3. Система модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.
4. Структура та зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу для професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати проведеного дослідження доповідались на 19 науково-практичних конференціях та семінарах різного рівня, зокрема: міжнародних - „Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2001), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2001), „Неперервна професійна освіта педагогічних працівників: теорія і практика” (Черкаси, 2003), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2003), „Інновації у вищій школі - 2003” (Київ, 2003); „Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2003), „Інформаційно_комунікаційні технології у середній і вищій школі” (Ізмаїл, 2004), „Тиждень освіти дорослих в Україні „Освіта дорослих для демократії” (Київ, 2004), „Стратегия качества в промышленности и образовании” (Варна, 2005), „Нові інформаційні технології в навчальному процесі” (Одеса, 2005), „Высокие технологии в педагогическом процессе” (Нижній Новгород, 2004), „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2006), „Інформатизація освіти України: Європейський вимір” (Кам'янець-Подільський, 2007); всеукраїнських - „Комп'ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (Луганськ, 2004), „Проблеми, завдання та перспективи шкільної допрофільної і профільної освіти з інформаційно-технологічного профілю” (Київ, 2005), „Комп'ютери в навчальному процесі” (Умань, 2005), „Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (Київ, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції (Київ, 2007), „Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів” (Київ, 2007), а також на наукових конференціях Київського національного лінгвістичного університету та науково-методичних семінарах кафедри інформатики та комп'ютерних технологій і лабораторії дистанційного навчання цього університету.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук на тему „Проблемно-ориентированный яыковой интерфейс системы автоматизированного моделирования непрерывных процессов” була захищена у 1982 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використані.
Публікації. Основні результати дослідження відображені у 56 публікаціях, з них 53 написані одноосібно, зокрема 1 одноосібна монографія (17,2 друк. арк.), 1 типова програма з циклу дисциплін „Інформаційні технології в менеджменті” для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”, 6 навчально-методичних посібників (3 одноосібних та 3 у співавторстві), 36 статей у наукових виданнях (з них 34 у фахових виданнях України) і 12 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 70,78 друкованих аркушів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 572 сторінки (основна частина - 392 сторінки, додатки - 131 сторінка). Список використаних джерел містить 521 найменування, зокрема 45 - іноземними мовами. Робота містить 29 таблиць і 14 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження; методологічну й теоретичну основи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження та особистий внесок здобувача; сформульовано концепцію та основні положення, що виносяться на захист; наведено відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження на наукових конференціях та в публікаціях за темою дисертації.
У першому розділі - „Теорія і практика професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України” - проаналізовано базові поняття дослідження; розкрито тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів; сутність професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту; здійснено аналіз сучасного стану та проблем професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України.
На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури й інформаційних ресурсів мережі Інтернет проаналізовано базові поняття дослідження, які класифіковано на три групи: 1) поняття щодо загального контексту інформатизації суспільства; 2) поняття, що характеризують процеси інформатизації сфери менеджменту; 3) поняття, які розкривають особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах.
Поняття першої групи розглядаються в науковій літературі переважно у контексті таких дефініцій: „інформаційне суспільство”, „інформація”, „інформаційні технології”, „інформатизація”. Поняття „інформаційне суспільство” розглядається як суспільство, в якому точкою опори є інформаційні цінності в більшій мірі, ніж цінності матеріальні, а економіка оцінює капітал, втілений у знаннях (knowledge capital), вище, ніж капітал у матеріальній формі (material capital)” (Й.Масуда), „інформація” - як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України „Про інформацію”), „інформаційні технології” - як цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування (Закон України „Про інформацію”), „інформатизація” - як інтелектуальний і матеріальний процес, що полягає у створенні глобальної інфраструктури сучасних засобів зберігання, опрацювання, передавання і подання інформації, яка стає стратегічним ресурсом суспільства (Концепції державної політики інформатизації).
Поняття другої групи аналізуються в науковій літературі у контексті таких основних дефініцій: „інформаційний менеджмент”, „інформаційні технології менеджменту”, „інформаційний потік в організації”, „інформаційний ресурс”, „інформаційний процес управління”, „інформаційно-комп'ютерне забезпечення”, „інформаційне середовище”, „професійна інформаційно-комп'ютерна діяльність”.
На основі теоретичного аналізу наукової літератури показано, що заслуговує на увагу позиція тих учених, які розглядають поняття „інформаційний менеджмент” як новий тип управління організацією на основі комплексного використання всіх видів інформації і відокремлюють його від поняття „інформаційних технологій менеджменту” як управління впровадженням і використанням інформаційних технологій (О.В.Матвієнко).
У дисертації розглядаються поняття „інформаційний ресурс” як сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) (Закон України „Про інформатизацію”), „інформаційний процес управління” - як сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація (В.С.Пономаренко), „інформаційно-комп'ютерне забезпечення” - як програмно-апаратні засоби та пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної техніки, засоби та системи телекомунікацій інформаційного обміну, аудіо-, відеотехніки, які забезпечують збирання, продукування, накопичення, зберігання, обробку, передачу інформації (І.В.Роберт), „інформаційне середовище” - як сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації (В.І.Гриценко).
Поняття „професійна інформаційно-комп'ютерна діяльність менеджерів-економістів” розглядається у дослідженні як процес виконання менеджерами-економістами своїх основних професійних функцій в інформаційному середовищі з метою підвищення їх ефективності та результативності.
Поняття третьої групи аналізуються в науковій літературі в контексті таких основних дефініцій: „інформатизація освіти”, „інформаційні технології навчання”, „інформаційно-навчальне середовище”, „комп'ютерно орієнтоване навчальне забезпечення професійної підготовки з інформаційних технологій”, „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах”, „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”, „готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності”.
„Інформатизація освіти” розглядається як невід'ємна складова інформатизації суспільства, впорядкованої сукупності взаємопов'язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу і тих, хто цей процес забезпечує (В.Ю.Биков), „інформаційні технології навчання” - як педагогічна технологія, яка використовує спеціальні засоби, програмні і технічні засоби (кіно, аудіо- і відео-засоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією (Р.С.Гуревич), „інформаційно-навчальне середовище” - як сукупність умов, які сприяють виникненню і розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між учнями, викладачем та засобами нових інформаційних технологій (С.У.Гончаренко).
На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури показано, що в науковій літературі існують різні тлумачення поняття „інформаційна підготовка”. Це поняття є обов'язковою складовою освітнього процесу і спрямоване на підготовку фахівців, здатних ефективно використовувати засоби інформатизації і нові інформаційні технології для вирішення практичних завдань управління та повсякденної діяльності (О.А.Козлов). З іншого боку відомо, що інформаційна підготовка студентів - це комплекс форм і методів роботи, які дають змогу їм ознайомитись із структурою бібліотеки, її фондом, придбати навички роботи з довідково-пошуковим апаратом. З метою розмежування змісту цього поняття для різних напрямів освітньої діяльності студентів у дослідженні введене поняття „професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах” як обов'язкова складова бізнес-освіти, зміст якої становлять дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу, кожна з яких є органічною частиною системи формування у майбутніх менеджерів-економістів готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності у сфері менеджменту.
Аналіз професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів показав, що в умовах швидкого соціально-економічного і матеріально-технічного прогресу майбутній менеджер-економіст має бути готовим упродовж усього життя самонавчатися і самовдосконалюватися, безперервно підвищувати рівень навчальних досягнень у сфері інформаційних технологій. Поняття „мотивація до неперервного учіння з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів”, що детермінує їх поведінку у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, розглядається в дослідженні як система мотиваційних чинників, які спонукають їх оволодіти комп'ютерно орієнтованими засобами пізнання, свідомо відноситися до неперервного учіння з інформаційних технологій, бути активним у навчально-пізнавальній діяльності в інформаційно-навчальному середовищі з метою формування готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності.
Проаналізовано різні підходи щодо визначення поняття результату професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх фахівців, які досліджувались ученими та застосовуються на практиці, залежно від рівня сформованості в них інформаційної культури (А.М.Атаян, Р.С.Гуревич, Г.О.Козлакова, О.В.Матвієнко, О.Г.Романовський), інформаційної компетентності (Н.В.Баловсяк, О.Б.Зайцева) і готовності до професійної діяльності (В.Г.Горб, Г.Н.Жуков, А.Ф.Линенко, О.М.Пєхота, О.М.Семеног та ін.). Аналіз сутності професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів показав, що поняття „готовність до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності” доцільніше використовувати для відображення результату їх професійної підготовки з інформаційних технологій. Готовність майбутнього менеджера-економіста до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності розглядається як особистісно орієнтована, інтегративна та професійно-діяльнісна характеристика стану суб'єкта навчання, що відображає рівень його досвіду й ерудиції у сфері інформаційних технологій менеджменту, сформованості професійно-значущих якостей і мотиваційних чинників неперервного учіння з інформаційних технологій, одержаних загальних і професійних знань, умінь та навичок з інформаційних технологій у сфері менеджменту.
Виявлено такі провідні тенденції розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищій школі: спрямування професійної підготовки майбутнього фахівця на всебічний розвиток його особистості; формування в нього ідеології неперервної освіти; реалізація навчального процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми навчання; інтеграція і модернізація освітніх процесів у контексті положень Болонської декларації; підвищення рейтингу професійно спрямованих знань під час підготовки майбутніх менеджерів-економістів; впровадження інноваційних освітніх стандартів у змісті та методах їх навчання; створення потужної інформаційної інфраструктури вищих навчальних закладів; підвищення ролі самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів; забезпечення гарантованої доступності майбутніх менеджерів-економістів до якісної професійної підготовки завдяки впровадженню дистанційних технологій навчання та інноваційного, інтегративного та професійно-діяльнісного характеру змісту їх професійної підготовки.
Аналіз сутності професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності менеджерів-економістів в умовах інформатизації сфери менеджменту показав, що основними функціональними її складовими є: організаційна, планувальна, комунікативна, інформаційно-аналітична та контрольно-оцінювальна, під час виконання яких наявність творчого підходу є ознакою всебічного і креативного розвитку особистості, її професіоналізму, майстерності в застосуванні інформаційних технологій у сфері менеджменту. При цьому у процесі дослідження була зосереджена увага на професійно-значущих якостях та мотиваційних чинниках неперервного учіння з інформаційних технологій та на оцінці готовності менеджерів сучасних підприємств до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності.
Опитування керівників організацій та їх підрозділів (40 респондентів) з метою оцінки готовності менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності показало, що рівень їх знань, умінь і навичок роботи з пакетами програм MS Office і виконання ними інформаційно-аналітичної управлінської діяльності є недостатнім. Більшість з них не знають засобів створення веб-сторінок, без творчого підходу виконують продуктивну професійну інформаційно-комп'ютерну діяльність, мають низький рівень знань, умінь і навичок у створенні Інтернет-ресурсів. Вони мають певні проблеми щодо роботи з інформаційними системами менеджменту і у виконанні комунікативної діяльності з використанням телекомунікаційних засобів зв'язку. Анкетування 48 менеджерів-економістів організацій дозволило зробити висновок, що в них недостатньо сформовані мотиваційні чинники неперервного учіння з інформаційних технологій, які б стимулювали їх до самонавчання та самовдосконалення у сфері інформаційних технологій менеджменту впродовж усього життя.
Аналіз результатів опитування студентів І та V курсів (364 особи) щодо сучасного стану професійної підготовки з інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України показав, що за останні п'ять років їх обізнаність з навчальними планами дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу в середньому зросла на 40%, можливість доступу до комп'ютерної техніки та до мережі Інтернет збільшилася в середньому на 54%. Кількість студентів, котрі використовують у процесі підготовки до занять ресурси мережі Інтернет та електронні навчально-методичні матеріали, розміщені на веб-сторінках викладачів, зросла в середньому на 60%, а застосовують комп'ютерні навчальні програми - на 56%, можливості електронного спілкування - на 20%.
На констатувальному етапі педагогічного експерименту виявлено позитивні та негативні фактори професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. До позитивних факторів можна віднести створення та впровадження у навчальний процес: комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (електронних посібників, автоматизованих навчальних курсів та ін.); веб-сторінок з електронними навчальними матеріалами; електронного навчання (е-навчання); комп'ютерно орієнтованих методів навчання (комп'ютерного вивчення дисциплін, методу телекомунікаційних проектів, автоматизованого тестування навчальних досягнень студентів тощо); дистанційних форм навчання з реалізацію різних стратегій керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів у інформаційно-навчальному середовищі. До негативних факторів можна віднести: використання у навчальному процесі підходів, методів, засобів і форм навчання без достатнього науково-практичного їх обґрунтування; недостатньо розвинуту, загалом із-за фінансових проблем, інформаційну інфраструктуру вищих навчальних закладів; недостатню кількість комп'ютерних класів і лекційних аудиторій, оснащених мультимедійною та проекційною технікою; повільне впровадження у навчальний процес дистанційних технології і комп'ютерно орієнтованих методів та засоби навчання.
У другому розділі - „Професійна підготовка з інформаційних технологій менеджерів за рубежем” - проаналізовано проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у країнах Європейського Союзу; особливості професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у США; проблеми професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів у Російській Федерації.
Аналіз професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у країнах Європейського Союзу показав, що у вищих навчальних закладах спостерігається активне впровадження нововведень, спрямованих на формування інформаційної інфраструктури університетів, забезпечення індивідуалізації, доступності і якості навчання, збільшення значення прикладної складової в змісті професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів, розвиток тенденцій щодо переходу від групових форм і методів навчання до індивідуально-групових з використанням дистанційних і мультимедійних технологій. Є тенденція зближення класичних і дистанційних університетів, створюється загальноєвропейський простір вищої освіти.
Виявлено такі особливості професійної підготовки з інформаційних технологій менеджерів у США: професійну та практичну спрямованість дисциплін, що вивчають інформаційні технології; реалізацію міждисциплінарного принципу підготовки менеджерів і принципів модульного та випереджувального навчання; застосування інноваційних методів навчання (проблемного навчання, кейс-технологій, виконання студентами телекомунікаційних проектів, публічних їх виступів з комп'ютерними презентаціями і захистом рішення, що пропонується, комп'ютерного навчання, автоматизованого тестування та ін.); відпрацювання механізмів індивідуального навчання студентів із впровадженням е-навчання та дистанційної його форми; поєднання традиційних методик і „онлайнових” курсів у навчальному процесі; спрямованість навчального процесу на самостійні види навчально-пізнавальної діяльності студентів у розвиненому інформаційно-комп'ютерному середовищі.
