1. Врахування особливостей формування ціннісних орієнтацій у молодших школярів.
З метою виявлення особливостей формування ціннісних орієнтацій молодших школярів, здійснена характеристика емоційної сфери, з'ясована певна своєрідність формування емоційно-образної сфери учнів цього віку, до яких ми відносимо і активність молодшого школяра в пізнанні життя, навколишнього середовища; безпосередність; яскравість сприймання; постійну готовність наслідувати кращі, на думку дитини, взірці та вчинки; жвавість уяви; висока вразливість; активна оперування образами.
Саме у цей період життя, дитина засвоює основи систематичних знань, формується фундамент Ії характеру, світогляду, ідеалів, моральних поглядів та переконань.
2. Виділення виразно-смислового змісту музичних творів.
Спільна діяльність педагога й молодших школярів у процесі формування музично-оцінної діяльності визначається виділенням виразно-смислового змісту музичних творів, що сприяє переорієнтуванню сприйняття дітей із зображальних характеристик музичних творів не виражальні.
Організація сприйняття семантичних одиниць музичної мови зумовлює аналіз і розуміння творів, розпізнавання елементів музичного мовлення, музичних знаків.
Необхідно привчати дітей гути в музиці передусім почуття, думки, настрій -, характер людини, доводити їм, що попри всю різноманітність музики і мета - передати почуття людини, її особистісне ставлення до дійсності.
Таке акцентування на психологічному й естетичному змісті музики позитивно позначається на розвитку музичного сприймання школярів.
3. Активізація образного мислення забезпечує формування всіх умінь музично-оцінної діяльності молодших школярів.
Особливість сприймання музики полягає в тому, щоб у поєднанні звуків різної висоти, тривалості, сили, тембру відчути красу звучання, виразність почути цілісні художні образи, що викликають у слухача певні настрої, почуття і думки.
Сприймання музики не обмежується і не визначається одним лише безпосереднім емоційним враженням - воно можливе тільки в контексті інших засобів пізнання, що виходять за межі музики.
Одне почуття викликає інше одна думка породжує другу, спрямовує іноді свідомість у сферу, лише віддалено пов'язану з почутим. Образи й асоціації безперервно виникають у процесі сприймання музики. Внаслідок цього в учнів виникають стійки зв'язки між особливостями певного жанру і життєвою ситуацією.
Діяльність педагога в цьому процесі спрямовується на розвиток творчої активності дітей. Створення власних художніх образів, які мають особистісне почуттєво-емоційне забарвлення.
Зрозуміло, що в педагогічному процесі не варто нехтувати асоціаціями учнів як необхідним елементом повноцінного музичного сприймання. Адже вони виникають у дітей незалежно від того, як до них ставиться вчитель.
Знання вчителем природи музичної асоціативності дає можливість ефективніше формувати музичне сприймання школярів.
4. Актуалізація художнього змісту видів діяльності.
Забезпечує формування стрижневих умінь музично-естетичного моделювання.
Діяльність педагога, що забезпечує актуалізацію художнього змісту основних видів діяльності дітей, спрямовує пізнавальну, комунікативну та ігрову діяльність молодших школярів до залучення художніх образів музики в сам процес діяльності.
2.1. Критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій
Дослідження проблеми поряд з теоретичним аналізом передбачає діагностичне вивчення рівня їх сформованості в учнів. Для цього необхідно виділити ознаки, показники та індикатори ступеня прояву даної особистісної характеристики, виявити, наскільки вони піддаються виміру в ході практики чи сприяють створенню узагальненого уявлення про стан гуманних відносин старших школярів на різних ступенях їхнього розвитку.
1. Загальна музично-естетично ерудиція.
Характеризує загальноестетичну ерудицію й художньо-естетичний досвід, сприйняття дітьми музики, забезпечує стійкість змістовно-смислової, світоглядної основи формування ціннісних орієнтацій.
2. Наявність ціннісних переваг до різних жанрів української народної музики.
Рівень сформованості ціннісних орієнтацій розглядається як характеристика емоційної та інтелектуальної сфер особистості, що виявляються у її власних аксіологічних уподобаннях у сфері музичного мистецтва, в потребі спілкування з різними жанрами української народної музики, у здатності цілісно сприймати музичні твори на основі розуміння їх образного змісту.
3. Вибірковість в характері оцінювання емоційно-образного змісту твору:
· уміння перцептивного розрізнення зображально-виражальних характеристик музичних творів;
· уміння створення музично-естетичних моделей;
· уміння оцінювання музичних образів як художніх зразків дійсності.
4. Прагнення до спілкування з високохудожніми музичними творами.
Передумовою й умовою формування ціннісних орієнтацій молодших школярів є розвиток у них моральних потреб у спілкуванні з високохудожніми музичними творами, готовність до художньо-творчої діяльності, прагнення до неї, ініціативність, сумлінність, емоційність і самостійність своїх художніх орієнтацій.
Рівні сформованості ціннісних орієнтацій у молодших школярів
Вищий рівень. Знання про взаємовідносини людей різнобічні, повні і глибоко усвідомлені. Наявність стійкого досвіду гуманної поведінки. Духовно-емоційна й практична допомога тим, хто її потребує. Розвинене почуття власної гідності. Ставлення до іншого як найвищої соціальної цінності. Прояви милосердя, терпимості, великодушності, тактовності і делікатності у стосунках із старшими однолітками та молодшими. Протидія злу і насильству, антигуманним проявам.
Самоорганізація і саморегуляція поведінки, прагнення до регуляції та організації спрямованої діяльності і поведінки інших людей, відповідальних за них.
Альтруїстична мотивація поведінки.
Високий рівень. Знання про взаємовідносини людей досить повні, відповідають поведінці. Вона стійка. Учні вміють співвимірювати себе з іншою людиною, поважати її гідність, активно протистояти актам негуманного ставлення до людей, дають відсіч проявам нелюдяності. Переживають чужий біль як свій. Розвинута самоповага. Чутливі і добрі, роблять добро таємно, не афішуючи актів допомоги, не вимагаючи за це заохочень і нагороди. Терпимість і великодушність проявляють активно у різних сферах діяльності. Протистоять злу і насильству, несправедливості.
Мотивація поведінки - потреба у добрих справах. Саморегуляція поведінки.
Середній просунутий рівень. Знання про стосунки людей різнобічні. Гуманна поведінка достатньо стійка. З повагою ставляться до старших і однокласників. Чутливі і милосердні. Виділяють суттєві ознаки і компоненти у поняттях "терпимість" і "великодушність". Однак думки і звички інших, якщо вони їх не поділяють, піддають різкій критиці, іноді намагаються нав'язати свої.
Моральну допомогу (поспівчувати, побалакати, розпитати потреби людини, породити та ін.) поєднують з практичною. І це з власної ініціативи. Намагаються дати відсіч і не допускати насильства. Саморегуляція поведінки не завжди присутня
Мотивація поведінки -- бути корисним людям.
Середній рівень. Знання про стосунки людей досить повні. Поняття "гуманна людина" визначають через морально-характерологічні якості (чесний, справедливий, чутливий, приходить на допомогу, ввічливий та ін.). Гуманна поведінка нестійка. Сфери прояву милосердя і великодушності обмежують матеріальною допомогою. Терпимість і великодушність проявляють лише щодо близьких і друзів. З повагою ставляться до однокласників, у скрутних ситуаціях допомагають. Не можуть адекватно сприйняти емоційний стан інших. Можуть їх образити. Прагнуть протистояти насильству і несправедливості.
Саморегуляція поведінки ситуативна.
Мотивація поведінки - бажання заслужити повагу і довіру педагогів і однокласників, бути не гіршим від інших.
Низький рівень. Знання про стосунки, і відносини людей недостатньо повні і різнобічні. Вони не завжди відповідають поведінці. Гуманна поведінка ситуативна, проявляється час від часу. Байдужі до переживань однокласників. Надають допомогу лише під впливом педагога. Не вичленовують суттєвих ознак і проявів милосердя, терпимості і великодушності, обмежують сфери їх прикладання лише допомогою старим і дітям. Нетерпимі до думок і переконань інших. Насильству над іншими не протистоять.
Саморегуляція поведінки або відсутня, або дуже ситуативна.
Регулюється переважно вимогами старших та інших, зовнішньої стимулами та спонуканнями.
Мотивація поведінки характеризується егоцентричною спрямованістю.
II. Експериментальна робота з формування ціннісних орієнтацій молодших школярів української народної музики.
2.2 Хід експерименту.
Експериментальна робота проводилася в три етапи (консультуючий, формуючий, заключний експеримент).
На основі теоретичного аналізу виявили можливості на уроках музики формуванню ціннісних орієнтацій молодших школярів.
Експериментальна робота проводилась протягом 2007-2208 навчального року на базі ЗОШ № 6 у паралелях четвертих класів 4-А (експериментальний 29 учнів), 4-В (контрольний 27 учнів)
На першому етапі експериментальної роботи був проведений констатуючий експеримент. Його метою було виявлення початкового рівня сформування ціннісних орієнтацій у контрольному та експериментальному класах.
Результати констатуючого експерименту по вияву сформованості ціннісних орієнтацій.
Таблиця 2.1.
Показники критеріїв комунікативних умінь | |||||||
Рівні Клас | Низький | Середній | Високий | ||||
Кількість | % | Кількість | % | Кількість | % | ||
А | 7 | 26 | 17 | 63 | 3 | 11 | |
В | 6 | 21 | 19 | 65 | 4 | 14 |
А - контрольний клас
В - експериментальний клас
Формуючий експеримент будувався за принципом забезпечення всіх педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій. Вона здійснилась на підставі дотримання умов: поєднання методів прийомів та форм повинно викликати в учнів позитивні емоції.
Почала роботу зі складання плану роботи. Визначила два основних напрямки діяльності: розвиток емоційної сфери дітей і прилучення їх до української народної музики. Намітила приблизний план занять: вивчення пісень різних жанрів, слухання музики, ігрова музично - дидактична діяльність на уроках.
Знайомство з жанрами української народної музики ми почали з уроку у 4 класі на тему: «Ліричні пісні, пісні про кохання у творчості Марусі Чурай. Жартівливі». На цьому уроці я ознайомила дітей ще з одним жанром українських народних пісень - ліричними піснями, які також мають назву «Пісні про кохання».
Почуття любові було приймання українського народу з давніх-давен.
Це і любов до батьківщини, і до рідної природи, і до матері й козака до дівчини.
Яким було кохання - щасливим чи нещасним - таку й пісню складали. Щасливе кохання надихало на веселу, радісну пісню з елементами жарту танцювальності. Нещасливе кохання, відбивалося в сумній, жалібній, тривожній пісні, що передавала біль, смуток, горе, страждання.
Пісня, яку я пропоную послухати «Зашуміла ліщинонька» в обробці М.Монтовича.
Дуже схожа «Зашуміла ліщинонька» на пісню складену української піснетворкою Марусею Чурай. Називається вона «На городі верба рясна».(Звучить пісня)
Чим схожі ці пісні?
(Показано велику силу кохання. Пройшовши через усі випробовування долі, любов перемогла.
Пісня ця також має щасливий кінець: «А ми в парі ходить будем, як любились, так і будем»)
А чим вони відрізняються? (Цю історію кохання розказала нам рясна верба, а в іншій пісні - ліщинонька)
Взагалі творчість Марусі Чурай характеризується ліричністю. І пов'язана вона з долею цієї красивої, розумної, дуже чутливої та емоційної дівчини. Знайомлячись з життєвим і творчим шляхом Марусі Чурай, ви дізнались, що вона всім серцем, усією душею кохала одного хлопця.
Хто згадає його ім'я?
Так, це Гриць. Багато пісень присвятила Марусенька своєму Грицеві: «Грицю, Грицю до роботи!»
«Віють вітри, віють буйні»
«Ой не ходи Грицю» та інші.
Наприклад у пісні «Віють вітри, віють буйні» Маруся згадує свої щасливі дні, коли Гриць був із нею (звучить пісня).
Хто щаслив був хоч з часок
Повік не забуде….
Без милого долі нема,
Стане світ тюрмою,
Без милого щастя нема,
Нема і спокою.
Як прозвучала ця пісня? Який її характер? Що виражає, які почуття, переживання передані в пісні?
(Сумна, жалібна, тривожна, схвильована і передає горе, смуток, страждання, душевний біль)
Що ж зробив Гриць? (Він зрадив Марусю з іншою дівчиною - з Галею). Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе кохання про нездійснені дівочі мрії - все це породило страшний план помсти (звучить фрагмент уже відомої пісні «Ой не ходи, Грицю…». Як же помстилася Маруся?
Що вона зробила? (Отруїла Гриця)
Отже, ми знаємо, що Гриць був зрадливий, нечесним по відношенню до Марусі. А які вади Гриця ви знаєте? (Був ледачий, лінивий до роботи, хитрий, брехливий, але дуже спритний до гуляння)
Маруся добре знала вади свого обранця й висміювала їх у своїх піснях ( '' Грицю, Грицю до роботи! '')
- Діти чи ви хотіли бути схожими на Гриця?
До якого жанру українських народних пісень можна віднести цю пісню? (До жартівливих пісень)
А які ще ви можете назвати жартівливі пісні? ( '' Заспіваймо пісню веселеньку '', '' Варенички '', '' Ой у полі два дубки '' )
Чим характерне звучання жартівливих пісень?
(Темп - жвавий, швидкий; ритм - чіткий, характер - веселий, життєрадісний, бадьорий, енергійний, дзвінкий, танцювальний)
В підсумку нашого уроку я запитала у дітей:
1) - Яку роль відіграють ліричні пісні у житті українського народу?
(Пісенна лірика покликана збагачувати духовний світ людей, прикрашати їх побут)
2) - Як на вашу думку, чи може пісня допомагати людям у житті?
(Пісня допомагає жити, працювати, розважатись. Вчить)
3) - Як жартівливі пісні вчать ставитися до життя та його труднощів?
(Вчать долати труднощі, ставитись з певною долею гумору до усіх життєвих негараздів)
4) Чому серед пісень так багато веселих, жартівливих?
(Тому що для українського народу було притаманне почуття гумору, оптимізму. Українці через веселі, жартівливі пісні виказували своє відношення до навколишнього світу, до труднощів життя)
Я запропонувала дітям поставити музичне свято «Козацькі забави». У святі брали участь дві команди дітей.
Перши етапом свята був конкурс пісні. Перша команда вийшла з піснею «За світ встали козаченьки».
Друга команда з піснею «Козацькому роду нема перевозу»
Я запитала у учнів який настрій та характер втілено у мелодіях цих пісень?
(величавий, могутній)
Які події оспівують козацькі пісні?
(вони оспівують битви, перемоги над ворогом)
Що народ висловлював через козацьку пісню?
(висловлював своє ставлення до героїв зрадників, до всього, що
відбувалося навколо)
Другий конкурс - змагання між козаками і козачками.
Для хлопчиків - змагання «Втеча з полону» (стрибки у мішках), «Швидкі
вершники» (м'яч між ногами, у руках палиця, шабля). Для дівчаток -
змагання «Хто вправніше допоможе пораненому забинтувати голову,
руку», «Хто швидше пришиє ґудзики».
Діти відповідали на мої запитання:
- Щоб виконати цей конкурс якими повинні бути козаки й козачки?
(Сміливими, сильними, відважними, добрими, спритними)
Далі було нагородження переможців братання учасників свята. Святкова хода козаків під прапорами з козацькими піснями «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту».
Я запитала у дітей:
- Які характерні риси козаків ви усвідомили?
(відданість, героїзм, сміливість)
- Які моральні чесноти ви знайшли у козацьких піснях?
(козаки)
- А зразки аморальної поведінки?
(вороги - ''турки'')
- Яке ваше емоційне ставлення до героя?
(повага і бажання бути схожими на них)
- Що значить для вас герої на в повсякденному житті?
(відповідати за свої вчинки, захищати менших, допомогти тим, хто цього потребує)
- Які якості героя - козака близькі вам і ви хотіли би розвити в собі? (сміливість, відвага, патріотизм)
- Ця робота допомогла активізувати творчу активність дітей через українські народні пісні, прислів'я.
Діти для себе розкривають етично - етичні поняття добра, зла, чесності, взаємодопомоги.
Спільна діяльність дітей створювала загальне емоційне переживання, діти надавали допомогу один одному, співчували, переживали невдачі і раділи успіху.
Ставали стриманіше, добріше, справедливіше в оцінці своїх дій і
вчинків. При підготовці свята відбувалося перетворення
боязких, соромливих дітей в розкріпачених, ініціативних.
Діяльність дітей була продуктивною, на святі була створена
ситуація творчого пошуку і мотивів діяльності, що з'явилося
своєрідним поштовхом, який викликає дитину з «інертного спокою»
і сприяє здійсненню творчої діяльності, яку вони
виконують. В цьому випадку працюють такі сторони духовного світу
дитини, як воля, інтелектуальний розвиток, світоглядний і
етичні переконання.
Мета свята:
- Створити зону психологічного комфорту.
- Розвити ціннісні орієнтації.
- Задовольнити інтелектуальні потреби.
- Залучити до народних традицій.
Свято створило духовну спільність дітей, той грунт, на якому
розвиваються людські відчуття: любов, доброта, взаємодопомога.
Тема уроку у 4 класі «Колискові пісні»
Діти зайшли в клас під звучання колискової «Ой ходить сон».
- Я запитала у дітей, що є джерелом музики?
(джерелом музики є життя)
- Яку першу мелодію чує дитина у своєму житті?
(колискову пісню)
- Який характер колискових пісень?
(спокійний, лагідний характер. Нагадує ласкові мамині руки, мамину лагідну посмішку)
- Що характерно для колискових пісень?
(глибока задушевність, ніжність)
- Які почуття вони викликають?
(любов до матері, ніжність)
- Як треба ставитись до матері?
(з любов'ю і повагою)
Для виявлення сформованості ціннісних орієнтацій я провела анкетування і написання твору на тему: «Образ Батьківщини в українських народних піснях»
АНКЕТА:
1) Яки риси характеру людини ви вважаєте найвагомішими?
2) Які риси характеру притаманні українському народу?
3) Які події в вашому житті мають велике значення?
4) Як людина повинна ставитися до своєї Батьківщини?
5) Як людина повинна ставитись до оточуючого світу, до природи?
6) Що ви вкладаєте в слова: честь, гідність?
7) Чому серед українських пісень так багато жартівливих? Чому вчать ці пісні?
8) Що ви відчуваєте при слові «мама»? чи збігається характер колискових пісень з характером вашої матусі?
9) Повага і любов до батьків, рідних, як вона повинна виявитись?
10) Як ви вважаєте яка причина конфліктів між людьми?
11) Що означає для тебе сім'я?
12) Що притаманне ліричним українським пісням?
13) Що означає для тебе щастя?
Результати заключного експерименту по вияву сформованості ціннісних орієнтацій у %
Таблиця 2.2.
Рівні Клас | До експерименту | Після експерименту | |||
А | В | А | В | ||
Високий | 11 | 14 | 11 | 21 | |
Середній | 63 | 65 | 63 | 79 | |
Низькій | 26 | 21 | 21 | 7 |
А - контрольний клас
В - експериментальний клас
2.3 Аналіз результатів
Аналіз наведених даних свідчить, що в ході експерименту відбулось підвищення рівня сформованості ціннісних орієнтацій молодших школярів.
Найбільший приріст спостерігався в експериментальній групі, причому значно збільшилась кількість учнів з середнім рівнем за рахунок зменшення кількості дітей із низьким рівнем. Але збереження більшості учнів на середньому рівні не свідчить про відсутність змін у формуванні ціннісних орієнтацій.
Воно є результатом переходу учнів з низьким рівнем на середній рівень. Таким чином, приріст середнього рівня відбувалося за рахунок низького.
Аналізуючи результати анкетувань, спостережень даних, можна засвідчити, що в контрольній групі, де застосовується традиційний підхід яскраво виражених змін не відбулося.
Проведена робота підтвердила доцільність вибраного напрямку:
- діти освоїли коло жанрів української народної музики;
- Навчились оцінювати твори музичного мистецтва, аргументовано їх аналізувати;
- У дітей з'явилась готовність до художньо-творчої діяльності, прагнення до неї, ініціативність, сумлінність, емоційність і самостійність своїх художніх орієнтацій.
Українська народна музика в практиці роботи в школі може використовуватись, як засіб формування ціннісних орієнтацій
Українська народна музика формує певні уявлення про добро і зло, згуртовує дитячу спільноту, дарує радість, натхнення.
Загальні висновки.
1) Народна музична творчість є важливим джерелом і засобом морально-естетичного виховання молодших школярів. Виховання і переживання учнями в процесі вивчення творів народного мистецтва естетичних об'єктів формують в них високохудожній смак, виховують любов до Батьківщини, до праці, до природи та інші моральні та естетичні почуття.
Необхідною умовою морально-естетичного виховання засобами української народної музики є правильний підбір творів, які відповідають пізнавальним можливостям школярів а також меті та завданням виховання.
2) Критеріями сформованості морально-естетичного виховання молодших школярів засобами української народної музики, виходячи із змісту морально-естетичної потреби, педагогічно інтерпретованої через категорію інтересу, виступають: а) обізнаність учнів з українською народною творчістю; б)рівень інтересу творів до української народної творчості; в) участь у музичному житті класу, школи, міста.
3) Навчально-виховний процес в сучасній школі формує недостатній рівень морально-естетичного розвитку дітей, що виявляється у недостатній сформованості моральних орієнтацій, морально-емоційної сфери, коло механізмів моральної регуляції. У галузі музичного мистецтва це проявляється у недостатній обізнаності з жанрами музичного мистецтва, невмінням оцінювати твори музичного мистецтва, аргументовано їх аналізувати, у неготовності до художньо творчої діяльності, у відсутності прагнення до неї, у безініціативності.
4) однією з провідних умов підвищення ефективності морально-естетичного виховання молодших школярів засобами української музики є пізнавально-поетапне його вивчення. Етапи: сприйняття (ознайомлення), детальний аналіз твору, цілісне усвідомлення його як естетичного об'єкту. Пізнавальні елементи: співставлення традиційних та класичних виконавських варіантів народної пісні, колективне обговорення морально-естетичної суті твору, який вивчається, ідентифікується з його образами.
5) Ефективність морально-естетичного виховання молодших школярів зростає, якщо знайдені шляхи поєднання навчальної та позакласної роботи, їх єдність досягається в даному випадку, якщо можна з цих сторін навчально-виховного процесу сприяє росту рівня морально-естетичного виховання учнів. При цьому важно, щоб і навчальна і позакласна робота носили цілеспрямований, послідовний і систематичний характер з врахуванням індивідуальних і вікових особливостей школярів.
6) Результати дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована система значно підвищує рівень морально-естетичного виховання молодших школярів, прищеплює любов та інтерес до народної пісні, виховує художній смак і уміння розбиратися в складних явищах сучасного музичного мистецтва.
Список літератури.
1) Аліксійчук О.С Морально-естетичне виховання молодших школярів засобами української народної музики. - Рукопис. - Національний педагогічний університет імені М.П Драгоманова, Київ, 2000.
2) Стратегия жизни. - М.:Мысль, 1999-299 с.
3) Лихачёв Б.Т введение в теорию и историю воспитания ценностей.- Самара,1997., - 84с.
4) В.В Крижко , І.О. Мамаєва. Навчальний посібник.К.: Освіта України 2005,224с.
5) Свещинська Н.В. формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів засобами сучасної фортепіанної музики.- Рукопис.13.00.04. Кіровоград, 2005 - 20с.
6) Крюкова. Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі сприйняття музики 13.00.07. теорія; методика виховання. Київ, 2004-20с.
7) Методика музыкального воспитания в детском саду: «Дошкольное воспитание» Н.А Ветлучина, И.Л Дзержинская, А.Н Комисарова и др.; М.Просвещение, 1982 - 271с.
8) Маркова А.К «Формирование мотивации в школьном возрасте»:-М.Просвещение, 1983-96с.
9) Лозова В.І, Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання; навчання: Навчальний посібник, Харк. Пед. Ун-т. ім.. Г.С Сковороди. - Харків: «ОВС», 2002 - 400 с.
10) Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования. - М., 1984. - 127 с.
11) Амонашвили Ш.А Воспитательная и образовательная функція оценки учения школьников. - М., 1984. - Гл. І,ІІІ.
12) Абульханова - Славянская К.А. - Типология активности личности // Психологический журнал. - 1985 - Том ІІ. - № 5 - С. 3-18.
13) Здравомыслов А.Г, Ядов В.А Отношение к труду и ценностные ориентации личности // социология в СССР, т.2 М. - 1966 - 300 с.
14) Харчев В.Г. Ценностные ориентации личности // Социальная структура И.: Наука - 1983, с.16-24.
15) Сагатовский В.Н, Сагатовская Л.Г. Духовные ценности и ихи формирование в развитом обществе. - К., 1981. - 67 с.
16) Золотухина - Абалина Е.В. О специфике высших духовных ценностей // Филосовское направление, 1987 №4 с.11-18
17) Мамардшвили М.К Как я понимаю философию. М.: прогресс., 1990. - 368 с.
18) Лосев А.Ф. Дерзание духа. М: Политиздат, 1988. - 366 с.
19) Диденко В.Д Искусство. Духовная культура. Философия - Алма-Ата.: 1990 - 200с.
20) Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники. М.: Наука 1986. с.80-160.
21) Гусейнов А.А Перестройка: новый образ морали // Этическая мысль - М.:- Политиздат, 1990 - с.15-16
22) Мясищев В.Н Основные проблемы и современное состояние психологии отношений человека. - ВКН: Психологическая наука о СССР. Т.2 М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960 с.100-125.
23) Караковский В. Общечеловеческие ценности - основа учебно-воспитательного процесса // Воспитание школьников, 1993 - №2. с.4-8.
24) Забродський М.М «Вікова психологія» Навчальний посібник. - Київ. 1998 с.45-55
25) Мир детства. Младший школьник / под. Под ред. А.Г Хрипковой. - М.,1979.
26) Іваницький А.І. Українська музична творчість: Навч.посібник (Під ред. М.Поплавського.-К.: Муз. Україна, 1999 - 222 с.:нот
27) В.О Білоусова. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позакласній діяльності у загальноосвітній школі К.: ІЗМН 1997. - 192 с.
28) Кон И.С Психология старшеклассников. - М., 1980
29) Бех И.Ф Довільна поведінка школярів як мета виховання // Рідна шк.. - 1993. - № 9.
