту в стрічці і колі для прикрашення вікна казкової хатки».
На першому уроці виконуються вправи в прикладанні пензля. Спочатку малюють лінії, а потім квіти.
Тема: «Придумування візерунку в смузі для вази з осінньою гілкою».
1. Бесіда: «Мистецтво кераміки» /М. Аронець, «Магічна глина»/.
2. Збирання осіннього опалого листя.
3. Замальовки листя та гілочок з натури.
4. Аплікація з кольорового паперу силуету вази і листя.
5. Вправа «Малювання пензлем без контуру».
6. Зображення орнаменту у смузі.
Таким чином, у процесі занять першокласників декоративним малюванням, вчитель повинен брати до уваги сенсорний досвід, набутий дітьми в дошкільному віці, поступово орієнтуватись на спільність навчально-виховних завдань по всіх навчальних предметах. На основі цього виникає активне застосування на уроках декоративного малювання природнього матеріалу, розширення досвіду першокласників по спостереженню над різноманітними об'єктами рослинності та тваринного світу.
Ліплення в художній діяльності дошкільнят та школярів також сприяє розвитку інтересів. Цей вид діяльності розвиває дітей розумово і естетично , допомагає орієнтуватись в навколишньому світі. Під час роботи з глиною дитина отримує естетичну насолоду від її об'ємності та еластичності.
Основні завдання перед вихователями дитячого садка:
1. Озброєння дітей художньо-технічними вміннями.
2. Розвиток інтересу до даного виду мистецтва.
Ліплення за пам'яттю, загострює зорову пам'ять, вчить швидко сприймати і аналізувати предмет, розвиває спостережливість.
В 4-5 років - ліплять конструктивним способом (по частинах ).
