Комбінований урок у загальних рисах має такий вигляд. Підготувавши клас до роботи, вчитель починає бесіду. Її мета -- повторити вивчений матеріал, щоб учні краще його засвоїли, поставити нову проблему, збудити інтерес до нового. Розповідь чи пояснення, вчитель застосовує тільки тоді, коли треба викласти додаткові відомості, коли в учнів немає відповідного запасу знань для бесіди. При цьому він використовує наочність, демонструє досліди.
Закінчивши виклад нового матеріалу, вчитель проводить бесіду, щоб з'ясувати як учні його засвоїли. Після цього вчитель коротко підсумовує результати роботи на уроці.
Щодо інших форм роботи (позакласна і позаурочна роботи), то тут вчитель теж враховує доцільність їх проведень.
Зокрема, правильно організована позакласна робота (індивідуальна, групова або масова) сприяє формуванню в учнів пізнавальних інтересів, спрямованих на розширення і поглиблення знань, засвоєних на уроках. Важливою умовою організації позакласної роботи є врахування вікових особливостей дітей. Оскільки позакласна робота, на відміну від позаурочної, не передбачена шкільною програмою, то вчитель сам підбирає її зміст. І головне його завдання зацікавити дітей, активно залучати до співпраці.
Позакласні заняття в початковій школі проводяться як з цілим класом, так і з окремими учнями. З цілим класом проводять екскурсії в природу. З окремими учнями позакласні заняття проводяться у всіх початкових класах. У 1-2 класах вчитель, виявляючи та використовуючи інтерес і любов окремих учнів до природи, доручає їм провести те чи інше спостереження, виконати ту чи іншу практичну роботу, тісно пов'язану із уроками, що проводяться в класі. Пізніше вчитель добирає такі види занять, для виконання яких учні об'єднуються у невеличкі тимчасові групи. Це такі роботи, як спостереження в куточку живої природи, оформлення колекцій, підготовка матеріалу до уроку тощо. Заняття з цими групами вчитель проводить після уроків. Він організовує й керує роботою дітей.
Позаурочна робота спрямована на виконання в позаурочний час завдань, які передбачені програмою. Вона є обов'язковою для всіх учнів. Це: проведення систематичних спостережень за змінами в природі протягом року, робота на пришкільній навчально-дослідній ділянці, в куточку живої природи. Складовою частиною позаурочних робіт є літні завдання для спостережень. Підбираючи їх для дітей вчитель повинен враховувати такі вимоги:
Ш доцільно давати не одне завдання для класу, а різне за вибором учнів, оскільки самостійний вибір завдання забезпечує інтерес до нього, а отже, і краще виконання;
Ш у 1-2 класах не слід давити дітям більше двох завдань, у 3-4 класах кількість їх можна збільшити на одне-два завдання;
Ш завдання для кожного учня має бути посильним, чітко сформульованим і не вимагати багато часу для виконання;
Ш учень повинен отримати детальний інструктаж про те, як виконати і оформити завдання;
Ш до зібраного матеріалу діти повинні зробити надпис із вказівкою, де знайшов, коли.
Отримані завдання учні записують в окремий зошит для практичних робіт та спостережень.
Фенологічні спостереження, які діти проводитимуть влітку, слід розпочати ще до канікул. Тоді вони матимуть схему запису в щоденнику видів проведеної роботи, спостережень та погодних умов і чітко уявлятимуть мету та завдання спостережень, які проводитимуть. Ведення щоденників спостережень повинно супроводжуватись замальовуванням рослин і тварин, виготовленням гербарію і колекцій. Така фіксація спостережень допомагає учням краще зрозуміти розвиток рослин і тварин та вплив на них довкілля.
На початку наступного навчального року учні доповідають про результати літніх робіт і спостережень. Завдання кожного учня обговорюється, і за нього ставиться оцінка. Роботи учнів використовуються на уроках.
Враховуючи усі вище сказані вимоги, основне завдання вчителя проаналізувати зміст навчального предмета, визначити форми організації його засвоєння та підібрати методи і прийоми для ефективного проведення усіх форм організації вивчення природознавства в початковій школі.
РОЗДІЛ 2. Методика проведення різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі
2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
Освітня галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується через навчальний курс «Я і Україна», який охоплює природознавчу і суспільствознавчу змістові лінії. У програмі 1-2 класів ці змістові лінії вивчаються в інтегрованому предметі «Я і Україна» (1 година на тиждень), а в 3-4 класах вони представлені окремими предметами: «Природознавство» і «Громадянська освіта» (по 1 годині на тиждень).
«Природознавство» в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Я і Україна», що вивчається в 1-2 класах.
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних із різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою «Природознавства» в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціальне активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей [56].
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про тіла і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам'ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригуванння; здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.
Виховні цілі пов'язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
Зміст природознавства та його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і суто природничими принципами (екологічним, краєзнавчим, українознавчим, фенологічним), що реалізуються в єдності.
Природознавча змістова лінія галузі «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується в таких розділах змісту програми:
· 3 клас -- «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»;
· 4 клас -- «Планета Земля», «Україна -- наша Батьківщина», «Рідний край».
Зміст розділів «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа» в 3 класі охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (сонячне світло й тепло, повітря, вода, гірські породи, корисні копалини, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Природничі знання, сформовані в 3 класі закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне -- застосовуються в 4 класі як опора для розкриття змісту нових уявлень і понять та встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Зокрема, в розділах «Україна -- наша Батьківщина» і «Твій рідний край», компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України та природних угруповань рідного краю.
Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.
В чинній навчальній програмі зазначено, що основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія (вступна, поточна, узагальнююча) [56].
Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони.
На якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.
Інтерактивна навчальна діяльність учнів початкової школи на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами із використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.
Таким чином, аналіз чинної навчальної програми з природознавства для початкової школи свідчить, що у ній передбачено використання різних форм організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.
Із метою з'ясування, які форми організації навчання вчителі використовують найчастіше під час вивчення природознавства в початковій школі, нами було проведено анкетування. Анкета містила такі запитання:
1. За п'ятибальною шкалою виставте оцінку, залежно від того, який тип уроку Ви проводите найчастіше, вивчаючи природознавство.
а) комбінований урок ____________
б) предметний урок _____________
в) урок-екскурсія __________
г) урок засвоєння нових знань __________
д) узагальнюючий урок ______________
2. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите уроки-екскурсії.
а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.
3. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите предметні уроки.
а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.
4. Чи проводите Ви позаурочні заняття?
а) так; б) ні; в) іноді.
5. Які види позаурочної роботи Ви використовуєте?
а) ведення індивідуального календаря спостережень за сезонними змінами в природі і праці людей;
б) ведення класного календаря природи і праці людей;
в) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів;
г) домашня навчальна робота;
д) завдання з природознавства на літо.
6. Чи проводите Ви позакласні заняття?
а) так; б) ні; в) іноді.
7. При проведені позакласних занять перевагу надаєте:
а) індивідуальним формам роботи; б) груповим формам роботи;
в) масовим формам роботи.
8. Чи доцільно, на Вашу думку, використовувати різні форми організації навчання під час вивчення природознавства?
а) так; б) ні; в) іноді.
Анкетуванням було охоплено 26 вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Зборова та Зборівського району.
Аналіз результатів опитування показав, що близько 88,5 % вчителів як основну форму організації навчання природознавства використовують комбінований урок; 11,5 % -- іноді проводять уроки-екскурсії в природу; 42,3 % проводять також предметні уроки та узагальнюючі уроки. Що стосується позаурочної роботи, то серед усіх її видів 96,1 % учителів систематично використовують лише домашню навчальну роботу, яка полягає, в основному, в опрацюванні дітьми статей підручника і відповідей на запитання після них. 38,4 % вчителів систематично проводять спостереження за змінами в природі, але жоден не дає учням спостереження на літо. Зі всіх опитаних нами вчителів позакласні заняття на природничу тематику проводять лише 7,7 %. Те саме стосується і завдань для учнів на літо.
На нашу думку, такий стан справ є неправомірним, оскільки крім традиційних, стандартних і одноманітних форм організації навчання, потрібно проводити й інші форми організації навчального процесу.
2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об'єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навколишній світ, але й себе самого і забезпечити всім дітям у змісті матеріалу, що вивчається, набуття життєво необхідних знань, умінь і навичок.
Проведений нами теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із досліджуваної проблеми дозволив зробити припущення, що лише систематичне поєднання вчителем різних форм організації навчального процесу під час вивчення природознавства (усіх типів уроків, різних видів позаурочної та позакласної робіт) може сприяти формуванню у дітей правильних природничих уявлень і понять та взаємозв'язків між ними.
З метою перевірки правильності даного припущення ми вдалися до проведення упродовж 2007-2008 навчального року формувального експерименту на базі Перепельницької та Млинівської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Зборівського району Львівської області.
Експериментальним навчанням було охоплено 24 учні 3 класу Перепельницької загальноосвітньої школи. Відповідна кількість учнів 3 класу Млинівської загальноосвітньої школи -- 23 учні -- була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною та традиційною методиками. Експериментальний і контрольний клас ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів за рівнем навчальних досягнень.
Розглянемо детальніше використану нами методику проведення різноманітних форм організації навчання під час вивчення природознавства в 3 класі. Проілюструємо, як ми використовували різні форми організації навчання.
Розглянемо зразки конспектів різних типів уроків, які були проведені в експериментальному класі.
Вивчаючи тему „Вступ. Що таке природа. Охорона природи” ми використали урок вивчення нового матеріалу.
Мета уроку: ознайомити зі змістом і метою природознавства в 3 класі; узагальнити і розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати поняття „нежива” і „жива природа”; узагальнити знання учнів про значення природи в житті людей та їх вплив на довкілля; ознайомити із заходами по охороні природи; розвивати спостережливість, удосконалювати вміння порівнювати і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати почуття стурбованості за сучасний стан природи, бережне ставлення до неї.
Обладнання: ілюстрації із зображенням тіл неживої і живої природи, речей, виготовлених людиною, рідкісних рослин і тварин України; репродукції картин живопису із зображенням природних краєвидів; плакати з охорони природи.
Хід урокуІ. Організація класу до уроку.ІІ. Спостереження за змінами в природі.-- Який стан неба сьогодні?
-- Чи є вітер?
-- Чи є опади? Які?
-- Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.
-- Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?
-- Яку роботу виконують люди на полях, у садах, на городах?
ІІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.-- Відгадайте загадки. (Відгадки вчитель записує на дошці).
Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід) | Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока) | |
Куди ступиш -- всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря) | Зимою спить, літом бринить, над садом літає, мед збирає. (Бджола) | |
Всю ніч бродить навмання, прокладає шлях до дня. (Місяць) | Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак) | |
Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, Сонце закрила. (Хмара) | Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле. І за вітром полетіло. (Кульбаба) | |
Гарне, добре, по небу гуляє. На всіх дивиться, А на себе дивитись не дозволяє. (Сонце) | Стоїть пані у лісочку, має червону сорочку. Хто не йде, той поклониться. (Суниця) |
-- Як назвати одним словом все те, що ви відгадали? (Природа).
Де б ми з вами не були, чим би не займались, над нами завжди світить Сонце, ми дихаємо повітрям, п'ємо воду, споживаємо рослинну або тваринну їжу, нас оточують люди, рослини, тварини. Усе це належить до природи.
-- На уроках якого предмету ви вже знайомилися із природою?
-- Про що ви дізналися на цих уроках?
На уроках із предмету „Я і Україна” ви вже познайомилися із такими складовими природи, як Сонце, вода, повітря, ґрунт, рослини, тварини та їх значенням для життя людини. Проте, ще багато незвіданого таїть у собі природа, і щоб її пізнати, треба бути дуже уважним, вміти спостерігати за тим, що відбувається навколо.
Сьогодні ви дізнаєтесь про те, що будете вивчати на уроках природознавства у 3 класі, розширите свої знання про природу і про те, як до неї потрібно ставитись.
IV. Вивчення нового матеріалу.1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.-- Відгадайте загадку.
Що за книга -- без букв, без сторінок,
А багато чого навчить? (Книга природи)
У цю книгу ми зазирнемо на уроках природознавства. На цих уроках ви дізнаєтесь: що нас оточує і з чого воно складається; як дізнатися про висоту Сонця на небосхилі; чому термометр показує температуру повітря; які цікаві властивості мають вода і повітря; чому без повітря і води не можуть існувати рослини, тварини і люди; що знаходиться в надрах Землі та на її поверхні; чому ґрунт називають багатством; як живуть рослини і тварини; як побудований організм людини і як працюють різні його частини та багато іншого. Ви навчитеся користуватися термометром, визначати довжину тіні від гномона, виконувати досліди, визначати пульс, розпізнавати рослин і тварин, складати схеми і заповнювати таблиці, спостерігати за погодою та явищами природи.
-- Які вірші і оповідання про природу ви знаєте? Хто їх автор?
2. Бесіда з елементами практичної роботи з метою формування понять «природа», «жива і нежива природа». (На дошці розміщені ілюстрації із зображенням тіл природи, між якими є дві речі, виготовлені людиною.)-- Назвіть, що зображено на ілюстраціях, і знайдіть, що тут зайве.
-- Чому це є зайвим?
Зайвими є ілюстрації, на яких зображені речі, виготовлені людиною. Заберемо їх, і залишиться лише те, що належить до природи. Отже, природа -- це все, що нас оточує, крім того, що зроблено людиною.
-- Пригадайте, якою буває природа?
-- Поділіть те, що зображено на малюнках на дві групи. Дайте назву кожній групі. (Відповіді учнів і хід міркувань записуються на дошці у вигляді схеми).
-- Чому природу поділили на живу і неживу? Чим живе відрізняється від неживого? Визначимо, які ознаки властиві живим організмам.
-- У багатьох є домашні тварини. Пригадайте, чи змінюються вони. Як саме?
-- Як доглядають за тваринами?
-- Пригадайте, чи повністю нерухоме тіло тварини, коли вона спить?
Отже, те, що належить до живої природи (або живі організми), народжується, живиться, дихає, росте, розмножується і вмирає. Це характерні ознаки живої природи, до якої належать тварини, рослини та люди.
3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.-- Чи може людина існувати без природи? Чому ви так вважаєте?
-- Що дає людині нежива природа? Що дає жива природа?
Людина -- частина живої природи, яка живе серед природи і бере від неї все необхідне для життя, а саме: повітря, воду, продукти харчування, корисні копалини.
Колись давно люди брали від природи набагато менше. У них не було ані фабрик, ані заводів, ані сучасних жител. Якщо полювання було невдалим, доводилося голодувати. Сильні морози чи засухи загрожували загибеллю.
Але поступово у людей з'явилися поля і ферми, заводи і тепле житло, машини та багато іншого. І тоді людям здалося, що вони вже не залежать від природи, що вони сильніші за неї і можуть робити з нею все, що завгодно. Озброївшись могутньою технікою, люди вирішили, приборкати природу. Люди створили сотні різноманітних машин, які збільшили можливості їхнього впливу на природу. Наприклад, сучасний екскаватор своїм ковшем за один раз може захопити стільки ґрунту, скільки одній людині лопатою треба копати тиждень (25 тонн).
-- До чого призвело приборкання природи?
Це призвело до забруднення повітря і води, руйнування ґрунтів, загибелі лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин. І люди зрозуміли: вони зв'язані з оточуючою природою і так само залежать від неї, як дерево від коренів; якщо вони доведуть природу до загибелі, то й самі загинуть.
Ви повинні це знати і пам'ятати. Адже незабаром ви будете дорослими, і від вас залежатиме, чи буде здоровою наша планета і люди на ній.
-- Як впливає на рослин, тварин і людей забруднення повітря, води, ґрунту?
Рослини і тварини дуже болісно реагують на забруднення середовища. Кількість їх зменшується, а деякі і зовсім гинуть, зникаючи з лиця Землі. Люди, які живуть у забруднених місцях, часто хворіють.
-- Що ще є причиною зникнення багатьох видів рослин і тварин?
Багато рослин і тварин зовсім зникли через хижацьке винищення їх людиною. Уже ніколи ніхто не побачить дикого бика -- тура, дикого коня -- тарпана. Під загрозою зникнення опинились: кіт лісовий, зубр, хохуля, тхір степовий, беркут, дрохва, лелека чорний та багато інших тварин. Лише в Україні нараховується більше 150 видів рідкісних і зникаючих тварин та понад 200 видів рослин.
Причиною зникнення і зменшення кількості рослин та тварин стало також вирубування лісів, осушення боліт, розорювання степів. Зникли рослини, тваринам не стало чим живитися, де будувати житло, де ховатись від ворогів.
4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.-- Отже, наша планета серйозно «захворіла». Хто в цьому винен?
-- Що потрібно робити для того, щоб оздоровити Землю?
-- Чим забруднюється навколишнє середовище?
Природа забруднюється внаслідок аварій кораблів, які перевозять нафту (танкерів), відходами фабрик, заводів, тваринницьких ферм, неочищеними каналізаційними водами, сміттям, газами, які викидають у повітря автомобілі, фабрики і заводи.
-- Що роблять для того, щоб не забруднювалась природа?
На фабриках і заводах будують очисні споруди, щоб у повітря і воду не потрапляли шкідливі речовини. Автомобілі переводять на газове паливо. У містах для перевезення пасажирів усе більше використовуються тролейбуси, трамваї, метро -- тобто транспорт, який працює, використовуючи електроенергію, внаслідок чого в повітря не викидаються шкідливі гази.
-- Що роблять для того, щоб зберегти й примножити світ рослин і тварин?
Забороняють вирубувати ліси. Заготовка деревини ведеться тільки у спеціально дозволених місцях. На вирубаних територіях насаджують нові ліси.
Полювання на диких тварин ведеться тільки за спеціальним дозволом мисливських господарств. Створюються заповідники, заказники, національні парки, у яких законом охороняються рідкісні й зникаючі рослини і тварини.
Рідкісних та зникаючих рослини і тварини заносять до «Червоної книги». У нашій країні «Червону книгу» вперше було видано в 1980 році. Рослини і тварини, занесені до «Червоної книги», охороняються законом, їх не можна знищувати.
-- Як ви вважаєте, чому книгу, в яку записують рідкісні та зникаючі рослини й тварини, назвали «Червоною»? Про що свідчить червоний колір, наприклад, у світлофорі?
«Червона книга» названа так тому, що червоний колір -- це сигнал, який попереджає про небезпеку, що нависла над великим багатством природи -- рослинами і тваринами. Ця книга звертається до людей зі словами: «Зупиніться! Подумайте, що робите і до чого це призведе!».
На «червоних» сторінках «Червоної книги України» вже налічується понад 200 видів рослин та майже 150 видів тварин. Це такі рослини: сон-трава велика, півонія вузьколиста, лілія лісова, тюльпан Шренка, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, венерині черевички звичайні, любка двохлиста, цибуля ведмежа, беладона звичайна, вовчі ягоди пахучі, ковила волосиста та інші. Із тварин до «Червоної книги» занесені: зубр, кіт лісовий, тхір степовий, хохуля звичайна, пугач, дрохва, журавель сірий, сокіл-балобан, орлан-білохвіст, орел степовий, орел-беркут, лелека чорний та інші.
-- Який внесок у справу охорони природи можуть зробити молодші школярі?
V. Закріплення знань, умінь і навичок учнів.1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
