Спостереження у процесі навчання може виступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли в результаті його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом - дидактична підціль. Від цього залежать співвідношення спостереження з іншими методами, які можуть входити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад, у процесі спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань про об'єкт і способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання та ін.; розповідь - прийомом додаткового інформування; дослід - прийомом виявлення певної внутрішньої ознаки або властивості об'єкта і т. ін. І навпаки - спостереження входить прийомом в інші методи, зокрема в дослід, в практичну роботу, в розповідь для сприймання наочних ілюстрацій до неї.
У дітей молодшого шкільного віку довільна увага розвинена слабо. Як показали дослідження психологів, вона розсіюється через 4-5 хвилин, тому виникає постійна потреба в активізації навчально-пізнавальної діяльності. Для цього слід готувати до уроку різні наочні посібники, які активізують пізнавальні можливості учнів.
На сучасному етапі розвитку дидактики наочність можна визначити як принцип навчання, який ґрунтується на показуванні конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень. За допомогою пояснень, прикладів можна створити уявлення про той чи інший об'єкт чи явище природи, тобто можна навчати наочно, спиратись на ті ж образи, уявлення, дії, які є в особистому досвіді учнів.
Під час вивчення природознавства використовують такі способи подачі наочних посібників: безпосередня демонстрація, опосередкована демонстрація (за допомогою ТЗН), створені в процесі навчання таблиці, схеми, за словами Байбари Т.М. [4].
У процесі навчання засоби наочності можуть виступати як:
джерело нових знань і уявлень про об'єкти, події, явища;
ілюстрація, яка служить опорою теоретичних положень;
спосіб розвитку мислення, що забезпечує міцність засвоєння знань, розвиток уваги, спостережливості, уяви;
посібник для самостійної пізнавальної діяльності;
спосіб інструктажу;
спосіб повторення, повідомлення, систематизації;
спосіб контролю.
Реалізація вказаних функцій вимагає поєднання слова і наочності. Саме за допомогою слова вчитель керує сприйманням, яке здійснюється учнями, призводить до осмислення зв'язків явищ.
До використання наочних посібників на уроках природознавства в початковій школі існує ряд вимог, а саме:
1) використання наочних посібників повинне відповідати в цілому меті навчання і меті уроку зокрема;
2) поєднання слова і наочності;
3) врахування рівня підготовки школярів. Якщо в учнів немає уявлень, які необхідні і достатні для утворення нових, то використання наочних посібників не є необхідністю. Зовсім недоцільно показувати наочно предмети і явища, добре відомі учням із їх щоденних спостережень або попередніх навчальних демонстрацій, достатньо тільки нагадати про них.
4) оптимальність використання: не перевантажувати наочними посібниками, бо надмірна наочність призводить до труднощів сприйняття, осмислення; забезпечити можливість розгляду, що потребує обліку формату, величини знаків, цифр, букв, як зазначає Біда О.А. [10,11].
Вчитель повинен пам'ятати про інші, не менш важливі, загальні вимоги до використання засобів наочності. Серед них:
• зміст засобу наочності повинен відповідати освітній, розвивальній та виховній меті. У засобах наочності не повинно бути нічого зайвого, що відволікало б увагу дітей від необхідного;
• усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності, а не раніше. Після цього вони можуть залишатися на видних місцях, але у тій послідовності, в якій вивчалися. Надалі вони використовуватимуться для розв'язання інших дидактичних задач: усвідомлення, осмислення, систематизація, узагальнення, запам'ятовування, закріплення і т. ін.;
• якщо засіб наочності не відповідає поставленим цілям і задачам, то на уроці краще ним не користуватися, на думку Варзацької Я.О. [13].
Наочність на уроках природознавства може бути натуральною (об'єкти природи живі і препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми). Для вивчення багатьох об'єктів, недоступних для сприймання в натурі, учитель застосовує зображувальну наочність.
Разом із таблицями на уроках «Я і Україна» використовувати треба малюнки вчителя на класній дошці. Малюнок на дошці дає змогу вчителеві послідовніше і повніше викласти матеріал, а учням - легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрібний момент на сприйнятті лише тієї деталі, про яку йде мова. Малюнки вчителя повинні бути простими, близькими до схеми. У 1-4 класах учитель малює на дошці окремих тварин. Робота з малюнком на уроці сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Розглянемо фрагменти цих уроків, зокрема етапи актуалізації знань учнів, вивчення нового матеріалу та закріплення знань, умінь і навичок учнів.
Тема. Види тварин. Тварини - живі організмиМета: формувати поняття «тварина - частина живої природи», уявлення про різноманітність тварин та їх види, відмінність тварин від рослин; формувати вміння порівнювати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.
Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних середовищ існування.
Хід урокуАктуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.- Відгадайте загадки:
На подвір'ї ходить птах
І співає по складах. (Півень)
Хоч мала сама на зріст,
Та великий маю хвіст.
Пухова руденька шуба,
Із сосни стрибну на дуба. (Білка)
По квітучих садах літаю,
Солодкі дарунки збираю. (Бджола)
- Як одним словом назвати півня, білку і бджолу?
- До якої природи належать тварини?
Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчати царство тварин. Ви дізнаєтеся, де живуть тварини, як їх розрізняють, чим тварини відрізняються від рослин.
Вивчення нового матеріалу1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.- Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини.
Тварини відрізняються розмірами тіла (наприклад, найбільша з тварин - синій кит - має довжину 30 м і масу 150 т, а найменших тварин неможливо побачити без мікроскопа). Відрізняються тварини також формою тіла. Форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищі вони живуть.
- Де живуть тварини? (Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, під землею і в повітрі. В усіх куточках нашої планети можна зустріти тварин, навіть там, де життя здавалося б неможливе.)
- Які тварини живуть серед вічних снігів? (Білі ведмеді, моржі, пінгвіни.)
- Які тварини живуть у жарких пустелях? (Змії, ящірки, верблюди, джейрани, тушканчики.)
- Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу? (Риби, раки, дельфіни, кити.)
- Які тварини живуть у ґрунті? (Кроти, землерийки, дощові черви, деякі комахи.)
- Які тварини заволоділи повітряним простором? (Птахи, комахи, летючі миші.)
- Заповніть таблицю на дошці «Місце життя тварин».
Тварини живуть |
v v v v
Вода (кит, акула, дельфін, окунь) | Ґрунт (кріт, ведмедка, черв'як) | Повітря (метелик, муха, ластівка) | Суша (вовк, лисиця, заєць) |
- Чим схожі між собою тварини? (Тварини схожі будовою тіла, яке у більшості складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил) і хвоста.)
2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.- Пригадайте, як люди розрізняють рослини.
- Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 132.
Для того щоб розрізняти тварин, їх описують, встановлюють їхні ознаки і дають тваринам назви. Як і у рослин, назви видів тварин складаються із двох слів. Перше слово у назві означає, що тварини, наприклад ластівки, мають деякі спільні ознаки: чорно-біле забарвлення тіла, невеликі розміри, довгі крила, короткі ноги, маленький дзьоб. Всі ластівки будують подібні гнізда під стелями, на стінах будинків з вологого ґрунту, живляться літаючими комахами. Проте, на малюнку зображені ластівки різних видів, тому що вони відрізняються забарвленням голови, довжиною хвоста, формою крил. Ластівка сільська гнізда будує лише у селах на стайнях, хлівах, де утримують худобу, а міська - у містах та на скелях у горах.
Таким чином, тварини одного виду мають однакову будову, форму, забарвлення і розміри тіла, живуть в однакових умовах і мають своє місце проживання, а тварини різних видів за цими ознаками відрізняються.
- Назвіть види тварин, які ви знаєте. Опишіть їх зовнішню будову.
3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин - живих організмів та про відмінності тварин від рослин.- Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам. (Тварини дихають, розмножуються, ростуть і розвиваються, живляться, народжуються і вмирають.)
- Чому у собаки, що спить, постійно рухаються груди і живіт? (Це відбувається тому, що тварини постійно дихають. Для дихання всім живим організмам, у тому числі й тваринам, потрібний кисень, а видихають вони вуглекислий газ.)
- Доведіть, що тварини розмножуються. (Кішка народжує 4-5 кошенят, кролиця народжує 5-10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тварини розмножуються. Вони народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають. Тривалість життя у тварин різна. Серед них є довгожителі, наприклад, слони, які живуть 70-80 років, але є й такі, які живуть лише кілька днів - комахи одноденки.)
- Як і чим живляться тварини? (Тварини живляться рослинами і тваринами, яких вони знаходять, ловлять, добувають.)
Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.
- То чому в живій природі виділили царства рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність між рослини і тваринами - те, як і чим вони живляться.)
- Пригадайте, як живляться рослини. Де вони беруть собі їжу? (Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюються необхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води, мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря і ґрунту.)
- А як живляться тварини? (Тварини не можуть самі собі виробляти поживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин.)
- Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами і тваринами, як вони зреагують на пожежу? (Якщо в лісі виникає пожежа, то всі рослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи з лісу.)
- Зробіть висновок зі сказаного, і скажіть, чим ще відрізняються тварини від рослин. (Тварини, на відміну від рослин, можуть швидко рухатися, переміщуватися з одного місця на інше.)
- Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини. (Дельфіни, окуні, акули - плавають; граки, горобці, метелики - літають; жаби, зайці, білки, коники - стрибають; лисиці, вовки - бігають; вужі, гадюки - повзають.)
- Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами? (Тварини можуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітні кінцівки. У тих, хто плаває є плавці; у тих, хто літає - крила; у тих, хто бігає і стрибає - міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, - повзають.)
- Поміркуйте, чому рослини можуть все життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце. (Рослинам не потрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі. Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також, рятуючись від ворогів.)
Отже, тварини відрізняються від рослин способом живлення і здатністю переміщуватися з одного місця на інше.
Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів1. Пізнавальні завдання для застосування знань.1. Дайте відповіді на запитання:
- Які ознаки властиві рослинам і тваринам як живим організмам?
- Доведіть, що тварини - частина живої природи.
- Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?
2. Запишіть у таблицю, чим тварини відрізняються від рослин.
Рослини | Тварини | |
Самі утворюють поживні речовини. | ||
Не переміщуються з одного місця на інше. |
3. Запишіть, як пересуваються такі тварини: щука, метелик, вовк, сорока, гадюка, дельфін, кит, миша, сова, заєць, ящірка, жаба, вуж, олень, коник.
Літають: __________________
Бігають: __________________
Стрибають: _______________
Плавають: ________________
Повзають: ________________
2. Дидактична гра «Впізнай за описом».Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.
Тема. Різноманітність тварин у природіМета: формувати поняття «комахи», «риби», «земноводні», «плазуни», «птахи», «звірі»; розвивати вміння порівнювати, визначати істотні ознаки, робити висновки, описувати представників різних груп тварин; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.
Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних систематичних груп.
Хід урокуАктуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.- Скільки на Землі налічується видів тварин? (Понад 1 мільйон видів тварин.)
- Розгляньте тварин, зображених у підручнику на с. 133, і назвіть відомі вам види. (На малюнку зображені: ставковик великий, дощовий черв'як, рак річковий, павук хрестовик, метелик перламутрівка, краснопірка, жаба озерна, гадюка звичайна, снігур, лисиця звичайна.)
- Що є спільним для всіх названих тварин? (Цих тварин об'єднує те, що вони є живими організмами, які дихають, живляться, розмножуються, народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають.)
- Чим відрізняються між собою ці тварини? (Ці тварини відрізняються розмірами, формою і будовою тіла, забарвленням, місцем проживання, способом живлення і розмноження.)
Всі вони дуже різні, проте, горобець і грак, наприклад, чимось подібні на снігура, вовк і ведмідь - на лисицю, щука і карась - на краснопірку. Тобто тварин можна об'єднати в групи.
Сьогодні на уроці ви ознайомитеся із різноманітністю тварин у природі і дізнаєтеся, у які групи і за якими істотними ознаками вчені об'єднали тварин різних видів. Ви дізнаєтеся, де живуть представники різних груп тварин, яке значення вони мають у природі та житті людини.
Вивчення нового матеріалу.1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «комахи».- Відгадайте загадки:
На квітку квітка сіла,
Знялась і полетіла. (Метелик)
Хто його вб'є, свою кров проллє. (Комар)
У лісі біля пня біготня, метушня,
Народ робочий весь день клопоче. (Мурахи)
Я труд поважаю, все літо літаю,
у поле, до саду,
збираю медок із різних квіток. (Бджола)
- Щоб дізнатися, як називається група, до якої належать ці тварини, розгадайте ребус:
хи (Комахи)
Комахи - невеликі за розмірами тварини. Найбільшими серед них є жук-геркулес та паличник, довжина тіла яких 26 см. Комахи є однією із найчисельніших груп тварин на Землі. Їх нараховується близько 1 млн. видів. А скільки всього комах живе на планеті неможливо полічити, як неможливо полічити листя на деревах у лісі. Чому ж комах так багато? Однією з причин є те, що комахи дуже швидко розмножуються. Потомство однієї мухи за літо може досягти такої кількості, що якби вишикувати їх в одну уявну лінію, то вона була б завдовжки від Землі до Місяця.
- Розгляньте види комах зображених у підручнику на с. 134, прочитайте їх назви і порівняйте між собою.
- Чим вони відрізняються?
- Що у них спільного?
- Полічіть, скільки ніг у комах.
Зовні комахи дуже різноманітні. Метелик відрізняється від джмеля, жук - від мурашки, коник - від бабки. Але спільним для них всіх є те, що всі комахи мають шість ніг - це істотна ознака комах.
На голові у комах є вусики, очі і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запахи. Нюх у комах дуже добрий, це допомагає їм у пошуках їжі. До грудей прикріплені дві пари крил.
- Назвіть відомих вам комах.
- Де живуть комахи? (Комахи живуть всюди: у воді (водомірка, жук-плавунець); у ґрунті (вовчок звичайний); у траві й на деревах (коники, метелики, жуки, мурашки); у будинках (таргани, клопи); на тілі тварин і людини (блохи, воші)).
- Як пересуваються комахи? (Більшість комах добре літає, плаває у воді, стрибає, бігає по суші.)
- Яке значення мають комахи в природі?
Уявимо, що на Землі зникли комахи. Що б змінилося? У першу чергу збіднів би рослинний світ. Адже багато комах запилюють квіткові рослини, після чого утворюється плід із насінням. З рослинами зникло б багато рослиноїдних тварин. Услід за ними почали б зникати хижі тварини, бо їм не було б чим живитися. З часом Земля б перетворилась на пустелю.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
