В грі «Купа мала» беруть участь 3 - 5 дітей. Один стоїть на четвереньках. Наступний розбігається й намагається його перепригнути. Якщо застряє на спині, тоді там і залишається. Наступний теж розбігається й пригає на створену і т.д. Гра знімає страх ударів, робкість у дітей, допомагає укріпити опору та розширити свободу руху. [Популярная психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. институтов. / Сост. В.В.Мираненко. - М.: Просвещение, 1990. - c. 305].
В грі «Чого я боюсь?» діти називають першу й останню букву заданого слова, те, чого вони бояться. Інші діти відгадують.
В грі «Прогулянка в сліпу» одна дитина закриває очі, а інша слугує провідником. Перегородами, слугують стільці, розставлені по кімнаті, класу. [Изгард К. Эмоции человека. - М.: Просвещение, 1980. - c. 22].
Корекційна робота проводиться не зі страхом, а з особистим відношенням дитини до причин страху.
Використання даних методик допомагає дітям встановити довірливі відносини з однолітками, побороти відчуття самотності, покину тості, тривоги.
Потім я рекомендую використати методики, основані на ізотерапії з метою зняти у дітей відчуття постійної загрози, від оточуючого світу; переборення тривоги, страху за допомогою малювання страху. Зображення страхів вимагає вольових зусиль та знімає тривожне очікування їх реалізації.[18, c. 246].
Також я пропоную методики, основані на казкотерапії з метою пониження рівня страху у дітей. [Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. - М.: Педагогика, 1986. - c. 115].
Як відомо «страшилки» різноманітного змісту - один з видів дитячого фольклору. Коли дитина вигадуй й розповідає «Страшилку», вона самостійно контролює емоції переборення своїх страхів.
Вербализация страхов вызывает чувственный ответ, эмоциональное переключение, которое выступает в роли психологической защиты.
Можна використати методику Вигадай закінчення казки». Дітям пропонується закінчити казку по запропонованому початку: «Жили-були хлопчик та дівчинка, котрі всього боялись. Одного разу потрапили вони в страшний ліс. І на їхній дорозі…»
В кінці роботи діти починають розуміти, що казкові персонажі уявні і їх можна зробити такими, якими хочеш сам, тобто добрими смішними, веселими. [18, c. 245].
Таким чином, підібраний мною комплекс методик допомагає зниженню кількості страхів у дітей молодшого шкільного віку, зняття відчуття постійної загрози з оточуючого світу.
Висновки
Життя без емоцій неможливе. Емоції, стверджував Ч.Дарвін, з'явились в процесі еволюції як засіб, за допомогою котрого живі істоти встановлюють важливість тих чи інших умов для задоволень потреб. Одним з емоціональних станів дітей молодшого шкільного віку є страх. Поняття страху розроблялось багатьма ученими. Відомий фізіолог І.П.Павлов вважає страх проявом природного рефлексу, пасивно-захисною реакцією з легким гальмування кори великих півкуль. Страх оснований на інстинкту самозбереження. Має захисній рефлекс та супроводжується певними фізіологічними змінами вищої нервової діяльності, проявляється на частоті пульсу та дихання, показниках артеріального тиску, виділенням травного соку. Найбільш повною можна вважати класифікацію А.Захарова.
Відомо, що страх є причиною багатьох порушень здоров'я в фізико-психічній сфері і тим самим - причиною багатьох захворювань: нервових порушень в фізичному та духовному розвитку, болі в животі, головні болі. Страх також впливає й на розвиток дитини як особистості, спостерігається підвищена агресивність, порушення сну, емоціональне гальмування, депресивні стани. Мислення втрачає свою гнучкість, стає скованим безкінечними небезпеками, передчуттями та ваганнями. Зменшується пізнавальна активність, цікавість.
В психолого-педагогічній літературі пропонується багато різноманітних методик по корекції та профілактиці дитячих страхів. В своїй роботі я склала комплекс корекційних та профілактичних методик.
В молодшому шкільному віці страхи добре піддаються психологічному впливу. Якщо в цьому віці ще не сформовано вміння оцінювати свої дії з соціальної точки зору, то зробити це буде досить тяжко. Так як найкращий вік для формування відчуття відповідальності - дошкільний. З початком шкільного життя це відчуття лише підсилюється і в деяких випадках набуває видимого характеру - в оцінках.
Глава II. Аналіз стану проблеми на практиці
2.1. Констатуючий експеримент
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще зрозуміти інтереси дітей, їхні глибокі переживання, які далеко не завжди розкриваються, та врахувати це при звільнені від страху. Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям та переживанням, бажанням та мріям, перебудовує своє відношення в різних ситуаціях та безболісно стикається з деякими лякаючими, неприємними та травмуючими. Повторення переживання страху при відображенні на малюнку призводить до послаблення його травмуючого звучання [14, c. 22].
При проведенні констатуючого експерименту я використала методику виявлення страхів у дітей з допомогою малюнків.
Така методика проводиться з метою зрозуміти інтереси, захоплення дітей, особливості їх темпераменту, переживань та внутрішнього світу дитини.
Дітям пропонувалось малювати на теми: «В школі», «Родина», «Чого я боюсь».
Аналіз малюнків
Малюнки на тему «В школі»
Малюнки вийшли дуже різноманітні. Деякі діти малювали тільки школу та вчителя; деякі малювали тільки своїх однолітків; інші ж малювали тільки себе в центрі уваги.
Таблиця 1
Вивчення страхів за допомогою малюнків.
Немає друзів серед | Є друзів серед | Тільки | |
однолітків | однолітків | школа | |
13% | 17% | 70% |
В малюнках на тему «В школі» найважливіше те, як саме дитина намалювала фігури однолітків та себе. Ті діти, які малюють себе в центрі групи це діти з істеричними рисами характеру. Ті діти, у котрих на малюнку виявилось мало однолітків, або вони відсутні зовсім це діти з невротичними реакціями. Це також виражає проблеми взаєморозуміння з однолітками. Теж саме відноситься до малюнків на тему «На вулиці, на подвір'ї ». Якщо на малюнку дитини мало однолітків, то це вказує на труднощі в надбання дружніх, міцних контактів та через мірну опіку в родині. Якщо ж на малюнку зображена тільки школа, тоді в цієї дитини дуже мало, або немає зовсім друзів в школі, класі.
Малюнки на тему «Сім'я».
Дітям дається завдання намалювати тих, з ким живе дитина.
Таблица 2
Вивчення страхів за допомогою малюнків.
Дитина між | Дитина ближче до | Дитина відсторонена | Дитина себе | |
батьками | мами або до тата | від родини | н намалювала | |
39% | 31% | 13% | 17% |
В цих малюнках має велике значення порядок та близькість розташування фігур, особливо місце дитини. Якщо дитина малює себе між батьками - це свідчить про прив'язаність до обох батьків, якщо ближче до одного з них - це свідчить про виражену прив'язаність до одного з батьків. Коли дитина малювала себе віддалено від родини, часто з сумним лицем, - це свідчить що в родині малюку приділяють занадто мало уваги, тому дитина часто відчуває себе покинутою. Чотири учня з класу, не намалювали себе серед родини - тільки своїх батьків! Ці діти не приймають участі в сімейному житті, вони відчувають себе чужими, непотрібними.
Малюнки на тему «Чого я боюсь ».
Перед дітьми ставилось завдання відобразити найбільш яскравий страх. Який саме дітям не поясняється, дитина повинна обрати його сама.
Таблица 3
Вивчення страхів за допомогою малюнків
Не намалювали | Намалювали | |
страх | страх | |
9% | 91% |
Деякі діти не намалювали страх зовсім. Інші діти змогли намалювати малюнок та побороти перепону страху в своїй свідомості, і відобразити вольовим, цілеспрямованим зусиллям те, про що вони намагалися не думати.
Малювання страхів дітьми не призводить до його посилення, а навпаки, зменшує напругу від тривожного очікування його реакції. В малюнках страх вже реалізований , як те що вже сталося; залишається менше недоведеного, незрозумілого, невиясненого. Все це знімає травмуюче звучання страху. Дуже важливо, те що завдання дає вчитель, якому дитина довіряє. Крім того, сам процес малювання відбувається в дружній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечує їх підтримку.
Діагностика кількості страхів (тест: «Страхи в будиночках» методика М.А. Панфілової.)
Проводиться індивідуальна бесіда, в котрій вияснюється, чого саме боїться дитина.
Таблица 4
Страхи дітей.
Ф.И | Жахи | Комахи | Вогонь | Смерть | Темрява | Кров, | Школи, | Індиві-дуальні | ||
(Вампіри привиди) | Тварини | Пожежа | Уколи, лікарі | Вчителі, двійки | Страхи | |||||
1 | Альона Б. | + | + | |||||||
2 | Альона Г. | + | + | |||||||
3 | Альоша | + | + | |||||||
4 | Андрій В. | + | + | + | ||||||
5 | Богдан | + | + | |||||||
6 | Богдана Р. | + | + | |||||||
7 | Віка З. | + | + | |||||||
8 | Владік | + | + | |||||||
9 | Даня М. | + | + | |||||||
10 | Даня У. | + | + | |||||||
11 | Діма Ж. | + | + | |||||||
12 | Ілона С. | + | + | |||||||
13 | Інна В. | + | + | |||||||
14 | Інна Ч. | + | + | |||||||
15 | Настя Д. | + | + | |||||||
16 | Настя П. | + | + | |||||||
17 | Наташа м. | + | + | + | ||||||
18 | Рената | + | + | |||||||
19 | Руслан | + | + | + | ||||||
20 | Саша к. | + | + | |||||||
21 | Саша Л. | + | + | |||||||
22 | Ялдива | + | + | |||||||
23 | Ярік | + | + |
На основі таблиці, складаємо графік страхів дітей.
Умовні позначення
% - кількість дітей.
Страх:
1. Жахи
2. Комахи, тварини
3. Вогонь, пожежа
4. Смерть
5. Темрява
6. Кров, уколи, лікарі
7. Школи, вчителі, двійки
8. Індивідуальні страхи
Таким чином за допомогою цього графіку ми можемо бачити, що найбільше діти цього класу бояться тварин та комах. Трохи менше - вчителів, поганих оцінок, школи. жахів, вогню, пожежі, крові, лікарів - однаково. Найменше бояться темряви. У одного з учнів виявили індивідуальний страх, це виявився страх сну.
Висновок
Страх є найбільш небезпечною емоцією. З віком у дітей змінюються мотиви поведінки, відношення до навколишнього світу, дорослим, одноліткам. І від того чи зможуть батьки та вчителі вловити ці зміни, зрозуміти їх, і змінити своє відношення, буде залежати той позитивний емоціональний контакт, котий є основою нервово-психічного здоров'я дитини.
Проведений експеримент показав, що діти молодшого шкільного віку мають велику кількість страхів, особливо яскраво з яких проявляється страх тварин, комах та страх школи, двійок, вчителів. На відміну від дітей дошкільного віку діти молодшого шкільного віку бояться не тільки того що загрожує їхньому життю, а й того що загрожує соціальним відносинам, контактам.
Закінчення
Нелегко знайти людину, котра б ніколи не відчувала страху. Тревога й страх - такі ж емоціональні невід'ємні прояви в нашому психічному житті, як і радість, захоплення, злість, здивування, сум. Але при через мірній піддатливості страхам, залежно від них змінюється поведінка людини.
Дитячі страхи, якщо правильно до них ставитись, розуміти причини їх появи частіш за все зникають безслідно. Якщо ж вони хворобливо загострені або зберігаються достатньо довгий час, тоді це свідчить про неблагополуччя, фізичну та нервову ослабленість дитини. Для того щоб вплинути на дитину, допомогти їй звільнитись від страху, вчителям необхідно знати, що таке страх, яку функцію він виконує, як виникає та розвивається, чого більш за все бояться діти і чому.
Багато страхів в підлітковому віці являються розвитком дитячих страхів, але проявляються ці страхи вже на новому рівні та в новому вигляді. Тому чим раніше почата робота по переборенню та попередженню страхів, тим більша вірогідність відсутності їх в підлітковому віці.
Дитячі страхи заслуговують найуважнішого вивчення та найбільш раннього усунення з метою попередження появи неврозів як психічного захворювання дитини
Список литературы
1. Большой толковый психологический словарь. / Перевод с англ. Ребер Артур. - М.: АСТ, Вече, 2001. - 560 с.
2. Вайзман Н. Реабилитационная педагогика - М., 1996. - 247 с.
3. Введение в психологию. / Под. ред. А.В. Петровского. - М.: Академия, 1998. - 576 с.
4. Гонкова-Ямпольская Р.В., Черток Т.Л. Воспитателю о ребенке школьного возраста - М.: Просвещение, 1987. - 187 с.
5. Ежкова Н. Развитие эмоций в совместной с педагогом деятельности: Эмоциональное развитие детей школьного возраста // Дошкольное воспитание. - 2003. - №1. - С.20-27.
6. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. - М.: Педагогика, 1986. - 112 с.
7. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1993. - 115с.
8. Изард К.Э. 0. - 464 с.
9. Изгард К. Эмоции человека. - М.: Просвещение, 1980. - 320 с.
10. Климанова Ю. Нарисуй свой страх: Детские страхи. // Семья и школа. - 1999. - № 9. - С. 22 - 24.
11. Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. - М., 1991. - 134 с.
12. Краткий психологический словарь. / Сост. Л.А. Карненко. Ред. А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. - М.: Политиздат, 1985. - 431 с.
13. Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. - М.: Просвещение, 1980. - 352 с.
14. Основы центр «Академия», 2003. - 480 с.
15. Популярная психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. институтов. / Сост. В.В. Мираненко. - М.: Просвещение, 1990. - 399с.
16. Рогов Е.И. Настольная книга психолога. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998. - 384 с.
Страницы: 1, 2
