Фізичне виховання в дошкільних установах

Тема:

Особливості фізичного виховання в дошкільних закладах

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи фізичного виховання дітей

дошкільного віку

1.1. Дошкільне виховання в зарубіжних країнах

1.2. Місце і роль фізичної культури в загальній системі

виховання дітей дошкільного віку

1.3. Мета, завдання, засоби фізичного виховання в

дошкільних установах

Розділ 2. Основи навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного

віку в процесі фізичного виховання

2.1. Особливості розвитку фізичних якостей у дітей

дошкільного віку

2.2. Формування особи дошкільника в процесі занять

фізичними вправами

2.3. Єдність навчання, виховання і розвитку дитини в

процесі фізичного виховання

Висновки

Література

Вступ

Велику частину потенціалу суспільства першої половини XXI століття складатимуть сьогоднішні діти дошкільного віку. Саме їм належить вирішувати складні соціально-економічні, морально-етичні, національні та інші проблеми, які в даний час хвилюють громадськість.

Зміни, що відбулися в політичному устрої країни, зажадали серйозних реформ в системі і змісті діяльності освітніх інститутів, зокрема, а може бути і в першу чергу, для дітей дошкільного віку.

Стають звичними тривожні дані про системне погіршення стану здоров'я, зниження рівня фізичної і рухової підготовленості дітей дошкільного віку.

У переліку причин, що визначають, на думку багатьох учених, ситуацію, що склалася, називаються зниження загального рівня життя і соціальної захищеності населення, порушення екології місця існування, недосконалість системи медичного обслуговування, недостатнє фінансування освітніх установ і багато інших.

Дошкільний період є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні фізичного здоров'я і культурних навиків, що забезпечують його вдосконалення, зміцнення і збереження в майбутньому. Сьогодні відомо: 40% захворювань у дорослих були "закладені" в дитячому віці, в 5-7 років. Саме тому дошкільне фізичне виховання повинне формувати рівень здоров'я дитину і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини, в які входить наступне:

позитивне відношення дітей до фізичних вправ, ігор і загартовуючих процедур, до правил особистої гігієни, дотримання режиму дня;

початкові знання, пізнавальний інтерес до фізичної культури;

початкові навики природних рухів загально-розвиваючого характеру, основи ритміки, правильної постави, уміння орієнтуватися в просторі, участь в колективних діях (іграх, танцях і святах), культура поведінки, самостійність, організованість і дисциплінованість;

навики самообслуговування, догляду за інвентарем для занять і т.д.

Об'єктом дослідження є фізичне виховання в дошкільному віці.

Предмет дослідження -- сучасна система дошкільного виховання.

Мета дослідження -- визначити роль фізичного дошкільного виховання на сучасному етапі.

Гіпотеза гарне фізичне виховання дітей дошкільного віку запорука здорового покоління.

Відповідно до об'єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

1. Розкрити суть дошкільного фізичного виховання в зарубіжних країнах.

2. Визначити мету, завдання, засоби фізичного виховання в дошкільних установах.

3. Розкрити особливості розвитку фізичних якостей у дітей дошкільного віку

4. Як формується особа дошкільника в процесі занять фізичними вправами

Структура і обсяг роботи. Курсова робота викладена на 29 сторінках комп'ютерного набору. Складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури. У роботі використано 20 літературних джерел.

Розділ 1. Теоретичні основи фізичного виховання дітей дошкільного віку

1.1. Дошкільне виховання в зарубіжних країнах

Фахівці зарубіжних країн дають одностайну оцінку значенню фізичного виховання в дошкільний період. Про це свідчить що намітилася майже повсюдно тенденція підвищення інтересу до цього аспекту дошкільного виховання, про яку ми вже згадували.

Відносно цілей і завдань фізичного виховання в дошкільному віці думки фахівців різних країн також багато в чому співпадають. Так, і американські і канадські фахівці вважають, що головною метою фізичного виховання в дошкільний період є сприяння гармонійному розвитку дитини. Фізичне виховання повинне сприяти психомоторному, розумовому і емоційному розвитку дітей-дошкільників.

Таких же поглядів дотримуються у Фінляндії, вважаючи, що фізичне виховання в дошкільний період повинне сприяти вдосконаленню рухової координації і основних рухових умінь і навиків. В процесі фізичного виховання повинні всіляко заохочуватися прояви ініціативи і допитливості. Що ж до вдосконалення самооцінки, то тут фізичному вихованню належить вирішальна роль.

У Китаї основними завданнями фізичного виховання в процесі підготовки до школи рахують наступні:

· сприяння оптимальному фізичному розвитку;

· формування таких соціальних якостей, як дисциплінованість, справедливість, відповідальність, чесність, співпраця;

· розвиток основних рухових навиків і поняття про правила безпеки;

· формування інтересу і любові до спорту.

За допомогою фізичного виховання в дитячих садах Чехословакії дітей навчають основним руховим умінням і навикам, правилам особистої гігієни.

Завданнями дошкільного фізичного виховання в Японії вважаються такі: руховий розвиток, розумовий розвиток, формування доброзичливості по відношенню до тих, що оточують і дисциплінованості.

У Кореї, згідно державним законам з питань освіти, перед дошкільним вихованням в цілому коштують два завдання: фізичний і розумовий розвиток дітей.

Фізичне виховання покликане вирішувати задачі рухового, розумового, емоційного, соціального розвитку; сприяти формуванню інтересу до активного способу життя; включає навчання правилам безпеки.

Що стосується професійної підготовки вихователя, то в більшості країн вона здійснюється в спеціальних учбових закладах або на факультетах педагогічних учбових закладів. У Канаді, наприклад, існує курс навчання вихователів дитячих садів, де протягом 2 років готують фахівців для роботи з дошкільниками. Одним з предметів в цих учбових закладах є і фізичне виховання.

У Данії фахівців з дошкільного виховання готують в так званих педагогічних семінаріях, де впродовж 3 років майбутні вихователі вивчають психологію і методику навчання дітей дошкільного віку.

У Ісландії також існує спеціальний коледж, де навчають майбутніх вихователів дитячих садів.

У США крім фахівців загального профілю з роботи з дітьми дошкільного віку, яких готують в педагогічних коледжах, студенти факультетів фізичного виховання університетів при бажанні можуть вибрати спеціалізацію "Навчання фізичному вихованню в початковій школі", в рамках якої, як правило, вони одержують необхідні знання по роботі з дітьми дошкільного віку.

У Китаї основними видами фізичної активності вихованців дитячих садів є рухомі ігри, гімнастика, танці, біг, стрибки, метання.

У Чехословакії на заняттях по фізичному вихованню в дитячих садах передбачені біг, стрибки, метання, сюжетно-ролеві рухомі ігри, ігри з м'ячем.

У Західній Німеччині на заняттях використовуються рухомі ігри. гімнастика, біг, стрибки, метання, часто в програму включаються ігри на воді і навчання плаванню. У одному з дитячих садів як експеримент в заняття введені стрибки на батуті.

У Японії в програму дитячих садів по фізичному вихованню включені наступні види фізичної активності: 1) ходьба, біг, стрибки; 2) метання, штовхання, перетягування, перекочування; 3) змагання в бігу, стрибках, метаннях в мету; 4) групові рухливі ігри; 5) ігри з м'ячами, вірьовками і ін. пристосуваннями; 7) ритміка.

У Південній Кореї в програму дошкільного фізичного виховання входить гімнастика, рухомі і прості спортивні ігри.

У Фінляндії, згідно рекомендаціям 1984 р., в програму фізичного виховання дошкільників включені такі види, як гімнастика, вправи під музику, рухомі і спортивні ігри, катання на лижах, ковзанах, навчання плаванню, розважальне орієнтування.

У Данії більшість вихователів дотримуються поглядів Астрід Госсел, згідно яким всі види фізичної активності в дошкільний період носять природний, спонтанний характер, а завданням вихователя є створити оптимальні умови і направити їх в потрібне русло. Широко використовується музичний супровід.

У Великобританії основними видами діяльності дошкільників на заняттях по фізичному вихованню є гімнастика, танці і рухомі ігри.

У Канаді в програми фізичного виховання дошкільників включені групові рухомі ігри, навчання основним руховим навикам і умінням, танцям і гімнастиці, в деяких приватних дитячих центрах проводиться навчання катанню на ковзанах. У США основними аспектами програми дошкільного фізичного виховання вважаються наступні: формування психомоторних навиків, рухомі ігри, гімнастика, танці, фізична підготовленість, ігри на воді.

Як видно з приведених даних, види фізичної активності, використовувані на заняттях по фізичному вихованню в дошкільний період, в багатьох країнах співпадають. Тому в найбільш загальному вигляді структура програм по фізичному вихованню в дошкільний період складається з чотирьох основних розділів.

1. Психомоторний розвиток. В ході формування психомоторних навиків дітей знайомлять з назвою частин тіла, їх пропорційними розмірами. Потім у дітей формується візуальне сприйняття (здібність до візуальних спостережень, зорова пам'ять і т.д.), слухове і, нарешті, кинестетічеськоє сприйняття.

2. Навчання руховим умінням і навикам. Цей розділ включає, у свою чергу, наступні види фізичної активності:

а) ігрову фізичну активність, направлену на розвиток і вдосконалення основних рухових умінь і навиків (біг, стрибки, метання, хапання, відбиття (м'яча) ногами і руками). Крім контролю за правильністю виконання рухів дітей учать повному контролю за рухом свого тіла, з тим щоб рухові уміння, що вивчаються, могли бути використані в різних ситуаціях.

При організації ігрової фізичної активності дошкільників слід пам'ятати про те, що правила ігор повинні бути якомога простішими, а участь в них - масовим. Основу ігор характеру, змагання, повинні складати взаємодопомога і співпраця, а основний акцент такої діяльності робиться на поліпшенні індивідуальних результатів, а не на перемозі над ким-небудь;

б) гімнастику, що включає вправи на рівновагу, лазіння, перекиди, вправи на перенесення ваги з однієї частини тіла на іншу, а також вправи, сприяючі розвитку вибухової сили, наприклад стрибки. Для занять гімнастикою з дошкільниками необхідний простий інвентар: дерев'яні лавки, куби... і др.;

в) танці, за допомогою яких діти вчаться додавати рухам інтерпретуючий, виразний і комунікативний характер. На заняттях танцями дітей учать адекватно сприймати і оцінювати простір, час і силу, взаємини з своїми однолітками і навколишнім світом. Танець має на увазі дослідницьку, імпровізаційну і винахідницьку діяльність дітей. За допомогою танцю у дітей розвивають відчуття ритму. В процесі танцю дітьми використовуються різні рухи і їх поєднання.

3. Фізична підготовленість, яка є найважливішим розділом програм по фізичному вихованню дошкільників. Саме на цьому, початковому, етапі діти повинні всіляко заохочуватися до фізичної активності, рухомих ігор. У доступній формі дітям повинні пояснюватися такі поняття, як активний спосіб життя, правильне харчування, з взаємозв'язок і значення.

Крім теоретичної підготовки в рамках цього розділу повинне проводитися тестування рівня фізичної підготовленості дошкільників. Проте в більшості країн ще не розроблені тести, що дозволяють оцінювати рівень розвитку компонентів фізичної підготовленості дітей дошкільного віку. У США, наприклад, як вже указувалося, передбачається адаптувати програму тестування "Фізікл Бест" стосовно молодших дошкільників. У справжній же момент за цією програмою можна тестувати лише 5-6-вічко (див. таблицю).

4. Плавання і ігри на воді. Цей розділ програми по фізичному вихованню є важливим для дітей дошкільного віку і за наявності умов (басейн, кваліфіковані інструктори) його рекомендується використовувати при роботі з дітьми дошкільного віку. При цьому дітей учать долати страх перед водою за допомогою ігор на воді, навчають правилам безпеки на воді, а також основам плавання.

1.2 Місце і роль фізичної культури в загальній системі виховання дітей дошкільного віку

Правильне фізичне виховання дітей - одне з провідних завдань дошкільних установ. Хороше здоров'я, одержане в дошкільному віці, є фундаментом загального розвитку людини. Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила найгуманніше гасло за всю історію існування людства: «До 2000 року - здоров'я кожній людині планети!» При цьому поняття «ЗДОРОВ'Я» піднімає роль фізичної культури на абсолютно новий рівень: вона стає основою формування здорового способу життя людини закладаються в дошкільному віці.

Ні у якій інший період життя фізичне виховання не пов'язане так тісно із загальним вихованням, як в перші шість років. В період дошкільного дитинства у дитини закладаються основи здоров'я, довголіття всебічної рухової підготовленості і гармонійного фізичного розвитку. Хвороблива, відстаюча у фізичному розвитку дитина швидше стомлюється, у нього нестійка увага, пам'ять. Ця загальна слабкість викликає і самі різні розлади в діяльності організму, не тільки веде до пониження здатності, але і розхитує волю дитини. Недаремно видатний педагог В.А. Сухомлинський підкреслював, що від здоров'я, життєрадісності дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність в знаннях, віра в свої сили. Тому украй важливо організовувати заняття фізичною культурою саме в дитинстві, що дозволить організму накопичити сили і забезпечити надалі всебічний гармонійний розвиток особи. В даний час у ряді дитячих установ робота по фізичному вихованню ведуть організатори фізичної підготовки. Але в більшості дошкільних установ проведенням занять по фізичній культурі як і раніше займаються вихователі.

Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку, маючи єдиний зміст і предмет вивчення із загальною теорією фізичного виховання, разом з тим спеціально вивчає закономірності управління розвитком дитини в процесі його виховання і навчання.

Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку враховує можливості працездатності організму, виникаючі інтереси і потреби, форми наочно-дієвого, наочно-образного і логічного мислення, своєрідності переважаючого виду діяльності, у зв'язку з розвитком якої відбуваються найголовніші зміни в психіці дитини і готується перехід дитини до нового вищого ступеня його розвитку. Відповідно до цього теорія фізичного виховання дітей розробляє зміст всіх форм організації фізичного виховання і оптимальної педагогічні умови його реалізації.

Пізнаючи і враховуючи закономірності потенційних можливостей дитини кожного вікового періоду, теорія фізичного виховання передбачає вимоги науково обґрунтованої програми всього виховно-освітнього комплексу фізичного виховання (рухові уміння і навики, фізичні якості, деякі елементарні знання), засвоєння якої забезпечує дітям необхідний рівень фізичної підготовленості для надходження в школу.

Разом з тим передбачається дотримання строгої послідовності при засвоєнні дітьми програми з урахуванням вікових особливостей і можливості дитини кожного періоду його життя, стани нервової системи і всього організму в цілому.

Перевищення вимог, прискорення темпу навчання дітей, минувши проміжні ланки програми, слід вважати неприпустимими, оскільки це викликає непосильну напругу організму, що завдають шкоди здоров'ю і нервово-психічному розвитку дітей. Із цього приводу академік А.В.Запорожець попереджає про небезпечну позицію прихильників так званої штучної акселерації, прагнучих безрозсудно використовувати можливості маленької дитини і шляхом надраннього, максимально форсованого навчання доводити його щонайшвидше до високих ступенів фізичного і духовного розвитку. Фізичне виховання в той же час комплексне вирішує задачі розумового, етичного, естетичного і трудового виховання. У всіх формах організації фізичного виховання дітей( заняття, рухомі ігри, самостійна рухова активність і так далі) увага вихователя прямує на виховання мислячої, свідомо діючої в міру своїх вікових можливостей дитини, що успішно опановує руховими навиками, що уміє орієнтуватися в тому, що оточує, активно долати те, що зустрічається трудності, що проявляє прагнення до творчих пошуків. Теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку безперервно розвивається і збагачується новими знаннями, що додержуються в результаті досліджень, що охоплюють багатообразні сторони виховання дитини. Дані досліджень, перевірені в масовій практиці дитячих установ, вводяться в програми, навчальні посібники, підручники і в практичну роботу з дітьми, сприяючи прогресу всього виховно-освітнього процесу. Таким чином, теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку сприяє вдосконаленню всієї системи фізичного виховання.

Здійснювати фізичне виховання дітей, це означає:

1.Уміти аналізувати і оцінювати ступінь фізичного здоров'я і рухового розвитку дітей;

2.Формулювати завдання фізичного виховання на певний період (на приклад, на навчальний рік) і визначати першорядні з них з урахуванням особливостей кожного з дітей;

3.Організувати процес виховання в певній системі, вибираючи найбільш доцільні засоби, форми і методи роботи в конкретних умовах;

4.Проектувати бажаний рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі на шляху до досягнення мети;

5.Порівнювати досягнуті результати з початковими даними і поставленими завданнями;

6.Володіти самооцінкою професійної майстерності, постійно удосконалюючи його. Встановлена пряма залежність між рівнем рухової активності дітей і їх словарним запасом, розвитком мови, мисленням. Під дією фізичних вправ рухова активність в організмі зростає синтез біологічно активних з'єднань, які покращують сон, сприятливо впливають на настрій дітей, підвищують їх розумову і фізичну працездатність. Дитина за своєю природою готова постійно рухатися, в русі вона пізнає світ.

1.2. Мета, завдання, засоби фізичного виховання в дошкільних установах

Система фізичного виховання в дошкільних установах є єдністю мети, завдань, засобів, форм і методів роботи, направлених на зміцнення здоров'я і всебічний фізичний розвиток дітей. Вона одночасно є підсистемою, частиною загальнодержавної системи фізичного виховання, яка крім вказаних компонентів включає так само установи і організації, що здійснюють і контролюючі фізичне виховання. Кожна установа залежно від його специфіки має свої конкретні напрями в роботі, що відповідають в цілому державним і загальнонародним інтересам.

Метою фізичного виховання є формування у дітей основ здорового способу життя.

В процесі фізичного виховання здійснюються оздоровчі, освітні і виховні завдання.

Серед оздоровчих завдань особливе місце займає охорона життя і зміцнення здоров'я дітей, і всебічний фізичний розвиток, вдосконалення функцій організму, підвищення активності і загальної працездатності.

Зважаючи на специфіку віку, оздоровчі завдання визначаються в конкретнішій формі: допомагати формуванню вигину хребта, розвитку зведень стопи, зміцненню зв'язково-суглобового апарату; сприяти розвитку всіх груп м'язів, особливо м'язів-розгиначів; правильному співвідношенню частин тіла; вдосконаленню діяльності серцево-судинної і дихальної системи.

Крім того, важливо підвищувати загальну працездатність у дітей враховуючи особливості розвитку дитячого організму, завдання визначаються в конкретнішій формі: допомагати правильному і своєчасному окостенінню, формуванню вигинів хребта, сприяти правильному розвитку терморегуляції. Удосконалювати діяльність центральної нервової системи: сприяти врівноваженості процесів збудження і гальмування, їх рухливості, а також вдосконаленню рухового аналізатора, органів чуття.

Страницы: 1, 2

В соцсетях