В дитячому садку, де практикувалася постановка дитячих сценок, вона дуже зацікавила дітей. Навіть, поступивши до школи, частина учнів відмічала, що хоче продовжувати брати участь в інсценізації п'єс, пісень, загадок, казок і т. д. Таким чином, для більш ефективного розвитку творчих здібностей у першокласників, необхідно враховувати привабливість для них інсценізації музичних творів (мелодій, пісень, казок).
Слід відмітити, що хоча в анкетах не було питання про відвідування дітьми хореографічних гуртків, але індивідуальні бесіди з учнями, батьками дали можливість зробити висновок, що таких дітей дуже мало. Як бачимо, молодші школярі недостатньо залучені до різноманітної музично-ігрової діяльності, що необхідно враховувати при сприянні їх музичному розвитку в загальноосвітній школі.
На прохання художньо виконати улюблений твір (заспівати пісню, розказати вірш чи казку, протанцювати) - діти найчастіше виконували пісні з репертуару таких співаків, як В. Павлик, О. Пономарьов, С. Ротару, І. Білик, Ф. Кіркоров, а також А. Гроссу та Асоль.
Безумовно, тут проявляється вплив музичного смаку батьків та інших членів сім'ї, тому у дітей були такі відповіді: „...подобаються пісні, які співає мама”, „Мені подобається все, що подобається татові”, „Дідусь завжди співає цю пісню”.
Для реалізації індивідуального підходу, ми з'ясовували інтереси дітей, аналізували спостереження за емоційним відгуком на музику дітей, образністю їх уявлень та асоціацій.
Крім збору інформації про кожного учня, ми провели ще такий експеримент-тест. Пропонували слухати дітям магнітофонний запис музичної казки С.Прокоф'єва „Петя і Вовк”. Кожні 5 хвилин вимикали магнітофон і за кілька секунд знову вмикали. Найбільш розвинені, музично активні діти дослуховували казку до кінця. У дітей зі зниженою емоційністю не вистачало на це терпіння, вони швидко відволікалися і припиняли прослуховування.
Наші дослідження показали, що діти з підвищеною емоційною реакцією на музику в обох класах складають найбільш численну групу (60-65%). Ці учні жваво реагують на різнопланову музику, вдало підбирають відповідні порівняння з настроями, почуттями. Другу групу (біля 25%) утворювали діти із середнім емоційним відгуком на музику. Їхня реакція уповільнена, в них обмежена кількість емоційного „набору” (весело, сумно тощо). Третю групу (15%) складали діти замкнені, мало емоційні.
На діагностичному етапі експериментальної роботи одержані результати дали змогу дійти висновку, що у створенні художніх образів важливе значення мали: естетична спрямованість процесу ознайомлення учнів з мистецтвом; логічна побудова інформаційного матеріалу; використання міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння творів мистецтва. Спираючись на те, що шестирічні школярі надають перевагу ігровій діяльності, на цьому етапі було використано театралізовану гру, яка на думку багатьох спеціалістів, є засобом розвитку всіх психічних процесів, в тому числі і творчих здібностей. Зміст імпровізованої гри полягав у тому, щоб сприяти розвитку пізнавальної активності дитини, розвивати інтерес до художньо-творчої діяльності.
В експериментальному і контрольному класах на основі відповідей учнів були визначені три рівні сформованості інтересів до творчої діяльності першокласників (емоційне сприймання, спів, музично-ритмічні рухи, танець, ігрова діяльність) і, відповідно, виділено три групи школярів:
школярі І групи - високий рівень - проявляють інтерес до всіх чотирьох видів творчої діяльності;
школярі ІІ групи - середній рівень - проявляють інтерес до 2-3 видів творчої діяльності;
школярі ІІІ групи - початковий рівень - проявляють інтерес до одного виду творчої музичної діяльності.
Якщо на початку навчального року третю групу, куди відносяться школярі, які проявляють інтерес до одного виду творчої діяльності складало близько четвертої частини всіх дітей, то на кінець навчального року в експериментальному класі залишився 1 учень, а в контрольному - 2 учні. Зате в І групі, де діти з інтересом відносяться до всіх чотирьох видів творчої діяльності, кількість учнів до кінця навчального року зросла майже вдвічі (див. Таблицю 2).
Таблиця 2. Динаміка зміни творчих інтересів першокласників на протязі навчального року
Рівні творчих інтересів | 1-А, 28 учнів, (100%) | 1-Б, 24 учні, (100%) | |||
Початок навчального року | Кінець навчального року | Початок навчального року | Кінець навчального року | ||
високий | 12 учнів 42% | 21 учень 75 % | 10 учнів 42 % | 16 учнів 67 % | |
середній | 10 учнів 37 % | 6 учнів 21 % | 8 учнів 33 % | 6 учнів 25 % | |
початковий | 6 учнів 21 % | 1 учень 4% | 6 учнів 25% | 2 учнів 8% |
Використовуючи методику вивчення рівня музичного розвитку дітей, розроблену в дошкільній педагогіці Н. Ветлугіною, ми проводили перевірку рівня розвитку творчих здібностей школярів в процесі творчого сприймання, пісенного виконавства та музично-ритмічного виконавства.
Щоб виявити рівень сприймання, дітям пропонувалась театралізована гра „Розпізнай мелодію”, де діти, граючи своїх улюблених героїв (Незнайки, Чомусика, Питайлика), за музичною інтонацією чи фразою виконували такі завдання:
– визначити характер трьох п'єс (марш, полька, народний танець);
– розпізнати структуру твору, зміну найбільш яскравих динамічних і темпових перемін.
Результати оцінювалися експертною групою(вчителем музики, вчителем-
класоводом, психологом) за трьохбальною шкалою:
3 бали - правильне визначення характеру усіх трьох п'єс, впевнене розпізнання структури твору, зміни найбільш яскравих темпових чи динамічних перемін - високий рівень розвитку творчих здібностей до сприймання;
2 бали - правильне визначення характеру 2-3 п'єс, деяка невпевненість, неточність в розпізнаванні структури твору, темпових та динамічних перемін - середній рівень розвитку творчих здібностей до сприймання;
1 бал - правильне визначення характеру не більш однієї п'єси, невміння розпізнавати структуру твору, помітити зміну темпових і динамічних перемін - початковий рівень розвитку творчих здібностей до сприймання.
Рівень творчих здібностей у пісенному виконавстві встановлювався у результаті проведення гри „Наслідування”. Щоб діти почували себе розкуто, ми пропонували їм одягнути перуки і, зображаючи свого улюбленого співака, виконати: будь-яку пісню та добре знайому пісню без супроводу. Оцінки якості виконання теж були трьохбальними:
3 бали - інтонаційно і ритмічно правильний спів без підтримки вчителя - високий рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві;
2 бали - інтонаційно і ритмічно правильний спів тільки з музичним інструментом та незначною допомогою вчителя - середній рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві;
1 бал - спів з підтримкою вчителя, інтонаційно та ритмічно неправильний, виконання можливе тільки з повною допомогою вчителя - початковий рівень розвитку творчих здібностей у пісенному виконавстві.
Рівень розвитку творчих здібностей до музично-ритмічного виконавства встановлювався в процесі виконання дітьми танцювальних рухів та ритмічної імпровізації почутої мелодії у результаті проведення гри „Театр одного актора”. Нами застосовувався метод „оживлення” музичних творів, за допомогою якого учні виконували наступні завдання:
- відтворити ритм зіграного вчителем твору, крокуючи в характері музики;
- вибрати музичний твір для танцю (із кількох запропонованих) і виконати імпровізацію з використанням знайомих елементів танцю в характері музики;
- за допомогою голосу, міміки, жестів, реплік та інших засобів власної уяви показати („оживити”) за вибором вірш, пісню, загадку чи музичний образ.
Виконання цих завдань оцінювалося по трьохбальній системі:
3 бали - правильне виконання всіх вищеназваних завдань - високий рівень творчих здібностей до музично-ритмічного виконавства;
2 бали - деякі неточності, невпевненість у виконанні танцювальних рухів, слабке вміння імпровізувати в характері музики та створювати художній образ;
1 бал - неправильне виконання ритмічного малюнку, танцювальних рухів, невміння створювати художній образ та імпровізувати у характері музики.
На другому етапі завдання полягало у тому, щоб апробувати умови, які б ефективно впливали на розвиток творчих здібностей першокласників. До їх числа віднесені: зв'язок художньо-творчої активності з удосконаленням особистості школяра, діяльнісний характер її організації, використання естетико-педагогічних ситуацій, як засобів, що стимулюють емоційні, інтелектуальні, вольові та творчі зусилля школярів. Саме для розвитку особистісного емоційно-творчого ставлення до мистецьких творів ми застосовували метод „оживлення” музичних творів, так звані „живі картини”, де музичні образи оживають. Як приклад, наведено фрагмент одного з уроків, на якому розучувалася латинська народна пісня „Ой я, жу-жу” за названим методом (див. Додаток Ж).
Далі на наступних уроках завдання ускладнювалось, дітям доручали зобразити свою улюблену пісню, що сприяло усвідомленню змісту твору. Творчий розвиток активізували, поєднавши слухання музики з елементами хореографії, де метою було побачити розуміння образів, які викликає музика, а також чуття ритму (гра „Створи свій рух”). Наприклад, коли учням пропонували послухати „Марш” С.Прокоф'єва, то більшість дітей ставали струнко, зображаючи солдата і крокували, а український народний танець уявлявся їм у присіданні, підскоках та тупотінні ногами, як у козаків.
Імпровізування музично-ритмічних рухів на уроках музики захоплювало дітей, спонукало до творчого розкріпачення. Діти старалися красиво рухатися, танцювати, подолавши деяку незграбність. Навіть діти, які не мають здібностей до танцю, не зумівши придумати своїх рухів, старалися повторювати рухи за одним із своїх однокласників.
Внаслідок залучення усіх дітей до експериментальної роботи, вони почали цікавитись мистецтвом. Учні впевнено почували себе на заняттях, так висловлюючи своє ставлення: „Я люблю урок музики, бо тут цікаво і весело” (Ромчик Б.). Також і інші учні розповідали, що одержують задоволення від уроків. Виявлення активного бажання відвідувати уроки свідчить про те, що театралізовані ігри є ефективною формою організації у школі, яка дозволяє розвивати творчі здібності засобами впливу мистецтва.
Дослідження розвитку творчих здібностей першокласників за вищеназваною схемою (з трибальним оцінюванням) проводилося на початку і в кінці навчального року.
Для аналізу і узагальнення одержаних даних (на матеріалі вивчення рівня засвоєння різноманітної діяльності) визначили такі рівні розвитку творчих здібностей першокласників:
високий рівень - 10-12 балів;
середній рівень - 7-9 балів;
початковий рівень - 4-6 балів.
Результати проведеної роботи по вивченню розвитку творчих здібностей шестирічних учнів подано в таблиці 3.
Таблиця 3. Дослідження розвитку творчих здібностей першокласників на матеріалі визначення рівня засвоєної ними музичної діяльності засобами театралізованої гри.
Рівні розвитку творчих здібностей першокласників | Розподіл учнів по рівнях розвитку творчих здібностей | ||||
Експериментальний клас, 28 учнів (100%) | Контрольний клас, 24 учні (100%) | ||||
Початок навчального року | Кінець навчального року | Початок навчального року | Кінець навчального року | ||
Високий рівень | 3 учні 11 % | 15 учнів 54 % | 2 учня 8% | 7 учнів 29% | |
Середній рівень | 14 учнів 50 % | 11 учнів 39 % | 12 учнів 50 % | 11 учнів 46 % | |
Початковий рівень | 11 учнів 39 % | 2 учні 7% | 10 учнів 42 % | 6 учнів 25 % |
Одержані дані показують, що на початку навчального року 11 учнів (39%) в експериментальному і 10 учнів (42%) у контрольному класах знаходилися на низькому рівні розвитку творчих здібностей, а на кінець навчального року залишилося в експериментальному класі тільки 2 учні (7%), а в контрольному 6 учнів (25%). При цьому кількість учнів з високим рівнем розвитку творчих здібностей збільшилася в експериментальному класі в 5 разів, а в контрольному - у 3,5 рази. Прилучення дітей до музики в контрольному класі відбувалося у процесі „традиційних” видів діяльності - співу й слухання музики. В експериментальному класі, крім цього вводилась театралізована гра (творчі завдання, музично-ритмічні рухи). Урізноманітнення видів діяльності на уроках музики дало змогу всебічно виявити особливості формування музичних інтересів дітей. Отже, в процесі використання різноманітних форм театралізованої гри з учнями експериментального класу значно підвищився не тільки інтерес до різних видів творчої діяльності, але й рівень засвоєння цих видів діяльності, який відображається в загальному показнику рівня розвитку творчих здібностей школяра.
Окрім групового вивчення процесу формування творчих здібностей у дітей, на протязі всього навчального року велись індивідуальні спостереження за музичним розвитком учнів експериментального і контрольного класів, які показали, що формування інтересу до музичної діяльності іде швидше, ніж розвиток творчих здібностей школярів, тобто, практично творчий інтерес та допитливість дають поштовх до кращого засвоєння певного виду діяльності. Спостерігаються випадки, коли інтерес до всіх видів творчої діяльності співпадав з початковим рівнем розвитку, але до кінця навчального року учень в процесі діяльності досягає високого рівня розвитку творчих здібностей.
Рідко зустрічаються випадки протилежні: коли розвиток здібностей ніби випереджує рівень інтересу до творчої діяльності (учениця Дана Б.) і в процесі занять допомагає краще засвоїти різноманітну музичну діяльність. Тут важливу роль відіграють суб'єктивні причини. Учениця Дана прийшла у школу з високим рівнем розвитку творчих здібностей і початковим інтересом до музичної діяльності. В процесі індивідуальних бесід і спостережень, ми вияснили, що у дівчинки високий рівень емоційного творчого сприймання музики, але вона непосидюча, їй важко всидіти на місці, і на перших уроках музики їй було скучно. Звідси прозвучала негативна відповідь в ході нашої бесіди при дослідженні. Пізніше, при контрольних зрізах, учениця позитивно відкликалася про прослухування музики і в числі названих творів були ті, що прозвучали на уроці. У вересні місяці дівчинка заявила, що їй не подобається і не хочеться танцювати, але виявилось, що вона просто соромилася. В процесі експериментальної роботи здійснювався індивідуальний підхід до Дани Б. (дівчинка танцювала разом з педагогом, що її підбадьорював, просив допомогти відстаючим). У результаті учениця стала із захопленням займатися танцювальними рухами, поборола сором'язливість і до кінця року була в числі кращих. Високий рівень розвитку творчих здібностей учениці пов'язувався з інтересом до уроків музики.
В більшості випадків ми спостерігали, що творчий інтерес та допитливість до музичної діяльності сприяють підвищенню рівня її засвоєння. Наприклад, учень Роман Б. прийшов у школу з високим показником розвитку творчих здібностей і проявляв інтерес до творчої музичної діяльності. До кінця навчального року він досяг високого рівня в своєму творчому розвитку, відрізнявся активністю, охоче проявляв творчу ініціативу, в нього зросло вміння імпровізувати, і разом із ростом впевненості в своїх силах проявився інтерес до інсценування пісень.
В класах, що досліджувалися нами, на кінець навчального року залишилося 2 учні в експериментальному і 6 учнів в контрольному класі на початковому рівні розвитку творчих здібностей. Проаналізувавши матеріали контрольних зрізів, спостережень, індивідуальні особливості школярів, ми дійшли висновку, що головна причина їх відставання - недостатність педагогічного впливу на дітей, через часту відсутність на заняттях (хвороба, батьки забирали і т. д.). Наприклад, Михайло Г. при дослідженні не проявляв інтересу ні до виконання пісень, ні до танцю, ні до інсценування, і рівень його творчого розвитку зафіксовано початковим. Він не зміг назвати жодного твору, який йому подобається. Вже у кінці першого півріччя у хлопчика проявився інтерес до виконання та інсценування пісень; на пропозицію назвати музику, що подобається, він назвав окремі пісні, які засвоїв на наших уроках. Однак, хлопчик мало виконував музично-ритмічні рухи на заняттях, більше спостерігав.
