Письмове опитування полягає в проведенні різних самостійних і контрольних робіт. Самостійна робота - невелика за часом (15-20 хв.) письмова перевірка знань і вмінь школярів з ще не пройденої до кінця темі курсу. Одною з головних цілей цієї роботи є перевірка засвоєння школярами способів розв'язання навчальних завдань; усвідомлення понять; орієнтування в конкретних правилах і закономірностях. Якщо самостійна робота проводиться на початковому етапі становлення вміння та навичок, то вона не оцінюється оцінкою. Замість її вчитель дає аргументований аналіз роботи учнів, що він проводить разом з учнями. Якщо вміння перебуває в стадії закріплення, автоматизації, то самостійна робота може оцінюватися оцінкою.
Самостійна робота може проводитися фронтально, невеликими групами й індивідуально. Ціль такого контролю визначається індивідуальними особливостями, темпом просування учнів у засвоєнні знань. Так, наприклад, індивідуальну самостійну роботу може одержати учень, що пропустив багато навчальних днів, не засвоїв якийсь розділ програми, що працює в уповільненому або прискореному темпі. Доцільно використовувати індивідуальні самостійні роботи й для соромливих, боязких учнів, що почувають дискомфорт при відповіді у дошки. У цьому випадку добре виконана робота стає підставою для відкритої підтримки школяра, виховання впевненості у власних силах.
Пропонується проводити й динамічні самостійні роботи, розраховані на нетривалий час (5-10 хв.). Це спосіб перевірки знань і вмінь з окремих істотних питань курсу, що дозволяє перманентно контролювати й коректувати хід засвоєння навчального матеріалу й правильність вибору методики навчання школярів. Для таких робіт учитель використовує індивідуальні картки, тексти, тестові завдання, таблиці.
Контрольна робота використовується при фронтальному поточному й підсумковому контролі з метою перевірки знань і вмінь школярів по досить великій і повністю вивченій темі програми. Проводяться протягом усього року й переважно по тим предметам, для яких важливе значення мають уміння й навички, пов'язані з письмовим оформленням роботи й графічні навички, а також потребують вміння викладати думки. Контрольна робота оцінюється оцінкою.
До стандартизованих методик перевірки успішності відносяться тестові завдання. Вони привертають увагу насамперед тим, що дають точну кількісну характеристику не тільки рівня досягнень школяра по конкретному предмету, але можуть виявити рівень загального розвитку: уміння застосовувати знання в нестандартній ситуації, знаходити спосіб побудови навчального завдання, порівнювати правильний і неправильний відповіді й т.п.
Стандартизовані методики дозволяють досить точно й об'єктивно при мінімальній витраті часу одержати загальну картину розвитку класу, школи; зібрати дані про стан системи утворення в цілому.
Особливою формою письмового контролю є графічні роботи. До них відносяться малюнки, діаграми, схеми, креслення й ін. Їх мета - перевірка вміння учнів використовувати знання в нестандартній ситуації, користуватися методом моделювання, працювати в просторовій перспективі, коротко резюмувати й узагальнювати знання.[9, с. 137]
Звідси випливають наступні правила , якими варто неухильно керуватися при проведенні контролю :
1) Контроль повинен носити регулярний характер.
2) Контроль повинен охоплювати максимальну кількість учнів за одиницю часу. Тому в кожному окремому випадку він не повинен займати багато часу.
3) Обсяг контрольованого матеріалу повинен бути невеликим, але досить репрезентативним , щоб по ступені його засвоєння/незасвоєння, володіння / неволодіння ним учнями можна було судити , чи придбали вони необхідні навички й уміння.
4) Оскільки навчання й контроль органічно зв'язані, при проведенні контролю варто відштовхуватися від конкретних завдань уроку.
1.2 Тематичний контроль та критерії оцінювання учнів
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився у памяті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно- наслідкові зв'язки, використовувати у життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання.
Оцінювання навчальних досягнень учнів відіграє важливу роль в освітньому процесі. Воно дозволяє отримати необхідну інформацію про рівень знань та ступінь прогресу учнів, дає змогу провести моніторинг якості освіти на шкільному, регіональному та національному рівнях.
Тематичне оцінювання є одним з видів оцінювання навчальних досягнень учнів. Відповідно до чинних інструктивно-методичних рекомендацій про вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової у 2008/2009 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки України від 07.07.2008 року № 1/9-433) та програм, затверджених Міністерством освіти і науки України, для кожної навчальної дисципліни передбачені уроки тематичного оцінювання. Їх запис на сторінках класного журналу здійснюється відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 року № 496, та Науково-методичних рекомендацій про застосування положень чинної Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів (Харків, 2008 рік).
Одночасно з окремих базових навчальних дисциплін тематичне оцінювання, як окремий вид контролю за навчальними досягненнями учнів у рамках проведення такого виду уроку не передбачено. У зв'язку з цим, враховуючи особистісно зорієнтований підхід у навчанні, учителю, відповідно до календарного планування, затвердженого в установленому порядку, пропонується самостійно обрати форму контролю за навчальними досягненнями учнів.
Тематичній атестації підлягають основні результати навчальних досягнень учнів під час вивчення теми (частини теми, сукупності тем). Тематична атестація навчальних досягнень учнів проводиться вчителем відповідно до календарного планування на кожний навчальний рік згідно з графіком проведення такого виду оцінювання з предметів у кожному загальноосвітньому навчальному закладі, складеному та затвердженому в нормативно встановленому порядку. Такий вид оцінювання з кожного предмета здійснюється на підставі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
З економіки тематичний бал показує: знання основ економічної теорії; уміння використовувати теоретичні знання у повсякденні, а саме:
- під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і здійснення оптимального вибору;
- при розв'язанні практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю людини, сім'ї, громади, держави;
- при проведенні порівняльного аналізу економічних явищ тощо.
Одночасно чинною Інструкцією передбачено, що до графи ТЕМАТИЧНА може виставлятися напроти прізвища учня н/а (не атестований (-а)) у разі, якщо він (вона) не відвідував (-ла) жодного уроку протягом вивчення теми.
У разі, якщо учень (учениця) належить до категорії, визначеної в пункті 1 «Загальні положення», підпункт 1.7 «Право на індивідуальне навчання мають учні», абз. 2, 3, 4 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 року № 732 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 року за № 9/7330, то напроти його (її) прізвища у графі ТЕМАТИЧНА н/а (не атестований(а)) не виставляється, а бал за результатами вивчення теми виставляється після фактичного проходження оцінювання або подання довідки за формою, визначеною в додатку до чинного Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Тематичний контроль - це вид контролю, що проводиться по завершенні вивчення великої теми.
Функції тематичного контролю наступні:
Ш систематизувати й узагальнити матеріал всієї теми;
Ш шляхом повторення й перевірки знань попередити забування, закріпити його як базу, необхідну для вивчення наступних розділів навчального предмета.
Особливість перевірочних питань і завдань у цьому випадку полягає в тому, що вони розраховані на виявлення знань всієї теми, на встановлення зв'язківіз попередніми темами, міжпредметних зв'язків, пошук висновків узагальнюючого характеру.[10, с. 69]
Специфіка цього виду контролю:
1) учневі надається додатковий час для підготовки й забезпечується можливість перездати, виправити отриману раніше оцінку;
2) виставляючи остаточну оцінку вчитель не орієнтується на середній бал, а враховує лише підсумкові оцінки по здаваній темі, які "скасовують" попередні, більш низькі, що робить контроль більш об'єктивним;
3) можливість одержання більш високої оцінки своїх знань. Уточнення й поглиблення знань стає мотивованою дією учня, відбиває його бажання й інтерес до навчання.[5.с.16]
У старших класах для проведення тематичного контролю можуть використовуватися колоквіуми (від лат. colloquium -- розмова, бесіда). Його методика така: учням заздалегідь оголошується тема й мінімум питань, література, організуються консультації.
У початковій школі для проведення тематичного контролю можуть застосовуватися контрольні роботи, тестування. Крім цього доречно проводити тематичний контроль у формі змагань, вікторин.
Цілі тематичного оцінювання:
- перетворити відповідність знань, умінь та навичок учнів вимогам навчальних програм;
- виявити рівень навчальних досягнень учнів.
Тематичне оцінювання з економіки є одним із способів виявлення рівня знань і умінь учнів:
- давати визначення і характеристики основних економічних законів і понять;
- встановлювати причинно - наслідкові та функціональні зв'язки між економічними явищами і процесами;
- приймати раціональні економічні рішення;
- виконувати економічні розрахунки із використанням математичного апарату ( дії з відсотками; розрахунки індексів; розв'язання рівнянь, нерівностей та їх систем; виконання перетворень виразів; побудова та аналіз графіків функціональних залежностей);
- застосовувати набуті знання під час аналізу економічних подій, економічної та статистичної інформації, представленої у різних формах ( мікро- , макро-, мега), виявляти взаємозв'язки між ними;
- аргументовано відстоювати власну думку щодо вирішення економічних проблем.
Оцінюванню з економіки підлягають теоретичні значення і вміння використовувати їх у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийнятті оптимального рішення у розв'язанні практичних завдань, пов'язаних з економічною діяльністю учня, сім'ї, громади, держави, у проведенні порівняльного аналізу економічних явищ. Тематичний бал включає результати досягнень учнів зі знань теорії та вмінь розв'язувати завдання теоретичного чи прикладного характеру.
Перед початком вивчення окремої теми вчитель обов'язково має ознайомити учнів на першому уроці зі структурою навчального матеріалу теми, з питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання.
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень -- достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 1).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Таблиця №1
Рівні навчальних досягнень | Бали | Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів | |
1 | Учень (учениця) може розрізняти об'єкти вивчення | ||
I. Початковий | 2 | Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення | |
3 | Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання | ||
4 | Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію | ||
II. Середній | 5 | Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило | |
6 | Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком. | ||
7 | Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії | ||
III. Достатній | 8 | Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності | |
9 | Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією | ||
10 | Учень (учениця) має міцні знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх | ||
IV. Високий | 11 | Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми | |
12 | Учень (учениця) має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
РОЗДІЛ ІІ Методичне забезпечення теми «ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ ТА ВИМІРЮЄТЬСЯ БАГАТСТВО ДЕРЖАВИ?» з дисципліни «Основи економіки» у 10 класі
ІІ.1 Рекомендації щодо вибору навчальних програм з курсу «Основи економіки»
У класах суспільно - гуманітарного спрямування «Основи економіки» рекомендовано викладати за програмою загально культурного рівня. Основна її мета - це формування економічного мислення учнів, що має стати підґрунтям свідомого сприйняття власних економічних рішень. Сприйняття економічних процесів виховує цивілізованих господарів, обізнаних споживачів і платників податків, кмітливих заощадників та інвесторів.
